“Вори в законі” тепер в Кримінальному кодексі України.

27 червня 2020 набрав сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою.” Закон вносить зміни до низки статей 9 розділу Кримінального кодексу України, а також вводить нові склади злочинів, зокрема за створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив або перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, зокрема в статусі “вора у законі”.

Найцікавішим стало саме введення у правове поле терміну “вор у законі”. Дійсно, виділення окремої групи суб’єктів кримінального правопорушення не має жодного підґрунтя, більше того, взагалі незрозуміло навіщо вводиться таке поняття, адже ККУ до змін мав абсолютно зрозуміле та чітко визначене коло суб’єктів вчинення злочинів, здійснених злочинними угруповуваннями та їх членами.

Окрім цього є ще кілька суттєвих недоліків:

1. Вищезгадане поняття не має чітких критеріїв диференціації, за якими можна було б відрізнити “вора у законі” від “керівника злочинного угруповання”, “кримінального авторитету”, інших суміжних термінів тощо.

2. Термін “вор у законі” першочергово з’явився у колі осіб, засуджених до позбавлення волі та які відбувають покарання. Сама сутність терміну “вор у законі” та суб’єктний склад осіб, які складають основну масу таких “ворів у законі” не дозволяють чітко та із дотриманням критерію юридичної визначеності відмежувати такий “спеціальний” суб’єкт від інших осіб, які не є суб’єктами кримінального провадження, але у злочинній ієрархії займають певні “посади” та мають великий авторитет.

3. Неконкретне формулювання диспозицій статей “нових” злочинів. Нечіткі формулювання диспозицій відкривають корупційне вікно для необгрунтованого внесення співробітниками правоохоронних органів інформації про вчинення подібних злочинів до ЄРДР, вчинення тиску на юридичних та фізичних осіб тощо.

Адвокат Практики захисту нашої компанії, Володимир Голієнко:

«Фактично, вважаємо прийнятий Закон України таким, який не зможе виконати свою функцію, оскільки він не має соціального підґрунтя, а його положення майже неможливо застосувати у реаліях сучасної України. Навпаки, його застосування може призвести до утворення в Україні нової касти “ворів у законі”, тобто осіб, засуджених по “новим статтям” ККУ, які будуть вважати себе “авторитетами”, водночас не користуючись повагою “старої” частини кримінального світу, що може призвести до хвилі насильства та “війни ворів у законі”. Дуже схожа ситуація вже мала місце у 60-х роках 20-го століття, коли велика кількість “нових ворів у законі”, зокрема з Грузинської РСР заявили свої права на рівний із “старими” законниками авторитет, що у результаті призвело до хвилі замовних вбивств, сутичок та застосування насильства.»

При цьому основним питанням до законотворця залишається питання щодо походження зазначеного Закону. Так, ще у квітні 2019 року у Російській Федерації було прийнято майже ідентичний закон №46-ФЗ “О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации в части противодействия организованной преступности” яким у правове поле і було введено поняття “ вор в законе” та “глава преступной иерархии”.

Дуже цікавий збіг на наш погляд.

Read More

Перше судове засідання по суті у справі військовослужбовця Дмитра Савченка.

Сьогодні, в приміщенні Цюрупинського районного суду Херсонської області відбулось перше судове засідання у справі про ДТП, в якому військовослужбовцю Дмитру Савченку завдано тяжкі тілесні ушкодження.

Під час судового розгляду прокурор оголосив скорочений виклад обвинувального акту після чого суд встановив порядок дослідження доказів. Крім того, обвинуваченому Головашенку Ю.В. повторно обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Обвинувачений в цій справі – полковник Головашенко Ю.В. заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди також не визнав.

Нагадаємо, екс-комбриг 57 окремої мотопіхотної бригади Юрій Головашенко обвинувачується за ч. 1 ст. 415 ККУ – порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого.

Наступне судове засідання призначено на 19.08.2020 о 13 год. 00 хв. На ньому планується допитати потерпілого Дмитра Савченка. Окрім потерпілого мають бути допитані ще 23 свідки.

Про злочин стало відомо після розслідування Медійної ініціативи за права людини, яке можна прочитати тут 

Read More

Погоджено проведення лінгвістичної експертизи у справі Уляни Супрун проти В.Кацмана про захист честі, гідності та ділової репутації.

Нещодавно Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання представників У.Супрун про проведення лінгвістичної експертизи. Нагадаємо, справа стосується тверджень Кацмана на телеканалі ZIK (програма «Чудова четвірка») про те, що:
– очільниця МОЗ «не має диплому про вищу освіту, вона парамедик, працювала санітаркою»;
– що її призначення є незаконним;
– а також, що вона «вивела в спеціальний медичний фонд біля 100 млрд. гривень».

У справах про захист честі та гідності ключовим є розмежування тверджень про факт та оціночних суджень. Суд наголосив, що у цій справі з`ясування питання щодо категорії спірної інформації має значення, а також, що для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

З огляду на це, суд задовольнив клопотання про проведення лінгвістичної експертизи. Розгляд справи зупинено на час її проведення.

Read More

Перенесено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо активіста Віталія Овчаренка.

Сьогодні, суддя Шевченківського районного суду м. Києва відклав судовий розгляд протоколів про адміністративні правопорушення відносно активіста Віталія Овчаренка.

Суть справи полягає в наступному:

15.06.2020 під стінами Шевченківського районного суду м. Києва проходило мирне зібрання на підтримку Сергія Стерненка, щодо якого обирався запобіжний захід. Одним із учасників цієї акції був Віталій Овчаренко. Під час вищевказаного зібрання, Віталія з натовпу висмикнули працівники поліції за те, що він нібито нецензурно лаявся та чіплявся до громадян, хоча сам Віталій нічого подібного не вчиняв. Категорично не погоджуючись з незаконними діями працівників поліції, він почав пручатися щоб звільнитись, у зв’язку з чим до нього було застосовано силу та затримано вже начебто за злісну непокору працівнику поліції.

Результатами участі у мирному зібранні для Віталія Овчаренка виявилось наступне: затримання, доставлення у відділок і 2 протоколи про адміністративні правопорушення: за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство, за те, що Віталій нібито нецензурно лаявся та чіплявся до громадян) та за ст. 183 КУпАП (злісна непокора працівнику поліції, який виконував службові обов’язки).

Протоколи про адмінправопорушення складено з істотними порушеннями, а на підтвердження своєї позиції поліцією не надано жодного відео чи свідка, які могли б чітко підтвердити або спростувати слова поліцейських про вчинення нашим Клієнтом адміністративного правопорушення.

Причина цьому – поліцейські при затриманні нашого Клієнта всупереч вимогам інструкції не ввімкнули камери особистих відеореєстраторів, а тому основний доказ подій – відсутній. Натомість в матеріалах судової справи з’явилось відео мирного зібрання, яке було знято з вікна суду, ймовірно працівниками цього суду на власні мобільні телефони. Свою думку про належність та допустимість цього доказу ми повідомимо на наступному судовому засіданні.

Попереду ще допит авторів рапорту та протоколу про адміністративне правопорушення.

Наступне судове засідання призначено на 21.08.2020 о 09 год. 00 хв.

Слідкуйте за оновленнями! 

Read More

Чергова перерва у справі ветерана АТО Петра Олексюка!

Вчора, суд у черговий раз відклав розгляд справи. Не так як раніше, ми все ж таки почали підготовче судове засідання, проте у ньому було оголошено перерву.

Коротко, про те що відбувалось:

1. Сторона захисту подала клопотання про повернення обвинувального акту з мотивів «неконкретного обвинувачення», а також на підставі того, що обвинувачення вказало в обвинувальному акті «зайву» інформацію, як то сімейний стан обвинувачуваного та ІПН.

2. Одночасно, захист скаржився на нібито незаконне затримання та несвоєчасне внесення відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Захистники просили змінити запобіжний захід для обох обвинувачених із застави на особисте зобов’язання, та повернути грошові кошти заставодавцю. Важливим є той факт, що адвокати обвинувачених вручили клопотання про зміну запобіжного заходу прокурору під час засідання, а не за 3 години, як того вимагає чинний КПК.

Ми багато чого мали сказати у відповідь, але суддя Смик С.І. швидко заслухавши сторону захисту оголосила перерву у засіданні у зв’язку із закінченням робочого часу суду, фактично не вирішивши питання щодо запобіжного заходу і позбавивши сторону обвинувачення та потерпілого можливості висловитись.

Нагадаємо, справа Петра Олексюка це справа ветерана АТО, у якого лікарі МСЕК вимагали неправомірну вигоду за отримання ним групи інвалідності.

Наступне судове засідання призначено на 15 год. 00 хв. 10 серпня 2020 року.

Дякуємо кожному за підтримку!

Read More

Знову якісь і чомусь перевірки?

Сторожі карантину систематично підіймають шум у закладах Києва. Хто вони такі та які повноваження мають? Чому з’являються до закладів та лякають адмінпротоколами?

Поліція – правоохоронний орган, який може перевіряти та складати адмінпротоколи, зокрема щодо порушення правил карантину. Однак у м. Києві існують ще мінімум дві організації: муніципальна варта та муніципальна охорона, які приходять до закладів та починають говорити про порушення карантину та адміністративну відповідальність.

ХТО ВОНИ?

МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА є комунальним підприємством, яке створене для охорони комунального та державного майна, громадської безпеки та порядку у місті. Такі особи мають форму, особистий жетон та посвідчення, однак НЕ МАЮТЬ повноважень поліції, адже лише допомагають останній.

Варто відмітити, що закону, який би чітко визначав статус та повноваження муніципальної охорони, немає. Єдине, що можна знайти, це статут підприємства, який не є нормативно-правовим актом.

Попри це, місцева влада м. Києва уповноважила муніципальну охорону складати адмінпротоколи за порушення правил карантину (ст. 44-3 КУпАП). Попри це, не було визначено які ж повноваження муніципальної варти у процесі складання таких проколів?

По суті, спеціальних повноважень ніде не визначено, а тому, можемо дійти висновку, що муніципальна охорона на рівні звичайного громадянина у випадку виявлення правопорушення може вимагати його припинення, здійснювати фото чи відеофіксацію правопорушення, і бонусом від місцевої влади – складати адмінпротокол із побаченого. Отже, це свідчить про відсутність у муніципальної охорони права перевіряти заклади, вживаючи спеціальні заходи, наприклад примусово виганяти відвідувачів.

А ХТО ТАКА МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА?

Це громадська організація, яка забезпечує громадський порядок та безпеку.

Під час карантину муніципальна варта співпрацює із поліцією, проте не має її повноважень та не може складати адмінпротоколи.

Муніципальна варта як кожен громадянин може спостерігати за дотриманням громадського порядку, робити зауваження правопорушнику та повідомляти поліцію про останнього. Також муніципальна варта може проводити інформаційну кампанію щодо умов і обмежень карантинних заходів.

Для повної картини карантинних обмежень пояснимо, що навіть попри прийняття Урядом заборони роботи після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів) та закладів громадського харчування, крім адресної доставки та замовлень на винос, необхідним є прийняття також регіональною комісією рішення про припинення послаблень карантину.

Тому, ми як Хатіко чекаємо, але не припиняємо ділитись важливими юридичними нюансами, щоб ми всі розумілись хто і як має право діяти! 

Read More

Суд зобов’язав слідчого зареєструвати кримінальне провадження стосовно неправдивих показів свідка по справі нападу на Мустафу Найєма

Шевченківський районний суд м. Києва зобов’язав Головне управління НПУ в м. Києві внести відомості до ЄРДР про кримінальне провадження пов’язане з неправдивими показами свідка по справі нападу на Мустафу Найєма, на Бессарабській площі.

Раніше, в інтересах Мустафи Найєма, адвокатами нашої компанії подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).

Проте, відомості про вчинення злочину свідком Сабадою уповноваженими особами Головного управління НПУ в м. Києві до ЄРДР вчасно не внесено, що стало підставою для звернення зі скаргою до Шевченківського районного суду м. Києва.

Суть кримінального правопорушення полягає в наступному:

30 квітня 2018 року на Бессарабській площі Саітовим Ахмедом Абубакаровичем, Саітовим Магомед-Саліхом Арбуєвічем, Темербулатовим Умолтом Руслановичем та Саітовим Магомед-Аміном Абубакаровичем вчинено напад та заподіяно тілесні ушкодження Мустафі Найєму.

За фактом вчинення хуліганських дій відкрито два кримінальних провадження, одне з яких розглядалось в судовій справі №761/37510/18 суддею Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А.

03 січня 2019 року в судовому засіданні було допитано свідка по справі – Сабаду Олексія. Це водій який і привіз на місце події Саітова Магомеда-Аміна Абубакаровича, та був безпосереднім свідком подій, які відбулися.

Проте, пояснення Сабади О.А. надані ним під час судового засідання по справі не відповідають дійсності зважаючи на ряд обставин, на які ми робимо посилання в заяві про вчинення злочину та які підтверджуються зафіксованими відеозаписами.

За таких обставин ми дійшли висновку, що в діях свідка Сабади О.А. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 384 КК України «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу», що полягало у наданні завідомо неправдивого показання свідка.

Попереду нас чекає досудове розслідування зазначеного кримінального провадження. Під час якого діям “свідка” повинна бути надана належна правова оцінка з боку правоохоронних органів. Ми в свою чергу за цим прослідкуємо.

#справаМустафи

Read More

“Легалайз” для грального бізнесу в Україні?

Сьогодні, 14.07.2020 Верховна Рада України прийняла у другому читанні проект закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Цей законопроект було подано до Верховної ради ще в грудні 2019 року.

Далі, коротко про найцікавіше:

У проекті закону запропоновано легалізацію грального бізнесу в Україні, однак обмеження щодо проведення такої діяльності можна назвати безпрецедентними для українського законодавця. Так, законопроектом передбачається низка обмежень щодо юридичних осіб (а тільки юридичні особу зможуть провадити таку діяльність) які будуть мати можливість отримати ліцензію на проведення діяльності з організації азартних ігор. До речі, така ліцензія не буде «універсальною», а тому для того, щоб, наприклад, організувати діяльність казино та ігрових автоматів у ньому, необхідно буде отримати 2 ліцензії.

Так, організаторами азартних ігор можуть бути виключно резиденти України, які не мають серед своїх засновників органів державної влади та місцевого самоврядування (за винятком державних лотерей), які не контролюються нерезидентами, тощо. Встановлено вимоги до мінімального розміру статутного капіталу і навіть його складу та походження. Більше того, встановлено вимоги до кваліфікації головного бухгалтера такої організації.

Проектом закону також встановлено обмеження щодо розташування ігрових закладів. Так, зокрема, казино можуть бути розміщені виключно у п’ятизіркових готелях, або у спеціальних зонах, які можуть бути створені за розпорядженням Кабінету міністрів України. Окремі обмеження встановлено щодо розміщення закладів з ігровими автоматами та букмекерських контор по відношенню до навчальних закладів та органів влади.

Судячи з окремих положень законопроекту, законодавець розраховує на те, що купівля ліцензій на провадження діяльності з організації грального бізнесу та щорічні ліцензійні платежі значно наповнять бюджет. Відповідно до редакції законопроекту від 14.01.2020, за окремі види ліцензій доведеться сплатити 120 000 (сто двадцять тисяч) мінімальних заробітних плат. Це приблизно 500 000 000 гривень.

Проте, даний законопроект не позбавлений недоліків. Зокрема він містить корупційні ризики та ризики монополізації “гральної” сфери.

«Вкрай великі суми ліцензійних платежів, а також безпрецеденті вимоги до суб’єктів здійснення діяльності дають підстави припускати, що законопроект написаний під конкретних юридичних осіб, які чекають вступу в силу даного закону та вже «на низькому старті». Більше того, питання формування повноважень та організації роботи уповноваженого органу, який буде здійснювати регулювання у даній сфері та, зокрема, формувати ліцензійні вимоги, досі залишається відкритим. Деякі обмеження, які пропонується ввести, взагалі не зрозумілі, наприклад обмеження кількості ліцензій на провадження діяльності з гральними автоматами та організації продажу таких ліцензій у вигляді аукціону. Законопроект не приймає до уваги ризики того, що через казино та інші гральні заходи буде здійснюватись відмивання коштів, набутих злочинних шляхом, а з такою проблемою стикалися майже усі країни, які дозволяли гральний бізнес за обмеженою моделлю, як, наприклад, Болгарія»

коментує адвокат нашої компанії Голієнко Володимир.

У будь-якому випадку, для формування остаточної думки необхідно дочекатись повного тексту закону, а також початку роботи уповноваженого органу. Тому тримаємо «руку на пульсі» даної теми і слідкуємо за подальшою долею законопроекту.

Ну а поки, цікава ваша думка, ви за легалізацію грального бізнесу в Україні чи ні?

Read More

Посилення відповідальності за порушення ПДР.

Вчора на позачерговому засідання Верховна Рада проголосувала за законопроект № 2695 який посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Проект ухвалений лише в першому читанні, тобто до прийняття в цілому та набуття чинності законопроект має пройти ще ряд етапів. Проте він уже наробив багато шуму. Розбираємося чому і публікуємо перелік пропонованих змін.

Врахуйте, що:
1. Ми перелічуємо не всі зміни, інакше ризикуємо, що цей текст не дочитають до кінця;
2. Пропоновані зміни наведені не по порядку, як вказано в тексті, а в порядку значимості, на нашу суб’єктивну думку.

Щодо ЗУ «Про дорожній рух»:

Найбільш дискусійне нововведення з’явилось в статті 16 – після прийняття змін до Закону розширяться права поліцейських щодо зупинки водіїв.

Зокрема, у випадку подання сигналу про зупинку водій зобов’язаний:

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог ПДР;
б) тримати руки в полі зору поліцейського (як в США) і не виходити з авто без дозволу/на вимогу поліцейського:
в) вимкнути двигун та вийняти ключ із замка запалювання;
г) передати для перевірки (не для огляду, як зараз) посвідчення водія, реєстраційний документ на авто, а у випадках, передбачених законодавством – страховий поліс (паперові або в електронній формі, що також є нововведенням);
д) увімкнути аварійну сигналізацію;
е) вийти з транспортного засобу.

Також розширюються права поліцейських під час поверхневого огляду авто. Якщо зараз вони можуть вимагати відкрити лише багажник і двері салону, то згідно із проектом закону: «Поліцейський під час проведення поверхневої перевірки ТЗ має право вимагати відкрити кришку багажника, капот, двері салону, ніші, які можливо оглянути без їх розбирання, причепи та надати можливість перевірити відповідність ідентифікаційних номерів транспортного засобу.»
Ну тобто можуть оглянути, наприклад, ваш бардачок.

Поліцейські також отримують право зупиняти автомобілі в рамках «профілактичних заходів» з пошуку водіїв в стані алгокольного/наркотичного сп’яніння: поліцейський може зупиняти ТЗ у разі, якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою перевірки водіїв на стан сп’яніння. Профілактичні заходи здійснюються на підставі розпорядження керівника поліції, який обов’язково оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної поліції.

Крім того, пропонується внести зміни до норми про застосування поліцією технічних приладів для виявлення правопорушень. Вказується, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, …».

Що змінилось?

Додались слова «у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів» – по суті це значить, що для цих цілей може використовуватись неідентифіковане як поліцейське авто.

Щодо Кримінального кодексу України:

В Кримінальному кодексі зміни виключають можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за порушення ПДР або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння з усіх, можливих згідно КК України причин: у зв’язку з дійовим каяттям; примиренням винного з потерпілим; передачею на поруки; із зміною обстановки; звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Особі, що вчинила такий злочин, обмежуються можливості звільнення від відбування покарання умовно-достроково, за амністією чи через помилування.

Істотно зростає покарання за ч. 1 ст. 286 КК України – штраф до 85 тисяч грн за порушення ПДР що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Одночасно, диференціюється покарання за порушення правил ПДР у разі, якщо це спричинило смерть потерпілого – крім позбавлення волі, що і так передбачається КК України на строк до 10 років, можливе триваліше порівняно з чинним законодавством позбавлення права керувати транспортним засобом.

Щодо Кодексу України про адмінправопорушення:

Притягнути до відповідальності на ст. 130 КУпАП (водіння в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння) можна буде протягом року з дня вчинення правопорушення, а не протягом 3 місяців, як це передбачено зараз.

Санкції, за порушення ПДР, що передбачені статтями 121, 122, 122-2, 122-4, 123, 126, 127, 130 зростуть.

Наприклад:

Санкція за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, керування транспортним засобом не перереєстрованим в Україні, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, порушення правил проїзду перехресть, світлофорів, та ще ряду порушень зросте до 510 грн.

Збільшене покарання за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, зникнення з місця ДТП – до 3400 грн.

Також з огляду на зміни ЗУ «Про дорожній рух», відповідальність тепер передбачена не за відмову пред’явити документи на право водіння ТЗ, а за відмову передавати такі документи для огляду.

Відповідальність за керування ТЗ особою, позбавленою права керування транспортними засобами збільшена до 20 400 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від трьох до п’яти років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Повторно – до 34 тис грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від п’яти до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Повторне водіння в стані сп’яніння може тягнути за собою відповідальність крім штрафу у 34 тис грн ще й адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 10 років.

Змінюється порядок огляду водія на стан сп’яніння: під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, в редакції КУпАП, що наразі чинна, є можливість проводити огляд з двома свідками, а проект дає поліцейським альтернативу – відеозапис або свідки.

Отож, зміни що пропонуються внести умовно поділяються на такі групи:

– Посилюють відповідальність;
– Обмежують можливість звільнення від відповідальності;
– Розширюють повноваження поліції в частині виявлення та фіксації правопорушень.

Саме остання категорія змін викликала вчора найбільший шквал критики.

“Цікаво, що Головне науково-експертне управління Верховної ради України у висновку до законопроекту дуже детально пройшлось по пропонованих змінах до КК та КУпАП, розкритикувало посилення відповідальності, окремі туманні формулювання та рекомендувало повернути документ його авторам. При цьому Управління обійшло цілковитим мовчанням зміни, що розширюють повноваження Поліції. Чому ж?” – прокоментувала адвокат нашої компанії Оля Веретільник

А яка ваша думка, ви готові довірити поліції більше прав?

Поки ви думаєте, можете прочитати Проект тут 

А перелік народних обранців, що проголосували за нього в першому читанні тут 

Read More

Завтра повинно відбутись підготовче судове засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка.

У черговий раз будемо намагатись призначити справу до розгляду. Зазначена справа надійшла до суду у березні 2019 року. На завтра, 14.07.2020 призначено чергову спробу все ж таки провести підготовче судове засідання.

Нагадаємо, лікарів Чернявського Віктора Анатолійовича та Наумова Валерія Леонідовича обвинувачують у вимаганні хабара з ветерана АТО Олексюка Петра за отримання останнім групи інвалідності.

Наразі важко спрогнозувати, чи все ж таки відбудеться підготовче засідання, чи знову його проведення перенесуть. Тому просимо усіх небайдужих долучитися до підтримки та розголошення інформації про дану справу та зокрема про порушення права ветерана АТО на справедливий та своєчасний судовий розгляд.

Судове засідання відбудеться 14.07.2020, о 16:30 в приміщенні Печерського районного суду. Головуючий суддя – Смик С.І. (301 каб.)

Сподіваємося на краще, готуємося до гіршого. Дякуємо за підтримку усім небайдужим.

Read More