Мовчання – золото. Як захистити конфіденційну інформацію про ваш бізнес?

Сьогодні середа, а, отже, ми традиційно говоримо про те, як безпечно вести власну справу, у нашій рубриці #millerprobussiness.

NDA? NCA?

У бізнес-середовищі ці абревіатури давно на слуху. А чи чули про них ви?

Якщо коротко, то йдеться про документи, які захищають бізнес від розповсюдження внутрішньої інформації – конфіденційної загалом або, наприклад, комерційної таємниці.

Уявіть: після кількох років роботи працівник, що добре знає справи компанії, звільнився. Результатом припинення співпраці він залишився незадоволеним. І тепер, прямо перед важливою для вас подією на ринку, збирається передати комерційну таємницю фірмі-конкуренту.

Що ж у такому випадку захистить роботодавця?
Спокійно: цей пост – якраз про такі інструменти!

1. NDA, або ж Договір про інформацію з обмеженим доступом та нерозголошення такої інформації (про конфіденційну інформацію).

Конфіденційна інформація – це будь-яка інформація, що є обмеженою.

До прикладу, дані щодо внутрішніх аудитів, паролі до корпоративної пошти, внутрішніх CRM-систем, дані про сервери або ж інформація, яка позначена як конфіденційна за умовами договору між роботодавцем і працівником.

NDA служить запобіжником витоку будь-якої конфіденційної інформації, що є важливою для бізнесу.

У такому договорі також обумовлюється:
– яка саме інформація вважається конфіденційною та не може бути розголошеною;
– яка відповідальність за її розголошення;
– як, у разі необхідності, отримати все ж таки дозвіл на розкриття конкретної конфіденційної інформації.

2. NCA, або ж Договір про діяльність в умовах конкуренції (добросовісної конкуренції).

Цей документ стосується комерційної таємниці, тобто інформації, яка не є легкодоступною для третіх осіб і має комерційну цінність для вашого бізнесу.

Приміром, інформація щодо руху коштів на рахунках, ваших партнерів, політика ціноутворення, методи/способи взаємодії з клієнтами, кваліфікація працівників, внутрішня схема роботи, бізнес-плани та інше.

Очевидно, що кожному власнику хотілось би бути впевненим що така інформація зберігатиметься тільки в межах його бізнесу як на час трудових відносин, так і після.

Такий тип угод не може містити заборон щодо наступного працевлаштування. Адже це – обмеження ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку обирають вільно).

Проте, якщо ваша робота стосується особливого проекту, інтелектуальної власності у конкретній вузькій спеціальності, то слід прописати обмеження, які допоможуть уникнути“продажу” вашої унікальної ідеї вашим же колишнім працівником.

Велике досягнення для власника бізнесу – побудувати довірливі відносини з працівниками. Проте рекомендуємо не нехтувати переліченими документами як додатковими гарантіями для роботодавця!

Read More

Апеляційний суд вводить в оману захисників та суспільство.

На минулому засіданні прокурори у справі Сергія Стерненка та Руслана Демчука подали усне клопотання і просили долучити додатково документи, які не досліджувались в першій інстанції.

Це є порушенням, про яке ми вже писали: .

Але варто звернути увагу суспільства на деяку маніпуляцію.

Навіщо прокуратура хоче долучити нові докази?

В апеляційній скарзі ми вказували на відсутність доказів причетності Сергія Стерненка та Руслана Демчука до інкримінованих їм злочинів.

Такий висновок адвокати зробили, виходячи з матеріалів судової справи, на підставі яких суд виніс обвинувальний вирок.

Сторона обвинувачення вирішила зіграти в брудну гру і долучити інші докази, які не були раніше досліджені в суді.

Так, прокурором у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які (увага!) свідчать про РУХ вказаного кримінального провадження, процесуальні повноваження слідчих та прокурорів – тобто, постанови про призначення слідчо-оперативної групи, групи прокурорів, доручення на проведення досудового розслідування та інші.

Разом із цим, під виглядом долучення цих документів, прокурор долучає інші документи, які взагалі його не стосуються. Зокрема, доручення слідчого оперативним співробітникам на встановлення причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, а також – рапорти оперативників щодо проведення радіорозвідок, або, як ще це називається, білінгу телефону.

Раніше ми вказували, що відповідно до вищевказаних білінгів, телефонні номери і апарати із відповідними IMEI-кодами були приблизно в одному радіусі дії вишок. Тільки на цьому і грунтується версія обвинувачення, за якою Стерненко та Демчук були в той день і час поруч.

Але досі ніяк не доведено, що це були телефонні номери саме Руслана Демчука чи Сергія Стерненка. Окрім того, IMEI-коди апаратів, вилучених у Руслана і Сергія під час обшуку, не співпадають із тими, що вказані в білінгах.

Саме тому прокуратура раптом подає суду рапорт працівника поліції, в якому написано, що один із встановлених телефонів – Руслана. Разом із тим, яким чином це було встановлено – в рапорті не написано.

То в чому ж маніпуляція?

Цей рапорт був написаний на виконання доручення слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, якою регулюється порядок збирання доказів у кримінальному провадженні.

Припустимо, що той факт, що в дорученні не просили встановлювати телефон, не дуже важливий.

Але що дійсно важливо – рапорт, в якому встановлено телефон, по суті і за змістом є доказом.

Як же обгрунтовує суд своє рішення про задоволення клопотання прокурора про долучення цих документів? А ось такою фразою: «…суд не визнає такі відомості […] як докази».

Тобто єдиний документ, яким встановлено, що цей номер належить саме обвинуваченому – це рапорт поліцейського. І такий документ суд не вважає доказом.

Саме такими хитрощами суд намагається ввести у справу єдині документи, які можуть допомогти стороні обвинувачення виправити своє безпорадне становище. 

Read More

Відомі дати апеляції у справах учасників акції під Офісом Президента

Київський апеляційний суд розгляне апеляційні скарги адвокатів Міллер, юридична компанія на домашні арешти Сергія Філімонова та Олексія Білковського.

Обидва засідання відбудуться 14 квітня.
У справі Білковського – о 10:00.
У справі Філімонова – о 14:10.

Наразі обоє активістів перебувають під цілодобовим домашнім арештом. Такий запобіжний захід їм призначила суддя Печерського районного суду Константінова Крістіна Едуардівна.

Наші адвокати вважають ці рішення необґрунтованими та незаконними.

Підставою для апеляційних скарг стали:

1. Невідповідь висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Докази, зібрані слідством, жодним чином не підтверджують причетність наших Клієнтів до дій, у скоєнні яких їх звинувачують.
2. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. У ході засідання суддя, порушуючи загальні засади кримінального провадження, безпідставно відмовилася допитувати свідків захисту.
3. У справі Олексія Білковського – ще й неповний судовий розгляд. Адже у ході розгляду суддя навіть не вивчала матеріали справи.

Свою позицію ми відстоюватимемо в суді.

Нагадаємо, що активістам Олексію Білковському та Сергію Філімонову було повідомлено про підозру за участь у мирній акції протесту біля Офісу президента України. Обом активістам інкримінують хуліганство. Білковського підозрюють ще й в умисному пошкодженні чужого майна

Read More

Наша Клієнтка вийшла на зв’язок із рідними

Напередодні, 11 квітня нашій Клієнтці, яку затримали в Дубаї, нарешті надали можливість поговорити з батьками.

Хоча розмова тривала не більше 2 хвилин, дівчина повідомила, що її та інших учасниць зйомки з моменту арешту тримають у поганих умовах, у закритому приміщенні, де навіть немає вікон.

З моменту затримання 3 квітня родичі вперше поспілкувалися з нашою Клієнткою. До цього хлопець та батьки дівчини протягом тижня абсолютно нічого не знали про її місцезнаходження та умови перебування.

Саме тому 9 квітня адвокати Міллер, юридична компанія направили письмове звернення Консулу України в Дубаї. Ми просили невідкладно надати можливість приватної телефонної розмови з затриманою Клієнткою. І за два дні вона все ж таки відбулася.

Разом із тим, з’ясувалося, що інші затримані дівчата так і не отримали можливості поспілкуватися з близькими та рідними.

Крім того, минулого тижня наші адвокати отримали інформацію про те, що затриманих українок збираються депортувати в Україну до понеділка, 12 квітня: cutt.ly/7c50y50.

За нашими даними, сьогодні о 23:25 їх повинні доправити рейсом компанії SkyUp.

Наразі нібито триває підготовка до депортації, проте детальнішої інформації Консульство не повідомляє.

“Зараз пріоритетним напрямком роботи адвокатів є якнайшвидше повернення Клієнтки додому. Після цього будемо працювати в напрямку притягнення до відповідальності організатора заходу та відшкодування завданої Клієнтці шкоди”

коментує керівник Кримінальної практики Alexey Nosov.

Нагадаємо, 3 квітня в Дубаї затримали групу осіб за участь в оголеній зйомці. Підстава – порушення норм суспільної моралі, за законами ОАЕ. Серед них – 11 українок.

Read More

Розгляд апеляції на запобіжний захід Сергію Філімонову та Олексію Білковському

Сергію Філімонову призначено на 28 квітня 2021, о 13:40. Олексію Білковському – 29 квітня 2021, о 13:10.Розгляд апеляції на запобіжні заходи Філімонову та Білковському відкладено.

Сьогодні у Київському апеляційному суді мали відбутися розгляди апеляцій на обрання запобіжних заходів активістам, які підозрюються у вчиненні хуліганства під час участі в акції під Офісом Президента.

Зокрема, о 10:00 мало відбутися засідання у справі Олексія Білковського. О 14:10 – Сергія Філімонова.

Проте сьогодні, коли наші адвокати вже були в будівлі суду, стало відомо, що жодне судове засідання не відбудеться. Головуюча суддя, за неофіційною інформацією, пішла у відпустку. Натомість журналістам прес-служба суду повідомила, що суддя захворіла. Наразі точно не відомо, яка з цих причин є достовірною.

Таким чином, активісти Олексій Білковський та Сергій Філімонов досі залишаються під цілодобовим домашнім арештом.

Нагадаємо, що поліція повідомила нашим Клієнтам про підозру після участі в мирній акції протесту біля ОПУ. Обом активістам інкримінують хуліганство. Білковського підозрюють ще й в умисному пошкодженні чужого майна. 

Read More

Міллер, юридична компанія захищає громадянку України, затриману в Дубаї.

Наші адвокати представляють інтереси учасниці зйомки, за яку групу людей затримали в Об’єднаних Арабських Еміратах кілька днів тому.

За правовою допомогою до нашої Компанії звернувся хлопець Клієнтки. Наразі всю інформацію про її стан та місце перебування він дізнається зі ЗМІ.

Після затримання дівчині не надали можливості подзвонити ні хлопцеві, ні батькам. Станом на зараз у рідних зв’язок із дівчиною відсутній.

Наші адвокати невідкладно зв’язались із Консульством України в Дубаї. Ми отримали інформацію, що до понеділка дівчат повинні депортувати додому. Проте на прохання надати можливість родичам поспілкуватись з нашою Клієнткою нам відповіли відмовою.

Підтвердженої інформації про стан, місце перебування та подальшу долю громадянок України наразі немає.

Також зазначимо, що в Консульстві не підтвердили інформацію про накладення на них грошового стягнення та позбавлення волі.

Після розмови, ми письмово звернулися до Консула України в Дубаї з проханням невідкладно надати можливість приватної телефонної розмови з Клієнткою. Очікуємо на відповідь.

Нагадаємо, 3 квітня в Дубаї затримали групу осіб за участь у зйомці у зв’язку з порушенням норм суспільної моралі, за законами ОАЕ. За інформацією МЗС, серед затриманих – 11 українок.

Read More

Він повернувся.

Сьогодні суд звільнив Сергій Стерненко та Руслана Демчука з-під варти та обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Це стало можливим завдяки зусиллям адвокатів нашої Компанії Masi Nayyem та Ілля Воробйов, а також наших колег Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Так, ми круті. Дякуємо!

Read More

4142, або Нова етика для колекторів

Відтепер – ні погрозам та шантажу!

7 квітня Президент України підписав антиколекторський законопроєкт №4142 – “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”.

Що це значить?

Як правило, обов’язки боржника перед кредитором виникають при простроченні заборгованості. Тоді у справу вступають колекторські компанії, які починають влаштовувати “терор” як самому боржникові, так і третім особам (рідним, знайомим, сусідам та навіть колегам по роботі).

“За минулий рік було подано понад 2 тисячі скарг на протиправні дії колеторських компаній. Проте реально потерпілих, які піддалися тиску, шантажу, погрозам та обману з боку умовних колекторів набагато більше”

пояснює юрист Міллер, юридична компанія Natalia Baranova.

За новим законом, колекторські компанії більше не зможуть вам перманентно телефонувати та вимагати повернення коштів.

“Правовий механізм діяльності колекторних компаній, кредитодавця, споживача та третіх осіб, безумовно, потребував свого врегулювання на законодавчому рівні. Тепер же ми маємо чітке та прозоре розуміння того, як мають взаємодіяти вищевказані суб’єкти. Крім того, з’явилося більше важелів впливу на ті колекторські компанії, які насправді вчиняють дії, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення” 

одає Наталія Баранова.

Тож як регулюватиметься діяльність колекторів?

Відтепер колекторська компанія – це юридична особа, включена до спеціального реєстру, яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Колекторська компанія має узаконити свою діяльність шляхом реєстрації та внесення відомостей до відповідного реєстру з вільним доступом. Обов’язок його ведення покладено на Національний банк України.

Банкам та іншим фінансовим установам заборонено колаборацію з колекторськими компаніями, не внесеними до реєстру.

Таким чином, кожен зможе перевірити легітимність колекторської компанії, з якою має справу.

А що, вже не можна?

Відтепер колекторам ЗАБОРОНЕНО:
– здійснювати обробку персональних даних третіх осіб, які не надали на це згоди;
– здійснювати обробку даних про споживача, зокрема, щодо: графіка роботи, місця та часу відпочинку, інформації, розміщеної в соціальних мережах, стану здоров’я, фото та відеоматеріалів із зображенням споживача, його близьких, третіх осіб;
– здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, інших осіб, ставлять під загрозу їх життя, здоров’я, ділову репутацію, а також використовувати погрози, шантаж, – вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії;
– взаємодіяти у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
– взаємодіяти більше двох разів на добу;
– вимагати від споживача, його близьких осіб, представника, роботодавця, інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості;
– вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі – діловій, споживача, інших осіб або погрожувати вчиненням таких дій;
– вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом.

Куди скаржитись, якщо колектори дістали?

Передусім, ви маєте право звернутися до НБУ щодо недотримання етичної поведінки.

НБУ уповноважений розглядати подані звернення. А також – здійснювати перевірки належності заходів, що вживаються кредитодавцем, новим кредитором або колекторською компанією щодо врегулювання простроченої заборгованості.

Якщо до колекторської компанії два та більше рази протягом року застосовуються заходи впливу, це є підставою виключити відомості про неї з реєстру.

Найважливіше, що підписаний президентом закон передбачає заборону колекторам вдаватися до протиправних дій:
– погрожувати, шантажувати боржників;
– вводити їх в оману про розмір боргу;
– здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність боржника, його близьких осіб.

Якщо щось із переліченого колектори застосували до вас, ви маєте право письмово звернутися до Омбудсмена з прав людини або відстоювати свої інтереси в судовому порядку.

Пам’ятайте, що свої права можна і треба захищати!

Read More

Написати статут і спати спокійно, або навіщо вашому бізнесу інструменти обмеження повноважень?

Жоден локдаун не зупинить #millerprobussiness, час якого настав. Сьогодні середа, а отже – ми продовжуємо давати корисні підказки про те, як без безпечно вести власну справу.

Як би ми не довіряли своїм партнерам та співробітникам, бізнес – це середовище ризиків. Іноді вони з’являються там, де цього чекаєш найменше. Погана новина: нашкодити вашій компанії може навіть її директор або уповноважена особа. Але є й гарна: такої проблеми можна уникнути, якщо ще на стадії створення підприємства передбачити цей ризик.

Тож сьогодні розкажемо про інструменти, які забезпечать вам довірливі відносини в компанії та здоровий сон. Найпростіше це зробити шляхом укладання нескладних, але дуже важливих документів. Вони повинні містити положення, які контролюватимуть роботу дирекції вашого підприємства.

Отже:

1. Статут.

Це головний документ, на основі якого діє компанія. На відміну від корпоративного договору, статут публічний, а не конфіденційний.

Якщо б ви хотіли створити юридичну особу, то точно нагуглили би безліч зразків цього документу. Але поспішаємо вас запевнити, що це не кращий варіант. Авжеж, користуватися підказками можна, але найкраще – писати статут власноруч. Так він буде актуальним саме для вашого підприємства.

Статут надає можливість:

– офіційно на етапі створення юридичної особи зафіксувати обмеження для директора та інструменти контролю його рішень для партнерів;
– деталізувати особливості ваших робочих процесів (наприклад, проведення загальних зборів у режимі онлайн, що наразі особливо актуально);
– прописати “правила гри”, які не протирічать закону, проте, дають чітку інструкцію з поточної роботи підприємства.

2. Обов’язкове погодження з загальними зборами.

Загальні збори підприємства – це орган управління, який має право приймати рішення з питань діяльності товариства, керуючись статутом.

Звичайно, директор бере участь у роботі підприємства. Але він може бути і найманим працівником. У такому разі, є потреба в додатковому контролі його дій, що впливають на важливі рішення.

Які обмеження ми радимо передбачити?:

– щодо права підписання певних внутрішніх документів;
– щодо заборони підписання конкретних видів договорів від імені підприємства;
– щодо суми, на яку можна укладати певні договори.

Реалізуємо на прикладах. Відповідно до статуту, директор має право на підписання договорів без додаткового погодження з загальними зборами (партнерами) у разі, якщо сума договору не перевищує 1.000 000 грн. Якщо більше – учасники загальних зборів мають дати зелене світло такому рішення. Відповідні погодження оформляются підписанням протоколів загальних зборів учасників.

3. Довіреність.

Цей документ передає права, але при цьому фіксує межі повноважень того, кому ці права передаються.

Приміром, у вас як у директора підприємства є права, закріплені в статуті, але деякі з них, залежно від профілю, доречно делегувати іншим працівникам.

Інформація про перелічені обмеження може бути корисною для вас на етапі створення підприємства. Разом із тим, співпрацюючи з підприємствами, не варто соромитись запитувати про те, як у компанії регулюються повноваження. Як то кажуть, довіряй, але перевіряй!

Насамкінець – не бійтеся застосовувати перелічені інструменти до вашого бізнесу. Дуже часто це розцінюють як бюрократію. Мовляв ми вже вийшли з часу таких формальностей. Але насправді це говорить винятково про ваш професіоналізм та бажання вести безпечну діяльність.

Read More

У справі Сергій Стерненко та Руслана Демчука призначено дати апеляційних розглядів.

За скаргами наших адвокатів Одеський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження. Тож:

1. 09 квітня об 11:00

Суд розгляне клопотання адвокатів Міллер, юридична компанія про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до наших Клієнтів.

2. 16 квітня об 11:00

Відбудеться розгляд апеляційної скарги на вирок Приморського районного суду, яким Стерненка та Демчука засуджено у справі про нібито викрадення Сергія Щербича.

Нагадаємо, 23 лютого суддя Приморського районного суду Одеси Попревич Віктор Михайлович виніс обвинувальний вирок Сергієві Стерненку та Руслану Демчуку.

P.S.У цій справі Сергія Стерненка, окрім адвокатів нашої Компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Руслана Демчука захищає адвокат нашої Компанії, Ілля Воробйов.

Read More