Костел Св. Миколая все ще перебуває на балансі Національного будинку органної музики

Після пожежі у Костелі Св. Миколая торік наша компанія взяла на себе відповідальність контролювати виконання протиаварійних робіт. Було започатковано «Благодійний фонд збереження та розвитку костелу святого Миколая», через який збирали кошти благодійників. А це понад 8 млн грн. 

Ми стежили за розподілом цих грошей, перевіряли тендери на дотримання законності процедур, допомагали замовнику під час укладення договорів з підрядниками та контролювали робочу документацію. Адже юридичний контроль та супровід — невід’ємна складова проєктів такого масштабу. 

Сьогодні з’явилася новина про те, що Костел нібито передали релігійній громаді Римсько-католицької Церкви. Усе на підставі меморандуму, укладеного між владою та парафією. 

Як все є насправді? 

Торік у листопаді Міністерство культури та інформаційної політики підписало Меморандум з парафією св. Миколая, де встановили бажану дату передачі храму в користування парафії — 1 червня 2022 року. 

Але через війну з росією міністерство не встигло оформити документи до цієї дати. Тому сьогодні парафіяни Костелу св. Миколая перебували у храмі за домовленістю, а не як власники. 

Юридично Костел св. Миколая все ще перебуває на балансі у Національного будинку органної музики, адже документів стосовно передачі Костелу католицькій громаді не підписали. За даними Мінкульту, для цього потрібно підготувати відповідну законодавчу базу. 

Наша компанія продовжує нести відповідальність перед благодійниками за цільове використання коштів, стежити за підготовкою документів про передачу Костелу громаді та його подальшу долю.
Read More

Як уряд допомагає дітям, які залишилися без батьківського піклування? 

Діти — одна із найвразливіших категорій населення, тому їхній захист — це пріоритет для держави, особливо в умовах війни. До міжнародного дня захисту дітей ми зібрали останні спрощення уряду, що стосуються інтересів дітей.

Що змінилося? 

Спрощено процедуру переїзду дитини, тимчасово евакуйованої на територію іншої держави, у сім’ю усиновлювачів

Українське законодавство не дозволяє усиновлювати дітей під час війни (ми писали про це тут). Але це не стосується процедур, які були ініційовані до початку дії воєнного стану і не скасовує наявних судових рішень про усиновлення (які набрали законної сили), але які через війну і не реалізували. 

Тому Уряд вніс зміни до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей.

Багато дітей були тимчасово евакуйовані з території України і усиновлювачі просто не мають можливості приїхати та забрати дитину в родину. Бо для цього потрібно виконати встановлені законом  правила: на основі пред’явлення копії рішення суду про усиновлення особисто забрати дитину з закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, у присутності представника служби у справах дітей. 

Наразі цю процедуру спрощено: усиновителі мають забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України.

Для цього потрібно пред’явити:

  • копію рішення суду про усиновлення
  • документи усиновлювачів, що посвідчують їхню особу
  • письмове погодження Нацсоцслужби, узгодженого із службою у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини
  • зобов’язання усиновлювачів (нотаріально посвідчене), адресоване консульській установі України в державі тимчасового перебування (евакуації) дитини щодо взяття на консульський облік 
  • зобов’язання усиновлювачів (нотаріально посвідчене) — громадян України, які проживають за її межами, та іноземців, адресоване консульській установі України, (згідно з підпунктом 5 пункту 33 Порядку)

Це все фіксують в  акті про передання усиновленої дитини (у 3 примірниках), екземпляри якого надають: 

  • консульству України у державі тимчасового переміщення (евакуації) дитини
  • Нацсоцслужбі, яка надалі передає його відповідній службі у справах дітей
  • усиновлювачам

Якщо служба у справах дітей через війну не працює — додатково інформують службу у справах дітей обласної, Київської міської військової адміністрації про взяття дитини на місцевий облік.

Спрощено правила влаштування дитини під патронат у період війни

Патронат — це тимчасовий догляд (не стосується усиновлення), виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Патронатний вихователь має повідомити про це батьків/законних представників дитини, службу виконавчого органу, який передав дитину під патронат, або службу у справах дітей обласної військової адміністрації.

Рішення про переміщення дитини на безпечну територію може ухвалювати також  сільський, селищний, міський голова та запропонувати сім’ї патронатного вихователя переміститися разом з дитиною.

Якщо сім’я патронатного вихователя не може або не хоче переміщатися — можна припинити договір про патронат та домовитися про подальше влаштування  і переміщення дитини на безпечну територію.

Влаштувавшись на новому місці, патронатний вихователь має повідомити службу у справах дітей за місцем переміщення та службу, яка передала дитину під патронат, нову адресу проживання та контактні дані. 

  1. Можливість влаштування до сім’ї патронатного вихователя за його згодою дітей, які не є рідними братами та сестрами або такими, що виховувались в одній сім’ї. Раніше це могли бути лише діти, які виховувалися в одній родині, або є рідними братами/сестрами, зокрема, вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя дітей.
  1. Можливість продовження або припинення дії договору про патронат над дитиною з урахуванням фактичних обставин (війна).

Тобто, якщо сім’я патронатного вихователя разом з дитиною (яка перебувала під патронатом), переїхала за кордон, строк дії рішення про її перебування у тимчасовій родині та договору про патронат за згодою патронатного вихователя продовжують. 

  1. Механізм прийняття рішення про надання послуги патронату над дитиною та укладення договору про умови запровадження патронату за розпорядженням сільського, селищного, міського голови на підставі подання служби у справах дітей (строк прийняття такого рішення скоротили з 7 до 5).
  1. Розмежування функцій служб у справах дітей за місцем створення сім’ї патронатного вихователя та за місцем її переміщення на безпечну територію.

«Кожна дитина має право на особисте життя, право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства та ще багато інших прав. І батьки є тими представникам, які захищають інтереси своїх дітей через всі можливі державні органи і суд. Але ті діти, які залишилися без батьківського піклування мають ще більшу необхідність у захисті, зокрема, завдякиадаптації законних процедур їхнього захисту під обставини воєнного часу»

коментує юрист практики судових спорів Юлія Рябець.
Якщо вам потрібна індивідуальна консультація щодо тимчасової опіки, усиновлення, отримання аліментів, визначення місця проживання дитини та будь-яких інших запитань, що пов’язані з захистом прав дітей, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Справа Євгенія Дихне: суд дослідив всі письмові докази 

Вищий антикорупційний суд завершив розгляд доказів у справі президента МАУ Євгенія Дихне та співробітниці аеропорту «Бориспіль». Їх звинувачують у зловживанні владою. 

Сьогодні суд дослідив усі письмові документи сторони захисту та прокурора. Йдеться про 20 томів матеріалів. Далі суд перейшов до допиту свідків сторони обвинувачення.

Протягом майже року розгляду справи ми послідовно доводили чому Євгенія Дихне слід виправдати. За цей час аргументація сторони захисту не змінилась. 

Що далі?

Згідно з встановленим порядком, далі суд буде допитувати свідків — близько 60 свідків прокурора та 9 сторони захисту. Сьогодні допитано двох — колишнього адміністративного директора аеропорту «Бориспіль» та аудитора Державної аудиторської служби України.

У чому суть обвинувачення?

Євгенія Дихне звинувачують у зловживанні владою. Йдеться про те, що під час перебування на посаді в. о. директора аеропорту «Бориспіль» він нібито всупереч інтересам служби підписував попередні договори оренди, завдяки яким орендарі могли користуватися приміщеннями та надавати послуги пассажирам аеропорту, поки Фонд державного майна зволікав зі своїми процедурами. Але грошей він не брав, навіть слідство з цим згодне. Буцімто він діяв в інтересах орендарів. 

Обвинувальний акт охоплює період з 2016 по 2017 роки та стосується двох подібних договорів. Хоча попередні договори оренди укладались аеропортом у 2012-2019 роках та стосувалися різних посадовців летовища і підприємств.

Детектив знайшов серед десятків два договори, існування яких на його думку завдало збитків державному підприємству. 

Яка позиція захисту?

Євгеній Дихне не тільки не завдав збитків аеропорту «Бориспіль» чи державі, але й своїми ефективними діями відвернув їх. В  іншому випадку приміщення аеропорту пустували б, адміністрація витрачала б гроші на їхнє утримання. 

Євгеній Дихне мав всі підстави вважати, що діє законно, підписуючи договори. На це вказують візи відповідальних співробітників підприємства на проєктах договорів, довготривалість практики укладення подібних договорів на підприємстві, судова практика.

Всі дії Євгенія Дихне на посаді очільника аеропорту, а пізніше першого заступника, були спрямовані на отримання підприємством максимального прибутку та підвищення ефективності його діяльності. У перший рік його роботи на посаді аеропорт досягнув прибутковості майже на 600 млн грн проти збитку 127 млн грн у попередньому році. У 2017 році доходи аеропорту склали вже 2,1 млрд грн до оподаткування.

Наступне засідання у справі відбудеться 23 червня. Повернемось до вас з підсумками справи після допиту свідків. 

«Етап дослідження документів (письмових доказів сторін) завершено. У діях нашого клієнта відсутній склад злочину. У документах немає жодного підтвердження, що мали місце власні інтереси Євгенія Дихне чи інтереси третіх осіб.

Всі долучені докази підтверджують нашу позицію, озвучену ще на початку процесу — Євгеній Дихне сумлінно виконував свої обов’язки керівника підприємства. Він вивів аеропорт Бориспіль з ями боргів, приніс прибутки підприємству, збільшив пасажиропотік та зробив основний аеропорт країни таким, яким ми всі його знаємо і з задоволенням користуємось

Це факти, на які не може бути заперечень. Ми слухаємо справу у Вищому Антикорупційному суді України, в якій немає корупції»

коментар команди адвокатів у справі.
Read More

Справа про напад на Мустафу Найєма: обвинувачений втік за межі України, засідання перенесли

Засідання у справі про напад на екснародного депутата Мустафу Найєма не відбулося. Обвинувачений Магомед-Амін Саітов втік з України. Дніпровський суд Києва продовжить розгляд справи 6 червня.  

Як стало відомо від прокурора, обвинувачений покинув Україну ще 3 березня та поїхав до Угорщини. Куди далі — невідомо. Адвокати Саітова повідомили суду, що їхній клієнт не в Києві, але де він перебуває точно, сказати не змогли. 

Обвинувачений не з’явився вже на 3 судових засідання. При цьому це не перший випадок, коли він ховається від правосуддя за кордоном. На досудовому розслідуванні він довгий час переховувався в Азербайджані, що стало підставою для зупинення розслідування.

Цього разу захисники обвинуваченого запевнили суд, що повідомлять клієнта про наступне судове засідання та виправдовували відсутність обвинуваченого спершу війною, а потім звинувачували прокурора, що він не надав суду актуальний номер Саітова.

У випадку, якщо Магомед-Амін Саітов не з’явиться на засідання, є всі підстави для оголошення його у розшук. Тобто звернення до суду з клопотанням про затримання і доставлення до суду у примусовому порядку для обрання запобіжного заходу. Ми до цього готові та очікуємо такого клопотання на наступному засіданні.

«Фактично обвинувачений відчув безкарність. Він уже одного разу безперешкодно втік з України під час розслідування. Через рік повернувся, «розкаявся», і невдовзі суд скасував застосовний до нього запобіжний захід. Після цього йому стало зрозуміло, що правоохоронна система та суд не реагуватимуть на намагання зірвати спершу слідство, а потім судовий процес. Сподіваємося цього разу держава буде реагувати не настільки індиферентно»

коментує адвокатка Ольга Веретільник. 

Деталі цієї справи тут .

Read More

Скасування мита на українські товари: як країни Заходу допомагають нашій економіці?

Велика Британія, ЄС та Канада скасували торговельні обмеження на імпорт українських товарів. Безбар’єрна торгівля між Україною та партнерами діятиме протягом року.

Йдеться про мито на ввіз товарів та тарифні квоти. Насамперед така лібералізація міжнародної торгівлі вплине на експорт української промислової, сільськогосподарської та переробленої продукції, харчових продуктів, фруктів та овочів. Донині імпорт відбувався з урахуванням тарифних квот і значними ставками ввізних мит. 

Торговельні відносини України з ЄС значно спростилися у межах угоди Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє з 2016 року. Однак основні групи імпортованих з України до країн Євросоюзу товарів обмежувалися тарифними квотами, ввізним та антидемпінговим митом.

Що таке ввізне мито та тарифна квота? 

Ввізне мито — це грошовий збір, що стягують з товарів, цінностей та майна, ввезених через кордон на митну територію іншої країни.

Тобто при ввезенні українських товарів до інших країн, імпортер сплачує додаткові платежі, що в Україні не нараховують при реалізації. Це здорожчує вартість та ускладнює його конкуренцію з товарами національного виробництва.

Тарифна квота — це обмеження, пов’язані з кількістю товару, який можна  імпортувати без мита. За імпорт товарів понад визначений обсяг (квоту), імпортер сплачуватиме ввізне мито.

Цьогоріч ЄС встановив тарифні квоти на понад 40 категорій товарів. Наприклад, імпорт цукрового буряка з України обмежувалося квотою у 20 млн кг, українського меду — 6 млн кг, а ввіз тушок вівці до 2,25 млн кг. Наприклад, якщо товаровиробники України «переходили» межу імпорту цукру, то додатково  сплачували 18 % ввізного мита.  

Однак, з огляду на ймовірну продовольчу кризу в Європі через війну в Україні, ЄС робить кроки  щоб мати доступ до українських товарів. Так, ЄС тимчасово скасовує всі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України.

Крім того, Євросоюз відмінив і антидемпінгові мита (накладається на імпортні товари, ціна яких суттєво дешевша за товари вітчизняного виробництва) на вироби зі сталі та заліза українського походження (труби безшовні, гарячекатаний прокат). Наприклад, антидемпінгове мито на українські труби складає 8%, а на гарячекатаний прокат 60 євро за тонну.  Це важливо для України, оскільки раніше такі товари країни ЄС закуповували  в росії, а сьогодні це заборонено санкціями. Таким чином в українських товаровиробників є можливість зайняти вільний від російських товарів ринок.

Скасування ввізних мит та тарифних квот у торгівлі має забезпечити підтримку української економіки та бізнесу. Йдеться про збільшення долі українських товарів на ринках партнерів та притоку іноземної валюти в країну.

З чим доведеться мати справу імпортерам?

Неторговельне регулювання українських товарів залишається. Наприклад, товари, що імпортують до ЄС обов’язково повинні відповідати всім вимогам щодо захисту споживачів.

Вимоги до товарів, які імпортуються до ЄС,  різняться залежно від конкретного товару. Найпоширеніші з них — санітарні, фітосанітарні, технічні та екологічні вимоги, вимоги безпеки та пакування.

Канада та Велика Британія також мають ряд вимог до безпечності товарів, що поставляють в їхні країни, обов’язкові до виконання імпортерами.

Наявність вимог до товарів значно стримуватиме можливості виходу на ринки країн-партнерів для нових українських імпортерів, адже отримання всіх необхідних сертифікатів відповідності та якості продуктів займатиме багато часу та зусиль. З іншого боку, українські товаровиробники, що знайомі з особливостями імпортних операцій  зможуть скористатися пільговим режимом найближчим часом.

Міністерство економіки України розраховує на нульові митні ставки на експорт українських товарів до Великої Британії вже в червні. Очікується значне збільшення експорту українських товарів, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, меду, кукурудзи та цукру.

«З одного боку, говорити про ймовірні результати від безбар’єрної торгівлі України з країнами-партнерами трохи зарано, адже війна в Україні триває. І це накладає відбиток на всю економічну діяльність країни. Багато українських підприємств зупинили свою роботу, частина з них зруйновані. А ті, хто відновлює роботу зіткнувся з проблемами у логістиці та втратою надійних постачальників. З іншого ми бачимо реальну підтримку від ряду Західних країн, що наближає нас до перемоги»

зазначає юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Read More

Особливості трудових відносин під час релокації бізнесу

Під час війни український бізнес зіштовхнувся з багатьма труднощами. Йдеться не лише про переміщення потужностей, а й про налагодження трудових взаємин зі співробітниками у нових реаліях (про релокацію читайте ). 

Як узгоджувати з працівниками переведення на роботу в іншу місцевість?

Зміна місця роботи працівника під час релокації (переведення в іншу місцевість) є зміною істотних умов праці (розміру заробітної плати, режиму роботи, переведення в іншу місцевість тощо).

У мирний час роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про це за 2 місяці, але в умовах воєнного стану таку умову можуть не застосовувати.

Тобто, під час війни роботодавець має право перевести працівника на іншу локацію поза умовами трудового договору та без його додаткової згоди (у разі відмови — співробітник може написати заяву про звільнення).

Така зміна істотних умов праці допустима, якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, а також за інших обставин, що не становлять або не можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.

Наприклад, переведення на роботу у зону активних бойових дій буде незаконним (якщо це не стосується критичної інфраструктури).

Якими документами підтвердити переведення працівника під час релокації?

Законодавство не вимагає додаткових наказів про переведення працівників. Проте  ми рекомендуємо закріпити це одним наказом щодо всіх переведених працівників. 

Що робити, якщо працівник не згоден/не може переїхати у нову місцевість?

Мінекономіки роз’яснює що працівників, які не відмовилися від переїзду на нову локацію бізнесу, але не можуть цього зробити через воєнні дії не можуть звільнити відповідно до п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП (відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).

Тому нагадуємо, які можливі варіанти врегулювання трудових відносин з такими працівниками:

  1. Простій — це зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи (може бути частковим).
  • Щоб правильно оформити простій потрібно скласти акт та наказ, де вказати підстави, що до нього призвели, за можливості дедлайн (це може бути період дії воєнного стану). Важливо також зазначити необхідність виходу працівників на роботу. 
  • Час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче ⅔ставки (тобто вже не 100%). Наприклад: заробітна плата працівника 12000 грн, відповідно за ним збережеться 8000 грн (⅔).
  1. Відпустка без збереження ЗП. 
  • Змушувати роботодавцем  піти працівника у таку відпустку незаконно. 
  • На період дії воєнного стану немає обмежень щодо тривалості відпустки без збереження заробітної плати. Але якщо ця відпустка триває протягом місяця та більше — працівнику не гарантується збереження на цей час страхового стажу, що впливає на розрахунок пенсій. 
  • Якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити у наданні відпустки. 
  1. Призупинення дії трудового договору. 
  • Дію трудового договору можна призупинити лише на період дії воєнного стану.
  • Призупинення дії трудового договору оформлюють наказом, у якому зазначають причини, строк, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, умови відновлення дії трудового договору. 

Чи має роботодавець забезпечити житлом працівника, якого перевелив іншу місцевість?

Чинне законодавство не передбачає додаткові гарантії для працівника при зміні місця проживання, зокрема, щодо оплати оренди житла.

«Варто враховувати, що в інтересах одного бізнесу дуже часто працює кілька юридично окремих компаній, у кожної з яких свій напрямок діяльності і може бути різне місце розташування. Відповідно у такій ситуації у роботодавця буде можливість тимчасово перевести персонал до іншої компанії, розташованої на відносно безпечній території. Щоб не використовувати складні процедури звільнення/оформлення, можна врегулювати трудові відносини договором про стажування або договором аутстафінгу (тобто найму позаштатних спеціалістів)»

коментує юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Отримання лікарняного під час війни: що потрібно знати?

Під час війни ми перестали стежити за статистикою захворювань на COVID, але загалом це не означає, що українці перестали хворіти. І не лише на коронавірус. 

Тому розповідаємо, як отримати лікарняний лист під час війни.

Який порядок видачі лікарняних під час воєнного стану?

Потрібно звернутися до  лікаря відповідної спеціалізації.Якщо ви тимчасово непрацездатні,  лікар формує медичний висновок в електронній системі охорони здоров’я і  направляє до Електронного реєстру листків непрацездатності.

Відповідно немає потреби додатково відвідувати сімейного лікаря для отримання лікарняного.

Якщо ж по якійсь причині ваш лікар не може сформувати медичний висновок в електронній системі — він може відкрити лікарняний у паперовій формі.

Змін щодо порядку виплат у випадку лікарняного також не передбачено. Тобто, коли лікарняний змінить свій статус на «готово до сплати», роботодавець розпочне процедуру призначення виплати. 

Строк розгляду документів і ухвалення рішення — 10 календарних днів з моменту видачі лікарняного.

Надалі бухгалтерія розраховує суму виплати, сформує за е-лікарняним заяву-розрахунок і передасть її до Фонду соціального страхування на оплату. На цей етап відведено не більше 5 робочих днів. 

Якщо документ у паперовій формі не видають, то як роботодавцю підтвердити лікарняний?

Якщо працівник офіційно оформлений, він застрахований, відповідно лікарняний буде доступний роботодавцю в особистому кабінеті страхувальника (роботодавця) на порталі е-послуг Пенсійного фонду України.

А що ж з українцями, які працюють дистанційно за кордоном та потребують лікарняний?

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я пояснило у яких випадках працівникам, які працюють дистанційно за кордоном, можна оформили лікарняний.

Перелік категорій непрацездатності за якими такий працівник може оформити лікарняний:

  • захворювання або травма загального характеру
  • догляд за хворою дитиною
  • вагітність та пологи
  • ортопедичне протезування

Для цього потрібно зв’язатися зі своїм сімейним лікарем, це можливо зробити дистанційно (месенджер, електронна пошта тощо).

Підтвердженням вашого стану здоров’я для сімейного лікаря буде медичний документ, у якому вказано діагноз (відповідно до міжнародних стандартів). 

Але потрібно враховувати, що медичний документ буде іноземною мовою, відповідно сімейний лікар може запросити переклад документа українською. Проте вимоги нотаріального посвідчення перекладу та апостилю (підтвердження автентичності документу) немає.

Формувати медичний висновок за такою процедурою можна під час дії воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення/скасування.

На сьогодні сформований перелік відділень Фонду соціального страхування, які продовжують роботу в різних містах України. 

«Період епідемії ковіду дуже нас загартував та дав час державі розробити ресурси/процеси, які будуть легко пристосовуватись навіть під час таких подій як війна»

коментує юристка практики судових спорів Юлія Рябець
Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Військові злочини: що загрожує за порушення правил поводження зі зброєю?

Традиційно продовжуємо нашу рубрику найактуальніших кримінальних правопорушень. Цього тижня говоримо про порушення правил поводження зі зброєю, речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Пояснюємо, які дії утворюють склад цього злочину та яка загрожує відповідальність. 

Стаття 414 КК України передбачає покарання за порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також із радіоактивними матеріалам.

Такі дії загрожують кримінальною відповідальністю, якщо це заподіяло тілесні ушкодження, смерть потерпілих або створило небезпеку для довкілля. 

Яка відповідальність?

Якщо потерпілий отримав тілесні ушкодження або виникла небезпека для довкілля — 2 роки службового обмеження чи дисциплінарного батальйону або 3 роки позбавлення волі.

Якщо це спричинило тілесні ушкодження кільком особам або призвело до смерті потерпілого — від 2 до 10 років ув’язнення.

Якщо це спричинило загибель кількох людей чи інші тяжкі наслідки — від 3 до 12 років в’язниці.   

Предметом кримінального правопорушення є ті види зброї, бойових припасів, вибухових, інших речовин і предметів, радіоактивних матеріалів, що несуть підвищену небезпеку для оточення. 

До порушення правил поводження з речовинами/предметами належать недотримання  військових статутів,  інструкцій чи положень, що може спричинити нещасні випадки з людьми, аварії, катастрофи чи інші тяжкі наслідки. 

На кшталт, неналежне виконання регламентних робіт на ракетній установці, що спричинило її запуск чи недбале зберігання вогнепальної зброї, внаслідок чого вона потрапила до рук людини, яка не вміє з нею поводитися.


Сюди можна також віднести інші предмети/речовини, наприклад, вибухонебезпечні гази, небезпечні відходи тощо.

Недбале зберігання військовослужбовцем іменної вогнепальної зброї, якщо це призвело до смерті людей чи інших тяжких наслідків, кваліфікується за ст. 264 КК України (недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів).

Потерпілими можуть бути військовослужбовці/цивільні, яким завдано шкоду. 

Особою, яка вчинила злочин може бути військовослужбовець або військовозобов’язаний під час проходження зборів, який: 

  • отримав відповідні речовини (предмети) у службове користування, для охорони, перевезення, підрахунку, проведення занять, обслуговування тощо 
  • з огляду на службове становище чи у зв’язку з виконанням певних обов’язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу командування
  • незаконно отримав ці речовини/предмети внаслідок їх викрадення, привласнення, вимагання тощо 

Не можна покарати за цією статтею людину, навіть якщо її дії призвели до суспільно-небезпечних наслідків, передбачені у диспозиціях ст. 414, яка не мала відповідного досвіду/знань, не пройшла інструктажу тощо. А тому не могла передбачати наслідки неправильного поводження попри те, що відповідні предмети вона отримала у службове користування.

Суб’єктивна сторона злочину — умисел або необережність до діяння/наслідків.

До інших тяжких наслідків належать: 

  • заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах 
  • виведення з ладу військової чи спеціальної техніки, важливих споруд, інших видів цінного, унікального військового майна 
  • невиконання бойового завдання 
  • залишення людей без житла або засобів до існування 
  • зараження отруйними речовинами значних ділянок землі, водойм і повітря тощо 

Порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами за ст. 414 КК України відрізняється від незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, відповідальність за які передбачена ст. 263.  Виконавцем за ст. 263 може бути будь-який цивільний (якщо військовослужбовець, то не при виконанні своїх службових обов’язків). Йдеться про носіння зберігання, придбання,  виготовлення, ремонт, передачу,  збут зброї, боєприпасів, вибухових речовин. Злочин за ст. 414 КК України є правопорушенням проти встановленого порядку несення служби, виконавцем якого є військовослужбовець/військовозобов’язаний. І обов’язково повинна бути підвищена небезпека для оточення.     

Наші попередні матеріали про непокору та невиконання наказу, самовільне залишення військової частини та дезертирство, державну зраду та шпигунство ви можете знайти за хештегом #міллерпрозлочини

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Реєстр потерпілих та спеціальний фонд: законодавці пропонують новий механізм відшкодування збитків, завданих війною

За три місяці повномасштабної війни в Україні громадяни, український та міжнародний бізнес зазнали колосальних збитків та моральної шкоди.

Нещодавно до ВРУ надійшов новий законопроект, що має врегулювати державну політику у сфері відшкодування майнових та матеріальних втрат, спричинених діями російських військових. Як громадяни та бізнес зможуть отримати компенсації, чому для цього необхідно створити реєстр потерпілих та спеціальний фонд — далі у нашому матеріалі. 

Що пропонують законодавці? 

Запропонований депутатами документ вперше надає визначення потерпілому, майновій шкоді (збиткам) у контексті знищення або пошкодженням майна. 

Крім того, пропонують  створити реєстр потерпілих внаслідок війни,  а також утворення нового органу, який матиме назву Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії російської федерації. Жоден із попередніх законопроєктів не передбачав створення відокремленого та самостійного органу з подібними функціями. Так законопроєкт 7198 передбачає створення Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації постраждалим. Проте такі комісії є тимчасовими й створюються виконавчими органами рад на місцях.

Яка саме планують відшкодовувати збитки? 

Законопроєкт розділяє види відшкодування, які умовно можна згрупувати за такими категоріями: 

  • майно (майно громадян та бізнесу) 
  • немайнові компенсації (здоров’я, смерть, моральна шкода)

Крім того, відшкодування планують виплачувати людям, які вимушені були покинути свої домівки (тобто внутрішньо переміщеним особам). Йдеться про компенсацію вартості проїзду до місця перебування і назад, а також про витрати на найм житла та комунальних послуг. 

Щодо пошкодженого чи зруйнованого майна, то законопроєкт передбачає механізм отримання відшкодування підприємствами та ФОПамим. Збитки через війну будуть розраховувати з урахуванням: 

  • вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна
  • упущеної вигоди
  • втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях 

Важливим аспектом цього законопроєкту є відшкодування за завдану моральну шкоду. Її розмір розраховується з урахуванням:

  • моральних переживань у зв’язку з погіршенням  здоров’я
  • порушень права власності
  • порушень нормальних життєвих зв’язків
  • порушення стосунків з оточуючими людьми чи інших негативних наслідків 

Розмір моральної шкоди визначатиме суд.

Звідки братимуть гроші для відшкодування збитків?

Основними джерелами забезпечення відшкодування є: 

  • кошти та майно рф та її резидентів, інших осіб, чиї протиправні дії призвели до збройної агресії проти України
  • внески юридичних та фізичних осіб
  • цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями чи фондами кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; 
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством

Де зберігатимуться відомості про заявника та пошкоджене майно?

Для обліку потерпілих передбачено створення Державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії. 

Це буде єдина електронна система, призначена для збору, інформації про потерпілих внаслідок збройної агресії рф.

Хто контролюватиме виплати?

Новостворений орган — Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії рф. До його повноважень належатиме стежити за  коштами, наданими Україні на підставі міжнародних договорів (за рахунок арештованих активів), а також нарахування виплат (відшкодування). Крім того, фонд контролюватиме  цільове використання коштів.

Кошти Фонду не включатимуть до складу Державного бюджету України. Керівними органами Фонду буде правління та виконавча дирекція.

«Для отримання компенсації громадянами та юридичними особами, які постраждали внаслідок агресії РФ, необхідно створити відповідний орган та наділити його повноваженнями щодо збору та обліку коштів, а також повноваженнями розглядати заяви постраждалих. Спеціальний фонд, що спиратиметься на дані реєстру, може здійснювати адресні виплати потерпілим. У разі ухвалення законопроєкту такий механізм виплат зможе задовольнити справедливі вимоги заявників щодо отримання компенсацій за пошкоджене або втрачене майно»

вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький
Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через: 
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua 
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки) 
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Справа про самозахист Сергія Стерненка: суд відновив розгляд провадження

Розгляд справи про самозахист Сергія Стерненка відновили. Приморський районний суд Одеси призначив наступне судове засідання на 12:00 17 червня. 

На якій стадії нині перебуває судовий розгляд? 

Наразі у справі триває дослідження доказів сторони захисту, зокрема, письмових матеріалів та експертиз. 

На попередніх судових засіданнях адвокати надали суду докази наявності політичного тиску на слідство та прокурорів у справі, спростування обвинувачення щодо незаконного носіння Сергієм холодної зброї, а також докази, які підтверджують, що судово-медичні експертизи обвинувачення є необґрунтованими та недопустими.

Після дослідження всіх письмових доказів планують допитати свідків сторони захисту. Однак забезпечення їхньої явки у судове засідання в умовах воєнного стану суттєво ускладняється.

Крім цього, більшість з адвокатів Сергія Стерненка, зокрема, партнер нашої компанії Масі Найєм, наразі мобілізовані та воюють на передовій. Тому адвокати нашої компанії звернуться до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду на іншу дату.

Нагадаємо

Напад на українського активіста Сергія Стерненка стався 24 травня 2018 року. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників. Один з них внаслідок отриманого поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.

У цій справі Сергія Стерненка, крім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Read More