Освітнє

Дорожньо-транспортні пригоди достатньо розповсюджені в наш час і мають неприємні наслідки майже для кожної людини. Навіть дрібне ДТП може влетіти в копійочку, в залежності від марки автомобіля та серйозності пошкоджень.

Потрапивши у таку ситуацію, будь-який водій згадує про якусь паличку-виручалочку у вигляді страхового полісу зі сподіванням, що будуть покриті всі завдані збитки. Але, як показує практика, страхові компанії відшкодовують лише частину збитків, мотивуючи це досить різними причинами.

То хто ж повинен заплатити різницю між повною сумою витрат на ремонт автомобіля після ДТП та сумою страхового відшкодування?

Всі ми знаємо, що якщо сума збитків знаходиться в межах страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ (на даний момент це 130 000 грн за шкоду заподіяну авто), то виплату здійснює страхова компанія.

Але й тут є виключення. Страхове відшкодування «урізається» зносом автомобіля, віком, наявністю пошкоджень, відсутністю можливості замінити деталь та іншими «аргументами». Тому в кінцевому підсумку збиток, оцінений страховою компанією, як правило, значно менший ніж реальний.

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування у передбаченому договором розмірі, але реального збитку завдано на більшу суму, — потерпілий повинен звернутись до особи, що завдала шкоду.

«На сьогоднішній день, є чітка правова позиція Верховного Суду України (справа № 755/7666/19 (), яка говорить, що в разі, якщо суми страхового відшкодування є недостатньо, незалежно від того, який розмір збитку визначила страхова компанія, різницю між фактичною вартістю ремонту авто і сумою страхового відшкодування сплачує винуватець ДТП»

 пояснює старший юрист практики про адміністративні правопорушення Міллер, юридична компанія Марина Сорока.

Тому будьте пильними за кермом та уважно стежте за дорожньою обстановкою! А якщо виникнуть непорозуміння, юристи нашої Компанії допоможуть «розрулити» в рамках чинного законодавства

У попередніх постах #millerprobuisness ми розповіли, як розпочати власну справу, навчили вас правильно приймати працівників на роботу та допомогли законно захистити свій бізнес та майно.

А тепер уявіть, що і в цій справі є іспит на правила ведення бізнесу. А на інспекцію до вас прийдуть податкова, поліція, служба з питань праці та ДСНС. Готові до такого екзамену?

Перевірки підприємств державними органами здійснюються в рамках політики державного контролю. Такі ревізії проводяться у всіх можливих сферах діяльності, а підпадає під них усе: від початкової документації підприємств, дозволів та своєчасності сплати податків до правильного розташування виходу чи наявності вогнегасника.

Такі перевірки можуть бути як запланованими (щорічні плани є у вільному доступі на інтернет-ресурсах), так і позаплановими, які можуть стати несподіванкою.

Проте, готовими до перевірки повинні бути не тільки ви, але й інспектори. Що це означає?

Ви маєте право запитати документи на підтвердження повноважень інспектора (попросити його посвідчення) та поцікавитись про підстави проведення перевірки.

До прикладу, на офіційному веб-сайті Державної служби з питань праці можна перевірити вашого інспектора і впевнитись, що він дійсно представник держави і діє на законних підставах. Підставою для перевірки може бути наказ чи розпорядження відповідного органу.
Впевнившись у законності перевірки, ви можете попросити інспектора заповнити ваш журнал перевірок, якщо такий на підприємстві ведеться (рекомендуємо його завести).

Якщо ж інспектор відмовляється надати вам усі необхідні документи – ви маєте право не допустити його до перевірки.

Проте, аби бути готовими до правомірних ревізій, давайте розберемося – які державні органи можуть до вас завітати, і що ж вони перевірятимуть.

1. Державна податкова служба України

Податкова має повноваження на проведення як планових, так і позапланових інспекції. Перевірка податкової буде стосуватись, у першу чергу, правильності та своєчасності сплати податків. Крім того, інспектор може перевірити наявність чи відсутність у вашого бізнесу ліцензій (якщо в них є потреба), а також – звернути увагу на правильність та добросовісність касових розрахунків.

2. Державна служба України з питань праці (Держпраці)

Цей орган інспектує підприємства винятково у сфері трудового права. Це означає, що перевірятимуть, чи правильно працевлаштований персонал (трудові договори, трудові книжки, накази, посадові інструкції тощо). А тому – обов’язково помітить незаконно працевлаштованих працівників. Служба також зверне увагу на умови праці, своєчасність та розмір виплати заробітної плати, правильність нарахування відпусток чи звільнення працівників.

3. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)

ДСНС відповідає за безпеку, тому і ваш бізнес перевірить на готовність співробітників діяти у надзвичайних ситуаціях, зверне увагу на план будівлі, перевірить під’їзди та заїзди до приміщення, стан протипожежної безпеки.

4. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба)

Ця служба здійснює два види перевірок. Під час комплексних ваш бізнес інспектуватимуть на предмет його безпеки для споживача (якщо надаєте послуги чи виготовляєте продукцію), перевірятимуть документи на потужності підприємства, дотримання вимог санітарного законодавства та законодавства про захист прав споживачів, а також – правил торгівлі та надання послуг.

Інший вид перевірок більш конкретний і здійснюється за вузьким напрямком. До прикладу, підприємство можуть інспектувати з питань фітосанітарної безпеки, якщо воно здійснює діяльність у цій сфері.

Перелік органів, які можуть перевіряти ваш бізнес можна продовжувати, адже сфер контролю держави дуже багато.

Так, поза увагою залишилось дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності, екології, архітектури та містобудування.
Незалежно від сфери контролю, результат перевірки однаковий: якщо знайдуть порушення, за них треба відповідати. Вам доведеться не тільки усунути недоліки, але й заплатити штраф.

Кожен бізнес особливий, проте незалежно від сфери вашої діяльності, ви повинні дотримуватись вимог закону.

Тут діє таке ж правило, як і для студентів – якщо завчасно та зважено готуєшся до іспиту, то точно його не провалиш.

Тож аби сміливо зустрічати інспекторів та не витрачати прибуток на оплату численних штрафів, дотримуйтесь наших порад та ведіть свій бізнес правильно! 

Об’єкти творчості = активи компанії = Інтелектуальна власність (далі – ІВ).

У серії постів #millerprobussiness ми вже розповідали вам, як захистити зареєстровану компанію та її нерухоме майно. А як бути, якщо ви, приміром, розробляєте найдивовижніший у світі космічний корабель? Такий винахід неодмінно потребує захисту.

Компанія завжди захищає свої активи, маючи право власності на них. Коли ж справа стосується творчості, то мова піде про право інтелектуальної власності. Не хвилюйтеся, є одразу кілька способів його захистити.

Але почнемо з початку.

Що таке інтелектуальна власність?

Це об’єктивний наслідок творчості автора, тобто його можуть спостерігати інші люди. Ось чому ідея не є об’єктом інтелектуальної власності, адже вона лише у голові автора.

Об’єктом ІВ може бути все, що якось матеріалізовано: від творів мистецтва до винаходів, комп’ютерних програм та торговельних марок.

Компанії завжди мають серед активів хоча б один із перелічених, права на які бізнес отримав від автора. Саме тому знання права ІВ є актуальним для безпечного ведення бізнесу, а також його конкурентоспроможності на ринку.

Будь-які об’єкти ІВ можуть бути захищені правом. Але навіщо бізнесу це робити?

Як тільки щось створюється, автор хоче розповісти про це світу. Як нагорода за вкладений час, сили та фантазію у створення чогось нового законом було надано право автору захищати свої твори. Завдяки ньому автори можуть отримати винагороду за свій твір, заборонити або дозволити його використовувати.

Сьогодні більшість компаній має свої унікальні знання, досвід та ідеї, які вони втілюють у об’єктах ІВ (ТМ, винаходах, програмах та ін.). Їх реалізацію довіряють підрядчикам або ж працівникам самої компанії, які і являються авторами об’єктів права ІВ. Компанія ж отримує від них права на твори за договором. Саме тому важливо також розуміти, як переходять права від автора до компанії та у якому обсязі.

Коли ж компанія вже отримала права на об’єкт права ІВ, він є повноцінним активом компанії, вартість якого іноді навіть перевищує вартість фізичних активів (приміщень, обладнання). Саме тому для компанії як власника важливі їх захист та збереження у межах власного бізнесу. Завдяки цьому можна виграти на фоні конкурентів та індивідуалізуватися на ринку.

Захистити свої об’єкти ІВ компанія може одним зі способів:
– авторське право;
– торговельна марка (ТМ);
– патент.

Більшість із них потребують реєстрації, проте є також комерційні варіанти захисту об’єктів ІВ, до прикладу, через комерційну таємницю. До речі, детальніше про це ми писали в одній із попередніх публікацій: cutt.ly/Ab0SxR5.

Кожен варіант захисту має свої сильні сторони, проте не гарантує повного захисту. Та все ж інтелектуальну власність компанії не можна залишати без захисту, зважаючи на інформацію вище.

Сподіваємося, ви вже подбали про захист цього права або ж саме збираєтеся це зробити!

1. Установіть застосунок «Київ Цифровий». Зареєструйтеся та прив’яжіть до свого профілю платіжну картку.

Так ви зможете сплатити штраф прямо з телефона, а не вистоювати довжелезні черги до кількох кабінетів.

А якщо авто колись евакуюють знову, ви отримаєте про це сповіщення.

2. У розділі “Евакуація” знайдіть свій автомобіль за його номером.

Не знайшли? Телефонуйте 102 або на гарячу лінію патрульної поліції за номером 044 287 82 82. Пересвідчіться, що автомобіль справді евакуйовано!

3. Через додаток сплатіть штраф, послуги евакуатора та за зберігання автомобіля.

Після цього – отримайте роздруковану квитанцію у кабінеті №1 на штрафмайданчику. Або, якщо у вас є можливість, роздрукуйте її самостійно.

4. Квитанції про оплату віддайте охороні на штрафмайданчику. Після цього – знайдіть своє авто.

5. Уважно роздивіться автомобіль перед тим, як забрати його! До цього моменту – не підписуйте жодних документів.

Якщо ви виявите пошкодження, завдані під час евакуації, то зможете вимагати відшкодування завданих збитків. Але це можливо, якщо ви виявите їх до моменту першого використання авто.

Тому щойно побачите будь-які пошкодження, не зафіксовані в акті огляду авто, негайно викликайте поліцію та пишіть заяву про пошкодження внаслідок неналежної евакуації.

У цьому випадку радимо звернутися й до адвоката, який неодмінно допоможе вам розібратися з формальностями та зробити все правильно!

Як повернути сплачені кошти?
(штраф, послуги евакуатора, послуги зберігання)

Добрі новини – ви можете повернути сплачені кошти, якщо інспектори з паркування порушили будь-яку процесуальну вимогу під час евакуації авто: неналежне заповнення постанови чи акта огляду, складання документів не на місці події тощо. Для цього незаконні дії необхідно оскаржити у суді.

Адміністративний позов про скасування постанови має містити:

– конкретні порушення, що були допущені працівниками інспекції з паркування;
– докази, що нададуть суду достатні підстави вважати про існування таких порушень.

Важливо! Оскаржити дії інспекторів можна лише впродовж 10 днів з моменту вручення постанови про адміністративне правопорушення.

Звернутися з позовом можна, сплативши судовий збір у розмірі 454 гривень.

І насамкінець – не забувайте, що ключову роль в оскарженні дій інспекторів відіграють ваша наполегливість та професійні дії вашого адвоката.

Тоді ця інформація буде для вас корисною! Обізнаний – значить озброєний.

За інформацією Міністерства юстиції України, із понад 3 тисяч скарг, що надійшли впродовж 9 місяців 2020 року до Офісу протидії рейдерству, майже 80% стосувалися оскарження реєстраційних дій, проведених щодо нерухомого майна.

Як ми повідомляли у своїй публікації раніше, жертвами рейдерства стають не лише власники великого бізнесу – страждають і «середнячки».

То як захиститися?

У першу чергу подбати про те, аби ваш об’єкт припинив бути ласим шматком.

Для цього варто тримати яйця в різних кошиках.

Ми не радимо, аби і власником нерухомості, і власне «працюючим бізнесом» була одна юридична особа. Адже саме так ви стаєте ціллю для реєстраційного рейдерства (про це ми вже говорили раніше у публікаціях #millerprobussiness).

Наступний крок – поділ цілісного майнового комплексу.

Варто зауважити, що цілісні комплекси з великими площами є не лише цікавим з точки зору майбутньої вигоди, але і легкою здобиччю.

Про що мова ?

У державному реєстрі міститься інформація щодо кожного об’єкта нерухомого майна: його реєстраційний номер, площа та адреса.

Реєстраційний номер нерухомого майна характерний для приміщень площею і 100 кв. м, і 7000 кв. м. Тож, якщо ваш торгівельний центр зареєстрований на гігантські площі та одну юридичну або фізичну особу, то для того, аби захопити її, варто зробити лише одну реєстраційну дію.

Разом із тим, будівля, що ззовні тягне на тисячі квадратних метрів, може бути поділена на окремі групи приміщень за поверхами чи цільовим призначенням. Внаслідок цього поділу – вчинити маніпуляції з цілісним майновим комплексом буде важко, довго, дорого, а отже – нецікаво для рейдерів.

Варто зауважити, що власниками окремих груп приміщень можуть бути як різні особи, так і одна.
У разі, якщо власниками нерухомого майна є різні особи, то варто зауважити, що це може бути ще й вдалий варіант оптимізації доходів вашого бізнесу.

В умовах рейдерства необхідно працювати на випередження. Не варто бути недбалим та гадати, що проблема незаконного відчуження нерухомого майна ніколи не торкнеться вас чи вашого бізнесу.

Попередити рейдерство значно легше, ніж зустрічати нових власників будівлі на порозі зі слюсарем, що псує ваше майно.

Уявімо, що один із найголовніших етапів власної справи – її створення – ви вже пройшли, дослухавшись до наших рекомендацій зі щотижневої рубрики #millerprobussiness.

І тут на одній із зустрічей ваш партнер пропонує придбати майно та оформити його на компанію. По суті, це може бути що завгодно, наприклад: офісна техніка, меблі, транспортний засіб та навіть приміщення.

Тож для чого компанії таке майно та як його оформити?

Наявність майна забезпечує функціонування компанії, надає партнерам можливість управляти ним та отримувати прибуток від його використання, відповідно до розміру частки в компанії.

Якщо ваша компанія є платником єдиного податку, то передача в оренду нерухомого майна значно оптимізує податки.

Також, володіння об’єктом комерційної власності – це гарна можливість поповнити статутний капітал компанії на значну суму. Адже він – база, основа діяльності компанії, яку можна витрачати на її потреби та цілі.

Оформлення майна на компанію може певною мірою убезпечити від ризику його втрати в результаті сімейних спорів, поділу, судових позовів за борговими зобов’язаннями тощо. Адже учасник ТОВ (один із співвласників компанії) відповідатиме перед кредиторами лише в рамках розміру своєї частки в компанії, а не всім своїм майном.

Оформити майно на компанію можливо:

1. Як внесок учасника до статутного капіталу.

Приміром, учасник вирішив передати свою машину компанії, тим самим – збільшити розмір свого вкладу. Тоді автомобіль передається за актом приймання-передачі, а нотаріус (або інший суб’єкт державної реєстрації) реєструє право власності на компанію.

Проте, зауважимо, що процедура передачі учаснику (повернення) такого майна у разі виходу з компанії є дещо складнішою та більш затратною з точки зору податків.

Адже, наприклад, у разі укладення договору купівлі-продажу учасник буде зобов’язаний сплатити 2% від оціночної вартості майна. При цьому при передачі майна як внеска до статутного капіталу таких податків та зборів немає, сторони на власний розсуд оцінюють вартість майна, не прив’язуючись до його експертної оцінки.

Альтернативними варіантами передачі майна учаснику (виведення майна з компанії) є його отримання замість суми вкладу при виході зі складу учасників компанії, ліквідації компанії, зменшенні розміру статутного капіталу тощо.

Проте усі ці варіанти передбачають отримання згоди інших учасників компанії, що може бути ускладненим на даному етапі.

2. Придбання майна безпосередньо компанією в інших юридичних, фізичних осіб та оформлення його на баланс.

Таке придбання здійснюється за кошти підприємства та в подальшому знаходиться у повному розпорядженні компанії.

Може виникнути ситуація, коли у вас буде бажання увійти до вже існуючого бізнесу, а грошових коштів для вкладу буде недостатньо. У такому разі можливий вхід до партнерства саме шляхом внесення майна.

Тож майно, оформлене на компанію, може бути додатковим інструментарієм досягнення економічної ефективності вашого бізнесу та його процвітання. Проте варто приділити увагу тому, як це майно оформляється, порадившись із юристами.

Розуміємо, що в сучасних реаліях у вас може бути страх, що компанію незаконно заберуть. А разом із нею – і можливість управляти майном, що знаходиться на балансі.

Без паніки! Як убезпечити себе від ризиків незаконних посягань на майно вашого бізнесу – розповімо у наступному пості!

Тверезе водіння – один із запобіжників аварій на дорогах.

Напередодні вихідних, святкуючи, не забувайте про безпеку руху. Детально про допустимі норми алкоголю в крові розповідає старша юристка нашої Компанії Марина Сорока.

Допустимий вміст алкоголю в крові людини, яка керує транспортним засобом, – 0,2 проміле. Прийнята в усьому світі класифікація говорить, що це майже нульова, найлегша ступінь сп’яніння. Її ще називають доклінічною або безсимптомною.

Така кількість алкоголю в крові ніяк не відображається на поведінці людини та не проявляється в зовнішніх ознаках. Її можна виміряти лише в лабораторних умовах або за допомогою спеціальних приладів «Drager».

Існують захворювання та продукти, які підвищують вміст природного алкоголю в організмі людини. Тому, щоб уникнути необґрунтованих штрафів за «п’яну їзду», в Україні та в багатьох європейських країнах, встановлено гранично допустиму норму.

До прикладу, в Німеччині вона сягає 0,3-0,5‰, у Великобританії та Канаді – 0,8‰, США 0,4-0,8‰. Це можна пояснити культурними та гастрономічними особливостями місцевих мешканців.

Проте це не означає, що громадянам дозволяється їздити напідпитку. У Німеччині, якщо водій потрапив у ДТП, то навіть 0,3‰ вважається обтяжуючою обставиною.

У багатьох українських водіїв складається враження що дозволені 0,2‰ дають їм можливість випити келих вина. Теоретично це так, але залежить від фізіологічних властивостей кожної окремої людини.

Алкоголь виводиться з організму не так швидко, як хотілося б. На цей процес може піти від 4 до 30 годин, а то й більше! Усе залежить від статі, ваги та індивідуального обміну речовин.

Детальніше – у таблиці.

Виведення з організму наркотиків теж має свої особливості. Після одноразового вживання «травички» наркотичну речовину можна буде виявити в сечі ще протягом тижня. Якщо ж аналізи проводяться у завзятого курця, то наявність можна виявити навіть через місяць після останнього прийому наркотиків. Іноді – ще довше.

Тож, якщо ви знаходитесь в стані будь-якого сп’яніння – не сідайте за кермо! Будьте обачними та не сподівайтесь на волю випадку.

Тим паче – уже діють нові санкції, і за кермування в стані сп’яніння доведеться заплатити 17 000 гривень та залишитися без посвідчення водія на рік.

Підприємницька діяльність здійснюється на власний страх і ризик. Ті, хто вже має свій бізнес, неодмінно, погодяться з цією тезою. Але це точно не означає, що необхідно відмовлятися від мрії вести власну справу!

Як захиститися – розповідаємо вам у традиційній рубриці #millerprobussiness.

Щоб не ризикувати кожного разу при укладенні договору з новим контрагентом, пропонуємо вам завчасно перевірити надійність потенційного бізнес-партнера у відкритих базах даних. У сучасних реаліях існує чимало програм та додатків, які допоможуть довідатися все про вашого контрагента та навіть запропонують проаналізувати цю інформацію. Проте, якщо у вас немає на них грошей, але є трохи більше часу – не переймайтеся, зібрати необхідні відомості можна самостійно!

Для цього потрібен код ЄДРПОУ, якщо це юридична особа, або ж РНОКПП (простіше – ідентифікаційний номер), якщо це фізична особа-підприємець.

Де ж шукати інформацію?

1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ().

Цей реєстр містить основні дані про контрагента, які вам потрібно знати, а саме: статус, організаційно-правову форму, місцезнаходження, види діяльності, дату реєстрації, дані про засновників, розмір статутного капіталу, ПІБ керівника, дані про перебування в процесі припинення тощо.

2. Електронний кабінет платника податків () та система “Дізнайся більше про свого бізнес-партнера” ().

Тут можна дізнатися податковий статус учасника господарської діяльності, в тому числі, відомості щодо єдиного податку чи ПДВ, наявність податкового боргу. Електронний кабінет містить близько двадцяти реєстрів. Якщо ваш майбутній діловий партнер ухиляється від сплати податків та має заборгованість, це вже не стане для вас неприємним сюрпризом в останній момент.

3. Єдиний державний реєстр судових рішень ().

Він допоможе дізнатися, чи брав контрагент участь у судових процесах і, якщо так, то в якому статусі (позивач чи відповідач). У разі фігурування майбутнього партнера в декількох господарських справах у якості відповідача, детальніше вивчіть ці справи. Можливо, він має за звичку порушувати домовленості.

Також радимо ознайомитись із кримінальними справами. Фігурування контрагента в них – недобрий знак, що говорить про необхідність увімкнути режим «надзвичайна увага».

4. Єдиний реєстр боржників ().

Останній із нашого переліку, але не менш важливий реєстр, який містить дані щодо виконавчих проваджень. Якщо ваш контрагент систематично порушує взяті на себе обов’язки, швидше за все, ви знайдете його ім’я тут.

Обираючи потенційного ділового партнера, будьте допитливими. Оцініть його ділову репутацію, відсутність боргів, наявність необхідних майнових ресурсів та професійного досвіду.

І пам’ятайте, що в цій справі дрібниць не буває. Адже можна знайти як надійного партнера на довгі роки взаємовигідної співпраці, так і професійного шахрая, завдяки якому ви дізнаєтесь, що таке тривалі та складні судові засідання.

Зберігайте пильність і ведіть справи лише з надійними людьми!

Продовжуємо традицію щотижневих розмов про юридичну складову вашого бізнесу!

У попередніх публікаціях серії #millerprobussiness ми вже розповідали, як врегулювати відносини з партнерами та керівниками вашої компанії. Цього разу розкажемо про формальності, які стосуються взаємин із працівниками і мають так само важливе значення.

Почнемо з основного документу. Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства.

Підписавши його, працівник бере на себе зобов’язання виконувати певну роботу, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати можливість працювати.

Саме цим документом обидві сторони домовляються про умови праці, розмір заробітної плати, соціальні гарантії, умови розірвання трудових відносин, форс-мажорні обставини тощо.

Влаштовуючи людину на роботу, необхідно дотримуватися такої послідовності дій:

1. Працівник подає документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття.
2. Роботодавець оформляє наказ про прийняття на роботу.
3. Перед допуском до роботи сторони укладають трудовий договір.
4. Тоді до податкової служби слід направити повідомлення про прийняття працівника на роботу.
5. Працівникові оформляється трудова книжка.

Оплата праці, звісно ж, також регулюється законом. Тож:

– місячний заробіток ваших працівників повинен бути на рівні не менше мінімальної зарплати: з 1 січня 2021 р. – 6000 гривень;
– на зарплату нараховується ЄСВ (22%), а з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

Ми здогадуємося, що роботодавцям нерідко хочеться уникнути додаткових зобов’язань та не оформлювати трудові відносини. Як аргумент проти таких хитрощів запам’ятайте: за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено штраф у розмірі 180.000 грн. 

А як бути, якщо ваші шляхи розійшлися?

Не менш відповідально слід ставитися й до процедури завершення вашої співпраці. Як правило, розірвання трудових відносин відбувається з кількох причин:
– за бажанням працівника (ст. 38-39 КЗпП);
– за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП);
– з ініціативи власника (ст. 40-41 КЗпП).

Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, ви як роботодавець маєте право на ще два гарантованих тижні його роботи. Та є виняткові обставини. Приміром, переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини працівника на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу тощо.

Пам’ятайте: наказ про звільнення повинен містити підстави з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Його можна писати у довільній формі. Головне – ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію.

Роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок. Якщо ж працівник відмовляється отримувати трудову книжку, то цей факт необхідно зафіксувати у відповідному акті.

Нагадаємо, що 5 лютого цього року Верховна Рада ухвалила перехід в Україні від паперових трудових книжок до електронних.

Авжеж, головний успіх вашого бізнесу – за сумлінністю кожного працівника. Але незначні, проте важливі, формальності з оформленням забезпечать вам спокій та впевненість, що неприємних несподіванок не трапиться!

Сьогодні середа, а, отже, ми традиційно говоримо про те, як безпечно вести власну справу, у нашій рубриці #millerprobussiness.

NDA? NCA?

У бізнес-середовищі ці абревіатури давно на слуху. А чи чули про них ви?

Якщо коротко, то йдеться про документи, які захищають бізнес від розповсюдження внутрішньої інформації – конфіденційної загалом або, наприклад, комерційної таємниці.

Уявіть: після кількох років роботи працівник, що добре знає справи компанії, звільнився. Результатом припинення співпраці він залишився незадоволеним. І тепер, прямо перед важливою для вас подією на ринку, збирається передати комерційну таємницю фірмі-конкуренту.

Що ж у такому випадку захистить роботодавця?
Спокійно: цей пост – якраз про такі інструменти!

1. NDA, або ж Договір про інформацію з обмеженим доступом та нерозголошення такої інформації (про конфіденційну інформацію).

Конфіденційна інформація – це будь-яка інформація, що є обмеженою.

До прикладу, дані щодо внутрішніх аудитів, паролі до корпоративної пошти, внутрішніх CRM-систем, дані про сервери або ж інформація, яка позначена як конфіденційна за умовами договору між роботодавцем і працівником.

NDA служить запобіжником витоку будь-якої конфіденційної інформації, що є важливою для бізнесу.

У такому договорі також обумовлюється:
– яка саме інформація вважається конфіденційною та не може бути розголошеною;
– яка відповідальність за її розголошення;
– як, у разі необхідності, отримати все ж таки дозвіл на розкриття конкретної конфіденційної інформації.

2. NCA, або ж Договір про діяльність в умовах конкуренції (добросовісної конкуренції).

Цей документ стосується комерційної таємниці, тобто інформації, яка не є легкодоступною для третіх осіб і має комерційну цінність для вашого бізнесу.

Приміром, інформація щодо руху коштів на рахунках, ваших партнерів, політика ціноутворення, методи/способи взаємодії з клієнтами, кваліфікація працівників, внутрішня схема роботи, бізнес-плани та інше.

Очевидно, що кожному власнику хотілось би бути впевненим що така інформація зберігатиметься тільки в межах його бізнесу як на час трудових відносин, так і після.

Такий тип угод не може містити заборон щодо наступного працевлаштування. Адже це – обмеження ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку обирають вільно).

Проте, якщо ваша робота стосується особливого проекту, інтелектуальної власності у конкретній вузькій спеціальності, то слід прописати обмеження, які допоможуть уникнути“продажу” вашої унікальної ідеї вашим же колишнім працівником.

Велике досягнення для власника бізнесу – побудувати довірливі відносини з працівниками. Проте рекомендуємо не нехтувати переліченими документами як додатковими гарантіями для роботодавця!