Як запобігти розкраданню гуманітарної допомоги?

Один з наших клієнтів зіткнувся з проблемою розкрадання гуманітарної допомоги. Завдяки швидкій реакції та нашій допомозі цю ситуацію вдалося не спустити на гальмах, проблему розв’язали, а винні готуються отримати своє покарання.

Ми зібрали кілька практичних порад, які допоможуть захиститися від можливих крадіжок та повернути вантаж, якщо він таки потрапить до нечистих на руку людей.

Що потрібно зробити? 

  • Ведіть облік товарів, які отримуєте та надсилаєте як гуманітарну допомогу. Фіксуйте інформацію від людей, які передають товари на благодійність (це може бути довільна заява з поясненням мети та переліку цінностей), зберігайте накладні та відповідні акти.
  • Зробіть опис предметів вантажу у двох екземплярах: один помістіть у коробку/сумку/контейнер з речами, що транспортують, а інший залиште собі. 
  • Складіть товарно-транспортну накладну перед відправкою. Якщо немає можливості у накладній зазначити всі найменування вантажу, додайте до неї документ довільної форми з інформацією про вантаж. 
  • Маркуйте певним символом (буквою, цифрою) тару, ящики, пакети у яких передаєте речі. Це полегшить подальшу ідентифікацію вантажу.
  • Нанесіть на етикетки товарів, які перевозять як благодійну допомогу, маркування «Благодійна допомога. Продаж заборонено» (це пряма вимога ст. 197.1.15 Податкового кодексу України)
  • Сфотографуйте вантаж та надішліть світлини адресатові. Це зафіксує передачу гуманітарної допомоги, а також умовні позначення на тарі, її цілісність та стан.
  • Визначне відповідального за отримання та фіксацію вантажу: того, хто збирає його у точці видачі, водія, та людину, яка буде займатися розвантаженням та подальшою роздачею гуманітарної допомоги за призначенням. Немає відповідального — немає можливості встановити у чию «зміну» відбулося розкрадання. 
  • Ведіть кадровий облік людей, які працюють у центрах видачі. Це допоможе систематизувати процес розподілу майна та визначити межі відповідальності кожного.
  • Переказуйте гроші на офіційні рахунки, а не сплачуйте готівкою. Це допоможе систематизувати доходи та витрати, а також буде додатковим підтвердженням сплати за певний об’єм вантажу.
  • Перевозьте гуманітарну допомогу через кордон офіційно.

Законодавці не передбачили відповідальність за розкрадання саме гуманітарної допомоги. У березні цього року Кримінальний кодекс доповнили ст. 201-2, яка передбачає відповідальність лише за незаконне використання для отримання прибутку з гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Тому нині розкрадання гуманітарки кваліфікують за тими самими статтями, які передбачають відповідальність за розкрадання майна. Це може бути як штраф, так і до 7 років позбавлення волі.   

У випадку з нашим клієнтом, ми належно зафіксували вантаж, завдяки чому вдалося вчасно виявити розкрадання, встановити на якому конкретно етапі воно сталося та суму збитків. Наші адвокати подали заяву до суду, нині порушено кримінальне провадження за (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Слідчі провели обшук у домівках ймовірних причетних до розкрадання, де знайшли викрадене майно. Нині їм готують повідомлення про підозру. 

Якщо вам потрібна допомога юристів щодо перевезення гуманітарної допомоги, звертайтеся до нас будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38 
Read More

Нова антикорупційна стратегія України: на кого вона вплине та що зміниться? 

Нещодавно український парламент ухвалив нову антикорупційну стратегію до 2025 року. Попередня (2014 — 2017 роки) ставила перед собою дві головні задачі: створити антикорупційні органи в Україні та розпочати процес боротьби з корупцією. 

Якщо аналізувати результати — стратегія була не настільки ефективною, як планували. Процес створення антикорупційний інститутів замість запланованих трьох, розтягнувся на п’ять років. Рівень корупції, хоча і впав, але незначно. За оцінкою Transparency International торік ми посіли 122 сходинку рейтингу, коли наймолодша країна ЄС Хорватія займала 63 місце. Довіра до судових та правоохоронних органів все ще занадто низька і у більшості людей їхня робота асоціюється з хабарництвом та «кумівством». І що найголовніше — керівника ключового органу боротьби з корупцією серед топпосадовців — Антикорупційної прокуратури — не можуть обрати вже майже два роки.

Оскільки проблем багато, нова стратегія — необхідний крок для боротьби з хабарництвом та розкраданням у державних органах, а її ухвалення було однією з вимог для подальшого руху України до ЄС. 

Чому важливо, щоб ця стратегія мала реальний вплив на життя людей — далі у матеріалі. 

Що таке антикорупційна стратегія?

Документ, що об’єднує органи влади у єдину команду, визначає пріоритетні напрямки її роботи та завдання для подолання корупції в Україні.

Вона є логічним продовженням тієї діяльності, що вже відбулась в Україні, але перед державою ще залишилося багато задач, зокрема, імплементація вимог ЄС, як держави-кандидата.

Для її реалізації створять антикорупційну програму, яку затвердить Кабмін, а для вимірювання використовуватимуть —  індикатори ефективності:

  • підвищення позиції України в рейтингу Індексу сприяння корупції
  • збільшення кількості людей, які негативно ставляться до корупції та зменшення тих, які мали власний корупційний досвід
  • збільшення кількості українців, готових повідомляти про корупцію

На кого вплине?

Насамперед докорінні зміни орієнтовані на судову систему, прокуратуру, поліцію, медицину, освіту, митні органи, будівництво та земельну власність. Люди мають почати довіряти державі ще більше. 

Які зміни передбачає стратегія?

  • Скорочення кількості державних та місцевих органів влади відповідно до нового адміністративно-територіального устрою. А в податкових та митних органах заберуть частину санкційних повноважень (перевірки, накладення штрафів тощо).
  • У Законі України «Про запобігання корупції» планують врегулювати питання конфлікту інтересів, щоб було зрозуміло, як його визначати та як боротися з наслідками. 
  • Законодавче врегулювання визначення поняття «інша оплачувана діяльність» Цей термін нині  пояснюється тільки у методичних рекомендаціях НАЗК, через що, коло нього точаться постійні дискусії. 
  • Поява закону про лобіювання інтересів. Це дозволить врегулювати вплив приватних осіб (бізнесу, різних асоціацій та громадський об’єднань) на Верховну Раду та інші державні органи, і відповісти на запитання, чому одні закони (рішення) ухвалюють швидко, а інші ні.
  • Завдяки оптимізації процесів перевірки та оцінки ризиків НАЗК зможе перевіряти більше декларацій. Це збільшить кількість адміністративних чи кримінальних переслідувань за порушення антикорупційного законодавства, але водночас сприятиме відповідальності серед чиновників.
  • Закон України «Про політичні партії в Україні» має стати більш лояльним до створення нових політичних партій. Йдеться про спрощення процедури їх реєстрації. Нарешті планують розпустити всі партії, які не брали участі у загальнодержавних виборах протягом останніх 10 років. Також планують створення етичних правил поведінки народних і депутатів місцевих рад та інших виборних осіб.
  • Якнайшвидший початок роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Завершення судової реформи, вдосконалення конкурсних процедур відбору суддів (особливо в частині перевірки на доброчесність) для зростання довіри громадян та бізнесу до судочинства.
  • Цифровізація — поява нових електронних сервісів для спрощення взаємодії людей та бізнесу з державою (насамперед у сферах містобудування, землеустрою, митній та податковій).
  • Впровадження процедури нового відкритого, прозорого та об’єктивного конкурсного відбору на посаду Генерального прокурора України, який буде проводити незалежна комісія.
  • Поява ефективного механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу (людей, що фактично керують ним). Бо наразі немає процедури, за якою реєстратор перевірить, чи йому надали правдиву інформацію про кінцевого власника фірми. Це призводить до того, що часто в компаній бенефіціарами вказані очевидні номінали, а юридичних наслідків цьому немає.
  • Розширення підстав для притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення. Наприклад, додатковою підставою стане притягнення особи до адміністративної відповідальності за корупційні делікти. Кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, буде безумовною підставою для звільнення. 
  • Запуск системи електронного кримінального провадження та поява повноцінного електронного суду. А певні категорії справ, зможуть розглядатися онлайн, незалежно від місця перебування сторін.

«Нова антикорупційна стратегія — це дійсно той документ, який описує майже всі корупційні проблеми з якими Україна стикається щодня. Стратегія визначає способи  їхнього подолання, яких буде ще більше у програмі з її впровадження. І від того, наскільки системно та ефективно відповідальні особи будуть виконувати програму, залежить як швидко Україна перестане асоціюватися із хабарництвом, як швидко наша економіка почне зростати та бути ще більш привабливою для міжнародних інвестицій і звісно як швидко Україна стане членом ЄС. Але найголовніше — корупцію мають побороти в собі громадяни, і як правильно вказано у документі, в нашому суспільстві має існувати абсолютна нульова толерантність до будь-яких корупційних проявів»,

коментує помічник адвоката практики економічних та службових злочинів Євгеній Скуратівський
Read More

Нотаріальні зміни: послаблення заборон у сфері державної реєстрації та порядку прийняття спадщини[:en]Нотаріальні зміни: послаблення заборон у сфері державної реєстрації та порядку прийняття спадщини

Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ). 

Про що йдеться? 

Продаж 

  1. Раніше продавати майно представником від імені власника  за довіреністю було заборонено. 

Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна. 

Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.

Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину. 

  1. До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.

Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з: 

  • передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу 
  • виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу

Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів. 

  1. Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо: 
  • майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
  • бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі 

Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.

«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Успадкування

1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).

Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця. 

2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.

«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,

коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко
[:en]

Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ). 

Про що йдеться? 

Продаж 

  1. Раніше продавати майно представником від імені власника  за довіреністю було заборонено. 

Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна. 

Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.

Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину. 

  1. До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.

Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з: 

  • передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу 
  • виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу

Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів. 

  1. Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо: 
  • майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
  • бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі 

Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.

«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,

оментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Успадкування

1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).

Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця. 

2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.

«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,

коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко
Read More

Блогерка Таїсія Маламан буде оскаржувати рішення суду у справі проти полковника ЗСУ Анатолія Штефана[:en]Блогерка Таїсія Маламан буде оскаржувати рішення суду у справі проти полковника ЗСУ Анатолія Штефана

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

  • не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
  • допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
  • не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
  • помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
  • неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
[:en]

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

  • не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
  • допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
  • не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
  • помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
  • неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Read More

З Днем Конституції!

Стаття 1 Конституції говорить, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. І от у XXI столітті нам знову доводиться віддавати життя за ці принципи. 8 років і 125 днів за вікнами наших домівок — війна. І щодня українці сміливо та самовіддано роблять один і той самий вибір — захищають своє право на життя, свободу і територіальну цілісність від другої армії світу. Це нас і відрізняє — росії невідомі ці принципи. 

26 років тому ухвалили найголовніший документ, що закладає фундамент правової системи незалежної України, встановлює рамку, в яку мають вписуватися будь-які інші норми права. 

Для юристів Конституція — не порожнє слово. Це наша Біблія, головна книга сили права, якою ми оперуємо щодня, захищаючи права кожного. 

Наша компанія допомагає державі реалізувати норми Конституції, відстоюючи права людей і вказуючи на помилки прокурорів та правоохоронців. І робить це з повагою до інституцій та нульовою толерантністю до корупції.

Дебати про Конституцію завжди триватимуть. Ми маємо вдосконалювати її, але не відмовляючись від базових засад. І одна з надважливих задач — вдосконалювати державні інституції, що відповідатимуть положенням Конституції та європейським нормам. Це все розвиватиме нас і державу в цілому. 

Тоді це свято набуде нових сенсів, бо для кожного українця «права та свободи» — це не просто слова на папері. 

Стоїмо. За свободу і незалежність до перемоги. За нами весь світ і сила права. 
Зі святом!
Read More

Позбавили водійського посвідчення: що робити? 

Ви не зупинилися на вимогу поліцейських, спричинили ДТП, були напідпитку за кермом чи скоїли якесь інше правопорушення — патрульні поліцейські складають протокол та тимчасово вилучають водійське посвідчення. До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортом.

Хто може позбавити права керувати транспортними засобами?

Лише суд і на певний строк. Якщо на вас було складено протокол і у вас забрали права — це поки що нічого не означає. Після складання адмінматеріалів працівники поліції передають їх до суду. Суд першої інстанції повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення, за яке передбачено позбавлення водійських прав, у межах строків накладення адмінстягнення (щонайменше 3 місяці).

Чи можна оскаржити рішення суду?

Постанова суду першої інстанції не є остаточною. Протягом 10 днів можна подати скаргу. А вже постанова апеляційного суду у таких справах буде остаточною і оскарженню не підлягатиме.

З якого моменту обчислюються строки позбавлення прав?

З дня винесення постанови про позбавлення цього права, але ніяк не з дня вилучення водійського посвідчення. Оскільки на цей час людина має тимчасовий талон на керування авто.

Іноді водії не віддають посвідчення правоохоронцям при оформленні протоколу. Тоді строк позбавлення спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення документа. Тобто, оскільки водій посвідчення не здав, строк позбавлення прав не йде. Однак водій вважається таким, що позбавлений водійських прав за рішенням суду, і керувати авто не має права.

Що буде, якщо керує авто водій, позбавлений прав?

Якщо водія, позбавленого права керування, зупинять поліцейські, його додатково притягнуть до відповідальності. 

«За керування авто водієм, якого вже позбавили прав, передбачено покарання  за ч. 4 ст. 126 КУпАП — штраф  20 400 грн. У такому випадку поліцейський виносить постанову на місці. Це не означає, що її не можна буде оскаржити. Можна, але вже в порядку адміністративного судочинства», — коментує адвокатка Marina Soroka.

Будьте уважні. Знайте свої права та активно і кваліфіковано відстоюйте їх!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав журналіста Сергія Нікітенка, друга загиблої активістки 

Сергій Нікітенко разом з Катериною Гандзюк співзаснував новинний сайт «Мост», який висвітлює місцеві херсонські новини і по сьогодні. 

Що Нікітенко розповів на суді? 

  • Про активну антиросійську позицію Катерини Гандзюк, та, зокрема, ставлення до обвинуваченого Владислава Мангера.
  • Підтвердив, що вона брала участь у створенні фільму «Хто ви, Містер Мангер?» про обвинуваченого Владислава Мангера (на той момент він був головою облради) — разом із Сергієм Нікітенком вона вклала гроші у стрічку, брала участь у розробці сценарію, написанні і зйомці окремих сцен у приміщенні міської ради. Пояснив, чому цей фільм мали б асоціювати з і Катериною, а не тільки з ним. 
  • Описав хронологію подій, згідно з якою напад на нього та на Катерину стався після того, як Владислав Мангер програв у Верховному суді справу про спростування інформації з фільму  «Хто ви, Містер Мангер?».
  • Підтвердив, що Катерина брала участь у виборчій кампанії тодішнього мера Херсона як керівник штабу. У тій кампанії Владислав Мангер теж претендував на посаду мера і програв. 
  • Підтвердив, що Катерина демонстративно припинила членство у «Батьківщині» через те, що туди включили Владислава Мангера і збирались його висунути на посаду мера. 
  • Підтвердив, що Олексій Левін користувався Фейсбуком під чужим ім’ям та неодноразово з’являвся в коментарях у публікаціях Катерини. 

Сторона захисту намагалася побудувати теорію про те, що всі друзі Катерини — колаборанти. Як на основний доказ посилалися на статтю в одній з інформаційних «помийок». Свідок, про якого у матеріалі теж йшлося, з’ясував, що розміщення такої публікації на сайті нібито коштує 20 тисяч гривень. Цікаво, що сьогодні, на наступний день після допиту свідка, згадка про нього просто зникла з сайту. Втім навряд хтось із учасників судового процесу сприйняв змовницькі теорії в замовних статтях серйозно.. 

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівницю справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. 

Наступне засідання, залежно від обставин, відбудеться в середині липня. Планують продовжити допит свідків сторони обвинувачення. Зацікавленим особам радимо стежити за анонсами та розкладом засідань на сайті Дніпровського районного суду.

У цій справі наша компанія представляє інтереси потерпілих у справі — батьків та чоловіка Катерини Гандзюк. 
Read More

Україні дали статус держави-кандидата у члени ЄС: що це означає? 

Зобов’язання і надію на світле майбутнє. Надання статусу кандидата фактично вказує на те, що країна може стати повноцінним членом ЄС. 

Між етапом отримання статусу кандидата і членством мають відбутися переговори між Україною та державами-членами ЄС стосовно умов партнерства та узгодження нашого законодавства з європейськими нормами за основними напрямками. 

Фінал цього процесу — договір про вступ України до Євросоюзу, який повинні ратифікувати всі держави-члени ЄС.

Що відбулося сьогодні? 

Поки що не йдеться про переговори безпосередньо про членство. Коли вони стартують — конкретних строків немає. І в принципі статус кандидата не гарантує переходу на інший етап.

Проте в рішенні Європейської ради (відповідно до того проєкту, який раніше оприлюднювали у ЗМІ) перелічені вимоги до України, які вона має виконати, щоб не втратити статус кандидата у члени: 

1.Механізм прозорого відбору суддів Конституційного суду 

Наразі процедура відбору суддів така: їх має призначати на конкурсних засадах Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів України — по 6 суддів від кожного. 

Фраза «на конкурсних засадах» означає, що кандидатів відбирають на відкритому конкурсі. Втім, як можна здогадатись, у це поняття можна вкладати дуже різне значення.

Проте найважливішим у цьому механізмі є забезпечення політичної незалежності Конституційного суду. Для цього важливо, щоб на обраних кандидатів дійсно ніхто не міг впливати. Є сумніви, що існуючий механізм відбору забезпечує політичну незалежність потенційних суддів КСУ.

Наприклад, Положення про проведення конкурсу для відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду визначає, що Президент затверджує склад конкурсної комісії  з-поміж правників із визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді КС України. Тобто за великим рахунком до складу цієї комісії можна призначити будь-кого. Потім ця комісія пропонує Президенту кандидатів на призначення суддями. Втім плюсом є те, що співбесіди з кандидатами в судді мають проводитись під час відкритих засідань комісії онлайн.

З’їзд суддів не створює ніякої конкурсної комісії та пропонує надсилати пакети документів для участі в конкурсі безпосередньо Раді суддів. Та, зі свого боку, буде організовувати обробку заявок кандидатів, рекомендує частину з них та виносить на голосування з’їзду суддів.

До речі, наразі триває конкурс на посади суддів КСУ за квотою з’їзду суддів.

Конкурсний відбір кандидатів за квотою парламенту полягає в тому, що пропозиції від парламентських фракцій щодо кандидатур отримує і обробляє уповноважений комітет ВР. Зі своїми рекомендаціями після співбесід комітет передає кандидатів на голосування до Верховної Ради.  

Чому так важливо, щоб існував прозорий механізм відбору цих суддів?

Суддя, обраний непрозоро і за якимись домовленостями — швидше за все залежний суддя. Залежний суддя — ризик для незалежності Конституційного суду України. А Конституційний суд — по суті останній бастіон та запобіжник від узурпації влади юридичними шляхами, переписуванням Конституції і руйнуванням системи стримувань і противаг у владі. В інтересах усіх нас, щоб цей орган був максимально стійкий до політичних впливів.

2.Продовження судової реформи, зокрема, створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів і перевірка доброчесності членів ВРП

Сюди входить питання формування нового складу Вищої ради правосуддя. 

Спеціальний орган — Етична рада, повинна оцінити відповідність критеріям професійної етики і доброчесності чинних членів ВРП та кандидатів на цю посаду. Далі рекомендувати суб’єктам призначення членів ВРП список кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду.

Суб’єкти призначення у такому випадку — з’їзди суддів України, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція прокурорів. 

Нині у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три та Голова Верховного Суду (він член ВРП за посадою).

ВРП це орган, який: 

  • вносить подання про призначення судді на посаду
  • ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності
  • забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді
  • утворює органи для розгляду дисциплінарних справ щодо суддів та розглядає скарги на рішення таких органів
  • ухвалює рішення про звільнення судді з посади
  • дає дозвіл на затримання судді чи утримання його під вартою/арештом

Тобто ВРП має ключове значення для того, щоб судова влада в Україні взагалі могла функціонувати. 

Інше проблемне питання — створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це орган, який:

  • добирає кандидатів для на посаду судді
  • проводить кваліфікаційне оцінювання суддів (визначає, наскільки кандидат відповідає вимогам до посади судді)
  • вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду

Зараз цей орган не сформований. Конкурсна комісія з відбору членів ВККС зібралася на перше засідання тільки в січні цього року. З лютого розпочався збір документів від охочих стати членом ВККС. Проте в перші місяці повномасштабної війни комісія не працювала. Тому фактично конкурс незрозуміло на якій стадії. 

3. Посилення боротьби з корупцією, зокрема, призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 

САП — це структурний підрозділ Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво над детективами у справах НАБУ. 

Наразі цей важливий орган без керівника — з серпня 2020-го.

Конкурс з відбору керівника САП проведено, але його переможця досі не призначили на посаду. Голова комісії ігнорує вимоги частини членів про призначення засідання для затвердження результатів. Тому фактично одна з побажань ЄС полягає у виконанні вимог закону і затвердженні результатів уже проведеного конкурсу.

Чому це важливо? 

Тому що частину процесуальних рішень у розслідуваннях, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, може ухвалювати тільки Генпрокурор чи його заступник. Керівник САП — заступник Генерального прокурора. Тобто він має повноваження підписувати ряд важливих документів у розслідуваннях НАБУ і має бути незалежним. Для того, щоб забезпечувати достатній рівень незалежності розслідувань НАБУ і САП.

Як висновок — ці вимоги мають під собою практичне підґрунтя і дійсно важливі для України безвідносно до членства в ЄС.

Інші вимоги ЄС: боротьба з відмиванням коштів (виконання рекомендацій FATF у цій сфері), втілення в життя антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини.

Що Україна отримає від статусу кандидата, хай навіть зараз з примарними перспективами на статус члена?

  • Підвищення інвестиційної привабливості (як би не смішно це звучало на фоні війни). Логіка така — держава, що відповідає критеріям членства в ЄС має достатньо розвинену економіку, стабільну політичну та правову системи, що дає достатньо гарантій для ведення бізнесу, зокрема, є сенс вкладати в нього гроші. Крім того, сама по собі перспектива членства в ЄС дає більше впевненості у стабільному майбутньому України. 
  • Доступ до грошей на приведення законодавства України у відповідність з європейським та імплементацію змін на практиці. 
  • Може розраховувати на вищий рівень солідарності країн ЄС. 
Тож ми вітаємо українців з цим історичним рішенням! Це беззаперечно наш спільний вибір і наша спільна перемога. Надважлива перемога. Ми дуже дорого за неї заплатили. 
Переконані, що вже в осяжному майбутньому Україна стане членом ЄС. Віримо, що у цьому випадку наша країна виконає всі пункти вимог Євросоюзу — нам таки вони більше потрібні. 
Read More

Що має знати кожен IT-працівник?

Юридичні питання стосовно мобілізації, з якими ви можете зіткнутися:

  • Які ваші права та обов’язки під час дії воєнного стану?
  • У яких випадках можлива відстрочка від мобілізації?
  • Як забронювати працівників на період мобілізації?
  • Що потрібно знати, щоб мобілізація відбулася відповідно до закону? 

На ці та інші актуальні запитання наші юристи відповідають на вебінарах, розроблених спеціально для ІТ-компаній.

Вже сьогодні замовляйте юридичний вебінар від Miller для всієї команди! 10 років нашого досвіду працюють на вас!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Команда «КОLO» допомагає нашим армійцям, а ми — здійснюємо юридичний супровід благодійного фонду 

KOLO — це команда топів продуктових компаній, які створили фонд оперативної допомоги після початку повномасштабного вторгнення рф. Нині  в організації працює майже 100 людей. Більшість із них — представники ІТ-індустрії. 

Основний напрям роботи фонду — забезпечувати українських військових у гарячих точках технічним обладнанням. Йдеться про дрони, тепловізори та рації. Від початку війни команда вже зібрала близько 100 млн грн і всі гроші пішли на армію. 

Наша компанія допомагає благодійному фонду з GR, юридичним супроводом, підготовкою звітної документації та розробкою договорів.  

Пишаємося такою співпрацею та дякуємо, що наші клієнти роблять усе можливе для перемоги України! 

Kyivstar, Readdle, Планета Кіно, Parimatch, Reface, Vimeo, Projector, ЛУН, Wise, Fedoriv agencyFrag lab, Grammarly. 

 
Більше інформації  https://www.koloua.com/.

Read More