Контрольовані іноземні компанії: що це за нововведення?

Цьогоріч Податковий кодекс поповнився поняттям «контрольована іноземна компанія» 

(КІК). Пояснюємо, що важливо про це знати. 

Що таке КІК? 

Контрольована іноземна компанія (КІК) —  юридична особа, зареєстрована в іншій державі, яку контролює резидент України (фізична або юридична особа). 

Тобто, компанія розташована за кордоном, володіє активами, має права та обов’язки, працює від власного імені, незалежно від засновників, учасників, форми власності. Але керує нею українець чи українська компанія.

До КІК можуть прирівнюватися іноземні трасти, фонди тощо.

Хто контролює таку особу?

Резиденти України, що є прямими (особисто) або опосередкованими (через іншу особу) власниками (контролерами) КІК, яка:

  • володіє в ній часткою більше ніж 50%; 
  • володіє в ній часткою більше ніж 10% (25% — для 2022 та 2023 років), за умови, що кілька фізичних та/або юридичних осіб-резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи; 
  • самостійно або разом з пов’язаними особами контролює такою іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль виникає:

а) коли фізична особа дає вказівки органам управління іноземної компанії

б) укладає договори та узгоджує їхні умови, що в подальшому лише формально затверджуються органами управління або виконуються ними без додаткового затвердження

в) коли у людини є довіреність на укладення угод та ухвалень інших важливих рішень в інтересах юридичної особи, без погодження з керівництвом компанії (на понад рік)

г) коли особа здійснює операції за банківськими рахунками юридичної особи або може блокувати операції за такими рахунками

Ці умови не стосуються фізичної особи, директора чи іншого компетентного працівника  юридичної особи відповідно до її статутних документів.

Коли фізична особа/юридична особа-резидент України має повідомляти державну податкову службу? 

  • коли отримує частку в компанії чи віддає її, починає чи приняє контроль над нею; 
  • коли створює чи набуває прав на частку в активах, доходах чи прибутку без статусу юридичної особи (траст, фонд);

Про статус або зміни до нього контролер КІК має повідомляти Державну податкову службу протягом 60 днів.

За порушення правил звітування про КІК передбачено:

  1. За неподання звіту про КІК  — штраф 239 300 грн (100 прожиткових мінімумів, сума вирахувана станом на 2022 рік) за кожен факт.
  2. За несвоєчасне подання звіту КІК — штраф 2393 грн (1 прожитковий мінімум) за кожен календарний день неподання. Але не більше 119 650 грн (50 прожиткових мінімумів).
  3. За невідображення у звіті інформації щодо наявних у вас КІК штраф:
  • 3% суми доходу КІК
  • 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, невідображених у звіті
  1. За неповідомлення контролером протягом 60 днів про зміни в роботі компанії, здійсненні фактичного контролю, створенні без статусу юридичної особи (трасти) — штраф 717 900 грн (300 розмірів ПМ 2022 року).

Варто звернути увагу, що сплата штрафів не звільняє власника КІК від звітування про компанію. 

Перший звіт про КІК необхідно буде подавати лише в 2023 році за 2022-й. Проте, повідомляти податкову про будь-яке набуття чи припинення володіння КІК варто вже з 1 січня 2022 року. 

«Поняття «контрольована іноземна компанія» є новим явищем для України. Механізм подання таких звітів ще не до кінця налагоджений. Однак штрафи за невиконання досить вагомі. Попри запас часу для подання звітів про КІК, не варто відкладати це питання на останній момент»

коментує помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Read More

Власникам бізнесу: що робити у випадку блокування податкових накладних?

Блокування реєстрації податкових накладних — одна з найбільших проблем українського бізнесу. Це паралізує законну діяльність компаній та призводить до появи збитків у обох сторін — як продавця, так і покупця.

Повідомлення про блокування

Про зупинення реєстрації податкової накладної стає відомо з квитанції. Її протягом дня одночасно отримує і продавець і покупець. У квитанції вказані критерії ризикованості, що призвели до блокування. 

Подання пояснень та копій документів

Цей етап є напевно найважливішим. Після блокування податкових накладних у вас є 365 днів для надання до податкової пояснень. Тому нікуди не поспішайте та краще зверніться за допомогою, якщо не впевнені у власних силах.

Такі пояснення мають включати: 

  • інформацію про компанію (від року заснування до кількості робітників)
  • опис подій від моменту укладення договору з бізнес-партнером до блокування податкової накладної у хронологічному порядку. 

До них необхідно також додати копії всіх документів, що підтверджують реальність операції. 

Пояснення подаються лише в електронному вигляді в спеціальній формі, яка має обмеження щодо кількості символів. Тому важливо до цієї форми додати сканкопію більш детальних пояснень.

Адміністративне оскарження (позасудове)

Отримавши виклад вашої позиції, регіональна комісія податкової може дозволити реєстрацію заблокованої податкової накладної або відмовити у цьому.

У випадку негативного рішення, ви маєте право звернутися зі скаргою до Державної податкової служби. Зробити це необхідно протягом 10 днів з моменту відмови у реєстрації податкової накладної. Скарга так само подається в електронному вигляді та формується на основі ваших пояснень.

Строк розгляду скарги — 10 днів. І цей термін не може бути продовжено.

Цей етап не є обов’язковим та його можна пропустити, звернувшись з оскарженням одразу до суду. Проте у випадку позитивного для вас рішення, це може суттєво зекономити ваш час та гроші.

Якщо ж і скарга не принесла бажаного результату — йдіть до суду.

Судове оскарження 

З позовною заявою звертайтеся до окружного адміністративного суду за місцем розташування компанії чи податкового органу.

Строк на звернення до суду:

3 місяці — якщо було адміністративне оскарження

6 місяців — якщо оскарження не було

Відповідачі:

1) орган, який ухвалив рішення про блокування податкової накладної

2) Державна податкова служба 

До позову додайте всі документи, що подавали до податкової раніше та нові докази, які можуть посилити вашу позицію. Особливу увагу необхідно звернути на правильне формулювання позовних вимог.

«Одночасно із зупиненням реєстрації податкової накладної, вашу компанію може бути віднесено до списку ризикових компаній. Це означатиме блокування всіх наступних податкових накладних. Тому потрібно спершу оскаржити рішення про віднесення компанії до ризикової. А вже потім розблоковувати накладні»  

зазначив адвокат практики судових спорів Юра Мельник.

Як це зробити читайте у наших наступних матеріалах.

Read More

Примусове виселення з житла: що ви маєте знати про свої права?

Кожен українець має право на захист власності та захист права на житло. Це передбачає Конституція України. 

Якщо ваші права порушують, ви можете звернутися до суду для: 

  • усунення перешкод у користуванні житлом
  • виселення людини, яка не є власником
  • позбавлення людини права користування житлом
  • визнання права користування житлом
  • виселення

Далі розберемо найбільш розповсюджені варіанти, що стосуються саме питання примусового виселення без надання альтернативного варіанту. 

Втрата права користування

Часто люди беруть кредит під заставу житла. У разі несвоєчасної сплати зобов’язань, боржник втрачає право на свою квартиру чи дім і банк їх забирає.  Житло можна придбати з торгів і дуже часто за зниженими цінами. Проте, нових господарів може очікувати сюрприз у вигляді попередніх власників, які так і не звільнили оселю. Той випадок, коли юридично все врегульовано, але фактично ні. Виселяти їх можна лише через суд. 

З рішенням суду ви зможете зняти колишніх господарів з місця реєстрації та примусово виселити з приміщення. Проте іноді цього недостатньо, потрібно зібрати більше доказів на свою користь. Насамперед письмово укладати та юридично оформлювати всі договори, зокрема, щодо комунальних послуг. Тоді господар має право відключити світло, воду чи газ, звернувшись до комунальних служб.

Небажані орендарі

Якщо ваші орендарі (ті, хто винаймає строково ваше житло):

  • систематично руйнують/псують приміщення
  • використовують приміщення не за призначенням (наприклад, замість проживання в приміщенні сім’єю — організували там фотостудію, яку відвідує безліч людей)
  • або ж вони просто не звільняють житло після закінчення договору оренди 

У таких випадках ви можете позиватися до суду з вимогою виселити непорядних орендарів з квартири без надання іншого житла. Щоб зменшити свої ризики, зверніть увагу на договір оренди (сподіваємось, що він у вас є, якщо ні — потрібно терміново це виправляти, ми можемо допомогти і в цьому). 

Важливо, щоб було підписано не лише сам договір, а й акт приймання-передачі приміщення. Це буде прямим доказом для суду — людина дійсно користується приміщенням. Зафіксуйте в акті все майно, яке передається разом в житлом та його стан. Адже у разі пошкодження вам потрібно буде довести, що це зробили не ви. У договорі також має бути зазначено, що ви будете робити у разі примусового виселення (наприклад, порядок звільнення приміщення від речей орендаря).

Кривдники (домашнє насильство)

Розповсюдженою проблемою є спільне проживання з кривдником, який застосовує фізичне, психологічне, економічне чи будь-яку іншу форму насильства. Втім, щоб мати підстави виселити таку людини з квартири, його дії мають бути зафіксовані. У такому випадку можна вимагати обмежувального припису, тобто заборони контактувати з вами. Проте часто, у разі спільного проживання чи володіння майном це просто неможливо. 

Раніше судова практика дотримувалася позиції, що право власності (навіть кривдника) — непорушне. Тобто, що попри вчинену шкоду, виселити його було неможливо. 

Проте, торік Верховний Суд змінив позицію і тепер систематичне домашнє насильство є підставою для примусового виселення колишнього члена сім’ї без надання іншого житла (ВС/КЦС у справі № 128/2294/17 від 27.10.2021). 

Якщо людина більше року не з’являється за місцем реєстрації без поважних причин, її також можна виселити

 
Важлива умова — у людини відсутні поважні причини, чому вона не проживає за відповідною адресою. Які можуть бути поважні причини непроживання? Наприклад, перешкоди у користуванні (зміна замків у квартирі) чи вимушене стаціонарне лікування. У такій справі важливі: показання свідків, акти обстеження умов проживання, підтвердження створення нової сім’ї, переїзд людини в інше місто тощо.

«‎Здавалось би право власності є майже безумовним, але проаналізувавши матеріал ви можете переконатися — існує безліч ситуацій, коли ваше юридичне право на житло порушується фактичними обставинами чи діями інших людей. Тому володіючи інформацією щодо ризиків — у вас є більше шансів зберегти своє право на житло»

зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Фінансовий моніторинг: що це за процедура та для чого він потрібен?

Фінансовий моніторинг — це аналіз та перевірка за певними критеріями фінансових операцій між їхніми учасниками та суб’єктами контролю (банк, кредитні спілки, інші фінустанови тощо). Наприклад, контроль банком сплати певної суми коштів за товар чи послугу.

Яка його мета?

Основна ціль фінансового моніторингу — виявити та попередити легалізацію активів, отриманих незаконно, фінансування тероризму, розповсюдження зброї масового ураження.

Що підпадає під фінансовий моніторинг?

Фінансові операції: будь-який зв’язок, угода, рух коштів між покупцем та продавцем, щоб обміняти актив на оплату. Однак, не всі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Під фінансовий моніторинг підпадають так звані «порогові» та «підозрілі» фінансові операції.

  1. Порогові фінансові операції — від 400 тис. грн чи еквівалент у валюті, дорогоцінних металах, активах (для азартних ігор, лотерей від 55 тис. грн) за наявності однієї чи більше ознак:
  • фінансові операції публічних діячів (національних та іноземних, наприклад Президент України, Міністр, Генеральний прокурор), членів їхніх сімей та/або людей, пов’язаних із ними
  • переказу коштів за кордон
  • готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)
  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції або їхній банк розташовані в КНДР чи Ірані (дві країни, які не виконують рекомендацій FATF — міжурядовий орган, що визначає стандарти та розробляє політику для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму)
  1. Підозрілі — незалежно від суми, якщо банк, інша фінансова установа, аудиторська компанія тощо має підстави вважати, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, розповсюдження масової зброї. Такі установи самостійно визначають чи є операція підозрілою із застосуванням ризико-орієнтованого підходу і, як правило, користуються критеріями ризиковості, яких є багато. Державна служба фінансового моніторингу розробила критерії, за якими можна визначити чи є операція підозрілою.

Хто робить фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг проводиться суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та суб’єктами державного фінансового моніторингу.

СПФМ:

  1. Суб’єкти, що надають фінансові послуги: банки, страховики, кредитні спілки, інші фінустанови, біржі, учасники фондового ринку (крім осіб, що організовують торгівлю на ринку), платіжні організації, компанії що надають послуги з переказу коштів.
  2. Спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги у межах трудових відносин): аудиторські компанії, бухгалтерські компанії та бухгалтери, адвокатські об’єднання та бюро, адвокати, нотаріуси, компанії, що надають юридичні послуги.
  3. Інші юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги. 

Державний фінансовий моніторинг проводять:

  1. Національний банк України
  2. Міністерство юстиції України
  3. Міністерство цифрової трансформації України
  4. Міністерство фінансів України
  5. Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків
  6. Державна служба фінансового моніторингу України

Як проводять фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг — це проведення належної перевірки учасників фінансової операції. Належна перевірка включає в себе верифікацію та ідентифікацію учасників. Процедура передбачає встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта, структури власності, постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта у процесі таких відносин, актуальності отриманих даних та інформації про клієнта.

Належну перевірку можна провести з посиленими чи спрощеними заходами. Різниця між ними в ступені ризиковості операції чи діяльності: 

  • посилені заходи належної перевірки проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими високий
  • спрощені — якщо ризик низький, і мінімізувати його можна отримавши додаткові документи

Належну перевірку проводять при:

  1. встановленні ділових відносин
  2. наявності підозри
  3. переказу коштів (на суму більше 30 тис. грн)
  4. проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалюта) на суму більше 30 тис. грн.
  5. залежно від рівня ризику проведення фінансової операції у разі проведення кількох фінансових операцій, пов’язаних між собою на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн (для азартних ігор та лотерей 55 тис. грн)

Посилену належну перевірку проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) високий. Аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, мають відповідати хоча б одній з ознак:

  1. бути складними фінансовими операціями
  2. бути незвично великими фінансовими операціями
  3. бути проведеними у незвичний спосіб
  4. не мати очевидної економічної чи законної мети

Причини зупинення фінансових операцій?

Банки, кредитні спілки, інші фінустанови тощо можуть відмовити у встановленні ділових відносин, їхнього розірвання чи проведення фінансової операції, якщо:

  1. Неможливо ідентифікувати/верифікувати клієнта. 
  2. Встановлено неприйнятно високий ризик клієнту (виникла підозріла фінансова операція чи неможливо мінімізувати ризики такої операція чи діяльності) або ж клієнт не надав документи чи відомості для проведення перевірки.
  3. Надано недостовірну інформацію.
  4. Неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника.

Також, якщо фінансові операції підозрілі, їх мають право зупинити на два робочих дні. При цьому потрібно повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу, яка зі свого боку може призупинити фінансові операції до семи робочих днів. Якщо при цьому підозра виявилась хибною, то клієнт звільняється від цивільної відповідальності.

На що звернути увагу бізнесу при здійснення фінансових операцій?

Бізнесу потрібно спершу звернути увагу чи підпадають вони під операції щодо яких здійснюється фінансовий моніторинг. Оскільки, як результат, у переказі коштів може бути відмовлено, чи взагалі зупинено операцію. Це призведе до «зависання» грошей на рахунку компанії. 

Під час проведення фінансових операцій, проблеми переважно виникають у новостворених компаній. Зокрема, при нетипових для компанії операціях, незвичних сумах для компанії, наявності великих платежів, нечіткій діловій меті (наприклад, купівля добрив компанією, що займається будівництвом, чи купівля товару за завищеною чи заниженою ціною без будь-яких причин) тощо.

Тому, необхідно:

  • Завжди проводити due diligence свого клієнта. Зокрема щодо наявності зв’язків з політично значущими особами, місця перебування клієнта, його банку (не КНДР та Іран, офшорні зони). Приклад з практики — банк не зарахував кошти на рахунок клієнта, оскільки кореспондентський банк розташований в ОАЕ.
  • Підготувати документи, на підставі яких проводять фінансову операцію (договір, рахунки тощо). Особливо звернути увагу, якщо фінансова операція нетипова для компанії, складна, незвична.
  • Бути готовим підтвердити джерело отримання коштів.

«Важливо зрозуміти, що фінансовий моніторинг покликаний не ускладнити діяльність бізнесу, а максимально забезпечити прозорість його діяльності. Крім того, попередити відмивання та легалізацію незаконних коштів. Це ще один показник для іноземних інвесторів про якісний розвиток та можливості ведення бізнесу в Україні»

пояснив адвокат практики захисту бізнесу Ілля Попович.
Read More

До уваги водіїв та водійок: лекція про огляд та обшук автомобіля

Проведе її адвокат кримінальної практики Artem Obletov. Під час спілкування розповість про особливості перевірки автомобіля правоохоронцями. Артем пояснить, у чому різниця між оглядом та обшуком. А також дасть практичні поради, як у таких ситуаціях спілкуватися з поліцейськими та як повернути автівку чи мотоцикл після затримання. 

Коли: неділя, 6 лютого 

Час: 12:00

Формат: online (zoom)

Організатори — наші партнери, автошкола Easy Drive.

Долучитися можна за посиланням .  

До зустрічі!

Read More

Зображення на мільйон: як NFT-токени змінюють ринок цифрових активів

Готові битися об заклад: останнім часом тільки ледачий не чув про NFT і ті шалені гроші, які крутяться на ринку віртуальних активів. Давайте розбиратися, що це таке. 

NTF звідки це пішло?

Торік Майк Вінкельманн (американський художник, відомий під псевдонімом «Beeple») продав на аукціоні Christie’s власне творіння під назвою «Everydays: The First 5000 Days» за 69 мільйонів доларів. 

Цей твір не підпадає під стереотипне уявлення картини: зображення не підписане та не має рамки. Та й фарб на ньому нема, адже малюнок цифровий (за 69 мільйонів, ви ж пам’ятаєте?). 

«Everydays: The First 5000 Days» — це колаж у форматі JPEG розмірами 21 069 на 21 069 пікселів. Частиною цього твору є пов’язаний з ним NFT-токен. Наявність токену, який закріплює за власником його права на об’єкт, і зумовила таку колосальну вартість цього зображення.

Що це таке?

Якщо зовсім коротко, то NFT — це актив у цифровому форматі, свого роду криптовалюта з власними особливостями. Процес його створення нерозривно пов’язаний з технологією блокчейну.

NFT засвідчує право власності на об’єкт, який існує винятково в інтернеті. Тобто це унікальний, водночас віртуальний, цифровий сертифікат, який підтверджує факт володіння. Найбільш поширеними об’єктами є графічні зображення та відео. Купуючи токен, покупець отримує сертифікат на такий предмет мистецтва. 

Відмінність NFT від інших криптовалют власне й зашифрована в абревіатурі цього терміну (NF — non-fungible, тобто незмінний) та полягає у його невзаємозамінності й унікальності. 

Наприклад, дві банкноти хоч і мають різні серії та номери, все ж мають один номінал. З NFT такий трюк не пройде: у кожен токен «вшиті» унікальні ідентифікатори. Це означає: один NFT-токен завжди має розбіжності з іншим NFT-токеном та не може бути ідентичним.

А що по правах на NFT?

Одразу варто зазначити, що NFT — це новий етап в інтелектуальній власності. Безумовно, деякі явища та процеси виникають до моменту їх правового врегулювання, а отже жодних процедур та правил «поводження» безпосередньо з NFT не існує. 

Водночас, це об’єкт інтелектуальної власності, тобто результат творчої діяльності. Автор такого об’єкту має виняткове право розпорядження ним, а тому може передати право користування об’єктом або ж заборонити його використання будь-ким. Звичайно, за автором закріплюються немайнові права на твір, зокрема, й право на його захист.

Як це врегульовано законом?

Врегулювати процеси, пов’язані з NFT-токеном, можна за допомогою відповідного договору. Угода дозволяє встановити порядок передання прав від творця NFT до його покупця, а також передбачити інший спектр повноважень щодо об’єкта (твору), що передається.

Купівля-продаж «Everydays:The First 5000 Days» проходив на аукціоні. У випадку з картиною Beeple покупець отримав ті права, які були зазначені в договорі з аукціонним будинком «Christie’s». Свої правила «поводження» з токеном може встановлювати й платформа, на якій було створено токен.  

«Попри те, що в Україні це явище не набуло широкої популярності, у Верховній Раді України перебуває законопроект № 3637 «Про віртуальні активи», який очікує на розгляд після ветування Президентом. Його норми цілком можуть зсунути з «мертвої точки» правове регулювання таких активів в Україні»

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Як з цим працювати?

Оскільки вже існують та функціонують цілі інвестиційні фонди, мета яких — виключно вкладення в NFT, можемо резюмувати, що світ динамічно змінюється. Виникають ідеї випускати у такому форматі дипломи і сертифікати, які будуть абсолютно захищеними. А ще це класний майданчик для творчості та інвестицій, що зосереджує митців, бізнесменів, колекціонерів тощо.

Закони прогресивних країн світу не встигають за темпами розвитку та розповсюдження віртуальних активів, криптовалют та NFT. Проте варто пам’ятати, що всі права інтелектуальної власності на об’єкт, пов’язаний із NFT, не переходять до покупця, а свої правила можуть диктувати платформа, на яких токен був створений, та аукціон, на якому актив продається.

Read More

Яких вимог мають дотримуватися патрульні, перевіряючи водіїв на стан сп’яніння?

Вас зупинила патрульна поліція і підозрює, що ви за кермом напідпитку? Хочуть скласти протокол за ст. 130 КУпАП?

Не панікуйте! Адже підозри можуть бути цілком безпідставними. 

Водії, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння —  підлягають відстороненню від керування. Це регулюється статтею 266 КУпАП (відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції). 

Який порядок? 

1. Огляд проводиться:

  • на стан алкогольного сп’яніння — поліцейським на місці зупинки вашого авто з використанням спеціальних технічних засобів (здебільшого це «Drager»)
  • на стан наркотичного сп’яніння чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів — лікарем 

Під час перевірки поліцейським все має фіксуватися на бодікамеру. Якщо можливості відеозапису немає —  до обстеження залучають двох свідків. 

2. Якщо водій відмовляється проходити огляд на драгері або ж не згоден з результатами, поліцейський має запропонувати пройти перевірку в медичному закладі (у Києві це, як правило, на вул. Петра Запорожця 20).

3. Огляд на стан сп’яніння в медзакладах має бути проведено не пізніше 2 годин з моменту затримки патрульними. 

4. Огляд у медустанові та складення висновку проводиться в присутності поліцейського (ось чому довідки «самозвернення» досить часто суд не бере до уваги).

У ч. 5 ст. 266 КУпАП зазначено — огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

«Тому, якщо не згодні з результатами драгера і бажаєте пройти огляд у медичному закладі, а працівник поліції відмовляє вам і складає протокол,  знайте це є порушенням ст. 266 КУпАП і в подальшому суд закриє таку справу»

коментує адвокатка практики справ про адміністративні правопорушення Marina Soroka.

Нещодавно Київський апеляційний суд виніс постанову у справі. Там зазначено, що «огляд, проведений з порушенням ст. 266 КУпАП є недійсним, тому не може бути прийнятий судом».

Пам’ятайте, що не всі протоколи поліцейських відповідають нормам законодавства. Свою позицію можна буде довести в суді, щоправда не завжди в першій інстанції. Втім, правда повинна бути на вашому боці.

Read More

Про вас поширюють брехню в інтернеті: чи маєте ви право на компенсацію?

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
[:en]

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Read More

Штрафи за парковку на місцях для водіїв з інвалідністю

Залишаючи автівку біля магазину чи торгового центру на місці з позначкою для «осіб з інвалідністю», ви не лише створюєте незручності для таких людей, а ще й ризикуєте спустошити свій гаманець щонайменше на 1000 грн.

За порушеннями, зокрема і паркуванням у забороненому місці, ретельно стежать інспектори з паркування, патрульні поліцейські і камери фотовідеофіксації. І за це ви цілком законно отримаєте штраф. Неважливо, навмисно ви так запаркувалися чи через неуважність. 

Скільки має бути місць для людей з інвалідністю на парковці? 

Законодавство передбачає, що на кожній парковці має бути 10% паркомісць від загальної кількості, але не менше одного.

Яка відповідальність за парковку на місцях для водіїв з інвалідністю?

Штраф. Від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 122 КУпАП). Тобто, зупинка чи стоянка без законних підстав може обійтися вам від 1 020 грн до 1 700 грн.

Чи можна оскаржити штраф за парковку?

Можна, але для виграшу справи має бути достатньо доказів.

Наприклад, якщо взимку все замело снігом і відповідні дорожні знаки відсутні, то тут дійсно суд скасує такий штраф. Але це має бути не на словах, а мати реальні підтвердження (потрібно потрібно сфотографувати автомобіль з усіх боків, дорогу чи об’єкти навколо, щоб підтвердити відсутність знаків або ж зняти все на відео тощо).

«Право людей з інвалідністю безкоштовно паркувати свої автівки на спеціально відведених місцях — їхнє законне право. Тут наголошу, що подбати про достатню кількість паркувальних місць задача власників парковок будь-де. Оскільки за необлаштовані майданчики їх можуть теж притягати до відповідальності. Але тут йдеться не лише про  дотримання законодавства, а й про повагу один одного»

коментує адвокатка практики справ про адміністративні правопорушення Marina Soroka.

Давайте поважати один одного!

Read More

Плануєте продаж майна? Пояснюємо, про що потрібно пам’ятати у спілкуванні з нотаріусом та податковою

Як формується ціна вашого майна, щоб у податкової не виникло жодних запитань? 

Податок від доходу, отриманого під час продажу майна, має бути сплачено залежно від ціни, передбаченої договором. Про це говорить податкове законодавство.

Проте сторони не мають права за безцінь «зливати» активи, щоб ухилятися від сплати податків завдяки новим процедурам при продажі майна. Вартість угоди не може бути нижчою оціночної вартості об’єкта. Сьогодні її розразовує спеціальний сервіс — Єдина база даних звітів про оцінку

Ви можете безкоштовно отримати інформацію стосовно вартості вашого майна: варто лише вказати адресу та дату забудови. 

Якщо ви не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості, то можете звернутися до професійних оцінщиків і отримати альтернативну вартість активу. 

Щоб звіт про альтернативну оцінку використовувати при укладенні угоди, потрібно спершу обов’язково зареєструвати в Єдиній базі. 

Під час укладення договорів з продажу нерухомості нотаріус:

  • звіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості з даними про нього 
  • перевіряє реєстраційний номер і дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєний йому номер

Під час продажу нерухомості потрібно сплатити:

  • держмито — 1% (сплачують спільно покупець і продавець)
  • військовий збір — 1,5% (сплачує продавець)
  • податок на доходи фізичних осіб (сплачує продавець)
  • пенсійний збір — 1% (сплачує покупець)

Особливості ставки ПДФО:

  • 0% якщо ви власник активу понад 3 роки та продаж є першим за рік 
  • 5% якщо ви податковий резидент і продаєте більше одного разу на рік будинок, квартиру, дачу, земельну ділянку у межах норм, та продаж об’єктів, що перебувають у власності менше 3 років

Чи обов’язково потрібно подавати декларацію про доходи фізичним особам, якщо вони продали майно?

Ні, не обов’язково. Фізична особа має подати декларацію про доходи у випадку, якщо угода була нотаріально посвідчена (будь-яка угода з нерухомим майном може бути посвідчена лише нотаріусом) та сплати ПДФО.

Тож у день посвідчення угоди можете спати спокійно: податкова не може вимагати від вас додатково звітувати про дохід, отриманий від укладеного договору. 

«Зазначу, що попри створення державою додаткового фінансового контролю для поповнення бюджету, процедура продажу активів достатньо прозора. Нарешті в Україні запрацювали злагоджені, а головне — автоматизовані процеси взаємодії нотаріусів, оцінювачів та податкової»

зазначила адвокатка практики захисту бізнесу  Ангеліна Климчук.
Read More