Articles posted by super-admin-miller

  1. Home
  2. Articles posted by super-admin-miller

Ефективно застосували новий механізм щодо виклику обвинуваченого, який переховувався в РФ!

Прокуратура та Київський апеляційний суд викликали Саітова Магомета-Саліха на судове засідання. Це громадянин РФ, який з минулого року не з’являється в Київський апеляційний суд у справі, де він обвинувачений. Справа стосується нападу на Мустафу Найєма у квітні 2018 року.

За словами захисника, Саітов знаходився в Москві, за постійним місцем проживання. Завдяки роботі адвокатів кримінальної практики, обвинувачений — вже в Україні.

ЩО ЗА НОВИЙ МЕХАНІЗМ І ЯК МИ ЙОГО ЗАСТОСУВАЛИ?

Подібна проблема існує не тільки у цій справі. Для того, щоб встановити, що людина дійсно уникає участі в суді, а не просто не знає про нього, потрібні докази вручення їй повістки про виклик до суду.

Тільки після цього можна примусово привести людину в суд чи оголосити її в розшук.

Якщо людина проживає за кордоном, як в нашому випадку, то повістку їй вручають державні органи країни проживання.

Для цього існують спеціальні договори між державами, які регулюють надання «міжнародної правової допомоги». До цього належить і вручення судових повісток.

Але з початком війни Росія ігнорує запити на міжнародну правову допомогу від України (ну або виконує їх вибірково). Тому вручити повістку про виклик до суду обвинуваченому в Росії доволі проблематично — російський Мінюст просто ігнорує такі прохання, всупереч міжнародному договору.

Ще складніша ситуація, коли підозрюваний/обвинувачений тікає на непідконтрольну Україні територію ЛНР/ДНР.

Для таких ситуацій в Кримінальний процесуальний кодекс весною цього року внесли новий механізм — повідомляти про судове засідання у всеукраїнському ЗМІ (наприклад «Урядовому кур’єрі») та на сайті Офісу генерального прокурора.

Ми цю можливість використали і обвинувачений Саітов Магомед-Саліх з’явився на судове засідання.

У ЧОМУ СУТЬ НАШОЇ СПРАВИ

Четверо чоловіків, в тому числі Саітов Магомед-Саліх, весною 2018 року поблизу Бесарабського ринку у Києві напали на тоді ще народного депутата Mustafa Nayyem та завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Справа трьох з чотирьох нападників розглядалась в Шевченківському районному суді з жовтня 2018 року. 30 червня 2020 року суддя Оксана Голуб виправдала всіх трьох обвинувачених. Детальний розбір вироку тут: .

Розгляд апеляційної скарги на виправдувальний вирок затримувався через зникнення Саітова Магомеда-Саліха.

Коментар адвоката Кримінальної практики нашої компанії Оля Веретільник:

«Суд та прокуратура опублікували такі оголошення про виклик Саітова. Тому він з’явився на засідання. Це зрушить справу і дасть можливість розглянути апеляцію хоча б щодо двох обвинувачених в розумні строки».

ЦЕ ВАЖЛИВО

Така ситуація є демонстрацією загальних проблем, з якими стикаються учасники справ, в яких підозрюваний/обвинувачений знаходиться за кордоном, особливо на території РФ, та ігнорує судовий розгляд. Це значно затягує строки розгляду справи через спроби повідомити таку людину про засідання суду.

Проте, навіть в цій ситуації є вихід і ми його демонструємо.

Read More

Встановити причетність людини до злочину можна по її біологічних матеріалах на місці злочину. Чи можна взяти зразки без її згоди?

Часто у кримінальних справах для встановлення особи правопорушника необхідно провести експертизи для дослідження та порівняння слідів, залишених на місці злочину, та встановлення можливості їх походження від конкретної особи.

Прямої заборони на примусове відібрання біологічних зразків у людини під час розслідування злочинів немає. Дискусію, однак, викликає сама процедура, з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та інші практичні аспекти. Бо єдиної затвердженої інструкції не існує.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Для проведення таких досліджень важливим є отримання біологічних зразків особи для порівняння. Це може бути кров, сперма, букальний епітелій, слина, кістки і зуби, волосся тощо.

Доповнюють цей перелік зразки відбитків пальців та окремих частин тіла, голос і манера мовлення людини, зразки почерку … І все те, що утворюється у процесі життєдіяльності.

На практиці виникає ряд питань у ситуації, коли людина відмовляється надавати зразки для порівняння у добровільному порядку.

КРИТЕРІЇ ЗАКОННОСТІ ПРОЦЕДУРИ

ЄСПЛ виокремлює ряд критеріїв, якими необхідно керуватись при оцінці законності отримання доказів із застосуванням примусу:

— характер та ступінь примусу (заборона використовувати методів, що принижують честь і гідність особи, або таких, що створюють небезпеку для її життя та здоров’я);

— мета отримання та подальше використання отриманих даних (зразки в особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є виключне бажання отримання доказів обвинувачення цієї особи).

Найбільш поширеними порушеннями прав людини під час реалізації процедури відібрання зразків ЄСПЛ визначає катування чи нелюдське поводження, порушення права особи на захист щодо самовикриття та порушення права на повагу до приватного життя.

УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Кримінальне процесуальне законодавство визначає процедуру, за якої у разі отримання відмови людини добровільно надати біологічні зразки сторона-ініціатор проведення експертизи може звернутись до суду для отримання дозволу на їх примусове відібрання.

Слабким місцем залишається, власне, можливість виконання такого рішення.

Пояснюється це відсутністю інструкції, яка б закріплювала універсальний порядок проведення примусового відібрання біологічних зразків та тонкою межею інтенсивності дозволеного примусу у кожному конкретному випадку.

«Процедура примусового відібрання зразків у особи має бути здійснена із забезпеченням дотримання процесуальних прав особи під час кримінального переслідування. Порядок отримання доказів на цій підставі має ретельно перевірятись судом з урахуванням усіх обставин справи»

додає Artem Obletov, адвокат кримінальної практики Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Порушення загальних засад забезпечення прав людини під час примусового відібрання біологічних зразків може призвести до неможливості використання отриманих доказів у суді. Чи є це доказ захисту або обвинувачення — значення не має.

Така обставина породжує широке коло можливостей для маніпуляцій під час відібрання зразків та свідомого спотворення доказів у справі.

Read More

Справа «Трейд Коммодіті». Розпочинаємо тижневий марафон судових засідань у Вищому антикорупційному суді

Сьогодні розпочався у Вищому антикорупційному суді тиждень судових засідань у справі про нібито безпідставне укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті».

Судові засідання відбуватимуться щоденно 15-19 листопада з 13:00 до 19:00.

За тим, що відбувається у залі суду, можна спостерігати за посиланням: .

НАША ПОЗИЦІЯ:

1) Продовжуємо наголошувати на безпідставності обвинувачення, оскільки ціни на пальне суттєво підвищились з моменту укладання договору, а ціна ТОВ «Трейд Коммодіті» все одно була нижчою за ціну конкурентів та нижче ринкової, навіть після підписання додаткових угод.

2) Законом України «Про здійснення державних закупівель» (який діяв на момент укладення додаткових угод) прямо передбачено можливість збільшення ціни за договором закупівлі не більше ніж на 10% у разі коливання. Разом з тим, не визначено, як саме таке коливання має бути підтверджено.

Під час укладення додаткових угод ТОВ «Трейд Коммодіті» за письмовою вимогою Міноборони України надало не одну, а дві довідки, якими підтверджувалось збільшення цін, хоча закон цього і не вимагав.

«Якби в той час сторони, Міноборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті», зволікали з укладенням додаткових угод, армія воюючої країни могла б залишитися без палива. Оскільки був ризик припинення постачання пального через суттєве збільшення його собівартості.

Разом з тим, навіть після збільшення вартості ціни, ціни ТОВ «Трейд Коммодіті» залишились нижчими за інші пропоновані. Саме це сьогодні ми будемо схематично пояснити суду», — наголошує Masi Nayyem, партнер Міллер, юридична компанія, який представляє в суді інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

ЦЕ ВАЖЛИВО

Справа відрізняється від багатьох інших антикорупційних справ, бо сторона захисту протягом усього судового процесу демонструє зацікавленість в якнайшвидшому розгляді. Саме тому адвокати наполягали на долученні більшості доказів без їх дослідження (не оскаржували обставини, викладені в тих документах, та просили визнати їх дослідження недоцільним).

Але сторона обвинувачення проти такого порядку. Цілком очевидним є висновок, що шановні представники Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) затягують розгляд справи. Це, зокрема, може бути обумовлено відтягуванням ймовірного виправдувального вироку, який може позначитися на кількості доведених до обвинувального вироку справ, що веде САП.

Read More

Невакциновані працівники. Як закладу продовжити роботу?

Просте і відповідальне рішення — вакцинуватися, звісно. Однак розглянемо ситуацію, якщо ця опція для працівника недоступна з певної причини.

Одразу відповімо на хвилююче багатьох питання.

Чи законна обов’язкова вакцинація працівників?

Відповідь: Ні.

Однак масової вакцинації вимагає загрозлива епідеміологічна ситуація. Тому у «червоній» зоні скрізь, окрім аптек, банків, продовольчих і ветеринарних магазинів та АЗС, можуть перебувати тільки люди вакциновані, з негативним тестом на COVID-19 або з сертифікатом про одужання.

Звідси випливає, що працівнику, який наприклад працює в ТРЦ або закладі громадського харчування та не має нічого з переліченого, не може перебувати на своєму робочому місці і приступати до роботи, оскільки це буде порушенням. Таким чином, за його посадою виникає «простій».

Згідно з нормами трудового законодавства, простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Водночас закон не передбачає можливості відсторонення працівника від виконання роботи, а тим більше звільнення, у зв’язку з відсутністю щеплення.

Не вакцинуватися — законне право людини. Крім випадків загальнообов’язкової вакцинації для окремих категорій працівників, серед яких державні службовці, працівники медичного та освітнього сектору.

ЩО Ж РОБИТИ?

1) Відпуска

Щоб невакцинований працівник зміг в подальшому повернутися на роботу, можна оформити йому відпустку на період дії обмежень або до отримання вакцинації, результатів тестування чи довідки про одужання. Однак це має бути добровільна згода між працівником і роботодавцем.

2) Регулярне тестування

Ще однією можливістю продовження роботи для ресторанів, ТРЦ, спортзалів та інших закладів, яких стосуються обмеження у «червоній зоні», є періодичне тестування співробітників (ПЛР-тест, тест на антиген).

«Вартість тестів різна, різні способи отримання матеріалів для дослідження і різна тривалість очікування результату. Якщо тест зроблений в лабораторії, його ніким засвідчувати не треба. Результати ж купленого в аптеці експрес-тесту має завірити сімейний лікар. Основний мінус — тести доведеться робити часто», — уточнює Андрій Івченко.

3) Довідка про одужання

Невакциновані українці можуть отримати довідку про те, що перехворіли на коронавірус. Ця довідка є цифровою і дозволяє упродовж 90-ти діб без обмежень працювати, відвідувати заклади та користуватись громадським транспортом. Сертифікат про одужання формується лише для тих, у кого лікар діагностував COVID-19 від моменту запуску функціоналу нового сертифікату, тобто з 8 листопада і в подальшому.

ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ І КОМУ ВОНА ЗАГРОЖУЄ?

1) Штраф роботодавцю

Якщо на робочому місці під час перевірки виявлено працівника, який не відповідає вимогам роботи в червоній карантинній зоні, то роботодавцю загрожує штраф у розмірі від 34 000 до 170 000 тисяч гривень.

2) Покарання за підробку документів

За підробку сертифіката про вакцинацію, довідки про одужання чи результатів тестування може загрожувати штраф на суму до 850 гривень, а також обмеження свободи на строк до двох років. Для тих, хто розповсюджує та купує їх.

Бажаємо вам здоров’я і закликаємо відповідально ставитися не лише до себе, а й до оточуючих.

Read More

Чи може бути кримінальна відповідальність за пост у Фейсбук?

Розглянемо на прикладі ситуації, коли, приміром, посварилися два публічні діячі. Один з них написав у соцмережі щось, через що був викликаний до суду, бо інший вважає його слова неправдою. Йшло засідання за засіданням. І врешті суд вирішив, що інформація має бути спростована. Але той, хто писав пост, свої слова не спростував.

Тож, чи законом передбачена за це кримінальна відповідальність?

Спойлер — так. Але спочатку — юридичний бекстейдж від Практики захисту честі, гідності та ділової репутації Міллер, юридична компанія.

ПРАВО НА ЗАХИСТ

Якщо людина подала позов про захист свого права на повагу до честі та гідності і його суд задовольнив, а певну інформацію визнав неправдивою — того, хто таку інформацію поширив, суд зобов’яже спростувати її.

Переважно присуджують зробити це в такому ж форматі, в якому світ побачив те, що треба спростувати. Тобто, якщо це пост у Фейсбуці — написати ще один, але зі спростуванням; якщо це виступ на ТВ — прийти на той же телеканал і на ту ж передачу та заявити про спростування там.

Після того, як суд виніс рішення і воно набрало законної сили (тобто його ніхто не оскаржив у відведений строк), позивачу дадуть виконавчий лист, з яким той звернеться до виконавчої служби (зараз у нас в країні є як державні, так і приватні виконавці), завданням якої є примус до виконання рішення суду.

Виконавець відкриє провадження та лагідно буде наполягати, аби відповідач (той, хто має інформацію спростувати) виконав вимоги, зазначені у виконавчому листі, добровільно протягом 10 днів з моменту відкриття такого виконавчого провадження.

Додатково за примусове виконання рішення суду з відповідача ще й стягнуть гроші (виконавчий збір):

– з фізичної особи — 12 000 гривень;
– з підприємства чи установи — 24 000 гривень.

А ЯКЩО ВІДПОВІДАЧ НЕ ВИКОНАВ ВИМОГИ?

У разі невиконання без поважних причин протягом 10 днів такого рішення, виконавець ще й накладає штраф (на фізичну особу в розмірі 1 700 гривень, на посадову особу — 3 400 гривень, на боржника-юрособу — 5 100 гривень).

ТО ДЕ КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Після накладання штрафу людині даються ще додаткових 10 днів на виконання рішення суду і засторога про те, що може бути кримінальна відповідальність, якщо не виконати таке рішення.

І от якщо навіть тепер дописувач з Фейсбук не спростував своє повідомлення, виконавець надсилає до правоохоронних органів повідомлення про вчинення ним кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

ЦЕ ВАЖЛИВО

«Аби не допустити кримінального переслідування, варто усвідомлювати наслідки своїх дій і не варто легковажно ставитися до судових рішень. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, а, власне, виконання рішення суду є невід’ємною частиною права кожної людини на справедливий суд»

коментує Юра Мельник, адвокат Міллер, юридична компанія.
Read More

Робимо силу права знову сильною. Підписали меморандум про співпрацю з Фундацією DEJURE.

Прочитавши заклик (він тут:) щодо підтримки діяльності організації, ми вирішили надавати свої послуги працівникам і учасникам Фундація DEJURE безоплатно та захищати там, де їм буде потрібно і в нас є компетенція. Тому що наші справи на умовах pro bono — це про вдячність активістам та НГО, які займаються реформами в країні і сприяють розбудові сильних демократичних інституцій.

DEJURE — це:

– WatchDog доброчестності судочинства;
– Локомотив впровадження ефективної судової реформи;
– Надійний партнер в процесі демократизації судової влади.

Запрошуємо колег і бізнеси також допомогати нашим колегам — і справами, і фінансами. Бо діяльність, якій DEJURE присвячують свої ресурси, і результати, яких досягають, — на благо всьому суспільству і кожному окремому його представнику.

І принагідно дякуємо за вашу працю! 

Read More

Виграли спір з Державною податковою службою України

У Верховному суді довели, що Податкова незаконно нарахувала земельний податок з фізичної особи.

Відповідною постановою ВС від 30.09.2021 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/23566/19. Справу направили на новий розгляд.

Постанова ВС: .

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Податкова подала позовну заяву до клієнта щодо стягнення податкового боргу (земельного податку). Проте, текст позову не містив навіть інформації щодо підстав нарахування такого боргу.

Згодом було виявлено, що земельний податок нарахували на земельну ділянку (адресу), якою клієнт ніколи у володінні не мав.

Адвокатів Практики судових спорів нашої компанії залучили на стадії оскарження постанови апеляційного суду. Наша позиція допомогла відстояти інтереси клієнта.

ВЛАСНЕ, НАША ПОЗИЦІЯ

Перші дві інстанції не дослідили всі обставини. У тому числі щодо:

– встановлення (не) правомірності нарахування Податковою земельного податку клієнту;

– не узгодженість грошового зобов’язання, що призвело до неправильного вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Також були й інші помилки Податкової:

Нарахування проводиться Податковою на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку. В порушення цих вимог Податкова здійснила розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за відсутності відомостей, обов’язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу.

До позовної заяви Податковою не було долучено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за якою нараховується заборгованість із земельного податку.

Один з ключових моментів у визначенні податкового боргу — узгодження грошового зобов’язання.

Підстави для узгодження можуть бути такими:

а) подана декларація або уточнюючий розрахунок (п. 54.1 ПКУ);

б) закінчення процедури адміністративного оскарження рішення податківців про донарахування (п. 56.17 ПКУ);

в) набрання чинності рішенням суду щодо спірного податкового повідомлення-рішення (п. 56.18 ПКУ).

Проте, клієнтом не було оскаржено податкове повідомлення-рішення (ППР), адже встановлено спеціальний строк (1095 днів) у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Оскільки клієнту стало відомо щодо наявності незаконних (помилкових) нарахувань земельного податку (боргу) лише 31.03.2020 року – строки звернення (оскарження податкового повідомлення-рішення) до суду не пропущені, а відповідно грошове зобов’язання НЕ Є УЗГОДЖЕНИМ.

Порушенням Податкової є те, що до позовної заяви було долучено податкову вимогу з датою, що була пізніше, ніж безпосередньо податкове повідомлення-рішення, яке заявлено у позовних вимогах, що своєю чергою порушує порядок, згідно з нормами Податкового кодексу. Адже податкове повідомлення-рішення не може передувати податковій вимозі.

Та загалом належного підтвердження направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги позивачем надано не було.

«Касаційна скарга на рішення, які на сьогодні нами скасовані, — це боротьба проти незаконних дій Податкової та реалізація права клієнта на справедливий суд»

коментує Julia Ryabets, юрист практики судових спорів Міллер, юридична компанія.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

1. Справу передано на перегляд у першій інстанції. Там будемо фокусувати суд на головний доказ — відсутність підстав для нарахування земельного податку (відсутність нерухомого майна за відповідною адресою).

2. Оскільки справу ми отримали лише на етапі касаційного оскарження та коментувати стратегію попереднього адвоката не можемо, ми також подали оскарження податкових повідомлень-рішень — справа №640/1605/21 (не лише ППР, за яким було подано позов на стягнення 140 614,70 грн, а і інших, загальна сума ППР клієнта за незаконне нарахування податку — 705 275, 27 грн.) у судовому порядку паралельно з поданням касаційної скарги.

Адже при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Одна помилка (умисна або ні — можемо лише припускати) представника Податкової служби могла вартувати клієнту 705 275, 27 грн. А отримання справи на етапі двох програних інстанцій ускладнює доведення навіть, здавалось би, очевидних обставин. Проте, скасування цих двох незаконних рішень надає нам можливість реалізувати право клієнта на справедливий суд та підтвердити факти.

Read More

Онлайн трансляція круглого столу

Посилання на трансляцію: https://lb.ua/…/498371_translyatsiya_kruglogo_stolu…

Бізнесменам, інвесторам та державним діячам

Завтра о 12:00 відбудеться круглий стіл, де будуть розглянуті питання безпеки інвестування в Україну.

Anhelina Klymchuk, адвокат практики захисту бізнесу Міллер, юридична компанія на прикладі виграної справи «Словацького дому», в якій ми захистили іноземні інвестиції на понад 3 млн євро, розкаже, що треба передбачити інвестору, який планує в Україні вкладати гроші, та які системні зміни потрібні, щоб з Україною не лише торгували, але й інвестували в неї.

Серед учасників круглого столу також:

— Марек Шафін, Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні;
— Анатолій Костюх, Народний Депутат України, керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Словацькою Республікою;
— Євгеній Шакотько, Заступник Виконавчого директора Ukraine Invest;
— Віктор Мисяк, Заступник Начальника відділу аналізу інформації щодо протиправного втручання у господарську та інвестиційну діяльність управління захисту інвестицій Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офіс Генерального прокурора;

Організатор – Інститут Горшеніна за підтримки Інтернет-порталу Лівий Берег – LB.UA.

Адреса заходу: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 18б (вхід в арку з боку Михайлівського провулка).

Інформація для ЗМІ тут: .

Посиланням на трансляцію поділимося у день заходу.

Read More

Мовний закон в дії. Як правильно оформити афішу?

Практика захисту бізнесу Міллер, юридична компанія часто отримує запити на перевірку макетів афіш для реклами культурно-розважальних заходів.

Сьогодні, в День української писемності та мови, ми акцентуємо увагу на питаннях, пов’язаних із застосуванням Мовного закону («Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Закон працює з 2019 року, але частина його положень вступила в дію значно пізніше. Положення щодо оформлення афіш та оголошень про мистецькі заходи діють з 16 липня 2021 року.

І тут є про що поговорити і на що подивитися.

Отже, вимоги до афіші:

1. Уся ознайомча інформація в афіші викладається українською мовою (наприклад, інформація про час, місце, організатора).

2. Розмір шрифту і обсяг тексту українською мовою мають бути більшими або таким ж, як шрифти та обсяг тексту іншими мовами (назви виконавців, творів, закладів).

3. Торговельні марки, власні імена/назви виконавців/артистів/гуртів/колективів можуть вказуватися в оригінальному вигляді, АЛЕ потрібно їх перекладати (найчастіше — транслітерувати) українською.

До такого перекладу не застосовуються вимоги щодо розміру шрифту та обсягу тексту — пропорцію можна не зберігати, наприклад, назву Lawyer Bob потрібно перекласти як «Юрист Боб» або транслітерувати як «Лойєр Боб» (і це можна дрібним і менш помітним шрифтом, як зображено на нашому прикладі правильної афіші).

Важливі пояснення:

Не шукайте шпаринки в положеннях Закону.

«При оцінці відповідності афіші Мовному закону потрібно керуватися основною ідеєю — пріоритет української мови як державної над будь-якою іншою. Не варто двозначно трактувати те чи інше положення для подачі тексту у форматі, який використовувався до введення Закону в дію», — радить Христина Унгурян, юрист практики захисту бізнесу Міллер, юридична компанія.

«Пістолети й троянди»

Звичайно, торговельні марки, імена/назви виконавців/артистів/гуртів/колективів, в тому числі українських, часто пишуться іноземною мовою (Kozak System, The Hardkiss, KADNAY) і перекладати їх українською, відображаючи такий текст великими літерами по центру афіші буде абсолютно не інформативно. Важко уявити і тим більше зрозуміти, про кого мова, якщо посередині афіші замість Guns N’ Roses побачимо «Пістолети й троянди», чи замість The Hardkiss — «Жорсткий поцілунок».

Тому перевага використання оригіналу назви гурту в цій частині оформлення афіші абсолютно виправдана. А на афіші можете транслітерувати як «Ганз ен Роузес» чи «Зе Хард Кісс».

Різниці між вимогами до афіш в інтернеті і на папері немає

Афіша в інтернеті, на веб-сторінках сайтів, надрукована на папері — усі вони повинні однаково відповідати всім вимогам Закону щодо оформлення афіш (стаття 23, 27, 42 Закону).

З нашими підказками виконувати Закон не так вже й важко. До того ж, для організаторів видовищних заходів стане приємною несподіванкою те, що Закон створено з урахуванням тонкощів культурно-розважальної сфери і є всі умови для створення якісного матеріалу для зацікавлення аудиторії.

Поділіться цією публікацією і правильних та гарних афіш стане більше:)

Read More

Подали заяву до СБУ: За громадським активістом Миколою Виговським незаконно стежать і прослуховують

Сьогодні під будівлею СБУ відбулась прес-конференція щодо незаконного прослуховування та стеження за Микола Виговський. Одразу після цього ми подали заяву про вчинення кримінальних правопорушень, за ст. 182 ККУ (порушення недоторканності приватного життя) та ст. 359 ККУ (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).

ДЕТАЛІ СПРАВИ

12 жовтня 2021 року активіст Микола Виговський знайшов прикріплений до дна свого автомобіля на магніт пристрій, який виявився GPS-трекером. Такі пристрої використовується для відстеження пересування.

Вже 25 жовтня у його авто виявлено ще один пристрій — для прослуховування.

НАША ПОЗИЦІЯ

Законне прослуховування та стеження можуть проводитись тільки в рамках кримінального провадження та є негласними слідчими (розшуковими) діями.

Ми вже подали запити до Офіс Генерального прокурораСлужба безпеки України та Національна поліція України, щоб дізнатися, чи проводились щодо нашого клієнта негласні слідчі (розшукові) дії.

Але є підстави вважати, що прослуховування та стеження за Миколою Виговським не були санкціоновані. Ймовірно, пристрої були прикріплені невстановленими особами для спостереження за громадським активістом, за його переміщенням та за його розмовами.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Протягом 24 годин після подання заяви повинно бути відкрито кримінальне провадження. Якщо його не відкриють, будемо подавати скаргу на бездіяльність до суду і після судового розгляду та отримання відповідної ухвали — вимагатимемо щоб провадження було зареєстровано.

Після відкриття справи плануємо:

— ініціювати ряд слідчих (розшукових) дій та допит нашого клієнта для визнання його потерпілим;
— проведення необхідних експертиз зі знайденим GPS-трекером та пристроєм прослуховування;
— отримання відеозаписів з камер спостереження у місцях, де саме могли встановити ці пристрої.

ЧОМУ ПОДАЛИ ЗАЯВУ В СБУ І ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Заяву подано за статтями 182 та 359 ККУ. Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ст. 359 КК України) — в підслідності СБУ, згідно ст. 216 КПК України. Тому, заяву подано саме до цього органу.

Якщо СБУ розслідує і доведе, що незаконне стеження влаштувала одна людина, то їй загрожує максимальна відповідальність — позбавлення волі до 4 років.
Якщо за стеженням і прослуховуванням стоїть група людей, яка попередньо про це домовилась, то їм максимально може загрожувати до 7 років позбавлення волі.

РЕЗЮМУЄМО

Якщо справа не буде належним чином розслідуватися, це буде ознакою того, що це спостереження проводилося самими правоохоронцями.

Якщо ж слідство буде ефективним, це сигналізуватиме суспільству, що ставлення держави до громадських активістів суттєво змінилось в бік покращення. Що дуже важливо для демократичної держави. 

Read More