Articles posted by super-admin-miller

  1. Home
  2. Articles posted by super-admin-miller

Законодавці легалізували співпрацю з фрілансерами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо трудових відносин з фрілансерами. Ключові положення документу  — врегулювання робочого часу та закріплення соціальних гарантій для співробітників, які працюють по найму. 

Що це означає? 

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, за яким не встановлено чіткого графіку роботи, працівник (фрілансер) виконує таку роботу виключно за запитом (завданням) роботодавця.

Це забезпечить гнучкість у виборі форми трудових відносин, збільшення мобільності працівника при реалізації його права на працю. 

Нині безліч спеціалістів (наприклад, IT-сфера, дизайнери, маркетологи та навіть юристи/адвокати, перелік невичерпний) співпрацюють на регулярній основі з різними компаніями, але на підставі цивільно-правових договорів, тобто, поза трудовими відносинами. 

Такі договірні відносини можуть бути визнані Держпрацею як «приховані трудові відносини», а це є порушенням законодавства та передбачає штраф — 65 000 грн.

Тому  була потреба у створені альтернативної форми трудових відносин, враховуючи особливості робочих процесів фрілансерів.

Що передбачають зміни? 

  • Надають можливість таким працівникам поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і при цьому мати базові соціальні гарантії (відпустка, лікарняний тощо) та захищають працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця (наприклад щодо часу). Роботодавці натомість мають можливість легально використовувати потенціал таких спеціалістів в окремих проєктах, сплачуючи заробітну плату за фактично відпрацьований час (виконану роботу). 
  • Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи і її обсяг.
  • Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця — 32 години. Мінімальна тривалість робочого дня не встановлена, що також надає можливість визначати зручний графік як для фрілансера, так і для роботодавця.
  • Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконувати роботу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
  • Можуть бути прописані додаткові підстави припинення таких трудових відносин, що фіксуються у договорі.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання  роботи
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання
  • інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)

Також згодом буде затверджена типова форма такого трудового договору. Але у будь-якому випадку рекомендуємо не нехтувати детальними умовами такого трудового договору.

Важливо для роботодавців: 

  • кількість таких трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів
  • якщо у вашому штаті працевлаштовано не більше 10 працівників — маєте право на заключення лише одного трудового договору з нефіксованим робочим часом
  • при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам — ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

«Через застарілі трудові норми юридичне оформлення стандартних трудових відносин (наприклад, «сидимо в офісі з 9 до 18») для таких спеціалістів-фрілансерів грає обмежувальну роль, відповідно такі зміни мають сприяти зменшенню «тіньових трудових відносин». Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах та інших країнах»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Сплата податків, подвійне оподаткування, резидентство: що потрібно знати українцям за кордоном?

За майже 5 місяців війни за кордон виїхало кілька мільйонів українців.  Частина повернулася, але більшість знайшла тимчасовий прихисток у сусідніх країнах. У людей виникають запитання: яким чином сплачувати податки, чи можна уникнути подвійного оподаткування, як визначити, податковим резидентом якої країни я є?

Спойлер: перебування в іншій країні понад 183 дні не дає автоматично податкового резидентства, аналогічно з набуттям статусу тимчасового захисту. Кожен випадок варто розглядати окремо.

Найпоширенішою є ситуація, коли українець чи українка є ФОПом та надає послуги, але нині перебуває в іншій країні, наприклад, у Польщі. Туди, за  даними ООН, виїхало майже 4,5 млн наших громадян.

Перед тим, як ухвалювати рішення про отримання податкового резидентства, потрібно вирішити: 

  • чи плануєте ви залишатися в іноземній державі чи збираєтеся повертатися? 
  • чи  бажаєте ви повернутися в Україну, але через війну вимушені залишатися за її межами під тимчасовим захистом до завершення війни?
  • де нині перебуває ваша родина та які у вас професійні плани?

Якщо я хочу залишитися?

У такому випадку краще за все отримати резидентство тієї країни перебування, де ви планує жити. Крім цього, щоб уникнути додаткових суперечок потрібно закрити ФОП в Україні. Ви можете зробити це онлайн і не відвідувати ЦНАП та податкову. У такому випадку реєстратор зробить запис до Єдиного державного реєстру та проінформує про це податкову. Однак, якщо ви маєте ліцензії, її слід анулювати особисто або через посередника, якщо він має нотаріально посвідчену довіреність від вашого імені.

Якщо я хочу повернутися?

Якщо ви збираєтеся повернутися в Україну і зберегти податкове резидентство, варто звернути увагу на кілька моментів.

По-перше, для визначення статусу податкового резидентства є національне законодавство країни перебування. Існують 72 двосторонні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами. У нашому випадку це «Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень». 

За національним законодавством людина може бути визнана податковим резидентом країни перебування (вагомою підставою є перебування у країні понад 183 дні). Якщо особа є українським  ФОПом, то потрібно звертатись до конвенції про уникнення подвійного оподаткування та дивитися на критерії  податкового резидентства. Важливими критеріями є те, де особа отримує дохід, має постійне житло, перебуває родина та де саме надає свої послуги.

Слід розуміти, статус тимчасового захисту надає право особі перебувати на території країни тимчасово, на певний термін. Постійного (звичайного) місця проживання в країні немає, тому людина не може бути податковим резидентом країни тимчасового перебування.

Наприклад, у зв’язку пандемією COVID-19 у 2019 році Організація економічного співробітництва та розвитку розробили  тлумачення Конвенції, зокрема, що стосувалися ситуацій, коли люди вимушено «опинилися» в іноземній державі і як правильно розглядати національний критерій перебування у країні понад 183 дні. 

По-друге, якщо виникають запитання стосовно подвійного резидентства, становище людини визначається згідно з правилами: вона вважається резидентом держави, де має постійне житло, отримує дохід, перебуває родина та де саме ФОП надає свої послуги.

Якщо ви надаєте послуги клієнту, який не є резидентом Польщі, та не орендуєте офіс чи кабінет, як підприємець у Польщі — відповідно до ст.14 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування у вас виникає зобов’язання сплачувати податки тільки в Україні.

Тому зберегти податкове резидентство України можна двома способами:

  • керуватися національним законодавством та не перебувати більше 183 днів в одній країні, зберігаючи ФОП в Україні
  • керуватися конвенцією про уникнення подвійного оподаткування і доказувати податковим органам країни перебування податкове резидентство України через критерії за договором

Однак, кожен випадок індивідуальний та змінюється залежно від того, де ви перебуваєте. 

На підтвердження статусу податкового резидента саме України ви маєте право

звернутися до українських податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи-приватного підприємця. 

На жаль, електронній формі такої довідки поки немає, лише у паперовій. Але її можливо отримати через своїх представників (адвокатів). Таку довідку потрібно буде легалізувати для використання в іншій країні: проставити апостиль та зробити нотаріально посвідчений переклад. 

Read More

Держава скасовує обов’язок виплати заробітної плати мобілізованим працівникам

Мобілізованим працівникам відтепер не виплачуватимуть середню заробітну плату. Такі зміни передбачає Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, який підписав президент Володимир Зеленський. 

Що це означає? 

Якщо ви роботодавець, у якого є мобілізовані працівники, потрібно підготувати накази про припинення виплати їм середнього заробітку (як тільки закон набере чинності після публікації).  

Якщо ви мобілізований працівник — за вами зберігаються виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розміри встановлюються Кабміном, враховуючи характер та умови служби. Йдеться, зокрема, про 30 тис. грн та 100 тис. грн військовим, які перебувають на фронті. 

Чому ухвалили таке рішення? 

Позиція авторів — несправедливо примушувати роботодавців під час війни сплачувати середній заробіток працівникам, які фактично не виконують свою роботу. Адже бізнес зараз переживає не найлегші часи: масову евакуацію співробітників, логістичні труднощі, зменшення збуту, відповідно, зменшення доходу.  

Кількість мобілізованих із початку війни на Донбасі у 2014 році та початку повномасштабного вторгнення росії — це абсолютно різні показники, різні строки відсутності таких працівників на місцях. Зі свого боку фінансування таких військових державою під час повномасштабної війни було збільшено та його  не скасовують. Ці оплати формують зі сплати податків, зокрема, цими ж роботодавцями.


«В Україні війна і наші бійці (серед іншого, мобілізовані працівники) ризикують своїм життям на фронті щодня. Їм потрібні гарантії на отримання хоч частини доходу з минулого мирного життя. Вже з’явилася петиція щодо перегляду саме питання збереження середнього заробітку. Адже з цієї суми відраховували, наприклад, аліменти на дітей. Відповідно постає запитання: як захистити інтереси цих дітей, якщо таку гарантію скасовано? Наголошую, що за роботодавцем залишається право все ж таки зберігати середній заробіток і це не буде порушенням законодавства»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Справа «Словацького дому»: суд відхилив апеляційну скаргу приватного нотаріуса і закрив провадження

Справу «Словацького дому» вкотре завершено. Північний апеляційний господарський суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса через відсутність права останньої на перегляд справи.

Торік 24 листопада приватний нотаріус КМНО Мурська Н. В. подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Києва, яке вистояло у Верховному суді України. Такий подарунок на день народження опоненти зробили нашій адвокатці, керівниці практики захисту бізнесу Ангеліні Климчук, яка веде цей кейс. 

Підставами для закриття провадження стало те, що приватний нотаріус не довела, що це рішення впливає на її права та ніби-то обов‘язок виплатити гроші на користь Фінансової компанії «Інвестохіллс Веста» за недійсність посвідченої нею угоди. 

У чому суть справи?

Справа стосується незаконності дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Йдеться про включення до аукціону неіснуючої заборгованості, що надалі  тимчасово легалізувало фінансовій компанії «Інвестохіллс Веста» привласнення іноземних інвестицій у кілька млн євро. До вступу наших адвокатів у справу. 

У 2019 році наші клієнти інвестували в український ринок нерухомості понад 3 млн євро, ставши бенефіціарними власниками активів «Словацького дому». За рік погодили вкласти ще близько 183 млн гривень, проте не змогли втілити рішення через рейдерство їхніх активів. 

Йдеться про офісний центр в історичному центрі Києва. Власниками вони були недовго, оскільки їхнє майно було перереєстровано у жовтні 2020 року приватним нотаріусом Києва без їхнього відома на користь фінансової компанії у розпал судового спору, стосовно законності дій Фонду гарантування вкладів.

Вже припинені кредитні зобов’язання у Фонду гарантування придбала фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» і неодноразово намагалась переоформити право власності (ми писали про це тут: і тут:).

Фінансова компанія зі свого боку намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди.

Підстава визнати недійсними результати електронних торгів, на яких Фонд продав припинені борги, така: оскільки кредит було погашено, то й іпотеку було знято законно. Про погашення боргів свідчать не лише банківські документи, а й рішення судів.

Торік 13 жовтня Касаційний господарський суд у складі Верховного суду України, здавалося б ухвалив остаточне рішення на користь нашого клієнта та визнав обґрунтованим рішення Господарського суду Києва про незаконність продажу Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів попереднього власника столичної будівлі (деталі тут:). Проте через подання скарги приватного нотаріуса була спроба переглянути справу наново.   

Чому це важливо?

Рішення судів, тим більше, Верховного суду України — має бути остаточним та викликати повагу всіх оточуючих, незалежно від того, акулами якого ринку вони є. 

Маніпуляції висновками, встановленими у судовому рішенні, та спроби їх повторного перегляду ставлять під сумнів презумпцію верховенства права. 

«Необхідно вміти програвати. Вдаватися до процесуальних диверсій, затягувати розгляд справ, які вже були переглянуті та встояли в Верховному суді України — це гра проти інвестиційного іміджу України в очах світу, особливо, коли йдеться про іноземних інвесторів, які брали участь у цій справі»,  

коментує адвокатка та керівниця практики захисту бізнесу Anhelina Klymchuk.
Усі деталі цієї справи → .
Read More

Захистили в суді права Павла Вишебаби — керівника ГО «Єдина Планета»
Йдеться про те, що нібито під час кампанії ХутроOFF про неї було поширено негативні та неправдиві дані, які завдали шкоди її честі та гідності. Проте доказів, що підтверджували б це, вона не надала.

Ба більше, вона хотіла перекласти тягар доказування на нашого клієнта, посилаючись на «презумпцію добропорядності», яка існувала у Цивільному кодексі України до 2014 року. 

Оцінивши всі наявні докази та заслухавши представників обох сторін, суд вирішив, що підстав для задоволення позову немає (детальніше щодо аргументів, на які посилався суд, зможемо сказати після публікації повного тексту рішення).

«Свобода слова — для нас не просто слова. Ми поважаємо право кожного на висловлення своєї думки, якщо це не порушує права інших людей. На жаль, дехто може користуватися цим правом не для власного захисту, а для тиску на тих, чия діяльність заважає. Таких як ГО «Єдина планета». І наш обов’язок не дати цьому тиску досягти мети»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Якщо потрібно відстояти вашу честь, гідність та ділову репутацію, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Є запитання, пов’язані з мобілізацією співробітників?
  • Відстрочка від мобілізації
  • Бронювання працівників
  • Права та обов’язки під час воєнного стану
  • Інші правові аспекти
Замовляйте юридичний вебінар від Miller!
  • Отримаєте всі відповіді протягом години
  • Донесете всю необхідну інформацію одразу до всієї команди
  • Кваліфікована консультація юриста з приводу найбільш актуальних тем
Звертайтеся вже зараз:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

10 запитань про мобілізацію 

 Чи означає отримання повістки, що людину мобілізують?

Ні, не означає. Є різні випадки. Виклик — це перевірка облікових даних насамперед та проходження медичного огляду для визначення придатності. 

Що робити, якщо повістку залишили біля дверей, поклали у поштову скриньку, чи викликали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки по телефону?

Отримання повістки будь-яким способом, крім особисто в руки військовозобов’язаному з обов’язковим підписом про вручення, не вважається належним чином врученою. А тому і відповідальності за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) у таких випадках не настає, оскільки у представників військкомату немає жодних доказів того, що людина отримала таку повістку.

Чи можуть мобілізувати студента, який тільки закінчив навчання на бакалавра та ще не поступив на магістратуру?

Так. Відстрочку від мобілізації надають тільки чинним студентам. У проміжку між завершенням навчання на бакалавраті та вступом до магістратури така особа не є студентом, а тому може бути мобілізована на загальних підставах. 

Чи може мобілізованого бути звільнено від служби, якщо його було заброньовано?

Ні. Якщо військовий вже служить, і в цей період було ухвалено рішення про його бронювання, він/вона не підлягає звільненню з військової служби. Водночас, наявність бронювання є підставою для отримання відстрочки від мобілізації.

Чи може заброньована людина виїхати за кордон?

І так, і ні. За загальним правилом, заброньовані не мають права виїзду за межі України. Однак є виключення, а саме наявність службової мети перетину кордону. Так, для виїзду за кордон, заброньована людина повинна мати документи про відрядження, а саме: витяг з наказу про бронювання, посвідчення про відрядження, лист-звернення до Державної прикордонної служби, у якому керівник підприємства зазначає, що відповідна посадова особа буде виконувати службові обов’язки за кордоном.

 Чи обов’язково всім жінкам ставати на військовий облік?

Ні. Встановлено чіткий перелік спеціальностей, за якими жінки мають стати на військовий облік. З переліком можна ознайомитись за посиланням. 

Чи будуть випускати за кордон жінок, які стали на військовий облік?

Наразі остаточно невідомо. За загальним правилом виїзд військовозобов’язаних, як жінок, так і чоловіків за межі України у період дії мобілізації і воєнного стану заборонено. Втім за словами деяких представників влади, жодних обмежень для виїзду таких жінок не передбачено та не буде встановлюватися. Однак, якщо до осені ніяких змін у законодавстві не станеться, то діятимуть ті ж правила для виїзду за кордон військовослужбовців, що й нині. 

Чи можуть мобілізувати військовозобов’язаних жінок, у яких є діти до 18 років?

Так, можуть. Наявність неповнолітньої дитини не є підставою для отримання відстрочки від мобілізації. Однак з цього правила є виключення, а саме: виховання дитини до 3 років та самостійне виховання дитини до 18 років.

Чи необхідно отримувати дозвіл керівника військкомату для вільного пересування областю, країною?

Наразі жодних обмежень у переміщенні військовозобов’язаних країною не передбачено. Однак, якщо військовозобов’язаний змінює місце свого постійного проживання, він спершу має знятись з обліку в своєму діючому військкоматі, отримати дозвіл керівника, та по приїзду на нове місце проживання — стати на військовий облік.

З якими хворобами не мобілізують до війська? 

Перелік захворювань, який звільняє від служби в армії у мирний час ширший, ніж той, що має підстави для звільнення під час війни. Придатність чи непридатність мобілізованих відрізняється залежно від категорії громадян. Весь перелік хвороб є у Положенні про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України (розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби).

Read More

Відсьогодні починають діяти нові заборони щодо куріння у громадських місцях

З 11 липня набирають чинності нові норми антитютюнового закону. Відтепер заборонено продаж, куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням (люльки для куріння, мундштуки), електронних сигарет, пристроїв для нагрівання тютюну, кальянів.

Де?

  • у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я
  • у приміщеннях та на території навчальних закладів
  • у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту
  • у приміщеннях закладів ресторанного господарства
  • у приміщеннях об’єктів культурного призначення
  • у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування
  • у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності
  • у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян
  • у приміщеннях гуртожитків
  • на дитячих майданчиках
  • у місцях загального користування житлових будинків
  • у підземних переходах
  • у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, зокрема, у таксі
  • у ліфтах і таксофонах
  • на вокзалах та станціях
  • на зупинках громадського транспорту

Що потрібно зробити? 

Якщо ви суб’єкт господарювання (бізнес тощо), маєте забезпечити дотримання законодавства, зокрема:

  • повідомити персонал про нові правила
  • розмістити графічний знак і текст «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!» (біля входу до закладу, вбиральні та в добре доступному для зору клієнтів місці)
  • прибрати всі попільнички та контейнери для тютюнових виробів для електричного нагрівання з закладу
  • забрати напис, який дозволяє споживати тютюнові вироби для електричного нагрівання у приміщенні з вхідних дверей та стін закладу
  • інформувати відвідувачів про заборону куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну

Літні тераси також підпадають під нововведення, оскільки фактично є продовженням капітальних приміщень ресторану чи кафе. Також, як правило, вони розміщені у громадських місцях.

Яка відповідальність за порушення? 

  • Громадянам 

Штраф від 51 до 170 грн, за повторне порушення протягом року 170 – 340 грн.

  • Ресторанному бізнесу 

Штраф — 3000 грн за перше порушення, 15 000 грн — за повторне упродовж року. 

  • Всім іншим 

Штраф — 1000 грн за перше, 10 000 грн — за друге порушення упродовж року.

«Як бачимо куріння шкідливе не лише для вашого здоров’я, але й для гаманця. Ці нововведення підвищать рівень культури ведення ресторанного господарства та зменшать негативний вплив тютюну на здоров’я курців та людей, що перебувають поруч»,

коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.
Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: суд відновив розгляд після піврічної перерви 

На засіданні судді продовжили розгляд матеріалів негласних слідчих дій — прослуховування телефонів учасників справи. 

Кого слухали? 

Директора Департаменту держзакупівель Міноборони з одним із заступників. У розмові йшлося про проблемний тендер міністерства. У матеріали розмова потрапила тому, що там згадали назву ТОВ «Трейд Коммодіті», як одного з учасників тендеру. Інших випадків, коли директор департаменту згадав би підприємство, з яким нібито змовився, не знайшлося. 

Розмову Володимира Трофименка з невідомим співрозмовником. Вони обговорювали до кого з ДП «Прозорро» можна звернутися, щоб вирішити проблему неправомірних, на думку пана Володимира, дій держпідприємства. Зрештою вирішили написати директору у Facebook. Очевидно увагу прокурора привабила фраза «зробили ухвалу» в якості опису судового процесу двома не юристами. Втім це теж жодного стосунку до предмету розгляду у кримінальному провадженні не мало. 

Розмову Володимира Трофименка з невідомим співрозмовником. Співрозмовник допитувався у пана Володимира про обставини невідомої справи. Той не зміг відповісти і відправив за деталями до Володимира Гарькавого — співробітника ТОВ «Трейд Коммодіті». Сторона обвинувачення вбачила в цьому доказ того, що Володимир Трофименко керував ТОВ «Трейд Коммодіті» (спойлер — доказів юридичного зв’язку між Трофименком і товариством вони так і не надали).

Ми змогли прийти тільки до одного висновку — права нашого клієнта було порушено. Без будь-якого реального обгрунтування його телефон прослуховували. За перші два місяці нічого корисного не почули, але суд все одно дав дозвіл на продовження прослуховування. Підстава — шаблонне клопотання детектива без реальних аргументів та попередніх результатів.

Захисники Володимира Трофименка неодноразово наголошували — йдеться про телефонні розмови, що тривали через понад півроку після подій, що стосувалися справи. У цих аудіозаписах немає нічого важливого для провадження. Звісно детективи навіть через такий проміжок часу могли почути розмови про розподіл фінансових ресурсів, наприклад, чи приховування слідів злочину. Але таких розмов не було. 

Детективи сподівалися, що учасники почнуть обговорювати між собою справу, реагуючи на слідчі дії щодо них. Але отримали лише репліки стосовно не пов’язаних зі справою речей — інших судових проваджень, продажу авто і обговорення третіх осіб. Ті, до слова, теж нічим не завинили, і не заслужили, щоб їхні приватні розмови тепер читали десятки людей. 

Що це означає? 

Години прослуханих розмов і нуль результату. Лише окремі уривки, які можна припасувати до ситуації, лише вирвавши з контексту.  

Розраховуємо, що суд об’єктивно оцінить цю ситуацію і дійде висновку, що на основі стенограм подібних розмов не можна грунтувати обвинувачення.

Нагадаємо 

Справа стосується нібито безпідставного укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони та ТОВ «Трейд Коммодіті».

Наша компанія представляє інвестора компанії «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

Наступне судове засідання у Вищому антикорупційному суді призначено на 12:00 18 серпня.

Read More

Екснардепу Киві відмовили в апеляції у справі захисту честі Катерини Гандзюк

Сьогодні Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляції Іллі Киві, колишньому народному депутату, якого нині підозрюють у державній зраді. 

Він хотів оскаржити рішення Солом’янського районного суду столиці 2019 року. За цим рішенням колишній народний депутат мав спростувати в ефірі телеканалу «Еспресо. TV» свої неправдиві заяви, що Катерина Гандзюк розкрадала міський бюджет.

Телеканал заявляв, що готовий надати ефірний час Іллі Киві для спростування поширеної ним неправдивої інформації щодо Катерини Гандзюк.

Проте цього не сталося та рішення суду екснардеп так і не виконав. Це стало підставою порушення проти нього кримінального провадження (ми писали про це тут ).

І ось наприкінці минулого року Кива заявив, що не знав про розгляд справи у суді та не мав уявлення про існування такого рішення. Хоча його про це повідомили, крім того, факт ухвалення рішення та відкриття виконавчого провадження широко висвітлювався у ЗМІ.

Тому Кива подав спершу заяву про перегляд заочного рішення, а коли в її задоволенні йому відмовили  — подав апеляційну скаргу.

«У нашій країні діє принцип верховенства права. Кожен, незалежно від того, депутат він чи ні, має його поважати. А тому — зобов’язаний виконувати судові рішення», — зазначає адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.

Read More