super-admin-miller – Miller Law Firm

Ми втретє відстояли вирок: Справа про сексуальне насильство над підліткою на Закарпатті

Хлопці, які вчинили групове сексуальне насильство над 14-річною дівчинкою, відбувають реальне покарання за ґратами.

8 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд відхилив скарги адвокатів трьох хлопців. Вирок залишився в силі. Кожен із хлопців відбуває 6 років позбавлення волі. Кожен має виплатити постраждалій компенсацію.

Це вже третє коло апеляції в цій справі. Ми пройшли його разом із постраждалою та відстояли вирок.

Далі пояснюємо все по порядку. Так, щоб зрозумів кожен та кожна, хто чує про цю справу вперше. Цей текст про сексуальне насильство над дитиною. Ми не описуємо подробиць. Але якщо вам важко читати про таке, будь ласка, подбайте про себе.

Що це за справа?

У серпні 2021 року в селі на Закарпатті троє хлопців-підлітків завели 14-річну дівчинку зі своєї школи в підвал. Там вони вчинили над нею групове сексуальне насильство. Один із них знімав це на телефон. Потім відео розійшлося по школі й по селу.

У березні 2023 року суд визнав хлопців винними. І дав їм умовне покарання: 5 років позбавлення волі, але без реального ув’язнення. Хлопці пішли додому.

Ця новина сколихнула країну. Про справу писали всі національні медіа. Її взяв під особистий контроль уповноважений з прав людини.

Саме тоді, у березні 2023 року, ми вступили в справу. Безоплатно. І подали апеляцію.

Що вирішила перша апеляція?

У серпні 2023 року Закарпатський апеляційний суд скасував умовний вирок. Апеляція відправила справу на новий розгляд у суд першої інстанції. Тобто все треба було починати спочатку.

Тут важливо пояснити, чому. Це ключ до всього, що сталося далі.

Спочатку хлопців обвинувачували у зґвалтуванні. Напередодні дебатів, тобто майже під кінець розгляду, прокурор змінив обвинувачення на менш тяжку статтю: сексуальне насильство. Закон каже: у такому випадку суд має пояснити постраждалій її право. Право наполягати на першому, тяжчому обвинуваченні. Суд цього не зробив. Постраждалій і її родині просто вручили папери з новим, легшим обвинуваченням. Ніхто не сказав їм, що вони можуть із цим не погодитися і наполягати розглядати тяжчу статтю.

Апеляційний суд написав прямо: судового розгляду за новим обвинуваченням фактично не було. А ще він написав, що допит постраждалої в суді був довгим, психологічно травмуючим і маніпулятивним.

Скарги тоді подали тільки прокурор і представники постраждалої. Ми просили одного: реального покарання. Адвокати хлопців вирок не оскаржували. Їх усе влаштовувало.

Але апеляційний суд не міг сам вирішити, що покарання замале. Закон забороняє йому вирішувати це наперед, коли справжнього суду ще не було. Тому він зробив те, що міг. Він скасував вирок і наказав новому судді перевірити наші доводи про тяжкість покарання.

Запам’ятайте цей момент. Ми до нього ще повернемося.

Що відбувалося на новому суді?

Новий суд тривав майже півтора року. Хлопці, їхні адвокати й батьки робили все, щоб його затягнути.

Вони змінювали адвокатів у день засідання. Не приходили. Хворіли. Подавали відводи суддям один за одним.

А в жовтні 2024 року, за день до дебатів, двоє хлопців спробували мобілізуватися. Їм було по 18. Вони пішли не у свій ТЦК на Закарпатті, а в Обухівський ТЦК у Київській області, за сотні кілометрів від дому. Мобілізація зупинила б суд на невизначений час.

Ми розповіли про це публічно. Менше ніж за добу Міністерство оборони відповіло: мобілізації не буде, а ТЦК перевірять.

Який вирок дав новий суд?

7 лютого 2025 року суд визнав хлопців винними в груповому сексуальному насильстві над неповнолітньою. Кожному він дав 6 років позбавлення волі. Цього разу реальних.

Суд також визначив компенсацію за моральну шкоду: 450 тисяч гривень. Частину цих грошей, 150 тисяч, батьки хлопців уже заплатили добровільно. Решту, по 100 тисяч гривень з кожного, хлопці мають виплатити постраждалій.

Усіх трьох узяли під варту просто в залі суду.

Чому потім була ще одна апеляція?

Бо адвокати хлопців оскаржили цей вирок. Це їхнє право.

У листопаді 2025 року Закарпатський апеляційний суд залишив вирок у силі. Здавалося, все.

Але апеляційний суд написав поверхневе рішення. Адвокати хлопців навели кілька доводів. Суд їх відхилив, але не пояснив, чому. Просто не написав відповідей.

Що зробив Верховний Суд?

Адвокати хлопців поскаржилися до Верховного Суду.

Верховний Суд не переглядає докази. Він не дивиться відео й не слухає свідків. Він перевіряє одне: чи правильно суди нижче застосували закон і чи пояснили свої рішення.

У квітні 2026 року Верховний Суд сказав: апеляційний суд не відповів на деякі доводи адвокатів. Тому він скасував рішення апеляції. Не вирок. Вирок із шістьма роками залишився. Хлопці залишилися під вартою.

Верховний Суд наказав апеляції розглянути справу ще раз і цього разу відповісти на все.

Один із трьох суддів Верховного Суду написав окрему думку. Він не погодився з колегами щодо головного доводу адвокатів хлопців. Він вважав, що відповідь на цей довід очевидна: суд усе зробив за законом. Про цей довід ми розкажемо нижче.

Чому далі справу розглядав Львів, а не Закарпаття?

Бо на Закарпатті вже не залишилося суддів апеляції для цієї справи. Одні судді ухвалювали скасоване рішення. Інші вже розглядали справу раніше. Треті не розглядають кримінальні справи чи справи по дітях. Тому Верховний Суд передав справу до найближчого апеляційного суду. До Львова.

Що вирішив Львівський апеляційний суд?

8 вересня 2026 року він відхилив усі скарги адвокатів хлопців і залишив вирок у силі. Це третє коло апеляції в одній справі.

Тепер ми чекаємо на повний текст рішення. Ми сподіваємося, що суд відповість на кожен довід адвокатів хлопців. Тоді в них не буде причин для ще однієї касації.

Чи є ризик, що касація знову все скасує?

Адвокати хлопців мають один головний довід. Ось він: перший вирок був «5 років умовно». Значить, новий суд не мав права дати більше. Він «погіршив становище» хлопців.

Розкладемо це для найбільших скептиків.

У законі справді є таке правило. Якщо вирок скасували за скаргою самого засудженого, новий суд не може покарати його суворіше. Це правило захищає людину від її ж скарги. Щоб вона не боялася скаржитися.

Але це правило має умову. Воно працює, коли скаржився засуджений. Тут хлопці не скаржилися. Скаржилися прокурор і постраждала. І просили саме реального покарання.

Адвокати хлопців кажуть: «Але апеляція у 2023 році не написала, що покарання замале». Правильно, не написала. Бо не могла. Пам’ятаєте? Судового розгляду фактично не було. Закон забороняє апеляції вирішувати питання покарання наперед, коли справжнього суду не було. Тому апеляція зробила максимум: вказала новому судді перевірити наші доводи про покарання. Новий суддя перевірив. І дав 6 років.

Адвокати хлопців посилаються на рішення Верховного Суду в інших справах. Але ті справи інші. Там вироки скасовували з причин, які не стосувалися постраждалих. Наприклад, через незаконний склад суду. Тут вирок скасували саме через порушення прав постраждалої. І саме для того, щоб суд розглянув тяжче обвинувачення.

Суддя Верховного Суду в окремій думці написав те саме. Весь сенс першої апеляції був у тому, щоб хлопці отримали суворіше покарання. Обидві умови закону виконані.

І ще одне. Уявіть, що адвокати хлопців мають рацію. Тоді виходить так: суд порушив права постраждалої, не пояснив їй право, і через це саме порушення хлопці назавжди отримують гарантію умовного строку. Постраждалу карають двічі. Так закон не працює.

Тому до касації ми готові.

Чи це кінець?

Ні. Адвокати хлопців мають право подати касаційну скаргу. У них є три місяці. Ми впевнені, що вони цим правом скористаються.

Але вирок уже набув законної сили. Хлопці відбувають покарання.

Ми очікуємо, що цього разу Верховний Суд дасть остаточну відповідь. І ця історія нарешті закінчиться.

Де хлопці зараз?

За ґратами. З 7 лютого 2025 року, з дня другого вироку, вони весь час під вартою. На волю вони не виходили.

Чому ми пишемо «сексуальне насильство», а не «зґвалтування»?

Бо суд визнав хлопців винними саме в сексуальному насильстві. Спочатку їх обвинувачували у зґвалтуванні. Прокурор змінив статтю, бо експертизи не підтвердили проникнення. Ми до кінця наполягали на першому обвинуваченні. Суд розглянув обидва й вказав, що докази підтверджують сексуальне насильство.

Так, стаття легша. За зґвалтування неповнолітньої дають від 7 років, за сексуальне насильство від 5 до 7. Але це все одно тяжкий злочин проти дитини. Хлопці отримали майже максимум.

Ця справа показала ще одне. Чим раніше повідомити про насильство, тим більше доказів вдається зберегти. Тут провадження відкрили через три тижні після події, і то лише тому, що сусідка побачила відео. Якщо з вами або з вашою дитиною сталося щось подібне, не залишайтеся з цим наодинці. Зверніться до поліції, лікаря, психолога або на гарячу лінію. Кожен день має значення.

Чому ми не називаємо імен?

Бо постраждала має право на приватність. Їй було 14. Зараз вона доросла, і ця історія не має йти за нею все життя. Ми не називаємо й хлопців. На момент злочину вони теж були неповнолітніми. Ми не публікуємо подробиць того, що сталося в підвалі. Те, що потрібно знати суду, не потрібно знати всім.

Ми просимо всіх, хто пише про цю справу, робити так само. І просимо кожного, хто колись бачив те відео, ніколи його не пересилати. Це відео з сексуальним насильством над дитиною. Його поширення — злочин.

Чи нормально, що постраждала мусила пройти через усе це?

Ні.

Порахуймо. Два суди першої інстанції. Три апеляції. Один Верховний Суд. П’ять років. Кожне коло для неї означало знову повертатися в той підвал.

На кожному з цих етапів суд міг узяти відповідальність на себе і поставити крапку. Але щоразу суди обирали формальну чистоту процесу. І передавали відповідальність далі. На наступний суд. На наступне коло. На неї.

Міжнародні правила захисту дітей вимагають від держави протилежного. Допитувати дитину якомога менше. Розглядати такі справи швидко. Не змушувати дитину знову й знову переживати те, що з нею зробили.

Останні засідання проходили без неї. Так вона вирішила, і це її право. Адвокати хлопців ставили це їй у провину. Ми відповідали: бути почутою — це право постраждалої, а не її обов’язок. Вона сказала все ще у 2021 році.

Чи варто взагалі боротися, якщо це так довго і так важко?

Так.

Шлях до справедливості важкий. Ця справа це показує. Але вона показує й інше: що буває, коли не здаєшся.

У 2023 році хлопці, які зняли на відео насильство над дитиною, пішли додому з умовним строком. У 2026 році вони за ґратами, а вирок витримав дві апеляції.

З 2023 року ми витратили на цю справу близько 1500 годин. Усе безоплатно. Нас ніхто не спонсорує.

Чому ми цим займаємося?

Бо у березні 2023 року 14-річна дівчинка з гірського села залишилася сам на сам із системою. Суд відпустив кривдників додому. Її родина не знала, як це оскаржити, і не мала на це грошей.

Бо ми кримінальні адвокати. Ми знаємо, як ця система працює зсередини. І знаємо, як вона ламається, коли на постраждалу ніхто не дивиться.

Бо кожне рішення в такій справі — це сигнал. Дітям: чи повірять тобі. Хлопцям: чи буде наслідок. Суддям: чи хтось стежить.

І бо правосуддя має працювати для тих, хто не може за нього заплатити. Інакше це не правосуддя.

Хто працює над справою?

Зараз над справою працюють адвокат Ілля Воробйов, юрист Андрій Балицький, молодша юристка Вікторія Кравченко і партнер Артем Крикун-Труш.

Цей результат не був би можливий без тих, хто допомагав на всіх етапах.

Дякуємо адвокатці Наталії Барановій, адвокатці Марті Змислі, адвокатці Роксоляні Гері та Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», які були поруч із постраждалою з перших днів.

Дякуємо прокурорам Офісу Генерального прокурора, які їздили у відрядження на кожне засідання і підтримували якісне обвинувачення.

Дякуємо Олені Пшеничній і Маші Єфросиніній. Їхня увага до справи не згасла за п’ять років. Дякуємо всім, хто у 2023 році публічно сказав, що умовний вирок за насильство над дитиною є неприйнятним.

Дякуємо журналістам, які всі ці роки писали про справу відповідально й без подробиць, що могли б нашкодити постраждалій.

І найбільше дякуємо постраждалій та її родині. За те, що не відступили.

Правосуддя не повинно бути привілеєм. І не повинно тривати п’ять років.

Якщо ви або ваша дитина пережили сексуальне насильство

Ви не самі, і ви не винні. Допомогу можна отримати анонімно й безкоштовно.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116 111.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства та гендерної дискримінації: 116 123.
Поліція: 102.

Хочеш зануритись у справжній litigation, а не просто читати про нього в підручниках?

Ми відкриваємо набір стажерів у практику вирішення спорів Miller.

Це можливість побачити, як працює реальна адвокатська робота:

коли рішення пишуться не для іспиту, а для суду;
коли аргументи можуть змінити результат справи;
а кожен документ має значення.

Що отримають стажери:

роботу поруч із адвокатами у різноманітних і складних справах;
досвід підготовки процесуальних документів і правових позицій;
розуміння, як будується стратегія захисту у суді;
занурення у реальну практику — без “кави і копій”.

Вимоги:

бажання отримати практичний досвід в судовій практиці;
бути студентом юридичного факультету 3 курсу (і вище).

Це хороший шанс для тих, хто хоче стати сильним litigation-юристом, а не просто отримати рядок у CV.

Якщо відчуваєш, що це про тебе — залишай заявку. Дати стажування обговорюються індивідуально.

Розкажи коротко про себе, свій досвід і чому тобі цікаво потрапити в нашу команду.

Чекаємо саме твоєї заявки.

Строк договору минув, гроші залишились у постачальника: що робити бізнесу в суді

Катерина Кужель, юристка практики вирішення спорів Miller Law Firm, для thepage.ua

З початком повномасштабного вторгнення стала масовою ситуація, коли постачальник не поставив товар, посилається на форс-мажор, але аванс не повертає. Договір начебто вже «закінчився» — і бізнес губиться, не розуміючи, чи є у нього взагалі право щось вимагати. Що робити підприємцям, пояснює юристка практики вирішення спорів Miller Law Firm Катерина Кужель.

У бізнес-практиці питання припинення договірних зобов’язань стає критичним, коли обставини кардинально змінюють правила гри. Війна, блекаути, обстріли, руйнування логістичних маршрутів або втрата ринків збуту призводять до ситуацій, коли подальше виконання договору формально ще можливе, але фактично вже не має для компанії жодного економічного сенсу.

Коли договір скінчився, а гроші застрягли: юридична пастка воєнного часу

Уявімо ситуацію: підприємство уклало договір поставки обладнання для виробничої лінії та сплатило аванс. Через обстріли, логістичні обмеження або інші обставини постачальник не виконує поставку у погоджений строк і пропонує перенести її на пізніше. Тим часом строк дії договору завершується, а саме обладнання покупцеві вже не потрібне — наприклад, через закриття цього напряму виробництва.

У такій ситуації бізнес опиняється в юридичній пастці. Строк дії договору закінчився, однак саме зобов’язання не припиняється автоматично. Підстави, передбачені статтями 599-609 ЦК України, зокрема, припинення зобов’язання виконанням, зарахуванням зустрічних вимог, домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання, не завжди охоплюють подібні обставини, а договір може не містити спеціального механізму припинення зобов’язань у разі втрати актуальності його предмета.

У результаті авансовий платіж фактично залишається у контрагента, поставка вже не відповідає інтересам покупця, а повернення коштів залежить або від доброї волі іншої сторони, або від подальшого судового захисту.

В такому разі важливо правильно визначити спосіб захисту: йдеться не про долю договору як документа, строк якого вже завершився, а про подальшу долю саме невиконаного зобов’язання.

Як діяти покупцеві та як правильно побудувати стратегію захисту в суді — розберемо на практиці та посиланнях на актуальні судові прецеденти.

Практика Miller: як суд повернув клієнту 800 000 грн після зустрічного позову постачальника

У справі, яку супроводжувала команда Miller Law Firm, клієнт уклав договір поставки сільськогосподарської техніки з поетапною оплатою. Покупець перерахував перший платіж у розмірі 800 000 грн, проте подальші транші зупинив — виникли обґрунтовані сумніви, що продавець взагалі здатний виконати контракт після початку повномасштабного вторгнення.

Договір зобов’язував продавця офіційно повідомити про готовність товару до відвантаження. Такого повідомлення не надійшло, поставка постійно відтерміновувалася, а контрагент не вчиняв жодних дій для виконання зобов’язання.

Коли покупець звернувся до суду, постачальник подав зустрічний позов, звинувачуючи нашого клієнта у порушенні договору через неповну оплату. Ми довели, що обов’язок покупця не можна оцінювати окремо від поведінки продавця, який не підтвердив готовність до поставки та не виконав передбачений порядок повідомлення.

Суд погодився з нашими аргументами, визнав зобов’язання сторін припиненими та зобов’язав постачальника повернути клієнту сплачений аванс.

Стаття 693 ЦК і Верховний Суд: коли прострочення дає право відмовитись і забрати гроші

Це головна юридична помилка багатьох підприємців. Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 925/1565/24 окремо наголосив: потрібно чітко розрізняти припинення дії договору та припинення визначених ним зобов’язань.

Навіть якщо строк дії договору завершився, невиконані зобов’язання залишаються чинними для боржника.
Закінчення календарного строку договору не вирішує спір автоматично – невиконаний обов’язок «висить» доти, доки не буде виконаний або припинений на законних підставах.

Тому в судовому спорі фокус уваги має зміщуватися з самого договору на конкретне невиконане зобов’язання: чи існує воно, чи втратило виконання інтерес для кредитора та чи є підстави для повернення авансу.

Правова основа: позиція Верховного Суду

Загальне правило закріплене у статті 598 ЦК України: зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частина друга цієї статті передбачає, що припинення зобов’язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 161/13862/19 зазначив, що припинення зобов’язання пов’язується з дією правоприпиняючих юридичних фактів. Тобто для припинення зобов’язання має існувати конкретна підстава: умова договору або норма закону. Самого лише факту, що договір став невигідним чи неактуальним, недостатньо.

У цій же постанові Верховний Суд не просто процитував норму, а фактично розклав її на практичні сценарії:

«Тлумачення частини другої статті 598 ЦК України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що: вказаною нормою допускається два варіанти припинення зобов`язання: (а) внаслідок односторонньої відмови від виконання зобов`язання з передбачених договором чи законом підстав. Наприклад, у разі порушення зобов`язання іншою стороною (частина третя статі 615 ЦК України); (б) на вимогу однієї зі сторін зобов`язання шляхом пред`явлення позову. Зокрема, якщо випадково знищено або пошкоджено майно, передане за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов`язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати (частина друга статті 742 ЦК України)»

Отже, хоча ЦК не містить універсальної інструкції для звернення до суду з вимогою про припинення зобов’язання, найвища судова інстанція визнає таке право через подання позову, за умови, що позивач доведе існування конкретної правової підстави.

Повернення авансу як майновий наслідок припинення зобов’язання

У спорах щодо договорів поставки чи купівлі-продажу ключовою є стаття 693 ЦК України. Якщо продавець отримав передоплату, але порушив строк, покупець має право вимагати або товар, або повернення грошей.

Якщо запізніла поставка вашому бізнесу вже не потрібна, правова позиція має базуватися на такій логіці:

Контрагент отримав аванс.
Товар не надано у погоджений строк.
Через суттєве прострочення виконання втратило економічний інтерес для покупця.
Покупець офіційно відмовляється від прийняття запізнілого виконання.
Аванс підлягає поверненню.

У такій конструкції судовий спір не зводиться лише до формального питання про те, чи завершився строк договору. Головним стає інше: чи залишилося невиконане зобов’язання, чи має кредитор законну підставу відмовитися від простроченого виконання та чи має він право вимагати повернення коштів.

Форс-мажор не припиняє зобов’язання автоматично — але може стати вашим доказом

Форс-мажорні обставини самі по собі не припиняють зобов’язання. Зазвичай вони мають значення для звільнення сторони від відповідальності за порушення строків, наприклад від штрафу або пені, якщо сторона доведе причинний зв’язок між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання.

Проте форс-мажор може стати потужним непрямим доказом для покупця. З його допомогою можна обґрунтувати суду:

чому затримка виконання стала критичною та тривалою;
чому за цей час компанія втратила інтерес до предмета договору;
чому збереження цього зобов’язання грубо порушує баланс інтересів сторін.

Тому для бізнесу важливо не обмежуватися лише посиланням на війну або загальні обставини воєнного стану. Потрібно показати конкретний вплив цих обставин на відповідний договір: які саме логістичні маршрути були заблоковані, які строки порушені, як це вплинуло на виробництво, чому товар або обладнання втратили практичну цінність для покупця.

Чек-лист для менеджменту: чотири кроки до повернення авансу

Передбачайте ризики на етапі контракту. У договорі варто окремо прописувати наслідки тривалого прострочення: чіткий дедлайн, після якого контракт вважається розірваним, а також безальтернативний порядок і строки повернення авансу.
Потрібно розмежовувати строк дії договору і строк виконання зобов’язання. Якщо строк договору завершився, це ще не означає, що зобов’язання припинилося. Невиконаний обов’язок продовжує існувати, доки його не виконано або не припинено у передбачений договором чи законом спосіб.
У разі прострочення необхідно оперативно реагувати та фіксувати свою позицію у письмовій формі. Рекомендується направити контрагенту лист або досудову претензію, в якій чітко зазначити вимогу щодо поставки товару або, у разі втрати практичного інтересу до виконання через прострочення зобов’язання, повідомити про відмову від прийняття простроченого виконання та вимогу повернення сплачених коштів.
Позовні вимоги варто формулювати навколо невиконаного зобов’язання та майнових наслідків. У центрі позиції мають бути припинення зобов’язання з належним правовим обґрунтуванням та повернення авансу.

Стара система, коли можна було роками затягувати виконання, прикриваючись форс-мажором, і не повертати гроші, поступово відходить у минуле. Судова практика доводить: бізнес має право на активний захист своїх коштів.

Важливо не обмежуватися посиланнями на закінчення строку дії договору чи наявність форс-мажорних обставин, а чітко визначити та обґрунтувати відповідну правову підставу. Такий підхід істотно підвищує ймовірність ефективного повернення коштів або мінімізацію можливих втрат.

Як перевірки НБУ перетворюються на ризик для бізнесу і менеджменту

Ще кілька років тому перевірка НБУ для більшості фінансових установ означала переважно ризик штрафу або припису усунути порушення. Сьогодні ситуація змінилася. Для банків, ломбардів, страхових і лізингових компаній, інвестиційних та недержавних пенсійних фондів, сервісів переказу коштів перевірка регулятора дедалі частіше стає точкою входу в масштабну кризу: із репутаційними втратами, блокуванням операцій, ризиками для топменеджменту та навіть кримінальними провадженнями.

У фокусі НБУ сьогодні три головні блоки: слабка система контролю, формальний комплаєнс, відсутність управління ризиками чи фактична втрата контролю менеджментом.

ЯК БІЗНЕС САМ КУПУЄ КВИТОК НА ПОТЯГ ПЕРЕВІРКИ НБУ

Жорстке регуляторне середовище під час воєнного стану — це логічна відповідь держави. Захист фінсистеми вимагає тотального контролю зв’язків із росією та білоруссю, дотримання санкцій та посилення вимог до AML/CFT.

«НБУ сповідує принцип «диявол криється в деталях». Пропущений термін оновлення даних або помилка в анкеті клієнта сприймаються як симптом неефективності всього внутрішнього контролю. Якщо інспекція виявляє низку таких дрібниць, регулятор робить висновок про системні ризики й застосовує жорсткі санкції», — Владислав Михайличенко, юрист практики WCC, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm.

Критичні помилки, які НБУ трактує як системну проблему:

Операції клієнтів не збігаються з критеріями ризиковості у документах установи.
Погодження великих або нестандартних угод без з’ясування їхньої економічної мети.
Несвоєчасна перевірка контрагентів та ризикованих зв’язків.
Неспроможність менеджменту чітко пояснити інспекторам логіку бізнес-кроків.

КООРДИНАЦІЯ РІВНЯ «ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА»: ДЕ НАСПРАВДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВТРАТА КОНТРОЛЮ

Головна помилка ринку — сприймати перевірку як проблему лише після отримання фінального акта. Насправді критичний момент настає на етапі перших запитів. НБУ миттєво фіксує два маркери втрати контролю:

Хаотична комунікація та суперечливі версії: коли юристи, фінмоніторинг, комплаєнс та бізнес-підрозділи діють ізольовано, регулятор отримує суперечливі відповіді та документи. Для НБУ це про повну відсутність внутрішнього контролю.
Спроби виправити документи постфактум: намагання терміново переписати політики під час інспекції лише погіршують позицію. Документи, створені «вчора ввечері», НБУ розцінює як навмисне приховування ризиків.

Роль Miller Law Firm у таких кейсах — вибудувати єдину лінію комунікації з регулятором і структурувати відповіді компанії без внутрішніх суперечностей. Завдяки залученню адвокатів практики White-Collar Crime здійснюється комплексна оцінка кожного кроку на етапі перевірки, щоб превентивно убезпечити бізнес та його топменеджмент від кримінально-правових ризиків.

ЯК ШТРАФ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

«Публікація санкцій НБУ у відкритому доступі — це прямий привід для детективів відкрити кримінальну справу навіть без офіційних листів від регулятора. Акт інспекції може запустити конвеєр внесення відомостей до ЄРДР та призначення судово-економічної експертизи», — Анна Калинчук, старша юристка, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm, членкиня атестаційної комісії БЕБ.

Перехід у кримінальну площину запускають конкретні порушення, які регулятор фіксує в акті. Масовий вивід готівки через рахунки фіктивних компаній або транзакції у високоризикових сегментах правоохоронці кваліфікують як легалізацію доходів за статтею 209 КК. Угоди з пов’язаними особами та порушення нормативів капіталу читають як доведення банку до неплатоспроможності за статтею 218-1 КК. Системний збій внутрішнього контролю перетворюється на службову недбалість за статтею 367 КК. Самі матеріали НБУ ще не є доказами, проте вони дають слідству підставу відкрити провадження та призначити судово-економічну експертизу, яка вже формує повноцінну доказову базу.

Часто найбільший ризик ховається у документах, які банк віддав добровільно. Відповіді на запити НБУ та пояснення керівників часто містять визнання фактів, що в регуляторному контексті здавалися безпечними, а в кримінальному стають доказами проти. Тому реальний захист починається не після отримання штрафу, а на стадії заперечень до акту перевірки.

ЧОМУ РИЗИК ПЕРЕХОДИТЬ НА МЕНЕДЖМЕНТ

НБУ більше не карає абстрактний бізнес — він карає конкретні імена. Завдяки оцінці SREP (Supervisory Review and Evaluation Process) регулятор застосовує презумпцію обізнаності: якщо фінмон пропустив схемні операції (крипта, гемблінг, РЕР (політично значущі особи)), вважається, що директор і комплаєнс-офіцер знали про це.

Для вас як керівника це означає дві реальні загрози: НБУ внесе вас до реєстру осіб із зіпсованою діловою репутацією, а всі матеріали перевірки регулятор за законом зобов’язаний передати до БЕБ чи НАБУ. Оскільки правоохоронцям потрібно довести, що ви знали про порушення, ваші ж письмові пояснення для НБУ стануть головним доказом умислу. Те, що ви писали інспекторам, аби просто врегулювати ситуацію, слідчі використають як офіційне підтвердження вашої обізнаності зі схемами — це і стане основою для підозри.

ЯК БІЗНЕСУ КЕРУВАТИ ЦИМИ РИЗИКАМИ

Головна ілюзія топменеджменту — вірити, що перевірку можна пройти силами лише штатного фінмоніторингу. Вони знають нормативи НБУ, але зазвичай не мають досвіду роботи з БЕБ чи НАБУ, не ходили на допити й не знають, як одна невлучна фраза в офіційній відповіді формує склад злочину.

Хід подій ще можна змінити. Команда Miller Law Firm будує захист на стику правових інструментів, антикризового менеджменту та захисту репутації. Компанія входить до ТОП-20 юридичних фірм України й лідирує у практиках White-Collar Crime та комплаєнсу. У питаннях перевірок НБУ найкраща стратегія — грати на випередження і не допускати розвитку кризи, захищаючи не лише активи, а й особисту безпеку лідерів бізнесу.

Підготовлено для журналу Banker.

Miller Law Firm представляє інтереси ГО «АСВІДА» у справі проти КМУ щодо механізму приховування даних про підприємства ОПК

Miller Law Firm представляє інтереси ГО «АСВІДА»

Секретність має захищати оборону, а не приховувати відповідальність.

Ми оскаржуємо Порядок, запроваджений на основі постанови КМУ № 1257. Він дозволяє вилучати з публічного простору інформацію про компанії оборонно-промислового комплексу.

Позиція «АСВІДА» проста: чутливі дані про технології, обсяги виробництва чи точні місця збірки мають залишатися закритими. Але базова інформація про юридичну особу, її власників, статус і фінансові результати повинна бути доступною.

Повне приховування даних створює нові ризики. Компанії стають «невидимими» для банків, партнерів та інвесторів, які мають проводити перевірки. А раптове зникнення підприємства з реєстрів може, навпаки, привернути увагу ворожих OSINT-аналітиків.

Найнебезпечніше інше: разом із даними зникають інструменти громадського контролю.

Суспільство не може перевірити, хто отримує оборонні контракти, кому належать підприємства і чи не створює закритість простір для завищених цін та конфлікту інтересів.

6 серпня о 12:00 Київський окружний адміністративний суд розглядатиме справу № 320/4062/26 по суті.

Закликаємо журналістів, громадські організації та всіх, кому важлива реальна безпека та прозорість оборонної сфери, долучитися до засідання.

Безпека не потребує інформаційних дір. Вона потребує продуманих правил, які захищають державу, не знищуючи підзвітність.

Захищаємо ДЗ “Луганський державний медичний університет”

Розпочинаємо юридичний супровід ДЗ “Луганський державний медичний університет” та його ректора Serhii Smirnov.

ЛДМУ – двічі релокований через війну медичний заклад вищої освіти: у 2014 році з Луганська до Рубіжного, а у 2022-му – до Рівного. Те, що університет не зупинив роботу ні на день, вистояв та відновився без державних дотацій, а виключно власними ресурсами – результат титанічних зусиль його керівника.

Медична освіта тримається на довірі та відповідальності. Тут виховують тих, кому люди довірятимуть своє здоров’я і життя, а тому законність, прозорість процедур і повага до прав кожного учасника освітнього процесу не можуть бути предметом торгу. Заклад, який зберіг себе в найважчих умовах, заслуговує на такий самий стійкий правовий захист.

З цього моменту всі питання, що стосуються ректора та університету, отримуватимуть професійну правову оцінку. Будь-які незаконні дії, тиск чи спроби втручання зустрінуть чітку і послідовну відповідь у межах закону.

Дякуємо пану Сергію за довіру. Про подальший перебіг роботи інформуватимемо.

Захист права власності: наполегливість Miller Law Firm повернула клієнту його землю.

Земля належала клієнту з 2002 року. Через 11 років сусід оформив документи так, що фактично забрав її частину.

Так почався багаторічний спір Костянтина Чайковського за власну земельну ділянку.

Із 2017 року клієнт відстоював своє право в судах. Але минулого року Обухівський районний суд Київської області у складі судді Зінченка О.М. став на бік сусіда.

Ба більше — з Клієнта стягнули ще 200 000 грн витрат на правничу допомогу.
Але ми з цим рішенням не погодились та звернулись до Київського апеляційного суду.

Адвокат Miller Law Firm Дмитро Деркач разом з молодшим юристом Вадимом Шкляром провів ретельну роботу з пошуку архівних документів на користь свого Клієнта та довів апеляційному суду помилковість рішення суду першої інстанції.

Сьогодні апеляційний суд:

скасував рішення Обухівського районного суду Київської області.
ухвалив нове рішення на користь Костянтина Чайковського яким скасував право власності сусіда.
захистив право власності Клієнта на спірну частину земельної ділянки;
скасував рішення в частині стягнення 200 000 грн витрат на правничу допомогу.

Ця справа тривала роками. Але тривалий спір не перетворює порушення закону на законний стан речей.

У цій справі наполегливість повернула клієнту його землю. Тому після поразки не варто опускати руки. Іноді саме апеляційний перегляд дає змогу повернути справу в правильне русло та відновити справедливість.

Як експертиза договору ледь не коштувала клієнту єдиного доказу

Розкажемо про спір за договором, який не виконувався ще з 2011 року. На кону — повернення авансу. Головний та головний доказ у справі — єдиний оригінал документа, якому вже майже 15 років.

Опоненти вирішили провести судову експертизу договору. До того ж «насипали» експерту 9 запитань. Навіщо? Щоб довести суду, що такий договір не укладали. Ми одразу включилися в процес і довели: 5 із цих питань не стосуються суті спору. Суд погодився.

Проте виникла інша загроза: експерт заявив про необхідність застосування руйнівних методів дослідження: вирізання штрихів, хімічний аналіз. Оскільки оригінал договору існував в одному примірнику, його фізичне пошкодження означало б втрату єдиного допустимого доказу в справі.

Ми довели суду цей ризик, і він відмовив у дозволі на руйнівні методи експертизи. Договір вдалося зберегти.

Якщо у вашій справі фігурує унікальний оригінал документа, захищайте його фізично так само запекло, як і правову позицію.

Контролюйте такі речі:

які питання ставлять експерту;
чи поставлені питання взагалі мають відношення до суті справи й чи відповідь на ці питання вплине на результат;
якими методами проводиться дослідження (бо навіть попри заяви експерта, що дослідження візуально не змінить доказ, це може змінити його хімічні властивості);
жодних руйнівних методів експертизи, якщо документ в одному екземплярі.

Тимур Міндіч подав ще один позов до нашого клієнта — народного депутата України Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації.

Це вже друга справа, у якій Тимур Міндіч оскаржує публічні висловлювання Ярослава Железняка щодо резонансної антикорупційної справи, яку давно обговорюють у суспільстві, медіа та державних органах.

Позов стосується висловлювань у відео, які Ярослав Железняк опублікував на власному YouTube-каналі «Залізний нардеп», а також дописів в однойменному Telegram-каналі.

Тимур Міндіч вважає, що частина висловлювань порушує його честь, гідність та ділову репутацію.

Наразі наша команда продовжує процесуальний захист народного депутата Ярослава Железняка. Перше судове засідання у справі призначене на 20 липня о 14:00 у Шевченківському районному суді міста Києва.

Команда, яка працює над справою: Masi Nayyem, Дмитро Деркач, Альона Боднар, Вадим Шкляр.

Місце в рейтингу можна отримати один раз. Репутацію потрібно підтверджувати щодня.

Цьогоріч Miller серед найсильніших юридичних команд України у ювілейному рейтингу Юридичної газети «Лідери ринку — рейтинг юридичних компаній України» за 2026 рік.

І для нас тут найважливіша не кількість відзнак, а те, у яких саме практиках нам довіряють найскладніші справи.

Методологія дослідження оцінює не лише масштаб компанії чи її публічність. 50% результату формують складність і результати реальних кейсів. Ще 40% — рекомендації колег по ринку.

Тобто, значну частину оцінки дають люди, які знають нашу роботу зсередини: зустрічаються з нами в судах, переговорах і професійних дискусіях. Іноді — по інший бік процесу.

Саме тому таке визнання має для нас особливу вагу.

Top positions — Комплаєнс та внутрішні розслідування.

Ця категорія справ потребує багато ресурсів та нестандартного мислення, бо коли всередині бізнесу виникає інцидент, приходять правоохоронці або одна помилка загрожує репутації всієї компанії, треба діяти негайно.

У такі моменти вирішують досвід, швидкість і здатність бачити ризики на кілька кроків уперед.

Також Miller відзначили серед провідних компаній у практиках:

Захист бізнесу.
Кримінальне право та процес.
Антикорупційна практика.
White-Collar Crime.
Defence Tech та оборонний сектор.
Військове право та захист ветеранів.

Це напрями, де клієнти приходять з непростими задачами. Вони приходять, коли під загрозою бізнес, свобода, активи, репутація, права військових і ветеранів або проєкти, важливі для обороноздатності країни.

Тому результати рейтингу ми не сприймаємо як ще одну відмітку в списку перемог. Для нас це підтвердження того, що наш підхід працює: сильні команди всередині практик, глибоке занурення у справи, чесна позиція і відповідальність за результат.

Це досягнення всієї команди Miller. Бо за кожним рядком рейтингу стоять сотні годин роботи, складні рішення, судові засідання, переговори й люди, які щодня тримають планку якості.

Дякуємо клієнтам і колегам за довіру.

Articles posted by super-admin-miller