Кримінальна практика Архіви — Сторінка 10 з 26

Справа щодо самозахисту Сергія Стерненка: допитали судово-медичного експерта

Під час засідання суду у справі щодо самозахисту Сергій Стерненко, де він проходить обвинуваченим, за клопотанням представника потерпілого (одного з нападників) допитали судово-медичного експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи Олену Слюсаренко, яка проводила дослідження окремих обставин спричинення поранень (нападнику) Івану Кузнецову, внаслідок яких він помер.

За версією експерта, через отримані поранення Кузнецов майже одразу втратив свідомість та не міг пробігти відстань від місця нападу на Сергія Стерненка до місця, де Кузнецов помер.

ТУТ Є СУПЕРЕЧНІСТЬ

Висновок експерта Олени Слюсаренко прямо суперечить висновку експерта Віктора Магрінчука, який був допитаний у судовому засіданні 05 листопада 2021. Віктор Магрінчук вважає, що з виявленими пораненням Іван Кузнецов міг вчиняти активні дії впродовж декількох десятків секунд, до втрати свідомості, а тому не виключає, що він пробіг визначену відстань.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми категорично не погоджуємося із таким висновком експерта Слюсаренко у зв’язку з його науковою необґрунтованістю, невмотивованістю та невідповідністю вимогам, які встановлені процесуальним кодексом.

Деталізуємо нашу позицію:

— Експерт Слюсаренко не здійснювала безпосередньо огляд трупа Івана Кузнецова, її висновок був сформований на підставі раніше проведених експертиз, у тому числі висновку експерта Віктора Магрінчука;

1) Проведення експертного дослідження Слюсаренко було зведено до формального цитування тексту попередніх експертиз та окремих матеріалів кримінального провадження, без зазначення опису проведених досліджень, отриманих результатів та її експертної оцінки, що суперечить вимогам ст. 101, 102 КПК України;

2) Експерт Слюсаренко не навела даних, які б обґрунтовували — чому саме вона дійшла до принципово протилежних висновків, зокрема щодо часу втрати Іваном Кузнецовим свідомості та можливості вчиняти активні дії.

3) У судовому засіданні експерт Слюсаренко підтвердила, що здійснила висновок про час втрати свідомості Іваном Кузнецовим не на підставі методичних рекомендацій, наукових розробок або хоча б сукупності інших об’єктивних даних, а виходячи з власного суб’єктивного переконання та одного джерела літератури (книжка 2003 року російського видання). Пояснити різницю між своїм висновком і висновком експерта Віктора Магрінчука Слюсаренко не змогла.

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Єдиний доказ, яким сторона обвинувачення намагається довести винуватість Сергія Стерненка у скоєнні умисного вбивства, — науково необґрунтовані висновки судово-медичних експертиз.

Це вкотре вказує на безпідставність пред’явленого обвинувачення. Бо Сергій Стерненко перебував у стані необхідної оборони та не перевищив її меж.

Адвокат Кримінальної практики нашої компанії Ілля Воробйов:

«У статтях 101 та 102 Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює чіткі вимоги до висновку експерта у кримінальному провадженні. Так, висновок експерта — це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки. У даному випадку експерт без проведення будь-яких власних досліджень прийшов до принципово протилежних висновків у порівнянні з іншими експертами. За таких умов висновок є неналежним та недопустимим доказом».

ЩО ДАЛІ?

Після допиту експерта Слюсаренко сторона обвинувачення повідомила, що завершує подачу своїх доказів. Суд вирішив перейти до дослідження доказів сторони захисту.

Наступне судове засідання у справі відбудеться 03 грудня 2021 о 12:00.

Нагадаємо, 24 травня 2018 року на Сергія Стерненка було скоєно напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників, один з яких внаслідок поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка у скоєнні умисного вбивства.

Акція проти Шарія: як прокуратура визнає свою поразку

2 липня 2019 року у Києві на Майдані Незалежності проходила акція проти рішення Центрвиборчкому зареєструвати Анатолія Шарія кандидатом у народні депутати.

Там сталася провокація, влаштована прихильником партії Шарія.

Через ті події на лаві підсудних опинився наш клієнт — ветеран АТО, колишній волонтер Олексій Цимбалюк. Йому інкримінують погрози або насильство щодо журналіста (ст. 345-1 КК України) через сутичку, влаштовану провокатором.

Обвинувальний акт підписав прокурор Дауд Агрба, якого судять в тому ж Шевченківському суді (за хабарництво).

СТАТИСТИКА НЕ НА КОРИСТЬ ПРОКУРАТУРИ

Ми прагнемо довести, що у діях нашого клієнта не було складу інкримінованого йому злочину. Але Шевченківська окружна прокуратура міста Києва, яка здійснює публічне обвинувачення у справі, не використовує надані їй законом можливості.

Загальний обсяг кримінального провадження — 1 том на 214 аркушах.

Всього за два роки було проведено 17 судових засідань, з яких:

— на одному засіданні допитали потерпілого;

— одне засідання витрачено на дослідження доказів;

— інше засідання відкладено за ініціативою прокурора (у зв’язку з пандемією);

— ще у одне засідання з’явився новий прокурор, який попросив час для підготовки;

— два засідання не відбулися у зв’язку з неявкою прокурора.

Всього у провадженні 11 свідків, їх присутність у судовому засіданні сторона обвинувачення не змогла забезпечити протягом 1 року та 2 місяців. Внаслідок цього змінився порядок дослідження доказів — позачергово перейшли до вивчення письмових матеріалів та речових доказів.

ЩО ДАЛІ?

У понеділок, 22 листопада, о 14:30 продовжимо дослідження матеріалів справи, лише після чого повернемось до допиту свідків.

“Є підстави вважати, що прокуратура знову не зможе забезпечити явку своїх свідків до суду. Ми ж готові доводити, що в діях нашого підзахисного немає складу інкримінованого йому злочину”, — каже партнер нашої компанії Masi Nayyem.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Притягнути до відповідальності людину можна лише за наявності беззаперечних доказів її вини. Закликаємо сторону обвинувачення скористатися наданими їй повноваженнями, щоб довести справу до логічного завершення в розумні строки.

НАГАДАЄМО

Під час акції на Майдані Незалежності один із прихильників партії Шарія вирішив спровокувати мітингувальників — підійшов до натовпу з червоною повітряною кулькою (символіка партії). Hозпочав спір і не реагував на прохання нашого клієнта припинити провокацію. Реакція мітингувальників була очікуваною, а провокатор почав наостанок вигукувати, що є журналістом проросійського видання страна.юа (нині заблоковане, під санкціями РНБО).

ДТП У Харкові: підозрюваний визнав свою вину

Сьогодні під час допиту у слідчого 16-річний підозрюваний Микола Харківський визнав свою вину у вчиненні злочину.

Крім того, в справі вже є підтвердження, що за кермом автомобіля був саме Микола Харківський.

Це підтверджується, зокрема:

1. Висновками молекулярно-генетичних експертиз (сліди крові та клітин, виявлених на подушках безпеки водія з руля та водійського сидіння, змивах з водійських дверей та сидіння, збігаються з біологічними зразками Миколи Харківського);

2. Допитами двох потерпілих, що перебували у салоні авто Infinity в момент ДТП (підтвердили, що автомобілем керував саме Микола);

3. Записами з камер відеоспостереження та особистими відеозаписами очевидців події.

ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ДАЛІ?

Досудове розслідування триває. Якість зібраних матеріалів все ще в пріоритеті, бо визнання вини на цьому етапі може бути виключно стратегією захисту.

Наші адвокати продовжують контролювати ситуацію та допомагати слідству в рамках своїх повноважень.

НАГАДАЄМО

ДТП сталося на проспекті Гагаріна у Харкові 26 жовтня 2021 року.

В цій справі ми представляємо інтереси потерпілих (дітей загиблого водія червоного Chevrolet Aveo) разом із колегами із компанії ACF Partners.

Справа «Трейд Коммодіті». Прокурори представили у Вищому антикорупційному суді матеріали негласних слідчих дій (прослуховування розмов)

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вирішили викласти суду результати прослуховування розмов фігурантів справи щодо закупівлі палива Міністерством оборони України у ТОВ «Трейд Коммодіті». Тому найближчі кілька днів у суді будуть досліджуватись ці матеріали.

Цікаві деталі пишемо нижче.

НАШ КЛІЄНТ ХОТІВ ВІДКРИТОСТІ

Інвестор ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимир Трофименко наполягав на тому, щоб прослуховування його розмов досліджувались відкрито, аби суспільство разом із судом надали належну оцінку і впевнилися, що в цій справі детективи НАБУ припустилися помилки.

Але суд вирішив припинити трансляцію судових засідань. Пояснення — теоретично можуть бути розкриті подробиці чийогось особистого життя.

СТОРІТЕЛІНГ ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ

Проведення негласних слідчих дій (НСРД) можливе лише у випадку, якщо в інший спосіб отримати докази не можливо і якщо є дійсно серйозні причини для втручання в особисте життя.

Тому що особа не усвідомлює, що її прослуховують і може розкрити стороннім людям багато подробиць особистого життя, які не стосуються справи. Тому такі дії мають вчинятися в суворому дотриманні законодавства та під належним контролем суду.

У нашому випадку НСРД проводилось через півроку після подій укладання договорів про закупівлю пального та додаткових угод, коли поставка пального вже відбулася.

Але прокурор в судовому засіданні намагається трактувати висловлювання фігурантів так, начебто вони стосуються тих подій, що відбувались півроку тому, чи навіть більше. Ось один з прикладів:

Під час розмови двох осіб один з них каже, що пан Олег зараз не може відреагувати на його прохання, тому що знаходиться в Міністерстві оборони України.

Прокурор після дослідження даного аудіозапису трактує це так: пан Олег в міністерстві вів перемовини про постачання пального.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОМИЛКИ:

• Як зауважив адвокат Vasil Kisil & Partners Андрій Слюсар, у всіх протоколах про результати проведення НСРД вказано, що слідчі дії проведені Оперативно-технічним управлінням Національного антикорупційного бюро України (тобто Національним антикорупційним бюро).

Однак, на момент проведення НСРД Національне антикорупційне бюро України не мало повноважень самостійно проводити прослуховування.

Кримінальний процесуальний кодекс в редакції, чинній на той час, надавав такі повноваження виключно уповноваженим підрозділам органів Національної поліції та Служби безпеки України.

Прокурор визнав, що інформацію фактично здобувало СБУ. Яким чином передавалась ця інформація НАБУ – прокурору невідомо і документів про це він не надав і коли надасть не повідомив. Важливо, що під час відкриття матеріалів справи (згідно ст. 290 КПК) обвинувачення також не надавало таких документів.

Звісно, вважаємо, що не можна вважати допустимим доказ, який здобуто незрозуміло ким і не зрозуміло на підставі яких повноважень.

• Не були дотримані вимоги, передбачені ст. 248 КПК, а саме:

1) детективи просили одним клопотанням провести декілька видів слідчих дій, хоча мали звертатись до суду по кожній окремій дії окремо (умовно кажучи, могли звернутись із одним клопотанням про прослуховування декількох телефонів, але якщо йде мова вже про візуальне спостереження, то це вже інша слідча дія і, відповідно, нове клопотання);

2) детективи не надавали інформації, яка передбачена пунктом 8 цієї статті, що допомогла би ідентифікувати об’єкт спостереження (приміром, відслідкувати місцезнаходження телефону можна було за наявності IMEI коду, але його слідчі не надавали суду).

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Тому що кожен має право на приватність і таємницю особистого життя. В нашому випадку ця таємниця була порушена для того, щоб набрати сотні сторінок стенограм різноманітних розмов. Жодна з розмов прямо зі справою не пов’язана.

Але багато чого зі сказаного можна довільно інтерпретувати — на користь своєї версії. Тобто сторона обвинувачення просто пропонує суду керуватись припущеннями.

НАШІ ДІЇ

Під час сьогоднішнього і в подальших судових засіданнях ми продовжимо звертати увагу суду на те, що такий формальний і завідомо безпідставний підхід до проведення НСРД та втручання в приватне спілкування осіб не може відбуватись безслідно.

І що докази прямо не стосуються справи.

ДЕТАЛІ ПО КЕЙСУ «ТРЕЙД КОММОДІТІ»

За версією сторони обвинувачення, внаслідок зміни ціни у договорі публічної закупівлі між Міноборони та ТОВ «Трейд Коммодіті», ціну палива було начебто необґрунтовано та незаконного збільшено, а Міністерству — буцімто завдано збитків. Деталі по справі тут:.

Ефективно застосували новий механізм щодо виклику обвинуваченого, який переховувався в РФ!

Прокуратура та Київський апеляційний суд викликали Саітова Магомета-Саліха на судове засідання. Це громадянин РФ, який з минулого року не з’являється в Київський апеляційний суд у справі, де він обвинувачений. Справа стосується нападу на Мустафу Найєма у квітні 2018 року.

За словами захисника, Саітов знаходився в Москві, за постійним місцем проживання. Завдяки роботі адвокатів кримінальної практики, обвинувачений — вже в Україні.

ЩО ЗА НОВИЙ МЕХАНІЗМ І ЯК МИ ЙОГО ЗАСТОСУВАЛИ?

Подібна проблема існує не тільки у цій справі. Для того, щоб встановити, що людина дійсно уникає участі в суді, а не просто не знає про нього, потрібні докази вручення їй повістки про виклик до суду.

Тільки після цього можна примусово привести людину в суд чи оголосити її в розшук.

Якщо людина проживає за кордоном, як в нашому випадку, то повістку їй вручають державні органи країни проживання.

Для цього існують спеціальні договори між державами, які регулюють надання «міжнародної правової допомоги». До цього належить і вручення судових повісток.

Але з початком війни Росія ігнорує запити на міжнародну правову допомогу від України (ну або виконує їх вибірково). Тому вручити повістку про виклик до суду обвинуваченому в Росії доволі проблематично — російський Мінюст просто ігнорує такі прохання, всупереч міжнародному договору.

Ще складніша ситуація, коли підозрюваний/обвинувачений тікає на непідконтрольну Україні територію ЛНР/ДНР.

Для таких ситуацій в Кримінальний процесуальний кодекс весною цього року внесли новий механізм — повідомляти про судове засідання у всеукраїнському ЗМІ (наприклад «Урядовому кур’єрі») та на сайті Офісу генерального прокурора.

Ми цю можливість використали і обвинувачений Саітов Магомед-Саліх з’явився на судове засідання.

У ЧОМУ СУТЬ НАШОЇ СПРАВИ

Четверо чоловіків, в тому числі Саітов Магомед-Саліх, весною 2018 року поблизу Бесарабського ринку у Києві напали на тоді ще народного депутата Mustafa Nayyem та завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Справа трьох з чотирьох нападників розглядалась в Шевченківському районному суді з жовтня 2018 року. 30 червня 2020 року суддя Оксана Голуб виправдала всіх трьох обвинувачених. Детальний розбір вироку тут: .

Розгляд апеляційної скарги на виправдувальний вирок затримувався через зникнення Саітова Магомеда-Саліха.

Коментар адвоката Кримінальної практики нашої компанії Оля Веретільник:

«Суд та прокуратура опублікували такі оголошення про виклик Саітова. Тому він з’явився на засідання. Це зрушить справу і дасть можливість розглянути апеляцію хоча б щодо двох обвинувачених в розумні строки».

ЦЕ ВАЖЛИВО

Така ситуація є демонстрацією загальних проблем, з якими стикаються учасники справ, в яких підозрюваний/обвинувачений знаходиться за кордоном, особливо на території РФ, та ігнорує судовий розгляд. Це значно затягує строки розгляду справи через спроби повідомити таку людину про засідання суду.

Проте, навіть в цій ситуації є вихід і ми його демонструємо.

Справа «Трейд Коммодіті». Розпочинаємо тижневий марафон судових засідань у Вищому антикорупційному суді

Сьогодні розпочався у Вищому антикорупційному суді тиждень судових засідань у справі про нібито безпідставне укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті».

Судові засідання відбуватимуться щоденно 15-19 листопада з 13:00 до 19:00.

За тим, що відбувається у залі суду, можна спостерігати за посиланням: .

НАША ПОЗИЦІЯ:

1) Продовжуємо наголошувати на безпідставності обвинувачення, оскільки ціни на пальне суттєво підвищились з моменту укладання договору, а ціна ТОВ «Трейд Коммодіті» все одно була нижчою за ціну конкурентів та нижче ринкової, навіть після підписання додаткових угод.

2) Законом України «Про здійснення державних закупівель» (який діяв на момент укладення додаткових угод) прямо передбачено можливість збільшення ціни за договором закупівлі не більше ніж на 10% у разі коливання. Разом з тим, не визначено, як саме таке коливання має бути підтверджено.

Під час укладення додаткових угод ТОВ «Трейд Коммодіті» за письмовою вимогою Міноборони України надало не одну, а дві довідки, якими підтверджувалось збільшення цін, хоча закон цього і не вимагав.

«Якби в той час сторони, Міноборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті», зволікали з укладенням додаткових угод, армія воюючої країни могла б залишитися без палива. Оскільки був ризик припинення постачання пального через суттєве збільшення його собівартості.

Разом з тим, навіть після збільшення вартості ціни, ціни ТОВ «Трейд Коммодіті» залишились нижчими за інші пропоновані. Саме це сьогодні ми будемо схематично пояснити суду», — наголошує Masi Nayyem, партнер Міллер, юридична компанія, який представляє в суді інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

ЦЕ ВАЖЛИВО

Справа відрізняється від багатьох інших антикорупційних справ, бо сторона захисту протягом усього судового процесу демонструє зацікавленість в якнайшвидшому розгляді. Саме тому адвокати наполягали на долученні більшості доказів без їх дослідження (не оскаржували обставини, викладені в тих документах, та просили визнати їх дослідження недоцільним).

Але сторона обвинувачення проти такого порядку. Цілком очевидним є висновок, що шановні представники Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) затягують розгляд справи. Це, зокрема, може бути обумовлено відтягуванням ймовірного виправдувального вироку, який може позначитися на кількості доведених до обвинувального вироку справ, що веде САП.

Подали заяву до СБУ: За громадським активістом Миколою Виговським незаконно стежать і прослуховують

Сьогодні під будівлею СБУ відбулась прес-конференція щодо незаконного прослуховування та стеження за Микола Виговський. Одразу після цього ми подали заяву про вчинення кримінальних правопорушень, за ст. 182 ККУ (порушення недоторканності приватного життя) та ст. 359 ККУ (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).

ДЕТАЛІ СПРАВИ

12 жовтня 2021 року активіст Микола Виговський знайшов прикріплений до дна свого автомобіля на магніт пристрій, який виявився GPS-трекером. Такі пристрої використовується для відстеження пересування.

Вже 25 жовтня у його авто виявлено ще один пристрій — для прослуховування.

НАША ПОЗИЦІЯ

Законне прослуховування та стеження можуть проводитись тільки в рамках кримінального провадження та є негласними слідчими (розшуковими) діями.

Ми вже подали запити до Офіс Генерального прокурора Служба безпеки України та Національна поліція України, щоб дізнатися, чи проводились щодо нашого клієнта негласні слідчі (розшукові) дії.

Але є підстави вважати, що прослуховування та стеження за Миколою Виговським не були санкціоновані. Ймовірно, пристрої були прикріплені невстановленими особами для спостереження за громадським активістом, за його переміщенням та за його розмовами.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Протягом 24 годин після подання заяви повинно бути відкрито кримінальне провадження. Якщо його не відкриють, будемо подавати скаргу на бездіяльність до суду і після судового розгляду та отримання відповідної ухвали — вимагатимемо щоб провадження було зареєстровано.

Після відкриття справи плануємо:

— ініціювати ряд слідчих (розшукових) дій та допит нашого клієнта для визнання його потерпілим;
— проведення необхідних експертиз зі знайденим GPS-трекером та пристроєм прослуховування;
— отримання відеозаписів з камер спостереження у місцях, де саме могли встановити ці пристрої.

ЧОМУ ПОДАЛИ ЗАЯВУ В СБУ І ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Заяву подано за статтями 182 та 359 ККУ. Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ст. 359 КК України) — в підслідності СБУ, згідно ст. 216 КПК України. Тому, заяву подано саме до цього органу.

Якщо СБУ розслідує і доведе, що незаконне стеження влаштувала одна людина, то їй загрожує максимальна відповідальність — позбавлення волі до 4 років.
Якщо за стеженням і прослуховуванням стоїть група людей, яка попередньо про це домовилась, то їм максимально може загрожувати до 7 років позбавлення волі.

РЕЗЮМУЄМО

Якщо справа не буде належним чином розслідуватися, це буде ознакою того, що це спостереження проводилося самими правоохоронцями.

Якщо ж слідство буде ефективним, це сигналізуватиме суспільству, що ставлення держави до громадських активістів суттєво змінилось в бік покращення. Що дуже важливо для демократичної держави.

Апеляційний суд відпустив з-під варти нашого клієнта

Громадянин України, інтереси якого ми представляємо, з березня 2021 року перебував під вартою як підозрюваний у справі про міжнародне шахрайство.

Цей запобіжний захід Печерський районний суд продовжував п’ять разів. З можливістю вийти під заставу спочатку в 325 (!) млн грн, а пізніше — 145 млн грн.

Наші адвокати переконали Київський апеляційний суд: підозра знята, клієнта звільнили з-під варти, арешт з майна знято.

ДЕТАЛІ СПРАВИ

За версією слідства, у ЄС з 2016 року діяла група шахраїв. Вони використовували веб-сайти, які імітували торгівлю фінансовими інструментами для того, щоб виманювати у громадян ЄС кошти. Більше про те, як цю схему описували західні ЗМІ, читайте тут: .

Європейські правоохоронці виявили зв’язок окремих учасників схеми з Україною, тому правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження і в нашій державі. Так про це писав Офіс Генерального Прокурора: .

У зв’язку із можливою причетністю до вказаної схеми, наш клієнт з березня цього року був під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Однак, фінансовий стан підозрюваного та його сім’ї не може свідчити про причетність до вищеописаної шахрайської схеми. І, очевидно, що заставу він сплатити не міг.

Врешті апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду та відпустив нашого клієнта під домашній арешт.

«В суді традиційно важко змінити запобіжний захід, якщо йдеться про особливо тяжкі статті Кримінального кодексу. Тому раді, що ситуація зсунулась з мертвої точки»
прокоментувала рішення Оля Веретільник, адвокатка Міллер, юридична компанія.

ЦЕ ВАЖЛИВО

Бо будь-яке обмеження свободи має бути виправданим. Слідчі судді не можуть приймати рішення без існування як підстав, що передбачені законом, так і підстав, що дійсно існують на момент розгляду справи.

Ми довели, що при прийнятті рішення тримати людину під вартою не завжди звертається увага на всі фактичні обставини, а інколи і регулюються ці рішення лише формальними нормами права без детального вивчення ситуації.

Вітаємо клієнта та його родину!

Виграли справу у Верховному суді. Публічні заяви адвоката нападників на Мустафу Найєма будуть переглянуті

Колегія суддів Верховного суду задовольнила нашу касаційну скаргу у справі за позовом Мустафи Найєма до адвоката Олега Іщенка та УНІАН, в якій ми вимагали спростування недостовірної інформації, розповсюдженої під час пресконференції захисником нападників на екснардепа.

Отже, суд гарантував нашому клієнту (Mustafa Nayyem) реалізацію його права на захист честі, гідності та ділової репутації. Цього права суди попередніх інстанцій його фактично позбавили.

У ЧОМУ СУТЬ?

Річ в тім, що 30 квітня 2018 року поблизу Бессарабської площі у Києві на тодішнього народного депутата Мустафу Найєма напали четверо осіб чеченської національності. Через це відкрито два кримінальних провадження.

Однак вже 4 травня того ж року у приміщенні УНІАН була пресконференція на тему: «Конфлікт Мустафи Найєма з точки зору Діаспори чеченського народу в Україні».
Там адвокат діаспори Олег Іщенко, який представляє інтереси нападників, озвучував тези, метою яких, вочевидь, було переконати громадськість у тому, що саме наш клієнт начебто першим розпочав конфлікт, спровокувавши своїми діями групу осіб його побити.

Через ці заяви Мустафа Найєм подав позов проти Олега Іщенка та УНІАН з огляду на те, що ніхто не може вважатися винним, поки це не буде доведено в суді.

Але суди попередніх інстанцій невірно з’ясували обставини справи, чого вимагає законодавство, і тому невірно тлумачили їх, відмовивши у задоволенні позову.

Верховний суд погодився з нашими доводами.

НАША ПОЗИЦІЯ

У касаційній скарзі ми зазначали, що суди попередніх інстанцій без будь-якого фактичного й правового мотивування послалися лише на те, що поширена інформація має бути предметом дослідження в рамках кримінального провадження, а не цивільного позову, не встановили обставини, які мають значення для справи та не визначили, чим є поширена адвокатом інформація — фактичним твердженням чи оціночним судженням.

«Суди попередніх інстанцій просто позбавили позивача можливості захистити свої немайнові права, не забажали розібратися в обставинах справи та належним чином дослідити всі докази, що є порушенням норм матеріального права та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини»
каже Юра Мельник, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЩО ДАЛІ?

Справа буде передана до суду першої інстанції для повторного розгляду. Судді зобов’язані звернути увагу на всі обставини справи та належним чином оцінити характер заяв Олега Іщенка.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Рішення у цій справі може стати показовим у питанні балансу між дотриманням правил адвокатської етики та діями адвоката, спрямованими на захист його клієнта. Бо висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Останні новини у справі про напад на Мустафу Найєма можна прочитати тут: .

ДТП у Харкові: представляємо інтереси доньки загиблого водія

В суботу адвокати нашої компанії підписали договір про надання правничої допомоги із потерпілою, донькою водія червоного Chevrolet Aveo, який загинув внаслідок ДТП у Харкові на проспекті Гагаріна, що сталось 26 жовтня 2021 року.

Відтепер наша компанія буде представляти її інтереси разом із колегами з компанії ACF Partners.

Окрім того, в суботу разом із потерпілими Анастасією і Артемом (діти загиблого) та колегами-адвокатами зустрілися з:

— Перліним Станіславом Сергійовичем, начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області,

— Чиж Сергієм Анатолійовичем, заступником начальника, начальником слідчого управління ГУНП в Харківській області.

На зустрічі погодили план дій і отримали відповіді на важливі питання.

Щоб не розголошувати таємницю досудового розслідування, повідомимо лише те, що у поліції достатньо доказів вважати, що підозрюваний був за кермом під час аварії.

За логікою процесу, сторона захисту буде подавати апеляцію на рішення суду першої інстанції, який обрав запобіжний захід підозрюваному Миколі Харківському.
Нагадуємо, що його залишили під вартою без можливості вносити заставу строком на 60 діб.

Дату засідання в апеляційній інстанції повідомимо щойно вона стане відома.

Наша компанія, як і наші колеги, буде надавати послуги pro bono: тобто за нашу роботу не буде сплачувати ані сторона потерпілих, ані бізнес.

Наголошуємо, що кожен порушник ПДР має усвідомлювати невідворотність покарання. А ми своєю роботою наближаємо час, коли це твердження стане аксіомою.