Освітнє

З 11 липня почнуть діяти нові вимоги щодо реєстрації юридичних осіб. Усім підприємствам, про які далі піде мова, необхідно подати дані про структуру власності і кінцевого бенефіціара.

Це робиться для того, щоб встановити людей, які володіють бізнесом, контролюють його, та/або впливають на керівництво чи діяльність юрособи (наказ Мінфіну тут —).

Корпоративна практика Міллер, юридична компанія допоможе вам розібратися — кому саме, куди і як подавати ці “папери”.

Що ж таке структура власності?

Це офіційний документ, мета якого — встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Саме він має в обов’язковому порядку надаватись державному реєстратору.

Структура власності є схематичним зображенням і готується в довільній формі. Там мають бути вказані особи, які прямо чи опосередковано володіють бізнесом. При цьому міра участі кожного з власників вказується у відсотках.

Також треба розкрити імена тих, хто незалежно від формального володіння може впливати на керівництво чи діяльність організації.

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?

Це людина (фізична особа), яка контролює діяльність юридичної особи (організації). Під контролем тут мається на увазі володіння часткою 25% і більше. Важливий нюанс: якщо засновник компанії — юридична особа, то вона не є кінцевим бенефіціаром, оскільки ним може бути тільки фізична особа.

Хто НЕ повинен подавати структуру власності:

– ФОПи (оскільки бенефіціарного власника вони не мають);
– політичні партії;
– профспілки;
– творчі спілки та їх місцеві осередки;
– організації роботодавців та їх об’єднання;
– торгово-промислові палати;
– ОСББ;
– релігійні організації;
– державні органи;
– органи місцевого самоврядування та їх асоціації;
– державні та комунальні підприємства, установи та організації.

Всі юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми (тобто ТОВ, АТ, ПП тощо), обов’язково підпадають під дію наказу.

Кого стосуються нововведення?

З 28 квітня 2020 року юрособи при реєстрації подають інформацію щодо бенефіціарного власника (закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,).

Однак форму та зміст схематичного зображення структури власності затвердили тільки 8 червня 2021 року.

Тому подавати дані про структуру власності мають:

1) юрособи, зареєстровані до 28 квітня 2020 року (до набрання чинності законом);

2) юрособи, зареєстровані після 28 квітня 2020 року. Формально вони не повинні нічого подавати, бо мали б це зробити під час реєстрації. Але зважаючи на затримку із затвердженням форми та змісту документу про структуру власності, задля уникнення неочікуваних штрафів, подавайте його згідно зі зразком, оприлюдненим на сайті Мінфіну ().

Як подавати структуру власності?

Документ подається держреєстратору через ЦНАП або нотаріусу.

За законом юрособи мають зробити це протягом трьох місяців з моменту публікації вимог до форми та змісту документу про структуру власності (). Тобто з 11 липня по 11 жовтня 2021 року.

Штраф за неподання документів

Відсутність у ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) даних про бенефіціарів може загрожувати керівникам юрособи штрафом від 17000 до 51000 грн ().

Але ми бажаємо вашому бізнесу подавати всі документи вчасно і не знати зайвого клопоту. Для цього і надалі будемо ділитись корисною інформацією та порадами. 

Практика захисту ділової репутації Міллер, юридична компанія буде ділитися з вами своїми практичними знаннями, щоб ви були більш відповідальні.

Отже, сьогодні мова про свободу слова. З нею все так само, як і зі свободою як такою: Конституція України вам гарантує свободу думки і слова, ви можете вільно виражати свої погляди та переконання, але якщо це не наносить шкоду іншим охоронюваним правам.

І щоб цими “іншими” правами не виправдовували цензуру (яка заборонена ст. 15 Конституції), даємо чіткий перелік можливих обмежень свободи слова.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 34 Конституції України, підставами для обмежень можуть бути:

1. Захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності чи громадського спокою

Приклад: Ви маєте право вважати, що Моргенштерн гарно співає, але ваші погляди можуть бути обмежені, якщо ви будете закликати РФ ввести війська на територію України, аби забезпечити концерт цієї славетної зірки їх шоубізу.

2. Запобігання заворушенням та злочинності

Приклад: Ви так само вільно можете виражати погляди щодо того, що хтось будує в Україні поліцейську державу, та якщо ви будете закликати захопити відділок поліції — у держави буде право обмежити такі ваші заклики.

3. Захист здоров`я і моральності

Приклад: Вважайте, якщо хочете, що COVID-19 — це “секретна біологічна зброя” і через вакцинацію усім “вживляють” трішки кандидатського мозку Киви. Але поширення фейків про пандемію, які можуть зашкодити здоров’ю людей, також може бути обмежене державою.

4. Захист репутації чи прав інших осіб

Приклад: Якщо ви хочете вільно, і навіть нецензурно, виразити свою суб’єктивну думку щодо умовного дуету Порошенко-Медведчук, то не стримуйте себе. Але пам’ятайте, що при цьому ви не можете розповсюджувати фактичні твердження, які шкодять їх діловій (ну … залишкам) репутації, якщо у вас немає відповідних доказів.

Тобто казати, що Порошенко нібито заробив 1 млн російських рублів на цьому дуеті, — це вже чіткі фактичні твердження, які негативно відобразяться принаймні на репутації п’ятого Президента. Тому з боку держави теж можливе обмеження, якщо доказів не буде.

5. Запобігання розголошенню інформації, яка отримана конфіденційно

Приклад: Ніхто не має права взяти і продати комусь номери телефонів, зареєстровані в “Дії”.

6. Забезпечення авторитету та безпристрасності правосуддя.

Приклад: Суддя не задовольнив вимогу кума Путіна заборонити в Україні книгу з фактами із його біографії. Якби той не змирився, а стверджував, що судді куплені Масонами, Єзуїтами чи навіть Рептилоїдами, і не мав би при цьому доказів, то держава могла би обмежити його право на свободу вираження думки.

Коли держава обмежує ваше право “говорити”, то має дотримуватися одночасно (!) трьох таких умов:

– законності,
– легітимності,
– необхідності в демократичному суспільстві.

В іншому випадку обмеження свободи слова суперечитиме Конвенції.

Тепер трохи про кожну умову.

Законність. Мається на увазі, що певні обмеження на розповсюдження інформації регулюються нормами національного законодавства. Яке, в свою чергу, має бути:

– доступним для всіх і оприлюдненим так, щоб ознайомитись міг кожен, кого це стосується;
– передбачуваним. Це означає, що читаючи норми законів самостійно або за допомогою юриста, всі громадяни повинні мати можливість передбачити наслідки своїх дій.

Легітимність. Втручання держави має переслідувати законну мету.

Необхідність в демократичному суспільстві. Причини для обмежень мають бути важливими та достатніми, а наслідки обмежень пропорційними шкоді, що могла бути завдана.

Підсумувати це можна словами адвоката Міллер, юридична компанія Юра Мельник:

“Ви маєте право вільно виражати свої погляди і давати свою оцінку будь-чому. Але якщо ви кажете про конкретні факти, у вас мають бути докази. І не варто закликати до дій, які можуть нашкодити людям. В протилежному випадку ваша свобода слова може бути обмежена”.

Як багато “але” переслідує багатьох із нас, хто коли-небудь замислювався про власний бізнес. На прикрість, нерідко вони заважають нам наважитися, ризикнути та, зрештою, стати успішними. Хтозна, можливо, через це не відбулися багато крутих стартапів?

Розуміючи, як бізнесменам-початківцям (та й тим, хто давно в ділі!) потрібна підтримка, у березні ми запустили серію освітніх постів #millerprobussiness.

Корисні поради ми писали всією корпоративною практикою Міллер, юридична компанія.

Наша компанія має багаторічний досвід запуску та супроводу бізнесу. Тож про те, як правильно почати, передбачити ризики та продовжити успішно вести справу, ми знаємо не з чуток.

Насамперед розповіли про те, яку ж форму ведення бізнесу треба обрати, якщо вже розумієш, чим хочеш займатися, — ФОП чи ТОВ:

А коли вже визначилися, на вас чекає підготовка необхідних документів. Гадаєте, це все — суцільна бюрократія? А от і ні. Усі вони — допоможуть попередити можливі ризики для вашої справи. Приміром:

Корпоративний договір закріпить ваші відносини з партнерами по бізнесу та у випадку розходження інтересів, захистить права кожного з вас:;

Введення обмежень для керівництва компанії на підприємстві допоможе уникнути сюрпризів, якщо бізнесом керуватимете не ви, а наймані працівники:;

NDA та NCA — це не загадкові абревіатури, а саме ті документи, які стануть щитом на захисті інформації, що стосується вашого бізнесу:

Але на цьому наші поради, авжеж, не вичерпалися.

Як врегулювати стосунки зі співробітниками компанії? Ми написали про “узаконення” трудових відносин тут: bit.ly/3cmFYvI.

Як дізнатися, чи ваш контрагент не шахрай? Про відкриті та доступні для всіх інструменти розповіли тут:.

Як зафіксувати право вашого бізнесу на інтелектуальну власність? Чому це важливо та які існують форми — розписали тут: bit.ly/3vWlpy1.

Звичайно, усіх бізнесменів у тій чи іншій мірі хвилює ризик рейдерства — щодо самої компанії або її майна. Ми і це взяли до уваги.

Як попередити рейдерське захоплення юридичної особи – ми детально розповіли за посиланням: bit.ly/34WMqoQ.

Ми також написали пост про те, які переваги вашій компанії може дати майно на балансі: bit.ly/3iifYFyi. А щоб ви не боялися, що його хтось “рейдерне”, написали також — як його захистити:.

Найкращий іспит, що закріпить ваші знання на практиці, — це, звичайно, перевірка різного роду інспекцій. Пост про те, хто та з чим може до вас завітати — за посиланням: bit.ly/3z8pYHx

А якщо у вас виникли труднощі з банком і він чомусь заблокував ваш рахунок — ми розповіли, як із цим впоратися: bit.ly/3vRHiOU

Ми сподіваємося, що наші поради були корисними для вашої справи.

Якщо вам здається, що шлях від старту до успіху бізнесу надто складно пройти самотужки, то ми радо допоможемо вам його подолати!

Так, ми знаємо, що бізнес — це завжди ризик. Але коли знаєш про чесні правила гри, то і в цій царині можна звернути гори!

Саме цього ми вам щиро й бажаємо:)

До нас у Міллер, юридична компанія неодноразово зверталися через блокування рахунків у банках. Більшість клієнтів, які намагаються повернути свої “заморожені” гроші і знайти справедливість, спантеличує якийсь “фінмоніторинг”. Тому даємо вам розуміння та алгоритм поведінки у випадку блокування рахунку.

Що таке фінмоніторинг?

По-простому — це перевірка транзакцій за рахунком. Банки є основним суб’єктом фінмоніторингу.

Чому вони це роблять?

Це не їх забаганка, адже банку також не вигідно турбувати та втрачати своїх клієнтів. Проте загальна мета — це боротьба із незаконним відмиванням коштів, тероризмом та підозрілими операціями, що призвело до посилення перевірки всіх транзакцій. Банки зобов’язані перевіряти і знати все про своїх клієнтів, інакше їм загрожують захмарні штрафи.

Як це відбувається?

Банк самостійно та без попередження зупиняє транзакцію і блокує кошти на рахунку. Законом надається два дні для такого блокування, проте цей строк може бути продовжений до семи. Протягом цього часу банк просить надати підтверджуючі документи, пояснення чи інші “папери”.

Якщо клієнт не реагує на прохання банку, то після закінчення строку фінмоніторингу банк всеодно лишить рахунки заблокованими. Така ситуація дуже поширена, адже банк не хоче брати на себе ризик, якщо клієнт не має змоги пояснити транзакцію, через яку заблоковано рахунок.

Коли і чому банк може заблокувати рахунок?

Ми вас здивуємо, але причин безліч і в кожного банку вони можуть бути свої. Спільне для всіх причин — “підозрілість” транзакції.

Що може бути розцінене як “підозріле”?

Щоб орієнтуватися, варто розуміти, що є ціле Положення Нацбанку (), який рекомендує банкам різні індикатори підозрілості. Їх можна поділити на три групи:

1. Що стосуються діяльності або поведінки клієнта. До прикладу, клієнт не може пояснити суть своєї ділової діяльності; має необгрунтовано велику кількість рахунків; відмовляється надавати банку інформацію; не може пояснити необхідність транзакцій за своїм рахунком; фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають профілю клієнта.

2. Що стосуються фінансових операцій клієнта. Тут підозрілими банку можуть видатися різкі зміни у обсягах трансакцій; незвично швидке проходження транзакцій через рахунок; надходження великих сум грошей, не пов’язаних із діловою діяльністю клієнта; невідповідність реквізитів платежу даним, що зазначені у документах до нього (договорі, актах) тощо.

3. Що стосуються різних видів продуктів/послуг. У цьому випадку банк може звернути увагу на те, що клієнт використовує послуги, які сприяють анонімності (електронні гроші) або проводить операції на незвично великі суми.

Варто клієнту банка хоча би раз потрапити під критерій “ризиковості” чи “підозрілості”, як усі його транзакції надалі будуть перевірятись ретельніше. Крім того, банк може в односторонньому порядку розірвати відносини із клієнтом, якщо це загрожує штрафом чи може зашкодити репутації банку.

Саме тому, даємо невеликий алгоритм поведінки у випадку блокування вашого рахунку:

1. Банк вважає вас винним, допоки ви не доведете протилежне. Саме тому вам потрібно проявляти ініціативу у комунікації із банком та надавати всі підтверджуючі документи трансакції.

2. Ваша відповідь банку має бути максимально повною та простою. Необхідно розповісти ледь не всю біографію себе чи компанії, рахунок якої заблокували, і обов’язково із позитивними деталями.

3. Варто надати всі документи по транзакції і пояснити додатково економічну мету та причини здійснення транзакції.

4. Спілкування із банком має відбуватися ввічливо та без імперативних вимог. Це буде свідчити про вашу відкритість для вирішення ситуації із блокуванням вашого рахунку і бажання співпрацювати.

Тож нехай будь-які банківські алгоритми роботи не залишать вас без грошей, а заблоковані рахунки якнайшвидше будуть відновлені.

Розлучення батьків — напружена для всіх членів родини подія. І тому сьогодні, в День захисту дітей, ми вирішили нагадати і своїм Клієнтам, яких супроводжуємо у справах щодо сімейних спорів, і всім іншим батькам, що інтереси дитини важливіші за інтереси батьків.

У жінки та чоловіка можуть бути цілком аргументовані причини для розлучення, однак для дитини це не привід втрачати зв’язок з будь-ким із них. В протилежному випадку це неодмінно матиме негативний вплив на дитячу психіку і уявлення про сімейні стосунки. Тому вкрай важливо, аби спори батьків і процес загалом мали найменш шкідливий вплив на дітей.

Якнайкраще забезпечити повноцінне і щасливе дитинство, особливо враховуючи факт розлучення батьків, якщо він неминучий, можуть самі батьки.

Інтереси дитини як пріоритетні — загальноприйнята норма і прописана вона, зокрема, у Конвенції про права дитини 1989 року, яка була ратифікована Україною ще в 1991-му. Цим, зокрема, керуються і Служба у справах дітей, яка є обов’язковою стороною до та під час шлюборозлучного процесу, адвокати, які ведуть такі справи, судді, якщо справа вирішується у суді, та всі інші учасники процесу.

На основі знань і досвіду, здобутого при супроводженні справ, юрист Міллер, юридична компанія Julia Ryabets зібрала кілька дієвих методів для того, щоб убезпечити батьків від дій, які потенційно можуть мати негативний вплив на їх дітей:

1. Щонайперше — зберегти повагу один до одного як Батьків своєї дитини.

2. Звернутись до сімейних медіаторів.
Представники такої професії виступають третьою незалежною стороною, що допомагає учасникам сімейного конфлікту налагодити або підтримувати комунікацію і прийняти задовільне для усіх сторін рішення з питань розлученням, а також з фінансових і майнових питань. А головне — прийняти рішення, яке ставитиме інтереси дитини в пріоритет.

3. Якщо маєте можливість, то варто звернутися по допомогу до кваліфікованого психолога, навіть якщо здається, що ваша дитина “нормально” переживає розлучення батьків. Проблема може бути неявною.

4. Комплексна робота психолога з дитиною і його задокументований висновок зможуть допомогти у вирішенні спору між батьками із врахуванням стану і позиції дитини.

5. Існують Міські центри дитини, працівники яких можуть надати професійну психологічну допомогу. Їх послуги безоплатні, однак перш ніж спілкуватися з дитиною, вони запитають дозволу обох батьків і у разі відмови одного з них, їх участь буде неможливою. Іноді це є проблемою, тому радимо звернути увагу на пункт 3.

6. Щоб інтереси і права дитини не були притиснуті, бажано закріплювати нотаріальними договорами усі вирішені питання (майнові, фінансові, а також питання про участь батьків у житті дитини). Робити це потрібно до процесу розлучення. Бо якщо дитина неповнолітня, процес розлучення обов’язково відбувається через суд, який і повинен врахувати усі “папери”, інакше справа буде вирішуватись в суді довгий час.

7. За необхідності можна скликати Комісію Служби у справах дітей, яка створюється за ініціативи батьків для сприяння забезпеченню і реалізації прав дитини.

8. У випадку, якщо зріє явний конфлікт між батьками, в справу може втрутитися Ювенальна поліція. Наполегливо радимо не доводити ситуацію до “допиту” дитини у цій установі, бо вважаємо це поганою “розвагою” дитинства.

Світогляд дитини формується змалку і батьки — будівники його фундаменту. Сподіваємось, що наші поради допоможуть вирішити усі сімейні спори з найменшими втратами.

Дорожньо-транспортні пригоди достатньо розповсюджені в наш час і мають неприємні наслідки майже для кожної людини. Навіть дрібне ДТП може влетіти в копійочку, в залежності від марки автомобіля та серйозності пошкоджень.

Потрапивши у таку ситуацію, будь-який водій згадує про якусь паличку-виручалочку у вигляді страхового полісу зі сподіванням, що будуть покриті всі завдані збитки. Але, як показує практика, страхові компанії відшкодовують лише частину збитків, мотивуючи це досить різними причинами.

То хто ж повинен заплатити різницю між повною сумою витрат на ремонт автомобіля після ДТП та сумою страхового відшкодування?

Всі ми знаємо, що якщо сума збитків знаходиться в межах страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ (на даний момент це 130 000 грн за шкоду заподіяну авто), то виплату здійснює страхова компанія.

Але й тут є виключення. Страхове відшкодування «урізається» зносом автомобіля, віком, наявністю пошкоджень, відсутністю можливості замінити деталь та іншими «аргументами». Тому в кінцевому підсумку збиток, оцінений страховою компанією, як правило, значно менший ніж реальний.

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування у передбаченому договором розмірі, але реального збитку завдано на більшу суму, — потерпілий повинен звернутись до особи, що завдала шкоду.

«На сьогоднішній день, є чітка правова позиція Верховного Суду України (справа № 755/7666/19 (), яка говорить, що в разі, якщо суми страхового відшкодування є недостатньо, незалежно від того, який розмір збитку визначила страхова компанія, різницю між фактичною вартістю ремонту авто і сумою страхового відшкодування сплачує винуватець ДТП»

 пояснює старший юрист практики про адміністративні правопорушення Міллер, юридична компанія Марина Сорока.

Тому будьте пильними за кермом та уважно стежте за дорожньою обстановкою! А якщо виникнуть непорозуміння, юристи нашої Компанії допоможуть «розрулити» в рамках чинного законодавства

У попередніх постах #millerprobuisness ми розповіли, як розпочати власну справу, навчили вас правильно приймати працівників на роботу та допомогли законно захистити свій бізнес та майно.

А тепер уявіть, що і в цій справі є іспит на правила ведення бізнесу. А на інспекцію до вас прийдуть податкова, поліція, служба з питань праці та ДСНС. Готові до такого екзамену?

Перевірки підприємств державними органами здійснюються в рамках політики державного контролю. Такі ревізії проводяться у всіх можливих сферах діяльності, а підпадає під них усе: від початкової документації підприємств, дозволів та своєчасності сплати податків до правильного розташування виходу чи наявності вогнегасника.

Такі перевірки можуть бути як запланованими (щорічні плани є у вільному доступі на інтернет-ресурсах), так і позаплановими, які можуть стати несподіванкою.

Проте, готовими до перевірки повинні бути не тільки ви, але й інспектори. Що це означає?

Ви маєте право запитати документи на підтвердження повноважень інспектора (попросити його посвідчення) та поцікавитись про підстави проведення перевірки.

До прикладу, на офіційному веб-сайті Державної служби з питань праці можна перевірити вашого інспектора і впевнитись, що він дійсно представник держави і діє на законних підставах. Підставою для перевірки може бути наказ чи розпорядження відповідного органу.
Впевнившись у законності перевірки, ви можете попросити інспектора заповнити ваш журнал перевірок, якщо такий на підприємстві ведеться (рекомендуємо його завести).

Якщо ж інспектор відмовляється надати вам усі необхідні документи – ви маєте право не допустити його до перевірки.

Проте, аби бути готовими до правомірних ревізій, давайте розберемося – які державні органи можуть до вас завітати, і що ж вони перевірятимуть.

1. Державна податкова служба України

Податкова має повноваження на проведення як планових, так і позапланових інспекції. Перевірка податкової буде стосуватись, у першу чергу, правильності та своєчасності сплати податків. Крім того, інспектор може перевірити наявність чи відсутність у вашого бізнесу ліцензій (якщо в них є потреба), а також – звернути увагу на правильність та добросовісність касових розрахунків.

2. Державна служба України з питань праці (Держпраці)

Цей орган інспектує підприємства винятково у сфері трудового права. Це означає, що перевірятимуть, чи правильно працевлаштований персонал (трудові договори, трудові книжки, накази, посадові інструкції тощо). А тому – обов’язково помітить незаконно працевлаштованих працівників. Служба також зверне увагу на умови праці, своєчасність та розмір виплати заробітної плати, правильність нарахування відпусток чи звільнення працівників.

3. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)

ДСНС відповідає за безпеку, тому і ваш бізнес перевірить на готовність співробітників діяти у надзвичайних ситуаціях, зверне увагу на план будівлі, перевірить під’їзди та заїзди до приміщення, стан протипожежної безпеки.

4. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба)

Ця служба здійснює два види перевірок. Під час комплексних ваш бізнес інспектуватимуть на предмет його безпеки для споживача (якщо надаєте послуги чи виготовляєте продукцію), перевірятимуть документи на потужності підприємства, дотримання вимог санітарного законодавства та законодавства про захист прав споживачів, а також – правил торгівлі та надання послуг.

Інший вид перевірок більш конкретний і здійснюється за вузьким напрямком. До прикладу, підприємство можуть інспектувати з питань фітосанітарної безпеки, якщо воно здійснює діяльність у цій сфері.

Перелік органів, які можуть перевіряти ваш бізнес можна продовжувати, адже сфер контролю держави дуже багато.

Так, поза увагою залишилось дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності, екології, архітектури та містобудування.
Незалежно від сфери контролю, результат перевірки однаковий: якщо знайдуть порушення, за них треба відповідати. Вам доведеться не тільки усунути недоліки, але й заплатити штраф.

Кожен бізнес особливий, проте незалежно від сфери вашої діяльності, ви повинні дотримуватись вимог закону.

Тут діє таке ж правило, як і для студентів – якщо завчасно та зважено готуєшся до іспиту, то точно його не провалиш.

Тож аби сміливо зустрічати інспекторів та не витрачати прибуток на оплату численних штрафів, дотримуйтесь наших порад та ведіть свій бізнес правильно! 

Об’єкти творчості = активи компанії = Інтелектуальна власність (далі – ІВ).

У серії постів #millerprobussiness ми вже розповідали вам, як захистити зареєстровану компанію та її нерухоме майно. А як бути, якщо ви, приміром, розробляєте найдивовижніший у світі космічний корабель? Такий винахід неодмінно потребує захисту.

Компанія завжди захищає свої активи, маючи право власності на них. Коли ж справа стосується творчості, то мова піде про право інтелектуальної власності. Не хвилюйтеся, є одразу кілька способів його захистити.

Але почнемо з початку.

Що таке інтелектуальна власність?

Це об’єктивний наслідок творчості автора, тобто його можуть спостерігати інші люди. Ось чому ідея не є об’єктом інтелектуальної власності, адже вона лише у голові автора.

Об’єктом ІВ може бути все, що якось матеріалізовано: від творів мистецтва до винаходів, комп’ютерних програм та торговельних марок.

Компанії завжди мають серед активів хоча б один із перелічених, права на які бізнес отримав від автора. Саме тому знання права ІВ є актуальним для безпечного ведення бізнесу, а також його конкурентоспроможності на ринку.

Будь-які об’єкти ІВ можуть бути захищені правом. Але навіщо бізнесу це робити?

Як тільки щось створюється, автор хоче розповісти про це світу. Як нагорода за вкладений час, сили та фантазію у створення чогось нового законом було надано право автору захищати свої твори. Завдяки ньому автори можуть отримати винагороду за свій твір, заборонити або дозволити його використовувати.

Сьогодні більшість компаній має свої унікальні знання, досвід та ідеї, які вони втілюють у об’єктах ІВ (ТМ, винаходах, програмах та ін.). Їх реалізацію довіряють підрядчикам або ж працівникам самої компанії, які і являються авторами об’єктів права ІВ. Компанія ж отримує від них права на твори за договором. Саме тому важливо також розуміти, як переходять права від автора до компанії та у якому обсязі.

Коли ж компанія вже отримала права на об’єкт права ІВ, він є повноцінним активом компанії, вартість якого іноді навіть перевищує вартість фізичних активів (приміщень, обладнання). Саме тому для компанії як власника важливі їх захист та збереження у межах власного бізнесу. Завдяки цьому можна виграти на фоні конкурентів та індивідуалізуватися на ринку.

Захистити свої об’єкти ІВ компанія може одним зі способів:
– авторське право;
– торговельна марка (ТМ);
– патент.

Більшість із них потребують реєстрації, проте є також комерційні варіанти захисту об’єктів ІВ, до прикладу, через комерційну таємницю. До речі, детальніше про це ми писали в одній із попередніх публікацій: cutt.ly/Ab0SxR5.

Кожен варіант захисту має свої сильні сторони, проте не гарантує повного захисту. Та все ж інтелектуальну власність компанії не можна залишати без захисту, зважаючи на інформацію вище.

Сподіваємося, ви вже подбали про захист цього права або ж саме збираєтеся це зробити!

1. Установіть застосунок «Київ Цифровий». Зареєструйтеся та прив’яжіть до свого профілю платіжну картку.

Так ви зможете сплатити штраф прямо з телефона, а не вистоювати довжелезні черги до кількох кабінетів.

А якщо авто колись евакуюють знову, ви отримаєте про це сповіщення.

2. У розділі “Евакуація” знайдіть свій автомобіль за його номером.

Не знайшли? Телефонуйте 102 або на гарячу лінію патрульної поліції за номером 044 287 82 82. Пересвідчіться, що автомобіль справді евакуйовано!

3. Через додаток сплатіть штраф, послуги евакуатора та за зберігання автомобіля.

Після цього – отримайте роздруковану квитанцію у кабінеті №1 на штрафмайданчику. Або, якщо у вас є можливість, роздрукуйте її самостійно.

4. Квитанції про оплату віддайте охороні на штрафмайданчику. Після цього – знайдіть своє авто.

5. Уважно роздивіться автомобіль перед тим, як забрати його! До цього моменту – не підписуйте жодних документів.

Якщо ви виявите пошкодження, завдані під час евакуації, то зможете вимагати відшкодування завданих збитків. Але це можливо, якщо ви виявите їх до моменту першого використання авто.

Тому щойно побачите будь-які пошкодження, не зафіксовані в акті огляду авто, негайно викликайте поліцію та пишіть заяву про пошкодження внаслідок неналежної евакуації.

У цьому випадку радимо звернутися й до адвоката, який неодмінно допоможе вам розібратися з формальностями та зробити все правильно!

Як повернути сплачені кошти?
(штраф, послуги евакуатора, послуги зберігання)

Добрі новини – ви можете повернути сплачені кошти, якщо інспектори з паркування порушили будь-яку процесуальну вимогу під час евакуації авто: неналежне заповнення постанови чи акта огляду, складання документів не на місці події тощо. Для цього незаконні дії необхідно оскаржити у суді.

Адміністративний позов про скасування постанови має містити:

– конкретні порушення, що були допущені працівниками інспекції з паркування;
– докази, що нададуть суду достатні підстави вважати про існування таких порушень.

Важливо! Оскаржити дії інспекторів можна лише впродовж 10 днів з моменту вручення постанови про адміністративне правопорушення.

Звернутися з позовом можна, сплативши судовий збір у розмірі 454 гривень.

І насамкінець – не забувайте, що ключову роль в оскарженні дій інспекторів відіграють ваша наполегливість та професійні дії вашого адвоката.

Тоді ця інформація буде для вас корисною! Обізнаний – значить озброєний.

За інформацією Міністерства юстиції України, із понад 3 тисяч скарг, що надійшли впродовж 9 місяців 2020 року до Офісу протидії рейдерству, майже 80% стосувалися оскарження реєстраційних дій, проведених щодо нерухомого майна.

Як ми повідомляли у своїй публікації раніше, жертвами рейдерства стають не лише власники великого бізнесу – страждають і «середнячки».

То як захиститися?

У першу чергу подбати про те, аби ваш об’єкт припинив бути ласим шматком.

Для цього варто тримати яйця в різних кошиках.

Ми не радимо, аби і власником нерухомості, і власне «працюючим бізнесом» була одна юридична особа. Адже саме так ви стаєте ціллю для реєстраційного рейдерства (про це ми вже говорили раніше у публікаціях #millerprobussiness).

Наступний крок – поділ цілісного майнового комплексу.

Варто зауважити, що цілісні комплекси з великими площами є не лише цікавим з точки зору майбутньої вигоди, але і легкою здобиччю.

Про що мова ?

У державному реєстрі міститься інформація щодо кожного об’єкта нерухомого майна: його реєстраційний номер, площа та адреса.

Реєстраційний номер нерухомого майна характерний для приміщень площею і 100 кв. м, і 7000 кв. м. Тож, якщо ваш торгівельний центр зареєстрований на гігантські площі та одну юридичну або фізичну особу, то для того, аби захопити її, варто зробити лише одну реєстраційну дію.

Разом із тим, будівля, що ззовні тягне на тисячі квадратних метрів, може бути поділена на окремі групи приміщень за поверхами чи цільовим призначенням. Внаслідок цього поділу – вчинити маніпуляції з цілісним майновим комплексом буде важко, довго, дорого, а отже – нецікаво для рейдерів.

Варто зауважити, що власниками окремих груп приміщень можуть бути як різні особи, так і одна.
У разі, якщо власниками нерухомого майна є різні особи, то варто зауважити, що це може бути ще й вдалий варіант оптимізації доходів вашого бізнесу.

В умовах рейдерства необхідно працювати на випередження. Не варто бути недбалим та гадати, що проблема незаконного відчуження нерухомого майна ніколи не торкнеться вас чи вашого бізнесу.

Попередити рейдерство значно легше, ніж зустрічати нових власників будівлі на порозі зі слюсарем, що псує ваше майно.