super-admin-miller, автор у Miller Law Firm

Правовий захист під час війни: чи на часі?

Ми впевнені, що допомога юриста у цей складний час така ж потрібна річ як візит до лікаря. Якщо є проблема — відкладати її вирішення не варто, це лише ускладнить ситуацію.

Допомога юриста — це не лише про судові тяганини, а й про швидкі та корисні консультації на різні актуальні теми.

Звертайтеся до нас, назвіть пароль ЛЕНДЛІЗ та отримайте базову консультацію юриста за спеціальною ціною.

Що саме Miller може зробити для вас вже зараз:

Фіксація збитків для отримання компенсації від держави за втрачене майно як для громадян так і для бізнесу. Саме нині, поки механізму відшкодування ще немає — вкрай важливо правильно зафіксувати всі пошкодження, щоб у майбутньому не виникло проблем з компенсацією.

Крім зруйнованого нерухомого майна компенсацію можна буде отримати і за речі, які зберігалися у приміщенні. Якщо не зафіксувати збитки і почати відновлювати приміщення, ніяка компенсація в подальшому не буде можлива.

Документування воєнних злочинів. В умовах війни потерпілі від кримінальних правопорушень хибно думають, що не на часі звертатися до правоохоронців та ініціювати розслідування. Проте затримка зі зверненням може призвести до втрати важливих доказів, що унеможливить ефективне неупереджене розслідування.
Врегулювання співпраці з партнерами. Якщо ви ведете спільний бізнес, не зайвим буде врегулювати свою співпрацю з партнерами, учасниками вашого товариства аби не виявилося так, що у воєнний та післявоєнний період лише один з партнерів вкладався в розвиток компанії, а претендувати на дивіденди будуть всі. Партнерські договори розподіляють обов’язки кожного з партнерів та фіксують їх для уникнення недорозумінь.
Поради щодо прав та обов’язків під час мобілізації, а також бронювання працівників. Повістки на вулицях та блокпостах, які заповнюють «на коліні» — все це порушення ваших прав, знати які ви просто зобов’язані.
Виїзд за кордон. Хоча більшості чоловіків виїзд за кордон заборонений, є виключення, пов’язані зі станом здоров’я чи місцем роботи, проте самостійно розібратися у них може бути складно.
Захист від незаконного звільнення з роботи. У цей час бізнес намагається економити на всьому, а найлегше це зробити насамперед на співробітниках. Незаконні звільнення, невиплата заробітної плати — все це непоодинокі випадки.
Питання розлучення, аліментів чи отримання опіки над дітьми. Проблеми у людських стосунках можуть виникнути як у мирний час, так і під час війни.
Владнання конфлікту з орендодавцем стосовно зменшення або скасування плати за житло в період війни.
Супровід благодійного фонду зі старту потребує професійної юридичної підтримки, інакше ви ризикуєте втратити спеціальний статус некомерційної організації та будете зобов’язані сплачувати податки через помилки у роботі.
Захист бізнесу. Ми виявляємо слабкі місця, надаємо консультації як можна їх усунути, навчаємо персонал правильній комунікації з правоохоронцями, надаємо конкретні алгоритми дій під час кризових ситуацій, а також представляємо інтереси бізнесу при взаємодії з правоохоронцями та судами.
А також захист репутації, стягнення кредитів та заборгованостей, оформлення грошової допомоги чи спадщини тощо

Як бачимо, думка про те, що у період війни юридичні послуги не потрібні — це міф. Miller продовжує працювати та допомагати тим, хто потребує допомоги.

Звертайтеся до нас просто зараз — будь-яким з цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Насильству – ні! Що змінить стамбульська конвенція?

Верховна Рада проголосувала у першому читанні закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи щодо запобігання насильству проти жінок, домашньому насильству, а також боротьби з цими явищами. Коротко — Стамбульську конвенцію.

Що це за документ?

Це перший міжнародний юридично обов’язковий законодавчий акт, спрямований захищати права жінок в усьому світі, як у мирний час, так і під час війни.

У 2016 році Верховна Рада вже намагалася ратифікувати конвенцію. Проте більшість парламентарів відмовилися розглядати документ, бо поборники «традиційних сімейних цінностей» були переконані, що документ містить норми, нібито неприйнятні для нашого суспільства. Також виникли проблеми з термінами «гендер» та «гендерна ідентичність». Українські законодавці вважали, якщо ці терміни внести до вітчизняного законодавчого поля, то це з часом може викликати підміну «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді одностатевих шлюбів.

Нині конвенцію підписали понад 46 країн та ЄС (36 країн ратифікували, Туреччина денонсувала). Попри те, що Україні була однією з країн-авторок, і підписала документ ще у 2011 році, ратифікувати вдалося лише нині.

Що важливо?

Конвенція визнає насильство над жінками порушенням прав людини та дискримінацією, фіксує загальні принципи — як саме ці права мають захищатися і встановлює кримінальну відповідальність за насильство. Крім цього, під дію документу потрапляють також і чоловіки, діти та люди літнього віку, якщо вони зазнають домашнього насильства.

У законі вказано, що Україна не розглядає жодне з положень Конвенції як таке, що зобов’язує внести зміни до Конституції чи Сімейного кодексу, інших законів щодо інститутів шлюбу, сім’ї та усиновлення, а також таке, що втручається в право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних переконань.

Які дії криміналізовано конвенцією?

психологічне, фізичне насильство
переслідування
сексуальне насильство, зокрема, зґвалтування, сексуальне домагання
примусовий шлюб
каліцтво жіночих геніталій
примусовий аборт та примусова стерилізація

В українському законодавстві криміналізовано такі правопорушення, як примушення до шлюбу (ст. 151-2 КК України); психологічне, фізичне насильство (ст. 126-1 КК України — домашнє насильство, ст.ст. 125, 122, 121 КК України — тілесні ушкодження); зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок (ст.ст. 152, 153, 154 КК України); примушування до аборту або стирилізації (ст. 134 КК України). При цьому, є кримінальні правопорушення, які не мають законодавчого закріплення.

Наприклад, в Україні немає кримінального покарання за переслідування жінок — сталкінг. У багатьох країнах за це можна потрапити до в’язниці. У нас же, за наявності доказів, можна спробувати відкрити кримінальне провадження за ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя), це єдина стаття за яку хоч якось можна зачепитись в контексті переслідування. Проте і вона рідко дає належний результат, адже тут має бути склад злочину. І саме Стамбульська конвенція дає належний механізм врегулювання цього питання.

З 2017 року Україна почала імплементувати в національне законодавство положення Стамбульської конвенції, КК України доповнено статтею 126-1 (домашнє насильство). За це передбачено:

від 150 до 240 годин громадських робіт або до 6 місяців арешту

до 5 років обмеження волі
до 2 років позбавлення волі

Проте, здебільшого ця норма не діє, а сама правоохоронна система не завжди зацікавлена у притягненні до відповідальності кривдників.

Чому це важливо?

Конвенція засуджує всі прояви дискримінації щодо жінок та юридично зобов’язує країну, що ратифікувала документ, створити правову базу для боротьби з насильством.

Йдеться про упередженість щодо будь-якої ознаки, як-от: статі, гендеру, раси, кольору шкіри, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, стану здоров’я, інвалідності, сімейного стану, статусу мігранта чи біженця або іншого статусу.

Україна, ратифікувавши документ, повинна буде адаптувати як законодавство, так і правоохоронні органи до норм конвенції. Це може напряму вплинути на ставлення правоохоронців до фактів насильства над жінками та домашнього насильства.

Що зміниться в законодавстві?

Мають з’явитися:

Офіційні органи, що відповідатимуть за координацію, виконання, моніторинг та оцінку політики та заходів щодо запобігання всім формам насильства. Координуватимуть збір даних про факти насильства, аналізуватимуть їх і поширюватимуть результати.
Спеціалізовані служби підтримки для жертв насильства (для всіх жінок — жертв насильства та їхніх дітей).
Притулки (на державному рівні) у достатній кількості для безпечного розміщення жертв, особливо жінок та їхніх дітей, та надання їм дієвої допомоги.
Цілодобові телефонні лінії допомоги для надання консультацій, тим хто зазнав насильства (анонімно).
Консультативні центри допомоги жертвам згвалтування або сексуального насильства для надання медичної допомоги, судово-медичної експертизи, підтримки у випадку травм і надання консультацій жертвам.
Захист та підтримка дітей-свідків усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування конвенції.
Можливість повідомити компетентним організаціям або органам про насильство від очевидців (зокрема, якщо є підтвердження, що насильство систематичне і може повторитися).
Компенсація жертвам насильства від кривдника.

Імплементація конвенції в українське законодавство може займати тривалий час. Законодавці мають узгодити її норми з національним законодавством. Наприклад, доповнення статей кримінального, цивільного кодексу, внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» тощо.

Як відбуватиметься розслідування?

Україна повинна забезпечити ефективне розслідування та судовий розгляд справ, що підпадають під норми конвенції. Щоб розслідування та розгляд здійснювали без затримки та з урахуванням прав жертв.

Що стосується вироків?

Україна повинна під час ухвалення вироків враховувати рішення судів інших країн-учасниць конвенції стосовно подібних правопорушень.

Що передбачає провадження ex parte та ex officio?

Розслідування не буде залежати від того, подала потерпіла сторона заяву чи ні. Тобто людина, яка зазнала насильства, не зможе забрати заяву, злочин все одно будуть розслідувати.

Що передбачає міжнародне співробітництво?

Конвенція забезпечує, що якщо жертви зазнали насильства в іншій країні, мають право подати заяву до правоохоронних органів. Якщо договори про взаємну правову допомогу в кримінальних справах, екстрадиції або виконанні судових рішень, не укладено, то конвенція може бути правовою підставою для надання допомоги.

«Стамбульська конвенція містить норми, покликані захищати жінок від будь-яких проявів насильства, насамперед, вдома від чоловіка. Однак, попри те, що у фокусі жінки, бо вони страждають найчастіше, положення конвенції стосуються чоловіків та дітей. Тобто тепер домашнє насильство не буде просто «нашою особистою справою», це вже буде підсудна справа. Під впливом конвенції має змінитися підхід поліцейських до подібних інцидентів та можливість розслідувати незалежно від наявності або відсутності заяви від постраждалої особи. Чоловік, який вдарив жінку, а потім попросив забрати заяву (б’є, бо любить), більше не зможе маніпулювати. Бо потерпіла не матиме можливості відкликати заяву про злочин»,
коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.

Джонні Депп vs. Ембер Герд: секрет його перемоги

Нещодавно закінчився один із найбільш гучних судових процесів за останній час, до якого було прикуто погляди мільйонів людей. Розбираємо цей зірковий конфлікт з юридичної точки зору та з’ясовуємо, завдяки чому Депп виграв.

Передісторія

Джонні та Ембер офіційно розірвали стосунки у 2016 році. За результатами розлучення, Ембер отримала 7 млн доларів, які пообіцяла передати двом організаціям на благодійність (обличчям однієї з них вона стане найближчим часом).

Вже за два роки після початку руху #MeToo (соціальна акція-флешмоб проти сексуального насильства та домагань), у статті The Washington Post Ембер Герд написала, що була «представницею» домашнього насильства у шлюбі, завжди виступала проти цього явища, але зіштовхнулася з гнівом культури та установами, які захищають чоловіків, звинувачених у насильстві. Хоча ім’я Деппа вона прямо не згадувала.

Саме ця стаття й стала підставою для позову з боку Джонні у 50 млн доларів. Натомість Герд і собі подала зустрічні позови на загальну суму вимоги — 100 млн доларів.

Рішення суду

1 червня суд виніс своє рішення — фактично виграли як Депп, так і Герд. Проте якщо мірятися, то перемога Деппа значно вагоміша.

Деппу було присуджено 10 млн доларів компенсації та 5 млн доларів штрафних санкцій. Однак через законодавчі обмеження штрафні санкції не можуть перевищувати 350 тис. доларів.

Герд виграла один із трьох своїх зустрічних позовів, в якому зазначала — Депп оббрехав її через свого адвоката. Останній заявив, що та просто інсценувала всі випадки домашнього насильства, про які вона заявляла.

Їй було присуджено всього 2 млн доларів компенсації.

Судовий розгляд

Для початку зазначимо, що ключовою відмінністю судового процесу в Сполучених Штатах є те, що вердикт виносить журі (суд присяжних).

В іншому процес розгляду дифамаційного спору (про визнання поширеної інформації неправдивою) схожий з українським. Позивачу необхідно довести:

факт поширення інформації
що інформація поширена саме про нього
що поширена інформація неправдива
поширення інформації завдало шкоди

Розгляд справи відбувався в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, оскільки там розташована штаб-квартира видання The Washington Post. Хоча сторона Герд хотіла перенести суд в Каліфорнію.

Суд заслухав обидві сторони, понад 60 свідків, переглянув сотні сторінок листувань, фотографій та відео.

Позицією сторони Деппа було:

визнання того, що Джонні далеко не ідеальний і розкаяння за проблеми з алкоголем та наркотиками
підтвердження репутації Джонні, як людини, що не змогла б заподіяти фізичну шкоду (у цьому допомогли як розповіді про власну історію дитинства, так і численні показання свідків, зокрема, його колишніх дівчат)
дискредитація репутації Ембер (історіями як про можливі подружні зради, так й брудні «сюрпризи» в ліжку)
виставлення Ембер в очах журі у більшості випадків саме абьюзером (тут факти крім показань свідків вже підтверджувалися доказами, свідченнями експертів-психологів)

Позиція сторони Герд зводилася більше до емоційного тиску на журі та намаганні переконати в тому, що вона все-таки є жертвою.

Замість висновку

Адвокатам Джонні Деппа вдалося сформувати правильний образ свого клієнта, викликати довіру у журі (в цьому Герд також дуже допомогла, постійно дивлячись на журі при своїх промовах) та через докази довести факт того, що Герд не була жертвою домашнього насилля — вона була його учасником.

Фото у межах CC BY-SA: Gage Skidmore, Bielbienneboy.

Справа рейсу МН17: що відбувається зараз?

10 червня Гаазький окружний суд закінчив слухання справи про збиття літака рейсу МН17 та оголосив перерву до вересня. Катастрофа Boeing 777 увійшла до десятки найбільших авіатрощ за всю історію. Що ми знаємо про розслідування за 8 років, чи встановили винних та чи отримають вони покарання — у матеріалі.

Про що справа?

8 років тому у небі над Донбасом було збито Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс Амстердам — Куала-Лумпур. На ньому перебувало 298 пасажирів та членів екіпажу, всі загинули. Розслідування встановило, що у літак влучила ракета класу «земля — повітря», випущена з зенітно-ракетної установки «Бук». Комплекс привезли на контрольовану бойовиками територію України з росії, розмістили біля селища Первомайське на Донеччині, а після авіатрощі повернули назад.

російські змі з початку військових дій на Донбасі неодноразово заявляли про збиття українських літаків та гелікоптерів. За даними слідства, обвинувачені, ймовірно, планували вразити український військовий літак.

Коли почалися слухання?

9 березня 2020 року в Окружному суді Гааги розпочався судовий процес.

Склад Окружного суду Гааги

Суддя Хендрік Стейнхьойс (головуючий), інші двоє суддів — Дагмар Костер і Хелен Керстенс-Фокенс. Також до процесу було залучено двох запасних суддів.

Хто вів розслідування?

Після катастрофи було сформовано Міжнародну спільну слідчу групу (Joint investigation team, JIT). До неї входили представники Нідерландів, Малайзії, Австралії, Бельгії та України.

Хто на лаві підсудних?

Прокуратура Нідерландів звинуватила у вбивстві пасажирів та екіпажу рейсу МН17 трьох росіян та одного проросійського українця. Їхню причетність до злочину встановила JIT.

Ігор Гіркін-Стрєлков, тодішній так званий «міністр оборони «ДНР» (громадянин рф)
Сергій Дубінський, підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, який очолював так звану військову розвідку бойовиків (громадянин рф)
Олег Пулатов, підлеглий Дубінського, керував 2-им відділом так званої «ГРУ ДНР» (громадянин рф)
Леонід Харченко, керував одним із підрозділів так званого «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» (громадянин України)

Підсудних оголосили у міжнародний розшук, вони не були присутні на засіданнях. JIT доводить, що ці особи причетні до ввезення ЗРК з росії, яким збили літак, а також до його вивезення до рф.

Прокуратура визнає — слідству не вдалося встановити, хто направив ракетний комплекс до України та хто стріляв. Проте є докази причетності 4 людей, які будучи при командуванні «ДНР» заявляли про потребу в ЗРК, отримали ракетний комплекс від росії та використали у військових цілях.

Однак це версія слідства, а винні ті, хто на лаві підсудних чи ні, має вирішувати саме Гаазький окружний суд. Стаття 6 Конвенції з прав людини вказує — кожен, кого обвинувачено у кримінальному правопорушенні, вважається невинуватим поки його вину не доведе суд.

Що встановила JIT?

28 вересня 2016 року JIT офіційно оприлюднила результати розслідування катастрофи МН17 (відеозапис тут).

Менш ніж за півгодини після збиття літака Дубінський почув від своїх співучасників, що вони збили український винищувач. За дві години з’ясувалося, що влучили саме у «Боїнг».
Люди Дубінського стверджували, що Боїнг нібито збив український винищувач. Втім Нідерландський комітет безпеки встановив, що поблизу літака рейсу MH17 не було інших.
СБУ затримала ймовірного свідка у справі МН17 Андрія Кунавіна. За даними слідства, підозрюваний з червня 2014-го координував створення у складі «ДНР» так званого Головного управління військової розвідки. Зокрема батальйону, що займався постачанням зброї до окупованих територій, серед іншого, і «Бука», з якого було збито літак.
JIT переконані, що мають незаперечні докази того, що літак був збитий ракетою з ЗРК.
У слідства є докази того, що ракету запустили з поля в районі селища Первомайське, яке на той час перебувало під контролем бойовиків.

Група експертів мала встановити зв’язок між виявленими фрагментами і обставинами збиття рейсу МН17. А саме довести, що цих фрагментів не було, як до моменту катастрофи так і після (тобто, що їх ніхто не підкидав).

При розтині тіл членів екіпажу виявили кілька осколків ракети «Бук».
В одному з віконних прорізів виявили шматок ракети, він був деформованим. Це означає, що осколок потрапив у вікно внаслідок потужного вибуху.
Проведено імітаційне моделювання вибуху, тобто підрив у спеціально підготовлених для випробувань умовах.

Завдяки інформації з перехоплених телефонних розмов, показань свідків, фото- та відеоматеріалів встановили маршрут, яким везли ЗРК в Україну і назад до рф.
Розташування установки біля селища Первомайське підтверджено показаннями свідків, які бачили конденсаційний слід ракети, а також її рух у повітрі. США надали свою оцінку катастрофи, де підтвердили, що літак збили ракетою SA-11 класу земля-повітря. Випустили її неподалік села Сніжне. Цей висновок відповідає відстані до вищезазначеного місця запуску біля селища Первомайське.

Які були версії події?

нещасний випадок через технічні причини або людський фактор
теракт
збиття іншим літаком, що має певну систему озброєння (версія: «повітря – повітря»)

Позиція рф

Попри достатню кількість доказів, росія заперечує свою причетність до збиття літака та перекладає відповідальність на українську сторону. Прикметно, що саме росія заблокувала пропозицію в Раді безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу із розслідування збиття МН17.

Позиція захисту

Позиція захисту Олега Пулатова. Він єдиний обвинувачений, який погодився на представництво своїх інтересів у суді адвокатами. Під час слухань захисники заявляли, що розслідування не завершено, про те, що варто перевірити і інші версії злочину, про заангажованість JIT та вплив української сторони на те, щоб довести причетність росії.

Крім того, адвокати висловились щодо доцільності розслідувати незакриття Україною повітряного простору Донбасу в липні 2014 року, зважаючи на бойові дії.

Щодо останнього судового засідання

Генпрокуратура вимагає довічних термінів для підсудних. Адвокати ж захисту хочуть виправдувального вироку, бо вважають розслідування надто одностороннім. Позиція захисту — немає впевненості в тому, що MH17 був збитий російською ракетою і Пулатов до цього не причетний.

Суд може винести рішення в один із трьох днів 22 вересня, 17 листопада або 15 грудня 2022 року.

Головуючий суддя зазначив, що засідання 22 вересня матиме технічний характер. Тоді мають назвати дату оголошення вироку. Такий тривалий час потрібен для того, щоб, суд розглянув всі наведені аргументи.

«Якщо Окружний суд Гааги визнає підсудних винними, ймовірно їм може загрожувати пожиттєве ув’язнення. Проте складнішим є процес реального виконання покарання. Навіть при наявності обвинувального вироку росія добровільно не видасть винних. Більшість країн не видає своїх злочинців, навіть якщо вони дійсно вчинили злочин. Цей принцип прописаний багатьма конституціями країн, зокрема і конституцією рф. Обов’язковою може бути передача тільки, якщо між державами є договір про видачу або конвенція. Як ми знаємо, росія не дотримується ніяких договорів, нівелює будь-які міжнародні домовленості. Крім того, свою причетність до злочину не визнає. Вірогідно ніколи не погодиться на екстрадицію. При цьому, оголошені в міжнародний розшук вони можуть бути затримані іншою країною, у разі, якщо покинуть територію рф»,
коментує юристка кримінальної практики Miller Наталія Баранова.

Справа Катерини Гандзюк: суд завершив допит одного з основних свідків — Сергія Торбіна

У червні 2019 року Торбіна засудили як підбурювача до 6,5 років в’язниці. Він фактично був посередником між замовниками нападу та виконавцями. Торбін визнав свою провину, уклавши угоду зі слідством. З початком повномасштабної війни з росією Торбіна помилували указом Президента. Він приєднався до Української добровольчої армії.

Що Торбін розповів на суді?

Він підтвердив свої свідчення, що давав на досудовому розслідуванні, зокрема:

Саме Олексій Левін замовив Торбіну напад на Катерину Гандзюк.
Він же передавав гроші за напад — завдаток та решту суми після виконання замовлення.
Левін і Торбін для обговорення справи зустрічалися у парку в центрі Херсона. Під час однієї з розмов Левін сказав Торбіну що замовник «Ніколайович», на уточнююче питання, чи це Мангер — кивнув головою. Торбін підтвердив, що Левін «Ніколайовичем» називав тільки Владислава Мангера.
Торбін підтвердив, що Левін несамостійно ухвалював рішення, йому потрібно було з кимось радитися, щоб погоджувати окремі кроки виконавців.
Саме Левін повідомив Торбіну домашню адресу Катерини Гандзюк.
Зі слів Торбіна суть замовлення була в тому, щоб завдати Катерині Гандзюк тяжких тілесних ушкоджень та «вивести її з ладу» на кілька місяців.
Торбін визнав, що раніше під час розслідування говорив про намір завдати Катерині легких тілесних ушкоджень у межах стратегії захисту, щоб уникнути покарання за більш тяжкий злочин.

Попри перебування у СІЗО, Олексій Левін неодноразово телефонував Сергій Торбіну та просив не приходити в суд та не давати свідчення. Аудіоповідомлення з таким проханням Торбін надав для прослуховування в суді. Олексій Левін на запитання суду — чи він говорить на аудіозаписі — відмовився відповідати, пославшись на право не свідчити проти себе.

«Тобто Торбін підтвердив, що саме Олексій Левін замовляв напад на Катерину. Але він був не «самостійним гравцем», а представляв інтереси Владислава Мангера. У самого Левіна особистих претензій до Катерини не було. Нічого нового в цій версії немає, проте важливо, що свідок сказав це прямо в суді. Тому що суд не може опиратись на його попередні пояснення, надані слідчим під час досудового розслідування.

Обвинувачені та їхні адвокати останні місяці перед початком повномасштабної війни неодноразово згадували Торбіна і пропонували суду його допитати, щоб розставити всі крапки над «і». Ймовірно, це відбувалося, бо вони вірили в успіх таємних переговорів Левіна і Торбіна, і що останній не свідчитиме в суді. Очевидно план провалився», — прокоментувала наша адвокатка Ольга Веретільник.

Нагадаємо

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла.

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. Наступного тижня, 22 і 23 червня продовжать допит свідків сторони обвинувачення.

У цій справі наша компанія представляє інтереси потерпілих у справі — батьків та чоловіка Катерини Гандзюк.

Виплати військовим під час війни: що потрібно знати?

З початку повномасштабної війни з росією держава збільшила грошове забезпечення військових на період дії воєнного стану. Які є виплати, як їх формують, які документи потрібні — читайте тут..

Скільки військовим платять під час війни?

Крім основного щомісячного забезпечення, яке військові отримують відповідно до своєї посади, звання, вислуги років тощо, є ще й додаткові виплати.

30 тис. грн виплачують військовим (крім строкової служби)
до 100 тис. грн збільшується грошове забезпечення тих бійців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (ці виплати також стосуються і солдат строкової служби)

Як відбувається розрахунок додаткових виплат?

30 тис. грн або приблизно 1000 грн на день — базова додаткова виплата для військових, які не беруть безпосередню участь в бойових діях

100 тис. грн або приблизно 3000 грн на день — для бійців, які воюють

Додаткові виплати будуть нараховувати пропорційно кількості реальних днів, коли військовий брав участь у бойових діях, та на позиціях, які не передбачали активної участі. Наприклад, військовослужбовець протягом місяця 10 днів перебував в місцях бойових зіткнень. Тоді розмір його місячного грошового забезпечення вираховуватимуть так: основне щомісячне забезпечення (наприклад, 15 тис. грн) + 20 днів перебування в тилу (20 тис. грн) + 10 днів на фронті (30 тис. грн). Тобто загальна сума в такому випадку становитиме 65 тис. грн (мінус податкові та інші типи відрахувань).

Що отримують армійці, які дістали поранення чи потрапили у полон?

100 тис. грн розповсюджується і на:

військових, які дістали поранення на війні та перебувають на стаціонарному лікуванні/у відпустці за висновком військово-лікарської комісії
армійців, яких захопили у полон або взяли у заручники, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні

За такими військовими зберігають усі форми грошового забезпечення, які вони отримували на момент поранення/полону.

У такому випадку гроші виплачують членам родини щомісячно, зокрема щодо військових:

захоплених у полон — до дня їхнього звільнення включно
безвісно відсутніх — до дня набрання законної сили рішення суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими

100 тис. грн виплачують повністю за весь місяць, якщо військовий загинув або помер внаслідок поранень після запровадження воєнного стану, а не лише до дня зазнання травми чи смерті.

Гроші членам сімей військових, які добровільно здались в полон, самовільно залишили військові частини або дезертирували — не виплачують.

Які документи необхідно зібрати родичам полонених та зниклих безвісти солдат, для отримання виплат?

Членам сім’ї необхідно звернутися до командира військовою частини з заявою та копіями документів:

паспорта
довідки про реєстрацію місця проживання (якщо такої інформації немає в паспорті)
ідентифікаційного номера
свідоцтва про шлюб (якщо є)
свідоцтва про народження дітей (якщо є)

Рішення про виплату чи відмову у виплаті грошей командир військової частини має ухвалити протягом 15 днів. Якщо у виплаті відмовили — можна оскаржити це рішення в суді.

Якщо військовий загинув — чи передбачена для членів їхніх сімей одноразова допомога?

Так. Крім щомісячного додаткового забезпечення також передбачена і допомога сім’ям загиблих бійців — 15 млн. грн, яку розподіляють рівними частинами на всіх членів сім’ї. Однак чіткого переліку осіб, які можуть претендувати на частину з цих грошей не встановлено. Тому в кожному випадку варто доводити свою приналежність до сім’ї загиблого військового окремо.

«В умовах війни держава повинна забезпечувати гідне грошове забезпечення нашим захисникам. Не тільки професійним військовим-контрактникам, але і мобілізованим резервістам та добровольцям. Багато хто залишив роботу і пішов воювати без роздумів про те, а хто буде годувати їхні сім’ї вже через місяць. Тому збільшений розмір додаткової винагороди є гідною відповіддю держави на вірність, мужність, а головне — життя та здоров’я наших військових, які з честю боронять Україну»,
коментує адвокат практики судових спорів Андрій Новак.

Орендуєте державне чи комунальне майно під час війни? Пояснюємо, що вам потрібно знати

Кабмін ухвалив постанову, якою звільняє від орендної плати, встановлює знижки за користування державним та комунальним майном, спрощує порядок оренди та допомагає з переміщенням бізнесу. Ось що зміниться для підприємців, які користуються орендованим майном під час війни:

Оренда

1) Протягом дії воєнного стану, ще 3 місяці по його завершенню, але загалом до кінця року будуть звільнені від сплати за орендоване майно:

мобілізовані або прийняті на військову службу ФОПи та громадяни, якщо підтвердять факт проходження військової служби
будь-які орендарі, які використовували майно, розташоване на територіях Донецької області; Запорізької області у межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганської області; Миколаївської області у межах Баштанського, Вознесенського районів (крім смтДоманівка, Братське та міста Южноукраїнська), Миколаївського району (крім Миколаєва); Харківської області у межах Богодухівського району (крім міста Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп’янського і Харківського районів (крім смт Нова Водолага, міст Мерефи та Харкова), Чугуївського району (крім міста Змієва); Херсонської області; АР Крим та Севастополя

2) До 30 вересня орендарів державного майна повністю звільняють від орендної плати у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській областях та Києві (крім міст та селищ з попереднього пункту). Після 30 вересня до кінця року доведеться заплатити половину.

3) До 30 квітня гроші за користування державним майном можуть не платити у Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській та Одеській областях. Після 30 квітня і до кінця року вже потрібно сплатити 50%.

4) На період воєнного стану і ще 3 місяці після його припинення орендарі державного майна (крім орендарів, визначених у попередніх трьох пунктах) мають право 50% знижки, а орендарі єдиних майнових комплексів — 25%. З 27 травня (моменту набрання чинності постанови) якщо буде переплата — гроші зарахують наперед.

Релокація

Переможці аукціонів (державне та комунальне майно можна взяти в оренду тільки через аукціон), які взяли в ньому участь для релокації бізнесу протягом перших пів року сплачуватимуть лише гривню за кв. метр орендованої площі (зокрема, авансовий внесок). Йдеться про переміщення підприємств з територій Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей, АР Крим, Києва та Севастополя.

Щоб скористатися пільговою орендною платою переможець аукціону має подати орендодавцю клопотання про сприяння переміщенню виробництва, видане обласною військовою адміністрацією за місцем розташування орендованого майна.

Дії договорів

Якщо дія договорів оренди комунального та державного майна закінчується під час війни то:

1) після завершення воєнного стану вони будуть дійсними ще 4 місяці

2) їх можна достроково розірвати за заявою орендаря

3) подати заяву про продовження договору оренди можна ще протягом 3 місяців після припинення воєнного стану

Крім цього, громадяни та бізнес:

Отримають менший авансовий внесок та забезпечувальний депозит до місячної орендної плати.
Зможуть повернути забезпечувальні депозити.
Не матимуть обмежень на суборенду майна, взяте у користування до війни.
Зможуть підписувати документів за результатами аукціонів електронним підписом.
Органи місцевого самоврядування можуть давати додаткові знижки за оренду комунального майна.

«Звільнення орендарів від орендної плати чи застосування тієї чи іншої знижки повинно допомогти бізнесу заощадити кошти, які можна буде витратити на оплату праці, закупку товару чи інші нагальні потреби»
коментує юрист практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Якщо вам потрібна правова допомога, звертайтеся до наших юристів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Що робити, якщо ви стикнулися з політичним переслідуванням?

У справах, фігурантом яких є політик, здебільшого опозиційний, топчиновник, громадський активіст чи журналіст, адвокати часто стверджують, що замість розслідування/суду відбувається політичне переслідування опонентів або конкурентів.

Пояснюємо, що таке:

політичне переслідування
у чому різниця між кримінальним переслідуванням злочинця і політичним переслідуванням опонента
навіщо заявляти, що відбувається політичне переслідування і коли

Що таке політичне переслідування?

Наш Кримінальний процесуальний кодекс не торкається питання політичного переслідування. Виключення — загальна норма про те, що однією із засад кримінального провадження є рівність перед законом та судом. Ця норма забороняє надавати привілеї чи обмеження у процесуальних правах через, зокрема політичні переконання. Ця вимога — обмежувальна рамка для застосування інших статей КПК.

Виходячи з трактування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду, політичне переслідування — це обмеження прав та свобод людини у межах кримінального процесу не з легітимною ціллю (покарати злочинця чи відновити права потерпілого), а з політичних мотивів.

Стаття 18 Конвенції передбачає, що обмеження застосовують лише для тих цілей, для яких вони встановлені. Наприклад, право на свободу може бути обмежено з легітимною ціллю (підстави перелічені у ст. 5 Конвенції). Кримінального процесу здебільшого стосуються законного:

ув’язнення після вироку суду
арешту або затримання за невиконання припису суду або виконання будь-якого законного обов’язку
арешту або затримання для супроводу до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у скоєнні правопорушення

Якщо обмеження свободи не переслідує законної мети — це порушення статті 18 Конвенції. Здебільшого про це йшлося у справах ЄСПЛ із політичним підґрунтям, фігурантами яких є політики, топчиновники або громадські активісти.

Політичне переслідування має місце: що з цим робити?

Політичний мотив може повністю підміняти законну ціль — кримінальне переслідування за сфабрикованим звинуваченням

У такому випадку кримінальне провадження свідомо сфабриковане. Сторона обвинувачення сама по собі може порушувати закон, щоб «придумати» справу та довести її до якогось етапу або навіть вироку:

перевищення влади або службових повноважень правоохоронцями (наприклад, безпідставне/незаконне затримання, обшук, вилучення речей та документів, безпідставне застосування сили та завдання тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів)
введення суду в оману (надання підроблених доказів, неправдивих висновків експертів, організація неправдивих показань свідків чи потерпілих)
службове підроблення (підробка документів для штучного створення доказів)
порушення права на захист (перешкоджання доступу адвоката до клієнтів, порушення адвокатської таємниці, наприклад через прослуховування)
втручання у роботу судових органів (погрози чи шантаж суддів для отримання «правильного» рішення)
незаконне втручання в роботу автоматизованих систем у судових органах (втручання в систему, що автоматично визначає суддю для розгляду справи, для призначення на розгляд справи лояльного судді)
притягнення завідомо невинного до відповідальності (наприклад, порушення справи, вручення підозри, звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу чи арешт майна особи (очевидно для слідчого чи прокурора) непричетної до вчинення злочину)

Але може йтися й про звичайне маніпулювання фактами і неправильне трактування обставин справи без підроблення доказів і прямої брехні про реальні події.

Також ознаками політичного переслідування (якщо відштовхуватись від критеріїв, прописаних у рішенні ЄСПЛ «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану») можуть бути:

поспішні публічні заяви чиновників з оцінкою подій, які розслідують правоохоронці (наприклад проведення прес-конференції із заявами представників держави про те, що людина точно винна і її потрібно засудити)
спроби публічної дискредитації фігурантів
опозиційність фігурантів (притісняти таким чином має можливість та сторона, яка при владі, ту сторону, яка влади наразі не має)
особливе ставлення до розслідування (наприклад, розслідування у рекордно короткі строки, чи явно неспівмірними ресурсами, коли рядову і просту справу розслідує центральний офіс правоохоронного органу з залученням десятків слідчих)

У цій ситуації теза про політичне переслідування — це пояснення, чому саме відбувається фабрикація справи для:

суду
іншого правоохоронного органу
ЗМІ
правозахисників
виборців, якщо йдеться про політика
потенційних союзників, які можуть допомогти

Але здебільшого це не звільняє від необхідності паралельно розбивати аргументи опонентів у кримінальному процесі чи систематично фіксувати/оскаржувати їхні незаконні дії.

Також політичне переслідування — це додаткова підстава для звернення до Європейського суду з прав людини за ст. 18 Конвенції. Додаткова — тому що це не може бути єдиною підставою для скарги.

У таких ситуаціях лише політизованість — не єдине порушення. Може відбуватись порушення права на справедливий суд, свободу та особисту недоторканність, право на приватне життя. Це і будуть основні порушення, які потрібно буде доводити. Переслідування політичного мотиву — доповнення, яке істотно впливає на загальну оцінку ситуації судом, але не може існувати самостійно.

Більш-менш обгрунтованого припущення і пояснення про те, що відбувається політичне переслідування, може бути достатньо для ЗМІ чи прибічників. Проте недостатньо для Європейського суду з прав людини.

Для доведення цього факту в суді потрібно мати докази.

Наприклад:

заяви самих правоохоронців чи чиновників (наприклад, передчасні заяви про те, що певна особа винна у злочині, прес-релізи чи навіть відеосюжети від прокуратури з вказівкою на конкретних людей, які вчинили злочини задовго до вироку суду)
тексти процесуальних документів чи виступи прокурорів, які можуть містити посилання на підстави, якими не мали б обґрунтовувати їхні позиції за законом (наприклад, у справі «Луценко проти України» ЄСПЛ зазначив, що слідчі органи вказали однією з причин для його арешту спілкування зі ЗМІ й звинуватили його у спотворенні громадської думки щодо вчинених ним злочинів, дискредитації прокуратури та впливу на майбутній судовий процес для уникнення кримінальної відповідальності)
хронологію подій та докази, інформація про загальний контекст, яка демонструє, що події були пов’язані (приклад із справи «Гусинський проти Росії» — зв’язок угоди про продаж медіа державі і закриття кримінальних проваджень)
звіти правозахисників та міжнародних організацій про стан політичних свобод чи дотримання прав людини в державі (як ілюстрація загального контексту, самостійного значення може не мати, проте доводить, що в принципі правоохоронців в конкретній державі на таке готові)

Ті ж матеріали можуть обґрунтовувати порушення й інших прав, захищених Конвенцією (того ж права на справедливий суд через упередженість судді, тиск на нього, чи порушення презумпції невинуватості).

На національному рівні такі докази політичних мотивів також важливі не тільки для публічної комунікації чи доволі декларативних посилань на практику ЄСПЛ і порушення Конвенції, а і як інструменти для:

обгрунтування відводів слідчим, прокурорам, суду
позовів/претензій про захист честі, гідності, ділової репутації чи інших позовів залежно від ситуації
обгрунтування для дисциплінарних скарг

Політичний мотив може існувати паралельно з цілком законним — (підстави для розслідування існують, проте додатковим мотивом є можливість за допомогою кримінального провадження розправитися з політичним конкурентом).

Факт політичного переслідування сам по собі не вказує на необхідність виправдати особу чи припинити розслідування або скасувати запобіжний захід тощо.

ЄСПЛ неодноразово зазначав у пов’язаних з політичними мотивами справах, що в опозиціонерів чи активістів немає імунітету від кримінального переслідування.

Наприклад, в Україні щоразу після виборів здіймається хвиля розслідувань дій «попередників». Якщо є підстави вважати, що злочин був, його не потрібно розслідувати незалежно від того, хто його вчинив — представник діючої влади чи попередньої. Але політичний мотив визначає пріоритетність і темпи розслідувань, бажання слідчих інтерпретувати факти певним чином та ігнорувати альтернативні версії.

Питання політичного переслідування в цій ситуації можна використовувати як:

обгрунтування відводів і загалом доведення упередженості правоохоронців чи суду
додаткову підставу для доведення порушення права на справедливий суд через розгляд справи небезстороннім судом
аргументацію для позовів про захист честі, гідності, ділової репутації чи дисциплінарних скарг, у випадку, якщо представники держави дозволяють собі недопустимі публічні заяви
основу для публічної комунікації

Багато публічних осіб, стикаючись з підозрою у кримінальному провадженні, заявляє про політичні мотиви справи і часто це дійсно так.

Які рішення?

Насамперед, варто зрозуміти, що в цьому кримінальному провадженні доведеться захищатись як і в будь-якому іншому. Голослівна заява про політичне переслідування сама по собі не додає вам жодних балів. Різниця — у вас є додаткові аргументи, пов’язані зі специфікою поведінки правоохоронців у подібних ситуаціях. І процес буде важчим, тому що державна машина ставиться до вас не нейтрально. Вона — усвідомлено проти і буде саботувати ваші спроби захиститися законним шляхом.

Крім розробки загальної стратегії по справі варто подбати, щоб ваші заяви про політичне переслідування були аргументованими. Тому потрібно фіксувати і систематизувати докази та інформацію, що на це вказує: публічні заяви правоохоронців, неформальну комунікацію, публікації, зокрема, на сайтах державних органів, показання свідків тощо.

Варто фіксувати і висвітлювати всі порушення сторони обвинувачення і суду з посиланням не тільки на порушення національного законодавства, а й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У таких справах правоохоронці чи суд цілком можуть вдатись до грубих порушень або ігнорування закону. Посилатись на порушення Конвенції потрібно, щоб коли/якщо ви вичерпаєте можливості захисту в Україні, у вас була більш стійка і переконлива позиція для захисту в ЄСПЛ та аргументи, чому ЄСПЛ має прийняти цю справу до розгляду.

Усі порушення варто оскаржувати, навіть якщо ви розумієте, що на цьому етапі всі ваші скарги не принесуть бажаного результату.

Наприклад: вчинення більшості із тих злочинів, перелічених вище, довести вкрай складно, проте якщо є підстави вважати, що злочин був — варто подати заяву про вчинення кримінального правопорушення, щоб зафіксувати свою позицію і надалі демонструвати бездіяльність влади і відсутність реакції на порушення закону.

Може йтися і про інші обставини — незаконні затримання, порушення під час обшуку чи процесуальних строків, незаконне проведення негласних слідчих дій.

Бути послідовним. За таких обставин можна зіткнутись із тим, що доведеться пройти не один етап судового розгляду чи розслідування перед тим, як вдасться довести свою позицію. Навіть в задоволенні обґрунтованих скарг чи клопотань можуть відмовляти або ігнорувати їх. Тут варто використовувати всі можливі інструменти до кінця та не забувати про попередні два пункти.

Ми окремо наголошуємо на цьому пункті, тому що на якомусь етапі в жертви подібної ситуацію може виникнути думка — а чи не варто просто виїхати з країни, змінити адвокатів посеред справи, «домовитися» з правоохоронцями чи іншими бенефіціарами переслідування. Саме тому з початку розгляду справи важливо налаштовуватись на марафон і усвідомлювати, що ви маєте справу з переважаючим противником.

Будувати мережі та шукати прибічників, використовувати методи публічної комунікації та адвокації.

Якщо проблема вашого кримінального переслідування лежить не тільки в юридичній площині — очевидно краще її вирішувати не тільки юридичними методами. Розголос, присутність глядачів у залі суду і навіть бажаючих під судом, яких не пустили в зал, увага ЗМІ, можуть убезпечити вас від очевидно неправомірних дій та змусити представників держави слідувати вимогам закону. З цих же причин важливим є залучення до справи уваги правозахисників.

Якщо ви стикнулися з підозрою або обвинуваченням у кримінальному провадженні з подібними аспектами, звертайтеся за захистом до юристів практики економічних та службових злочинів нашої компанії через:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Що зміниться у трудових відносинах під час війни?

Верховна Рада вдосконалює трудове законодавство, адаптуючи його до потреб воєнного стану. Нині на розгляді у Верховній Ради Законопроєкт №7251, що стосується важливих змін у відносинах між працівником та роботодавцем. Документ прийняли за основу та готують до другого читання. Розповідаємо простими словами, що має змінитися.

З’являться нові підстави для звільнення працівника. Отже, у якому разі вас зможуть звільнити?

По-перше, якщо неможливо забезпечити вас роботою через знищення виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Але не забувайте: при такому звільненні ви маєте вимагати виплату вихідної допомоги не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

По-друге, якщо працівник відсутній на роботі більше 4 місяців без поважних причин та не повідомив про них роботодавця.

У разі смерті роботодавця-ФОПа (визнання його безвісно відсутнім чи померлим), підлеглому/працівнику немає потреби звертатися до суду. Потрібно просто подати до центру зайнятості (за місцем проживання) заяву про припинення трудових відносин.

Нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників об’єктів критичної інфраструктури (медики, рятувальники, банки, енергетика, транспорт тощо).

У разі смерті працівника всі грошові компенсації за невикористані ним дні відпусток, не отримані ним за життя, виплачують членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

«Ці та інші зміни вирішують прогалини в законодавстві та надають роботодавцям/працівникам більш зрозумілий алгоритм дій під час воєнного стану. Тому вкотре отримуємо підтвердження реагування держави на поточні проблеми у різних сферах життя»,
коментує юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога у розв’язанні питань, що стосуються трудових відносин, звертайтеся до наших юристів через:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

100 днів війни України за весь світ

100 днів 8-річної війни, якої не мало бути. Не мало бути у демократичному світі ХХІ століття. Але диктатор не полишив планів переписати карту світу.

Кожен із цих днів зруйнував тисячі наших осель, забрав життя наших близьких, дитинство наших дітей, наш спокій і відчуття безпеки.

Ці 100 днів, як і всі попередні до цього, наша компанія працювала як єдина злагоджена система. Але вже 24/7. Кожен обрав свій фронт: частина команди, змінивши ім’я на позивний і перевзувшись у берці, пішла воювати, зокрема, і партнер нашої компанії Масі Найєм. Частина долучилася до волонтерської спільноти, а частина продовжувала робити те, що ми вміємо найкраще — захищати права людей, зміцнювати силу права в Україні та робити фаховий юридичний захист доступним для тих, хто не може собі його дозволити.

Що ми робили?

Наші волонтерські справи

За понад три місяці ми допомогли людям і бізнесу розв’язати проблеми у сотнях різних кейсів. Частина з них — pro bono, тобто безкоштовні. Це те, що вшите в наші цінності за замовчуванням, соціальний внесок нашої команди у зміцнення верховенства права в Україні.

Одна з найбільш значущих для нас співпраць — допомога сім’ям військових, які перебували на «Азовсталі». Практика судових спорів консультувала щодо отримання виплат їхніми дружинами та дітьми, які евакуювалися на безпечну територію та потребували фінансової підтримки.

Ми вже ведемо справи щодо отримання компенсації за збитки, завдані війною. Наші юристи розробили пам’ятку щодо правильного алгоритму фіксації пошкодженого майна.

Для тих, хто вимушено покинув свої домівки і опинився у Польщі, Німеччині, Словаччині та Чехії, ми підготували путівники. Там уся інформація про процедуру отримання документів, соціальні виплати, житлові питання, працевлаштування, медицину, навчання, волонтерську допомогу тощо.

Фіксація воєнних злочинів

Наслідки воєнних дій у Харкові, Маріуполі, Бородянці, Ірпені та інших містах вразили нас, як і всіх українців. Команда кримінальної практики долучилася до фіксації воєнних злочинів. Зокрема, допомагає постраждалим від дій окупантів на Київщині, а також збирає та передає докази примусової депортації українців на непідконтрольні території та до рф. Зважаючи на велику кількість депортованих ми за власної ініціативи хочемо допомогти національним правоохоронним органам та Міжнародному кримінальному суду зі збором доказової бази для майбутніх судових процесів.

Допомога благодійним фондам

Після початку війни одним із напрямків нашої роботи стала реєстрація та юридичний супровід благодійних фондів. Практика захисту бізнесу започаткувала 5 таких організацій. Зокрема, нашими клієнтами стала команда об’єднання «Район №1», які у мирний час організовували вечірки і збирали гроші на облаштування вулиці Рейтарської у Києві. Після 24 лютого згуртувалися довкола іншої справи — відновлення міст на Київщині, що постраждали від війни. До команди вже долучилося понад півтисячі волонтерів.

Виграні справи

Ми виграли справу Олексія «Аристарха» Цимбалюка, українського волонтера, колишнього учасника бойових дій на Донбасі, який нині служить у лавах ЗСУ. Його звинувачували у нанесенні легких тілесних ушкоджень журналісту проросійського видання Страна.UA. Завдяки зусиллям наших адвокатів Олексія не визнали винним у пред’явленому обвинуваченні, а справу закрили.

Підвищення

Адвокат Ілля Воробйов став радником кримінальної практики. А адвокатка Ольга Веретільник радницею практики економічних та службових злочинів, яку відокремили від кримінальної. Ще одне підвищення у практиці захисту бізнесу — Христину Унгурян призначили юристкою.

Корпоративне медіа

За три місяці соцмережі «Міллера» стали повноцінним корпоративним медіа. Ми відстежували всі зміни у законодавстві — від прав внутрішньо переміщених осіб, соціальних виплат військовим та дітям, до незаконного вилучення майна та відновлення України після війни. Наша команда підготувала кілька сотень фахових матеріалів на всі важливі теми, де пояснювала складне простими словами, аналізувала прецеденти і цікаві кейси та пояснювала, як це вплине на життя кожного з нас. І ми продовжимо це робити, щоб у вас була завжди лище перевірена інформація. Якщо ви чогось не розумієте, завжди можете запитати наших юристів.

100 днів нової України і нас у ній. 100 днів наші люди героїчно захищають нашу землю від російської навали. Більшість провідних країн світу підтримують нас у цій боротьбі, посилюючи санкції та допомагаючи озброєнням.

Наша співпраця, підтримка всього цивілізованого світу та наша армія щодня наближають до нашої перемоги.

У кожного після буде своя історія.

Боротьба триває.

Якщо вам потрібна юридична допомога — звертайтеся, наші юристи допоможуть розв’язати питання будь-якої складності:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Articles posted by super-admin-miller