Освітнє

Як часто ви стикаєтесь з ямами на дорозі? Мабуть, що кожного дня.
Часто трапляються випадки, коли автомобіль проїжджаючи глибокі ями пошкоджується, або ж взагалі – може провалитись. Що ж робити у таких випадках?

ЛІРИКА.

Державним стандартом ДСТУ 3587-97 передбачено, що покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій. При цьому гранична глибина окремих осідань, ям чи вибоїн не має перевищувати 4 см чи 6 см у залежності від категорії дороги.

Поліція зобов’язана штрафувати не лише водіїв, а й посадових осіб, які не утримують дороги в належному стані. Такими посадовими особами є керівники рай- та облавтодорів, посадовці місцевого самоврядування тощо.

Слід зазначити, що автомобільні дороги відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати власника (або бути закріплені за певним суб’єктом). Зокрема, на власників доріг покладено обов’язок з їх обладнання та ремонту.

То ж, в разі, коли стан доріг через невідповідальне утримання призвів до ДТП, працівники поліції мають встановити або власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги та скласти відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП, який в подальшому буде розглядатись в суді.

«ПОТЕРПІЛИЙ», але не Президент.

Тут же Вам варто прослідкувати, щоб у графі протоколу «потерпілий» були вказані Ваші дані. Крім того, працівники поліції мають детально зробити заміри ями, а Ви в свою чергу в своїх поясненнях також маєте детально описати розмір ями та чому саме не вдалось вжити заходів для об’їзду перешкоди (до прикладу можна вказати, що через відсутність дорожніх знаків, обмежену оглядовість, погодні умови тощо не змогли уникнути потрапляння в яму).

Проте досить розповсюдженими бувають випадки, коли співробітники поліції мають намір скласти на Вас протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП і розповідають вам про п. 12.3 ПДР, що «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди».

І ЩО ТОДІ РОБИТИ?

В такому випадку необхідно наполягати на складенні протоколу на власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги за ст. 140 КУпАП, якщо ж все таки не допомагає, і співробітники поліції складають на Вас протокол за ст. 124 КУпАП, не варто панікувати, цей протокол у будь-якому випадку буде розглядатись судом.

І вже в суді необхідно буде довести, що Вашої вини як водія у потраплянні в яму – немає, оскільки було вжито усіх необхідних для цього заходів та дотримано ПДР.

«Аргументи інспектора про те, що водій їхав дуже швидко і не зупинився через це або не об’їхав яму, легко спростувати, вказавши на п. 12.9 ПДР, який забороняє різко гальмувати, різко змінювати положення авто на дорозі і їхати надто повільно»

коментує старший юрист Марина Носова.

І на останок, після отримання рішення суду про Вашу невинуватість, необхідно буде звернутись до Управління патрульної поліції з заявою щодо притягнення до відповідальності власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги за ст. 140 КУпАП.

Якщо з Вами трапилась така «маленька неприємність», то не треба стояти вимірювати сантиметром глибину ями)

Дзвоніть нам, адвокати готові у будь-який час надати юридичну консультацію або виїхати на місце для надання правової допомоги. У будь-який час – це саме у будь-який час;)

Гарної дороги!)

#milleradministrative

Ось і настав очікуваний день.

Ми з радістю презентуємо вам перший пост із серії постів #міллерпро від нашої Кримінальної практики.

#millerCriminal

Кримінальне провадження – діяльність органів досудового розслідування, слідчого, дізнавача, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів.

Правові акти, що регулюють відносини у цій сфері:

– Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) – основний, регулює діяльність щодо розкриття злочинів.
– Кримінальний кодекс України (ККУ) – визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
– Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК) – регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань.

Кримінальне провадження включає в себе дві основні стадії. Досудове розслідування та судове провадження.

Почнемо з досудового розслідування:

Після отримання заяви чи виявлення факту злочину (кримінального правопорушення), посадова особа правоохоронного органу зобов’язана внести відомості про це до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – протягом 24 годин та розпочати розслідування.

Але на практиці органи досудового розслідування часто нехтують своїм обов’язком і не “відкривають” кримінальне провадження – одразу посилаючись на відсутність складу злочину.

Що робити?

В такому випадку ви наділені правом подати скаргу до суду на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР. За загальним правилом таку скаргу судді задовольняють і зобов’язують уповноважену особу правоохоронного органу розпочати досудове розслідування.

Отже, заяву прийнято і розслідування розпочате.

Що далі?

Далі слідчий проводить слідчі дії з метою отримання доказів та реконструкції події злочину. Це можуть бути допити, обшуки, огляди тощо.

Під час досудового розслідування учасники (потерпілий, підозрюваний) можуть подавати клопотання до слідчого/дізнавача про проведення певних слідчих дій (допит, проведення експертизи, тимчасовий доступ до документів і т.д.). Невмотивована відмова у задоволенні такого клопотання також може бути оскаржена до суду.

Крім слідчого/дізнавача, який займається справою, у кримінальному провадженні є процесуальний керівник – прокурор, який фактично керує діями слідчого. (детальніше про прокурора в наступних публікаціях).

Якщо зібрано достатньо доказів причетності особи до злочину – їй вручається повідомлення про підозру. Відповідно особа набуває статусу підозрюваного. До неї можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад домашній арешт, тримання під вартою тощо) з метою запобігання протидії слідству та переховуванню від органу досудового розслідування.

Проте, повідомлення про підозру ще не свідчить про винуватість особи. Це ще не вирок. Винною особу може визнати тільки суд, а стверджувати, що особа однозначно винна і точно вчинила злочин без вироку суду – некоректно і протиправно (відповідно до принципу презумпції невинуватості).

Якщо ж слідчий/дізнавач вважає, що зібрав достатньо доказів для доведення вини особи, то він за погодженням з прокурором складає обвинувальний акт.

Обвинувальний акт, разом із матеріалами кримінального провадження передається до суду.

Після цього досудове розслідування є закінченим. Особа, щодо якої складено обвинувальний акт набуває нового статусу – обвинуваченого.

Саме після направлення обвинувального акту починається судове провадження. Але про нього поговоримо пізніше.

Якщо ви прочитали цей пост, ви неймовірні і ми вами пишаємось. Адже немає нічого краще за людину, яка прагне до розвитку.

Вже наступної середи поговоримо про органи, що «займаються» досудовим розслідуванням.

Залишайтеся з нами та будьте правосвідомими.

Кримінальна практика нашої компанії підготувала серію постів #міллерпро

#millerCriminal

В даній серії ми націлені надати інформацію, яка стосується кримінальних справ, роз’яснити та допомогти розібратися з нюансами правової системи. Якщо ви не маєте спеціальної юридичної освіти, проте бажаєте бути правосвідомими, тоді читайте далі!)

Пости будуть виходити раз на тиждень по середах протягом двох місяців.

Логіка послідовності побудована так, щоб ви поступово отримували знання і вже в наступному пості могли розуміти про що йде мова.

Щоб не пропустити – можете зробити пости від нас обраними;)

Для цього треба натиснути на нашій сторінці на закладинку “підписки” і вибрати “обрані”).

Міллер, юридична компанія дбає про ваш вклад в свою правосвідомість.

Чекайте на перший пост вже наступної середи.
Поговоримо про кримінальне провадження та з чого все починається (не дай Боже).

#міллерпро#millerCriminal

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) входить до категорії найбільш поширених правопорушень.

За результатами вчинення ДТП передбачено:
адміністративну (ст. 124 КУпАП) та
кримінальну відповідальність (ст. 286 КК України).

Давайте розберемось, яка різниця між ними.

Адміністративна відповідальність.

Настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху:
– що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В такому разі складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому ж буде направлений до суду для розгляду;

– якщо в результаті цих дій потерпілому були заподіяні ЛЕГКІ тілесні ушкодження. Якщо в результаті зіткнення хтось отримав тілесні ушкодження (це можуть бути навіть незначні ушкодження) і під час дзвінка на лінію 102 було повідомлено про це, то на місце ДТП вже буде виїжджати СОГ (слідчо-оперативна група) та швидка допомога. Після чого пригода буде зафіксована в ЖЕО (журнал єдиного обліку) з відповідним номером і в рамках цього буде проведено відповідну експертизу щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

І вже після отримання висновку експерта про те, що особі було заподіяно ЛЕГКІ тілесні ушкодження співробітником патрульної складається протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передається до суду для розгляду.

Вчинення адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.

При цьому, особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо її цивільно-правова відповідальність була застрахована і учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (трохи згодом ми напишемо як скласти євро-протокол правильно та швидко).

Кримінальна відповідальність.

Настає в результаті порушення правил дорожнього руху, що спричинили заподіяння тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості або ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, а також у разі НАСТАННЯ СМЕРТІ потерпілого або потерпілих.

В разі доведеності вини водія та в залежності від наслідків, які настали в результаті ДТП, КК України передбачено покарання, яке може варіюватися від штрафу в розмірі 200-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що зараз становить 3 400 – 8 500 гривень, до позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортним засобом від 1 до 3 років

Для притягнення водія до кримінальної відповідальності за ДТП не має значення чи є у водія право на управління транспортним засобом, чи не має таких прав. Крім того, існує важливий нюанс: під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням, до відповідальності притягається не учень, а інструктор, який здійснює навчання і перебуває поряд з водієм в момент ДТП.

Старший юрист Марина Сорока «У жодному разі не залишайте місце ДТП, де є постраждалі особи, оскільки за ці дії передбачено кримінальну відповідальність за ст. 135 КК України (залишення в небезпеці). В такому разі не буде мати значення з чиєї вини відбулася ДТП, так як відповідальність наставатиме саме за залишення місця ДТП».

Щиро бажаємо вам не потрапляти в ДТП, а у випадку, якщо все ж таки ви стали її учасником – не залишати місце ДТП та відразу звернутися за професійною правовою допомогою.

Адвокати нашої компанії готові у будь-який час надати юридичну консультацію, а також виїхати на місце ДТП для надання правової допомоги.

#milleradministrative

Держпраці зазначає, що у 2020 році спостерігається тенденція до зменшення кількості офіційно зайнятого населення. У порівнянні з 2019, кількість працівників у травні цього року була майже на півмільйона меншою.

Президент України на початку квітня: запропонував Кабінету Міністрів України розробити механізм, який створить в Україні додаткові мільйони робочих місць.

Уряд у відповідь: з 01 вересня 2020 Держпраці проводить контрольні заходи з питань виявлення неоформлених працівників. Інспектор праці може прийти до вас без попередження та в будь-якій час перевірити наявність неофіційних працівників.

Тому що вам важливо знати:

1. Для юросіб та ФОПів, які є роботодавцями, передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства України у сфері охорони праці (якщо ви не уклали трудовий договір, не повідомили про найм працівника Державну податкову службу або не сплатили податки).

2. Штраф нараховується за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а тому залежить від кількості неофіційних співробітників і може складати від 50 000 до 150 000 грн. (якщо сплатити штраф в перші 10 банківських днів з дня його накладення – сума зменшується в два рази). Але сплата такого штрафу не звільняє вас від усунення порушень.

3. До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується тільки попередження, з умовою, що порушення виявлені вперше. Але після повторного виявлення порушення доведеться заплатити максимальний штраф.

4. Цікаво, що відповідальність за недопуск до перевірки чи створення перешкоди у її проведенні, якщо предметом перевірки є неоформлення трудових відносин, дорівнює 16 мінзарплат, тобто 80 000 грн.

Тому, якщо у вас працюють неоформлені співробітники і несподівано завітав інспектор Держпраці, платити штраф доведеться або за виявлені випадки незадекларованої праці або за недопущення інспектора до проведення перевірки.

Звісно, що ми пишемо про це не просто так…
Звертайтесь до нас до того, як завітає контролер. Це дешевше, ніж штраф;)

#millercorporate

27 червня 2020 набрав сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою.” Закон вносить зміни до низки статей 9 розділу Кримінального кодексу України, а також вводить нові склади злочинів, зокрема за створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив або перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, зокрема в статусі “вора у законі”.

Найцікавішим стало саме введення у правове поле терміну “вор у законі”. Дійсно, виділення окремої групи суб’єктів кримінального правопорушення не має жодного підґрунтя, більше того, взагалі незрозуміло навіщо вводиться таке поняття, адже ККУ до змін мав абсолютно зрозуміле та чітко визначене коло суб’єктів вчинення злочинів, здійснених злочинними угруповуваннями та їх членами.

Окрім цього є ще кілька суттєвих недоліків:

1. Вищезгадане поняття не має чітких критеріїв диференціації, за якими можна було б відрізнити “вора у законі” від “керівника злочинного угруповання”, “кримінального авторитету”, інших суміжних термінів тощо.

2. Термін “вор у законі” першочергово з’явився у колі осіб, засуджених до позбавлення волі та які відбувають покарання. Сама сутність терміну “вор у законі” та суб’єктний склад осіб, які складають основну масу таких “ворів у законі” не дозволяють чітко та із дотриманням критерію юридичної визначеності відмежувати такий “спеціальний” суб’єкт від інших осіб, які не є суб’єктами кримінального провадження, але у злочинній ієрархії займають певні “посади” та мають великий авторитет.

3. Неконкретне формулювання диспозицій статей “нових” злочинів. Нечіткі формулювання диспозицій відкривають корупційне вікно для необгрунтованого внесення співробітниками правоохоронних органів інформації про вчинення подібних злочинів до ЄРДР, вчинення тиску на юридичних та фізичних осіб тощо.

Адвокат Практики захисту нашої компанії, Володимир Голієнко:

«Фактично, вважаємо прийнятий Закон України таким, який не зможе виконати свою функцію, оскільки він не має соціального підґрунтя, а його положення майже неможливо застосувати у реаліях сучасної України. Навпаки, його застосування може призвести до утворення в Україні нової касти “ворів у законі”, тобто осіб, засуджених по “новим статтям” ККУ, які будуть вважати себе “авторитетами”, водночас не користуючись повагою “старої” частини кримінального світу, що може призвести до хвилі насильства та “війни ворів у законі”. Дуже схожа ситуація вже мала місце у 60-х роках 20-го століття, коли велика кількість “нових ворів у законі”, зокрема з Грузинської РСР заявили свої права на рівний із “старими” законниками авторитет, що у результаті призвело до хвилі замовних вбивств, сутичок та застосування насильства.»

При цьому основним питанням до законотворця залишається питання щодо походження зазначеного Закону. Так, ще у квітні 2019 року у Російській Федерації було прийнято майже ідентичний закон №46-ФЗ “О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации в части противодействия организованной преступности” яким у правове поле і було введено поняття “ вор в законе” та “глава преступной иерархии”.

Дуже цікавий збіг на наш погляд.

Сторожі карантину систематично підіймають шум у закладах Києва. Хто вони такі та які повноваження мають? Чому з’являються до закладів та лякають адмінпротоколами?

Поліція – правоохоронний орган, який може перевіряти та складати адмінпротоколи, зокрема щодо порушення правил карантину. Однак у м. Києві існують ще мінімум дві організації: муніципальна варта та муніципальна охорона, які приходять до закладів та починають говорити про порушення карантину та адміністративну відповідальність.

ХТО ВОНИ?

МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА є комунальним підприємством, яке створене для охорони комунального та державного майна, громадської безпеки та порядку у місті. Такі особи мають форму, особистий жетон та посвідчення, однак НЕ МАЮТЬ повноважень поліції, адже лише допомагають останній.

Варто відмітити, що закону, який би чітко визначав статус та повноваження муніципальної охорони, немає. Єдине, що можна знайти, це статут підприємства, який не є нормативно-правовим актом.

Попри це, місцева влада м. Києва уповноважила муніципальну охорону складати адмінпротоколи за порушення правил карантину (ст. 44-3 КУпАП). Попри це, не було визначено які ж повноваження муніципальної варти у процесі складання таких проколів?

По суті, спеціальних повноважень ніде не визначено, а тому, можемо дійти висновку, що муніципальна охорона на рівні звичайного громадянина у випадку виявлення правопорушення може вимагати його припинення, здійснювати фото чи відеофіксацію правопорушення, і бонусом від місцевої влади – складати адмінпротокол із побаченого. Отже, це свідчить про відсутність у муніципальної охорони права перевіряти заклади, вживаючи спеціальні заходи, наприклад примусово виганяти відвідувачів.

А ХТО ТАКА МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА?

Це громадська організація, яка забезпечує громадський порядок та безпеку.

Під час карантину муніципальна варта співпрацює із поліцією, проте не має її повноважень та не може складати адмінпротоколи.

Муніципальна варта як кожен громадянин може спостерігати за дотриманням громадського порядку, робити зауваження правопорушнику та повідомляти поліцію про останнього. Також муніципальна варта може проводити інформаційну кампанію щодо умов і обмежень карантинних заходів.

Для повної картини карантинних обмежень пояснимо, що навіть попри прийняття Урядом заборони роботи після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів) та закладів громадського харчування, крім адресної доставки та замовлень на винос, необхідним є прийняття також регіональною комісією рішення про припинення послаблень карантину.

Тому, ми як Хатіко чекаємо, але не припиняємо ділитись важливими юридичними нюансами, щоб ми всі розумілись хто і як має право діяти! 

Вчора на позачерговому засідання Верховна Рада проголосувала за законопроект № 2695 який посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Проект ухвалений лише в першому читанні, тобто до прийняття в цілому та набуття чинності законопроект має пройти ще ряд етапів. Проте він уже наробив багато шуму. Розбираємося чому і публікуємо перелік пропонованих змін.

Врахуйте, що:
1. Ми перелічуємо не всі зміни, інакше ризикуємо, що цей текст не дочитають до кінця;
2. Пропоновані зміни наведені не по порядку, як вказано в тексті, а в порядку значимості, на нашу суб’єктивну думку.

Щодо ЗУ «Про дорожній рух»:

Найбільш дискусійне нововведення з’явилось в статті 16 – після прийняття змін до Закону розширяться права поліцейських щодо зупинки водіїв.

Зокрема, у випадку подання сигналу про зупинку водій зобов’язаний:

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог ПДР;
б) тримати руки в полі зору поліцейського (як в США) і не виходити з авто без дозволу/на вимогу поліцейського:
в) вимкнути двигун та вийняти ключ із замка запалювання;
г) передати для перевірки (не для огляду, як зараз) посвідчення водія, реєстраційний документ на авто, а у випадках, передбачених законодавством – страховий поліс (паперові або в електронній формі, що також є нововведенням);
д) увімкнути аварійну сигналізацію;
е) вийти з транспортного засобу.

Також розширюються права поліцейських під час поверхневого огляду авто. Якщо зараз вони можуть вимагати відкрити лише багажник і двері салону, то згідно із проектом закону: «Поліцейський під час проведення поверхневої перевірки ТЗ має право вимагати відкрити кришку багажника, капот, двері салону, ніші, які можливо оглянути без їх розбирання, причепи та надати можливість перевірити відповідність ідентифікаційних номерів транспортного засобу.»
Ну тобто можуть оглянути, наприклад, ваш бардачок.

Поліцейські також отримують право зупиняти автомобілі в рамках «профілактичних заходів» з пошуку водіїв в стані алгокольного/наркотичного сп’яніння: поліцейський може зупиняти ТЗ у разі, якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою перевірки водіїв на стан сп’яніння. Профілактичні заходи здійснюються на підставі розпорядження керівника поліції, який обов’язково оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної поліції.

Крім того, пропонується внести зміни до норми про застосування поліцією технічних приладів для виявлення правопорушень. Вказується, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, …».

Що змінилось?

Додались слова «у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів» – по суті це значить, що для цих цілей може використовуватись неідентифіковане як поліцейське авто.

Щодо Кримінального кодексу України:

В Кримінальному кодексі зміни виключають можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за порушення ПДР або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння з усіх, можливих згідно КК України причин: у зв’язку з дійовим каяттям; примиренням винного з потерпілим; передачею на поруки; із зміною обстановки; звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Особі, що вчинила такий злочин, обмежуються можливості звільнення від відбування покарання умовно-достроково, за амністією чи через помилування.

Істотно зростає покарання за ч. 1 ст. 286 КК України – штраф до 85 тисяч грн за порушення ПДР що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Одночасно, диференціюється покарання за порушення правил ПДР у разі, якщо це спричинило смерть потерпілого – крім позбавлення волі, що і так передбачається КК України на строк до 10 років, можливе триваліше порівняно з чинним законодавством позбавлення права керувати транспортним засобом.

Щодо Кодексу України про адмінправопорушення:

Притягнути до відповідальності на ст. 130 КУпАП (водіння в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння) можна буде протягом року з дня вчинення правопорушення, а не протягом 3 місяців, як це передбачено зараз.

Санкції, за порушення ПДР, що передбачені статтями 121, 122, 122-2, 122-4, 123, 126, 127, 130 зростуть.

Наприклад:

Санкція за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, керування транспортним засобом не перереєстрованим в Україні, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, порушення правил проїзду перехресть, світлофорів, та ще ряду порушень зросте до 510 грн.

Збільшене покарання за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, зникнення з місця ДТП – до 3400 грн.

Також з огляду на зміни ЗУ «Про дорожній рух», відповідальність тепер передбачена не за відмову пред’явити документи на право водіння ТЗ, а за відмову передавати такі документи для огляду.

Відповідальність за керування ТЗ особою, позбавленою права керування транспортними засобами збільшена до 20 400 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від трьох до п’яти років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Повторно – до 34 тис грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від п’яти до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Повторне водіння в стані сп’яніння може тягнути за собою відповідальність крім штрафу у 34 тис грн ще й адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 10 років.

Змінюється порядок огляду водія на стан сп’яніння: під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, в редакції КУпАП, що наразі чинна, є можливість проводити огляд з двома свідками, а проект дає поліцейським альтернативу – відеозапис або свідки.

Отож, зміни що пропонуються внести умовно поділяються на такі групи:

– Посилюють відповідальність;
– Обмежують можливість звільнення від відповідальності;
– Розширюють повноваження поліції в частині виявлення та фіксації правопорушень.

Саме остання категорія змін викликала вчора найбільший шквал критики.

“Цікаво, що Головне науково-експертне управління Верховної ради України у висновку до законопроекту дуже детально пройшлось по пропонованих змінах до КК та КУпАП, розкритикувало посилення відповідальності, окремі туманні формулювання та рекомендувало повернути документ його авторам. При цьому Управління обійшло цілковитим мовчанням зміни, що розширюють повноваження Поліції. Чому ж?” – прокоментувала адвокат нашої компанії Оля Веретільник

А яка ваша думка, ви готові довірити поліції більше прав?

Поки ви думаєте, можете прочитати Проект тут 

А перелік народних обранців, що проголосували за нього в першому читанні тут 

Як ви пам’ятаєте ще два дні тому, 30 червня, ми писали про набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII.

Так от, відповідно до цього закону з 01.07.2020 багатьом дуже відома ст. 130 КУпАП (керування т/з або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) стала кримінальним проступком відповідальність за який передбачалась ст. 286-1 КК України.

Проте! Вже 02 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за керування автомобілем в стані сп’яніння. Таким законом є ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»

Тобто, нормами нового закону від 02.07.2020 водіїв, які перебувають у стані сп’яніння або ж відмовляються від проходження огляду на стан сп’яніння будуть притягати до адміністративної відповідальності, але вже зі значно більшими штрафами.

Кримінальна відповідальність фактично тривала рівно один день.

Раніше санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачала штраф на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Зараз же відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП буде накладатись штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.

А як ви вважаєте, яке покарання повинно бути передбачене законом за вказане порушення?

01 липня 2020 року набирає чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII.

Внаслідок цих змін 119 складів злочинів та 2 склади адміністративних правопорушень створюватимуть 121 склад кримінальних проступків, які розслідуватимуться у формі дізнання.

Що це значить?

Це значить те, що з 01.07.2020 всі кримінальні правопорушення будуть поділені на дві частини:

– злочини, які розслідуються слідчими в загальному порядку,
– кримінальні проступки, які розслідуватимуть дізнавачі (не обов’язково слідчі).

Для розслідування кримінальних проступків буде особлива пришвидшена та спрощена процедура.

Тут варто зазначити, що під кримінальними проступками розуміються лише ті правопорушення, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Крім того, з кримінального кодексу зникне поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.

Нова класифікація виглядатиме так:

1. Кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);
2. Злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);
3. Тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);
4. Особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).

У чому різниця між кримінальними проступками в першому випадку і злочинами невеликої тяжкості у другому?

Головним чином – у покаранні. Якщо сьогодні до злочинів невеликої тяжкості належать злочини, за які передбачено до 51 000 грн. штрафу та/або до 2 років позбавлення волі, то проступки передбачають такий же рівень штрафу, але вже без позбавлення волі.

У чому особливість проступку?

По-перше, він не є злочином, тому після відбуття покарання за нього в людини немає судимості. По-друге, його розслідуванням займається не слідчий, а дізнавач, тобто «полегшена» версія слідчого. Дізнавач є службовою особою підрозділу дізнання і наділяється повноваженнями слідчого.

Так, під час розслідування проступку можна проводити будь-які слідчі дії, крім негласних. При цьому робити це можна ще до внесення відомостей в ЄРДР. Наприклад, можна відбирати пояснення, ініціювати медичний огляд, проводити затримання й особистий огляд підозрюваних, вилучати речі, якщо вони можуть бути речовими доказами.

Якщо під час розслідування проступку з’ясується, що людина все ж скоїла злочин (наприклад, крадіжка – це проступок, а в організованій групі – злочин) – справа має бути передана слідчим органам, і навпаки.

«А це вже відкриває дуже великий простір для маніпуляцій. Найбільш очевидна – це можливість «комерційної» перекваліфікації одного виду правопорушення на інший»

коментує старший юрист нашої компанії Марина Сорока.

Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи – протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:

1. Прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи – про негайне звільнення затриманої особи;
2. Повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);
3. Звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Після отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку суд протягом п’яти днів, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.

І наостанок варто зауважити, що список проступків точно потребує ревізії і переформатування, оскільки досить серйозні правопорушення перетворюються на проступки, наприклад:

– крадіжка без додаткових кваліфікуючих ознак;
– шахрайство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– погроза вбивством, загроза знищення майна;
– ненадання допомоги хворому медичним працівником, насильницьке донорство;
– експлуатація дітей;
– ухилення від сплати аліментів;
– примушування до статевого зв’язку (домагання);
– порушення недоторканності житла, таємниці листування;
– перешкоджання законній діяльності журналістів;
– хуліганство без додаткових кваліфікуючих ознак;
– жорстоке поводження з тваринами, тощо.

А яка ваша думка? Це покращення чи все ж таки зрада?