Справа про напад на Мустафу Найєма: суд оголосив обвинуваченого у розшук

Обвинуваченого у справі про напад на ексдепутата Мустафу Найєма оголосили у розшук. Магомед-Амін Саітов перебуває в Туреччині, тому брав участь у судовому засіданні у форматі відеоконференції. Його захисники вимагали розгляд усієї справи дистанційно.  

Чому це важливо? 

Це рішення є важливим, адже спрямоване на недопущення спливу 5-річного строку притягнення Саітова до кримінальної відповідальності, бо 4,5 з них уже сплили.  

Нерідко саме затягування справи є основною стратегією захисту, адже зі спливом строків обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності. Іншими словами — суд констатує вину, проте не назначає покарання.

Найпростіший спосіб дотягнути до спливу строків — неявка в судове засідання обвинуваченого чи його захисника. Адже це є безумовною підставою для відкладення розгляду.

Що означає оголошення у розшук? 

1. Перебіг 5-річного строку до моменту приводу Саітова в суд для обрання йому запобіжного заходу зупиняється. 

2.  Забезпечує явку в майбутні судові засідання. Цьому буде сприяти запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Що буде далі?

На наступному судовому засіданні суд повинен обрати обвинуваченому запобіжний захід. 

У чому суть справи?

30 квітня 2018 року в центрі Києва скоєно напад на Мустафу Найєма, внаслідок якого він дістав струс головного мозку та перелом нижньої щелепи. Нападу передував конфлікт, що виник між ексдепутатом та чотирма чоловіками через порушення правил дорожнього руху одним із учасників конфлікту. 

Read More

Справа Катерини Гандзюк: Мангер та Левін залишаться під вартою ще на 2 місяці 

Обвинувачені у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк Владислав Мангер та Олексій Левін продовжать перебувати під вартою до 9 лютого. Таке рішення ухвалив Дніпропетровський районний суд. 

Під час судового засідання адвокат Мангера неодноразово заявляв відводи: секретарю судового засідання, прокурору, головуючій судді. Прокурор та представник потерпілих заперечували проти цих заяв як відверто надуманих. Суд усі ці заяви відхилив. 

Що відбуватиметься далі? 

20 грудня суд продовжить допит свідків. Адвокати обвинувачених від початку вимагали заслухати 100 людей, але на минулому засіданні скоротили список на 26 людей. 13-тьох допитали раніше, залишилася 61 людина. Втім половина з них нині перебуває на окупованих територіях. 

У чому суть справи? 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

2 роки триває судовий розгляд справи. На лаві підсудних двоє організаторів  — Владислав Мангер та Олексій Левін. 

П’ять виконавців злочину було засуджено в іншому процесі. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів.

Read More

Справа Катерини Гандзюк: адвокати Мангера та Левіна відмовилися слухати 26 свідків зі 100, чого вимагали раніше  

На слухання сьогодні не з’явилася частина свідків. Після детального аналізу з’ясувалося, що у списку кілька людей вже померли, перебувають у полоні або взагалі підозрюються у колаборантстві. 

Обвинувачені Олексій Левін та Владислав Мангер та їхні захисники (на цьому засіданні був присутній лише адвокат Левіна) вимагали від початку заслухати 100 людей. Але сьогодні список скоротився на 26 людей. 13-тьох допитали раніше, тож залишився 61 свідок. Половина з них перебуває на тимчасово окупованих територіях.  

Суд викликає всіх свідків повістками та оголошеннями на сайті суду. Кілька останніх слухань безрезультатно переносили. Все тому, що сторона захисту не могла забезпечити явку своїх свідків. Більш того, вони не могли пояснити, для чого їм показання цих свідків. 

Що відбуватиметься далі?

12 грудня суд розгляне питання про продовження запобіжного заходу Левіну та Мангеру. На слухання 20 грудня викликали усіх наступних свідків зі списку. 

Ще щодо частини мають застосувати привід. Їм розсилали повістки, втім пошту вони не отримували: це медичні працівники, які лікували Катерину Гандзюк та охоронці опікового відділення. Поліція має доставити їх суду 24 січня. 

Усе тому, що адвокати обвинувачених Мангера і Левіна наразі досить пасивні в питаннях забезпечення явки своїх свідків. Це стосується і одіозних Андрія Гордєєва та Євгена Рищука (колишні голова Херсонської ОДА та його заступник). Але шанси, що вони з’являться досить низькі. 

Яка позиція представників потерпілих? 

Зрозуміло, що для дотримання прав усіх сторін і належного судового процесу варто зробити все, щоб свідки з’явилися до суду (повідомлення, з’ясування актуальних адрес, примусовий привід). 

Проте через кілька засідань, у разі неявки свідків, можна буде зробити висновки, що обвинувачені та їх захисники зловживають своїми правами подавати докази, вимагаючи суд викликати та розшукувати десятки людей, які навіть не можуть нічого повідомити по суті справи. Або об’єктивно недоступні. 

У чому суть справи?

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла.

2 роки триває судовий розгляд справи. На лаві підсудних двоє організаторів  — Владислав Мангер та Олексій Левін. П’ять виконавців злочину було засуджено в іншому процесі. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів.

Read More

Обшук у Національній спілці архітекторів України: захищаємо представників НСАУ у кримінальному провадженні

Минулого місяця до спілки архітекторів та кількох її працівників прийшло з обшуками Головне слідче управління поліції. Вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку та флешки.

Підстава — відкрите за кількома статтями кримінальне провадження по факту нібито незаконного внесення змін до реєстру атестованих архітекторів. Йдеться про ч. 3 ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем), ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах).

У чому суть справи?

НСАУ — єдиний орган в Україні, що має повноваження проводити атестацію архітекторів. Без цієї атестації архітектор не може завантажити до реєстру електронний проєкт. Це зі свого боку не дозволяє отримати дозвільні документи на початок будівельних робіт. Відомості про всіх атестованих архітекторів вносять до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Нині правоохоронці перевіряють, чи законно було внесено ці дані представниками НСАУ. Слідство вважає, що хтось із працівників скористався своїм службовим становищем та вніс до системи інформацію про архітекторів, які не проходили атестацію.  

Чому це важливо?

Атестацію архітекторів проводять раз на 5 років. Перша була у 2012 році, друга — у 2017 році. Цьогоріч, майже всі архітектори України повинні пройти третю атестацію та подати нові дані до реєстру. Якщо цього не зробити, архітектурна та будівельна галузі в Україні будуть заблоковані. Цього не можна допустити, бо це напряму вирішує, що буде з відбудовою країни зараз та у майбутньому. 

Наша позиція

Працівники спілки архітекторів вносили всю інформацію з використанням сертифікованих ключів доступу, згідно з вимогами законодавства. Архітектори, внесені до реєстру, успішно склали атестаційні іспити курсу підвищення кваліфікації та отримали державні сертифікати. Всі підтверджуючі документи в наявності і представники НСАУ готові їх надати правоохоронцям.

Крім того, наголошуємо, представникам НСАУ жодних звинувачень не висувають. Їх процесуальний статус — свідки у кримінальному провадженні. 

 Що відбуватиметься далі?

Наразі ми супроводжуємо представників НСАУ під час допитів у якості свідків, а також займаємось поверненням вилученого під час обшуків майна.

Read More

Захищаємо права полонених Азовців: ЄСПЛ відкрив провадження проти росії за нашими скаргами

У вересні ми подали скарги до Європейського суду з прав людини від імені матері двох військовополонених із полку «Азов» щодо порушення росією їхніх прав.

Суд визнав нашу заяву прийнятною та обґрунтованою для початку розгляду справи. Хоча у більшості випадків ЄСПЛ повертає їх саме на першому етапі оцінки. 

Чому це важливо? 

Наразі росія не визнає над собою юрисдикції ЄСПЛ. Втім рф має нести відповідальність за свої злочини. Їх мають визнати та зафіксувати на всіх можливих рівнях, зокрема, у Європейському суді з прав людини. Можливо це не призведе до негайного результату і поновлення прав наших клієнтів просто зараз, проте підготує для цього міцну основу до того часу, коли ЗСУ переможуть у війні з росією.

У чому суть скарги?

Йдеться про особисту недоторканість, порушення права на життя і свободу чоловіків, катування, а також право на приватне та сімейне життя матері. 

Двоє братів-військовослужбовців полку «Азов» зникли безвісти у Маріуполі навесні цього року. Старший тривалий час перебував у полоні в колонії смт Оленівка на Донеччині. 21 вересня він повернувся додому у межах обміну. Де зараз молодший брат і що з ним — невідомо. 

Що далі?

Після відкриття провадження суд розпочне розгляд справи та може попросити надати додаткові докази і пояснення. Крім того, ми подали до ЄСПЛ окрему скаргу від старшого брата. Нині ми чекаємо, поки ЄСПЛ отримає її. Далі будемо просити об’єднати скарги.

Більше деталей про цю справу тут

Read More

Реєстр корупціонерів: за що держслужбовці можуть туди потрапити та як з нього видалитись?

Що чекає на держслужбовця, визнаного винним у корупційному правопорушенні? За це можна потрапити до реєстру корупціонерів. 

Підставою для внесення до списку можуть бути корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. При цьому вид відповідальності значення не має — адміністративна, кримінальна, дисциплінарна чи цивільно-правова.

Занести ваші дані до реєстру можуть за наявності електронної копії рішення суду або завіреної паперової копії розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. 

Важливо знати про всі можливі підстави внесення до реєстру корупціонерів, щоб не допустити їх. Бо крім очевидних наслідків (такі як штрафи чи звільнення), це ще й може вдарити по вас репутаційно.

Якщо вас все-таки занесли до реєстру корупціонерів, є умови, якими можна скористатись для подальшого видалення:

  • ухвала суду про скасування вироку
  • винесення виправдувального вироку
  • відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
  • скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення
  • розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення
  • заява людини, яка з 24 лютого до припинення або скасування воєнного стану захищала державу у війні з росією

«Людина, яка допустила порушення і на яку склали протокол про адміністративне правопорушення та притягнули до відповідальності, буде мати серйозні наслідки для себе: штраф, звільнення з посади та безстрокове внесення до Реєстру корупціонерів. Також це матиме вплив на репутацію. Отже, не варто нехтувати питанням декларування»,

коментує адвокатка Марина Носова.

Тому рекомендуємо завчасно мінімізувати ризики, щоб не допустити внесення до реєстру. Для цього важливо постійно стежити за правильністю заповнення декларацій. 

Якщо вам потрібна допомога із заповненням декларацій, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38.
Read More

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав перших свідків сторони захисту

Суд у справі херсонської активістки Катерини Гандзюк перейшов до допиту перших свідків сторони захисту. Їх висунули обвинувачені Владислав Мангер та Олексій Левін. 

Напередодні заслухали екс-депутата Херсонської облради Миколу Ставицького. Обвинувачений Олексій Левін тоді був його помічником. Цього факту і стосувались більшість запитань. 

Що важливого повідомив свідок? 

Учасники детально з’ясовували:

  • у чому полягала роль Левіна як помічника обласного депутата
  • чи міг він відвідувати Херсонську облраду і кабінет Владислава Мангера, тому що виконував доручення свого депутата 
  • чи у них були якісь спільні справи поза співпрацею Левіна і Ставицького

Зі слів свідка співробітництво між Ставицьким і Левіним зводилось до волонтерства і він не мав частих причин бачитись із Мангером у справах Ставицького.

Також Ставицький підтвердив — не він познайомив Мангера і Левіна, вони були знайомі раніше.

Чи мали якісь спільні справи, у яких він не брав участь — не знає. Власне цього і стосувався допит, тому що більше свідок повідомити не міг — він перебував у зоні АТО під час основних подій, які досліджуються у справі.

Інший свідок Євгенія Вірлич повідомила суду, що не спілкувалася тісно з Катериною та її оточенням через конфлікт. Проте підтвердила — Катерина дуже активно критикувала публічних діячів Херсонщини, зокрема, Мангера. Її висловлювання і дії зазвичай викликали суспільний резонанс. Вона була відомою в Херсоні людиною.

Наступні засідання заплановані на 12:00 16 та 17.08 серпня. Планують продовжити допит свідків.

Нагадаємо 

Катерина Гандзюк — херсонська активістка та керуюча справами виконавчого комітету Херсонської міськради. 31 липня 2018 року на неї жорстоко напали, виливши літр сірчаної кислоти. Через 3 місяці від отриманих травм Катерина померла у лікарні. Напад на херсонську правозахисницю скоїли через її активну громадську діяльність. 

Дніпровський районний суд наразі судить організаторів нападу на неї.

Read More

Компенсація шкоди, завданої росією: які механізми можуть допомогти отримати відшкодування?

Дискусія на тему відшкодувань збитків, завданих росією, триває ще з 2014 року. За весь час механізмів було запропоновано багато: частина з них існує тільки в уяві політиків та юристів, частина має мінімальні наробітки і лише кілька вже можуть працювати. З останніх можна виділити два найбільш сприятливих для наших реалій: кримінально-цивільний та європейський, хоча і вони мають проблеми, що заважають та потребують вирішення.

Кримінально-цивільний механізм

Кримінальне процесуальне та цивільне законодавство містить інструменти, що можуть допомогти притягнути рф до відповідальності та компенсувати потерпілим українцям шкоду за рахунок російських активів.

З початку великої війни правоохоронці вже порушили понад  20 000 кримінальних проваджень за різними статтями — від ст. 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) до ст. 442 ККУ (геноцид українського народу). Також цікавою є ст. 438 ККУ — порушення законів війни, що охоплює весь спектр злочинів проти мирного населення, починаючи від розграбування людей, закінчуючи їх вбивством. 

У межах цих проваджень і звичайних людей, і бізнес може бути визнано потерпілими, що надалі дозволить  їм компенсувати збитки, спричинені діями російських військових.

Кримінальне провадження

Насамперед, щоб отримати компенсацію, потрібно довести провину тих, хто скоїв злочини і встановити факт спричинення шкоди війною. Якщо військового було затримано українськими правоохоронцями, то порушують звичайне провадження (якби затримали якогось грабіжника). Проте враховуючи, що більшість російських солдат перебувають на окупованих територіях України, або в рф, то провести повноцінне розслідування з ними могло б бути важко. 

Щоб полегшити роботу правоохоронцям, у нашому КПК існує інститут «in absentia» (спеціальне розслідування без участі підозрюваного/обвинуваченого). 

Фактично цей процес, можна умовно поділити на три етапи:

  1. На підставі ст. 278 та ч. 8 ст. 135 КПК України — публікація повідомлення про підозру на сайті Генеральної прокуратури та у ЗМІ, що буде вважатися належним повідомленням особи про підозру. 
  1. Фактичне ведення розслідування без участі підозрюваного на підставі Глави 24-1 КПК України. Це один з найважливіших процесів під час якого будуть зібрані та перевірені докази вини військовослужбовця та рф. Надалі їх можна буде використати не лише у кримінальному провадженні, але і в міжнародних судах.
  1. Проведення судового розгляду та винесення вироку, без участі обвинуваченого, на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України — що має констатувати провину російського військового.

Компенсація у цивільному процесі

У межах кримінального провадження, потерпілі можуть ініціювати  цивільний позов, або вже після закінчення кримінального розгляду звернутися до суду у межах цивільного провадження і вимагати компенсації від причетних до злочину, матеріальної та моральної шкоди. 

Ст. 16 Цивільного кодексу рф говорить, що шкоду, завдану посадовими чи службовими особами рф, відшкодовує сама ж росія. А 18 травня наш Верховний Суд у своєму рішенні вказав, що «судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже не є здійсненням росією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом».

Це дає підстави залучати росію як співвідповідача у таких позовах, керуючись ст. 170 КПК України та ст. 150 ЦПК України, накладати арешти на активи рф (нерухомість, російські (державні) компанії, банківські рахунки тощо), розташовані на території України, і які ще не були арештовані та компенсувати потерпілим шкоду, завдану військовими рф та її вищим керівництвом, за рахунок російського майна.

Механізм ЄСПЛ

Також є можливість звернутися за захистом порушених прав і компенсації до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). 

ЄСПЛ має змогу захистити право на життя (завдання каліцтва, вбивства), заборону катувань, право на приватність (ведення бізнесу, конфіденційність переписок), право на сімейне життя (загибель родича, насильницке зникнення людини), право на власніть (зруйноване чи викрадене майно, нерухомість).

Практичний кейс «Грузія проти Росії», на жаль, не гарантує, що держава-агресор буде відповідальною за порушенням прав, які відбулися у гострий (активний) період ведення вогню та там, де ця країна не здійснювала ефективного управління. Проте ця позиція не є безспірною. 

Водночас саме росія виступає відповідачем за порушення на окупованих територіях. Ще 1 березня ЄСПЛ визнав збройний напад росії на Україну та постановив ухвалу, де закликав рф припинити вогонь, та не порушувати прав цивільних. Але росія так цього і не зробила. 

А враховуючи кейси «Лоізіду проти Туреччини», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» та багато інших, можна точно стверджувати, що росія ефективно контролює (тобто керує) окуповані території та є відповідальною за багаточисельні порушення прав людей.

Важливо, що ЄСПЛ визнає неспроможність захистити конвенційні права від порушень у національних судах, тому дозволяє у такому випадку звертатися до Страсбургу напряму. Проте суд зможе розглянути тільки ті випадки, які трапилися до 16 вересня цього року. На жаль, саме з цього дня росія перестає нести відповідальність за свої дії в аспекті ЄСПЛ. 

Встановлення порушення росією прав, закріплених Європейською конвенцією, ще не гарантує компенсацій, оскільки держава-агресор не завжди виплачує компенсацію навіть власним громадянам. Проте мати рішення міжнародного суду із констатацією факту такого порушення може полегшити компенсацію за допомогою національних чи міжнародних механізмів, які буде створено у майбутньому. 

Міжнародна допомога

З24 лютого у світі почалися масові арешти (заморожування) активів громадян рф та росії, зокрема, Центрального банку. Надалі це може допомогти Україні конвертувати майно у гроші для компенсації збитків. 

Якщо говорити про кримінально-цивільний механізм, то Україна може звертатися до іноземних держав із проханням про виконання рішення наших судів на території цієї держави. Такі домовленості є у багатьох двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угодах. За відсутності таких, у міжнародному праві існує «принцип взаємності», що сприяє державам у взаємній допомозі. 

В такому випадку застосовується звичайний механізм виконання судових рішень. В процесі цього іноземні суди арештовують активи та майно рф, за рахунок якого виплачують компенсації потерпілим. Проте залишається відкритим питання судового (державного) імунітету рф поза Україною, тому, на жаль, не всі країни будуть готові на такий крок.

Деякі проєкти передбачають передачу майна рф Україні, яка надалі зможе проводити компенсаційні виплати. До такого інструменту максимально наблизилася Канада, парламент якої 24 червня ухвалив закон «Про спеціальні економічні заходи». Документ передбачає конфіскацію майна іншої держави (наприклад, рф) та передачу цих активів іншій стороні, зокрема, для компенсації порушених міжнародних стандартів прав людини. Це чудова можливість для подальшого виконання цивільних рішень та рішень ЄСПЛ в Україні. Ймовірно, що в  майбутньому такі закони та процедури будуть існувати і в інших країнах.

Тому міжнародна допомога може скласти значну частину у процесі компенсацій за завдану рф шкоду. 

Що не так із цими механізмами? 

Ці  інструменти мають слабкі місця, проте це не означає, що вони не будуть працювати. У нас та міжнародної спільноти є всі можливі засоби, щоб захистити людей та бізнес.  Найголовніше у цьому — побудувати ефективну систему, в якій всі будуть допомагати один одному як у пошуку російських активів, так і в їх конфіскації та передачі потерпілим. 

У механізмі кримінально-цивільного відшкодування наявні кілька проблем:

По-перше, це інституційна спроможність розглянути величезну кількість справ з великою кількістю потерпілих. Цю проблему можливо вирішити, створивши окремі слідчі групи, які будуть займатися конкретними категоріями справ, а також системним та якісним підходом до розслідувань, коли за рахунок виявлення ключових позицій доказують шкоду іншим потерпілим. 

По-друге, компенсації. У цілому із судовим рішенням можна звернутися до виконавця, який починає процедуру примусового стягнення. Тут постає проблема наявності майна рф, яке можна стягнути. В Україні діє два закони про примусове вилучення майна за рішенням РНБО та ВАКС. Вони передбачають, що таке майно звертається у власність держави. Як надалі країна розпорядиться цим майном чи коштами від нього невідомо. 

Це призводить до наступної проблеми, що в Україні відсутній механізм розподілу отриманих коштів (від арештованого майна чи від міжнародної допомоги). Тому відсутні гарантії, що вони підуть на відшкодування за судовими рішеннями, а не тільки тим, хто подав заявку на компенсацію за зруйноване житло, чи щодо майна якого складені акти огляду органами влади.  

Та насамперед всі ці інструменти можуть виступити фундаментом для побудови нових механізмів із наявною доказовою базою, яку ми здобудемо під час таких розслідувань.

Read More

Справа рейсу МН17: що відбувається зараз?

10 червня Гаазький окружний суд закінчив слухання справи про збиття літака рейсу МН17 та оголосив перерву до вересня. Катастрофа Boeing 777 увійшла до десятки найбільших авіатрощ за всю історію. Що ми знаємо про розслідування за 8 років, чи встановили винних та чи отримають вони покарання — у матеріалі. 

Про що справа?

8 років тому у небі над Донбасом було збито Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс Амстердам — Куала-Лумпур. На ньому перебувало 298 пасажирів та членів екіпажу, всі загинули. Розслідування встановило, що у літак влучила ракета класу «земля — повітря», випущена з зенітно-ракетної установки «Бук». Комплекс привезли на контрольовану бойовиками територію України з росії, розмістили біля селища Первомайське на Донеччині, а після авіатрощі повернули назад.

російські змі з початку військових дій на Донбасі неодноразово заявляли про збиття українських літаків та гелікоптерів. За даними слідства, обвинувачені, ймовірно, планували вразити український військовий літак.

Коли почалися слухання?

9 березня 2020 року в Окружному суді Гааги розпочався судовий процес. 

Склад Окружного суду Гааги

Суддя Хендрік Стейнхьойс (головуючий), інші двоє суддів — Дагмар Костер і Хелен Керстенс-Фокенс. Також до процесу було залучено двох запасних суддів. 

Хто вів розслідування? 

Після катастрофи було сформовано Міжнародну спільну слідчу групу (Joint investigation team, JIT). До неї входили представники Нідерландів, Малайзії, Австралії, Бельгії та України.

Хто на лаві підсудних? 

Прокуратура Нідерландів звинуватила у вбивстві пасажирів та екіпажу рейсу МН17 трьох росіян та одного проросійського українця. Їхню причетність до злочину встановила JIT. 

  • Ігор Гіркін-Стрєлков, тодішній так званий «міністр оборони «ДНР» (громадянин рф)
  • Сергій Дубінський, підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, який очолював так звану військову розвідку бойовиків (громадянин рф)
  • Олег Пулатов, підлеглий Дубінського, керував 2-им відділом так званої «ГРУ ДНР» (громадянин рф)
  • Леонід Харченко, керував одним із підрозділів так званого «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» (громадянин України)

Підсудних оголосили у міжнародний розшук, вони не були присутні на засіданнях. JIT доводить, що ці особи причетні до ввезення ЗРК з росії, яким збили літак, а також до його вивезення до рф. 

Прокуратура визнає — слідству не вдалося встановити, хто направив ракетний комплекс до України та хто стріляв. Проте є докази причетності 4 людей, які будучи при командуванні «ДНР» заявляли про потребу в ЗРК, отримали ракетний комплекс від росії та використали у військових цілях. 

Однак це версія слідства, а винні ті, хто на лаві підсудних чи ні, має вирішувати саме Гаазький окружний суд. Стаття 6 Конвенції з прав людини вказує — кожен, кого обвинувачено у кримінальному правопорушенні, вважається невинуватим поки його вину не доведе суд. 

Що встановила JIT? 

28 вересня 2016 року JIT офіційно оприлюднила результати розслідування катастрофи МН17 (відеозапис тут). 

  • Менш ніж за півгодини після збиття літака Дубінський почув від своїх співучасників, що вони збили український винищувач. За дві години з’ясувалося, що влучили саме у «Боїнг». 
  • Люди Дубінського стверджували, що Боїнг  нібито збив український винищувач. Втім Нідерландський комітет безпеки встановив, що поблизу літака рейсу MH17 не було інших. 
  • СБУ затримала ймовірного свідка у справі МН17 Андрія Кунавіна. За даними слідства, підозрюваний з червня 2014-го координував створення у складі «ДНР» так званого Головного управління військової розвідки. Зокрема батальйону, що займався постачанням зброї до окупованих територій, серед іншого, і «Бука», з якого було збито літак.  
  • JIT переконані, що мають незаперечні докази того, що літак був збитий ракетою з ЗРК. 
  • У слідства є докази того, що ракету запустили з поля в районі селища Первомайське, яке на той час перебувало під контролем бойовиків. 

Група експертів мала встановити зв’язок між виявленими фрагментами і обставинами збиття рейсу МН17. А саме довести, що цих фрагментів не було, як до моменту катастрофи так і після (тобто, що їх ніхто не підкидав). 

  • При розтині тіл членів екіпажу виявили кілька осколків ракети «Бук». 
  • В одному з віконних прорізів виявили шматок ракети, він був деформованим. Це означає, що осколок потрапив у вікно внаслідок потужного вибуху.
  • Проведено імітаційне моделювання вибуху, тобто підрив у спеціально підготовлених для випробувань умовах. 
  • Завдяки інформації з перехоплених телефонних розмов, показань свідків, фото- та відеоматеріалів встановили маршрут, яким везли ЗРК в Україну і назад до рф. 
  • Розташування установки біля селища Первомайське підтверджено показаннями свідків, які  бачили конденсаційний слід ракети, а також її рух у повітрі. США надали свою оцінку катастрофи, де підтвердили, що літак збили ракетою SA-11 класу земля-повітря. Випустили її неподалік села Сніжне. Цей висновок відповідає відстані до вищезазначеного місця запуску біля селища Первомайське. 

Які були версії події? 

  • нещасний випадок через  технічні причини або людський фактор
  • теракт 
  • збиття іншим літаком, що має певну систему озброєння (версія: «повітря – повітря»)

Позиція рф

Попри  достатню кількість доказів, росія заперечує свою причетність до збиття літака та перекладає відповідальність на українську сторону. Прикметно, що саме росія заблокувала пропозицію в Раді безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу із розслідування збиття МН17.

Позиція захисту

Позиція захисту Олега Пулатова. Він єдиний обвинувачений, який погодився на представництво своїх інтересів у суді адвокатами. Під час слухань захисники заявляли, що розслідування не завершено, про те, що варто перевірити і інші версії злочину, про заангажованість JIT та вплив української сторони на те, щоб довести причетність росії. 

Крім того, адвокати висловились щодо доцільності розслідувати незакриття Україною повітряного простору Донбасу в липні 2014 року, зважаючи на бойові дії.    

Щодо останнього судового засідання

Генпрокуратура вимагає довічних термінів для підсудних. Адвокати ж захисту хочуть виправдувального вироку, бо  вважають розслідування надто одностороннім. Позиція захисту — немає впевненості в тому, що MH17 був збитий російською ракетою і Пулатов до цього не причетний.

Суд може винести рішення в один із трьох днів 22 вересня, 17 листопада або 15 грудня 2022 року. 

Головуючий суддя зазначив, що засідання 22 вересня матиме технічний характер. Тоді мають назвати дату оголошення вироку. Такий тривалий час потрібен для того, щоб, суд розглянув всі наведені аргументи. 

«Якщо Окружний суд Гааги визнає підсудних винними, ймовірно їм може загрожувати пожиттєве ув’язнення. Проте складнішим є процес реального виконання покарання. Навіть при наявності обвинувального вироку росія добровільно не видасть винних. Більшість країн не видає своїх злочинців, навіть якщо вони дійсно вчинили злочин. Цей принцип прописаний багатьма конституціями країн, зокрема і конституцією рф. Обов’язковою може бути передача тільки, якщо між державами є договір про видачу або конвенція. Як ми знаємо, росія не дотримується ніяких договорів, нівелює будь-які міжнародні домовленості. Крім того, свою причетність до злочину не визнає. Вірогідно ніколи не погодиться на екстрадицію. При цьому, оголошені в міжнародний розшук вони можуть бути затримані іншою країною, у разі, якщо покинуть територію рф»,

коментує юристка кримінальної практики Miller Наталія Баранова.
Read More

Справа про напад на Мустафу Найєма: обвинувачений втік за межі України, засідання перенесли

Засідання у справі про напад на екснародного депутата Мустафу Найєма не відбулося. Обвинувачений Магомед-Амін Саітов втік з України. Дніпровський суд Києва продовжить розгляд справи 6 червня.  

Як стало відомо від прокурора, обвинувачений покинув Україну ще 3 березня та поїхав до Угорщини. Куди далі — невідомо. Адвокати Саітова повідомили суду, що їхній клієнт не в Києві, але де він перебуває точно, сказати не змогли. 

Обвинувачений не з’явився вже на 3 судових засідання. При цьому це не перший випадок, коли він ховається від правосуддя за кордоном. На досудовому розслідуванні він довгий час переховувався в Азербайджані, що стало підставою для зупинення розслідування.

Цього разу захисники обвинуваченого запевнили суд, що повідомлять клієнта про наступне судове засідання та виправдовували відсутність обвинуваченого спершу війною, а потім звинувачували прокурора, що він не надав суду актуальний номер Саітова.

У випадку, якщо Магомед-Амін Саітов не з’явиться на засідання, є всі підстави для оголошення його у розшук. Тобто звернення до суду з клопотанням про затримання і доставлення до суду у примусовому порядку для обрання запобіжного заходу. Ми до цього готові та очікуємо такого клопотання на наступному засіданні.

«Фактично обвинувачений відчув безкарність. Він уже одного разу безперешкодно втік з України під час розслідування. Через рік повернувся, «розкаявся», і невдовзі суд скасував застосовний до нього запобіжний захід. Після цього йому стало зрозуміло, що правоохоронна система та суд не реагуватимуть на намагання зірвати спершу слідство, а потім судовий процес. Сподіваємося цього разу держава буде реагувати не настільки індиферентно»

коментує адвокатка Ольга Веретільник. 

Деталі цієї справи тут .

Read More