Освітнє

Найбільш дискусійний Закон №1210 підписано Президентом, тому віднині бізнесу доведеться розбиратися та навчитися застосовувати його досить непрості норми. Давайте коротко про основне.

1. Застосовуються нові складні поняття.

Перш за все бізнесу потрібно буде доводити наявність ділової мети бізнес-операції із нерезидентом. Судова практика і раніше вже застосовувала цю концепцію, однак тепер це чітко фіксується Законом. Це означає, що бізнес-операція повинна мати економічний ефект, тобто бути націленою на отримання доходу або ж уникнення збитків.

Розширюються правила складання звітності по трансфертному ціноутворенню. Податкові органи зможуть отримувати глобальні звіти по трансфертному ціноутворенню. Це означає, що буде співставлятись звітність української компанії та, наприклад, її материнської, що розташована за кордоном.

На додачу до всього вводиться правило контрольованих іноземних компаній (КІК). Це означає, що українські учасники іноземної компанії, її бенефеціари, повинні будуть подавати звіт до податкових органів України. Такий звіт подається якщо компанія отримала дохід більше 2 млн євро за рік. Для чого це? Щоб оподатковувати не лише дивіденди українських бенефеціарів, а й нерозподілений прибуток такої іноземної компанії.

Одразу виникає питання як податківці можуть дізнатися хто є бенефеціаром іноземної компанії? Все досить просто, адже повсюди вводиться автоматичний обмін інформацією, а також формується реєстр бенефеціарних власників у ЄС.

Ще одна страшне поняття «конструктивні дивіденди», під якими розуміють приховані дивіденди, що виплачені учаснику компанії у вигляді плати за товари, послуги. Тобто особа, яка отримала такі кошти, повинна буде оподаткувати їх як дивіденди.

Варто наголосити, що найстрашніші для бізнесу КІК та конструктивні дивіденди запрацюють із 2021 року.

2. Розширено права податкових органів.

Податкові органи зможуть встановлювати наявність вини платника податків, присутність ділової мети у бізнес-операції та наявність економічного ефекту операції, визначати присутність постійного представництва в Україні та накладати штраф за відсутність його реєстрації.

Такі широкі повноваження вимагають високої професійності податкових органів, а інакше подібні зміни можуть призвести до збільшення кількості податкових спорів.

3. Прописано правопорушення без вини.

Законом визначено поняття «податкове правопорушення» без наявності вини, що взагалі суперечить нормам Конституції та Європейської конвенції з прав людини.

Загалом Закон №1210, точніше його частина, присвячена введенню плану BEPS – правил по уникненню розмивання податкової бази та приховування прибутку (наприклад, виведення в офшори), що повинно сприяти адаптації українського податкового законодавства європейському. Водночас, інша частина написана вже нашим законодавцем і стосується більше адміністрування податків. Так, це складно. Саме тому Президент разом із підписаним Законом №1210 направив ряд ініціатив для визначення чітких і зрозумілих для всіх правил оподаткування у зв’язку із нововведеннями.

Не виключення, що введені Законом інструменти ускладнюють діяльність бізнесу, а також роботу податківців по перевірці бізнес-операцій, звітності. На практиці це навіть може призвести до необхідності збільшення кількості податкових органів та відповідно витрат бюджету на їх утримання.

Знаючи, що норми Закону №1210 складні для сприйняття та розуміння, ми вже готові виділити бюджет на спеціальний підрозділ, який буде відповідати на ваші питання в коментарях. 

Вчора, на адресу нашої компанії, надійшла відповідь з Управління патрульної поліції м. Києва щодо розгляду нашого адвокатського запиту про надання відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.

У відповіді було вказано, що

«окремі працівники поліції, при виконанні покладених чинним законодавством повноважень, під час несення служби, використовують особисті відеореєстратори…враховуючи описане, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України не має можливості задовольнити даний адвокатський запит».

Тобто, поліція відмовилась дати відео обгрунтовуючи це тим, що поліцейські використовували ОСОБИСТІ ВІДЕОРЕЄСТРАТОРИ.

Вказане обґрунтування не відповідає вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до чинних інструкцій з використання органами та підрозділами поліції технічних засобів і технічних приладів (), вказані відеорестратори та карти пам’яті до них повинні зберігатися в органах поліції і видаватися працівникам тільки під підпис, а використання поліцейськими «особистих» відеореєстраторів взагалі не передбачено законодавством.

Крім того, відеофіксація на відеореєстратор повинна здійснюватися поліцейським безперервно від початку виконання повноважень і до їх закінчення (за окремими винятками), коли даний поліцейський повинен передати її відповідальній особі, яка після цього одразу забезпечує вивантаження відеозапису на відповідний сервер.

«Найбільше занепокоєння викликає той факт, що саме тоді, коли заяву за фактом перевищення службових повноважень патрульними поліцейськими направлено до органу досудового розслідування (ДБР, ОГП), один із основних та аb initio належних та допустимих доказів по справі безслідно зникає. З мого досвіду можна зробити висновок, що деякі співробітники поліції включають камери лише тоді, коли це необхідно їм.»

коментує старший юрист нашої компанії Носова Марина.

Повідомимо, що вищевказаний адвокатський запит було подано в інтересах Дениса Кричмаржевського, якому в ніч з 30 на 31 березня поліцейськими патрульної поліції було завдано тілесних ушкоджень.

Адвокатами нашої компанії невідкладно подано заяву про злочин за фактом перевищення працівниками поліції службових повноважень, у відповідь на яку ДБР направило стандартну відписку. Не дочекавшись цієї «відповіді» ми оскаржили бездіяльність до Печерського суду, який прийняв рішення зобов’язати ДБР розпочати досудове розслідування за нашою заявою.

Але, зважаючи на те, що зазначене рішення Печерський суд не направляє адресату вже другий тиждень, ми направили повторну заяву про злочин, вже на ім’я Генерального прокурора України. 

Можливо ви вже чули про нашу щотижневу традицію з Міллер таймом та що ми там робимо? Так от, ми постійно збираємося, навіть на карантині, щоб поговорити. Про що? Спілкуємося про все інтелектуальне та дискусійне.

Цього тижня до Міллер-тайму було міні-завдання – написати короткий список порад своєму колезі або ж потенційному Міллерівцю. Найкращими з них ми вирішили поділитися.

Отже, якщо ти хочеш бути успішним юристом, то:

• Будь творчим, адже це може надати будь-якій справі нове життя.
• Виходь із зони власного комфорту, беручись за завдання, які потребують великої особистої відповідальності, адже це допоможе побороти страх власної непрофесійності.
• Не будь формалістом, бо лише формалісти кажуть, що робота юриста нудна, а закон – поганий.
• Виконуй важливі задачі в першу чергу, щоб потім не задихнутися від згорівших дедлайнів.
• Максимально діджиталізуйся: використовуй онлайн-ресурси наскільки це можливо, не чекаючи відповіді з державних органів. Завжди будь прогресивним – економ свій час.
• Знай, що клієнти – це також люди. Навчись розуміти їх. Але при цьому ставити межі.
• Фіксуй домовленості у письмовій формі, так сказані слова краще запам’ятовуються, а потім не доведеться з’ясовувати де чия правда.
• Готуй процесуальний документ три дні: перший – шукай; другий – пиши; третій – перевіряй.
• Не бійся помилок, а навчись не повторювати їх знову і знову.
• Не бійся казати «Ні», просити про допомогу чи ставити запитання, але роби це правильно.
• Працюй в команді та завжди ділися досвідом, лайфхаками.
• Побач у своїх колегах друзів, відпочивай з командою, адже це сприяє чесності та відкритості у колективі, а також подальшій продуктивності.
• Вчасно йди з роботи, ба так можеш зберегти своє особисте життя, дружбу і психічне здоров’я.
• Став собі цілі і досягай їх, не бійся дискутувати, шукати істину та розвиватися.

А що б ви могли порадити? Поділіться цікавим досвідом…

З кінця квітня діють нові правила проведення фінансового моніторингу по переказам коштів. У зв’язку з цим, чи можна здійснювати перекази більше 5 000 грн та невже адвокати зобов’язані повідомляти про нелегальні дії клієнтів?

Що змінилося у процедурі переказу коштів?
Основною зміною є ідентифікація особи при переказі коштів. Що це означає?

Ідентифікація – це надання банку відомостей про відправника коштів.

Як здійснити переказ коштів та ідентифікацію?

1. При переказі коштів з картки на картку ідентифікація здійснюється автоматично при вході в онлайн банкінг.
2. Для переказу коштів через термінал необхідно скористатися власною карткою та пін-кодом для ідентифікації, адже банк має всі відомості про власника картки з моменту її оформлення.
3. В іншому випадку потрібно звертатися до каси банку. Ідентифікація в такому випадку здійснюється по документу, що посвідчує особу (паспорт).
Отже, особа повинна мати банківську картку або документ, що посвідчує особу щоб здійснити ідентифікацію при переказі коштів.

Чи потрібно підтверджувати походження коштів?

Ні, підтвердження походження коштів необхідне лише для великих платежів – понад 400 тис грн. Отже, якщо ви переказуєте кошти своїм батькам чи дітям, то не потрібно подавати до банку довідку про доходи чи інші документи щодо походження цих коштів.

Чи потрібна ідентифікація при купівлі через Інтернет?

Якщо оплата здійснюється онлайн, то для ідентифікації достатньо буде номеру картки, з якої здійснюється переказ коштів. У разі накладного платежу, на пошті повинні будуть перевірити ваші документи (паспорт) для здійснення переказу коштів за отриманий товар.

Чи завжди потрібна ідентифікація?

Ні, ідентифікація не вимагається у разі:
• зняття коштів з власного рахунка;
• переказ коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів, штрафів та пені;
• переказ коштів за житлово-комунальні послуги;
• переказ електронних платіжних засобів чи грошей для оплати товарів чи послуг, за наявності номеру електронного платіжного засобу чи картки;
• переказ до 30 000 грн з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом;
• переказу коштів готівкою в межах України до 5 000 грн.

Отже, якщо ви хочете переказати до 5 000 грн через термінал своєму другу, то ідентифікація не потрібна, однак якщо сума буде більшою, то необхідно ідентифікуватися з допомогою картки або переказати кошти через касу банку, де у вас попросять документ, що посвідчує особу.
Якщо ви сплачуєте за комунальні платежі, то ідентифікуватися також не потрібно і так само в інших випадках, наведених вище.

А ТЕПЕР ДЛЯ АДВОКАТІВ…

Невже адвокати повинні перевіряти та звітувати про свого клієнта?
Нові правила розширили коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, до яких тепер також відносять:
• адвокатське бюро/об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріусів;
• суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги.
Такі особи повинні стати на облік до Держфінмоніторингу, подавши спеціальну форму із зазначенням коду виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Коли адвокат повинен проводити фінансовий моніторинг клієнта?

Якщо адвокат бере участь та/або допомагає клієнту у плануванні чи здійсненні таких операцій:
• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

При виконанні цих умов, адвокат повинен здійснювати належну перевірку клієнта та повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри щодо нелегальності дій клієнта, незалежно від суми. Так-так, повідомляти необхідно уже з моменту підозри, яка повинна базуватися на ризик-орієнтованому підході.

Це означає, що потрібно враховувати такі критерії ризику клієнта: географічне розташування реєстрації, наявність у клієнта статусу публічного діяча, неприбуткової організації, проведення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або суті діяльності клієнта, вид товарів чи послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, спосіб надання (отримання) послуг та інші.
Такі ризики адвокат повинен визначити самостійно на основі критеріїв ризику Нацбанку або Держфінмоніторингу.

Які винятки із правила?

Адвокати не зобов’язані здійснювати перевірку та повідомляти про свої підозри у випадку:
• надання послуг щодо захисту клієнта;
• представництва інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
• надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Яка відповідальність?

Введена жорстка система штрафів, зокрема за неналежну перевірку клієнта; за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин; за неподання, несвоєчасне подання, або подання недостовірної інформації Держфінмоніторингу та інші. Розмір штрафів при цьому становить від 170 000 до 340 000 грн.

Дані зміни є лише початком, адже до кінця 2020 року встановлений перехідний період, протягом якого всі положення та порядки щодо переказів коштів та ідентифікації особи будуть приводитися у відповідність до нових вимог.