Articles posted by super-admin-miller

Цього тижня наша Кримінальна практика підготувала для вас новий пост #міллерпро про гласні та негласні слідчі (розшукові) дії.

#millerCriminal

В цілому всі слідчі дії, передбачені кримінальним процесом можна поділити на дві основні категорії. Гласні та негласні. Основними критеріями їх розмежування є складність проведення та ступінь порушення конституційних прав людини та громадянина. А тепер докладніше.

Що ж таке гласні слідчі дії?

Це всі ті слідчі дії, про які ми з вами постійно чуємо зі ЗМІ, зокрема це:
– допит;
– обшук;
– слідчий експеримент;
– експертизи;
– пред’явлення для впізнання.

Вимогою до проведення гласних слідчих дій є обов’язкова фіксація ходу їх проведення за допомогою протоколу, до якого вноситься інформація про всіх учасників, місце, дату та час проведення конкретної слідчої дії. А у випадку обшуку, то необхідна і його повна відеофіксація (писали ось тут ).

Також проведення деяких гласних слідчих дій (обшук, експеримент, пред’явлення для впізнання) потребує присутності двох незаінтересованих понятих (ними не можуть бути співробітники поліції, родичі, студенти, що проходять практику в правоохоронних органах і т.д.).

Так а що ж таке негласні слідчі дії?

Негласні слідчі (розшукові) дії, це слідчі дії відомості про факт і методи проведення яких заборонено розголошувати.

До найбільш поширених видів негласних слідчих дій відносять:

– аудіо-, відеоконтроль особи (прослуховування або встановлення скритих відеокамер щодо конкретної особи);
– накладення арешту на кореспонденцію (поштові відділення не мають права передавати пошту отримувачу без дозволу слідчого);
– зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (доступ до інформації, що передається телефонним зв’язком);
– зняття інформації з електронних інформаційних систем (доступ до інформації, що зберігається в комп’ютері чи мережі інтернет);
– встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (наприклад, телефону);
– оперативна закупка (імітація придбання товару, що заборонений в цивільному обороті).

Особливістю цього різновиду слідчих дій є те, що вони можуть проводитися виключно за ухвалою слідчого судді апеляційного суду, а в окремих випадках за постановою прокурора.

Хто має право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій?

Це виключно слідчі та за відповідним дорученням оперативні підрозділи. З практики, найчастіше це оперативні підрозділи СБУ.

Хід проведення негласних слідчих дій також фіксується за допомогою протоколів та рапортів, які в подальшому, для можливості їх використання в якості доказів, підлягають обов’язковому розсекречуванню.

Звертаємо вашу увагу, що про факт проведення будь-якої з негласних слідчих дій особу, права якої було обмежено повинно бути повідомлено протягом 12 місяців з дня її припинення, але не пізніше звернення з обвинувальним актом до суду.

Дякуємо за увагу, в наступному дописі поговоримо про обвинувальний акт та етап направлення справи до суду.

До зустрічі наступної середи!)

Сподіваємось вчора ви відпочили, та готові розпочати два останні робочі дні цього тижня з наступного поста #міллерпро від нашої Кримінальної практики.

Як і обіцяли, будемо більш детально говорити про досудове розслідування.

#millerCriminal

Як ми вже знаємо, кримінальне провадження поділяється на дві стадії: досудове розслідування та судове провадження.

Фактично досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Досудове розслідування здійснюється у таких формах:
– дізнання (у разі вчинення кримінального проступку);
– досудового слідства (у разі вчинення злочину).

В чому ж різниця між проступком та злочином?

Кримінальним проступком є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу більше 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, пов’язане із позбавленням волі.

Для того, щоб відмежувати кримінальний проступок від злочину потрібно відкрити Кримінальний кодекс (особливу частину), та подивитися санкцію статті.

Основною метою досудового розслідування є проведення слідчих дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до закону досудове розслідування здійснюється за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Органами досудового розслідування є Національна поліція України, Служба безпеки України, Державна фіскальна служба, Державне бюро розслідувань та Національне антикорупційне бюро України.

Строк досудового розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується:
– зверненням до суду з обвинувальним актом;
– зверненням до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
– зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– ухваленням рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей в ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Якщо особі повідомлено про підозру, то з дня такого повідомлення досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) За вчинення кримінальних проступків:
– протягом сімдесяти двох годин – у разі повідомлення особі про підозру або після затримання особи;
– протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
протягом одного місяця – у разі повідомлення особі про підозру, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи.

2) За вчинення злочинів:
– протягом двох місяців з дня повідомлення особі – про підозру у вчиненні злочину.

Варто зауважити, що строк досудового розслідування може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав.

Для отримання (збирання) доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії.

Слідчі (розшукові) дії розподіляються на гласні та негласні.

До гласних слідчих (розшукових) дій відносяться:
– допит;
– пред’явлення особи, речей, трупа для впізнання;
– проникнення до житла чи іншого володіння особи;
– обшук;
– огляд місцевості, приміщення, речей та документів;
– огляд трупа;
– огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією;
– слідчий експеримент;
– освідування особи;
– проведення експертизи.

Негласні слідчі (розшукові) дії – це ті, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню.

До негласних слідчих (розшукових) дій відносяться:
– втручання у приватне спілкування:
– аудіо-,відеоконтроль особи;
– арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
– зняття інформації з транспортних
– телекомунікаційних мереж;
– зняття інформації з електронних інформаційних систем;
– обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
– установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;
– спостереження за особою, річчю або місцем;
– моніторинг банківських рахунків;
– аудіо-, відеоконтроль місця;
– контроль за вчиненням злочину;
– виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;
– негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження;
– використання конфіденційного співробітництва.

Якщо в конкретному кримінальному провадженні, під час проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій буде зібрано достатньо доказів – особі вручається повідомлення про підозру.

Після повідомлення особі про підозру прокурор в найкоротний строк повинен здійснити одну з таких дій:
– закрити кримінальне провадження;
– звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Фактично це є закінченням досудового розслідування, після якого починається судове провадження.

Маленькими кроками збираємо пазл вашої юридичної обізнаності та правосвідомості.

Залишайтесь з нами, пірнайте глибше та знайте, що ви круті.

Пропонуємо взяти чашку улюбленого напою і на декілька хвилин поринути в насолоду від читання посту #міллерпро, який для вас підготувала наша Кримінальна практика.

#millerCriminal

Кримінальне провадження поділяють на дві основні стадії:

– досудове розслідування;
– судове провадження.

З чого ж фактично починається стадія досудове розслідування?

Є такий реєстр, де міститься перелік всіх кримінальних проваджень. Називається “Єдиний реєстр досудових розслідувань”, скорочено – ЄРДР. Саме з моменту, коли в цей реєстр вносяться відомості про кримінальне правопорушення – починається досудове розслідування.

До речі, ті заяви про злочини, в яких слідчий чи прокурор не вбачає ознак злочину “списуються” до Журналу Єдиного Обліку заяв та повідомлень. Скорочено – ЖЄО. Докладніше про це розкажемо в наступних публікаціях.

Якщо під час досудового розслідування (збору доказів) буде встановлено, що факту правопорушення не було, або недостатньо доказів для повідомлення особі про підозру і при цьому вичерпано всі способи їх отримання – кримінальне провадження закривають. Якщо ж зібрано достатньо доказів для обвинувачення – спочатку особі повідомляється про підозру, а потім досудове розслідування закінчується затвердженням та передачею обвинувального акту до суду.

Тобто, досудове розслідування – це стадія, коли збираються докази, на підставі яких суд буде ухвалювати рішення. Від якості зібраних доказів залежить фактично рішення суду, тому що в своєму рішенні суд має право брати до уваги тільки те, що було належним чином зібрано під час досудового розслідування та долучено до матеріалів справи, під час судового розгляду.

Отже, окрім збору доказів, на стадії досудового розслідування особі повідомляється про підозру, складається обвинувальний акт або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Одночасно до підозрюваного можуть обиратися запобіжні заходи, та застосовуватись інші заходи забезпечення кримінального провадження.

З чого ж складається судове провадження?

Судове провадження також має свої стадії. Зокрема:

– підготовче провадження;
– судовий розгляд в суді першої інстанції по суті;
– провадження в суді апеляційної інстанції (апеляційне провадження);
– провадження в суді касаційної інстанції (касаційне провадження) у Верховному Суді;
– виконання судового рішення.

До речі, відповідно до принципу презумпції невинуватості, весь час, поки триває досудове розслідування та судовий розгляд – особа вважається невинуватою. Аж до вироку суду, який набрав законної сили.

Більш деталізований розбір стадій досудового розслідування та судового розгляду очікуйте в наступних постах. Тому залишайтеся з нами та виховуйте в собі міні-юриста, зайвим не буде, гарантуємо.

Як і обіцяли презентуємо наш другий пост #міллерпро від Кримінальної практики.

#millerCriminal

Розслідують кримінальні провадження слідчі та дізнавачі. Прокурори керують їх діями у формі процесуального керівництва. Тепер докладніше.

Органи прокуратури.

Органи прокуратури України мають наступний розподіл:
– Офіс Генерального прокурора (центральний орган в системі прокуратури, керує яким Ірина Венедіктова) – організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури;
– Обласні прокуратури – до них належать прокуратури областей, прокуратура АР Крим та м. Севастополя, Київська міська прокуратура;
– Окружні прокуратури – перелік та територіальна юрисдикція таких прокуратур визначається наказом Генерального прокурора;
– Спеціалізована антикорупційна прокуратура – самостійний структурний підрозділ ОГП, на який покладено здійснення нагляду за досудовим розслідуванням детективами НАБУ, підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях. .

Органи, які займаються слідством

До органів, які здійснюють досудове розслідування та дізнання відносяться:
– Національна поліція України – служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
– Служба безпеки України – орган з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України;
– Державне бюро розслідувань – на ДБР покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, вчинених службовими особами;
– Державна фіскальна служба України – виявляє кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування;
– Національне антикорупційне бюро України – здійснює розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Чим саме займаються прокурори, тобто процесуальні керівники?

Прокурор контролює слідчих та дізнавачів, щоб вони не виходили за рамки того, що написано в Кримінальному процесуальному кодексі. Тобто, слідчі/дізнавачі розслідують, а прокурори – дивляться чи правильно вони це роблять.

Юридичною мовою це звучить так: прокурори здійснюють процесуальне керівництво над слідчими та дізнавачами.

Вас може це здивувати, але прокурори, згідно закону, самостійні. Тобто, в їх діяльність забороняється втручання будь-яких осіб, що не мають на те законних повноважень. Навіть якщо ця особа – Генеральний прокурор без юридичної освіти або шалена імператриця;)

Прокурор.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений:

– починати досудове розслідування;
– отримувати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
– доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій або давати вказівки щодо їх проведення, особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих;
– ініціювати питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування;
– повідомляти особі про підозру;
– затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
– звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;
– погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу.

Якщо ви це все прочитали і усвідомили – то наступна інформація точно для вас.

Варто звернути увагу на те, що участь прокурора в суді під час розгляду кримінальних справ є обов’язковою.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Слідчий.

Слідчий – розслідує (тобто здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні).

Він уповноважений:

– починати досудове розслідування за наявності законних підстав;
– проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
– повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
– за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав;
– здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Слідчий є самостійним у своїй діяльності. Втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Проте, він повинен виконувати доручення та вказівки прокурора, які звісно не суперечать КПК.

Досудове розслідування здійснюється одним слідчим, але в залежності від важкості розслідування може бути визначено групу слідчих, одних з яким обов’язково буде старшим слідчої групи. Рішення про створення групи прокурорів приймається начальником слідчого відділу.

Дізнавач

Дізнавач під час досудового розслідування наділений повноваженнями слідчого.
Він уповноважений:
– проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
– повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
– за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
– приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав;
– здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Резюмуємо, прокурори здійснюють процесуальне керівництво та нагляд, слідчі та дізнавачі власне розслідують кримінальні правопорушення.

Якщо дочитали пост – ви круті. Якщо з’явилися “???”, пишіть коментарі, ми відкриті до комунікації.

Далі будемо розбиратися зі стадіями кримінального провадження.
Тому до зустрічі наступної середи.