Освітнє

Маленькими кроками, разом з вами, ми вже розібрались у тому, що таке кримінальне провадження та які його стадії, з’ясували, які органи займаються кримінальними справами, збагнули, що таке досудове розслідування та з яких етапів воно складається. Але це тільки початок.

В сьогоднішньому пості #міллерпро від нашої Кримінальної практики будемо детально розбиратись із такою слідчою дією, як обшук.

#millerCriminal

Як ми вже писали раніше, під час досудового розслідування слідчий проводить низку слідчих дій. Однією із найвідоміших таких дій є обшук.

Почнемо з маленького “практичного” лайфхаку. Перед обшуком правоохоронці часто звертаються до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. Це коли суд виносить ухвалу якою зобов’язує добровільно видати (надати доступ) відшукувані речі та документи. При невиконанні такої ухвали у 90% випадків до вас прийдуть з обшуком.

А тепер детальніше.

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину, відшукання знаряддя або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук може бути проведений тільки з дозволу суду. Тобто особа, яка прибула для проведення обшуку повинна пред’явити ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.
Лише у невідкладних випадках прокурор, слідчий та/або дізнавач, мають право проникнути до житла чи іншого володіння особи без ухвали суду:
врятування життя людей та майна;
безпосереднє переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Проводити обшук мають право виключно особи, прямо вказані в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Окрім того, в ухвалі повинна бути прямо вказана конкретна адреса приміщення, яке планують обшукати. Обшук повинен проводитись у присутності понятих та володільця/користувача. Якщо володілець/користувач приміщення відсутній, прокурор залишає ухвалу про проведення обшуку на видному місці та проводить обшук з обов’язковою умовою забезпечення схоронності майна.

Особи, які проводять обшук, мають право заборонити будь-якій особі залишати місце проведення обшуку. Водночас, вони не можуть заборонити адвокату брати участь у обшуку і зобов’язані допустити його до приміщення на будь-якому етапі даної слідчої дії.
Окрім того, якщо під час проведення обшуку слідчий чи прокурор захоче провести особистий обшук будь-кого з присутніх, і ця особа заявить про бажання скористатись допомогою адвоката – слідчий чи прокурор зобов’язаний чекати прибуття адвоката. Але не більше 3-х годин.

Обшук здійснюється з обов’язковою відеофіксацією усіх дій, які здійснюються. Слід зазначити, що дуже часто правоохоронці нехтують цією вимогою, і маючи лише одну камеру одночасно здійснюють обшук декількох кімнат без відеофіксації. На дані порушення обов’язково варто звертати увагу адвоката, самих правоохоронців, а також вписати до зауважень до протоколу.

Відповідно до вимог КПК, обшук повинен проводитись виключно у тому обсязі, яких необхідний для досягнення його мети. Заборонено вилучати речі та документи, які прямо не зазначені в ухвалі про проведення обшуку, або які не мають безпосереднього відношення до вчинення злочину.

Проте, ситуація, коли під час обшуку з приміщення виносять усе, що можна винести не така абсурдна, як може здатися на перший погляд. Це одна із причин, чому ми рекомендуємо користуватись послугами адвоката у таких випадках.

Якщо правоохоронці порушують вимоги процесуального законодавства (наприклад безпідставно вилучають компьютерну техніку), у такому випадку краще не опиратись, а занести дані про порушення у протокол, який складається за результатами обшуку. Водночас, більш серйозні порушення, особливо ті, які пов’язані із завданням шкоди майну чи травм особам, присутнім на обшуку, вимагають негайної реакції та виклику наряду 102. Те ж саме стосується ситуацій, коли майно, вилучене під час обшуку, зникає до його закінчення. Відповідальність за таке майно несе особа, яка проводить обшук, а тому усі вимоги, пов’язані із зникненням такого майна необхідно доводити саме даній особі.

За результатами проведення обшуку складається протокол, у якому зазначаються усі присутні особи, час та місце проведення обшуку, опис вилученого майна і, найголовніше, до нього додаються зауваження учасників обшуку. Це ключовий елемент протоколу, який у подальшому відіграватиме важливу роль у оскарженні дій правоохоронців. Слід дуже ретельно поставитись до складення зауважень до протоколу обшуку, а також до фіксації наявності таких зауважень у тексті самого протоколу.

Активні дії із захисту свої прав слід починати відразу після закінчення обшуку, але це вже тема для іншої публікації.

Залишайтеся з нами та знайте, що ніхто не може порушувати ваші законні права та інтереси.

Цього тижня наша Кримінальна практика підготувала для вас новий пост #міллерпро про гласні та негласні слідчі (розшукові) дії.

#millerCriminal

В цілому всі слідчі дії, передбачені кримінальним процесом можна поділити на дві основні категорії. Гласні та негласні. Основними критеріями їх розмежування є складність проведення та ступінь порушення конституційних прав людини та громадянина. А тепер докладніше.

Що ж таке гласні слідчі дії?

Це всі ті слідчі дії, про які ми з вами постійно чуємо зі ЗМІ, зокрема це:
– допит;
– обшук;
– слідчий експеримент;
– експертизи;
– пред’явлення для впізнання.

Вимогою до проведення гласних слідчих дій є обов’язкова фіксація ходу їх проведення за допомогою протоколу, до якого вноситься інформація про всіх учасників, місце, дату та час проведення конкретної слідчої дії. А у випадку обшуку, то необхідна і його повна відеофіксація (писали ось тут ).

Також проведення деяких гласних слідчих дій (обшук, експеримент, пред’явлення для впізнання) потребує присутності двох незаінтересованих понятих (ними не можуть бути співробітники поліції, родичі, студенти, що проходять практику в правоохоронних органах і т.д.).

Так а що ж таке негласні слідчі дії?

Негласні слідчі (розшукові) дії, це слідчі дії відомості про факт і методи проведення яких заборонено розголошувати.

До найбільш поширених видів негласних слідчих дій відносять:

– аудіо-, відеоконтроль особи (прослуховування або встановлення скритих відеокамер щодо конкретної особи);
– накладення арешту на кореспонденцію (поштові відділення не мають права передавати пошту отримувачу без дозволу слідчого);
– зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (доступ до інформації, що передається телефонним зв’язком);
– зняття інформації з електронних інформаційних систем (доступ до інформації, що зберігається в комп’ютері чи мережі інтернет);
– встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (наприклад, телефону);
– оперативна закупка (імітація придбання товару, що заборонений в цивільному обороті).

Особливістю цього різновиду слідчих дій є те, що вони можуть проводитися виключно за ухвалою слідчого судді апеляційного суду, а в окремих випадках за постановою прокурора.

Хто має право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій?

Це виключно слідчі та за відповідним дорученням оперативні підрозділи. З практики, найчастіше це оперативні підрозділи СБУ.

Хід проведення негласних слідчих дій також фіксується за допомогою протоколів та рапортів, які в подальшому, для можливості їх використання в якості доказів, підлягають обов’язковому розсекречуванню.

Звертаємо вашу увагу, що про факт проведення будь-якої з негласних слідчих дій особу, права якої було обмежено повинно бути повідомлено протягом 12 місяців з дня її припинення, але не пізніше звернення з обвинувальним актом до суду.

Дякуємо за увагу, в наступному дописі поговоримо про обвинувальний акт та етап направлення справи до суду.

До зустрічі наступної середи!)

Сподіваємось вчора ви відпочили, та готові розпочати два останні робочі дні цього тижня з наступного поста #міллерпро від нашої Кримінальної практики.

Як і обіцяли, будемо більш детально говорити про досудове розслідування.

#millerCriminal

Як ми вже знаємо, кримінальне провадження поділяється на дві стадії: досудове розслідування та судове провадження.

Фактично досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Досудове розслідування здійснюється у таких формах:
– дізнання (у разі вчинення кримінального проступку);
– досудового слідства (у разі вчинення злочину).

В чому ж різниця між проступком та злочином?

Кримінальним проступком є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу більше 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, пов’язане із позбавленням волі.

Для того, щоб відмежувати кримінальний проступок від злочину потрібно відкрити Кримінальний кодекс (особливу частину), та подивитися санкцію статті.

Основною метою досудового розслідування є проведення слідчих дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до закону досудове розслідування здійснюється за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Органами досудового розслідування є Національна поліція України, Служба безпеки України, Державна фіскальна служба, Державне бюро розслідувань та Національне антикорупційне бюро України.

Строк досудового розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується:
– зверненням до суду з обвинувальним актом;
– зверненням до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
– зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– ухваленням рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей в ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Якщо особі повідомлено про підозру, то з дня такого повідомлення досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) За вчинення кримінальних проступків:
– протягом сімдесяти двох годин – у разі повідомлення особі про підозру або після затримання особи;
– протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
протягом одного місяця – у разі повідомлення особі про підозру, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи.

2) За вчинення злочинів:
– протягом двох місяців з дня повідомлення особі – про підозру у вчиненні злочину.

Варто зауважити, що строк досудового розслідування може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав.

Для отримання (збирання) доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії.

Слідчі (розшукові) дії розподіляються на гласні та негласні.

До гласних слідчих (розшукових) дій відносяться:
– допит;
– пред’явлення особи, речей, трупа для впізнання;
– проникнення до житла чи іншого володіння особи;
– обшук;
– огляд місцевості, приміщення, речей та документів;
– огляд трупа;
– огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією;
– слідчий експеримент;
– освідування особи;
– проведення експертизи.

Негласні слідчі (розшукові) дії – це ті, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню.

До негласних слідчих (розшукових) дій відносяться:
– втручання у приватне спілкування:
– аудіо-,відеоконтроль особи;
– арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
– зняття інформації з транспортних
– телекомунікаційних мереж;
– зняття інформації з електронних інформаційних систем;
– обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
– установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;
– спостереження за особою, річчю або місцем;
– моніторинг банківських рахунків;
– аудіо-, відеоконтроль місця;
– контроль за вчиненням злочину;
– виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;
– негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження;
– використання конфіденційного співробітництва.

Якщо в конкретному кримінальному провадженні, під час проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій буде зібрано достатньо доказів – особі вручається повідомлення про підозру.

Після повідомлення особі про підозру прокурор в найкоротний строк повинен здійснити одну з таких дій:
– закрити кримінальне провадження;
– звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Фактично це є закінченням досудового розслідування, після якого починається судове провадження.

Маленькими кроками збираємо пазл вашої юридичної обізнаності та правосвідомості.

Залишайтесь з нами, пірнайте глибше та знайте, що ви круті.

Пропонуємо взяти чашку улюбленого напою і на декілька хвилин поринути в насолоду від читання посту #міллерпро, який для вас підготувала наша Кримінальна практика.

#millerCriminal

Кримінальне провадження поділяють на дві основні стадії:

– досудове розслідування;
– судове провадження.

З чого ж фактично починається стадія досудове розслідування?

Є такий реєстр, де міститься перелік всіх кримінальних проваджень. Називається “Єдиний реєстр досудових розслідувань”, скорочено – ЄРДР. Саме з моменту, коли в цей реєстр вносяться відомості про кримінальне правопорушення – починається досудове розслідування.

До речі, ті заяви про злочини, в яких слідчий чи прокурор не вбачає ознак злочину “списуються” до Журналу Єдиного Обліку заяв та повідомлень. Скорочено – ЖЄО. Докладніше про це розкажемо в наступних публікаціях.

Якщо під час досудового розслідування (збору доказів) буде встановлено, що факту правопорушення не було, або недостатньо доказів для повідомлення особі про підозру і при цьому вичерпано всі способи їх отримання – кримінальне провадження закривають. Якщо ж зібрано достатньо доказів для обвинувачення – спочатку особі повідомляється про підозру, а потім досудове розслідування закінчується затвердженням та передачею обвинувального акту до суду.

Тобто, досудове розслідування – це стадія, коли збираються докази, на підставі яких суд буде ухвалювати рішення. Від якості зібраних доказів залежить фактично рішення суду, тому що в своєму рішенні суд має право брати до уваги тільки те, що було належним чином зібрано під час досудового розслідування та долучено до матеріалів справи, під час судового розгляду.

Отже, окрім збору доказів, на стадії досудового розслідування особі повідомляється про підозру, складається обвинувальний акт або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Одночасно до підозрюваного можуть обиратися запобіжні заходи, та застосовуватись інші заходи забезпечення кримінального провадження.

З чого ж складається судове провадження?

Судове провадження також має свої стадії. Зокрема:

– підготовче провадження;
– судовий розгляд в суді першої інстанції по суті;
– провадження в суді апеляційної інстанції (апеляційне провадження);
– провадження в суді касаційної інстанції (касаційне провадження) у Верховному Суді;
– виконання судового рішення.

До речі, відповідно до принципу презумпції невинуватості, весь час, поки триває досудове розслідування та судовий розгляд – особа вважається невинуватою. Аж до вироку суду, який набрав законної сили.

Більш деталізований розбір стадій досудового розслідування та судового розгляду очікуйте в наступних постах. Тому залишайтеся з нами та виховуйте в собі міні-юриста, зайвим не буде, гарантуємо.

Як і обіцяли презентуємо наш другий пост #міллерпро від Кримінальної практики.

#millerCriminal

Розслідують кримінальні провадження слідчі та дізнавачі. Прокурори керують їх діями у формі процесуального керівництва. Тепер докладніше.

Органи прокуратури.

Органи прокуратури України мають наступний розподіл:
– Офіс Генерального прокурора (центральний орган в системі прокуратури, керує яким Ірина Венедіктова) – організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури;
– Обласні прокуратури – до них належать прокуратури областей, прокуратура АР Крим та м. Севастополя, Київська міська прокуратура;
– Окружні прокуратури – перелік та територіальна юрисдикція таких прокуратур визначається наказом Генерального прокурора;
– Спеціалізована антикорупційна прокуратура – самостійний структурний підрозділ ОГП, на який покладено здійснення нагляду за досудовим розслідуванням детективами НАБУ, підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях. .

Органи, які займаються слідством

До органів, які здійснюють досудове розслідування та дізнання відносяться:
– Національна поліція України – служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
– Служба безпеки України – орган з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України;
– Державне бюро розслідувань – на ДБР покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, вчинених службовими особами;
– Державна фіскальна служба України – виявляє кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування;
– Національне антикорупційне бюро України – здійснює розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Чим саме займаються прокурори, тобто процесуальні керівники?

Прокурор контролює слідчих та дізнавачів, щоб вони не виходили за рамки того, що написано в Кримінальному процесуальному кодексі. Тобто, слідчі/дізнавачі розслідують, а прокурори – дивляться чи правильно вони це роблять.

Юридичною мовою це звучить так: прокурори здійснюють процесуальне керівництво над слідчими та дізнавачами.

Вас може це здивувати, але прокурори, згідно закону, самостійні. Тобто, в їх діяльність забороняється втручання будь-яких осіб, що не мають на те законних повноважень. Навіть якщо ця особа – Генеральний прокурор без юридичної освіти або шалена імператриця;)

Прокурор.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений:

– починати досудове розслідування;
– отримувати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
– доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій або давати вказівки щодо їх проведення, особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих;
– ініціювати питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування;
– повідомляти особі про підозру;
– затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
– звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;
– погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу.

Якщо ви це все прочитали і усвідомили – то наступна інформація точно для вас.

Варто звернути увагу на те, що участь прокурора в суді під час розгляду кримінальних справ є обов’язковою.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Слідчий.

Слідчий – розслідує (тобто здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні).

Він уповноважений:

– починати досудове розслідування за наявності законних підстав;
– проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
– повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
– за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав;
– здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Слідчий є самостійним у своїй діяльності. Втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Проте, він повинен виконувати доручення та вказівки прокурора, які звісно не суперечать КПК.

Досудове розслідування здійснюється одним слідчим, але в залежності від важкості розслідування може бути визначено групу слідчих, одних з яким обов’язково буде старшим слідчої групи. Рішення про створення групи прокурорів приймається начальником слідчого відділу.

Дізнавач

Дізнавач під час досудового розслідування наділений повноваженнями слідчого.
Він уповноважений:
– проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
– повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
– за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав;
– здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Резюмуємо, прокурори здійснюють процесуальне керівництво та нагляд, слідчі та дізнавачі власне розслідують кримінальні правопорушення.

Якщо дочитали пост – ви круті. Якщо з’явилися “???”, пишіть коментарі, ми відкриті до комунікації.

Далі будемо розбиратися зі стадіями кримінального провадження.
Тому до зустрічі наступної середи.

Як часто ви стикаєтесь з ямами на дорозі? Мабуть, що кожного дня.
Часто трапляються випадки, коли автомобіль проїжджаючи глибокі ями пошкоджується, або ж взагалі – може провалитись. Що ж робити у таких випадках?

ЛІРИКА.

Державним стандартом ДСТУ 3587-97 передбачено, що покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій. При цьому гранична глибина окремих осідань, ям чи вибоїн не має перевищувати 4 см чи 6 см у залежності від категорії дороги.

Поліція зобов’язана штрафувати не лише водіїв, а й посадових осіб, які не утримують дороги в належному стані. Такими посадовими особами є керівники рай- та облавтодорів, посадовці місцевого самоврядування тощо.

Слід зазначити, що автомобільні дороги відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати власника (або бути закріплені за певним суб’єктом). Зокрема, на власників доріг покладено обов’язок з їх обладнання та ремонту.

То ж, в разі, коли стан доріг через невідповідальне утримання призвів до ДТП, працівники поліції мають встановити або власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги та скласти відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП, який в подальшому буде розглядатись в суді.

«ПОТЕРПІЛИЙ», але не Президент.

Тут же Вам варто прослідкувати, щоб у графі протоколу «потерпілий» були вказані Ваші дані. Крім того, працівники поліції мають детально зробити заміри ями, а Ви в свою чергу в своїх поясненнях також маєте детально описати розмір ями та чому саме не вдалось вжити заходів для об’їзду перешкоди (до прикладу можна вказати, що через відсутність дорожніх знаків, обмежену оглядовість, погодні умови тощо не змогли уникнути потрапляння в яму).

Проте досить розповсюдженими бувають випадки, коли співробітники поліції мають намір скласти на Вас протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП і розповідають вам про п. 12.3 ПДР, що «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди».

І ЩО ТОДІ РОБИТИ?

В такому випадку необхідно наполягати на складенні протоколу на власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги за ст. 140 КУпАП, якщо ж все таки не допомагає, і співробітники поліції складають на Вас протокол за ст. 124 КУпАП, не варто панікувати, цей протокол у будь-якому випадку буде розглядатись судом.

І вже в суді необхідно буде довести, що Вашої вини як водія у потраплянні в яму – немає, оскільки було вжито усіх необхідних для цього заходів та дотримано ПДР.

«Аргументи інспектора про те, що водій їхав дуже швидко і не зупинився через це або не об’їхав яму, легко спростувати, вказавши на п. 12.9 ПДР, який забороняє різко гальмувати, різко змінювати положення авто на дорозі і їхати надто повільно»

коментує старший юрист Марина Носова.

І на останок, після отримання рішення суду про Вашу невинуватість, необхідно буде звернутись до Управління патрульної поліції з заявою щодо притягнення до відповідальності власника або відповідальну особу за певну ділянку дороги за ст. 140 КУпАП.

Якщо з Вами трапилась така «маленька неприємність», то не треба стояти вимірювати сантиметром глибину ями)

Дзвоніть нам, адвокати готові у будь-який час надати юридичну консультацію або виїхати на місце для надання правової допомоги. У будь-який час – це саме у будь-який час;)

Гарної дороги!)

#milleradministrative

Ось і настав очікуваний день.

Ми з радістю презентуємо вам перший пост із серії постів #міллерпро від нашої Кримінальної практики.

#millerCriminal

Кримінальне провадження – діяльність органів досудового розслідування, слідчого, дізнавача, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів.

Правові акти, що регулюють відносини у цій сфері:

– Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) – основний, регулює діяльність щодо розкриття злочинів.
– Кримінальний кодекс України (ККУ) – визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
– Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК) – регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань.

Кримінальне провадження включає в себе дві основні стадії. Досудове розслідування та судове провадження.

Почнемо з досудового розслідування:

Після отримання заяви чи виявлення факту злочину (кримінального правопорушення), посадова особа правоохоронного органу зобов’язана внести відомості про це до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – протягом 24 годин та розпочати розслідування.

Але на практиці органи досудового розслідування часто нехтують своїм обов’язком і не “відкривають” кримінальне провадження – одразу посилаючись на відсутність складу злочину.

Що робити?

В такому випадку ви наділені правом подати скаргу до суду на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР. За загальним правилом таку скаргу судді задовольняють і зобов’язують уповноважену особу правоохоронного органу розпочати досудове розслідування.

Отже, заяву прийнято і розслідування розпочате.

Що далі?

Далі слідчий проводить слідчі дії з метою отримання доказів та реконструкції події злочину. Це можуть бути допити, обшуки, огляди тощо.

Під час досудового розслідування учасники (потерпілий, підозрюваний) можуть подавати клопотання до слідчого/дізнавача про проведення певних слідчих дій (допит, проведення експертизи, тимчасовий доступ до документів і т.д.). Невмотивована відмова у задоволенні такого клопотання також може бути оскаржена до суду.

Крім слідчого/дізнавача, який займається справою, у кримінальному провадженні є процесуальний керівник – прокурор, який фактично керує діями слідчого. (детальніше про прокурора в наступних публікаціях).

Якщо зібрано достатньо доказів причетності особи до злочину – їй вручається повідомлення про підозру. Відповідно особа набуває статусу підозрюваного. До неї можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад домашній арешт, тримання під вартою тощо) з метою запобігання протидії слідству та переховуванню від органу досудового розслідування.

Проте, повідомлення про підозру ще не свідчить про винуватість особи. Це ще не вирок. Винною особу може визнати тільки суд, а стверджувати, що особа однозначно винна і точно вчинила злочин без вироку суду – некоректно і протиправно (відповідно до принципу презумпції невинуватості).

Якщо ж слідчий/дізнавач вважає, що зібрав достатньо доказів для доведення вини особи, то він за погодженням з прокурором складає обвинувальний акт.

Обвинувальний акт, разом із матеріалами кримінального провадження передається до суду.

Після цього досудове розслідування є закінченим. Особа, щодо якої складено обвинувальний акт набуває нового статусу – обвинуваченого.

Саме після направлення обвинувального акту починається судове провадження. Але про нього поговоримо пізніше.

Якщо ви прочитали цей пост, ви неймовірні і ми вами пишаємось. Адже немає нічого краще за людину, яка прагне до розвитку.

Вже наступної середи поговоримо про органи, що «займаються» досудовим розслідуванням.

Залишайтеся з нами та будьте правосвідомими.

Кримінальна практика нашої компанії підготувала серію постів #міллерпро

#millerCriminal

В даній серії ми націлені надати інформацію, яка стосується кримінальних справ, роз’яснити та допомогти розібратися з нюансами правової системи. Якщо ви не маєте спеціальної юридичної освіти, проте бажаєте бути правосвідомими, тоді читайте далі!)

Пости будуть виходити раз на тиждень по середах протягом двох місяців.

Логіка послідовності побудована так, щоб ви поступово отримували знання і вже в наступному пості могли розуміти про що йде мова.

Щоб не пропустити – можете зробити пости від нас обраними;)

Для цього треба натиснути на нашій сторінці на закладинку “підписки” і вибрати “обрані”).

Міллер, юридична компанія дбає про ваш вклад в свою правосвідомість.

Чекайте на перший пост вже наступної середи.
Поговоримо про кримінальне провадження та з чого все починається (не дай Боже).

#міллерпро#millerCriminal

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) входить до категорії найбільш поширених правопорушень.

За результатами вчинення ДТП передбачено:
адміністративну (ст. 124 КУпАП) та
кримінальну відповідальність (ст. 286 КК України).

Давайте розберемось, яка різниця між ними.

Адміністративна відповідальність.

Настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху:
– що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В такому разі складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому ж буде направлений до суду для розгляду;

– якщо в результаті цих дій потерпілому були заподіяні ЛЕГКІ тілесні ушкодження. Якщо в результаті зіткнення хтось отримав тілесні ушкодження (це можуть бути навіть незначні ушкодження) і під час дзвінка на лінію 102 було повідомлено про це, то на місце ДТП вже буде виїжджати СОГ (слідчо-оперативна група) та швидка допомога. Після чого пригода буде зафіксована в ЖЕО (журнал єдиного обліку) з відповідним номером і в рамках цього буде проведено відповідну експертизу щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

І вже після отримання висновку експерта про те, що особі було заподіяно ЛЕГКІ тілесні ушкодження співробітником патрульної складається протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передається до суду для розгляду.

Вчинення адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.

При цьому, особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо її цивільно-правова відповідальність була застрахована і учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (трохи згодом ми напишемо як скласти євро-протокол правильно та швидко).

Кримінальна відповідальність.

Настає в результаті порушення правил дорожнього руху, що спричинили заподіяння тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості або ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, а також у разі НАСТАННЯ СМЕРТІ потерпілого або потерпілих.

В разі доведеності вини водія та в залежності від наслідків, які настали в результаті ДТП, КК України передбачено покарання, яке може варіюватися від штрафу в розмірі 200-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що зараз становить 3 400 – 8 500 гривень, до позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортним засобом від 1 до 3 років

Для притягнення водія до кримінальної відповідальності за ДТП не має значення чи є у водія право на управління транспортним засобом, чи не має таких прав. Крім того, існує важливий нюанс: під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням, до відповідальності притягається не учень, а інструктор, який здійснює навчання і перебуває поряд з водієм в момент ДТП.

Старший юрист Марина Сорока «У жодному разі не залишайте місце ДТП, де є постраждалі особи, оскільки за ці дії передбачено кримінальну відповідальність за ст. 135 КК України (залишення в небезпеці). В такому разі не буде мати значення з чиєї вини відбулася ДТП, так як відповідальність наставатиме саме за залишення місця ДТП».

Щиро бажаємо вам не потрапляти в ДТП, а у випадку, якщо все ж таки ви стали її учасником – не залишати місце ДТП та відразу звернутися за професійною правовою допомогою.

Адвокати нашої компанії готові у будь-який час надати юридичну консультацію, а також виїхати на місце ДТП для надання правової допомоги.

#milleradministrative

Держпраці зазначає, що у 2020 році спостерігається тенденція до зменшення кількості офіційно зайнятого населення. У порівнянні з 2019, кількість працівників у травні цього року була майже на півмільйона меншою.

Президент України на початку квітня: запропонував Кабінету Міністрів України розробити механізм, який створить в Україні додаткові мільйони робочих місць.

Уряд у відповідь: з 01 вересня 2020 Держпраці проводить контрольні заходи з питань виявлення неоформлених працівників. Інспектор праці може прийти до вас без попередження та в будь-якій час перевірити наявність неофіційних працівників.

Тому що вам важливо знати:

1. Для юросіб та ФОПів, які є роботодавцями, передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства України у сфері охорони праці (якщо ви не уклали трудовий договір, не повідомили про найм працівника Державну податкову службу або не сплатили податки).

2. Штраф нараховується за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а тому залежить від кількості неофіційних співробітників і може складати від 50 000 до 150 000 грн. (якщо сплатити штраф в перші 10 банківських днів з дня його накладення – сума зменшується в два рази). Але сплата такого штрафу не звільняє вас від усунення порушень.

3. До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується тільки попередження, з умовою, що порушення виявлені вперше. Але після повторного виявлення порушення доведеться заплатити максимальний штраф.

4. Цікаво, що відповідальність за недопуск до перевірки чи створення перешкоди у її проведенні, якщо предметом перевірки є неоформлення трудових відносин, дорівнює 16 мінзарплат, тобто 80 000 грн.

Тому, якщо у вас працюють неоформлені співробітники і несподівано завітав інспектор Держпраці, платити штраф доведеться або за виявлені випадки незадекларованої праці або за недопущення інспектора до проведення перевірки.

Звісно, що ми пишемо про це не просто так…
Звертайтесь до нас до того, як завітає контролер. Це дешевше, ніж штраф;)

#millercorporate