Бюро економічної безпеки: що робитиме й коли запрацює

28 січня 2021 року Верховна рада України у другому читанні схвалила проект Закону «Про Бюро економічної безпеки України». Після кількох років політичних та правових дискусій про повноваження новий орган все ж таки створено!

Оскільки обговорень було багато, пропонуємо детальніше розібратися в його цілях та повноваженнях.

Що таке Бюро економічної безпеки?

Бюро економічної безпеки України – новий орган виконавчої влади, покликаний протидіяти правопорушенням, що посягають на економічну діяльність держави. Його основна мета – зниження корупції, оптимізація структури правоохоронних органів та розробка нових підходів щодо виявлення та протидії фінансовим злочинам.

Ухвалення закону про створення органу – частина міжнародних зобов’язань України перед МВФ та ЄС.

Що робитиме та як працюватиме Бюро?

Новостворений орган повністю замінить податкову міліцію та підрозділи з протидії економічним злочинам СБУ та Нацполіції. Ці структури будуть ліквідовані, щойно новий орган розпочне свою роботу.

До підслідності бюро належатимуть:

– протидія законній господарській діяльності;
– ухилення від сплати податків;
– доведення банку до неплатоспроможності;
– доведення до банкрутства;
– шахрайство з фінансовими ресурсами;
– злочини, що пов’язані з випуском та обігом цінних паперів, незаконним збором та використанням відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
– інші злочини, що посягають на функціонування економіки держави.

Новостворений орган зможе самостійно здійснювати оперативно-розшукову діяльність та формувати власні бази даних. Крім того, отримає прямий доступ до реєстрів Національної комісії з питань цінних паперів, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна тощо.

Коли запрацює?

Відповідно до закону Бюро економічної безпеки повинно запрацювати впродовж шести місяців з дня набрання чинності ухваленим законом.

Утім, практика новостворених правоохоронних органів в Україні показує, що вони не завжди вступають у свої повноваження в необхідні строки.

“Щоб оцінити реальні строки запуску достатньо подивитись на процес запуску іншого правоохоронного органу – ДБР. Додаткового часу потребує проведення конкурсних відборів, передачі матеріалів кримінальних проваджень та внесенням змін до окремих законодавчих актів та кодексів. Тобто орган може бути створений, проте без повноважень його реальна робота фактично неможлива.”

коментує юрист Міллер, юридичної компанії Артем Облетов.

А що думаєте про створення Бюро економічної безпеки ви?
Чи піде на користь інвестиційному клімату в Україні така зміна системи правоохоронних органів в сфері економічних злочинів?

Read More

Ви просили – ми зробили.

Тепер у нас є і рамка для вас у Facebook, яку ви можете добавити собі – щоб показати, що ви підтримуєте ініціативу переходу мови обслуговування на українську.

Щоб спробувати треба (о дивина!) тицьнути на кнопку «Спробувати» біля цієї рамки.

А ось ще цікаві подробиці про вже чинний закон.

ЯК ЦЕ ВЖЕ ПРАЦЮЄ?

16 січня 2021 набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Раніше ми написали для вас детальну інструкцію, як діяти, коли ви є свідком порушення встановлених цією статтею вимог про використання української мови: як зафіксувати і куди звертатись зі скаргою. Детальніше про це можна почитати отут: .

Як повідомив Уповноважений із захисту державної мови, за період 16–18 січня до нього надійшло вже більше 100 таких скарг. Він також зазначив: «Переважно вони стосуються інтернет-сайтів, реклами, вивісок. Була скарга, що хтось із керівництва ОСББ не хоче спілкуватися українською з жителями будинку. З кожним випадком ми будемо розбиратися та з’ясовувати, відправляти свої рекомендації».

А ШТРАФУВАТИ-ТО БУДУТЬ?

Відповідно до ст.55 Закону, після направлення скарги, Уповноважений може ухвалити рішення про залишення скарги без розгляду, здійснення мовної експертизи, або здійснення контролю за застосуванням державної мови.

За результатами здійснення контролю, Уповноважений складає акт. Якщо в акті зафіксовано порушення мовного законодавства – оголошується попередження і порушення мають усунути протягом 30 днів.

Якщо це порушення є повторним протягом року – Уповноважений одразу складає протокол.

Після того, як Уповноважений складе протокол і збере інші матеріали – він розглядає справу за участю порушника і виносить постанову про накладення штрафу.

За повторне порушення мовного законодавства накладається штраф від 5100 до 6800 гривень. При цьому. штрафуватимуть не персонал, а власників закладу.

Однак, положення, що стосуються стягнення штрафів, будуть діяти з 16 липня 2022 року.

До цього часу – триває перехідний період, під час якого всі суб’єкти господарювання мають змогу підготуватись до виконання вимог закону і усувати наявні в них порушення.

Чи буде цей закон дієвим – залежить від кожного із нас. Адже ми – це ті, хто надає послуги споживачам, і ми – це ті, хто і отримує ці послуги.
Тому – говорімо українською! І все буде добре!

Read More

“КАКАЯ РАЗНИЦА” – вже не прокатить.

Нарешті! Завтра! 16 січня 2021 року, починають діяти окремі норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», більш відомого як «закон про мову».

Серед іншого, стає обов’язковою для виконання стаття 30 цього Закону, що стосується використання української мови у сфері обслуговування споживачів.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Перший пункт статті 30 цього закону звучить так: мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

Тобто відтепер мовою обслуговування споживачів за замовчуванням є українська мова. Тобто ви не повинні просити, щоб з вами розмовляли українською – це мають робити з самого початку.

Це стосується всіх «підприємств, установ та організацій всіх форм власності та інших суб’єктів, що обслуговують споживачів, в тому числі інтернет-магазинів чи інтернет-каталогів».

Тобто сфера дії цієї норми не обмежена лише торгівлею, а поширюється на всі випадки, коли особа є споживачем товарів, робіт чи послуг. В тому числі – освітніх, соціальних послуг чи медичного обслуговування.

Іншими словами, українською мовою зобов’язані спілкуватись з вами, коли ви прийшли за продуктами до магазину, заправляєте машину на заправці, купуєте квиток в кінотеатрі, катаєтесь в трамваї, привели дитину на гурток до школи чи прийшли до лікарні на прийом.

Навіть якщо ви прийшли до офісу партії ОПЗЖ або в суд по справі нападу на С. Стерненка – з вами зобов’язані говорити українською, навіть якщо їм це так само сонячно, як і вампірам.

А ЯК ЩОДО ІНОЗЕМЦІВ?

Спілкування зі споживачами не українською мовою може відбуватись у виняткових ситуаціях, коли про це прямо просить клієнт. Закон передбачає, що у таких випадках спілкування може здійснюватись іншою мовою, яка прийнятна для сторін.

Тому іноземці, які не розуміють українську, можуть попросити спілкуватись з ними іншою мовою, до прикладу – англійською.

Однак, ця мова має бути прийнятною для обох сторін, тобто якщо покупець просить перейти на російську, але продавець її не знає, то треба обрати іншу мову, яка підійде обом сторонам.

До прикладу: є російськомовний прибулець і він – надає послуги на території України. Відповідно він зобов’язаний говорити українською. Якщо цей прибулець буде споживачем і буде просити україномовну пані касирку перейти на російську мову – то ця пані може відмовитись і ввічливо сказати: нехай щастить.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЦІ НОРМИ ПОРУШУЮТЬСЯ?

Лагідна частина дій.

1. Потрібно звернутися до працівника із проханням припинити порушення.
2. Якщо на ваше зауваження не реагують, то варто звернутись до менеджера чи керівника, з проханням виправити ситуацію.
3. Крім цього, якщо у закладу є книга скарг та пропозицій – варто попросити її і написати там про відповідне порушення.

Такі книги наразі вже не є обов’язковими, але про їх наявність варто уточнити у менеджера.

Наступна частина дій, із українською в серці.

1. Якщо після звернення до менеджера чи керівника працівник не почав розмовляти українською – необхідно зафіксувати це і отримати докази, що підтверджують порушення. Це можна зробити за допомогою опитування свідків, аудіо- чи відеозапису.

Якщо у вас вимагатимуть видалити чи припинити відеозапис із посиланням на статтю 307 Цивільного кодексу, яка не дозволяє зйомку фізичних осіб без її згоди, варто зазначити, що ця ситуація є винятком, адже ви не просто знімаєте фізичну особу чи частину її особистого життя, а фіксуєте порушення ваших прав.

А відповідно до статті 32 Конституції України, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, допускається в інтересах прав людини.

Ви можете навіть не фіксувати конкретного співробітника у момент розмови, а знімати, до прикладу, себе. Головне, щоб було зафіксовано де саме і коли це відбувається та сам факт правопорушення.

Також можна отримати письмові пояснення свідків, які присутні під час розмови, щоб вони підтвердили події.

2. Подаємо скаргу Уповноваженого із захисту державної мови.

Таку скаргу можна направити письмово або електронною поштою на адресу Уповноваженого. І у цій скарзі важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення.

Адреса уповноваженого: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12.
Електронна скринька: skarha@mova-ombudsman.gov.ua.
Також можна заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого www.mova-ombudsman.gov.ua.

Приклад тексту скарги:

«Уповноваженому із захисту державної мови
01001, м. Київ, провулок Музейний, 12.

Клюс Марія Олександрівна
01001, м.Київ, вул. Українська, 91, кв.91
Email: ukrmova@gmail.com

СКАРГА
щодо порушення законодавства про функціонування державної мови

16 січня 2021 року я відвідала заклад під назвою «Прибульці». Відповідно до даних в куточку споживача, послуги там надає ТОВ «Кримнаш» (код ЄДРПОУ 809786547; адреса: м.Київ, вул.Болсуновська, 2А).

Коли я підійшла до барної стійки, щоб зробити замовлення, працівник закладу із бейждиком «Олуховський Олексій, бармен» звернувся до мене російською мовою. Я зробила працівнику зауваження і водночас ввімкнула відеозапис, щоб зафіксувати, що працівником даного закладу порушується положення статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Працівник закладу продовжив звертатись до мене російською мовою, зазначаючи, що українською мовою він не володіє. Тому я попросила покликати менеджера закладу.

Через деякий час менеджер, який представився Кивою Кирилом Валерієвичем, з’явився, і я зробила зауваження, що працівником їх закладу не виконуються законодавчі вимоги щодо використання державної мови. Однак менеджер відповів, що вони не змушують своїх працівників переходити на українську, тому що те, що він говорить російською і так зрозуміло україномовним громадянам.

Ця розмова зафіксована на відеозаписі, який я долучаю до цієї скарги.

Також до даної скарги додаються письмова заява Зозулі В.А., яка також була відвідувачем цього закладу і підтверджує обставини, зазначені у даній заяві. До неї під час оформлення замовлення також звертались російською мовою.

Зважаючи на принципову позицію працівників та персоналу, та докази, що свідчить про системність порушень, керуючись ст.30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної»,

ПРОШУ:
Скласти протокол і накласти штраф за порушення ст.30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ТОВ «Кримнаш» (код ЄДРПОУ 809786547; адреса: м.Київ, вул.Болсуновська, 2А).
Про результати повідомити на email: ukrmova@gmail.com.

Дата Підпис»

Детальніше про те куди і як подавати скаргу – за посиланням: .

Секретаріат Уповноваженого також зазначив, що буде здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону. І якщо вони фіксуватимуть системні порушення – то будуть самостійно накладати штрафи на порушників.

Розуміємо, що вже завтра сателіти держави агресора здатні будуть виготовляти додаткову теплову енергію через таку норму закону про мову.

Але… Українська – це круто 🙂 І ми маємо на неї право! Тож давайте зігріємось цим “теплом” і милозвучністю української.

P.S. «блд» на картинці – це не те що ви подумали, а лише абревіатура «будь ласка, дякую» 

Read More

#міллерпро Європейський суд з прав людини.

Друзі, ми протягом декількох місяців розповідали вам про досудове розслідуванням та судовиий розгляд кримінальних проваджень національними правоохоронними та судовими органами.

Проте, це не єдиний спосіб вирішення юридичних проблем, адже крім національних органів існує можливість звернутися до Європейського суду з прав людини.

#millerCriminal

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) є міжнародним судовим органом, який перевіряє дотримання державами-членами Ради Європи прав та гарантій, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ).

В яких випадках можна звернутись до Європейського суду з прав людини?

Є три обов’язкові критерії такого звернення:

– особою вичерпано всі доступні ефективні національні засоби юридичного захисту,
– не пропущений строк звернення до Суду;
– справа ще не розглядалась Судом з тих самих підстав і не використано іншого міжнародного механізму захисту права.

Хто може звертатися до ЄСПЛ?

До суду можуть звертатися:

– фізичні особи (групи осіб);
– неурядові організації;
– держави.

Порушником прав виступає саме ДЕРЖАВА – в особі державних органів, посадових осіб, які допустили порушення.

Важливо! Заявнику не обов’язково бути громадянином держави члена Ради Європи або взагалі громадянином держави, на яку він подає скаргу. Найчастіше при розгляді скарг Суду доводиться мати справу з так званими прямими (безпосередніми ) жертвами: звертається особа сама безпосередньо, яка стала жертвою порушення його права.

Компетенція ЄСПЛ поширюється на всіх членів Ради Європи, які ратифікували ЄКПЛ.

Тому, перш ніж звертатися до ЄСПЛ, варто зрозуміти, чи є держава на яку ви позиваєтесь членом Ради Європи та чи закріплені ваші порушення ЄКПЛ.

До прав та свобод, які можуть бути порушені, зокрема, відноситься:

– право на життя;
– заборона катування;
– заборона рабства і примусової праці;
– право на свободу та особисту недоторканність;
– право на справедливий суд;
– ніякого покарання без закону;
– право на повагу до приватного і сімейного життя;
– свобода думки, совісті і релігії;
– свобода вираження поглядів;
– свобода зібрань та об’єднання;
– право на шлюб;
– право на ефективний засіб юридичного захисту;
– заборона дискримінації;
– відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації;
– обмеження політичної діяльності іноземців;
– заборона зловживання правами.

Тобто,предметом скарги можуть бути тільки права і свободи, які гарантуються Конвенцією або її протоколами. Перелік цих прав є досить широким,але цікаво те, що в ньому відсутні деякі права, відомі нашому і новітньому конституційному законодавстві .

Протягом якого часу потрібно подавати скаргу?

Скарга повинна бути подана не пізніше ніж через 6 місяців після прийняття остаточного рішення на національному рівні, впродовж яких можете подати заяву до Суду. Цей термін відновленню не підлягає.

Якою мовою писати скаргу?

Писати до Суду можна однією з офіційних мов будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію. Тобто українською також можна писати.

Формуляр заяви треба завантажити, заповнити, роздрукувати і надіслати до Суду поштою разом з усіма необхідними документами.

Зауважу, що розгляд поданої заяви є безкоштовним.

Що відбувається після розгляду заяви?

Після розгляду вашої заяви, ЄСПЛ або встановлює відсутність порушення державою-відповідачем порушення Конвенції, або визнає таке порушення державою.

Яке значення рішення ЄСПЛ має для заявника?

Якщо ЄСПЛ встановлює наявність порушення Конвенції, то він постановляє рішення, в якому чітко вказує:

яку статтю Конвенції державою порушено;
яку суму моральної та матеріальної шкоди держава повинна компенсувати (для того, щоб порушені права були відновлені).

Таким чином, встановлюється факт порушення ваших прав, та вирішується питання відшкодування заподіяної шкоди – справедливої сатисфакції.

Рішення офіційно публікується та може бути використане країнами членами Ради Європи як джерело права. Тобто на таке рішення можна і треба посилатись в національних судах.

До речі, це крайній пост Кримінальної практики в цьому році. Тому дякуємо що були з нами та розвивали свій кримінально-процесуальний кругозір.

Але це не кінець. Ви ж так не подумали, правда?

На початку 2021 року, ми почнемо нову серію постів від нашої Корпоративної практики, які будуть не менш цікаві, та розкажуть вам простою мовою про юридичні тонкощі бізнесу в Україні.

#millerCorporate#міллерпро Бізнес.

Перший пост вийде вже скоро, але в наступному році.

Чудових вам свят, новорічної казки та до зустрічі в новому 2021 році.

Нехай щастить!

Read More

Не забудьте про захист

Ви вклали душу, а конкурент скопіював ваш торгову марку та ще й контент вашої веб-сторінки?

Продовжуйте генерувати ідеї, але при цьому, не забувайте про ці прості поради від наших захисників інтелектуальної власності Ruslana KoshelJulia RyabetsKarina Panchenko :

1. Не забувайте здійснити технічний захист

Мабуть більшості відомо, що на програмному рівні веб-сторінки можна заборонити копіювання чи виділення тексту, або до скопійованого тексту автоматично прикріплювати посилання на сайт. Однак не всі пам’ятають, що на фотографії, малюнки обов’язково проставляти водяний знак.

Звичайно не секрет, що деякі користувачі навчилися справлятися із технічним захистом, тому, щоб ускладнити їм життя, не забувайте й про юридичний:

2. Не забувайте використовувати знак копірайту ©

Це найпростіший спосіб, щоб заявити про власне авторство на контент, наприклад статтю. Для цього навіть не обов’язково здійснювати державну реєстрацію, адже авторське право виникає з моменту створення вами твору. Саме тому датою створення буде вважатись дата публікації на сайті. Головне, щоб ваша ідея і твір були унікальними і новими, як кожен вихід на вулицю після карантину.

3. Реєструйте авторські права

Нехай це не викликає у вас внутрішніх конфліктів, але, попри те, що реєстрація необов’язкова, ми як юристи однозначно рекомендуємо це зробити – зареєструвати авторські права на твір. Навіщо? Такі вже ті юристи, адже це спростить доведення факту порушення ваших авторських прав, якщо конкурент все ж скопіює контент.
Водночас, це є актуально ще тоді, коли дизайн вашого сайту оригінальний та впізнаваний споживачами, адже у такому разі рекомендуємо зареєструвати авторське право на нього. Це надасть змогу лише вам використовувати розроблений дизайн зовнішнього вигляду сайту.

4. Зареєструйте вже нарешті вашу торгову марку (ТМ)

Ви однозначно використовуєте позначення для вирізнення власного бренду (наприклад – слово, літеру, цифру, картинку). Це і є торгова марка. Скоріш всього ви навіть використовуєте її у назві сайту, тобто як домен.
Із цим пов’язана ваша репутація, через що вас впізнають користувачі, а відповідно конкуренти в першу чергу намагаються скопіювати, адже так вони зможуть користуватися вашою репутацією та переманювати користувачів.
Найпростіший спосіб захисту – зареєструвати ТМ, отримавши виключне право користуватися ним навіть у домені. З цим не потрібно зволікати, адже ваш конкурент може зробити це раніше за вас і довести потім, що це ваше позначення, буде вкрай складно.

5. Публікуйте на сайті угоду користувача

Викладіть у ній правила функціонування вашого сайту та використання контенту.
Ось кілька важливих пунктів для вашої майбутньої угоди користувача:
– копіювання матеріалів сайту можливо лише за умови письмової згоди автора/адміністрації сайту чи проставлення посилання на першоджерело;
– користувач сайту не може передавати чи надавати доступ до елементів контенту третім особам;
– права на будь-який контент сайту (дизайн чи його елементи, аудіо, відео, текстові матеріали та фото) належать компанії/правовласнику/автору, а використання такого контенту здійснюється виключно у передбачений сайтом спосіб.

І не забувайте попередити про відповідальність за порушення правил використання контенту на вашому сайті, зокрема за його копіювання.

Якщо ж ваші конкуренти вкрай недобросовісні та скопіювали ваш контент, то пишіть/дзвоніть ми вже знаємо як діяти! 

Read More

#міллерпро Касаційний розгляд.

Представляємо вашій увазі новий пост від нашої Кримінальної практики, в якому ми розповідаємо про третю і фінальну інстанцію перегляду судового рішення в Україні.

#millerCriminal

У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали суду першої інстанції виключно після їх перегляду в апеляційному порядку.

Кримінальне провадження у касаційній інстанції розглядається Верховним судом.

Як звернутись до Верховного суду?

Стороною, яка не погоджується з рішенням апеляційного суду готується касаційна скарга, яка подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Також додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надсилання учасникам провадження.

Який строк подання касаційної скарги?

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Касаційна скарга подається виключно в письмовій формі.

Хто входить до складу суддів?

Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Протягом якого строку відкривається касаційне провадження?

Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом 5 днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав:

– для залишення касаційної скарги без руху;
повернення касаційної скарги;
– відмови у відкритті касаційного провадження.

Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.

Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.

Важливо знати! Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права:

– досліджувати докази;
– встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні;
– вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Після виконання вищевказаних дій і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Суд має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу, про що оголошується на початку засідання.

Чи може відбутися розгляд без участі сторін?

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені.

Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Яке рішення приймається касаційним судом?

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

– залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення;
– скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
– скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
– змінити судове рішення.

Рішення цього суду приймається у формі постанови.

Рішення касаційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, за винятком його оскарження в Європейському суді з прав людини, про що поговоримо в наступному пості.

З наступаючими святами, друзі. Побачимось наступної середи.

Read More

Законність використання бренду та навіщо реєстрація бренду (торгової марки – ТМ).

Чи часто Ви думаєте про масштабування та вихід з своїм бізнесом на глобальний ринок товарів послуг? Якщо так, то варто звернути увагу і на власний бренд.

Спочатку зазначимо один раз і назавжди – бред, лого, позначення, малюночок/назва, що позначає ваш бізнес – все це має юридичний термін “торгова марка” або “знак для товарів і послуг”.

Наш юрист Julia Ryabets відповідає на найпопулярніші запитання щодо реєстрації торгових марок.

Чи можна використовувати ТМ без реєстрації?

Можна, але тільки якщо Ви впевнені, що вона вже не зареєстрована/не використовується на «ринку» та відповідно таким використанням ви не порушуєте права третіх осіб. АЛЕ варто враховувати, що поки ви масштабуєте свій бренд – хтось може його узаконити.
Реєстрація по суті не є обов’язковою, є виключення у разі якщо ви не займаєтесь виготовленням алкогольної продукції (без реєстрації торгової марки неможливо отримати ліцензію на виробництво алкогольної продукції).

У разі реєстрації ТМ – я захищаю її від всіх ризиків?

Потрібно враховувати, що ТМ реєструється в конкретних класах, які відповідають певним сферам діяльності – послуги, товари. Всього наразі їх визначено міжнародною класифікацією 45, і за реєстрацію у кожному з класів вам необхідно сплачувати додатковий збір. Отже, якщо ви наприклад виробник шкіряних гаманців, і зареєстрували вашу ТМ в класі, що відповідає виробництву аксесуарів, а певна особа використала вашу ТМ в класі, щодо надання послуг охорони, то, на жаль, ви не маєте права забороняти даній особі використання ТМ. Що ж тоді бігти і реєструвати вашу ТМ у всіх можливих класах? Наша відповідь ні, оскільки варіанти захисту все ж таки є, просто потрібно знайти свого юриста, якщо для вас це питання принципове.

Яка вартість реєстрації?

Мінімальна вартість збору за подачу заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг 4.000 грн., вона змінюється виходячи з кількості класів, власників (заявників), кольору та інших додаткових опцій.

А скільки очікувати реєстрацію?

В цьому процесі, на жаль, не має вставлених рамок, загальний строк для проходження всіх етапів реєстрації (експертиз у тому числі) – 2 роки в загальному порядку; до року в прискореному порядку, але за таке прискорення додатково оплачується підвищений збір.

Краще чорно-білу чи кольорову ТМ реєструвати?

Подаючи на реєстрацію конкретний кольоровий макет ТМ (її вигляд) – Ви фіксуєте її саме в такому вигляді (такій кольоровій гаммі), в якому ви плануєте її використання в подальшому.
Тому в даному випадку ми рекомендуємо реєструвати чорно-білу ТМ, але додавати формулювання щодо використання в різних відтінках та кольорах, до того ж чорно-білий варіант не потребує додаткової оплати збору;)

У мене вже є ТОВ – чи варто мені реєструвати саме на ТОВ бренд?

Потрібно враховувати, що у разі припинення ТОВ – учасники такого ТОВ матимуть додатковий клопіт – ділити ТМ та безпосередньо перереєстровувати ТМ юридично.
В такому разі рекомендуємо реєструвати все ж таки на фізичних осіб – учасників ТОВ. У такому разі навіть при зміні форми ведення підприємницької діяльності – за законними власниками права на ТМ залишаються.

Якщо у вас ще лишились питання після нашого посту, то ласкаво просимо в коментарі. А можливо ми когось переконали в необхідності реєстрації вашого бренду, то чекаємо ваше повідомлення в особисті. 

Read More

16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства.

Щорічно з 2001 року, з 25 листопада до 10 грудня, Україна приєднується до Міжнародної кампанії «16 Days of Activism against Gender-based Violence», що спрямована на боротьбу з гендерно-зумовленим насильством.

Дати проведення такої кампанії обрані невипадково.
Адже 25 листопада є Міжнародним днем боротьби з насильством щодо жінок, а 10 грудня – Міжнародним днем прав людини.

Тобто кампанія 16 днів створює символічний зв’язок між цими днями і підкреслює те, що гендерно-зумовлене насильство є, насамперед, серйозним порушенням прав людини.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ КАМПАНІЇ.

У всьому світі в ці дні громадянське суспільство поширює заклики запобігання та ліквідації гендерно-зумовленого насильства, зокрема – щодо жінок та дівчат.
Громадські організації проводять заходи для підвищення обізнаності в суспільстві щодо цієї проблеми, активізації спільних зусиль для боротьби, обміну знаннями та інноваціями у цій сфері.
В Україні особливу роль відводять заходам з інформування, протидії та боротьби з домашнім насильством щодо жінок, як видом гендерно-обумовленого насильства.
Представництво Ради Європи в Україні наголошує:
“Домашнє насильство – найпоширеніший вид гендерно-зумовленого насильства та найбільш поширена форма порушення прав жінок в Україні. Воно має нищівні фізичні та психічні наслідки для жінок, сімей та громад.
На жаль, воно часто залишається невидимим та замовчаним через відчуття сорому чи, навіть, терпимості до насильства. Ситуація ще більше загострилась під час пандемії COVID-19 – у деяких регіонах кількість випадків насильства стрімко зросла”.

АКТИВІСТИ БОРОТЬБИ З ДОМАШНІМ НАСИЛЛЯМ В УКРАЇНІ.

В рамках збільшення обізнаності з проблемами домашнього насильства важливо згадати і про окремих людей, які щодня продовжують свою боротьбу з насиллям проти жінок.
Як ми писали раніше, наша Компанія представляє інтереси Polina Nenia, яка привертає увагу до проблем домашнього насилля в рамках діяльності ГО #жінкиUA.
Вона також є видавцем, журналістом, редактором сайту BESTIN.UA і мамою трьох дітей.

Інтереси Поліни Нені представляє наша Практика ділової репутації, так як до неї пред’явив позов колишній депутат Київської обласної ради Гліб Лірник. У своєму позові він просить спростувати недостовірну та негативну інформацію про нього та стягнути моральну шкоду у розмірі 3 мільйони гривень.
Позов стосується двох публікацій Поліни Нені, де вона розповідає про колишню дружину Лірника – Валентину Павлюк, розповідає про події, що стосуються її побиття.

Г.Лірник просить спростувати публікації Поліни Нені майже повністю – і в тій частині, де вона розповідає про події, і навіть там, де вона вказує свою позицію (!), що домашнє насилля і свавільне відібрання дитини у матері є неприпустимими.

Зокрема, Г.Лірник просить спростувати такі фрази як:
– “… у Вали Павлюк, девушки, которая проживает в моем ЖК, отец отобрал ребенка и удерживает в своём доме”;
– “Мы познакомились ранее, при очень неприятных обстоятельствах, когда бывший муж первый раз ее избил”;
– “поднимать руку на женщину, это преступление”;
– “как результат; жестоко избитая до потери сознания мама ребёнка, в тяжелейшем состоянии и в крови, у которой до этого таки отобрали ребенка”;
– “Никто не вправе единолично отбирать ребёнка у мамы! Никто не имеет права избивать ногами женщин и матерей своих детей! Такие преступления должны наказываться и пресекаться!“ тощо.
З цими публікаціями Поліни Нені в повному обсязі ознайомитись можна тут:  та .

Зважаючи на такі позовні вимоги, рішення суду в цій справі може відіграти критично важливу роль для можливості публічно висвітлювати випадки домашнього насильства. А це є однією із ключових складових боротьби за права жінок.
Тому ця справа покаже реальність та дієвість механізмів превенції таких злочинів в Україні.
Адже домашнє насильство – це не приватна справа. І ми разом маємо боротися із ним!

Read More

#міллерпро Судовий розгляд. Перша інстанція.

Як і обіцяли сьогодні поговоримо про судовий розгляд в суді першої інстанції, його стадії та особливості.

#millerCriminal

Відповідно до закону, судовий розгляд кримінальних справ складається з трьох основних етапів:

– розгляд справи в місцевому суді – так звана І інстанція ;
– перегляд судових рішень в апеляційному суді – ІІ інстанція;
– перегляд в касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами – ІІІ інстанція.

Докладніше про апеляцію та касацію ми розповімо вам в наступному пості, сьогодні ж зупинимось на судовому розгляді в суді першої інстанції

Судовий розгляд в місцевому суді складається з трьох основних стадій. Це підготовче судове засідання, судовий розгляд, ухвалення та проголошення судового рішення.

Що таке підготовче судове засідання?

Підготовче судове засідання це фактично обговорення та визначення організаційних питань для подальшого судового розгляду.

На підготовче судове засідання викликаються всі учасники судового провадження, тобто обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілий, його представник тощо. Явка обов’язкова.

Які рішення приймаються на підготовчому засіданні?

На підготовчому судовому засіданні, суд може:

1. Затвердити угоду про примирення/ визнання винуватості або відмовити в затвердженні такої угоди;
2. Повернути обвинувальний акт або клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру прокурору для усунення недоліків;
3. Закрити провадження, за наявності підстав для закриття;
4. Направити обвинувальний акт, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру до іншого суду;
5. Призначити судовий розгляд;
6. Доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Тобто, на підготовчому засіданні суд не має права розглядати докази та вирішувати питання доведеності вини особи.

Якщо обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, справа підсудна цьому суду та підстав для закриття не вбачається – суддя призначає справу до судового розгляду по суті.

Які ж особливості судового розгляду по суті?

Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Після цього суддя встановлює особу обвинуваченого, роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміло йому в чому його обвинувачують, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Далі визначається обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження. Тобто які самі докази дослідити першими, а які після них. Кожна сторона по справі по черзі висловлює свою думку.

Якщо обвинувачений визнає свою вину суд має право визнати недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Це так званий «скорочений або спрощений порядок». Така можливість передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України.

Якщо обвинувачений не визнає свою вину розгляд справи відбувається по загальному порядку. В цьому випадку досліджуються всі докази та допитуються обвинувачений, потерпілий (в разі наявності), свідки та ін.

Зауважу, допит обвинуваченого здійснюється обов’язково (тобто і в «скороченому» і в «повному» порядку), крім випадку, якщо він відмовився від давання показань.

Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами суддя з’ясовує в учасників, чи бажають вони доповнити судовий розгляд та заслуховує такі доповнення.

Якщо доповнень у учасників немає, суддя завершує стадію дослідження доказів та переходить до судових дебатів.

Хто виступає у судових дебатах?

У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, обвинувачений, захисники (представники) вказаних осіб.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово.

Важливо запам’ятати! Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом.

Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як суд приймає та оголошує рішення?

Рішення приймається в нарадчій кімнаті. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Склад суду оцінює всі зібрані під час судового розгляду матеріали та на підставі цього приймає рішення про винуватість чи невинуватість особи.

Судове рішення викладається тільки у формі вироку.

Після прийняття рішення склад суду повертається з нарадчої кімнати та проголошує вирок. Після чого обов’язково вручає копії учасникам процесу.

У разі ж якщо учасники розгляду не погоджуються з рішенням суду першої інстанції, то мають можливість перегляду судового рішення в суді апеляційної інстанції. Про це поговоримо наступного тижня.

Якщо залишились питання, з радістю відповімо в коментарях під цим описом. Гарного всім вечора.

Read More

#міллерпро Обвинувальний акт.

Ми пропонуємо вам провести цей прохолодний передзимовий вечір в компанії теплого напою та нової публікації від нашої Кримінальної практики.

Сьогодні в нашій щотижневій серії постів поговоримо про обвинувальний акт.

#millerCriminal

Обвинувальний акт – це документ яким фактично завершується досудове розслідування. В ньому слідчий або прокурор має викласти всі фактичні обставини справи та сформулювати в чому саме обвинувачується особа.

Ким складається обвинувальний акт?

Обвинувальний акт складається або слідчим, після чого затверджується прокурором або тільки прокурором – зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Як він вручається?

Коли дізнавач, слідчий або прокурор вирішує, що зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акта, він письмово повідомляє підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після ознайомлення стороною захисту із такими матеріалами, під розписку і вручається обвинувальний акт.

Що означає “надання доступу” до матеріалів досудового розслідування?

Це обов’язок сторони обвинувачення надати всі зібрані докази, які в майбутньому планується використати в суді для доведення винуватості особи. До речі такий самий обов’язок покладено і на сторону захисту.

Як виглядає обвинувальний акт?

Обвинувальний складається в умовно довільній формі, проте, відповідно до ст. 291 КПК України, обов’язково має містити:

– номер кримінального провадження (номер ЄРДР);
– анкетні відомості щодо кожного обвинуваченого, потерпілого;
– посада, прізвище, ім’я, по батькові слідчого та прокурора;
– фактичний виклад обставин;
– обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання;
– розмір шкоди;
– розмір витрат на залучення експерта (проведення експертиз);
– дата та місце складання.

Крім того, до обвинувального акта обов’язково додаються:

– реєстр матеріалів досудового розслідування (в реєстрі здійснюється перелік всіх проведених слідчих дій, прийнятих процесуальних рішень та наявних процесуальних документів);
– цивільний позов (якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування);
– розписка підозрюваного (про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування);
розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову (якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного);
– довідка про юридичну особу (якщо провадження здійснюється проти підприємств, установ, організацій і т.д.).

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Важливо запам’ятати! Якщо в обвинувальному відсутній хоч один пункт, передбачений ст. 291 КПК України або не долучені реєстр або розписка, такий акт суд повинен повернути прокурору для усунення недоліків.

Дякуємо за увагу. Наступної середи ми почнемо говорити про судовий розгляд, його стадії та особливості

Read More