Articles posted by super-admin-miller

  1. Home
  2. Articles posted by super-admin-miller

Новий штам коронавірусу посилив правила перетину кордону з Україною: хто — на самоізоляцію, а хто — на обсервацію?

З 5 серпня діють нові правила в’їзду в Україну — і для громадян, і для іноземців. Це пов’язано із заходами боротьби з поширенням нового штаму коронавірусу COVID-19 «Дельта».

Нижче ми розкажемо, хто підлягає самоізоляції, обсервації, як залишитися по приїзду з-за кордону вільним від цих обмежень та з якого моменту починається відлік часу.

Отже. Самоізоляції не підлягають:

1) ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, у яких є один з цих документів:

— довідка 063-О про перше щеплення з курсу вакцинації від COVID-19;

— документ про отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

Якщо такі документи відсутні, то необхідно буде встановити на телефон застосунок «Вдома» та протягом 72 годин здати тест на «корону».

У разі відсутності негативного тесту і неможливості встановити на телефон застосунок «Вдома», українець перебуватиме на самоізоляції (вдома) або в обсервації.

Обсервація проходитиме у визначеному органами влади місці — готелі або санаторії. При цьому перебування буде безоплатним, а за харчування треба буде платити ().

2) ІНОЗЕМЦІ З ПОСВІДКОЮ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

Якщо такі документи відсутні, треба встановити застосунок «Вдома» та розпочати самоізоляцію через 72 години. Або ж зробити тест на коронавірус протягом 72 годин з моменту перетину кордону і, якщо він негативний, ви вільні від обмежень.

Повний список осіб, які не підлягають самоізоляції, можна знайти тут: .

ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ також обов’язково потрібно мати страховий поліс на випадок захворювання на COVID-19.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Застосунок «Вдома» не контролює і не обмежує пересування користувача перші 72 години з моменту в’їзду в Україну. Застосунок контролюватиме самоізоляцію з третьої доби або в разі отримання позитивного результату тестування на COVID-19.

БІЛЬШ ЖОРСТКІ ПРАВИЛА

Діють для ВСІХ ОСІБ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ГРОМАДЯНСТВА, ЯКІ ПРИБУЛИ З РОСІЇ ЧИ ІНДІЇ та перебували на території цих держав більше 7 днів протягом останніх двох тижнів.

Зокрема для цих людей буде обов’язковою 14-денна самоізоляція без права її дострокового завершення.

ПЕРЕТИН КПВВ

Для в’їзду через контрольні пункти в’їзду-виїзду з тимчасово окупованих територій за відсутності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 або довідки 063-О про перше щеплення, потрібно буде здати безоплатний експрес-тест.

«Новий штам вірусу COVID-19 «Дельта» вже виявлено в понад 90 країнах світу. Він розповсюджений в Індії, Росії, Португалії та Великобританії. Як говорять лікарі, потреба в госпіталізації виникає вдвічі частіше, ніж при інфікуванні звичайним штамом COVID-19. То ж бережіть себе та своїх близьких!»

коментує адвокат Marina Soroka, адвокат Міллер, юридична компанія.
Read More

У Офісу Генерального прокурора відсутні претензії до професійних якостей Гюндуза Мамедова

02 серпня Кадровою комісією Офіс Генерального прокурора встановлено підстави для звільнення Гюндуза Мамедова з посади заступника Генпрокурора.

У ЧОМУ СУТЬ?

Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора вважає, що через відсутність допуску до державної таємниці Гюндуз Мамедов не може належним чином виконувати покладені на нього посадові обов’язки. Це і є достатньою та єдиною підставою для його звільнення з адміністративної посади заступника Генпрокурора.

Будь-яких претензій щодо професійних якостей Гюндуза Мамедова, кадровою комісією не висловлено.

З органів прокуратури Гюндуза Мамедова мають звільнити на підставі поданої ним 27.07.2021 заяви про звільнення за власними бажанням.

Нагадаємо, що раніше в Офісі Генерального прокурора відмовили у звільненні Гюндуза Мамедова за власним бажанням, посилаючись на наявність відкритого дисциплінарного провадження ().

Відтепер дисциплінарне провадження завершене та відповідно відсутні обставини, які перешкоджали прийняти у встановлений Кодексом законів про працю України двотижневий строк рішення про звільнення Гюндуза Мамедова за власним бажанням. Два тижні з моменту подання нашим Клієнтом заяви про звільнення спливають 11 серпня 2021 року.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Як ми писали раніше, приводом для відкриття дисциплінарного провадження щодо нашого Клієнта стало рішення СБУ про відмову у наданні допуску до державної таємниці, яке достроково було припинене та у подальшому не подовжене через повідомлення недостовірних відомостей.

А саме не було зазначено факт викладацької роботи за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Нагадаємо, що ця інформація міститься у відкритих джерелах, зокрема, у щорічній декларації, а відповідно приховати ці дані Гюндуз Мамедов не ставив за ціль, тому, вірогідно, відмова в доступі через цю причину є формальністю. Мета — адмінтиск для подальшого звільнення.

Крім того, згодом наш Клієнт подав оновлений пакет документів для доступу до держтаємниці, однак відповіді так і не отримав.

Read More

Конкурс на посаду Директора Бюро економічної безпеки України має бути зупинено через порушення процедур

Під час конкурсу з обрання директора новоствореного Бюро економічної безпеки України були порушені процедури — одного з кандидатів протиправно відсторонили від участі, що позбавляє українців права на чесний вибір. У зв’язку з цим, подальші етапи конкурсу відбуватися не можуть.

Мова про кандидата на цю посаду Олександр Данилюк, який раніше очолював Міністерство фінансів України, а після був Секретарем РНБО України. Ми погодились представляти його інтереси.

Сьогодні адвокати Міллер, юридична компанія звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.

Наша вимога — визнати протиправними дій Комісії з проведення конкурсу на заміщення посади директора Бюро економічної безпеки України.

ЯКА ПІДСТАВА ДЛЯ ПОЗОВУ?

Суть порушення зі сторони Комісії з проведення конкурсу, Головою якої є радник голови Офісу Президента України Тимофій Милованов, полягає в наступному:

— Комісія не допустила Олександра Данилюка до подальшої участі у конкурсі у зв’язку із тим, що наш Клієнт не надав підтвердження наявності у нього спеціальної освіти (згідно протоколу №3 від 29.07.2021 року);

— Але в переліку документів, які має подати кандидат, немає такої вимоги (посилання на норму: http://surl.li/abrkn);

— Вимога щодо наявності спеціальної освіти є тільки до особи, яка вже призначається на посаду директора Бюро, а не до кандидата (відповідно до ст. 16 Закону України «Про БЕБ»).

ЩО МИ ПРОСИМО У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПОЗОВУ?

Мають бути заборонені подальші етапи конкурсу на заміщення посади директора Бюро економічної безпеки України.

Протягом двох днів (відлік починається сьогодні), суд зобов’язаний постановити відповідну ухвалу (згідно ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки є єдиним правоохоронним органом, що буде боротися в Україні з економічними (фінансовими) злочинами проти держави. Інші правоохоронні органи будуть позбавлені таких функцій.

Обрання першого директора цього незалежного правоохоронного органу є предметом суспільного інтересу та має відбуватися виключно за законом.

Read More

Справа про напад на Мустафу Найєма в процесуальному глухому куті

2 серпня 2021 в Київському апеляційному суді відбулося чергове судове засідання по справі про напад на Mustafa Nayyem, що стався у 2018 році.

Проте до розгляду суті справи суд вкотре не дійшов, тому що один з трьох обвинувачених у нападі, Саітов Магомед-Саліх, не з’явився на засідання. За твердженням його адвоката, Магомед-Саліх досі в Російській Федерації та не виходить на зв’язок.

Через неявку обвинуваченого засідання відклали на наступні дві дати: 15 і 29 листопада о 15:30.

У ЧОМУ СУТЬ?

Такий довгий строк відкладення засідання зумовлений тим, що суд направляє Москві запит на надання міжнародної правової допомоги Російській Федерації з метою вручення Магомеду-Саліху повістки за кордоном. Виконання запиту потребує значного часу. Попередні два запити РФ не виконала, тобто на її території не вручали повістки нападнику на нашого Клієнта.

НАША ПОЗИЦІЯ

В цій ситуації криється досить гостра правова проблема:

— неможливо розглядати справу за відсутності обвинуваченого;

— для того, щоб розглянути справу без обвинуваченого, який не з’являється на судові засідання — потрібно розділити судові провадження, щодо Саітова Магомеда-Саліха зупинити, а щодо інших двох обвинувачених — розглядати по суті;

— для того, щоб розділити судові провадження, необхідно оголосити відсутнього обвинуваченого в розшук;

— для того, щоб оголосити відсутнього обвинуваченого в розшук, необхідно як мінімум встановити, що він ухиляється від участі в судовому засіданні;

— для того, щоб можна було стверджувати, що він ухиляється від участі в судовому засіданні, потрібно повідомити відсутнього обвинуваченого про це засідання у встановленому законом порядку. При цьому Російська Федерація просто ігнорує запити на міжнародну правову допомогу.

«Таким чином виникає замкнуте коло. І це далеко не унікальна ситуація, яка, між тим, не вирішена законодавцями»

коментує Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компанія

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Ця справа є ілюстративною в контексті забезпечення прав потерпілих у нашій країні. Вона демонструє, наскільки мало реальних можливостей у людини, яка стала учасником кримінального провадження, забезпечити дотримання свого права на захист і покарання винних.

Детальніше про справу щодо нападу на Мустафу Найєма і усіх чотирьох зловмисників можна прочитати тут:.

А ми продовжуємо вимагати правосуддя, незважаючи на пробіли в законодавстві та ігнорування прокуратурою своїх обов’язків.

Read More

Прокурор не зміг знайти на своєму єдиному відеодоказі Дмитра Нікітюка — обвинуваченого

Адвокати Міллер, юридична компанія захищають у суді активіста Дмитра Нікітюка. Він був у числі людей, яких затримали в 2019 році під стінами Подільського управління поліції в Києві після акції «Хто замовив Катю Гандзюк?».

2 серпня 2021 року під час засідання Подільського районного суду м. Києва прокурор не зміг знайти обвинуваченого на єдиному відеодоказі. Більше того, жоден поліцейський у цій справі не визнаний потерпілим.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

9 лютого 2019 року Дмитра Нікітюка затримали під стінами Подільського управління поліції, куди він прийшов підтримати затриманих того ж дня учасників мирної акції протесту «Хто замовив Катю Гандзюк?», яка відбувалася на Контрактовій площі.

Нагадаємо, що писали про це ЗМІ ().

У цей же день прокурор місцевої прокуратури прийняв рішення про необґрунтованість такого затримання та звільнив Дмитра Нікітюка.

Однак вже 13 лютого 2019 року нашому Клієнту повідомили про підозру у скоєнні злочину — опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов’язків (ч. 2 ст. 342 КК України).

Прокуратура стала наполягати, що активіст буцімто у приміщенні Подільського управління поліції штовхав правоохоронців і намагався висмикнути зі строю, шарпаючи за форму.

НАША ПОЗИЦІЯ

Адвокати Міллер, юридична компанія доводять, що Дмитро Нікітюк не причетний до інкримінованого йому злочину. Це підтверджується і тим, що жоден із працівників поліції не визнаний потерпілим.

Слухання тривають з березня 2020 року і єдиний аргумент, на який посилається сторона обвинувачення, — відеозапис з камер спостереження у холі Подільського управління поліції.

Під час вчорашнього суду прокурор не зміг вказати, де ж конкретно на записі він побачив Дмитра Нікітюка, і попросив відкласти судовий розгляд, щоб «пошукати» на відео нашого Клієнта. Незважаючи на заперечення адвоката, суд задовольнив клопотання прокурора і відклав розгляд до 8 грудня 2021 року.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

«Саме такі ситуації демонструють небажання сторони обвинувачення (у даному випадку прокуратури) визнавати свої помилки, оскільки страх перед виправдувальними вироками змушує прокурорів до останнього на «біле» казати «чорне». Такі дії прокурорів є лише наслідком позиції Генерального прокурора Ірини Венедіктової, яка вважає, що «виправдувальні вироки — це сором для прокурорів».

Цим нівелюються всі європейські та загалом цивілізаційні цінності, які намагалися принести у діяльність прокурорів реформатори, відходячи від пострадянської практики суто обвинувального нахилу правоохоронної системи»

коментує Ілля Воробйов, адвокат Міллер, юридична компанія.

Будемо тримати вас у курсі подій і вкотре нагадуємо, що в Україні діє презумпція невинуватості — людина не має доводити, що вона не винна, це сторона обвинувачення має доводити зворотне.

Read More

Прокуратура у справі ТОВ «Трейд Коммодіті» маніпулює доказами

30 липня відбулося чергове (після тривалої перерви) засідання у справі за обвинуваченням п’яти осіб у розтраті коштів Міноборони України на закупівлі палива в 2016 році.

Міллер, юридична компанія представляє в цій справі інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка, якого намагаються покарати за зміну ціни у договорі публічної закупівлі.

У ЧОМУ СУТЬ?

П’ятничне засідання тривало близько трьох годин і суд встиг дослідити лише один том матеріалів — документи, отримані детективами НАБУ в державного підприємства «Держзовнішінформ».

Це довідки про рівень цін на паливо і документи, які стосуються процесу формування цих довідок. Їх «Трейд Коммодіті» замовляли для обгрунтування підвищення цін за договорами з Міноборони щодо закупівель палива.

Чому документи, на підставі яких сформовано довідки є неналежними доказами і їх дослідження просто не має сенсу?

— Довідки не містять недостовірної інформації

В обвинувальному акті по справі — основному документі, який визначає, що саме прокурор має доводити — не йдеться про те, що довідки містять недостовірну інформацію. Більш того, обвинувальний акт на ці довідки посилається як на підтвердження версії сторони обвинувачення.

Тобто, якщо читати обвинувальний акт, презюмується, що в довідках наведена достовірна інформація. А отже від читання чи обговорення значного обсягу документів, на основі яких ці довідки сформовані, не може нічого змінитись.

— НАБУ не знайшло фактів підробки довідок

Опосередковано про достовірність довідок свідчить і те, що НАБУ намагалось розслідувати кримінальне провадження про буцімто підробку цих довідок працівниками ДП «Держзовнішінформ», проте за 4 роки відомство так і не досягло результату, оскільки довідки містять достовірну інформацію.

Під час судового засідання все ж з’ясувались очевидні речі:

ПИТАННЯ 1: Чи може ТОВ «Трейд Коммодіті» як замовник відповідати за добросовісність збору інформації спеціалістами «Держзовнішінформ» чи перевіряти результати їхньої роботи за відсутності доказів злочинної змови між ними?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не може і не має;

ПИТАННЯ 2: Чи доводить в рамках справи прокуратура, що в довідках «Держзовнішінформ» наведена недостовірна інформація?

ВІДПОВІДЬ: Не доводить, але намагається натякати на це, долучаючи подібні документи до матеріалів справи і пропонуючи придивитись «якої якості це документи»;

ПИТАННЯ 3: Чи мала сторона обвинувачення перевірити, який все таки рівень цін на паливо був на момент підписання договору, він зріс чи ні?

ВІДПОВІДЬ: Так, мала.

НАША ПОЗИЦІЯ

Усе сказане вище доводить, що за два роки досудового розслідування у сторони обвинувачення були всі можливості перевірити, чи дійсно в довідках ДП «Держзовнішінформ» наведені достовірні дані. Якщо недостовірні — написати про це в обвинувальному акті, чого сторона обвинувачення не зробила, оскільки надана інформація була достовірною.

«Під час судового засідання фактично досліджувались документи для того, щоб дати суду можливість додумати те, чого прокурор не зміг довести»

коментує Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компаніяер.

ЩО ДАЛІ?

Наступне засідання призначене на 20.08.2021 року на 15:00. Продовжиться дослідження тих же документів — ще чотирьох томів довідок ДП «Держзовнішінформ» та Торгово-промислової палати з додатками.

НАГАДАЄМО

За версією сторони обвинувачення, внаслідок зміни ціни у договорі публічної закупівлі між Міноборони та ТОВ «Трейд Коммодіті» дій, ціну палива було необґрунтовано та незаконного збільшено, а Міністерству — завдано збитків. Деталі по справі тут: .

Також ви можете прочитати, як різні підходи до трактування закону про публічні закупівлі можуть стати приводом для відкриття кримінального провадження у колонці адвоката Міллер Оля Веретільник на сайті БізнесЦензор ().

Read More

Справа інвестора «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка: після тривалої перерви відновились судові засідання

В приміщенні Вищого антикорупційного суду о 15:00 розпочалось чергове судове засідання у справі щодо закупівлі Міністерством оборони палива у ТОВ «Трейд Коммодіті».

Виступи наших адвокатів Masi Nayyem і Оля Веретільник ви можете спостерігати тут: .

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Міллер, юридична компанія представляє інтереси Володимира Трофименка, якого намагаються покарати за зміну ціни у договорі публічної закупівлі. За версією сторони обвинувачення, внаслідок цих дій, ціну палива було необґрунтовано та незаконного збільшено, а Міністерству – завдано збитків. Деталі по справі тут: .

Сьогодні суд має дослідити документи, що були отримані детективами НАБУ в ході проведення тимчасових доступів. Зокрема, ці документи стосуються підтверджень щодо коливань цін на паливо в період між укладенням первинного договору та подальших додаткових угод, до яких і виникли питання у антикорупційних органів.

ГНУЧКІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА

Також про те, як різні підходи до трактування закону про публічні закупівлі можуть стати приводом для відкриття кримінального провадження, ви можете прочитати у колонці Оля Веретільник на сайті БізнесЦензор ().

В тексті з прикладами із судової практики наведені фактори, які треба врахувати для об’єктивної оцінки умов договору, щоб учасник тендеру не був покараний у разі, якщо ціна дійсно виросла і це потрібно було закріпити у договорі.

Read More

Без жодного доказу вини. Суд розглядатиме можливість накладення штрафу на учасника акції під ОПУ

Ще 26 березня поліція вручила протоколи про адмінправопорушення низці учасників мирної акції протесту «Не чуєш? Побачиш!», яка проходила 20 березня 2021 року під стінами Офісу Президента України на підтримку Сергій Стерненко. Один з них — наш Клієнт Олег Кобезький.

І саме завтра, 30 липня о 9:53 Печерський районний суд міста Києва розглядатиме справу за начебто використання ним піротехнічних засобів, зокрема – фаєрів (ст. 195-6 КУпАП). Суддя — Білоцерківець О.А.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Ми будемо вимагати закриття адміністративної справи у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Протокол, зокрема, інспектори склали з помилками, а у матеріалах справи відсутні докази вини нашого Клієнта.

1) Розбіжності і виправлення

Протокол складений на людину з ім’ям «Олег КобеЗСЬкий». Однак наш Клієнт — Олег КобеЗЬкий.

У протоколі, врученому 26 березня, поліцейський зазначив датою вчинення правопорушення та датою складення протоколу 26.02.2021. При мирні мирні акції на підтримку Сергія Стерненка відбувались – 27 лютого, 20 березня та 30 травня.

Під час ознайомлення із матеріалами справи стало ясно, що в протокол вносились грубі виправлення без будь-яких застрежень з метою вказати іншу дату — 26.03.2021.

Більше того, до протоколу після підписання його Олегом Кобезьким були внесені додаткові записи.

2) Доказів вини немає

Окрім явних порушень працівниками поліції законодавства, матеріали справи також не містять жодних доказів, які підтвердили б правопорушення, що приписують нашому Клієнту.

«Сподіваємось, що суд буде неупередженим і безстороннім, прийме до уваги наші доводи та закриє справу саме за відсутністю події та складу правопорушення, а не за спливом строків накладення стягнення»

коментує Marina Soroka, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Оскільки ми живемо у правовій державі, то для притягнення людини до відповідальності мають бути дотримані необхідні процедури без порушення її прав та наявна доказова база.

Справа нашого Клієнта є наочним прикладом того, як працівники поліції можуть незаконно виправляти і доповнювати протокол. А також, не маючи ЖОДНИХ доказів, направляти справу до суду.

В Україні діє презумпція невинуватості — вину людини мають довести, а доти вона не вважається винною і не може бути притягнена до відповідальності.

НАГАДАЄМО

Після акції «Не чуєш? Побачиш!» адвокати захищають її учасників — Олега Кобезького та Ігоря Поташенкова. На них складені адмінпротоколи.

Також за участь у цій акції поліцейські вручили підозри (але вже про кримінальне правопорушення) іншим активістам — Сергію Філімонову інкримінують хуліганство, Олексію Білковському — умисне знищення або пошкодження майна. Детальніше про це можна прочитати тут: .

Read More

«Річковий рейв». Музичному фестивалю, що був зірваний у травні, бути цього літа!

Адвокати нашої Компанії юридично супроводжують фестиваль і допомогли організатору отримати повторний дозвіл на проведення заходу, оскільки поліція у травні цього року зірвала «Річковий Рейв» перед його відкриттям.

Інформація про проведення з 30 липня по 1 серпня — актуальна. Фестивалю бути!

ЧОМУ ФЕСТ НЕ ВІДБУВСЯ У ТРАВНІ?

Музичний фестиваль «Річковий рейв» мав проходити з 28 по 30 травня, однак його заборонили фактично за день до старту через буцімто неможливість дотримання карантинних вимог та його локацію. Тоді на місце проведення навідалася поліція і повідомила про це організатору.

Заборона була безпідставна? Так! Про це ми детльно писали тут: .

НАЯВНИХ ДОЗВОЛІВ ВИЯВИЛОСЯ МАЛО

Адвокати Міллер, юридична компанія отримали ряд додаткових дозволів на проведення музичного фестивалю, аби не повторилася спроба зірвати його.

Відтак, усі необхідні (і навіть більше) погодження з державними органами та необхідними інстанціями є і фестиваль пройде в рамках закону, вчасно та безпечно для усіх учасників та організатора.

Зокрема, отримано дозволи безпосередньо від Нацполіції та Виконавчого комітету Вишгородської міськради. Крім того, протягом усього фесту будуть присутні пожежники та бригада медиків (задіювати їх, ми впевнені, не доведеться і вони також насолодяться електронною музикою).

«Після ковідного 2020-го та перебування українського бізнесу на межі економічної кризи, державна влада має сприяти, а не чинити необгрунтований спротив підприємницькій діяльності. Підкреслю, що коронавірус поступово відступає, а фестиваль проводиться з урахуванням усіх заходів безпеки.

Більше того, «Річковий рейв» — це історія про популяризацію туристичного Києва та України в очах не лише українців, а й іноземців (адже вони полюбляють цей захід, який проходитиме не вперше), саме тому ми підтримуємо проведення подібних заходів і юридично допомагаємо»

коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

Отже, цього літа фестивалимо легально, шановні рейвери!)

Read More

ДТЕК І ЗАВИЩЕНІ ЦІНИ: Суд не вважає, що споживачі мають право на відшкодування збитків

ДТЕК намагається скасувати штраф у понад 176 млн грн, накладений Антимонопольним комітетом, за нанесення збитків непобутовим споживачам, які переплачували за електроенергію, внаслідок встановлення монополістом завищених цін.

Постраждалого споживача, Калуський трубний завод, суд відмовився залучати у справу в якості третьої сторони (тої, що навіть не заявляє ніяких самостійних вимог). Аргументація така, що рішення суду буцімто ніяк не вплине на права нашого Клієнта.

Інтереси заводу захищають адвокати Міллер, юридична компанія. Оскільки скасування штрафу позбавить підприємство можливості стягнути з ДТЕК збитки.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

В грудні 2020 року Антимонопольний комітет України визнав дії групи ДТЕК (у складі АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Д.Трейдінг») у торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» у період з липня по жовтень 2019 року зловживанням монопольним становищем та наклав на компанії групи штрафи.

За результатом розслідування Антимонопольний комітет визнав порушенням у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем такі дії АТ «ДТЕК Західенерго»:

— зменшення обсягів продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» в години мінімального навантаження;

— встановлення у заявках на продаж електричної енергії на «на добу наперед» завищених та економічно необґрунтованих цін.

Рішенням Комітету за вказані порушення на АТ «ДТЕК Західенерго» було накладено штрафи у розмірі понад 176 млн грн ().

22 червня Господарський суд міста Києва не побачив підстав для залучення нашого Клієнта, Калуського трубного заводу, у справу за позовом АТ «ДТЕК Західенерго» до Антимонопольного комітету в якості третьої сторони.

Прикметно.

І ДТЕК, і Антимонопольний комітет виступили на засіданні 22 липня єдиним фронтом — просили суд відмовити у задоволенні клопотання адвокатів Компанії та не допускати нас до участі у справі. З цим суд і погодився.

НАША ПОЗИЦІЯ

Адвокати Міллер, юридична компанія, достатньо аргументували, чому рішення по даній справі вплине на право непобутових споживачів на ринку електроенергії, таких як Калуський трубний завод, повернути свої переплачені гроші та встановити справедливість.

1) Порушення прав споживачів очевидне

Калуський трубний завод зазнав багатомільйонних збитків в результаті зловживання з боку ДТЕК своїм монопольним становищем на ринку електроенергії в Бурштинському енергетичному острові.

Річ у тім, що завод — один з тих, хто платив ДТЕКу за завищеними цінами, в отже один з тих, хто постраждав від дій монополіста.

2) Оскарження штрафу

В даній судовій справі ДТЕК намагається оскаржити рішення Комітету про накладення штрафу. ВАЖЛИВО, що саме це рішення є єдиною підставою для можливого звернення до суду постраждалих від завищених цін монополістом споживачів. А тому ймовірне скасування такого рішення позбавить підприємства можливості повернути свої кошти.

«Цікавим є факт, що дана справа слухається у «закритих» засіданнях, не публічних. А тому розгляд нашого клопотання про участь у справі в якості третьої сторони не став виключенням — на це засідання адвокатів теж не допустили, надавши лиш можливість очікувати під дверима.

Для чого? Щоб за дві хвилини представники Калуського трубного заводу, інтереси якого постраждали, почули лишень «очікуйте публікацію рішення в реєстрі», — коментує адвокат Міллер, юридична компаніяЮра Мельник.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Будемо очікувати на рішення суду за позовом ДТЕК, який намагається скасувати накладений Антимонопольним комітетом штраф.

Оскільки скасування накладених санкцій позбавить постраждалих споживачів електроенергії, таких як наш Клієнт, можливості стягнути з ДТЕК збитки, завдані завищеними цінами.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

У всьому цивілізованому світі практика відшкодування споживачам збитків, завданих великими корпораціями та монополістами, є абсолютно логічною практикою. Однак в Україні немає дієвого механізму такого відшкодування.

Тому в першу чергу необхідні системні зміни на законодавчому рівні. В даному питанні ми співпрацюємо з «Ліга антитрасту» та послідовно йдемо до впровадження змін в сфері антимонопольного права.

Дякуємо, Агія Загребельська, за позицію та послідовність

Read More