ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ НОВОГО ЗРАЗКА: чи потрібно обмінювати старі права?

З квітня цього року в Україні почали видавати посвідчення водія оновленого зразка. Однак українці користуються і «паперовими» посвідченнями, і «пластиком».

Чи обов’язково міняти старі права на нові і як це зробити? Розповімо сьогодні у публікації практики справ про адміністративні правопорушення нашої Компанії.

ЯКИМИ ПОСВІДЧЕННЯМИ МОЖНА КОРИСТУВАТИСЬ?

Кожен українець, який досяг певного віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії:

На сьогоднішній день в Україні використовуються такі види водійських посвідчень:

— «радянського» зразка (видані до 1993);
— ламіновані (з 1993 до 2011);
— пластикові (після 29.03.2011);
— оновлені пластикові (після 01.04.2021).

Будь-який з вказаних документів є дійсним на території України і надає право керувати транспортними засобами відповідної категорії (якщо не закінчився термін дії, зазначений на документі).

ТЕРМІН ДІЇ

Посвідчення радянського взірця і ламіновані терміну дії не мають. Лише деякі пластикові посвідчення і посвідчення європейського взірця мають термін дії (вказаний на звороті поряд з категорією).

ДЛЯ ЧОГО ОБМІНЮВАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ НА НОВЕ?

Обов’язку для водія замінити будь-яке із вказаних посвідчень на нове закон не передбачає.

Заміна водійських прав проводиться в таких випадках:

1) заміна першого водійського посвідчення, виданого на 2 роки;
2) отримання посвідчення нового зразка;
3) відкриття іншої категорії водійських прав;
4) змінені особисті дані власника (прізвище, ім’я та по батькові);
5) права були втрачені або вкрадені;
6) посвідчення непридатне для використання (зіпсовано, не читаються записи).

«Якщо ж ви хочете поїхати на своєму авто за кордон або ж за кордоном орендувати автівку, то потрібно мати посвідчення водія нового зразка (видається з 01.04.2021 ) у вигляді пластикової картки з продубльованими латиницею відомостями про власника документу.

P.S. У різних країнах свої вимоги до посвідчення водія та терміну користування, тому перед поїздкою краще дізнатись деталі і керувати без проблем»

коментує Marina Soroka адвокат Міллер, юридична компанія.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ ДЛЯ ОБМІНУ ПОСВІДЧЕННЯ?

До сервісного центру МВС або Центру надання адміністративних послуг. Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від місця реєстрації чи перебування особи.

Також посвідчення водія можна замовити:

— через електронний кабінет водія (e-driver.hsc.gov.ua);
— в мобільному застосунку «Дія» (проте наразі там лише вичерпний перелік послуг).

Отримати ж замовлене онлайн посвідчення можна позачергово у територіальному сервісному центрі МВС, вказаному в електронній заяві. Посвідчення видається особисто під підпис та після пред’явлення документа, що підтверджує особу. При цьому посвідчення водія, що обмінюється, необхідно здати.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНІ ДЛЯ ЗАМІНИ?

Для зазначених нами приводів для заміни посвідчення потрібні:

— паспорт;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше — індивідуальний податковий номер, ІПН);
— медична довідка встановленого зразка;
— старе посвідчення водія (при обміні вилучається і вважається недійсним).

Однак, при втраті водійських прав потрібно повідомити сервісний центр МВС, а в разі крадіжки посвідчення — управління Нацполіції. Для відновлення викрадених чи втрачених прав потрібно надати усі вказані вище документи (окрім старого посвідчення, яке після повідомлення вами вважається недійсним) та довідку з поліції, якщо посвідчення було викрадене.

Якщо ніяких порушень виявлено не буде, протягом п’яти робочих днів буде оформлено і видано нове посвідчення водія.

Обмін посвідчення у зв’язку зі зміною особистих даних (ПІБ) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну.

Все, готово — ви є власником нового посвідчення. Пересувайтесь у справах і подорожуйте, не знаючи клопоту. За умови дотримання ПДР і вміння користуватися своїми правами, у разі порушення яких допоможемо вам МИ:)

Read More

Гюндуз Мамедов звільняється з посади заступника Генерального прокурора та з органів прокуратури.

Керівництво Офіс Генерального прокурора свідомо створило складні умови роботи та всіляко блокує виконання Мамедовим, інтереси якого представляє Міллер, юридична компанія, своїх посадових обов’язків, систематично здійснюючи тиск на нього, що повністю нівелює основоположні принципи незалежності прокурора.

Наприкінці червня — початку липня його позбавили керування Департаментом щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту та Департаментом захисту інтересів дітей та протидії насильству, достроково припинили доступ до держтаємниці (був чинний до серпня), скоротили посаду заступника Генпрокурора та порушили ряд дисциплінарних і кримінальних проваджень, де розслідування не лише координується, а й фактично здійснюється підпорядкованими безпосередньо Генпрокурорці підрозділами.

Законних підстав для звільнення нашого Клієнта немає, тому активно використовується дискредитаційна інформаційна кампанія. До кампанії по тиску на незалежного прокурора приєдналася й СБУ, яке використовує інструмент припинення допуску до держтаємниці з метою обмеження виконання їм своїх повноважень.

Гюндуз Мамедов – один із прокурорів, який не має за свою професійну кар’єру корупційного шлейфу, а його ефективність, принциповість та незалежність, що закріплена законодавством, є реальними підставами тиску для подальшого звільнення.

В 2016 році він з нуля побудував напрям розслідування воєнних злочинів, вчинених на території окупованого Криму, активізував співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, правозахисниками та громадськими організаціями. Наприкінці 2019 року вперше з початку збройної агресії Мамедов почав розвивати цю роботу на центральному рівні, охопивши ще і Донбас.

Вперше за часи незалежності в органах прокуратури запрацював підрозділ, що захищає права дітей жертв та свідків злочинів. За його наполегливої позиції в Україні вже на фінальному етапі знаходиться запуск центру підтримки жертв, де дитині спочатку буде надана психологічна та медична допомога, після чого – процесуальні дії. Зауважимо, це чи не єдині Департаменти Офісу Генерального прокурора, які повним складом пройшли переатестацію.

Отже, залишатись на посаді без можливостей виконання своїх повноважень є неприйнятним для нашого Клієнта. Саме тому Гюндуз Мамедов після 25 років роботи в органах прокуратури прийняв рішення про відставку.

Деталіньше про справу Гюндуза Мамедова можна прочитати тут: .

Read More

Апеляційний суд легалізовує повторні стягнення за вже припиненими грошовими зобов’язаннями

22 липня Північний апеляційний господарський суд поновив результати незаконних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які раніше визнав протиправними Господарський суд Києва.

Апеляційну скаргу подавала ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яка придбала на аукціоні неіснуючі в реальності «проблемні кредити» попереднього власника офісного центру «Словацький дім» за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві. Законними власниками будівлі є іноземні інвестори, яких захищають адвокати Міллер, юридична компанія.

Такі дії Фонду фактично розв’язали руки фінансовій компанії, яка намагалась, у тому числі силовими методами, заволодіти майном словацьких інвесторів (ми писали про це тут:і тут:).

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Апеляційний суд 22 липня узаконив торги, на яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб:

— продав вже припинені кредитні та іпотечні зобов’язання попереднього власника «Словацького дому», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (детальніше ми писали про це тут: );

— саме цей аукціон 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (подробиці тут: ).

Своїм рішенням суддя першої інстанції, зокрема, встановив факти повного погашення грошових зобов’язань і припинення будь-яких обтяжень та іпотеки стосовно будівлі, що є власністю словацьких інвесторів;

— продаж цих неіснуючих «проблемних кредитів» дав можливість ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за підтримки «чорних» нотаріусів переоформити право власності на «Словацький дім», та в подальшому — протягом декількох тижнів чинити її облогу особами, що називали себе активістами.

Що прикметно.

Під час розгляду апеляційної скарги 22 липня представники фінансової компанії та Фонду не могли надати жодної ствердної відповіді на запитання колегії суддів стосовно того, у чому ж полягає законність їх дій.

Також представники «Інвестохіллс Веста» фактично не скористалися своїм правом заключного слова на судовому засіданні, посилаючись на те, що їх позиція викладена у процесуальних документах.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми вважаємо, що дане рішення прийнято без дослідження усіх доказів по справі. Скоріше навпаки — були почуті доводи опонентів про історії стосовно ошуканих вкладників, яким нібито повертаються кошти за рахунок реалізованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна.

«На превеликий жаль, колегія судів хоч неодноразово і наголошувала на дослідженні актуальної судової практики з даних питань, вирішила піти у розріз із сталою позицією як своїх колег у апеляційній інстанції, так і з вищестоящими судами. Під час суду так і не стало зрозумілим, які ж докази були прийняті судом до уваги, оскільки на жодні питання колегії — апелянти чи представники Фонду гарантування вкладів не знайшли відповіді»

коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Наша Компанія вже готує матеріали для подання касаційної скарги до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який встановив незаконність дій Фонду та дослідив у сукупності всі докази припинення кредитних зобов’язань попередніх власників будівлі.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Висновки та сталість судової практики по даній категорії справ важливі для кожного: жертвами дій Фонду гарантування вкладів може бути як великий бізнес, так і громадяни, які колись брали кредитні кошти під певні забезпечення.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Нагадаємо, адвокати нашої компанії захищають інтереси словацького інвестора, який придбав працюючий бізнес на території України — будівлю для здачі офісних приміщень в оренду. Разом з тим, власниками бізнес-центру «Словацький дім» компанія ТОВ «Фрунзе 69» побула не довго: не пройшло і року, як завдяки діям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за підтримки «чорних» нотаріусів компанію нашого Клієнта було викреслено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69.

Про події, що передували рішенню апеляційної інстанції ми писали тут:.

Висловлюємо свою вдячність Галині Янченко — голові Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів та представникам Комісії, а також Slovenské veľvyslanectvo na Ukrajine / Посольство Словаччини в Україні за увагу до справи і спільні пошуки справедливості!

Окремо дякуємо журналістам, які висвітлюють тему, чим допомагають донести позицію про необхідність захисту інвестицій. 

Read More

Суд розглядатиме скасування виправдувального вироку трьом нападникам на Мустафу Найєма і повторне відкриття справи проти четвертого

В Київському апеляційному суді відбудуться два судові засідання у справі про напад на Mustafa Nayyem, що стався у 2018 році.

26 липня о 10:30 Київський апеляційний суд розглядатиме апеляційну скаргу представників потерпілого Мустафи Найєма та прокурора на ухвалу суду, якою було закрите кримінальне провадження проти одного з нападників, Саітова Магомеда-Аміна. Справу розглядатиме колегія суддів Сілкова І.М., Горб І. М., Балацька Г.О.

В той же день о 14:00 у тому ж суді відбудеться засідання за апеляційною скаргою на виправдувальний вирок Шевченківського районного суду ще трьом учасникам нападу — Саітову Магомеду-Саліху, Саітову Ахмеду та Темербулатову Умолту. Справу розглядатиме колегія суддів Васильєва М.А., Кепкал Л.І., Кияшко О.А.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Згадані четверо чоловіків весною 2018 року поблизу Бесарабського ринку у Києві напали на тоді ще народного депутата Мустафу Найєма та завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

1) Справа трьох нападників:

Розглядалась в Шевченківському районному суді з жовтня 2018 року. 30 червня 2020 року суддя Оксана Голуб виправдала всіх трьох обвинувачених. Детальний розбір вироку тут:.

Розгляд апеляційної скарги на виправдувальний вирок затримується через затягування справи обвинуваченими — один із них просто не з’являється на засідання, а його захисник стверджує, що не має з ним зв’язку.

В наступному засіданні, в понеділок о 14:00 суд буде з’ясовувати поважність причин неявки в судове засідання Саітова Магомеда-Саліха та визначати подальші кроки для з’ясування: де він знаходиться і що необхідно зробити для того, щоб забезпечити його явку, чи все ж розглянути його справу за його відсутності.

Якщо всі учасники будуть на місці, суд розгляне апеляційні скарги по суті.

2) Справа Магомеда-Аміна:

Потрапила в суд пізніше, тому що він близько двох років переховувався від поліції. Суддя Шевченківського районного суду вирішила, що прокуратура невчасно направила обвинувальний акт щодо Магомеда-Аміна в суд, чим порушила строки розслідування. Тому суддя закрила цю справу. Детальніший розбір ситуації тут .

О 10:30 26 липня 2021 Київський апеляційний суд прийме рішення по суті — підтримає або скасує рішення суду першої інстанції щодо закриття кримінального провадження через сплив строків.

НАША ПОЗИЦІЯ

В обох випадках наші адвокати вимагатимуть скасування рішень Шевченківського районного суду.

«Сподіваємось на швидкий розгляд цієї справи в апеляції. Подія відбулась в 2018 році, але логічного результату у вигляді притягнення винних до відповідальності ми так і не дочекались”

зазначила Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Ця справа є ілюстративною в контексті забезпечення прав потерпілих у нашій країні. Вона демонструє, наскільки мало реальних можливостей у людини, яка стала учасником кримінального провадження, забезпечити дотримання свого права на захист і покарання винних. 

Read More

Справа Гюндуза Мамедова: Засідання дисциплінарної комісії перенесено

Заплановане на сьогодні в Офіс Генерального прокурора засідання кадрової комісії перенесено у зв’язку із клопотанням, яке подали представники незаконно відстороненого заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Адвокати Міллер, юридична компанія подали ряд клопотань, серед яких прохання надати документи, на підставі яких була проведена перевірка стосовно нашого Клієнта. Як передбачено п.8 розділу III Порядку (), яким встановлені етапи розгляду скарг щодо прокурорів, ми мали отримати результати перевірки ще до засідання комісії.

Ці документи потрібні для того, щоб процес, який відбувається у дисциплінарній комісії, будувався на засадах змагальності — кожна сторона повинна пред’явити усі наявні в неї документи для забезпечення рівності процесуальних можливостей сторін. Оскільки у адвокатів Гюндуза Мамедова цих документів не було, відповідно і побудувати стратегію захисту ми не мали можливості.

В результаті комісія одноголосно прийняла рішення перенести засідання. Про нову дату повідомимо додатково.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Нашого Клієнта протиправно позбавили доступу до державної таємниці через формальні підстави. Саме це стало причиною його усунення від керівництва діяльністю:

— Департаменту з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту,
— Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора України;
— Тренінгового центра прокурорів.

Деталіньше про справу Гюндуза Мамедова можна прочитати тут: .

Також сьогодні вийшла публікація «Звільнення Гюндуза Мамедова – в інтересах держави-агресора», яку написав партнер нашої Компанії Masi Nayyem. Він представляє інтереси Гюндуза Мамедова і дає більш розгорнуту аналітику ситуації.

Прочитати можна на сайті «Української правди» за посиланням: .

Read More

Захистили право Олексія Боленкова на перебування в Україні

21 липня Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення СБУ про примусове повернення білоруського активіста Олексія Боленкова.

До початку засідання на нашого Клієнта та його прихильників знову напали. Олексій Боленков з однодумцями їхав до суду в метро. Там на нього накинулися молодики з протилежними ідеологічними поглядами. Сутички відбувались як у метро, так і перед будівлею суду (відео додамо в коментар).

Подібний інцидент стався і перед судом 20 липня. Тоді окрім нашого Клієнта постраждали його однодумці, поліція, службова охорона і преса. Про це ми писали тут:.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Олексій Боленков, громадянин Білорусі, перебував в Україні з 2014 року. Не притягався до жодної кримінальної чи адміністративної відповідальності.

І от ввечері 21 квітня у київському помешканні нашого Клієнта пройшли обшуки. Співробітники СБУ вручили йому рішення про примусове повернення за межі України, зазначивши, що він нібито створює загрозу національній безпеці.

Адвокати Міллер, юридична компанія оскаржили рішення СБУ.

Шевченківський районний суд міста Києва це рішення не скасував.

Однак Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив інакше, задовольнивши скаргу адвокатів Міллер.

Позиція апеляційного суду така:

1) Шевченківський суд проігнорував вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

2) Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факти вчинення протиправних дій з боку Олексія Боленкова.

3) СБУ не надала обґрунтованих пояснень, яким чинним законодавством України забороняється участь у акціях.

4) Прихильність особи до певної ідеології, зокрема до анархістської, не може свідчити про загрозу національній безпеці України.

5) Зазначено у постанові суду і про процедурні порушення СБУ під час прийняття рішення щодо нашого Клієнта.

Таким чином, суд підтвердив, що СБУ не довела порушення Боленковим Олексієм законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, і не мала доказів стосовно того, що діяльність білоруського активіста буцімто суперечить інтересам нацбезпеки України.

Скани рішення суду додаємо в коментарі до посту.

НАША ПОЗИЦІЯ

Наша позиція повністю співпадає з позицією апеляційного суду. Скарга адвокатів цілком задоволена.

«Суд апеляційної інстанції детально дослідив матеріали справи та врахував усі наші доводи. Такі рішення підтверджують те, що ми є правовою державою, а права людей захищаються судом»

коментує адвокат Міллер, юридична компанія Яна Мороз

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Стаття 62 Конституції України закріплює презумпцію невинуватості — людина є невинуватою, доки її вина не буде доведена.

Припущення посадових осіб СБУ про те, що Олексій Боленков може вчинити злочин у майбутньому і вказівка на те, що таке рішення прийнято з метою попередити злочини не є законними підставами для прийняття рішення про видворення особи. Для таких дій мають бути докази вини.

Детальніше про справу Боленкова Олексія та рішення суду першої інстанції ми писали тут: . 

Read More

Рейди на неоформлених працівників: кому загрожує штраф у 96 000 гривень

1 липня для всіх підприємців ознаменувалося початком проведення інспекційних перевірок, які спільно проводять Держпраці та Державна податкова служба. Насамперед в поле зору інспекторів потрапили ті роботодавців, з якими попереднього уже проводилося роз’яснення щодо офіційного оформлення співробітників, але вони рекомендації Держпраці проігнорували.

І варто сказати, що літня спека — ніщо в порівнянні з гарячими новинами про кількість проінспектованих об’єктів та характер виявлених порушень, що мали місце за перші два тижні перевірок.

ЯКІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІЗИТУ ІНСПЕКТОРІВ ДО РОБОТОДАВЦІВ

Основні правила, згідно яких інспектори здійснюють рейди для виявлення неоформлених працівників можна знайти тут:.

Там же є перелік підстав для візиту податківців з представниками Держпраці. І ось деякі з них:

– звернення працівника;
– звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
– рішення керівника органу контролю на підставі інформації отриманої зі ЗМІ;
– інформація податківців про факти порушення законодавства про працю;
– інформація Пенсійного фонду про роботодавців, які не повідомили про прийняття на роботу або в яких 30% і більше людей працюють на умовах цивільно-правових договорів, а також про людей, які надають свої послуги за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

У цілому, підстав багато і їх наявність справді дає Держпраці серйозне підґрунтя для сумнівів, щодо законослухняності бізнесу у частині належного оформлення працівників.

ЯКІ ПОВНОВАЖЕННЯ МАЮТЬ ІНСПЕКТОРИ?

Передбачається, що посадові особи Держпраці мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги.

Окрім цього, інспектори мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати їх усні та/або письмові пояснення, а також записувати усе за допомогою аудіо-, фото- та відеотехніки.

Що ще важливо:

– Сама перевірка може проходити на місці або дистанційно;
– інспектор може прийти без попередження;
– у будь-який час перевіряючий має отримати доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.

Таким чином, про прихід інспектора праці до вашого бізнесу ви дізнаєтесь по факту, зустрівшись з ним на порозі вашого підприємства.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Що ви маєте зробити, якщо до вас прийшов хтось, хто назвався інспектором:

1) Інспектор має підтвердити свої повноваження службовим посвідченням, тому обов’язково вимагайте його пред’явлення.

2) Перед підписанням акта інспекційного відвідування перевіряючий повинен надати вам копію відповідного направлення його до вас на інспекцію

3) За наявності у вашого бізнесу журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) інспектор повинен внести туди запис про свій візит.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАДЕКЛАРОВАНУ ПРАЦЮ

До юридичних осіб та ФОП передбачена можливість застосування фінансової та адміністративної відповідальності. Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та ФОП, якщо вони є роботодавцями, а адміністративна – до посадових осіб підприємств та ФОП. Застосування обох видів відповідальності можлива одночасно!

За результатами відвідування інспектор може скласти припис, де вкаже, що роботодавцю треба виправити. Якщо не виправить — буде штраф.

Роботодавця очікує штраф, якщо:

– він не допустить інспектора до проведення перевірки;
– буде створювати перешкоди у її проведенні;
– ну і власне за незадекларовану працю: не укладення трудового договору, відсутність повідомлення Державної фіскальної служби про найм, несплата податків.

Охарактеризувати штрафи, як скромні, дозволить собі лише бізнес з високим прибутком.

Скільки ж доведеться платити?

За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору — до 60 000 гривень за кожного, а за недопуск інспектора праці до перевірки або перешкоджання її проведенню — до 96 000 гривень.

НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ — ДЕКЛАРУЙТЕ ПРАЦЮ

Для довідки. Податкова служба повідомляє, що тільки з 30 червня по 6 липня цього року були працевлаштовані 158,5 тис. працівників, що в середньому становить 22,6 тис. осіб у день.

Це може свідчити, що у когось таки з’явилась додаткова мотивація для декларування праці.

А якщо вас не налякали штрафи, то спробуємо «пряничний спосіб» і вкажемо декілька приємних бонусів, які ви можете отримати разом з виконанням вимог закону:

– статус відповідального бізнесу, задоволених і мотивованих працівників;
– допомога державі у веденні необхідної соціальної політики;
– в перспективі — кешбек довіри від податкової та теплі взаємовідносини з банками (але це не точно).

Сподіваємось, публікація спонукає бізнес задуматися про необхідність декларування праці і мотивує роботодавців на активні дії.

При цьому не забувайте про ваші права, описані у тексті вище! 

Read More

Потрібен публічний контроль Вже завтра – кадрова комісія прокурорів по справі Гюндуза Мамедова

На комісії може бути прийнято незаконне рішення, яке буде підставою для подальшого наказу Генеральної прокурорки Ірини Венедиктової про звільнення Гюндуза Мамедова. Деталі чому саме воно може бути незаконним повідомимо завтра представникам ЗМІ.

КОЛИ БУДЕ КАДРОВА КОМІСІЯ?

22 липня 2021 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька 13/15) відбудеться засідання кадрової комісії з розгляду дисциплінарної скарги та наявності підстав для звільнення Гюндуза Мамедова з займаної адміністративної посади заступника генерального прокурора України.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Нашого Клієнта протиправно позбавили доступу до державної таємниці через формальні підстави. Саме це стало причиною його усунення від керівництва діяльністю:

– Департаменту з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту;
– Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора України;
– Тренінгового центра прокурорів.

Детально про цю справу ми розповідали тут: . 

Read More

Рейдери намагаються легалізувати захоплення «Словацького дому»

У фінансової компанії ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не вийшло силовими і незаконними методами відвоювати «Словацький дім». Тому вона повернулась до спроб відсудити власність іноземних інвесторів (ТОВ «Фрунзе 69»), яких представляють адвокати Міллер, юридична компанія.

22 липня о 12:20 на засіданні в Північному апеляційному господарському суді за клопотанням Голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів Галини Янченко будуть присутні представники комісії та делегація Slovenské veľvyslanectvo na Ukrajine / Посольство Словаччини в Україні.

Пряма трансляція буде на сторінці за посиланням:, як і під час минулого судового засідання, яке відбулося 15 липня.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Завтра апеляційна інстанція продовжить розгляд справи про визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який раніше продав на аукціоні компанії «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності «проблемні кредити» попереднього власника офісного центру за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві.

Будівля протягом декількох тижнів була під облогою осіб, що називали себе активістами (ми писали про це тут:і тут:).

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Щодо «Словацького дому» (належить іноземним інвесторам ТОВ «Фрунзе 69) неодноразово чинилися спроби захоплення — через «чорних нотаріусів» та силовими методами.

І коли попередні спроби ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» змінити власника майна в реєстрі не вдалися, фінансова компанія повернулася витоків — намагається скасувати ключове судове рішення в даному спорі.

Мова йде про торги, на яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав вже припинені кредитні та іпотечні зобов’язання попереднього власника будівлі «Словацький дім», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (детальніше ми писали про це тут:).

Саме цей аукціон 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (подробиці тут:).

Своїм рішенням суддя, зокрема, встановив факти повного погашення грошових зобов’язань і припинення будь-яких обтяжень та іпотеки стосовно будівлі, що є власністю словацьких інвесторів.

НАША ПОЗИЦІЯ

«Словацький дім» двічі був незаконно переоформлений через «чорних нотаріусів» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задля подальшого безперешкодного входу її законних власників до будівлі.

Однак, Антирейдерська колегія двічі ставала на захист іноземних інвестицій та скасувала їх незаконні дії.

При цьому вже не вперше Північний апеляційний господарський суд приймав рішення, в яких фіксував порушення з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури продажу неналежного «майна банку»: Так, продати можна лише те, що ти власне маєш.

«Якщо в Україні діятиме подібний підхід до продажу уже припинених кредитних «зобов’язань», інвестори і українські, і іноземні припинять вкладати свої гроші у нерухоме майно. Економіка нашої держави передбачає потреби у постійному кредитуванні для поповнення оборотних коштів бізнесу. Але виходить, що ніхто не застрахований від повторного поновлення «заборгованостей» та обтяжень. Тому, захищаючи зараз інвесторів, які стали жертвами незаконних спроб забрати їх майно, ми захищаємо і майбутні інвестиції в Україні»

коментує адвокат Міллер, юридична компанія Anhelina Klymchuk.

Наша позиція досить проста — судова система України має стати на захист інвесторів, у тому числі іноземних, інакше бути власником нерухомого стає небезпечним.

Read More

Під будівлею суду стався напад на нашого Клієнта — білоруського активіста

Сьогодні, 20 липня, Шостий апеляційний адміністративний суд мав переглянути рішення Шевченківського суду, який раніше залишив в силі вимогу СБУ щодо примусового повернення білоруського активіста Олексія Боленкова (Max Belorus).

В результаті суд оголосив перерву і продовжить слухання 21 липня о 17:00 за адресою м. Київ, вулиця Московська 8, корп. 30. Головуючий суддя — Кузьменко Володимир Володимирович.

Перед початком засідання на нашого Клієнта напали опоненти з протилежними ідеологічними поглядами, які зібралися під будівлею на мітинг.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

1) Обшуки і вимога виїхати з України

Ввечері 21 квітня у київському помешканні нашого Клієнта, громадянина Білорусі, пройшли обшуки. Співробітники СБУ вручили йому рішення про примусове повернення за межі України, зазначивши, що він нібито створює загрозу національній безпеці.

Олексій Боленков не може скористатися безвізовим режимом між Україною і ЄС. Варіанти для виїзду — до Білорусі чи, приміром, Росії.

2) Оскарження рішення СБУ

Адвокати Компанії оскаржили рішення СБУ. Однак, Шевченківський суд не побачив у діях СБУ порушень закону та не скасував рішення про примусове повернення.

Ми подали апеляційну скаргу. Розгляд якої продовжиться 21 липня.

3) Спроби напасти на нашого Клієнта

Під будівлею суду 20 липня зібралися на мітинг молодики з протилежними ідеологічними поглядами, які вимагали депортації Олексія Боленкова.

Коли наш Клієнт прибув на засідання, перед будівлею суду на нього напали. Біля входу його штовхали, наносили удари і забризкали обличчя з газового балончика. Окрім нього, постраждали ще низка осіб — прихильники, які прийшли підтримати білоруського активіста, поліцейські та судова охорона.

Такий інцидент відбувся не вперше. Під час засідання в Шевченківському суді 22 липня декілька осіб увірвалися до зали і почали бити нашого Клієнта. Напад зупинила судова охорона.

НАША ПОЗИЦІЯ

Адвокати вимагають визнати рішення СБУ протиправним та скасувати його.

З моменту, коли у 2014 році Олексій Боленков приїхав до України і брав участь у Майдані, йому не було повідомлено про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, а також не притягався до адміністративної відповідальності.

Більше того, СБУ в суді не вказала жодних дій, які б загрожували суверенітету, територіальної цілісності або конституційному ладу України та могли б послужити причиною для його видворення.

‎»Під час засідання в апеляційному суді, як і в суді першої інстанції, представник СБУ так і не надала пояснень та доказів щодо дій Олексія Боленкова, які стали підставою прийняття рішення про його примусове повернення»

коментує адвокат Міллер, юридична компанія Яна Мороз.

Детальніше про справу Боленкова та рішення суду першої інстанції ми писали тут: .

Read More