Є тонка межа між свободою слова і правом людини на захист приватного життя, повагу до честі та гідності. Один муніципальний телеканал випустив сюжет, як патрулі ловлять порушників комендантської години. При цьому обличчя затриманого не приховували, як і вміст його телефону. Там знайшли фото та відео «сексуального змісту». За що його змусили відтискатися на камеру.
Заборона перебувати у громадських місцях у певний час без спеціальних перепусток є однією з вимог воєнного часу (п.5 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Це стосується не лише пішоходів, а й водіїв.
Хто стежить за дотриманням цих правил?
Спеціальні патрулі, уповноважені контролювати дотримання комендантської години, які складаються з:
- поліцейських
- військових ЗСУ
- військовослужбовців Нацгвардії та Держприкордонслужби (також можуть долучатися)
Сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, тому також мають право здійснювати перевірки (ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України»).
Що дозволено робити патрулям згідно з законом (спеціальний порядок Кабміну)?
- Затримувати і доставляти порушників до поліції
- Перевіряти посвідчення та документи, за потреби оглядати речі, транспорт, вантаж
- Вилучати знаряддя/предмети правопорушення
- Тимчасово обмежувати або забороняти рух
- Входити (проникати) на територію та у приміщення під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування підозрюваних
- Застосовувати фізичну силу, зброю і спеціальні засоби, у дозволених законом випадках
Чи мав право патруль зупиняти і перевіряти порушника?
Два так, оскільки він перебував у громадському місці у комендантську годину.
Чи має право патруль перевірити телефон?
Так. Закон України «Про інформацію» визначає, що кожен має право вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, зокрема тієї, що зберігається на телефоні. Разом з тим, таке право може бути обмежене законом в інтересах нацбезпеки, територіальної цілісності або громадського порядку. В умовах воєнного стану таке обмеження конституційних прав є виправданим.
Яка відповідальність за порушення комендантської години?
Закон не має чіткої норми, де було б прописана пряма відповідальність. На практиці патрулі перевіряють документи або ж складають протокол про адмінправопорушення за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків).
Покарання — штраф від 136 до 255 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або 1-2 місяці виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку, або 15 днів адміністративного арешту.
Тобто санкція статті не передбачає покарання у вигляді відтискання, як ми бачили в сюжеті. Тому такі дії патрулів варто розцінювати як перевищення повноважень.
Чи можна у сюжетах демонструвати на загал вміст мобільного телефону правопорушника, зокрема, збережене там порно?
Ні, не можна. Згідно з Конституцією та Цивільним кодексом України кожна людина має право на приватність. Вона сама визначає, якими обставинами особистого життя вона готова поділитися, а що зберігати у таємниці. Обставини особистого життя людини може бути розголошено лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, або за її згодою.
Записи в телефоні можна оцінювати як «особисті папери» — наприклад, особистий архів, або як приватне листування. В обох випадках така інформація не може поширюватись без згоди власника.
Очевидно, що у випадку затримання хлопця посеред вулиці в комендантську годину відсутнє рішення суду про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Тобто інформацію про порушника і про зміст його телефону в обох випадках мала б поширювати лише за його особистої згоди. Якщо цього не було — він має право вимагати видалення такої інформації та відшкодування шкоди, завданої такими діями.
Чи є перегляд порно кримінальним правопорушенням і чи загрожує національній безпеці та територіальній цілісності?
Ні. Кримінальний кодекс закріплює відповідальність за ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення порнографічних предметів з метою збуту чи розповсюдження (ст. 301 КК України). Диспозицією статті визначено, що кримінальне правопорушення утворюють ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією ж метою, а також примушування до участі в їх створенні. Проте наявність у телефоні фото чи відео порнографічного характеру саме по собі не є злочином.
Чи можна було показувати обличчя затриманого?
У цьому випадку виникає суперечність двох норм. З одного боку презюмується, що людина, яка знята у відео на вулиці була згодна, щоб її знімали (якщо не заявила протилежного). У такому випадку знімати людину можна. Навіть якщо людина погодилась — вона може вимагати видалення інформації про себе, але повинна відшкодувати витрати на це.
З іншого — обставини особистого життя людини може бути розголошено лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, підтверджені рішенням суду, а також за її згодою. У нашому випадку про конкретну людину поширили особисту інформацію — про порушення нею комендантської години та про санкції, які у зв’язку з цим застосували представники ТрО. Оскільки така інформація може оцінюватись як особиста, немає рішення суду, що перехожий скоїв правопорушення, ситуація може розглядатись як така, що принижує честь та гідність людини. Тому поширювати таку інформацію про конкретну людину без її згоди заборонено. Коректніше було б заблюрити обличчя хлопця.
Безперечно, журналісти у таких випадках можуть апелювати до суспільної значущості та свободи слова. Але це було б виправдано, у випадку, якби сюжет стосувався публічної особи, а не просто випадкового перехожого.
Тож висновок той самий — герой сюжету має право видалення інформації про себе та відшкодування моральної шкоди.
Над матеріалом працювали: радниця практики економічних та службових злочинів Ольга Веретільник та юристка кримінальної практики Наталія Баранова.
