Освітнє

Відтепер – ні погрозам та шантажу!

7 квітня Президент України підписав антиколекторський законопроєкт №4142 – “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”.

Що це значить?

Як правило, обов’язки боржника перед кредитором виникають при простроченні заборгованості. Тоді у справу вступають колекторські компанії, які починають влаштовувати “терор” як самому боржникові, так і третім особам (рідним, знайомим, сусідам та навіть колегам по роботі).

“За минулий рік було подано понад 2 тисячі скарг на протиправні дії колеторських компаній. Проте реально потерпілих, які піддалися тиску, шантажу, погрозам та обману з боку умовних колекторів набагато більше”

пояснює юрист Міллер, юридична компанія Natalia Baranova.

За новим законом, колекторські компанії більше не зможуть вам перманентно телефонувати та вимагати повернення коштів.

“Правовий механізм діяльності колекторних компаній, кредитодавця, споживача та третіх осіб, безумовно, потребував свого врегулювання на законодавчому рівні. Тепер же ми маємо чітке та прозоре розуміння того, як мають взаємодіяти вищевказані суб’єкти. Крім того, з’явилося більше важелів впливу на ті колекторські компанії, які насправді вчиняють дії, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення” 

одає Наталія Баранова.

Тож як регулюватиметься діяльність колекторів?

Відтепер колекторська компанія – це юридична особа, включена до спеціального реєстру, яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Колекторська компанія має узаконити свою діяльність шляхом реєстрації та внесення відомостей до відповідного реєстру з вільним доступом. Обов’язок його ведення покладено на Національний банк України.

Банкам та іншим фінансовим установам заборонено колаборацію з колекторськими компаніями, не внесеними до реєстру.

Таким чином, кожен зможе перевірити легітимність колекторської компанії, з якою має справу.

А що, вже не можна?

Відтепер колекторам ЗАБОРОНЕНО:
– здійснювати обробку персональних даних третіх осіб, які не надали на це згоди;
– здійснювати обробку даних про споживача, зокрема, щодо: графіка роботи, місця та часу відпочинку, інформації, розміщеної в соціальних мережах, стану здоров’я, фото та відеоматеріалів із зображенням споживача, його близьких, третіх осіб;
– здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, інших осіб, ставлять під загрозу їх життя, здоров’я, ділову репутацію, а також використовувати погрози, шантаж, – вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії;
– взаємодіяти у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
– взаємодіяти більше двох разів на добу;
– вимагати від споживача, його близьких осіб, представника, роботодавця, інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості;
– вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі – діловій, споживача, інших осіб або погрожувати вчиненням таких дій;
– вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом.

Куди скаржитись, якщо колектори дістали?

Передусім, ви маєте право звернутися до НБУ щодо недотримання етичної поведінки.

НБУ уповноважений розглядати подані звернення. А також – здійснювати перевірки належності заходів, що вживаються кредитодавцем, новим кредитором або колекторською компанією щодо врегулювання простроченої заборгованості.

Якщо до колекторської компанії два та більше рази протягом року застосовуються заходи впливу, це є підставою виключити відомості про неї з реєстру.

Найважливіше, що підписаний президентом закон передбачає заборону колекторам вдаватися до протиправних дій:
– погрожувати, шантажувати боржників;
– вводити їх в оману про розмір боргу;
– здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність боржника, його близьких осіб.

Якщо щось із переліченого колектори застосували до вас, ви маєте право письмово звернутися до Омбудсмена з прав людини або відстоювати свої інтереси в судовому порядку.

Пам’ятайте, що свої права можна і треба захищати!

Жоден локдаун не зупинить #millerprobussiness, час якого настав. Сьогодні середа, а отже – ми продовжуємо давати корисні підказки про те, як без безпечно вести власну справу.

Як би ми не довіряли своїм партнерам та співробітникам, бізнес – це середовище ризиків. Іноді вони з’являються там, де цього чекаєш найменше. Погана новина: нашкодити вашій компанії може навіть її директор або уповноважена особа. Але є й гарна: такої проблеми можна уникнути, якщо ще на стадії створення підприємства передбачити цей ризик.

Тож сьогодні розкажемо про інструменти, які забезпечать вам довірливі відносини в компанії та здоровий сон. Найпростіше це зробити шляхом укладання нескладних, але дуже важливих документів. Вони повинні містити положення, які контролюватимуть роботу дирекції вашого підприємства.

Отже:

1. Статут.

Це головний документ, на основі якого діє компанія. На відміну від корпоративного договору, статут публічний, а не конфіденційний.

Якщо б ви хотіли створити юридичну особу, то точно нагуглили би безліч зразків цього документу. Але поспішаємо вас запевнити, що це не кращий варіант. Авжеж, користуватися підказками можна, але найкраще – писати статут власноруч. Так він буде актуальним саме для вашого підприємства.

Статут надає можливість:

– офіційно на етапі створення юридичної особи зафіксувати обмеження для директора та інструменти контролю його рішень для партнерів;
– деталізувати особливості ваших робочих процесів (наприклад, проведення загальних зборів у режимі онлайн, що наразі особливо актуально);
– прописати “правила гри”, які не протирічать закону, проте, дають чітку інструкцію з поточної роботи підприємства.

2. Обов’язкове погодження з загальними зборами.

Загальні збори підприємства – це орган управління, який має право приймати рішення з питань діяльності товариства, керуючись статутом.

Звичайно, директор бере участь у роботі підприємства. Але він може бути і найманим працівником. У такому разі, є потреба в додатковому контролі його дій, що впливають на важливі рішення.

Які обмеження ми радимо передбачити?:

– щодо права підписання певних внутрішніх документів;
– щодо заборони підписання конкретних видів договорів від імені підприємства;
– щодо суми, на яку можна укладати певні договори.

Реалізуємо на прикладах. Відповідно до статуту, директор має право на підписання договорів без додаткового погодження з загальними зборами (партнерами) у разі, якщо сума договору не перевищує 1.000 000 грн. Якщо більше – учасники загальних зборів мають дати зелене світло такому рішення. Відповідні погодження оформляются підписанням протоколів загальних зборів учасників.

3. Довіреність.

Цей документ передає права, але при цьому фіксує межі повноважень того, кому ці права передаються.

Приміром, у вас як у директора підприємства є права, закріплені в статуті, але деякі з них, залежно від профілю, доречно делегувати іншим працівникам.

Інформація про перелічені обмеження може бути корисною для вас на етапі створення підприємства. Разом із тим, співпрацюючи з підприємствами, не варто соромитись запитувати про те, як у компанії регулюються повноваження. Як то кажуть, довіряй, але перевіряй!

Насамкінець – не бійтеся застосовувати перелічені інструменти до вашого бізнесу. Дуже часто це розцінюють як бюрократію. Мовляв ми вже вийшли з часу таких формальностей. Але насправді це говорить винятково про ваш професіоналізм та бажання вести безпечну діяльність.

31 березня мер Києва Віталій Кличко заявив, що в столиці діятимуть суворіші карантинні обмеження. Тож, враховуючи стрімке зростання хворих на COVID-19, з 5 по 16 квітня вільно пересуватися містом буде не просто.

Починаючи з 5 квітня, користуватися наземним громадським транспортом та метро зможуть тільки власники спеціальних пропусків для пасажирів. Таке рішення ухвалила Київська міська державна адміністрація на сьогоднішньому засіданні.

КОМУ ДОЗВОЛЯТЬ ЇЗДИТИ?

На проїзд за спецпропуском мають право працівники «критичної інфраструктури» – тобто співробітники тих підприємств, що мають суттєве значення для підтримки життєво важливих соціальних функцій.

Зокрема, це ті, хто:

– провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах;
– надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема – централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
– є співробітниками комунальних, аварійних та рятувальних служб, служб екстреної допомоги населенню;
– працюють на підприємствах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
– працюють на об’єктах потенційно небезпечних технологій і виробництв.

Тож проїздом в громадському транспорті точно будуть забезпечені медики, рятувальники, поліцейські, військові, соціальні працівники, співробітники житлово-комунальних служб.

Натомість більшість суб’єктів господарювання,будуть змушені відправити своїх співробітників на дистанційну роботу або у відпустку.

ЯК ДІЄ СПЕЦПРОЇЗД?

Для того, щоб особу пустили в громадський транспорт, у неї при собі повинні бути:

– відповідні спеціальні перепустки;
– посвідчення особи;
– засоби індивідуального захисту.

При цьому, спецпропуск не звільняє від оплати послуг з перевезення пасажирів наземним транспортом та метро. Тому для тих, хто не йде в офлайн, все залишається як і раніше.

Співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної поліції України при наявності службових посвідчень зможуть вільно пересуватися громадським транспортом за умов користування засобами індивідуального захисту.

Перевезення призовників буде здійснюватися за наявності повістки, посвідчення особи та засобів індивідуального захисту.

ЯКИЙ ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ?

Для отримання спецпропуску керівник підприємства, що відноситься до “критичної інфраструктури”, повинен надіслати лист на ім’я директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У листі потрібно вписати:

– назву підприємства;
– обґрунтування необхідності отримання спецперепусток;
– обґрунтування кількості спецперепусток з вказанням штатної чисельності працівників підприємства;
– реквізити підприємства з вказанням розташування підприємства – адреси та району Києва;
– контактну особу для отримання спецперепусток та її номер телефону.

Після розгляду листа, контактну особу повинні повідомити про місце та час отримання спецперепусток.

“Локдаун не є вигідною пропозицією для економічного благополуччя як кожного окремого громадянина, так і держави в цілому. Проте – є запорукою мінімізації ризиків захворіти на COVID-19. Свідомі громадяни мають розуміти, що життя і здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю та адекватно сприймати вимушені обмеження, які наразі диктуються органами виконавчої влади.

Бережіть себе, адже немає нічого важливішого за життя та здоров’я вас, ваших рідних та близьких”

юрист Міллер, юридична компанія Natalia Baranova.

Сьогодні середа. А це значить – ми продовжуємо нашу рубрику #millerprobusiness.

На етапі створення юридичної особи кожен другий вважає, що жодних ризиків не існує: новоспечене товариство навряд чи може когось зацікавити. Далі ваш бізнес починає функціонувати, набувати майно, і за успішністю власної справи ймовірні проблеми з рейдерами можуть здаватися примарними.

Маємо повідомити: крім нерухомого майна, об’єктом рейдерського захоплення може стати навіть юридична особа. Тож на сторожі треба бути від самого початку.

Хто в зоні ризику?

Мова передусім про юридичних осіб, що є власниками нерухомого майна. Та якщо ваш бізнес надає послуги або є постачальником товарів на підставі договорів, за результатами проведених тендерів, – ви також ризикуєте.

Тож коли і куди потрібно ставити щит від реєстраційних рейдерів?

На нашу думку, від початку створення товариства. Зокрема – на етапі погодження статуту.

Саме в цьому документі ми радимо:

1. Передбачити «планку більшості» для ключових рішень щодо діяльності товариства. Наприклад, призначення директора або зміни місцезнаходження юридичної особи. Тобто ці рішення мають бути прийняті одноголосно або, принаймні, переважною більшістю голосів учасників товариства.

Якщо цього не зробити, то після рейдерського захоплення директор-самозванець фактично матиме законний і безперешкодний доступ до всієї документації та банківських рахунків юрособи.

2. Встановити обов’язкову умову, що окремі рішення загальних зборів підприємства мають бути підписані не лише їх головою та секретарем, а й усіма присутніми учасниками.

В іншому випадку дуже просто потрапити в пастку до чорних нотаріусів. Адже будь-хто може назватися секретарем підприємства, поставити підпис нібито під рішенням зборів. А реальним власникам бізнесу залишається дивуватися – хто ці люди. Довести, що вони не мають жодного відношення до підприємства, може бути вкрай складно.

3. Встановити статутні обмеження стосовно діяльності директора як на укладення правочинів, так і на видачу доручень з тих чи інших питань.

4. Передбачити обов’язкове нотаріальне посвідчення договору, за яким можуть бути передані в майбутньому ваші корпоративні права. Навіть коли ви не плануєте продавати свою частку у бізнесі, зазначене обмеження – ефективний механізм у боротьбі з реєстраційним рейдерством. Коли рейдери зазіхнуть на вашу власність, це стане для них додатковою перепоною.

І ключове: ми не радимо надавати доручення на продаж вашої частки бізнесу особам, які можуть в майбутньому отримати від цього власний зиск. Адже тоді навіть Офіс протидії рейдерству, куди може звернутись Ви, як жертва, не зможе швидко втрутитися і врятувати вашу справу. Ця установа не досліджує питання шахрайських дій осіб, що діють за дорученнями.

Якщо вам здається, що історія про реєстраційне рейдерство не про вас – перегляньте новини. На жаль, його жертвами стають як власниками великого, так і середнього бізнесу.

Саме тому ми радимо подбати про “подушку безпеки” у вашому статуті. Адже ведення бізнесу – це ціла купа викликів. Тож нехай вони будуть лише цікавими та приємними!

Нехай жорсткі норми локдауну не стають на заваді вашому волевиявленню. Нагадуємо, що 39 стаття Конституції України гарантує вільне право збиратися на мирні мітинги та акції.

Однак і тут ми не застраховані від несподіванок. Саме тому наші адвокати підготували для вас пам’ятку з порадами на випадок форс-мажору.

1.Будьте ввічливими з працівниками поліції. При собі треба мати додаток “Дія”, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і не приховувати його від правоохоронців. Але в жодному разі – не віддавати в руки.

2. Поліцейський у спілкуванні з вами зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вашу вимогу службове посвідчення. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак із номером. У спецпризначенців номер нагрудного знака має бути додатково зазначений на однострої і шоломі.

3. Запитайте поліцейського – вас хочуть саме затримати чи просто «запросити у відділок». Якщо таки затримати, дізнайтеся причину та підстави. Поліція зобов’язана повідомити їх вам.

4. Якщо вас звинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, запропонуйте поліції скласти протокол на місці. Кодекс про адміністративні правопорушення допускає таку можливість (ст.ст. 258-260 КУпАП). Обов’язково перегляньте, чи все в документі зрозуміло, підпишіть, сфотографуйте оригінал та заберіть копію із собою.

5. Якщо ж вас все-таки привезли у відділок, то поліція повинна скласти два протоколи. Перший – ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ, де зазначаються його мотиви.

Перевірте, чи в ньому правильно вказаний час. Початком затримання вважається момент, коли особа змушена залишатися поряд із правоохоронцем або у визначеному ним приміщенні. Адміністративне затримання не може тривати більше трьох годин!

Посадова особа повинна роз’яснити ваші права, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, оскаржити постанову по справі.

Важливо! Про ваше місце перебування у разі затримання правоохоронці повинні негайно повідомити ваших родичів. На окреме прохання − адміністрацію за місцем роботи чи навчання.

6. Другий протокол – ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. Якщо ви його не вчиняли, то так і зазначте в полі “Пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності” протоколу: «жодного правопорушення не вчиняв/ла». Після цього вкажіть імена свідків та їх контактні дані.

Якщо поліція внесла в протокол викривлені відомості, опишіть, як усе відбувалося насправді. Не забудьте закреслити порожні місця в протоколі, щоб у ньому не можна було нічого дописати після підписання.

7. Перевірте, чи в обох документах правильно вказані мотиви затримання, суть адміністративного правопорушення та норма акту, який передбачає відповідальність.

8. Ви маєте право фіксувати усі дії поліції на відео з метою уникнути порушення ваших прав! Ще краще – мати поруч якомога більше свідків. Законодавство України не забороняє фіксувати дії поліції на відео або аудіо (ст. 34 Конституції, ст. 9 Закону «Про Національну поліцію»).

10. Ваш телефон може бути вилучений поліцією лише у випадку, якщо є обґрунтована підозра, що ви його вкрали, або він є знаряддям правопорушення.

11. Якщо ви вважаєте, що ваші права були порушені, обов’язково напишіть заяву про це до правоохоронних органів, у якій вимагайте розслідування та покарання винних.

Звертайтеся за допомогою до адвокатів та журналістів.

Важливо! При адміністративному затриманні ви також маєте право звернутися за безоплатною правовою допомогою. Це означає, що ви можете вимагати у співробітників поліції надати вам захисника з Центру безоплатної вторинної правової допомоги безкоштовно.

Бажаємо вам на шляху до справедливості не забувати про те, що важливо, ким ви прийдете до мети.

Успіхів!)

Як і обіцяли, щосереди ми в рубриці #millerprobusiness ділимося корисною інформацією для бізнес-рішень. Розпочнемо з основ.

Кожен, хто прагне відкрити свою справу – кав’ярню, ремонт автівок чи виробництво власної продукції – одного дня постає перед головоломним питанням: яку ж форму організації підприємництва обрати.

Хороша новина – вибір не такий і великий. Найбільш поширеними організаційно-правовими формами для ведення бізнесу є:

– ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) – організація, засновниками якої є одна або кілька осіб, які об’єднують свій капітал;
– ФОП (фізична особа-підприємець) – людина, яка здійснює підприємницьку діяльність.

Ми не будемо розповідати тисячу та одну відмінність між зазначеними формами і ще більше заплутувати охочих відкрити власну справу. Натомість пропонуємо сконцентрувати увагу та відповісти на три найважливіших питання, що допоможуть визначитись майбутньому підприємцю.

1) Чи є у вас партнери, з якими ви хочете будувати спільний бізнес?

ФОП працює одноособово. ТОВ же може бути засноване необмеженою кількістю бізнес-партнерів, котрі розподіляють:

– кому належить та або інша частка компанії;
– яку частку від прибутку отримає кожен із засновників;
– хто має вирішальний вплив.

2) З якими контрагентами ви збираєтеся співпрацювати?

На практиці ФОП найчастіше надає послуги та продає товари населенню, малому та середньому бізнесу. ТОВ – працює переважно з компаніями, в тому числі – іноземними.

Крім того, ТОВ користується дещо більшим авторитетом в очах інших гравців підприємницької арени, ніж ФОП. Тому якщо розбудова відносин із великими та середніми підприємствами входить у ваші бізнес-плани, це варто взяти до уваги.

3) Які у вас плани щодо подальшого розвитку бізнесу?

ФОП – це надійний трамплін для старту підприємницької діяльності. ТОВ – можливість збудувати великий бізнес, працювати з ключовими гравцями у відповідній сфері діяльності та залучати інвесторів.

Шлях підприємця доволі нелегкий. Однак обрання форми ведення бізнесу – це ще один крок у напрямку до мрії.

Корпоративна практика нашої компанії підготувала серію постів #millerprobusiness.

У ній ми будемо розповідати про рішення, які нами вже були реалізовані для Клієнтів. Ці знання суттєво зекономлять ваш час і допоможуть краще зорієнтуватись в просторі юридичних питань бізнесу.

Тож кілька найближчих тижнів розкажемо вам про теми, які ми побудували в логічному (на нашу думку) порядку:

– на що звертати увагу перед початком власної справи та які ризики існують для засновників бізнесу;
– як закріпити в документах взаємовідносини з партнерами;
– як підписати документи зі співробітниками і бути спокійними;
– як перевірити контрагентів та які пункти обов’язково прописати в договорах;
– як захистити свою компанію та нерухомість на старті;
– як не потрапити до рук рейдерів;
– що таке інтелектуальна власність та чому важливо її реєструвати;
– чи чекати вам перевіряючих одразу після відкриття юридичної особи;
– що таке фінансовий моніторинг і як уникнути блокування грошових коштів на рахунках.

Вирішили не перевантажувати вас сухою юридичною інформацією. Натомість – обрали формат надання реальних порад, про які не можна прочитати в google (або можна, але на це треба витратити багато часу).

Якщо ви не маєте спеціальної юридичної освіти, але бажаєте відкрити власний бізнес, то ця серія постів саме для вас!)

І останнє, але важливе. Пости в ній виходитимуть раз на тиждень – увечері середи. Якщо у вас виникатимуть питання – просто напишіть нам.

Сьогодні середа, а значить – час корисних підказок у нашій рубриці #millerprobusiness.

Уявіть, що ви разом із двома товаришами відкрили власний ресторан. Довіряючи одне одному, усно домовилися про сфери відповідальності. Спочатку кожен радо займався своєю роботою. Проте незабаром вперше не поділили прибуток, потім – посварилися через нерівномірний розподіл обов’язків, і, врешті-решт, остаточно розійшлись у поглядах на подальшу долю ресторану.

Засновуючи власний бізнес, ми зважуємо всі можливі економічні, ринкові чи інвестиційні ризики, розробляємо бізнес-план та стратегію. Проте часто забуваємо, що для успішного ведення справи, перш за все, партнерам потрібно домовитися між собою.

У розвинених країнах підписання корпоративного договору давно стало обов’язковим етапом початку нової справи. Натомість для України – це й досі щось нове.

То для чого ж потрібен корпоративний договір та які переваги він надає?

Корпоративний договір – це угода між партнерами майбутнього бізнесу, яка закріплює всі найважливіші аспекти подальшої взаємодії в рамках спільної справи.

Його перевагами є передусім доступність, конфіденційність та захист від подальших конфліктів всередині компанії.

Партнери можуть домовитися між собою щодо основних положень по управлінню бізнесом та ключових елементів подальшої співпраці. Така угода не вимагає від сторін значних матеріальних витрат чи складної процедури підписання.

На відміну від установчих документів, корпоративний договір є внутрішньою угодою між партнерами. А тому – він повністю конфіденційний.

Крім того, документ не підлягає державній реєстрації, не подається до інших державних органів, і як наслідок – обмежений у доступі та закритий для ваших контрагентів.

Ми радимо підписувати корпоративний договір у нотаріуса для уникнення проблем у майбутньому. Адже нотаріальне посвідчення договору дозволяє краще захистити ваші права.

Під час укладання варто звернути увагу на такі питання:

– чіткий порядок прийняття важливих для компанії рішень, способи комунікації між учасниками;
– порядок розподілу прибутку;
– реалізацію майнових прав учасників (порядок продажу своєї частки);
– шляхи та способи врегулювання конфліктів всередині компанії;
– обов’язки та відповідальність учасників, а також – порядок застосування такої відповідальності;
– порядок виходу учасників із компанії;
– права інтелектуальної власності.

Варто також зазначити, що в українському законодавстві є певні обмеження щодо положень корпоративного договору. Так, ви не зможете шляхом його підписання змінити передбачені в законі вимоги до діяльності компанії. Приміром, звільнити себе від сплати податків або перенести відповідальність за борги підприємства на партнера – не вийде.

Але якщо завбачливо прописати в договорі всі важливі деталі, що регулюватимуть ваші бізнес-відносини з партнерами, можна захистити себе від багатьох неприємностей.

Якщо ви ставите собі це питання щоразу, коли щось читаєте, дивитесь або слухаєте, ви – на правильному шляху. В епоху шаленого засилля інформації дуже легко потрапити на вудочку маніпуляторів.

А оскільки ми живемо саме в таку, то це і стало темою для обговорення під час чергового #міллертайм. Наш юрист Artem Obletov підготував круту доповідь про 10 способів впливу за Ноамом Хомським.

Тож ми всією командою згадували кейси, коли нами намагалися зманіпулювати. Наприклад:

– відволікали увагу від важливих подій: наприклад, серйозно обговорювали якісь висловлювання народного депутата України Іллі Киви;

– створювали проблеми, а потім – пропонували їх вирішення: фільм “Хвіст виляє собакою”, герої якого вигадали війну, аби відволікти увагу громадськості від сексуального скандалу, точно ілюструє цей спосіб;

– поступово примирювали з суперечливими речами: гарним прикладом може бути виправдання порушення прав людей пандемією;

– відтерміновували виконання важливих задач: приклад підняття тарифів;

– ставилися до народу, як до малих дітей: приміром, останнє новорічне привітання президента;

– апелювали до емоцій: можна згадати прес-конференцію, на якій перші особи держави вийшли звинувачувати Андрія Антоненка “Ріффмастера” і казали щось на кшталт “Приберіть дітей від екранів”.

Є й інші способи маніпуляції: тримати в невігластві, спонукати захоплюватися посередністю, підсилювати почуття власної провини. Можете написати приклади таких маніпуляцій під постом.

Щоб не переходити на особистості, ми не скажемо, хто з адвокатів на ім’я О. почав дискурс з приводу параної щодо Вселенської змови. Загалом, було спекотно, але параноя не пройшла.

Нагадаємо, що таке “міллертайм”.

Раніше щотижня, а тепер – щомісяця, ми зустрічаємося і обговорюємо цікаві та НЕюридичні теми. Так відволікаємося від робочих буднів і занурюємося в обговорення актуальних, важливих та суперечливих речей, обмінюємося досвідом, іноді – експериментуємо.

Приміром, вчора ще й перевіряли, чи повіримо ми більшості і зможемо назвати очевидну правильну відповідь неправильною. Тепер тестуємо цю теорію на Барміку.

Завдання: поглянути на лінії на фото і написати – чи відповідає довжина лівої якійсь із ліній праворуч? Дайте відповідь у коментарях під постом, а ми за тиждень напишемо, чи були ви праві.

Якщо ви водій, то вас точно зупиняла поліція. І ви точно весь час має сумніви щодо свої прав. І зараз буде пост про те, що робити, коли працівник поліції просить відкрити багажник.

В яких випадках поліція взагалі може мати доступ до вашого авто?

Закон передбачає тільки три випадки доступу до транспортного засобу:

І. Поверхнева перевірка
ІІ. Огляд
ІІІ. Обшук

Ці процедури не можна застосувати на власний розсуд, тобто вони не є альтернативними. Порядок їх застосування чітко визначений законодавством. Давайте розберемо кожне окремо.

І. ПОВЕРХНЕВА ПЕРЕВІРКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Візуальний огляд транспортного засобу особи, яка НЕ підозрюється у вчиненні правопорушення. Водій, на вимогу працівника поліції при наявності на законних підстав, має надати можливість провести поверхневу перевірку свого транспортного засобу.

КОЛИ ПОЛІЦІЯ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИ ПОВЕРХНЕВУ ПЕРЕВІРКУ?

Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу (ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію»), якщо:

1. Існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

2. Існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;

3. Існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

НА ЩО ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПІД ЧАС ПОВЕРХНЕВОЇ ПЕРЕВІРКИ?

1. Ви маєте право вимагати від поліцейського пояснень щодо підстав для огляду транспортного засобу.

2. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Тобто, працівник поліції МОЖЕ ЛИШЕ СПОСТЕРІГАТИ за діями і речами водія але ні до чого не має права торкатись.

3. При проведенні поверхневої перевірки за можливості варто використовувати відеозйомку дій працівника поліції. Не забороняється фіксування дій поліцейських, але за умови, якщо ви не заважаєте їх роботі та не порушуєте права інших громадян).

4. Після проведення поверхневої перевірки та ЗА НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ, визначених законами, працівник поліції може також здійснити огляд/обшук транспортного засобу. Про це трохи детальніше нижче.

ІІ. ОГЛЯД ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ В ПОРЯДКУ КУпАП (огляд транспортного засобу може бути проведений ЛИШЕ в разі вчинення правопорушення).

Відповідно до законодавства, водій повинен дати можливість оглянути транспортний засіб за наявності на те законних підстав у разі:

1. Затримання водія або пасажирів і доставлення їх в орган внутрішніх справ;

2. Скоєння адміністративного правопорушення для забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Водій повинен знати, що огляд транспортного засобу не може проводитися з метою вирішення питання про можливе його затримання.

Водій може бути затриманий лише на підставах, які виникли до проведення огляду.

Огляд транспортного засобу може бути проведений лише в разі вчинення адміністративного правопорушення та складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. (ст.ст. 260, 264 КУпАП)

Огляд транспортного засобу ОБОВ’ЯЗКОВО оформляється відповідним протоколом, в якому вказуються підстави та мотиви проведення огляду, його результати та ін.

ІІІ. ОБШУК.

Обшук здійснюється в рамках Кримінально-процесуального законодавства та ВИКЛЮЧНО на підставі ухвали слідчого судді.

Щодо обшуків без ухвал коментує старший юрист Міллер, юридична компанія Марина Носова: «Лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку з обов’язковим складанням протоколу та повідомленням прокурора».

І насамкінець, ми дамо вам декілька базових порад як діяти коли вас зупинила поліція:

Коли треба – у поліцейських буде працювати бодікамера.

Тому говоріть ввічливо, адже можете стати зіркою youtube в стилі пана Киви.

Фіксуйте все ваше спілкування на відео, але за умови, якщо ви не заважаєте роботі поліцейських та не порушуєте права інших громадян.

Чемно і спокійно вимагайте поліцейського представитись та пред’явити посвідчення. Перепишіть номер посвідчення поліцейского, номер жетону та ПІБ або зачитайте на відео.

Вимагайте поліцейського повідомити вам ваші:
– права (!)
– причину зупинки (!!).

Також вимагайте повідомити причину поверхневої перевірки, огляду чи в ухвалі дивіться причину обшуку.

І пам’ятайте найголовніше – ви завжди маєте право на адвоката. Власне для цього ми й пишем: запишіть наш номер телефону, а краще запам’ятайте: 067 538 4 538.

Огидно звучить калька з російської мови оцього “ні цвяха ні палиці”.
Тому просто побажаємо вам гарної дороги і чемних поліцейських.