Автолізинг: Як не втратити і гроші, і автомобіль. Розповідаємо на прикладі виграшу справи у суді

Компанії-лізингодавці обіцяють надійність, безпеку та зручність такої форми кредитування. Що за суттю є довготривалою орендою з подальшим викупом авто після сплати усіх передбачених договором платежів.

Проте, привабливі пропозиції не завжди відповідають дійсності і надмірна довіра клієнта може призвести до неприємностей у вигляді непередбачуваних умов аж до вилучення автомобіля. Так сталось і у нашого Клієнта, який скористався послугами однієї з українських компаній.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Ще у 2017 році наш Клієнт уклав договір фінансового лізингу для покупки автомобіля Mercedes-Benz, звернувшись за послугами до відомої на ринку компанії. Сума щомісячного платежу за таке авто, не включаючи додаткові витрати, складала майже 18 000 грн, яку він сумлінно сплачував, отримавши у користування свій автомобіль. Так, за майже півроку, компанія отримала близько 343 000 грн, а споживач — довгоочікуваний «Мерс».

Як виявилося пізніше, умови цього договору лізингу працювали тільки на території України. Оскільки після виїзду за кордон, щасливий користувач автомобіля втратив не лише авто, але й виплачені за нього кошти.

На польсько-українському кордоні Mercedes-Benz був вилучений у нього. Компетентні органи Польщі повідомили, що цей транспортний засіб був викрадений ще у 2015 році і наразі перебуває у розшуку іспанськими правоохоронцями.

Ні автомобіль, ні виплачені за автолізинг кошти компанія-лізингодавець у добровільному порядку так і не повернула. Ми були вимушені звернутися до суду.

НАША ПОЗИЦІЯ

Історія має щасливий кінець для нашого Клієнта: адвокати Міллер, юридична компанія, захистили його і повернули не лише кошти за лізинг, але й додаткові витрати на судовий процес.

Жовтневий районний суд міста Дніпро виніс рішення на користь нашого Клієнта. Дніпровський апеляційний суд його підтвердив — договір фінансового лізингу укладений з порушенням вимог закону і є юридично нікчемним. Тому з компанії-лізингодавця стягнули 343 720 грн, сплачені на той час за автомобіль, та витрати на правничу допомогу.

На сьогодні наш Клієнт отримав всю суму грошей.

«Якщо ви вирішили придбати автомобіль у лізинг, обравши відому та перевірену компанію, не втрачайте обачності. Варто звернути увагу на сам договір фінансового лізингу, його умови, порядок укладення та відповідальність сторін»

 коментує Вікторія Палій, молодший юрист Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Аналогічні випадки недобросовісної поведінки лізингодавця зустрічаються доволі часто. Проте, захистити споживача вдається не завжди.

Щоб не втратити свій автомобіль, кошти, та час на судові процеси, варто заздалегідь подбати про можливі наслідки. Для впевненості радимо залучити компетентного юриста для оцінки договору.

Read More

«Справедливість для постраждалих — у зоні ризику» після звільнення провідного розслідувача MH17

З таким заголовком нідерландське видання NOS () випустило публікацію про справу Гюндуза Мамедова — заступника генпрокурора, який займався, зокрема, розслідуванням збитого над Донбасом пасажирського «Боїнга». У Гюндуза Мамедова незаконно відібрали доступ до держтаємниці, чим унеможливили діяльність, і після цього він написав заяву про звільнення. Деталі тут: .

Далі пропонуємо дослівний переклад матеріалу, який зібрав про нашого Клієнта Гюндуза Мамедова нідерландський журналіст Герт-Ян Деннекамп:

«Гюндуз Мамедов — прокурор, який керував розслідуванням авіакатастрофи рейсу MH17 в Україні. У липні його було відсторонено і наприкінці того ж місяця він був змушений піти у відставку.

За словами адвоката Гюндуза Мамедова Masi Nayyem (партнер Міллер, юридична компанія), на кону стоїть міжнародна репутація України, а Генеральна прокуратура України «навмисно перешкоджає розслідуванню російських злочинів».

Українські правозахисні організації вважають, що відставка Мамедова може стати «похоронною ланкою» для розслідування військових злочинів в Україні. За словами адвоката Віталія Титича, Генпрокуратура не функціонує, і такий професіонал як Мамедов вкрай необхідний. «Наразі в органах прокуратури немає жодної особи, яка могла б краще виконувати обов’язки на цій посаді»

каже Віталій Титич.

«Боротьба за владу»

Правозахисні організації кажуть, що в Києві за лаштунками ведеться боротьба за владу. Вони побоюються, що Генеральний прокурор більше не надає значення розслідуванню військових злочинів на Сході України, а розслідування рейсу MH17 більше не буде пріоритетним.

«На жаль, Мамедов єдиний, хто має достатній досвід та знання, щоб проводити таке розслідування», — сказала Надія Волкова з колективу радників з прав людини та юристів ULAG (Українська юридична консультативна група).

Правозахисників не заспокоює те, що керівництво розслідуванням взяла на себе Генеральний прокурор Ірина Венедіктова. За даними організацій, Венедіктова не має досвіду ведення таких розслідувань. У розмові з Волковою та її колегами Венедіктова сказала, що може навчитися цьому, провівши це розслідування. «Але вона мала це зробити двадцять років тому, зараз не час для цього»

каже Волкова.

«Шанс справедливості поставлений під загрозу» – Громадські організації та адвокати за викликом. Кілька тижнів тому громадські організації та юристи написали звернення до міжнародної спільноти та посольств у Києві. У ньому вони попереджають, що звільнення «загрожує будь-яким шансам на справедливість для жертв». Вони не отримали жодної відповіді на ці звернення, навіть з Нідерландів.

Розслідування перебуває на новому етапі

заявляє нідерландська прокуратура.

«Кримінальне розслідування щодо екіпажу «Buk-TELAR» та ієрархічної лінії все ще триває. Прокуратура Нідерландів та поліція мають постійні контакти з іншими партнерами JIT. Ці лінії повинні залишатися короткими». (JIT – Joint Investigation Team (Міжнародна слідча група).

«На цьому етапі важливо зберегти знання і досвід в ході розслідування. При зміні варти нагорі, наприклад, в Генпрокуратурі України і Службі безпеки України, добре ще раз підтвердити ці заяви одна одній»

«Звільнений у Нідерландах»

Цього тижня також було оголошено, що нідерландському прокурору Уорду Фердінандуссе буде надана нова посада. Він продовжує брати участь у процесі MH17.

Рік тому — перед самим початком судового процесу над MH17 у Нідерландах було оголошено, що шість прокурорів в Україні були звільнені під прапором боротьби з корупцією. Вони всі повинні були повторно скласти іспит: деякі відмовились, інші не склали його. Результат — змінено всю команду. Під тиском Нідерландів колишній офіцер залишився залученим до Міжнародної слідчої групи (JIT) як радник.

Генпрокурор Венедіктова каже, що Мамедов поки не може подати у відставку, оскільки проти нього розпочато дисциплінарне провадження (дисциплінарне провадження 6 серпня завершене і вже відсутні обставини, які на момент публікації цієї статті перешкоджали звільненню Гюндуза Мамедова за власним бажанням, ми писали про це тут: ).

«Нідерландська команда в Україну»

Минулого місяця відбулася зустріч посла Нідерландів Йеннеса де Мола з Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою. У заяві для преси Венедіктова пише, що Нідерланди готові направити в Україну групу прокурорів та слідчих для обговорення подальших дій, пов’язаних із рейсом MH17. За даними Міністерства закордонних справ, звільнення Мамедова не обговорювалося під час цієї зустрічі

Read More

Що нового пропонує Міллер, юридична компанія на ринку юридичних послуг?

Як з маленької компанії виростити бренд (і звідки назва «Міллер») та як використовувати кризи для розвитку?

І чи просто бути керуючим партнером в країні, де юристів не вчать управлінню?

Про це та інше розповіла керуючий партнер нашої компанії Karina Panchenko у новому випуску Legal Talks #30 з Олексієм Кравченко.

Сподіваємось, що вам з нами не тільки зручно співпрацювати, а ще й цікаво знати про нас більше!

Гарного перегляду! Посилання на YouTube: https://youtu.be/9PmorFxg4R0

Дякуємо за запрошення, Академия консалтингового бизнеса!

Read More

Бюро економічної безпеки. НАЗК підтвердило порушення під час конкурсу на посаду директора

Менше тижня тому ми повідомляли відповідні органи про очевидний конфлікт інтересів, який був наявний у Тимофія Милованова як Голови та члена конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Директора БЕБ ().

У відповідь та на підтвердження нашої заяви Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК повідомило, що:

— у Тимофія Милованова як Голови та члена конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Директора БЕБ скоріше був наявний конфлікт інтересів;

— Тимофій Милованов не повідомив про такий конфлікт інтересів, хоча, згідно із законом, мав це зробити.

Зважаючи на це, НАЗК звернулося до Національна поліція України для вирішення питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Сьогодні ми подали позов в Київський окружний адміністративний суд разом із заявою про забезпечення позову (фактично це гарантія майбутнього виконання рішення суду).

Наша вимога — мають бути зупинені подальші етапи відбору, включно з можливим призначенням обраного комісією та Кабінетом міністрів України Директора БЕБ. Конкурс потрібно оголосити таким, що не відбувся.

В забезпеченні позову ми просимо заборонити Кабінету міністрів України призначати Директора Бюро економічної безпеки України, обраного на конкурсі, під час якого були допущені порушення.

«Проведення відкритих конкурсів на вищі керівні посади — суспільно важлива справа. В цьому процесі немає місця порушенням закону та процедурним маніпуляціям. Від цього залежить довіра до майбутніх посадовців та ефективність інституцій загалом. Саме в цьому полягає інтерес держави.

Тому ми наполягаємо на зупиненні відбору на посаду Директора БЕБ і вважаємо, що для цього є всі законні підстави. Новий конкурс має бути проведено таким чином, щоб суспільство повірило в прагнення провести чесний конкурс, а не призначити зручного очільника Бюро економічної безпеки»

аявила Julia Ryabets, юрист Міллер, юридична компанія.

За деталями справи та нашою юридичною аргументацією звертайтесь: PR@millerlawfirm.ua

Read More

Дрифт на Софіївській площі: Наполягаємо на допиті присутніх під час заходу поліцейських

Зранку 10 серпня у Києві на Софійській площі Red Bull знімав рекламний ролик — два автомобілі дрифтували навколо пам’ятника Богдану Хмельницькому.

На місці були присутні більше 20 співробітників поліції (фото поширили ЗМІ:), які не вчиняли жодних дій для припинення їзди по бруківці, лише спостерігали. Хоча пізніше саме через дрифт відкрили кримінальну справу.

Вважаємо, що встановлення осіб поліцейських та їх допити в рамках відкритого кримінального провадження є пріоритетним для встановлення істини у справі.

Для цього ми вже направили адвокатський запит і чекаємо відповіді слідства.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

Громадськість обурило, зокрема, що це відбулось саме на Софіївській площі в центрі міста, без будь-яких обмежувальних засобів, в результаті чого на бруківці залишились сліди шин. До того ж, нібито на території державного заповідника міжнародного значення «Софія Київська», який знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

ЩО КАЖУТЬ ВЛАДА І ОРГАНІЗАТОР?

Київська міська державна адміністрація (КМДА) повідомила, що дозвіл на проведення такого заходу не надавався.

В поліції Києва заявили, що про проведення заходу не знали. Відкрили кримінальну справу (ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу — хуліганство, вчинене групою осіб), ведуться слідчі дії, встановлюються всі учасники інциденту. За це їм може загрожувати позбавлення волі на термін до п’яти років.

Представники Red Bull Україна на своїх сторінках у соцмережах мережах вибачилися перед місцевою владою та жителями Києва та організували прибирання площі. При цьому, за повідомленням організатора, прибирання там було заплановано завчасно.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

1. Чи можна проводити такі заходи на території заповідних зон та пам’яток ЮНЕСКО?

ТАК, якщо це не руйнує і не псує охоронюваний об’єкт та за наявності дозволу управляючої організації заповідника.

2. Чи можуть покарати за проведення таких заходів, якщо немає відповідних дозволів?

ТАК, законодавство України передбачає за це штраф (адміністративна відповідальність).

3. Чи може бути кримінальна відповідальність?

ТАК, але у разі, якби було знищене майно на суму, що перевищує півмільйона гривень (ст. 194 КК України), або хтось із людей постраждав би від автомобіля, який порушив правила дорожнього руху (ст.286 КК України).

4. Чи може поліція Києва когось із причетних до дрифту на Софіївській площі притягти до кримінальної відповідальності за ст. 296 КК України (хуліганство), за якою вже відкрили справу?

НІ. Тому, що жодна із осіб не мала наміру грубо порушувати громадський порядок «з мотивів явної неповаги до суспільства» та з «особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом», як це передбачено вказаною статтею.

НАША ПОЗИЦІЯ:

— Сліди шин, які залишились на бруківці, не можна вважати руйнуванням чи пошкодженням. До слова, зараз слідів майже не залишилося.

— Власне на відеозйомку дозвіл не потрібен. Тому що в публічних місцях законодавством вона не забороняється.

— Правоохоронці вилучили автомобілі, які дрифтували на площі. Хоча це можливо лише тоді, коли суд накладає на них арешт. Наразі ж тільки відкрили кримінальне провадження та викликали на допити ряд осіб — представників Red Bull Україна, виконавців відеозйомки та деяких запрошених артистів.

«Зрозуміло бажання поліції і прокуратури відреагувати на таку резонансну подію. Однак, у даному випадку не може йти мова про кримінальну відповідальність за хуліганство. Вказана кваліфікація була запропонована через відсутність завданої реальної шкоди та наявність формального порушення громадського порядку.

Однак, говорити про те, що громадський порядок порушувався за кількасот метрів від головного відділення столичної поліції, під наглядом більше 20 правоохоронців без будь-якої реакції, видається дуже дивним. Склад кримінального правопорушення, а саме хуліганства, у ситуації з дрифтом відсутній»

коментує Andrii Voznyuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Безсумнівно, дії осіб, які влаштували дрифт на Софіївській площі без отримання погодження місцевої влади та необхідних дозволів є протиправними. Псування майна та пам’яток культурної спадщини неприпустиме. Причетні, у випадку доведення їх винуватості, мають понести відповідальність.

Ми будемо працювати над тим, щоб розслідування подій було законним і адекватним. 

Read More

15 хвилин. Саме стільки часу поліцейські не знайшли для забезпечення права водія на допомогу адвоката

Патрульні законне прохання водія (нашого Клієнта) дочекатися адвоката прирівняли до «пасивної відмови» від проходження огляду в лікарні на сп’яніння. А тому до зустрічі з адвокатом стрімголов виписали протокол про адміністративне правопорушення, хоча відеодоказ демонструє протилежне — водій погодився.

Печерський районний суд міста Києва закрив справу і обвинувачення зняв.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Водія в Києві зупинили за порушення правил дорожнього руху. Після зупинки патрульні заявили про підозру на керування у «нетверезому стані». Drager показав 0 проміле і поліцейські наполягали, аби він поїхав із викликаним на місце екіпажем до нарколога.

Вже у лікарні водій попросив вручити йому результати перевірки на Drager та постанову про порушення ним ПДР. Оскільки на місці постанову ніхто не виносив, екіпаж почав робити це прямо біля медзакладу. Наш Клієнт під час розгляду справи заявив, що хоче адвоката. Його прохання було проігноровано, а постанова винесена.

Коли дійшла черга до причини візиту у лікарню — медогляду — патрульні увімкнули камеру і запитали, чи буде водій його проходити. Він погодився, зауваживши, що досі не забезпечене його право на допомогу адвоката, а довіра до поліції втрачається через допущені порушення. Патрульні відповіли, що не чекатимуть «п’ять годин». Наш Клієнт попросив 15 хвилин, до нього поспішали ми — Міллер, юридична компанія.

Правоохоронці знову проігнорували законне право водія на правову допомогу і лише виписали протокол про те, що його прохання дочекатися адвоката буцімто є «пасивною відмовою» від перевірки у нарколога, хоча на відео записана його згода.

В результаті, завдяки зусиллям адвоката, Печерський суд закрив справу.

НАША ПОЗИЦІЯ:

1. Патрульні були зобов’язані забезпечити водію можливість скористатись його правом на виклик адвоката;

2. Заява про правопорушення (відмова від огляду в лікарні на стан наркотичного сп’яніння) не має доказів, які б підтверджували, що водій не хотів проходити перевірку — на відеозаписі чітко видно, як він погоджується на медогляд;

3. Поліцейські також допустили ряд порушень. Зокрема водію, навіть на його вимогу, не дали акт з результатами огляду на нетверезість, а копію постанови він отримав лише через дві години після неодноразових прохань.

«Ця справа яскраво ілюструє, як важливо знати свої права та наполягати на їх забезпеченні. Це також гарний приклад свавілля поліцейських, які, здається, прагнуть виконати щось на кшталт «тижневого плану» впійманих порушників, замість того, щоб дійсно слідкувати за порядком на дорогах»

коментує Marina Soroka адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Ніхто не може відмовити вам у праві скористатись правовою допомогою. Заявляйте про необхідність присутності адвоката і обов’язково фіксуйте це письмово (та/або на відео). Це допоможе в подальшому відстоювати ваші ж інтереси. Детальніше про це ми розповідали тут: ().

Read More

Зміни в законодавстві. Що робити, якщо ви директор «підприємства-привида»?

З 11 липня почали діяти нові вимоги щодо реєстрації юридичних осіб. Низці підприємств, про які йде мова у нашій попередній публікації (), необхідно подати дані про структуру власності і кінцевого бенефіціарного власника. В іншому випадку — штраф.

У зв’язку з цим виникає логічне питання. Що робити з «підприємствами-привидами», які протягом багатьох років не здійснюють господарську діяльність, не сплачують податки, не подають звітності, але і не знаходяться у стані припинення?

Сьогодні практика захисту бізнесу розповість, що робити людям, які формально обіймають посаду директора в таких підприємствах і бажають звільнитися, аби не мати клопоту у подальшому.

АЛГОРИТМ ДІЙ У ДАНІЙ СИТУАЦІЇ:

1. Директор має написати заяву про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Попередити про це власника товариства або уповноважений ним орган потрібно письмово щонайменше за два тижні.

2. Директор готує проведення загальних зборів учасників товариства. Дату, час, місце зборів, порядок денний (на розгляд треба винести питання про звільнення директора та його переобрання) необхідно повідомити учасникам не менше ніж за 30 днів до запланованої дати (ч. 3 ст. 32 Закону України «Про ТОВ та ТДВ»).

3. Директор відправляє повідомлення про зборів учасників товариства та заяви про звільнення за власним бажанням кожному учаснику товариства поштою з описом вкладення. Слід врахувати час доставки і можливі затримки.

4. Підготовка документів для звернення до суду. На даному етапі, з-поміж іншого, слід зібрати копії всіх документів з попередніх етапах (у тому числі правовстановлюючих, копії описів до листів, що направлялись тощо)

5. Звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту припинення трудових відносин та зобов’язання реєстраційної служби внести зміни до ЄДР.

Варто пам’ятати, що вас ніхто не може змусити працювати проти вашої волі, у тому числі директором «підприємства-привида». Це гарантує ст. 43 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на працю, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується, а використання примусової праці забороняється.

«Ситуація зі звільненням з посади директора в «підприємствах-привидах» актуально-проблематична у зв’язку з тим, що однозначного порядку її розв’язання немає. Судові рішення на користь особи, що бажає звільнитися, нерідко залишається без виконання, оскільки суд не має змоги впливати на діяльність інших органів, видаючи накази про внесення змін до ЄДР та ін., все це є наслідком прогалин в законодавстві, які необхідно усувати, для вирішення даного питання»

коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

Тож перевірте в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), чи випадково ви не є директором «підприємства–привида». Задля уникнення неприємних сюрпризів. В іншому випадку — ми завжди на зв’язку!

Read More

Тимофій Милованов порушив норму про конфлікт інтересів: Рішення комісії з проведення конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки є незаконним

29 липня 2021 року комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) своїм рішення не допустила до участі у відборі Олександра Данилюка — колишнього міністра фінансів України та колишнього секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Головою комісії є Тимофій Милованов, який порушив закон — не повідомив про наявний у нього конфлікт інтересів. У зв’язку з цим рішення комісії не може вважатися законним.

Тимофій Милованов неодноразово заявляв про свою прихильність принципам законності та порядку встановлених процедур (). Саме з цих міркувань комісія під його головуванням не допустила до участі одного з претендентів.

Відповідно, звертаємо увагу компетентних органів на порушення з боку самого голови конкурсної комісії.

ПРО ЩО МОВА?

Конфлікт інтересів — це ситуація, що характеризується суперечністю між особистим інтересом особи та її формальними обов’язками, що впливає на об’єктивність або неупередженість її поведінки.

Тимофій Милованов публічно стверджував про те, що має тривалі та дружні стосунки з Олександром Данилюком (приклади — відеозапис телеефіру з 1:47:58 по 1:48:07 (), допис Тимофія Милованова ().
Тому при розгляді участі Олександра Данилюка у конкурсі на посаду керівника БЕБ, пан Милованов мав повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про наявність конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня (!) з моменту, коли дізнався про такий конфлікт. Згідно ст. 28 Закону Україну «Про запобігання корупції» ().

Однак, цього не відбулося.

Навпаки, Тимофій Милованов був особисто присутнім під час розгляду комісією питання допуску до участі у конкурсі Олександра Данилюка (відеозапис засідання, дивитись у часовому проміжку 47:00 — 47:07,). Такі дії Голови конкурсної комісії не можна вважати ані законними, ані етичними.

ЯКІ НАСЛІДКИ НАЯВНОСТІ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕС

Міллер, юридична компанія представляє інтереси Олександр Данилюк, незаконно відстороненого кандидата на посаду директора БЕБ (bit.ly/3yHgQci).

Сьогодні ми заявили до НАЗК та до Департаменту стратегічних комунікацій Національної поліції України із вимогою здійснення перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення на Тимофія Милованова.

Також ми звернулись до Офісу генерального прокурора з вимогою:

1. Здійснити перевірку вказаної інформації та вжити заходів, відповідно до вимог чинного законодавства України в межах наданих повноважень.

2. За наявності підстав, ініціювати перед НАЗК питання стосовно притягнення Тимофія Милованова до адміністративної відповідальності.

«Окремо зауважимо, що підлягають скасуванню рішення комісії з проведення конкурсу, прийняті з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» (а саме — неповідомлення про конфлікт інтересів). Така норма зафіксована в ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» ().

У разі відсутності реакції з боку компетентних органів, суспільство відчуватиме брак довіри до майбутнього першого директора єдиного органу, який буде боротися в Україні з економічними (фінансовими) злочинами проти держави, що не може вважатись державним інтересом»

коментує Marina Soroka, керівник практики справ про адміністративні правопорушення Міллер, юридична компанія.

На нашу думку, відкритий конкурсний відбір вищих керівних кадрів є вагомим здобутком нашої держави. А інтерес суспільства полягає в ретельному відстоюванні законності процедур та їх вдосконалення. Саме тому ми ведемо цю справу.

За деталями справи та нашою юридичною аргументацією звертайтесь: PR@millerlawfirm.ua

Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК
Офіс Генерального прокурора
Національна поліція України

Read More

Справа Сергія Стерненка. Ірина Венедиктова вводить суспільство в оману публічними заявами.

Офіс Генерального прокурора та Головне слідче управління (ГСУ) Національна поліція України створюють штучні перепони для адвокатів Сергій Стерненко, позбавляючи можливості ознайомитися з матеріалами вже закритого кримінального провадження щодо нападу (другого з трьох) на нашого Клієнта.

Хоча ще навесні Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляла про взяття під особистий контроль та важливість прискорення пошуку організаторів і замовників замахів на Сергія Стерненка.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

На одеського активіста було скоєно три напади. Під час другого нападу (1 травня 2018 року) він затримав зловмисника і передав поліції. За весь час досудового розслідування не було досягнуто жодного результату, а усі особи, які можуть бути причетні до організації нападу, досі на волі.

«Відмовчуватися я не дозволю»

казала Ірина Венедиктова в інтерв’ю у квітні 2021 року (детальніше про це тут: )

І вже через тиждень після його публікації Сергій Стерненко дізнається, що одне кримінальних проваджень щодо нападу на нього, про які говорила Генеральний прокурор, вже закрито.

Закрито ще 1 листопада 2020 року. Причина — слідчий вчасно не звернувся до суду із клопотанням про продовження строків досудового розслідування, а на засіданні не зміг пояснити причину, яка заважала проводити слідчі дій у відведені строки.

Про закриття справи стало відомо через реєстр судових рішень. Хоча потерпілий намагався тримати справу на контролі, але поліція не відповідала на жоден запит щодо стану досудового розслідування.

ЩО ДАЛІ?

Далі почалися спроби адвокатів Міллер, юридична компанія ознайомитись з матеріалами закритого кримінального провадження і перепони у вигляді переховування документів слідчими і прокурорами:

Ми подали клопотання про ознайомлення до Офісу Генерального прокурора (ОГП). Там повідомили, що матеріали у Головному слідчому управлінні (ГСУ);

– В ГСУ відмахнулися, надавши підтвердження, що матеріалів у них немає, і відправили назад до ОГП;
– Ми звернулися до ОГП. Там повідомили, що матеріали вже у ГСУ (і знову з письмовими підтвердженнями);
– Ще одне клопотання в ГСУ та дзвінок слідчому. Усно він запевнив, що клопотання задовольнив. І зник у довготривале відрядження.

У суді ми оскаржуємо нерозгляд клопотання та ненадання матеріалів для ознайомлення. Але слідчий суддя розводить руками, посилаючись на те, що законодавством не встановлено строк розгляду клопотань про ознайомлення, і формально закон не було порушено, а тому скаргу не задовольняє.

НАША ПОЗИЦІЯ

«Такі дії Офісу генерального прокурора та Головного слідчого управління Нацполіції ми розцінюємо як небажання давати на ознайомлення матеріали, вивчення яких може показати, що у провадженні не було здійснено жодної слідчої дії, спрямованої на розкриття злочину.»

 коментує Коля Скуба, юрист Міллер, юридична компанія.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Будемо ініціювати особистий прийом представників потерпілого керівництвом Офісу Генерального прокурора з метою звернути увагу Офісу на невідповідність слів Генерального прокурора Ірини Венедиктової та, що важливіше, про важливість пошуку винних у нападах на Сергія Стерненка.

Якщо не буде невідворотності покарання — напади на активістів будуть продовжуватись із метою залякати суспільство.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Цей випадок вкотре демонструє, що органи досудового розслідування та Офіс Генерального прокурора досі не готові брати на себе відповідальність за непопулярні рішення та визнавати помилки і ставати ефективнішими.

Важлива роль покладається на громадянське суспільство — контролювати дотримання прокуратурою чинного законодавства через наявні засоби впливу на органи державної влади.

Ми маємо змусити поважати ст. 3 Конституції України і реалізувати її, аби життя та здоров’я людини дійсно стали найвищою соціальною цінністю. 

Read More

Відеогра як інтелектуальна власність: чи законно стрімити проходження гри і як власникам захиститися від «піратства»?

Люди переважно не замислюються над тим, скільки їх оточує об’єктів інтелектуальної власності (далі — ІВ), тобто продуктів творчості інших людей, що охороняються законом і приносять їм дохід.

Як ми вже писали, об’єктом ІВ може бути все, що якось матеріалізовано: від творів мистецтва до винаходів, комп’ютерних програм та торговельних марок. І якщо про ТМ ми вже детально розповідали (), то сьогодні піде мова про відеоігри.

За незаконне використання будь-якого об’єкту ІВ може «схуднути» гаманець. Це стосується і тих, хто використовує відеоігри, і тих, хто створює відеоігри.

Далі — про українське законодавство, стрімінг гри, приклади стягнень за незаконне використання ІВ та поради правовласникам для захисту продукту.

ЧОМУ ВІДЕОГРА Є СКЛАДНИМ ОБ’ЄКТОМ ІВ?

Українське законодавство не знає такого поняття як «відеогра». Тільки якщо розкласти його на складові, можна виділити наступні охоронювані законом об’єкти інтелектуальної власності:

— Назва відеогри або персонажу. Це вже торговельна марка, що підлягає реєстрації;

— Персонажі гри. Також можуть бути зареєстровані як частина бренду, тобто подані на реєстрацію торговельної марки або ж можуть охоронятись авторським правом.

— Сюжет відеогри. Охороняється авторським правом як літературний твір (також можна отримати свідоцтво, як охоронюваний документ);

— Програмний код відеогри. Також можна запатентувати або ж зафіксувати в договірних відносинах між розробником та кінцевим власником гри;

— Відеографіка. Охороняється авторським правом;

— Музика. Може бути унікальним твором, замовленим у композитора (передача прав здійснюється шляхом підписання відповідного договору) для конкретної відеогри, або ж це існуюча композиція і «очищення прав» здійснюється через виплату роялті автору.

СТРІМІНГ ПРОХОДЖЕННЯ ГРИ: ЗАКОННО ЧИ НІ?

Відеоігри вже не сприймаються як дитяча розвага. Кіберспорт стає професією і приносить чималий дохід як власникам, так і професійним гравцям.

Звідси народився такий вид діяльності як стрімінг — онлайн трансляція гри, яку проходить гравець.

Знову ж таки, наше законодавство не надає детальних трактувань нових сфер діяльності, тому виходимо із загальних норм авторського права та юридичної практики.

1) Коли законно?

Якщо говоримо про стрімінг аматорів, які не монетизують такий контент, але супроводжують гру своїми «живими» коментарями, передають умовно свій досвід через такий онлайн показ — це можна розглядати як добросовісне використання.

2) Коли НЕ законно?

Якщо стрімінг існує вже як повноцінна професія (грають експерти з геймінгу) і передбачає донати (винагорода гравцям від глядачів), платні підписки на канали (для прикладу, на ресурсах Twitch, YouTube), використання реклами у сюжетах і тому подібне, то має розглядається використання гри як комерційне.

У такому разі гравець повинен отримати згоду від правовласника на стрімінг гри (ліцензія). Без ліцензії стрімінг може розцінюватися і як «піратство».

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Наведемо декілька показових, на наш погляд, кейсів про стягнення на як користь власників відеоігор, так і не на користь власників відеоігор. Приклади демонструють розмір відшкодувань за порушення правил використання об’єктів ІВ.

• Один з найкрупніших виробників відеоігор, японська компанія Nintendo отримала компенсацію в розмірі $ 2,1 млн доларів США з власника «піратського» порталу RomUniverse. Підставою для позову, поданого у 2019 році, стало розміщення на платформі RomUniverse «піратських» копій ігор японської компанії і використання її товарних знаків.

• Національна асоціація музичних видавців США вимагає від Roblox компенсацію в $ 200 млн за незаконне використання музичного контенту. Roblox є власником однойменної ігровий онлайн-платформи, яка дозволяє користувачам створювати свої власні і грати в створені іншими користувачами відеоігри.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЛАСНИКІВ ВІДЕОІГОР

Julia Ryabets, юрист Міллер, юридична компанія зібрала декілька порад, які допоможуть власникам відеоігор захистити свій продукт.

1) «Очищення прав».

Не забувайте про укладання договорів з усією командою, що працює над продуктом, про надання ними послуг/виконання робіт, які відразу будуть включити умови передачі виключних майнових прав на відповідний об’єкт ІВ (код, графіку, назви та інше).

2) Договори про конфіденційність та про добросовісну конкуренцію.

З офіційно найманими працівниками також рекомендуємо підписувати NDA (договір про конфіденційність), а також NCA (договір про добросовісну конкуренцію). В останньому особливо уважно треба фіксувати, над яким саме проектом працює спеціаліст.

3) Відомі бренди. Варто бути обережними з їх використанням у грі. Іноді в мультфільмах чи фільмах ми бачимо замість «яблука» на ноутбуках «грушу». Так відбувається, бо продакшн не бажає ризикувати. Адже немає одностайної думки стосовно добросовісності такого використання брендів. Хоч і є міжнародна практика, яка показує що такі об’єкти є лише предметами реального світу та не мають прямої мети отримання доходу.

4) Згода гравця на те, що усі створені ним під час гри об’єкти належать виключно правовласнику. Це бажано прописати у «згоді», яку підписує геймер перед початком гри, якщо у нього буде можливість створювати під час сеансу унікального персонажа або ж використовувати для персонажа своє власне зображення.

«Для захисту інтелектуальної власності треба докласти зусиль. Зважаючи на те, що законодавство тільки адаптується до викликів нових сфер діяльності, бажано передбачити усі ризики завчасно і використовувати перевірені часом механізми та можливість юристів імпровізувати»

каже Julia Ryabets.

А ми не можемо сперечатися і підписуємося під кожним словом.

Read More