Сьогодні мало відбутись перше засідання у справі за позовом Гліба Лірника до Поліни Нені та сайту Obozrevatel.com. Однак, воно було зняте з розгляду через перебування на лікарняному судді Волошина В.О.
Про дату та час нового засідання ми вам повідомимо після того, як їх призначить суд.
Наш адвокат представлятиме інтереси Polina Nenia, до якої пред’явив позов депутат Київської обласної ради Гліб Лірник.
Перше судове засідання у цій справі відбудеться уже сьогодні – 15 вересня, у Шевченківський районний суд міста Києва.
У своєму позові Лірник Г. просить захистити його честь, гідність та ділову репутацію, спростувати недостовірну та негативну інформацію про нього та стягнути моральну шкоду у розмірі 3 мільйони гривень.
У позові він вказує, що недостовірною є інформація, поширена Поліною Ненею на її особистій сторінці у соціальній мережі facebook і сайтом Obozrevatel.
Ця інформація стосується того, що дружина депутата, з якою він наразі розлучений, Павлюк Валентина, може бути жертвою домашнього насилля.
Зокрема, Позивач просить спростувати такі фрази як:
– “… у Вали Павлюк, девушки, которая проживает в моем ЖК, отец отобрал ребенка и удерживает в своём доме”;
– “Мы познакомились ранее, при очень неприятных обстоятельствах, когда бывший муж первый раз ее избил”;
– “поднимать руку на женщину, это преступление”;
– “ как результат; жестоко избитая до потери сознания мама ребёнка, в тяжелейшем состоянии и в крови, у которой до этого таки отобрали ребенка”;
– “Никто не вправе единолично отбирать ребёнка у мамы! Никто не имеет права избивать ногами женщин и матерей своих детей! Такие преступления должны наказываться и пресекаться!“ тощо.
Тобто Позивач просить спростувати публікації Поліни Нені майже повністю – і в тій частині, де вона розповідає про можливі побиття і там, де вона вказує свою позицію, що домашнє насилля і свавільне відібрання дитини у матері є неприпустимими.
Крім моральної шкоди у розмірі 3 мільйонів гривень, у позові депутат просить і про відшкодування його витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 тисяч гривень та судового збору у розмірі більше 13 тисяч гривень.
Поліна Неня є видавцем, журналістом, редактором сайту BESTIN.UA і мамою трьох дітей. Нещодавно вона публічно висвітлювала свою історію щодо встановлення місця проживання своєї доньки у справі між нею та її колишнім чоловіком під хештегом #вернутьтеону.
Також Поліна Неня привертає увагу до проблем домашнього насилля у рамках діяльності ГО #жінкиUA.
Рішення у цій справі буде мати вагомий вплив на захист жертвами домашнього насилля своїх прав.
Зважаючи наскільки важливою є публічність у таких ситуаціях, ми будемо боротись за дотримання балансу між захистом ділової репутації і забезпеченням можливості жертвам насилля публічно розповідати про порушення щодо них.
15 вересня Печерський районний суд розгляне справу про захист честі та гідності за позовом Альони Шевцової – бізнесвумен і дружини начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Євгена Шевцова (про нього ви могли читати у попередній наших дописах).
Шевцова позивається до Олексія Голобуцького, інтереси якого представляє наша компнія, та інтернет-видання «Главком» через опублікування статті про неї та її чоловіка.
Позивачка просить суд визнати недостовірною та спростувати інформацію про те, що подружжя «цькувало журналістів», а також про те, що вона причетна до діяльності онлайн-казино, а її компанія фігурує у кримінальних провадженнях і пов’язана з російським бізнесом тощо. Ми ж у цій справі будемо доводити, що автор статті надавав свою оцінку діям подружжя.
Позивачка вимагає спростувати фразу про «цькування журналістів», яку автор вжив, описуючи розвиток «конфлікту» між журналістами та Євгенієм Шевцовим.
Нагадаємо, що різні ЗМІ публікували статті про статки сім’ї Шевцових (ось посилання про розслідування Бігуса (), і на думку багатьох, саме це могло стати причиною незатвердження Шевцова Є.О. та посаді в Державному бюро розслідувань. І як наслідок – численних позовів до різних ЗМІ. Тобто наша справа далеко не перша у цього подружжя.
Інша фраза, яку вимагають спростувати:
«Про те, що Олена Дегрик [тобто Шевцова] причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія «Леогеймінг-Пей» фігурує у кримінальних провадженнях. Дегрик, зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі».
Як ви оціните слово «причетна»? На думку позивачки це явно означає звинувачення у злочинній діяльності.
Проте це слово має інше значення. «Причетний» – який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.
А як щодо слова «підозрюють»? Чи завжди це про підозру в злочині? Адже це слово використовують і в іншому контексті:
З підозрою – недовірливо, підозрюючи в чому-небудь;
На підозрі – у становищі, коли комусь не довіряють.
В даній справі автор висловлював свої оціночні судження, а не вказував про злочин, що передбачений Кримінальним кодексом. Зверніть увагу, він не писав «повідомили про підозру», «вручили підозру», як це звичайно вказується у випадку, коли йдеться про злочини.
При цьому, в автора були підстави говорити про таку «причетність» Шевцової. Адже у відкритому судовому реєстрі є ухвали (), де згадуються компанії ТОВ «Леогеймінг» і ТОВ «ФК Леогеймінг пей».
Ці компанії фігурували в кримінальному провадженні, відкритому за матеріалами Служби безпеки України за фактом щорічного виведення до Російської Федерації 350 млн. доларів від грального бізнесу (кримінальне провадження №42017000000002925).
І ЗМІ стверджували, що фігурантом цього кримінального провадження була Шевцова А.В. ().
Можливо така форма оціночних суджень трохи жорстка для Шевцової, та це не означає, що ніхто не має права так висловлюватись щодо неї. Особливо, якщо для цього є підстави.
Цим та іншим висловлюванням у статті надасть оцінку тепер суд, а ми будемо тримати вас у курсі цієї справи.
Відповідаємо на публікацію сторони захисту підозрюваного у справі вбивства ветеранів АТО в Житомирській області, яке сталось 22 травня 2020 року:
“Вчора, на веб-порталі “pravo.ua” вийшла стаття шановного адвоката Черезова Ігора, під назвою “Гибель семи человек в Житомирской области: почему дело перестало быть резонансным?”.
У цій статті автор намагався викласти нову версію подій вбивства Бєлоуса О.Л., Мамиченка В.Л., Москальця А.В., Османова Е.М., Купріянова В.О., Вульчина В.С. та Ханенка Романа, інтереси дружини якого представляла наша компанія. Їх імена навіть не згадуються в тексті блогу, до речі.
Категорично не погоджуюсь із висновками пана Черезова. І ось чому:
1. Після вступної частини статті, адвокат намагається знову зв’язати вбивство групи осіб з популярною на початку розслідування версією ЗМІ про існування так званого “царька” – високопосадовця місцевого правоохоронного органу, який особисто приїжджав до підозрюваного за “данью” (див. неправомірна вигода). Не отримавши якої, зі слів автора високопосадовець поїхав і навіть поліція яка “сиділа в засаді” (див. здійснювала контроль за вчиненням злочину) – не змогла його зупинити.
Тут виникає багато запитань. Але найважливіші – якщо адвокат та його Клієнт знають особу можливого корупціонера, а підозрюваний вже навіть звертався до правоохоронців з відповідною заявою – чому в рамках стратегії захисту адвокат не намагається добитись притягнення до відповідальності так званого замовника нападу? Чому не допитано поліцейських які начебто його відпустили? Чому йому та поліцейським ще не повідомлено про підозру?
Відповідь доволі проста – тому що будь-які зв’язки цього умовного правоохоронця із загиблими відсутні. Впевнений, що вони ніколи й не існували.
2. Далі автор статті знову вказує на те, що загиблі були знайомі із “царьком” і приїхавши на ставок по вказівці останнього одразу витягли зброю. Після чого пише про те, що загиблі вживали алкоголь і наркотичні засоби, а після цього вимагали у підозрюваного забрати “заяву про вимагання”, погрожуючи вбивством.
По-перше, повторюсь, будь-яких фактів чи взагалі інформації про зв’язок загиблих із тим правоохоронцем та взагалі з правоохоронцями в статті не наведено. Логічно, тому що подібні факти відсутні.
По-друге, за 5 днів до події, 17 травня був день народження Романа Ханенка. Крім того, останній з підозрюваним були знайомі приблизно 10 років, товаришували та часто відпочивали в одній компанії, коли Роман приїздив разом зі своїми друзями до села Новоселиця. І це також зафіксовано під час досудового розслідування. Саме для святкування дня народження, зі слів дружини, Роман разом зі своїми друзями вирішив поїхати порибалити на той ставок.
По-третє, автор спочатку стверджує, що загиблі вживали алкоголь та наркотики, а далі пише, що відповідна експертиза у справі не проводилась. Фактично висновки адвоката могли бути зроблені тільки по фотографіями з місця події. Аналогічно можна зробити припущення, що підозрюваний вживав наркотики.
По-четверте, відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу (на відміну від КПК 1960 року) можливість “забрати заяву про злочин” виключена. Тобто те, що описав автор не могло ніяким чином вплинути на кримінальне провадження щодо вимагання. Ну а якщо під цим архаїчним формулюванням адвокат мав на увазі відмову від приватного обвинувачення, то вимагання (ст. 189 ККУ) не відноситься до переліку таких злочинів. Але впевнений, заслужений юрист України добре це знає, і це просто механічна помилка.
По-п’яте, якщо загиблі їхали погрожувати, навіть одразу дістали зброю, то навіщо вони взяли з собою вудочки, їжу, напої? Чому лягли спати? Ці питання, переконаний, також залишаться без відповіді.
3. Далі адвокат Черезов І.Ю. описує подію вбивства як “справжній бій”, під час якого підозрюваний спочатку вирвався та пішов геть, а потім його наздогнали та здійснили перший постріл. Особливої уваги заслуговує фраза “кратко скажу одно – в спящих никто не стрелял и это понятно уже сейчас”.
Знову ж таки, фото з місця події бачили всі, кому це було цікаво. На них чітко видно, що двоє загинули лежачи на підлозі, без одягу в позі, характерній для людини яка спить. Третя особа також лежала в інший кімнаті тієї ж споруди. Ще двоє були в іншій споруді. І тільки троє, включаючи нашого Клієнта були на вулиці. Тобто фактично ніхто за підозрюваним не гнався, більшість просто спала. Це також підтверджує свідок і факт його втечі.
Повірити у версію, що останній вижив тільки тому, що він “не нападав та просто сидів та вживав алкоголь та наркотики” поки його друзів на його очах вбивали – мягко кажучи важко.
Ну і в цілому, версія адвоката схожа на сюжет індійського фільму. Де семеро озброєних та підготовлених осіб не змогли вбити одного цивільного.
4. В тексті статті також можна знайти фразу, що на засіданні про обрання та продовження запобіжного заходу потерпілі чи їх представники не ходять, а якщо б ходили могли б підтвердити слова автора.
Зауважу, що ч. 1 ст. 193 КПК України містить вичерпний перелік осіб за участі яких розглядається клопотання про застосування запобіжного заходу. Це прокурор, підозрюваний, обвинувачений, його захисник. Потерпілий в цьому переліку відсутній.
Блог адвоката Черезова ще раз демонструє нам важливість критичного мислення. Особливо при аналізі інформації зі ЗМІ.
Важливо правильно оцінити мотиви та особу того хто пише. До речі, особисто я не чув щоб адвокат Черезов І.Ю. раніше захищав клієнтів “pro bono”. Тобто безкоштовно. Можливо це моє упущення.
Мої глибокі співчуття родинам загиблих.”
Сьогодні відбулось судове засідання по справі Олексія Белька. Нагадаємо, що декілька судових засідань було відкладено зважаючи на неодноразову неявку свідків події – працівників поліції.
Свідки сторони обвинувачення так і не з’явились, тому суд перейшов до дослідження письмових доказів з метою забезпечення розгляду справи в розумні строки.
Як і планувалось попередньо, сьогодні:
1. Досліджено частину доказів по справі, в тому числі висновок судово-психіатричної експертизи та документи, що характеризують пана Белька.
2. Стороною захисту ініційовано проведення повторної судово-психіатричної експертизи, з метою встановлення, чи потребує пан Белько на даний момент медичної допомоги та чи становить небезпеку для себе та оточуючих. Суд задовольнив клопотання. Повторна експертиза триватиме близько місяця. Від неї залежать подальші висновки суду щодо необхідності вжиття до нашого Клієнта примусових заходів медичного характеру.
3. Частково задоволено клопотання про вжиття заходів щодо збереження майна Олексія. Безумовно через деякий час виникне питання про повернення арештованого майна власнику, зокрема автомобілів. Проте, правоохоронні органи, які арештували автомобілі Олексія, самі достеменно не знають де вони зберігаються. Тому суд зобов’язав прокурора подати на наступне засідання всі наявні в нього документи, які стосуються зберігання автомобілів нашого Клієнта.
Наступне судове засідання відбудеться – о 14 год 00 хв 06.10.2020.
Будемо тримати вас в курсі.
10 вересня 2020 року відбудеться судове засідання в Київському апеляційному суді у справі за позовом Шевцова Є.О. до нашого партнера Масі Найєма про захист честі, гідності, ділової репутації.
У суді першої інстанції Шевцов Є.О. вимагав визнати недостовірною і спростувати інформацію, поширену у публікаціях Масі Найєма, а саме висловлювання:
1. «Такие как Шевцов просто дискредитируют любую реформу»;
2. «Заместителем начальника управления является Евгений Шевцов. Вот ссылки на расследования уважаемых изданий по нему: УП – . Бигус – . Радио Свобода -. Это подтверждает мой инсайд, что в новый орган может перебежать Шевцов»;
3. «…учитывая ситуацию с давлением на профессора журналистики Валерия Феликсовича Иванова, которое осуществляется силами и в угоду Є.Шевцова».
Відповідно до законодавства України, недостовірними можуть бути визнані лише фактичні твердження.
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, тобто критики, оцінки дій чи висловлювань, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що оцінка може бути побудована на загальновідомих фактах, якихось джерелах чи незалежних дослідженнях, але при цьому вона все одно є оцінкою особи, тобто не може бути визнана недостовірною та спростована.
Такими є основні засади свободи слова і вільного вираження поглядів, що захищаються Конституцією України і численними міжнародно-правовими документами.
Але 25 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду Мальцев Д.О. виніс рішення визнати недостовірними та спростувати висловлювання в частині: «Такие как Шевцов просто дискредитируют любую реформу» та «…учитывая ситуацию с давлением на профессора журналистики Валерия Феликсовича Иванова, которое осуществляется силами и в угоду Є.Шевцова».
Ми подали скаргу на рішення першої інстанції і 10 вересня 2020 року отримаємо відповідь на питання даного підзаголовку. Але варто звернути увагу ще на наступне…
БЛИСКАВИЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ І…
ОЧІКУВАННЯ ПОВНОГО ТЕКСТУ РІШЕННЯ СУДУ 2 МІСЯЦІ
Що цікаво, перше підготовче засідання у цій справі відбулось 27 січня 2020 року.
На ньому суд надав час, щоб відповідач міг ознайомитись із матеріалами справи, оскільки вони не надходили йому раніше.
Засідання було перенесено на 12 лютого 2020 року. Після цього відбулось ще два судові засідання: 18 лютого і 25 лютого 2020 року. І на останньому з них вже було винесене рішення, яким задовольнили позовні вимоги Шевцова Є.О.
Тобто менш ніж за місяць було проведено чотири засідання і вже було винесене рішення по суті справи.
Здавалось би, нарешті суди в Україні не перевантажені і судові засідання не відбуваються раз в два-три місяці, як це було раніше.
Однак, це не так, адже повного тексту рішення нам довелось чекати аж два наступні місяці, до 24 квітня 2020 року. Це вдвічі довше ніж відбувались усі підготовчі засідання і розгляд справи по суті.
Ми подавали скаргу про бездіяльність судді Мальцева Д.О. до Вищої ради правосуддя, однак її було залишено без розгляду, так як нескладання повного тексту рішення було зумовлене “надмірним навантаженням” судді.
За інформацією Шевченківського районного суду у період з 1 січня по 25 лютого 2020 року на розгляді у цього судді перебувало 868 справ (!), з яких 268 було розглянуто.
Зважаючи на ці цифри, блискавичність розгляду справи за позовом Шевцова Є.О. вражає ще більше 
Тим не менше, нами було подано апеляційну скаргу і 10 вересня буде перше засідання в Київському апеляційному суді.
Експерти Ініціативи «МедіаЧек» розглянули скаргу, подану юристами Практики захисту ділової репутації нашої компанії в інтересах Сергій Стерненко, на порушення телеканалом журналістських стандартів, передбачених статтями статтями 4, 6, 9, 10 та 12 Кодексу журналістської етики.
Розглянувши скаргу медіа-експерти Ініціативи дійшли висновку, що телеканал «NEWSONE» у своїх матеріалах щодо Сергія Стерненка:
1) порушив професійні стандарти журналістики щодо неупередженості, збалансованості, повноти подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста), а також стандарти, що закріплені у пункті 4 того ж Кодексу, зокрема через упереджені коментарі ведучих, іменування особи «вбивцею» до винесення судового вироку та тенденційний підбір коментаторів;
2) поширив неправдиву інформацію щодо «трансляції вбивства в прямому ефірі», яку має спростувати згідно з пунктом 12 того ж Кодексу.
У висновку, зокрема, вказано, що надані матеріали упереджені до Сергія Стерненка внаслідок підбору заангажованих спікерів та висловлювань журналістів.
«Низка розглядуваних матеріалів подавали інформацію про справу Стерненка упереджено, незбалансовано й неповно. Ініціатива не може визначати, як це вплине на майбутній судовий процес, але вказані норми Конституції та профільного Закону не допускають будь-які спроби нагнітання суспільних настрої до винесення рішення судом, адже неможливо наперед достеменно визначити ступінь того, як упереджені матеріали медіа вплинуть на суд.
Тому всі розглядувані матеріали порушують вимоги пункту «з» частини 1 статті 59 згадуваного закону, адже в них Стерненко названий «убивцею» та звинувачений в інших злочинах.
…Переповідаючи позицію Стерненка, за якою смерть Кузнєцова була наслідком самооборони, журналісти начебто намагалися втримати баланс. Однак згодом починали висловлюватись заангажовано та давали слово упередженим коментаторам.
… Пересічний телеглядач вмикаючи канал у певний момент, не повинен опинятися в полоні пропаганди або просування суто однієї точки зору. В розглядуваних матеріалах ведучі не намагалися опонувати заангажованим коментаторам, не наводили бекґраунду, не анонсували коментарів іншої сторони».
Отже, ведучі каналу упереджено висвітлювали справу Стерненка і давали слово заангажованим коментаторам.
Експерти також наголосили, що телеканал має спростувати твердження, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі».
Якою буде реакція телеканалу «NEWSONE»?
Чи виконає він рекомендації експертів?
Чи буде дотримуватись журналістських стандартів при підготовці майбутніх сюжетів?
Ми триматимемо вас в курсі цієї справи.
З повним текстом висновку можна ознайомитись за посиланнями:
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) входить до категорії найбільш поширених правопорушень.
За результатами вчинення ДТП передбачено:
адміністративну (ст. 124 КУпАП) та
кримінальну відповідальність (ст. 286 КК України).
Давайте розберемось, яка різниця між ними.
Настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху:
– що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В такому разі складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому ж буде направлений до суду для розгляду;
– якщо в результаті цих дій потерпілому були заподіяні ЛЕГКІ тілесні ушкодження. Якщо в результаті зіткнення хтось отримав тілесні ушкодження (це можуть бути навіть незначні ушкодження) і під час дзвінка на лінію 102 було повідомлено про це, то на місце ДТП вже буде виїжджати СОГ (слідчо-оперативна група) та швидка допомога. Після чого пригода буде зафіксована в ЖЕО (журнал єдиного обліку) з відповідним номером і в рамках цього буде проведено відповідну експертизу щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
І вже після отримання висновку експерта про те, що особі було заподіяно ЛЕГКІ тілесні ушкодження співробітником патрульної складається протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передається до суду для розгляду.
Вчинення адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.
При цьому, особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо її цивільно-правова відповідальність була застрахована і учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (трохи згодом ми напишемо як скласти євро-протокол правильно та швидко).
Настає в результаті порушення правил дорожнього руху, що спричинили заподіяння тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості або ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, а також у разі НАСТАННЯ СМЕРТІ потерпілого або потерпілих.
В разі доведеності вини водія та в залежності від наслідків, які настали в результаті ДТП, КК України передбачено покарання, яке може варіюватися від штрафу в розмірі 200-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що зараз становить 3 400 – 8 500 гривень, до позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортним засобом від 1 до 3 років
Для притягнення водія до кримінальної відповідальності за ДТП не має значення чи є у водія право на управління транспортним засобом, чи не має таких прав. Крім того, існує важливий нюанс: під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням, до відповідальності притягається не учень, а інструктор, який здійснює навчання і перебуває поряд з водієм в момент ДТП.
Старший юрист Марина Сорока «У жодному разі не залишайте місце ДТП, де є постраждалі особи, оскільки за ці дії передбачено кримінальну відповідальність за ст. 135 КК України (залишення в небезпеці). В такому разі не буде мати значення з чиєї вини відбулася ДТП, так як відповідальність наставатиме саме за залишення місця ДТП».
Щиро бажаємо вам не потрапляти в ДТП, а у випадку, якщо все ж таки ви стали її учасником – не залишати місце ДТП та відразу звернутися за професійною правовою допомогою.
Адвокати нашої компанії готові у будь-який час надати юридичну консультацію, а також виїхати на місце ДТП для надання правової допомоги.
Його допитували в якості свідка у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів в значному розмірі).
Позиція адвоката Гео Лероса, Найєма Масі-Мустафи:
«Податкової перевірки яка б встановила наявність в Гео Лероса не сплачених податкових зобов’язань не проводилось. Жодних повідомлень-рішень від Державної податкової служби щодо необхідності сплати заборгованості він також не отримував.»
Слід додати, що:
1. Відповідно до електронної декларації, в 2019 році наш Клієнт заробив приблизно 603 тис грн. При цьому кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, станом на 2019 рік, починається з 2,8 млн гривень невиплаченого податку.
2. Заробітна плата нарахована нашому Клієнту як фізичній особі юридичною особою, а саме управлінням справами Апарату Верховної Ради України, яке в даному випадку виступило податковим агентом та мало сплатити податок на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати.
Нагадаємо, 04 вересня 2020 року слідчий Державного бюро розслідувань викликав народного депутата України Гео Лероса для допиту в якості свідка у кримінальному провадженні №4202000000001591.
Докладніше за посиланням:
Держпраці зазначає, що у 2020 році спостерігається тенденція до зменшення кількості офіційно зайнятого населення. У порівнянні з 2019, кількість працівників у травні цього року була майже на півмільйона меншою.
Президент України на початку квітня: запропонував Кабінету Міністрів України розробити механізм, який створить в Україні додаткові мільйони робочих місць.
Уряд у відповідь: з 01 вересня 2020 Держпраці проводить контрольні заходи з питань виявлення неоформлених працівників. Інспектор праці може прийти до вас без попередження та в будь-якій час перевірити наявність неофіційних працівників.
Тому що вам важливо знати:
1. Для юросіб та ФОПів, які є роботодавцями, передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства України у сфері охорони праці (якщо ви не уклали трудовий договір, не повідомили про найм працівника Державну податкову службу або не сплатили податки).
2. Штраф нараховується за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а тому залежить від кількості неофіційних співробітників і може складати від 50 000 до 150 000 грн. (якщо сплатити штраф в перші 10 банківських днів з дня його накладення – сума зменшується в два рази). Але сплата такого штрафу не звільняє вас від усунення порушень.
3. До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується тільки попередження, з умовою, що порушення виявлені вперше. Але після повторного виявлення порушення доведеться заплатити максимальний штраф.
4. Цікаво, що відповідальність за недопуск до перевірки чи створення перешкоди у її проведенні, якщо предметом перевірки є неоформлення трудових відносин, дорівнює 16 мінзарплат, тобто 80 000 грн.
Тому, якщо у вас працюють неоформлені співробітники і несподівано завітав інспектор Держпраці, платити штраф доведеться або за виявлені випадки незадекларованої праці або за недопущення інспектора до проведення перевірки.
Звісно, що ми пишемо про це не просто так…
Звертайтесь до нас до того, як завітає контролер. Це дешевше, ніж штраф;)