Освітнє

27 червня 2020 набрав сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою.” Закон вносить зміни до низки статей 9 розділу Кримінального кодексу України, а також вводить нові склади злочинів, зокрема за створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив або перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, зокрема в статусі “вора у законі”.

Найцікавішим стало саме введення у правове поле терміну “вор у законі”. Дійсно, виділення окремої групи суб’єктів кримінального правопорушення не має жодного підґрунтя, більше того, взагалі незрозуміло навіщо вводиться таке поняття, адже ККУ до змін мав абсолютно зрозуміле та чітко визначене коло суб’єктів вчинення злочинів, здійснених злочинними угруповуваннями та їх членами.

Окрім цього є ще кілька суттєвих недоліків:

1. Вищезгадане поняття не має чітких критеріїв диференціації, за якими можна було б відрізнити “вора у законі” від “керівника злочинного угруповання”, “кримінального авторитету”, інших суміжних термінів тощо.

2. Термін “вор у законі” першочергово з’явився у колі осіб, засуджених до позбавлення волі та які відбувають покарання. Сама сутність терміну “вор у законі” та суб’єктний склад осіб, які складають основну масу таких “ворів у законі” не дозволяють чітко та із дотриманням критерію юридичної визначеності відмежувати такий “спеціальний” суб’єкт від інших осіб, які не є суб’єктами кримінального провадження, але у злочинній ієрархії займають певні “посади” та мають великий авторитет.

3. Неконкретне формулювання диспозицій статей “нових” злочинів. Нечіткі формулювання диспозицій відкривають корупційне вікно для необгрунтованого внесення співробітниками правоохоронних органів інформації про вчинення подібних злочинів до ЄРДР, вчинення тиску на юридичних та фізичних осіб тощо.

Адвокат Практики захисту нашої компанії, Володимир Голієнко:

«Фактично, вважаємо прийнятий Закон України таким, який не зможе виконати свою функцію, оскільки він не має соціального підґрунтя, а його положення майже неможливо застосувати у реаліях сучасної України. Навпаки, його застосування може призвести до утворення в Україні нової касти “ворів у законі”, тобто осіб, засуджених по “новим статтям” ККУ, які будуть вважати себе “авторитетами”, водночас не користуючись повагою “старої” частини кримінального світу, що може призвести до хвилі насильства та “війни ворів у законі”. Дуже схожа ситуація вже мала місце у 60-х роках 20-го століття, коли велика кількість “нових ворів у законі”, зокрема з Грузинської РСР заявили свої права на рівний із “старими” законниками авторитет, що у результаті призвело до хвилі замовних вбивств, сутичок та застосування насильства.»

При цьому основним питанням до законотворця залишається питання щодо походження зазначеного Закону. Так, ще у квітні 2019 року у Російській Федерації було прийнято майже ідентичний закон №46-ФЗ “О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации в части противодействия организованной преступности” яким у правове поле і було введено поняття “ вор в законе” та “глава преступной иерархии”.

Дуже цікавий збіг на наш погляд.

Сторожі карантину систематично підіймають шум у закладах Києва. Хто вони такі та які повноваження мають? Чому з’являються до закладів та лякають адмінпротоколами?

Поліція – правоохоронний орган, який може перевіряти та складати адмінпротоколи, зокрема щодо порушення правил карантину. Однак у м. Києві існують ще мінімум дві організації: муніципальна варта та муніципальна охорона, які приходять до закладів та починають говорити про порушення карантину та адміністративну відповідальність.

ХТО ВОНИ?

МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА є комунальним підприємством, яке створене для охорони комунального та державного майна, громадської безпеки та порядку у місті. Такі особи мають форму, особистий жетон та посвідчення, однак НЕ МАЮТЬ повноважень поліції, адже лише допомагають останній.

Варто відмітити, що закону, який би чітко визначав статус та повноваження муніципальної охорони, немає. Єдине, що можна знайти, це статут підприємства, який не є нормативно-правовим актом.

Попри це, місцева влада м. Києва уповноважила муніципальну охорону складати адмінпротоколи за порушення правил карантину (ст. 44-3 КУпАП). Попри це, не було визначено які ж повноваження муніципальної варти у процесі складання таких проколів?

По суті, спеціальних повноважень ніде не визначено, а тому, можемо дійти висновку, що муніципальна охорона на рівні звичайного громадянина у випадку виявлення правопорушення може вимагати його припинення, здійснювати фото чи відеофіксацію правопорушення, і бонусом від місцевої влади – складати адмінпротокол із побаченого. Отже, це свідчить про відсутність у муніципальної охорони права перевіряти заклади, вживаючи спеціальні заходи, наприклад примусово виганяти відвідувачів.

А ХТО ТАКА МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА?

Це громадська організація, яка забезпечує громадський порядок та безпеку.

Під час карантину муніципальна варта співпрацює із поліцією, проте не має її повноважень та не може складати адмінпротоколи.

Муніципальна варта як кожен громадянин може спостерігати за дотриманням громадського порядку, робити зауваження правопорушнику та повідомляти поліцію про останнього. Також муніципальна варта може проводити інформаційну кампанію щодо умов і обмежень карантинних заходів.

Для повної картини карантинних обмежень пояснимо, що навіть попри прийняття Урядом заборони роботи після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів) та закладів громадського харчування, крім адресної доставки та замовлень на винос, необхідним є прийняття також регіональною комісією рішення про припинення послаблень карантину.

Тому, ми як Хатіко чекаємо, але не припиняємо ділитись важливими юридичними нюансами, щоб ми всі розумілись хто і як має право діяти! 

Вчора на позачерговому засідання Верховна Рада проголосувала за законопроект № 2695 який посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Проект ухвалений лише в першому читанні, тобто до прийняття в цілому та набуття чинності законопроект має пройти ще ряд етапів. Проте він уже наробив багато шуму. Розбираємося чому і публікуємо перелік пропонованих змін.

Врахуйте, що:
1. Ми перелічуємо не всі зміни, інакше ризикуємо, що цей текст не дочитають до кінця;
2. Пропоновані зміни наведені не по порядку, як вказано в тексті, а в порядку значимості, на нашу суб’єктивну думку.

Щодо ЗУ «Про дорожній рух»:

Найбільш дискусійне нововведення з’явилось в статті 16 – після прийняття змін до Закону розширяться права поліцейських щодо зупинки водіїв.

Зокрема, у випадку подання сигналу про зупинку водій зобов’язаний:

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог ПДР;
б) тримати руки в полі зору поліцейського (як в США) і не виходити з авто без дозволу/на вимогу поліцейського:
в) вимкнути двигун та вийняти ключ із замка запалювання;
г) передати для перевірки (не для огляду, як зараз) посвідчення водія, реєстраційний документ на авто, а у випадках, передбачених законодавством – страховий поліс (паперові або в електронній формі, що також є нововведенням);
д) увімкнути аварійну сигналізацію;
е) вийти з транспортного засобу.

Також розширюються права поліцейських під час поверхневого огляду авто. Якщо зараз вони можуть вимагати відкрити лише багажник і двері салону, то згідно із проектом закону: «Поліцейський під час проведення поверхневої перевірки ТЗ має право вимагати відкрити кришку багажника, капот, двері салону, ніші, які можливо оглянути без їх розбирання, причепи та надати можливість перевірити відповідність ідентифікаційних номерів транспортного засобу.»
Ну тобто можуть оглянути, наприклад, ваш бардачок.

Поліцейські також отримують право зупиняти автомобілі в рамках «профілактичних заходів» з пошуку водіїв в стані алгокольного/наркотичного сп’яніння: поліцейський може зупиняти ТЗ у разі, якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою перевірки водіїв на стан сп’яніння. Профілактичні заходи здійснюються на підставі розпорядження керівника поліції, який обов’язково оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної поліції.

Крім того, пропонується внести зміни до норми про застосування поліцією технічних приладів для виявлення правопорушень. Вказується, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, …».

Що змінилось?

Додались слова «у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів» – по суті це значить, що для цих цілей може використовуватись неідентифіковане як поліцейське авто.

Щодо Кримінального кодексу України:

В Кримінальному кодексі зміни виключають можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за порушення ПДР або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння з усіх, можливих згідно КК України причин: у зв’язку з дійовим каяттям; примиренням винного з потерпілим; передачею на поруки; із зміною обстановки; звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Особі, що вчинила такий злочин, обмежуються можливості звільнення від відбування покарання умовно-достроково, за амністією чи через помилування.

Істотно зростає покарання за ч. 1 ст. 286 КК України – штраф до 85 тисяч грн за порушення ПДР що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Одночасно, диференціюється покарання за порушення правил ПДР у разі, якщо це спричинило смерть потерпілого – крім позбавлення волі, що і так передбачається КК України на строк до 10 років, можливе триваліше порівняно з чинним законодавством позбавлення права керувати транспортним засобом.

Щодо Кодексу України про адмінправопорушення:

Притягнути до відповідальності на ст. 130 КУпАП (водіння в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння) можна буде протягом року з дня вчинення правопорушення, а не протягом 3 місяців, як це передбачено зараз.

Санкції, за порушення ПДР, що передбачені статтями 121, 122, 122-2, 122-4, 123, 126, 127, 130 зростуть.

Наприклад:

Санкція за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, керування транспортним засобом не перереєстрованим в Україні, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, порушення правил проїзду перехресть, світлофорів, та ще ряду порушень зросте до 510 грн.

Збільшене покарання за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, зникнення з місця ДТП – до 3400 грн.

Також з огляду на зміни ЗУ «Про дорожній рух», відповідальність тепер передбачена не за відмову пред’явити документи на право водіння ТЗ, а за відмову передавати такі документи для огляду.

Відповідальність за керування ТЗ особою, позбавленою права керування транспортними засобами збільшена до 20 400 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від трьох до п’яти років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Повторно – до 34 тис грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від п’яти до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Повторне водіння в стані сп’яніння може тягнути за собою відповідальність крім штрафу у 34 тис грн ще й адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 10 років.

Змінюється порядок огляду водія на стан сп’яніння: під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, в редакції КУпАП, що наразі чинна, є можливість проводити огляд з двома свідками, а проект дає поліцейським альтернативу – відеозапис або свідки.

Отож, зміни що пропонуються внести умовно поділяються на такі групи:

– Посилюють відповідальність;
– Обмежують можливість звільнення від відповідальності;
– Розширюють повноваження поліції в частині виявлення та фіксації правопорушень.

Саме остання категорія змін викликала вчора найбільший шквал критики.

“Цікаво, що Головне науково-експертне управління Верховної ради України у висновку до законопроекту дуже детально пройшлось по пропонованих змінах до КК та КУпАП, розкритикувало посилення відповідальності, окремі туманні формулювання та рекомендувало повернути документ його авторам. При цьому Управління обійшло цілковитим мовчанням зміни, що розширюють повноваження Поліції. Чому ж?” – прокоментувала адвокат нашої компанії Оля Веретільник

А яка ваша думка, ви готові довірити поліції більше прав?

Поки ви думаєте, можете прочитати Проект тут 

А перелік народних обранців, що проголосували за нього в першому читанні тут 

Як ви пам’ятаєте ще два дні тому, 30 червня, ми писали про набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII.

Так от, відповідно до цього закону з 01.07.2020 багатьом дуже відома ст. 130 КУпАП (керування т/з або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) стала кримінальним проступком відповідальність за який передбачалась ст. 286-1 КК України.

Проте! Вже 02 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за керування автомобілем в стані сп’яніння. Таким законом є ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»

Тобто, нормами нового закону від 02.07.2020 водіїв, які перебувають у стані сп’яніння або ж відмовляються від проходження огляду на стан сп’яніння будуть притягати до адміністративної відповідальності, але вже зі значно більшими штрафами.

Кримінальна відповідальність фактично тривала рівно один день.

Раніше санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачала штраф на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Зараз же відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП буде накладатись штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.

А як ви вважаєте, яке покарання повинно бути передбачене законом за вказане порушення?

01 липня 2020 року набирає чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII.

Внаслідок цих змін 119 складів злочинів та 2 склади адміністративних правопорушень створюватимуть 121 склад кримінальних проступків, які розслідуватимуться у формі дізнання.

Що це значить?

Це значить те, що з 01.07.2020 всі кримінальні правопорушення будуть поділені на дві частини:

– злочини, які розслідуються слідчими в загальному порядку,
– кримінальні проступки, які розслідуватимуть дізнавачі (не обов’язково слідчі).

Для розслідування кримінальних проступків буде особлива пришвидшена та спрощена процедура.

Тут варто зазначити, що під кримінальними проступками розуміються лише ті правопорушення, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Крім того, з кримінального кодексу зникне поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.

Нова класифікація виглядатиме так:

1. Кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);
2. Злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);
3. Тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);
4. Особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).

У чому різниця між кримінальними проступками в першому випадку і злочинами невеликої тяжкості у другому?

Головним чином – у покаранні. Якщо сьогодні до злочинів невеликої тяжкості належать злочини, за які передбачено до 51 000 грн. штрафу та/або до 2 років позбавлення волі, то проступки передбачають такий же рівень штрафу, але вже без позбавлення волі.

У чому особливість проступку?

По-перше, він не є злочином, тому після відбуття покарання за нього в людини немає судимості. По-друге, його розслідуванням займається не слідчий, а дізнавач, тобто «полегшена» версія слідчого. Дізнавач є службовою особою підрозділу дізнання і наділяється повноваженнями слідчого.

Так, під час розслідування проступку можна проводити будь-які слідчі дії, крім негласних. При цьому робити це можна ще до внесення відомостей в ЄРДР. Наприклад, можна відбирати пояснення, ініціювати медичний огляд, проводити затримання й особистий огляд підозрюваних, вилучати речі, якщо вони можуть бути речовими доказами.

Якщо під час розслідування проступку з’ясується, що людина все ж скоїла злочин (наприклад, крадіжка – це проступок, а в організованій групі – злочин) – справа має бути передана слідчим органам, і навпаки.

«А це вже відкриває дуже великий простір для маніпуляцій. Найбільш очевидна – це можливість «комерційної» перекваліфікації одного виду правопорушення на інший»

коментує старший юрист нашої компанії Марина Сорока.

Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи – протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:

1. Прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи – про негайне звільнення затриманої особи;
2. Повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);
3. Звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Після отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку суд протягом п’яти днів, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.

І наостанок варто зауважити, що список проступків точно потребує ревізії і переформатування, оскільки досить серйозні правопорушення перетворюються на проступки, наприклад:

– крадіжка без додаткових кваліфікуючих ознак;
– шахрайство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– погроза вбивством, загроза знищення майна;
– ненадання допомоги хворому медичним працівником, насильницьке донорство;
– експлуатація дітей;
– ухилення від сплати аліментів;
– примушування до статевого зв’язку (домагання);
– порушення недоторканності житла, таємниці листування;
– перешкоджання законній діяльності журналістів;
– хуліганство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– жорстоке поводження з тваринами, тощо.

А яка ваша думка? Це покращення чи все ж таки зрада?

Найбільш дискусійний Закон №1210 підписано Президентом, тому віднині бізнесу доведеться розбиратися та навчитися застосовувати його досить непрості норми. Давайте коротко про основне.

1. Застосовуються нові складні поняття.

Перш за все бізнесу потрібно буде доводити наявність ділової мети бізнес-операції із нерезидентом. Судова практика і раніше вже застосовувала цю концепцію, однак тепер це чітко фіксується Законом. Це означає, що бізнес-операція повинна мати економічний ефект, тобто бути націленою на отримання доходу або ж уникнення збитків.

Розширюються правила складання звітності по трансфертному ціноутворенню. Податкові органи зможуть отримувати глобальні звіти по трансфертному ціноутворенню. Це означає, що буде співставлятись звітність української компанії та, наприклад, її материнської, що розташована за кордоном.

На додачу до всього вводиться правило контрольованих іноземних компаній (КІК). Це означає, що українські учасники іноземної компанії, її бенефеціари, повинні будуть подавати звіт до податкових органів України. Такий звіт подається якщо компанія отримала дохід більше 2 млн євро за рік. Для чого це? Щоб оподатковувати не лише дивіденди українських бенефеціарів, а й нерозподілений прибуток такої іноземної компанії.

Одразу виникає питання як податківці можуть дізнатися хто є бенефеціаром іноземної компанії? Все досить просто, адже повсюди вводиться автоматичний обмін інформацією, а також формується реєстр бенефеціарних власників у ЄС.

Ще одна страшне поняття «конструктивні дивіденди», під якими розуміють приховані дивіденди, що виплачені учаснику компанії у вигляді плати за товари, послуги. Тобто особа, яка отримала такі кошти, повинна буде оподаткувати їх як дивіденди.

Варто наголосити, що найстрашніші для бізнесу КІК та конструктивні дивіденди запрацюють із 2021 року.

2. Розширено права податкових органів.

Податкові органи зможуть встановлювати наявність вини платника податків, присутність ділової мети у бізнес-операції та наявність економічного ефекту операції, визначати присутність постійного представництва в Україні та накладати штраф за відсутність його реєстрації.

Такі широкі повноваження вимагають високої професійності податкових органів, а інакше подібні зміни можуть призвести до збільшення кількості податкових спорів.

3. Прописано правопорушення без вини.

Законом визначено поняття «податкове правопорушення» без наявності вини, що взагалі суперечить нормам Конституції та Європейської конвенції з прав людини.

Загалом Закон №1210, точніше його частина, присвячена введенню плану BEPS – правил по уникненню розмивання податкової бази та приховування прибутку (наприклад, виведення в офшори), що повинно сприяти адаптації українського податкового законодавства європейському. Водночас, інша частина написана вже нашим законодавцем і стосується більше адміністрування податків. Так, це складно. Саме тому Президент разом із підписаним Законом №1210 направив ряд ініціатив для визначення чітких і зрозумілих для всіх правил оподаткування у зв’язку із нововведеннями.

Не виключення, що введені Законом інструменти ускладнюють діяльність бізнесу, а також роботу податківців по перевірці бізнес-операцій, звітності. На практиці це навіть може призвести до необхідності збільшення кількості податкових органів та відповідно витрат бюджету на їх утримання.

Знаючи, що норми Закону №1210 складні для сприйняття та розуміння, ми вже готові виділити бюджет на спеціальний підрозділ, який буде відповідати на ваші питання в коментарях. 

Вчора, на адресу нашої компанії, надійшла відповідь з Управління патрульної поліції м. Києва щодо розгляду нашого адвокатського запиту про надання відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.

У відповіді було вказано, що

«окремі працівники поліції, при виконанні покладених чинним законодавством повноважень, під час несення служби, використовують особисті відеореєстратори…враховуючи описане, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України не має можливості задовольнити даний адвокатський запит».

Тобто, поліція відмовилась дати відео обгрунтовуючи це тим, що поліцейські використовували ОСОБИСТІ ВІДЕОРЕЄСТРАТОРИ.

Вказане обґрунтування не відповідає вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до чинних інструкцій з використання органами та підрозділами поліції технічних засобів і технічних приладів (), вказані відеорестратори та карти пам’яті до них повинні зберігатися в органах поліції і видаватися працівникам тільки під підпис, а використання поліцейськими «особистих» відеореєстраторів взагалі не передбачено законодавством.

Крім того, відеофіксація на відеореєстратор повинна здійснюватися поліцейським безперервно від початку виконання повноважень і до їх закінчення (за окремими винятками), коли даний поліцейський повинен передати її відповідальній особі, яка після цього одразу забезпечує вивантаження відеозапису на відповідний сервер.

«Найбільше занепокоєння викликає той факт, що саме тоді, коли заяву за фактом перевищення службових повноважень патрульними поліцейськими направлено до органу досудового розслідування (ДБР, ОГП), один із основних та аb initio належних та допустимих доказів по справі безслідно зникає. З мого досвіду можна зробити висновок, що деякі співробітники поліції включають камери лише тоді, коли це необхідно їм.»

коментує старший юрист нашої компанії Носова Марина.

Повідомимо, що вищевказаний адвокатський запит було подано в інтересах Дениса Кричмаржевського, якому в ніч з 30 на 31 березня поліцейськими патрульної поліції було завдано тілесних ушкоджень.

Адвокатами нашої компанії невідкладно подано заяву про злочин за фактом перевищення працівниками поліції службових повноважень, у відповідь на яку ДБР направило стандартну відписку. Не дочекавшись цієї «відповіді» ми оскаржили бездіяльність до Печерського суду, який прийняв рішення зобов’язати ДБР розпочати досудове розслідування за нашою заявою.

Але, зважаючи на те, що зазначене рішення Печерський суд не направляє адресату вже другий тиждень, ми направили повторну заяву про злочин, вже на ім’я Генерального прокурора України. 

Можливо ви вже чули про нашу щотижневу традицію з Міллер таймом та що ми там робимо? Так от, ми постійно збираємося, навіть на карантині, щоб поговорити. Про що? Спілкуємося про все інтелектуальне та дискусійне.

Цього тижня до Міллер-тайму було міні-завдання – написати короткий список порад своєму колезі або ж потенційному Міллерівцю. Найкращими з них ми вирішили поділитися.

Отже, якщо ти хочеш бути успішним юристом, то:

• Будь творчим, адже це може надати будь-якій справі нове життя.
• Виходь із зони власного комфорту, беручись за завдання, які потребують великої особистої відповідальності, адже це допоможе побороти страх власної непрофесійності.
• Не будь формалістом, бо лише формалісти кажуть, що робота юриста нудна, а закон – поганий.
• Виконуй важливі задачі в першу чергу, щоб потім не задихнутися від згорівших дедлайнів.
• Максимально діджиталізуйся: використовуй онлайн-ресурси наскільки це можливо, не чекаючи відповіді з державних органів. Завжди будь прогресивним – економ свій час.
• Знай, що клієнти – це також люди. Навчись розуміти їх. Але при цьому ставити межі.
• Фіксуй домовленості у письмовій формі, так сказані слова краще запам’ятовуються, а потім не доведеться з’ясовувати де чия правда.
• Готуй процесуальний документ три дні: перший – шукай; другий – пиши; третій – перевіряй.
• Не бійся помилок, а навчись не повторювати їх знову і знову.
• Не бійся казати «Ні», просити про допомогу чи ставити запитання, але роби це правильно.
• Працюй в команді та завжди ділися досвідом, лайфхаками.
• Побач у своїх колегах друзів, відпочивай з командою, адже це сприяє чесності та відкритості у колективі, а також подальшій продуктивності.
• Вчасно йди з роботи, ба так можеш зберегти своє особисте життя, дружбу і психічне здоров’я.
• Став собі цілі і досягай їх, не бійся дискутувати, шукати істину та розвиватися.

А що б ви могли порадити? Поділіться цікавим досвідом…

З кінця квітня діють нові правила проведення фінансового моніторингу по переказам коштів. У зв’язку з цим, чи можна здійснювати перекази більше 5 000 грн та невже адвокати зобов’язані повідомляти про нелегальні дії клієнтів?

Що змінилося у процедурі переказу коштів?
Основною зміною є ідентифікація особи при переказі коштів. Що це означає?

Ідентифікація – це надання банку відомостей про відправника коштів.

Як здійснити переказ коштів та ідентифікацію?

1. При переказі коштів з картки на картку ідентифікація здійснюється автоматично при вході в онлайн банкінг.
2. Для переказу коштів через термінал необхідно скористатися власною карткою та пін-кодом для ідентифікації, адже банк має всі відомості про власника картки з моменту її оформлення.
3. В іншому випадку потрібно звертатися до каси банку. Ідентифікація в такому випадку здійснюється по документу, що посвідчує особу (паспорт).
Отже, особа повинна мати банківську картку або документ, що посвідчує особу щоб здійснити ідентифікацію при переказі коштів.

Чи потрібно підтверджувати походження коштів?

Ні, підтвердження походження коштів необхідне лише для великих платежів – понад 400 тис грн. Отже, якщо ви переказуєте кошти своїм батькам чи дітям, то не потрібно подавати до банку довідку про доходи чи інші документи щодо походження цих коштів.

Чи потрібна ідентифікація при купівлі через Інтернет?

Якщо оплата здійснюється онлайн, то для ідентифікації достатньо буде номеру картки, з якої здійснюється переказ коштів. У разі накладного платежу, на пошті повинні будуть перевірити ваші документи (паспорт) для здійснення переказу коштів за отриманий товар.

Чи завжди потрібна ідентифікація?

Ні, ідентифікація не вимагається у разі:
• зняття коштів з власного рахунка;
• переказ коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів, штрафів та пені;
• переказ коштів за житлово-комунальні послуги;
• переказ електронних платіжних засобів чи грошей для оплати товарів чи послуг, за наявності номеру електронного платіжного засобу чи картки;
• переказ до 30 000 грн з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом;
• переказу коштів готівкою в межах України до 5 000 грн.

Отже, якщо ви хочете переказати до 5 000 грн через термінал своєму другу, то ідентифікація не потрібна, однак якщо сума буде більшою, то необхідно ідентифікуватися з допомогою картки або переказати кошти через касу банку, де у вас попросять документ, що посвідчує особу.
Якщо ви сплачуєте за комунальні платежі, то ідентифікуватися також не потрібно і так само в інших випадках, наведених вище.

А ТЕПЕР ДЛЯ АДВОКАТІВ…

Невже адвокати повинні перевіряти та звітувати про свого клієнта?
Нові правила розширили коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, до яких тепер також відносять:
• адвокатське бюро/об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріусів;
• суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги.
Такі особи повинні стати на облік до Держфінмоніторингу, подавши спеціальну форму із зазначенням коду виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Коли адвокат повинен проводити фінансовий моніторинг клієнта?

Якщо адвокат бере участь та/або допомагає клієнту у плануванні чи здійсненні таких операцій:
• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

При виконанні цих умов, адвокат повинен здійснювати належну перевірку клієнта та повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри щодо нелегальності дій клієнта, незалежно від суми. Так-так, повідомляти необхідно уже з моменту підозри, яка повинна базуватися на ризик-орієнтованому підході.

Це означає, що потрібно враховувати такі критерії ризику клієнта: географічне розташування реєстрації, наявність у клієнта статусу публічного діяча, неприбуткової організації, проведення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або суті діяльності клієнта, вид товарів чи послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, спосіб надання (отримання) послуг та інші.
Такі ризики адвокат повинен визначити самостійно на основі критеріїв ризику Нацбанку або Держфінмоніторингу.

Які винятки із правила?

Адвокати не зобов’язані здійснювати перевірку та повідомляти про свої підозри у випадку:
• надання послуг щодо захисту клієнта;
• представництва інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
• надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Яка відповідальність?

Введена жорстка система штрафів, зокрема за неналежну перевірку клієнта; за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин; за неподання, несвоєчасне подання, або подання недостовірної інформації Держфінмоніторингу та інші. Розмір штрафів при цьому становить від 170 000 до 340 000 грн.

Дані зміни є лише початком, адже до кінця 2020 року встановлений перехідний період, протягом якого всі положення та порядки щодо переказів коштів та ідентифікації особи будуть приводитися у відповідність до нових вимог.