Освітнє Архіви — Сторінка 3 з 13

З 23 лютого починається призов військовослужбовців оперативного резерву: пояснюємо, хто це

Володимир Зеленський підписав указ про призов резервістів в особливий період. Президент наголосив, що йдеться виключно про громадян, зарахованих до оперативного резерву.

Пояснюємо, хто входить до оперативного резерву, які резерви взагалі існують та в чому між ними різниця?

Оперативний резерв 1 черги

колишні військові, учасники АТО та ООС
ті, хто стали на облік та уклали контракт на проходження служби в військовому резерві ЗСУ

Викликаються безпосередньо своїми командирами, як в мирний так і в особливий час.

Оперативний резерв 2 черги

колишні військові, учасники АТО та ООС
ті, хто не ставав на облік військового резерву

Цей резерв формується виключно в особливий період за викликом військкоматів.

Мобілізаційний резерв

усі військовозобов’язані призовного віку

Викликаються військкоматами та можуть бути залучені до особового складу військової частини, тільки після проходження відповідної підготовки.

Таким чином, в указі Президента йдеться виключно про досвідчених військовослужбовців та ветеранів АТО, які точно знають, що треба робити на полі бою. Вони зараховані до оперативного резерву першої черги і можуть у найкоротші терміни прибути до своєї військової частини, за викликом командира.

Строк проведення мобілізації та доукомплектації військових частин — 7 днів.
Максимальний термін служби, відповідно до даного указу — 1 рік.

Зберігайте спокій та вірте у ЗСУ!

Директору компанії: що робити, якщо ви хочете звільнитися без згоди власників?

Директор компанії хоч і є «капітаном корабля»‎, призначається та звільняється з цієї посади лише її власниками, однак все ж є найманим працівником. А отже, відповідно до трудового законодавства, має право звільнитися за власним бажанням. У житті може трапитися так, що власники бізнесу або крізь землю провалилися, або просто не бажають звільняти директора.

Як у такій ситуації бути директору? Адже відповідальність за ведення господарської діяльності покладається саме на нього. Розповідаємо, як діяти:

Директор має написати заяву про звільнення за власним бажанням як мінімум за два тижні до «бажаного» звільнення та надіслати її на адресу власників та самого товариства.
Водночас директор має скласти повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства. У такій заяві має бути вказано: дата, час, місце їх проведення та порядок, на якому буде поставлено питання щодо звільнення директора на підставі заяви. Далі це повідомлення надсилають всім учасникам товариства.
Після настання дати звільнення директор має видати наказ про припинення виконання обов’язків директора.
Якщо загальні збори не відбулися, директор складає протокол із зазначенням причини (неявка всіх учасників чи відсутність більшості на зборах, що робить неможливим ухвалення рішення з питань порядку денного).

Важливо! Всі повідомлення необхідно надсилати цінним листом з описом вкладення поштою (якщо в статуті вашого товариства не придумали щось інше).

Після цього, можна звертатися до суду із позовом про встановлення факту припинення трудових відносин між директором та товариством. Для підготовки необхідно зібрати всі докази (копії статуту, протоколу створення підприємства, наказу про призначення та припинення повноважень, витягу з державного реєстру та всіх документів з попередніх етапів з доказами їх надсилання).
Після того, як рішення набере законної сили, необхідно звернутися до ЦНАПу для внесення відомостей про припинення вашим трудових зобов’язань в реєстр.

«Пам’ятайте, ніхто не може вас змусити працювати проти вашої волі. Це гарантує Конституція України, де передбачено — кожен має право на працю, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці заборонено. Тому у випадку, якщо ви стали заручником такого товариства, сміливо звертайтеся до нас за правовою допомогою»
коментує адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.

В Україні зрівняли розмір аліментів на дитину для всіх членів сім’ї

В Україні збільшили мінімальний розмір аліментів на дитину. Відтепер батьки та інші члени сім’ї, на яких покладено цей обов’язок, будуть сплачувати однакову суму на утримання дитини.

Зміни передбачає Закон України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів, та запровадження мінімального розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів», що днями набув чинності.

Згідно з його нормами, єдиний мінімальний розмір виплат — не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Раніше таку суму могли отримати лише діти, аліменти на яких сплачують батьки.

А діти, аліменти на яких сплачували бабуся, дідусь, повнолітні брати чи сестри, мачуха, вітчим та особи, у чиїй сім’ї виховувалася дитина, становив лише 30 %.

Обставини, за яких інші члени сім’ї та родичі можуть сплачувати аліменти:

Бабуся, дідусь мають утримувати неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати фінансову допомогу. Але за умови, що бабуся чи дідусь можуть її забезпечити.
Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці люди з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. Якщо можуть дозволити цю компенсацію.
Мачуха чи вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку чи пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть їх утримувати, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку утримання або обмежити його певним строком, якщо:

1) вони недовго проживали з їхнім матір’ю чи батьком;

2) поведінка у шлюбі матері чи батька дитини була негідною.

Інші люди, у сім’ї яких виховувалася дитина, повинні надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, бабусі, дідуся, повнолітніх братів та сестер. За умови, що вони можуть собі дозволити цю допомогу.

А також цим Законом доповнено ч. 8 ст. 181 Сімейного кодексу України, де конкретизовано призначення тимчасової державної допомоги дитині, якщо:

місце перебування її батьків невідоме
вони ухиляються від сплати аліментів
не мають можливості утримувати таку дитину

У цьому разі закон теж встановлює фіксовану норму — не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Раніше конкретного мінімального розміру державної допомоги не було.

Для кращого розуміння нововведень до Сімейного кодексу (зміни з 30% на 50%), підрахуємо, наскільки у майбутньому ці нововведення відобразяться на фінансовому стані дитини.

Прожитковий мінімум для дітей нині становить:

до 6 років — 2100 грн
від 6 до 18 років — 2618 грн

Для розрахунку візьмемо, наприклад, дітей віком від 6-18 років. Мінімальний розмір аліментів, який сплачували б інші члени сім’ї та родичі щомісяця, становив би 785 грн (30%), а тепер із урахуванням змін — 1309 грн (50%). Різниця — 524 грн і на перший погляд ніби не суттєва. Однак за рік набіжить 6288 гривень.

«Закон нарешті врегулював дискримінаційну розбіжність норм Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину незалежно від того, хто їх сплачує та за яких обставин. Насамперед, це має важливе значення в аспекті забезпечення економічних прав дітей. До того ж, такі зміни підвищують правові гарантії належної реалізації права на утримання дітей, які потребують матеріальної допомоги з боку платника аліментів»
зазначила помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко.

Що буде, якщо втекти від кримінальної відповідальності?

Що буде, якщо виїхати до іншої країни чи заховатися десь у той час, як правоохоронці розслідують скоєний вами злочин?

Час від часу у новинах з’являється повідомлення про те, що якийсь корупціонер (чи особа, яку так називають) кудись втік, або збирається. Всім у такому випадку цікаво — як йому це вдасться і навіщо?

Пояснюємо, як це може бути.

Кримінальний процес передбачає можливість зупинення провадження у зв’язку з розшуком підозрюваного чи обвинуваченого. У цей час розслідування справи припиняють, поки підозрюваного чи обвинуваченого не знайдуть.

Для цього підозрюваного чи обвинуваченого потрібно оголосити у міжнародний або всеукраїнський розшук. Про це слідчий чи прокурор виносить постанову (ухвала суду, якщо справа слухається в суді).

Інформацію про розшукуваних осіб можна знайти на .

Інформацію про перебування людини у міжнародному розшуку можна перевірити на в розділі «червоні сповіщення» (тобто оголошення про розшук з метою затримання).

У межах міжнародної правової допомоги також існує процедура встановлення місця перебування особи (не обов’язково тієї, яка переховується). Для цього в базі даних Інтерполу публікується «синя картка». У такому випадку в публічному доступі на сторінці Інтерполу оголошення про розшук особи може не бути. Встановлення місця перебування не тягне за собою арешт, але може тягнути за собою подальше вручення повісток, листів, тексту підозри, проведення слідчих дій у межах процедур міжнародної правової допомоги.

Важливий наслідок зупинення кримінального провадження — строки досудового розслідування не рахуються. У слідства є обмежений час з моменту повідомлення про підозру, коли вони можуть розслідувати справу і направити її в суд:

6 місяців щодо нетяжкого
12 місяців щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину

Якщо провадження зупинене — перебіг цих строків ставлять на паузу. Це означає: якщо особа, яка переховується, знайдеться чи її знайдуть, навіть через кілька років, то строк розслідування триватиме далі.

Також ставиться на паузу строк притягнення до кримінальної відповідальності. За загальними правилами особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минуло:

5 років — для нетяжкого злочину
10 років — для тяжкого злочину
15 років — для особливо тяжкого злочину.

Обрахунок строку притягнення до кримінальної відповідальності, у випадку переховування особи, теж зупиняється. Людина звільняється від відповідальності, якщо з часу скоєння злочину минуло 15 років. Тобто особі, яка переховується, доведеться або жити в напрузі 15 років, або переїхати в країну, яка гарантовано не видасть її на запит України, і не виїжджати звідти.

Щодо кожного окремого випадку є нюанси:

Не завжди правоохоронці дотримуються процедури повідомлення про підозру людині, місцеперебування якої невідоме. Їхні дії можна і варто оскаржувати.
Виносять формально постанову про оголошення в розшук, а потім її не реалізують — вона лежить мертвим вантажем поки людина сама не з’явиться або не оскаржить це.
Кримінальне провадження є переслідуванням за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, тому в міжнародній правовій допомозі в такому розслідуванні має бути відмовлено (зокрема, у затриманні, видачі особи).
Підозра про вчинення злочину (чи навіть про існування того злочину) слідчих/детективів може бути просто необгрунтована, а тому їхні дії — безпідставні.

Але на те вони й нюанси, щоб оцінювати їх в кожній окремій ситуації окремо.

За окремим переліком злочинів у випадку, якщо людина переховується на території іншої держави або на окупованій території, щодо неї може здійснюватись спеціальне досудове розслідування та судовий розгляд справи і за її відсутності (це доведено і особу оголошено в міжнародний розшук). Рішення про це може ухвалити суд за клопотанням слідчого чи прокурора.

У таких справах обов’язкова участь адвоката. Він має гарантувати, що права відсутньої особи не порушено. Якщо не йдеться про вузький перелік небезпечних кримінальних правопорушень (переважно злочини проти національної безпеки, корупція, злочини проти людства), то слідству таки доведеться знайти людину, перед тим, як судити.
Як підсумок, адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник зазначила:

«Висновок такий: переховування від розслідування чи суду — це заморожування проблеми і відтягування часу її вирішення. Безперечно варто бути реалістами. Іноді розслідування ведеться з політичних чи інших мало пов’язаних з цілями КПК України мотивів, або підозра не обгрунтована, або все це разом. Можна зрозуміти людей, які в таких випадках вважають за краще виїхати. Проте в будь-якому випадку варто звернутись до адвокатів, проаналізувати ситуацію та розробити юридичну стратегію захисту, інакше невирішена проблема буде висіти над вами дамокловим мечем дуже довго».

Штрафи за керування авто без посвідчення водія

Сідаючи за кермо, не забувайте посвідчення водія і документи на автівку. Бо якщо вас зупинять поліцейські і виявиться, що їх немає, доведеться сплатити штраф.

Звісно життя водіям трохи полегшили: замість пластикових документів можна показувати цифрові у застосунку «Дія», однак штрафів від цього не поменшало (за ст. 126 КУпАП).

То ж за що можна отримати стягнення, не маючи посвідчення подія?

1. Якщо у вас немає водійського посвідчення, але ви маєте право керувати автівкою чи молоциклом, а також документів на транспортний засіб та страхового поліса. Штраф — 425 грн.

2. Якщо ви сіли за кермо, не маючи на те законного права, штраф уже 3400 грн.

Той самий штраф ви можете отримати, якщо дозволите керувати своїм авто тому, хто такого права не має.

3. Якщо вас позбавили права керування, але ви таки сіли за кермо, то штраф — 20 400 грн (раніше було 510 грн).

4. Ну і за повторне правопорушення протягом року передбачено більш сувору відповідальність — 40 800 грн штрафу і позбавлення права керування на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без нього.

Чи можна оскаржити постанову поліцейського?

Так, оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення можна протягом 10 днів з дня її винесення.

Тому якщо ви маєте намір звернутись до адвокатів, радимо вам не отримувати постанову на місці (оскільки строки починають йти з моменту отримання).

Чи потрібно платити судовий збір за оскарження постанови?

Так, якщо ви не маєте пільг (пільги визначені ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 від прожиткового мінімуму, тобто 496,20 грн.

«Сідати за кермо не маючи на це права заборонено законом. Заборонено, тому що автомобіль в розумінні закону є джерелом підвищеної небезпеки і для отримання можливості набути право управляти ним держава встановлює особливі умови. Це обов’язкове медичне обстеження, навчання в автошколі та складання двох іспитів»
коментує адвокатка практики справ про адміністративні правопорушення Marina Soroka.

Будьте обачні, не забувайте свої документи в інших сумочках чи наплічниках і не керуйте авто без прав.

Контрольовані іноземні компанії: що це за нововведення?

Цьогоріч Податковий кодекс поповнився поняттям «контрольована іноземна компанія»

(КІК). Пояснюємо, що важливо про це знати.

Що таке КІК?

Контрольована іноземна компанія (КІК) — юридична особа, зареєстрована в іншій державі, яку контролює резидент України (фізична або юридична особа).

Тобто, компанія розташована за кордоном, володіє активами, має права та обов’язки, працює від власного імені, незалежно від засновників, учасників, форми власності. Але керує нею українець чи українська компанія.

До КІК можуть прирівнюватися іноземні трасти, фонди тощо.

Хто контролює таку особу?

Резиденти України, що є прямими (особисто) або опосередкованими (через іншу особу) власниками (контролерами) КІК, яка:

володіє в ній часткою більше ніж 50%;
володіє в ній часткою більше ніж 10% (25% — для 2022 та 2023 років), за умови, що кілька фізичних та/або юридичних осіб-резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи;
самостійно або разом з пов’язаними особами контролює такою іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль виникає:

а) коли фізична особа дає вказівки органам управління іноземної компанії

б) укладає договори та узгоджує їхні умови, що в подальшому лише формально затверджуються органами управління або виконуються ними без додаткового затвердження

в) коли у людини є довіреність на укладення угод та ухвалень інших важливих рішень в інтересах юридичної особи, без погодження з керівництвом компанії (на понад рік)

г) коли особа здійснює операції за банківськими рахунками юридичної особи або може блокувати операції за такими рахунками

Ці умови не стосуються фізичної особи, директора чи іншого компетентного працівника юридичної особи відповідно до її статутних документів.

Коли фізична особа/юридична особа-резидент України має повідомляти державну податкову службу?

коли отримує частку в компанії чи віддає її, починає чи приняє контроль над нею;
коли створює чи набуває прав на частку в активах, доходах чи прибутку без статусу юридичної особи (траст, фонд);

Про статус або зміни до нього контролер КІК має повідомляти Державну податкову службу протягом 60 днів.

За порушення правил звітування про КІК передбачено:

За неподання звіту про КІК — штраф 239 300 грн (100 прожиткових мінімумів, сума вирахувана станом на 2022 рік) за кожен факт.
За несвоєчасне подання звіту КІК — штраф 2393 грн (1 прожитковий мінімум) за кожен календарний день неподання. Але не більше 119 650 грн (50 прожиткових мінімумів).
За невідображення у звіті інформації щодо наявних у вас КІК штраф:

3% суми доходу КІК
25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, невідображених у звіті

За неповідомлення контролером протягом 60 днів про зміни в роботі компанії, здійсненні фактичного контролю, створенні без статусу юридичної особи (трасти) — штраф 717 900 грн (300 розмірів ПМ 2022 року).

Варто звернути увагу, що сплата штрафів не звільняє власника КІК від звітування про компанію.

Перший звіт про КІК необхідно буде подавати лише в 2023 році за 2022-й. Проте, повідомляти податкову про будь-яке набуття чи припинення володіння КІК варто вже з 1 січня 2022 року.

«Поняття «контрольована іноземна компанія» є новим явищем для України. Механізм подання таких звітів ще не до кінця налагоджений. Однак штрафи за невиконання досить вагомі. Попри запас часу для подання звітів про КІК, не варто відкладати це питання на останній момент»
коментує помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Власникам бізнесу: що робити у випадку блокування податкових накладних?

Блокування реєстрації податкових накладних — одна з найбільших проблем українського бізнесу. Це паралізує законну діяльність компаній та призводить до появи збитків у обох сторін — як продавця, так і покупця.

Повідомлення про блокування

Про зупинення реєстрації податкової накладної стає відомо з квитанції. Її протягом дня одночасно отримує і продавець і покупець. У квитанції вказані критерії ризикованості, що призвели до блокування.

Подання пояснень та копій документів

Цей етап є напевно найважливішим. Після блокування податкових накладних у вас є 365 днів для надання до податкової пояснень. Тому нікуди не поспішайте та краще зверніться за допомогою, якщо не впевнені у власних силах.

Такі пояснення мають включати:

інформацію про компанію (від року заснування до кількості робітників)
опис подій від моменту укладення договору з бізнес-партнером до блокування податкової накладної у хронологічному порядку.

До них необхідно також додати копії всіх документів, що підтверджують реальність операції.

Пояснення подаються лише в електронному вигляді в спеціальній формі, яка має обмеження щодо кількості символів. Тому важливо до цієї форми додати сканкопію більш детальних пояснень.

Адміністративне оскарження (позасудове)

Отримавши виклад вашої позиції, регіональна комісія податкової може дозволити реєстрацію заблокованої податкової накладної або відмовити у цьому.

У випадку негативного рішення, ви маєте право звернутися зі скаргою до Державної податкової служби. Зробити це необхідно протягом 10 днів з моменту відмови у реєстрації податкової накладної. Скарга так само подається в електронному вигляді та формується на основі ваших пояснень.

Строк розгляду скарги — 10 днів. І цей термін не може бути продовжено.

Цей етап не є обов’язковим та його можна пропустити, звернувшись з оскарженням одразу до суду. Проте у випадку позитивного для вас рішення, це може суттєво зекономити ваш час та гроші.

Якщо ж і скарга не принесла бажаного результату — йдіть до суду.

Судове оскарження

З позовною заявою звертайтеся до окружного адміністративного суду за місцем розташування компанії чи податкового органу.

Строк на звернення до суду:

3 місяці — якщо було адміністративне оскарження

6 місяців — якщо оскарження не було

Відповідачі:

1) орган, який ухвалив рішення про блокування податкової накладної

2) Державна податкова служба

До позову додайте всі документи, що подавали до податкової раніше та нові докази, які можуть посилити вашу позицію. Особливу увагу необхідно звернути на правильне формулювання позовних вимог.

«Одночасно із зупиненням реєстрації податкової накладної, вашу компанію може бути віднесено до списку ризикових компаній. Це означатиме блокування всіх наступних податкових накладних. Тому потрібно спершу оскаржити рішення про віднесення компанії до ризикової. А вже потім розблоковувати накладні»
зазначив адвокат практики судових спорів Юра Мельник.

Як це зробити читайте у наших наступних матеріалах.

Примусове виселення з житла: що ви маєте знати про свої права?

Кожен українець має право на захист власності та захист права на житло. Це передбачає Конституція України.

Якщо ваші права порушують, ви можете звернутися до суду для:

усунення перешкод у користуванні житлом
виселення людини, яка не є власником
позбавлення людини права користування житлом
визнання права користування житлом
виселення

Далі розберемо найбільш розповсюджені варіанти, що стосуються саме питання примусового виселення без надання альтернативного варіанту.

Втрата права користування

Часто люди беруть кредит під заставу житла. У разі несвоєчасної сплати зобов’язань, боржник втрачає право на свою квартиру чи дім і банк їх забирає. Житло можна придбати з торгів і дуже часто за зниженими цінами. Проте, нових господарів може очікувати сюрприз у вигляді попередніх власників, які так і не звільнили оселю. Той випадок, коли юридично все врегульовано, але фактично ні. Виселяти їх можна лише через суд.

З рішенням суду ви зможете зняти колишніх господарів з місця реєстрації та примусово виселити з приміщення. Проте іноді цього недостатньо, потрібно зібрати більше доказів на свою користь. Насамперед письмово укладати та юридично оформлювати всі договори, зокрема, щодо комунальних послуг. Тоді господар має право відключити світло, воду чи газ, звернувшись до комунальних служб.

Небажані орендарі

Якщо ваші орендарі (ті, хто винаймає строково ваше житло):

систематично руйнують/псують приміщення
використовують приміщення не за призначенням (наприклад, замість проживання в приміщенні сім’єю — організували там фотостудію, яку відвідує безліч людей)
або ж вони просто не звільняють житло після закінчення договору оренди

У таких випадках ви можете позиватися до суду з вимогою виселити непорядних орендарів з квартири без надання іншого житла. Щоб зменшити свої ризики, зверніть увагу на договір оренди (сподіваємось, що він у вас є, якщо ні — потрібно терміново це виправляти, ми можемо допомогти і в цьому).

Важливо, щоб було підписано не лише сам договір, а й акт приймання-передачі приміщення. Це буде прямим доказом для суду — людина дійсно користується приміщенням. Зафіксуйте в акті все майно, яке передається разом в житлом та його стан. Адже у разі пошкодження вам потрібно буде довести, що це зробили не ви. У договорі також має бути зазначено, що ви будете робити у разі примусового виселення (наприклад, порядок звільнення приміщення від речей орендаря).

Кривдники (домашнє насильство)

Розповсюдженою проблемою є спільне проживання з кривдником, який застосовує фізичне, психологічне, економічне чи будь-яку іншу форму насильства. Втім, щоб мати підстави виселити таку людини з квартири, його дії мають бути зафіксовані. У такому випадку можна вимагати обмежувального припису, тобто заборони контактувати з вами. Проте часто, у разі спільного проживання чи володіння майном це просто неможливо.

Раніше судова практика дотримувалася позиції, що право власності (навіть кривдника) — непорушне. Тобто, що попри вчинену шкоду, виселити його було неможливо.

Проте, торік Верховний Суд змінив позицію і тепер систематичне домашнє насильство є підставою для примусового виселення колишнього члена сім’ї без надання іншого житла (ВС/КЦС у справі № 128/2294/17 від 27.10.2021).

Якщо людина більше року не з’являється за місцем реєстрації без поважних причин, її також можна виселити

Важлива умова — у людини відсутні поважні причини, чому вона не проживає за відповідною адресою. Які можуть бути поважні причини непроживання? Наприклад, перешкоди у користуванні (зміна замків у квартирі) чи вимушене стаціонарне лікування. У такій справі важливі: показання свідків, акти обстеження умов проживання, підтвердження створення нової сім’ї, переїзд людини в інше місто тощо.

«‎Здавалось би право власності є майже безумовним, але проаналізувавши матеріал ви можете переконатися — існує безліч ситуацій, коли ваше юридичне право на житло порушується фактичними обставинами чи діями інших людей. Тому володіючи інформацією щодо ризиків — у вас є більше шансів зберегти своє право на житло»
зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.

Фінансовий моніторинг: що це за процедура та для чого він потрібен?

Фінансовий моніторинг — це аналіз та перевірка за певними критеріями фінансових операцій між їхніми учасниками та суб’єктами контролю (банк, кредитні спілки, інші фінустанови тощо). Наприклад, контроль банком сплати певної суми коштів за товар чи послугу.

Яка його мета?

Основна ціль фінансового моніторингу — виявити та попередити легалізацію активів, отриманих незаконно, фінансування тероризму, розповсюдження зброї масового ураження.

Що підпадає під фінансовий моніторинг?

Фінансові операції: будь-який зв’язок, угода, рух коштів між покупцем та продавцем, щоб обміняти актив на оплату. Однак, не всі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Під фінансовий моніторинг підпадають так звані «порогові» та «підозрілі» фінансові операції.

Порогові фінансові операції — від 400 тис. грн чи еквівалент у валюті, дорогоцінних металах, активах (для азартних ігор, лотерей від 55 тис. грн) за наявності однієї чи більше ознак:

фінансові операції публічних діячів (національних та іноземних, наприклад Президент України, Міністр, Генеральний прокурор), членів їхніх сімей та/або людей, пов’язаних із ними
переказу коштів за кордон
готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)
зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції або їхній банк розташовані в КНДР чи Ірані (дві країни, які не виконують рекомендацій FATF — міжурядовий орган, що визначає стандарти та розробляє політику для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму)

Підозрілі — незалежно від суми, якщо банк, інша фінансова установа, аудиторська компанія тощо має підстави вважати, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, розповсюдження масової зброї. Такі установи самостійно визначають чи є операція підозрілою із застосуванням ризико-орієнтованого підходу і, як правило, користуються критеріями ризиковості, яких є багато. Державна служба фінансового моніторингу розробила критерії, за якими можна визначити чи є операція підозрілою.

Хто робить фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг проводиться суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та суб’єктами державного фінансового моніторингу.

СПФМ:

Суб’єкти, що надають фінансові послуги: банки, страховики, кредитні спілки, інші фінустанови, біржі, учасники фондового ринку (крім осіб, що організовують торгівлю на ринку), платіжні організації, компанії що надають послуги з переказу коштів.
Спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги у межах трудових відносин): аудиторські компанії, бухгалтерські компанії та бухгалтери, адвокатські об’єднання та бюро, адвокати, нотаріуси, компанії, що надають юридичні послуги.
Інші юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги.

Державний фінансовий моніторинг проводять:

Національний банк України
Міністерство юстиції України
Міністерство цифрової трансформації України
Міністерство фінансів України
Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків
Державна служба фінансового моніторингу України

Як проводять фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг — це проведення належної перевірки учасників фінансової операції. Належна перевірка включає в себе верифікацію та ідентифікацію учасників. Процедура передбачає встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта, структури власності, постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта у процесі таких відносин, актуальності отриманих даних та інформації про клієнта.

Належну перевірку можна провести з посиленими чи спрощеними заходами. Різниця між ними в ступені ризиковості операції чи діяльності:

посилені заходи належної перевірки проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими високий
спрощені — якщо ризик низький, і мінімізувати його можна отримавши додаткові документи

Належну перевірку проводять при:

встановленні ділових відносин
наявності підозри
переказу коштів (на суму більше 30 тис. грн)
проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалюта) на суму більше 30 тис. грн.
залежно від рівня ризику проведення фінансової операції у разі проведення кількох фінансових операцій, пов’язаних між собою на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн (для азартних ігор та лотерей 55 тис. грн)

Посилену належну перевірку проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) високий. Аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, мають відповідати хоча б одній з ознак:

бути складними фінансовими операціями
бути незвично великими фінансовими операціями
бути проведеними у незвичний спосіб
не мати очевидної економічної чи законної мети

Причини зупинення фінансових операцій?

Банки, кредитні спілки, інші фінустанови тощо можуть відмовити у встановленні ділових відносин, їхнього розірвання чи проведення фінансової операції, якщо:

Неможливо ідентифікувати/верифікувати клієнта.
Встановлено неприйнятно високий ризик клієнту (виникла підозріла фінансова операція чи неможливо мінімізувати ризики такої операція чи діяльності) або ж клієнт не надав документи чи відомості для проведення перевірки.
Надано недостовірну інформацію.
Неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника.

Також, якщо фінансові операції підозрілі, їх мають право зупинити на два робочих дні. При цьому потрібно повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу, яка зі свого боку може призупинити фінансові операції до семи робочих днів. Якщо при цьому підозра виявилась хибною, то клієнт звільняється від цивільної відповідальності.

На що звернути увагу бізнесу при здійснення фінансових операцій?

Бізнесу потрібно спершу звернути увагу чи підпадають вони під операції щодо яких здійснюється фінансовий моніторинг. Оскільки, як результат, у переказі коштів може бути відмовлено, чи взагалі зупинено операцію. Це призведе до «зависання» грошей на рахунку компанії.

Під час проведення фінансових операцій, проблеми переважно виникають у новостворених компаній. Зокрема, при нетипових для компанії операціях, незвичних сумах для компанії, наявності великих платежів, нечіткій діловій меті (наприклад, купівля добрив компанією, що займається будівництвом, чи купівля товару за завищеною чи заниженою ціною без будь-яких причин) тощо.

Тому, необхідно:

Завжди проводити due diligence свого клієнта. Зокрема щодо наявності зв’язків з політично значущими особами, місця перебування клієнта, його банку (не КНДР та Іран, офшорні зони). Приклад з практики — банк не зарахував кошти на рахунок клієнта, оскільки кореспондентський банк розташований в ОАЕ.
Підготувати документи, на підставі яких проводять фінансову операцію (договір, рахунки тощо). Особливо звернути увагу, якщо фінансова операція нетипова для компанії, складна, незвична.
Бути готовим підтвердити джерело отримання коштів.

«Важливо зрозуміти, що фінансовий моніторинг покликаний не ускладнити діяльність бізнесу, а максимально забезпечити прозорість його діяльності. Крім того, попередити відмивання та легалізацію незаконних коштів. Це ще один показник для іноземних інвесторів про якісний розвиток та можливості ведення бізнесу в Україні»
пояснив адвокат практики захисту бізнесу Ілля Попович.

До уваги водіїв та водійок: лекція про огляд та обшук автомобіля

Проведе її адвокат кримінальної практики Artem Obletov. Під час спілкування розповість про особливості перевірки автомобіля правоохоронцями. Артем пояснить, у чому різниця між оглядом та обшуком. А також дасть практичні поради, як у таких ситуаціях спілкуватися з поліцейськими та як повернути автівку чи мотоцикл після затримання.

Коли: неділя, 6 лютого

Час: 12:00

Формат: online (zoom)

Організатори — наші партнери, автошкола Easy Drive.

Долучитися можна за посиланням .

До зустрічі!