Кримінальна практика Архіви — Сторінка 7 з 26

Справа про самозахист Сергія Стерненка: адвокати спростували обвинувачення щодо деталей смерті нападника

Судово-медичні експертизи обвинувачення у справі щодо самозахисту Сергія Стерненка є необґрунтованими та недопустими доказами. Це довели адвокати активіста під час чергового судового засідання. Йдеться про висновок експертів сторони обвинувачення щодо отримання ушкоджень, місця та часу, протягом якого помер один із нападників на Сергія Стерненка — Іван Кузнєцов. Заключення не відповідають дійсності.

Які саме докази надали?

Висновок спеціаліста Львівського геріатричного пансіонату, який обґрунтовано довів — смерть Івана Кузнецова після того, як він зазнав поранення серця, настала через значно більший проміжок часу, ніж 20 секунд, як це намагається довести обвинувачення.
Висновок спеціаліста Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», що підтвердив безпідставність та наукову необґрунтованість висновку експертів обвинувачення (зазначено, що Іван Кузнецов не міг пробігти 99,1 метр після отримання ним поранення лівого шлуночка серця). Фахівець зазначив, що висновки київських експертів базувалися на суто математичних розрахунках, без врахування безлічі компенсаторних властивостей організму людини, а людина з таким пораненням може пробігти 100 і навіть більше метрів.
Висновок експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, який доводить — поранення правого плеча Іван Кузнецов отримав не на місці настання його смерті, а саме на місці нападу на Сергія Стерненка.
Наукові праці та приклади судових рішень, у яких описано обставини, коли за наявності аналогічних поранень люди могли тривалий час рухатися та навіть більше — виживали, за умови надання їм своєчасної та належної медичної допомоги.

Також захист попросив суд дослідити документи та трафіки з’єднань за номерами мобільних телефонів нападників на Сергія Стерненка — Олександра Ісайкула та Івана Кузнецова. Інформація в них свідчить про те, що вони ретельно готувалися. Перед нападом вимкнули мобільні телефони, щоб у подальшому уникнути відповідальності за скоєне.

Чому це важливо?

Наведені адвокатами факти спростовують бездоказове обвинувачення Сергія Стерненка в умисному вбивстві. Крім цього, підтверджують позицію захисту щодо перебування підзахисного в умовах, викликаних необхідною обороною.

Що далі?

На наступному судовому засіданні 18 лютого продовжать досліджувати докази захисту, зокрема ті, що вказують на організацію та підготовку нападу на Сергія Стерненка.

«Зараз триває боротьба не тільки за громадського активіста Сергія Стерненка, а й за фундаментальне право на самозахист. На цей момент в Україні існує тенденція притягати до кримінальної відповідальності за реалізацію цього права, наш обов’язок — змінити цю сталу практику»
коментує адвокат кримінальної практики і захисник Сергія Стерненка Ілля Воробйов.

Нагадаємо

Напад на українського активіста Сергія Стерненка стався 24 травня 2018 року. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників. Один з них внаслідок отриманого поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.

У цій справі Сергія Стерненка, крім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Відповідальність за неналежне поводження зі зброєю: чи можна порушити те, чого не існує?

Кожна людина в Україні має право купити собі зброю для самозахисту, спорту чи полювання. Для цього потрібно отримати дозвіл та бути законослухняним громадянином. Та чи відомо всім про відповідальність, яка виникає за порушення правил поводження зі зброєю?

Для притягнення до відповідальності, зокрема щодо незаконного поводження зі зброєю, до людини застосовується процедура, яка має відповідати законодавству та основним принципам нашої держави.

У сучасних реаліях незаконне поводження зі зброєю — це дії, спрямовані на порушення правил, встановлених наказом МВС №622. За недотримання передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

Не забуваймо про відсутність закону, який має регулювати питання обігу зброї, оскільки це напряму впливає на притягнення до відповідальності. Описуємо основні види відповідальності та загальну проблематику притягнення.

Адміністративна відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність щодо власників зброї за:

Порушення порядку придбання, зберігання, передачі або продажу мисливської вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї, без дозвільного документа (ст. 190). Наприклад:
1) передання власником зброї, яка має дозвіл, іншій людині без відповідних дозвільних документів (приклад із судової практики: ).
2) зберігання зброї у спадок без відповідних дозвільних документів (приклад із судової практики: ).
Порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, які мають на неї дозвіл (ст. 191). Наприклад:
1) зберігання вогнепальної зброї не в сейфі.
2) перевезення вогнепальної зброї без чохла та в зарядженому стані.
Порушення строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192). Наприклад:
1) у разі закінчення строку дії дозволу без продовження;
2) якщо змінено місце проживання або реєстрації без перереєстрації вогнепальної зброї.
Ухилення від реалізації (тобто продажу або дарування) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 193). Наприклад — пропущення строку з моменту анулювання дозволу, з якого власник повинен передати зброю до поліції та ухвалення рішення щодо подальшого її переоформлення, продажу або дарування.

Покарання за такі адміністративні правопорушення — штраф від 85 до 255 грн. Зброю можуть конфіскувати або ж платно вилучити.

Конфіскація зброї

Протоколів щодо таких адміністративних правопорушень чимало. Пояснюємо, чому такі притягнення незаконні, особливо конфіскації.

Притягнення до адміністративної відповідальності та право конфіскувати зброю правоохоронцями повинно ґрунтуватися на основі відповідного закону. Верховний Суд встановив, що на основі підзаконних актів, неможливо обмежувати у праві власності на зброю, а отже й вилучати її також ().

Кримінальна відповідальність

Кримінальні правопорушення щодо незаконного поводження зі зброєю несуть значно більшу небезпеку, а отже встановлено значно серйозніше покарання.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність щодо власників зброї за:

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), патронів, вибухівки або привласнення шахрайським шляхом (ст. 262). У цьому випадку порушується сакральне право власності на перераховані предмети. Викрадення гладкоствольної вогнепальної зброї, кваліфікується як крадіжка (ст. 185).
Носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, а також за носіння, зберігання, придбання, передавання чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), патронів, вибухівки без передбаченого дозволу (ст. 263). У цьому випадку випадку порушуються правила, встановлені наказом МВС №622.
Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухівки (ст. 263-1). Аналогічно, порушуються правила, встановлені наказом МВС №622.
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ст. 264).

Закону немає: чи законно без нього притягати до відповідальності?

Найчастіше до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю притягують за ст. 263 Кримінального кодексу України.

Основним посяганням у таких злочинах є суспільні відносини в сфері обігу зброї, бойових припасів та вибухових речовин. Зброя — це річ, тобто власність. Правовий режим власності має регулюватися лише законами (ст. 92 Конституції України), а закону щодо регулювання обігу зброї немає.

Така неврегульованість суперечить Конституції та Цивільному кодексу. З цього випливає, що ми не можемо порушити закон, який регулював би правила обігу зброї, оскільки його не існує. Немає того, на що посягають — тобто об’єкту злочину (один з його складових елементів).

Відсутність такого закону не дозволяє людині усвідомити межу протиправної та правомірної поведінки. Оскільки вона не розуміє, що саме порушила, а це свідчить, що суб’єктивної сторони складу злочину немає.

Незаконні дії, перераховані в статті 263, відсилають саме до закону («без передбаченого законом дозволу»). Однак його в Україні не існує, що виключає об’єктивну сторону злочину.

Відсутність хоч одного елементу злочину свідчить про неповноту складу кримінального правопорушення. А це унеможливлює притягнення людини до відповідальності та є підставою для закриття кримінального провадження.

Але всупереч такій позиції, Верховний Суд дійшов до висновку, що трактування слова «закон» у ч. 1 ст. 263 КК України належить тлумачити в широкому значенні, а не у вузькому розумінні, оскільки поняття «закон» на нормативному рівні не визначено (). Іншими словами, суд стверджує, що підзаконний акт є законом.
Таке рішення Верховного суду прямо суперечить принципу правової визначеності (норми повинні однаково трактуватися та не суперечити одне одному), Конституції України, яка встановлює основні ознаки закону, а також рішенню Конституційного суду України, в якому є визначення поняттю «закон» ().

«У сучасних умовах, вирішення питання законодавчого регулювання обігу зброї є одними із пріоритетних напрямків нашої держави, оскільки це закріпить належне використання кримінального законодавства в частині ст. 263 КК України. Без прийняття такого закону ефективна протидія незаконному обігу зброї в Україні є неможливою, та з кожним роком вказане явище буде посилювати негативний вплив на правове становище в Україні»
зазначив юрист кримінальної практики Artur Solopenko.

Як отримати дозвіл на зброю читайте у нашому попередньому матеріалі: .

Справа Стерненка про один патрон: Верховний Суд розгляне касаційні скарги наших адвокатів

У четвер, 10 лютого о 14:00 Верховний Суд розгляне касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій у справі про обвинувачення Сергія Стерненка та Руслана Демчука. Йдеться про викрадення та незаконне позбавлення волі одеського екс-депутата Сергія Щербича навесні 2015 року.

У чому суть справи?

Рішення першої інстанції

Приморський районний суд Одеси визнав Стерненка та Демчука винними у незаконному позбавленні волі та викраденні людини (ч. 2 ст. 146 ККУ), розбої (ч. 2 ст. 187 ККУ), а також незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами (ст. 263 ККУ, лише стосовно Сергія Стерненка).

Рішення другої інстанції

Торік у травні Одеський апеляційний суд виправдав Стерненка та Демчука за нібито вчинення розбою та викрадення у потерпілого 300 гривень, однак визнав винними щодо незаконного позбавлення волі та викрадення Сергія Щербича. Суд звільнив наших клієнтів від покарання за викрадення потерпілого, оскільки минули строки притягнення до кримінальної відповідальності. В частині обвинувачення за ст. 263 суд притягнув Стерненка до відповідальності за зберігання одного патрону. Адвокати подали касаційні скарги. Більше про це тут: .

Про нашу позицію, резонансність та важливість цієї справи для суспільства читайте тут: .

Захисниками Сергія Стерненка, окрім адвоката нашої компанії Masi Nayyem, також є Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.Руслана Демчука захищає адвокат нашої компанії Ілля Воробйов.

Наші адвокати повернули майно, незаконно вилучене в IT компанії

Головне слідче управління Нацполіції провело обшук в офісі ІТ компанії. Слідчі вилучили майно, яке не було передбачене ухвалою суду. Це комп’ютерна техніка, мобільні телефони та планшети приблизно на 500 000 гривень.

У чому суть справи?

Кримінальне провадження, у межах якого відбувся обшук, порушено через незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей. При цьому у слідства не було доказів причетності до злочину представників ІТ компанії, жодному працівнику не вручили підозру.

Слідство безпідставно тримало у себе вилучене майно та відмовлялося його повернути без рішення суду. До органу досудового розслідування та прокуратури подавались клопотання з вимогою повернути техніку. Проте слідчі та прокурори ігнорували запити.

Правоохоронці навіть не звернулись до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. За законом на це є 2 доби, інакше його необхідно повернути власнику. Ми подали до Печерського райсуду столиці скарги на бездіяльність слідчого ГСУ НП України та прокурора Офісу Генпрокурора. Суддя задовольнив подані скарги і зобов`язав слідчого повернути майно. Втім, навіть попри ухвалу, цього не сталося.

Чому не повернули майно?

Номери майна, вписані в протоколі обшуку та зазначені в ухвалах не співпадали з тими, що були на техніці. Уповноважені особи ГСУ, які проводили обшук, неправильно їх вписали. Через це довелося звернутися до суду з новою скаргою, вже з вказівкою правильних номерів — суд зобов’язав слідчого повернути майно.

Чому це важливо?

Це не поодинокий випадок. До нас часто звертаються клієнти з потребою повернути безпідставно вилучене майно. Прогалиною кримінального процесуального кодексу є невизначеність його статусу. Правоохоронці самі повинні повертати вилучене впродовж 48 годин або звертатися до суду з клопотанням про арешт. Проте, здебільшого зловживають втручанням у право власності.

Зокрема, по-своєму інтерпретують норми КПК та не вважають прямо не вказане в ухвалі майно тимчасово вилученим. Тому і не звертаються до суду із клопотанням про арешт.

Усе через ст. 236 КПК (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи). Частина 7 передбачає: майно, що не входить до переліку, на яке прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі, вважається тимчасово вилученим майном. Правоохоронці виходять із протилежного — майно, яке входить до переліку не вважається тимчасово вилученим. Відповідно не потребує додаткового накладення арешту.

Наприклад, якщо в ухвалі надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів, ноутбуків, що мають значення для кримінального провадження, то слідчі вважають — це ті речі, на вилучення яких прямо надано дозвіл суду. Тому і не звертаються до суду з клопотанням про арешт.

Під час надання дозволу на обшук слідчий суддя повинен вказувати в ухвалі ознаки майна, за якими його потім можна ідентифікувати. Інакше це порушення прав осіб у кримінальному провадженні. Оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку.

І навіть судді не завжди стають на сторону тих, чиє майно вилучили. Тому його повернення інколи перетворюється на цілий квест судовими інстанціями.

Незаконне втручання у право власності має негативні наслідки, та інколи має корупційні чинники — коли слідчий/прокурор готовий швидко повернути майно, але за гроші.

«У статті 41 Конституції України закріплено, що нікого не можна протиправно позбавити права власності. І це право є непорушним. Проте, подібні порушення щодо неповернення тимчасово вилученого майна — досить розповсюджена практика трактування правоохоронцями норм КПК на власний розсуд. У 2020 році Верховна Рада зареєструвала проєкт закону щодо посилення захисту права власності після проведення обшуку, проте його було знято з розгляду. І наразі питання захисту права власності залишається неврегульованим »
коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.

Судове засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вкотре відклали через неявку прокурорів

Засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вчергове зірвали. Прокурори не з’явилися у Печерський суд Києва. Йдеться про справу щодо вимагання хабара медичною комісією за присвоєння Петру Олексюку інвалідності за поранення, отримане на Донбасі. Причини своєї неявки в суд прокурори не повідомили.

Ще у грудні 2020 року сторона обвинувачення виправила свої помилки в обвинувальному акті та повторно направила його до суду. Однак, за два роки не відбулося ні підготовче засідання, ні, відповідно, не розпочато розгляд справи по суті.

Все через системну неявку учасників процесу та призначення судових засідань з перервами на кілька місяців. Цього разу не з’явилися прокурори, які були на попередньому засіданні та точно знали про дату та час призначення наступного. Сторона обвинувачення вже не вперше нехтує судовими засіданнями у цій справі. Торік у жовтні прокурори його теж проігнорували.

На що це впливає?

Затягування розгляду справи може призвести до звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності через сплив строків їх притягнення. Тобто, якщо суд визнає їх винними та призначить покарання, то муситиме звільнити від його відбування.

Наша позиція

Нехтування прокурорами своїх прямих обов’язків у сукупності з тривалими розривами між засіданнями — неприпустимі. Винуватці порушення розумних строків повинні нести передбачену законом відповідальність.

Ми наполягаємо на особливій увазі суспільства та суду до цієї ситуації. Оскільки Петро Олексюк був серед військових, які брали участь у бойових діях на Донбасі. І саме завдяки ветеранам у нас взагалі є той час, який зараз даремно витрачає сторона обвинувачення.

Наші подальші дії

Ми звернемося з офіційними листом до столичної Оболонської окружної прокуратури. Будемо вимагати пояснити причини неявки прокурорів до суду та проконтролювати їх участь у наступному засіданні, яке відбудеться 23 березня об 11:00.

«Дії прокурорів носять не лише характер процесуальних порушень. Це ще банальний прояв неповаги до інших учасників процесу, які змогли з’явитися у судове засідання заради досягнення справедливості у змагальному процесі. Враховуючи, що це вже стає системним порушенням з боку сторони обвинувачення, ми звернемося до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та будемо просити притягнути обвинувачів до дисциплінарної відповідальності»
зазначив адвокат кримінальної практики Ілля Воробйов.

Чому це важливо?

Справа Петра Олексюка характерна у кількох аспектах. Для початку, це наочний приклад так званої «ефективності» реформи прокуратури, яка насправді не працює. Це свідчить про необхідність якісних змін у судовій системі.

По-друге, поведінка прокурорів у цій справі справи відображає ставлення держави до учасників збройного конфлікту на Донбасі та громадян України загалом. Оскільки, боротьба за справедливість у кримінальному процесі може тривати роками. Наш клієнт, Петро Олексюк, зазнав травм, захищаючи територіальну цілісність України. І мав би отримати належний соціальний захист, натомість роками бореться у судах.

Нагадаємо

Йдеться про кримінальне провадження, щодо лікаря відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України Валерія Наумова та голови Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктора Чернявського. Медики обвинувачуються у тому, що вимагали у Петра Олексюка . За ці гроші вони готові були розглянути документи та присвоїти йому інвалідність за поранення, отримане у зоні бойових дій.

Справа «мінера мосту Метро»: ветеран АТО Олексій Белько лікуватиметься амбулаторно

Олексію Бельку замінили лікування у психіатричному відділенні на амбулаторну психіатричну допомогу.

Адвокати юридичної компанії «Міллер» раніше подали заяву до Київської міської психоневрологічної лікарні №3 з проханням ініціювати огляд Олексія Белька медичною комісією та в подальшому звернутися до суду щодо зміни заходів медичного характеру.

Рішення про зміну заходів ухвалив Васильківський міськрайонний суд Київської області на підставі заяви голови комісії Київської міської психоневрологічної лікарні №3 за результатами огляду. Олексій повинен оглядатися лікарем-психіатром раз на місяць, а комісією лікарів-психіатрів — раз на півроку, до вирішення питання про продовження чи припинення такої допомоги.

Що передбачає ця допомога?

Згідно з законом «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога включає в себе, серед іншого:

обстеження стану психічного здоров’я
профілактику, діагностику психічних розладів
лікування
медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади

Амбулаторну психіатричну допомогу може бути припинено за рішенням:

комісії лікарів-психіатрів у разі одужання або зміни стану психічного здоров’я
суду про відмову в продовженні надання особі такої допомоги
про задоволення заяви особи чи її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги

Що цьому передувало?

18 вересня 2019 року ветеран АТО Олексій Белько заблокував рух через міст Метро та нібито погрожував його підірвати. Проте, вибухівки у нього не було.

Олексія затримали відразу. Проти нього відкрили кримінальне провадження за статтями 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) та 296 КК України (хуліганство).

Судово-психіатрична експертиза встановила, що під час скоєного Олексій був неосудним. 20 січня 2020 року йому змінили запобіжний захід та перевели до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Торік 15 квітня суд визнав Олексія Белька винним у інкримінованих йому злочинах та застосував примусові заходи медичного характеру зі звичайним наглядом. З моменту відкриття кримінального провадження ми надаємо Олексію правову допомогу, адже для нас ця справа — не про тероризм та хуліганство. Ми вбачаємо у тому, що сталося значно ширшу проблему.

«‎Олексій Белько є ветераном АТО і близько 5 років служив у Збройних силах України. Наголошу, що його дії не були спрямовані на спричинення шкоди людям, чи підривання мосту. Його головна мета — привернути увагу до своїх проблем. Безумовно, ми не виправдовуємо такий вчинок, проте впевнені, якби Олексій вчасно отримав психологічну допомогу, то не скоїв би подібного. І не прожив би близько 3 років ізольованим від суспільства. Проблема реабілітації та ресоціалізації військовослужбовців, надання вчасної та кваліфікованої допомоги психологів не повинна замовчуватися»‎
коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.

Захист Олексія Белька на умовах pro bono — це частина нашої соціальної відповідальності та прояв вдячності до військовослужбовців, які боронять суверенітет України.

Справа «мінера мосту Метро»: ветеран АТО Олексій Белько лікуватиметься амбулаторно

Олексію Бельку замінили лікування у психіатричному відділенні на амбулаторну психіатричну допомогу. Таке рішення 28 січня ухвалив Васильківський міськрайонний суд Київської області на підставі заяви голови комісії Київської міської психоневрологічної лікарні №3.

Олексій повинен оглядатися лікарем-психіатром раз на місяць, а комісією лікарів-психіатрів — раз на півроку, для вирішення питання про продовження чи припинення такої допомоги.

Що передбачає ця допомога?

обстеження стану психічного здоров’я
профілактику, діагностику психічних розладів
лікування
медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади

Амбулаторну психіатричну допомогу може бути припинено за рішенням:

комісії лікарів-психіатрів у разі одужання або зміни стану психічного здоров’я
суду про відмову в продовженні надання особі такої допомоги
про задоволення заяви особи чи її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги

Що цьому передувало?

Олексія затримали відразу. Проти нього порушили кримінальне провадження за статтями 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) та 296 КК України (хуліганство). Суд застосував запобіжний захід — тримання під вартою.

Згодом судово-психіатрична експертиза встановила, що під час скоєного Олексій був неосудним. 20 січня 2020 року йому змінили запобіжний захід та перевели до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Торік 15 квітня суд визнав Олексія Белька винним у інкримінованих йому злочинах та застосував примусові заходи медичного характеру зі звичайним наглядом.

Для нас справа Олексія Белька — не про тероризм та хуліганство. Ми вбачаємо у тому, що сталося значно ширшу проблему.

«‎Олексій Белько є ветераном АТО і близько 5 років служив у Збройних силах України. Наголошу, що його дії не були спрямовані на спричинення шкоди людям, чи підривання мосту. Його головна мета — привернути увагу до своїх проблем. Безумовно, ми не виправдовуємо такий вчинок, проте впевнені, якби Олексій вчасно отримав психологічну допомогу, то не скоїв би подібного. І не прожив би близько 3 років ізольованим від суспільства. Проблема реабілітації та ресоціалізації військовослужбовців, надання вчасної та кваліфікованої допомоги психологів не повинна замовчуватися»‎,
коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова. Захист Олексія Белька на умовах pro bono — це частина нашої соціальної відповідальності та прояв вдячності до військовослужбовців, які боронять суверенітет України.

Справа про вбивство Катерини Гандзюк: суд завершив дослідження доказів і перейде до допиту свідків

Дослідження документів, відео/аудіо доказів сторін у справі про вбивство Катерини Гандзюк Дніпровський районний суд завершив. Далі перейде до допиту свідків.

Суддя вирішила дати доступ до телефонів і ноутбуків Владислава Мангера і Катерини Гандзюк, що зберігаються в іншому кримінальному провадженні. Суддя вирішила, що техніку мають доставити в суд і дослідити спеціалісти. Мангер попередньо заявляв, що відкриє телефон і ноутбук. Раніше експертиза не змогла їх зламати, а в запароленому стані доказової цінності вони не мали.

Також планують дослідити телефон Катерини, але пароль до нього втрачений. Представники потерпілих заперечували проти задоволення клопотання в частині техніки, яка належала Катерині.

Крім цього, суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ймовірним організаторам Олексію Левіну та Владиславу Мангеру до 27 березня.

А також розглянув важливі клопотання:

долучив до матеріалів справи та дослідив докази потерпілих
задовольнив клопотання про допит експертів, зокрема, за клопотанням представників потерпілих

Судове засідання щодо допиту свідків заплановано на вівторок, 8 лютого.

У чому суть справи?

Нагадаємо, з серпня 2020 року Дніпровський районний суд розглядає справу за обвинуваченням екс-голови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк.

Виконавці цього злочину засуджені у 2019-му. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк сірчаною кислотою. За це отримали по 500 доларів. Катерина Гандзюк у результаті померла.

Наша позиція

Наразі суд дослідив більшу частину доказів. Представники потерпілих надали додаткові підтвердження того, що Катерина Гандзюк вкрай негативно ставилась до Владислава Мангера та неодноразово критикувала його участь у виборах. А також, що причини її виходу з партії «Батьківщина»‎ напряму пов’язані з несприйняттям Катериною Мангера, якого зарахували до її лав.

«Сторони на більшості судових засідань посилаються на те, що свідки підтвердять саме їх версію. Особливо, коли йдеться про показання ключових свідків. Тому наступні кілька місяців будуть вирішальними для справи»
повідомила наша адвокатка Ольга Веретільник.

Інтереси потерпілих у кримінальному провадженні, окрім адвокатки нашої компанії Оля Веретільник, представляє також адвокатка Євгенія Закревська.

Плануєте отримати дозвіл на зброю? Пояснюємо, куди йти і що для цього потрібно

Все частіше українці цікавляться отриманням дозволу на зброю для самооборони, захисту себе та свого житла. Крім цього, нещодавно схвалена Кабміном постанова дозволяє застосування власної мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони. Тому ми пояснюємо, як законно стати її власником.

Вік

з 18 років можна отримати дозвіл на володіння холодною зброєю (мисливські ножі, арбалети, шаблі), вихолощеною (стріляє холостими набоями) та пневматичною зброєю (пневматичні пістолети та гвинтівки)

з 21 року стати власником мисливської гладкоствольної зброї (рушниця/дробовик)
з 25 років мисливської нарізної зброї (карабіни)

Порядок отримання

Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ, громадянин може мати необмежену кількість зброї, однак має забезпечити її правильне зберігання, тобто у металевому ящику/сейфі, доступ до якого буде тільки у власника.

Спочатку дозвіл видають лише на придбання. Для цього потрібно звернутися до інспектора в поліції за місцем проживання з пакетом документів (п. 12.2 Інструкції), а саме:

написати заяву на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання
отримати довідку про відсутність судимості у сервісних центрах МВС (можна отримати онлайн http://surl.li/bfevc)
медичну довідку зразка 127\о (меддовідка на зброю, можна звернутися до будь-якої клініки, яка має відповідну ліцензію)
довідку про знання матеріальної частини та поводження зі зброєю (можна отримати у спеціалізованому тирі)
квитанцію про сплату за надання дозволу, тобто адміністративну послугу (реквізити на оплату можна буде взяти в інспектора)
копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта, для власників біометричного — копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання
дві фотокартки розміром 3х4
договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї (надають страхові компанії при стрільбищах тощо)
рапорт дільничного інспектора про проведення спеціальної перевірки за місцем проживання власника (заповнює дільничний інспектор, додаток №14 до Інструкції)

Якщо ви вже маєте хоч одну одиницю зареєстрованої зброї, але плануєте придбати ще — необхідно збирати повторно пакет документів, однак вже без довідки про знання матеріальної частини та поводження зі зброєю.

Отримавши дозвіл на купівлю, ви маєте три місяці на вибір і покупку зброї. Якщо цей строк минає — дозвіл анулюється, його треба буде отримувати заново. Визначившись із маркою, моделлю та ціною, передаєте продавцю спеціалізованого магазину половину бланку дозволу на придбання, а в обмін отримуєте очікувану зброю.

Протягом 10 днів ви маєте зареєструвати зброю у інспектора (передати другу половину бланку з відміткою від магазину, однак перед цим зробити копію для себе), який видав вам дозвіл на придбання. У цей час зброю необхідно зберігати у сейфі, користуватися нею заборонено. Після реєстрації вам необхідно очікувати на виготовлення повноцінного дозволу (орієнтовно місяць). У цей час єдиним підтвердженням права на цю зброю буде копія дозволу на придбання. І нарешті фінальна стадія — отримання дозволу на зберігання і носіння. Він дійсний 3 роки.

Вам можуть відмовити у наданні дозволу через:

не погашену судимість
порушену проти вас кримінальну справу
підтвердження систематичного (два чи більше разів) порушення громадського порядку, зловживання спиртним або вживання наркотиків
відсутність хоча б одного з необхідних документів для отримання дозволу

Травматична зброя

Право на отримання травматичної зброї заслуговує окремої уваги, оскільки розповсюджується лише на виключний перелік осіб, зокрема:

працівників апарату суду (канцеляристи, помічники, судді тощо)
правоохоронців і їх близьких родичів
осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві (потерпілі, свідки, експерти тощо)
журналістів — зокрема, позаштатних
депутатів
членів формувань, які охороняють громадський порядок і державний кордон (Муніципальна варта)
військовослужбовців (виняток — строковики) і державних службовців

Приналежність до однієї із цих категорій ви маєте підтвердити довідкою, додавши її до загального переліку документів. На момент отримання дозволу на травматичну зброю вам має бути 21 рік.

Короткоствольна вогнепальна зброя

Володіти короткоствольною вогнепальною зброєю (пістолетами) можуть лише працівники оборонних відомств (МВС, СБУ, ЗСУ тощо), як відзнаку за сумлінну службу, особливі заслуги в боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку, осіб начальницького складу, та в якості нагородження державною відзнакою «Іменна вогнепальна зброя».

Набої

Лише отримавши дозвіл на зберігання і носіння вогнепальної зброї, ви можете купувати до неї набої. І лише того калібру, якого у вас зброя. Тобто, якщо у вас нарізна одиниця зброї під 223 калібр, ви можете купувати лише набої 223 калібру.

Серед власників зброї популярне переспоряджання для особистого використання (reloading). Це коли зі стріляної гільзи створюють новий набій. Це дозволено до гладкоствольної вогнепальної зброї, але не врегульовано до нарізної. Тому власників нарізної зброї, які переспоряджають боєприпаси до неї, можуть спробувати притягнути до кримінальної відповідальності (що підтверджується судовою практикою).

«З моменту проголошення незалежності України і до сьогодні у нас немає базового закону щодо регулювання обігу зброї. Зброя — це майно. Згідно з Конституцією та Цивільним кодексом України право власності повинно регулюватися саме законом. Його відсутність виключає притягнення до кримінальної відповідальності. Питання обігу зброї потребує негайного законодавчого врегулювання»
зазначив юрист кримінальної практики Artur Solopenko.

Питання відповідальності за неналежне поводження зі зброєю та пов’язані з цим проблеми ми порушимо у наступному матеріалі.

Справа про смертельну ДТП у Харкові: обвинувачений залишиться під вартою ще на два місяці без права на заставу

Обвинувачений у смертельній ДТП у Харкові залишиться у СІЗО. Червонозаводський районний суд продовжив 16-річному Миколі Харківському термін тримання під вартою до 19 березня без права на заставу.

Адвокатка обвинуваченого наполягала, щоб наступні засідання у справі проходили у закритому режимі. Підстави — підзахисний неповнолітній, а також захисниця нібито після коментарів медіа щодо перебігу справи отримує погрози. Прокурор та представники потерпілих були проти. Суддя це клопотання відхилила.

«Захисниця обвинуваченого і до початку судового процесу давала коментарі ЗМІ. У цьому випадку немає доказів, які доводять що виникла реальна загроза її життю та безпеці. Тому ми наполягали на необгрунтованості цих обставин для переведення засідання у закритому режимі. Крім того, перебіг попередніх судових засідань у відкритому режимі не вплинув на поведінку обвинуваченого»
зазначив адвокат Артем Облетов, який представляє інтереси потерпілої, доньки загиблого водія Chevrolet Ігоря Носова.

Крім цього, адвокатка Харківського просила змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт. Натомість наші адвокати наполягали залишити його в СІЗО. Оскільки хлопець вже неодноразово притягався до відповідальності за порушення закону, зокрема, і правил дорожнього руху. Що в результаті призвело до смертельних наслідків. Тому є ризик, що вийшовши на волю, обвинувачений матиме можливість реально чи опосередковано впливати на свідків та потерпілих.

Суд підтримав аргументи, наведені нашими адвокатами, щодо необхідності саме тримання обвинуваченого під вартою.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Смертельна ДТП у Харкові сталася ввечері 26 жовтня минулого року. 16-річний Микола Харківський на автомобілі Infiniti на швидкості зіткнувся з Chevrolet Aveo. Водій останньої помер на місці.

Під час слідства Харківський визнав свою провину у скоєнні ДТП. 7 грудня психіатрична експертиза визнала підозрюваного осудним, а невдовзі фахівці встановили, що авто хлопця перевищило допустиму швидкість втричі.

ми повідомляли, що у обвинуваченого спливає строк тримання у слідчому ізоляторі і він може вийти на волю. Усе через відсутність суддів, які можуть слухати справи щодо неповнолітніх у цьому суді.

Керівництво Червонозаводського районного суду зреагувало та розширило коло суддів із відповідною спеціалізацією.

ЧОМУ МИ ВЗЯЛИСЬ ЗА ЦЮ СПРАВУ PRO BONO?

Наша участь у цій справі — сигнал майбутнім правопорушникам про те, що найкращі адвокати будуть готові безоплатно представляти інтереси потерпілих, аби принцип невідворотності покарання діяв.

Ми не за справедливість, а за верховенство права, перед яким всі мають бути рівними. Так ми прагнемо змінювати Україну.

Наші адвокати представляють інтереси потерпілої спільно з компанією ACF Partners.
Дізнатися більше деталей справи можна .