01 липня 2020 року набирає чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII.
Внаслідок цих змін 119 складів злочинів та 2 склади адміністративних правопорушень створюватимуть 121 склад кримінальних проступків, які розслідуватимуться у формі дізнання.
Що це значить?
Це значить те, що з 01.07.2020 всі кримінальні правопорушення будуть поділені на дві частини:
– злочини, які розслідуються слідчими в загальному порядку,
– кримінальні проступки, які розслідуватимуть дізнавачі (не обов’язково слідчі).
Для розслідування кримінальних проступків буде особлива пришвидшена та спрощена процедура.
Тут варто зазначити, що під кримінальними проступками розуміються лише ті правопорушення, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Крім того, з кримінального кодексу зникне поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.
Нова класифікація виглядатиме так:
1. Кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);
2. Злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);
3. Тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);
4. Особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).
У чому різниця між кримінальними проступками в першому випадку і злочинами невеликої тяжкості у другому?
Головним чином – у покаранні. Якщо сьогодні до злочинів невеликої тяжкості належать злочини, за які передбачено до 51 000 грн. штрафу та/або до 2 років позбавлення волі, то проступки передбачають такий же рівень штрафу, але вже без позбавлення волі.
У чому особливість проступку?
По-перше, він не є злочином, тому після відбуття покарання за нього в людини немає судимості. По-друге, його розслідуванням займається не слідчий, а дізнавач, тобто «полегшена» версія слідчого. Дізнавач є службовою особою підрозділу дізнання і наділяється повноваженнями слідчого.
Так, під час розслідування проступку можна проводити будь-які слідчі дії, крім негласних. При цьому робити це можна ще до внесення відомостей в ЄРДР. Наприклад, можна відбирати пояснення, ініціювати медичний огляд, проводити затримання й особистий огляд підозрюваних, вилучати речі, якщо вони можуть бути речовими доказами.
Якщо під час розслідування проступку з’ясується, що людина все ж скоїла злочин (наприклад, крадіжка – це проступок, а в організованій групі – злочин) – справа має бути передана слідчим органам, і навпаки.
«А це вже відкриває дуже великий простір для маніпуляцій. Найбільш очевидна – це можливість «комерційної» перекваліфікації одного виду правопорушення на інший»
коментує старший юрист нашої компанії Марина Сорока.
Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи – протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:
1. Прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи – про негайне звільнення затриманої особи;
2. Повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);
3. Звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
Після отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку суд протягом п’яти днів, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.
І наостанок варто зауважити, що список проступків точно потребує ревізії і переформатування, оскільки досить серйозні правопорушення перетворюються на проступки, наприклад:
– крадіжка без додаткових кваліфікуючих ознак;
– шахрайство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– погроза вбивством, загроза знищення майна;
– ненадання допомоги хворому медичним працівником, насильницьке донорство;
– експлуатація дітей;
– ухилення від сплати аліментів;
– примушування до статевого зв’язку (домагання);
– порушення недоторканності житла, таємниці листування;
– перешкоджання законній діяльності журналістів;
– хуліганство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– жорстоке поводження з тваринами, тощо.
А яка ваша думка? Це покращення чи все ж таки зрада?
