Загальне Архіви — Сторінка 8 з 20

Поради при виборі біржі криптовалют: на що звернути увагу?

Нині біржі криптовалют вважають найбільш популярними сервісами для операцій з віртуальними активами. Зважений вибір має важливе значення для мінімізації ризиків фінансових втрат. Показовим прикладом необхідності аналізу кожної з платформ стала новина про банкрутство однієї з найбільших криптовалютних бірж FTX. Ми з’ясували, які є біржі і зібрали кілька базових порад, яких варто дотримуватися при виборі однієї з них.

Якими бувають криптобіржі?

Криптовалютні біржі поділяють на дві великі групи — централізовані та децентралізовані.

Суть централізованих бірж (CEX) дуже схожа на традиційну роботу банку, що виконує роль посередника при взаємодії з різними видами активів. Ви вносите власні кошти, біржа їх зберігає, виконуючи запити на виведення чи обмін.

Особливості:

1. Сервіси зазвичай пропонують обмін від фіата (простими словами це гроші, випущені урядом) і навпаки. Це означає регулювання з боку держави і перевірку на відповідність стандарту «знай свого клієнта» і закону про «Протидію відмивання грошей» в країні їхньої реєстрації.

2. Щоб зареєструватися, потрібно пройти верифікацію і внести особисті дані.

3. Доступ до активів та приватних ключів є не лише у клієнта: користувачі довіряють зберігання своїх коштів криптобіржам. Валюта в руках біржі, тому фактичний доступ до облікового запису користувача також у неї є. Так у клієнта є можливість відновновити пароль у випадку втрати.

4. Швидка обробка операцій, оскільки всі процеси відбуваються на єдиному майданчику — всередині системи біржі і процесами управляє команда, якій належить проєкт. Власник відповідає за стандарти безпеки для користувачів (захист коштів та інформації).

5. Є набір додаткових сервісів на платформі: кредитування, стейкінг, первинне біржове розміщення (IEO), стоп-лосс тощо.

На децентралізованих біржах (DEX) немає посередника. Угоди укладають через смарт-контракти (цифровий договір) та атомарні свопи (транзакції без посередника), тому валюта ніколи не проходить через сервіси умовного депонування (зберігання третьою стороною).

Особливості:

1. Держава не втручається в роботу біржі.

2. Не потрібна верифікація та відкриття особистих даних, гарантована конфіденційність.

3. Не передбачена можливість стороннього блокування користувачів.

4. Децентралізовані біржі не зберігають гроші користувачів, що зменшує ризик втрати через хакерські атаки.

5. Немає додаткових послуг, менший вибір сервісів та операцій.

Кілька порад, на що варто звернути увагу при виборі тієї чи іншої платформи.

1. Перегляньте та проаналізуйте рейтинги криптовалютних бірж з точки зору надійності. Для цього є окремі профільні ресурси, що аналізують роботу бірж за такими основними показниками: безпека, наявність ліцензій, відповідність стандартам законодавства протидії відмиванню грошей.

2. Поцікавтеся інформацією про хакерські атаки на біржу, крадіжки даних користувачів, скарги на роботу торгової платформи та репутаційні ризики, пов’язані з власниками проєктів. Варто розуміти, що жодна біржа не може гарантувати стовідсотковий захист (насамперед це стосується централізованих бірж).

3. Перевірте, чи проводили на біржі зовнішній аудит та чи має вона акредитацію відповідного рівня безпеки.

4. Вивчіть угоду користувача, політики конфіденційності, протидії відмиванню та повернення коштів. Це допоможе вам краще розумітися на обмеженнях стосовно країн, яким сервіс може надавати послугу, розмір комісії, способи вводу та виводу коштів, умови та підстави блокування коштів та транзакцій, а також порядок взаємодії зі службою підтримки.

5. Перегляньте список доступних криптовалют та торгових пар. А також з’ясуйте чи є на майданчику лістинг «сумнівних» монет, що можуть бути випущені шахраями.

6. Ознайомтеся з додатковими послугами платформи та технічними особливостями кожної з пропонованих послуг.

«Біржа є інструментом для примноження власних активів. Однак ви маєте розуміти, що жоден із сервісів не дає стовідсоткової гарантії убезпечення від ризиків втратити гроші. Основна рекомендація для початківців — використовуйте саме централізовані платформи. Доступність інтерфейсу, наявність інструкцій та порад щодо використання послуг ресурсу дозволять швидше розібратися у можливостях інвестицій у криптовалюту»,
коментує адвокат кримінальної практики Артем Облетов.

Про ризики, з якими можуть стикатися власники віртуальних активів, читайте за посиланням .

Наша команда може допомогти з попереднім аудитом криптоактивів перед відправкою на біржові акаунти, перевіркою на санкційне походження, розблокуванні на провідних біржах та відстеженні втрачених активів.

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Обшук у Юрія Арістова: ДБР хоче легалізувати незаконні слідчі дії в суді, наші адвокати подали клопотання про участь у засіданні

Адвокати нашої компанії звернулися до суду з клопотанням про виклик у судове засідання, де розглянуть питання про легалізацію обшуку у квартирі Юрія Арістова. Є ризик, що це можуть зробити за відсутності нашого клієнта.

Слідчі дії вдома у народного депутата, Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова провели у п’ятницю, 11 листопада. Ухвали суду на цей обшук слідчі не мали. Зазвичай на такі дії дозвіл суду обов’язковий. За виключенням випадків, коли правоохоронці переслідують злочинця або рятують людей чи майно.

Слідчий ДБР, без жодних підстав стверджувати, що виключення діє, з’явився додому до Юрія Арістова разом зі співробітниками Служби безпеки України. Під час обшуку вилучили телефони та носії інформації.

За правилами слідчий чи прокурор невідкладно після подібного обшуку зобов’язані звернутися до слідчого судді та погодити свої дії.

Тобто отримати дозвіл суду на обшук постфактум. Якщо суд відмовить — повинні знищити складені документи, а цінні речі повернути власнику.

Зазвичай такі клопотання розглядають за відсутності людини, чиє житло будуть обшукувати. Обшук має бути неочікуваним і проходити без попередження. Але у випадку нашого клієнта вже відомо про обшук, бо він відбувся. І суд має вирішити долю майна нашого клієнта — постфактум дозволити слідчому його вилучити.

Розраховуємо, що слідчий-суддя відповідально поставиться до гарантій дотримання права власності, передбачених КПК України.

Чекаємо повідомлення про дату та час судового засідання.

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав колишню радницю обвинуваченого Владислава Мангера

Під час судового засідання стало відомо, що в рідне місто Катерини Гандзюк, якому вона віддала багато сил і яке дуже любила, Херсон, ввійшли Збройні сили України. Вітаємо Херсон і херсонців та дякуємо захисникам України!

Сьогодні Дніпровський районний суд допитав свідка сторони захисту Оксану Стогній. Вона була депутаткою Херсонської обласної ради та близько трьох років радницею очільника області і нині обвинуваченого у справі Владислава Мангера.

Про що говорили?

Створення природного парку «Гілея», який нібито мав захистити херсонські ліси від вирубування. Цю ідею просувала обласна рада, зокрема, Владислав Мангер. Наразі його адвокати заявляють, що в нього не було мотиву нападу на Катерину Гандзюк, бо він нібито дбав про ліси Херсонщини.

По суті проєкт парку полягав у наданні лісовим землям навколо Херсону природооохоронного статусу і збільшення фінансування місцевих лісгоспів. Парк так і не створили. Зі слів свідка, тому що окремі лісгоспи на це не погодились (вони як землекористувачі мали погодити включення їхніх земель до складу парку).

Свідок повідомила, що стосовно фактів вирубування лісів порушували кримінальні провадження. Про жодні результати розслідувань їй не відомо. Інформації про людей, які конкретно займалися незаконною вирубкою лісів вона теж не змогла надати. При цьому, за її словами, представники правоохоронних органів не раз брали участь в обговоренні проблеми в обласній раді.

За її словами, на осіб, які вирубували ліс, складали адмінпротоколи, але не притягали до кримінальної відповідальності.

Про те, що Катерина Гандзюк була конфліктною людиною. Поширювала багато негативу, зокрема і про Владислава Мангера. Свідок її заблокувала у мережі Facebook і перестала читати. Втім все одно була доволі обізнана про висловлювання Катерини Гандзюк.

По суті свідок давала характеризуючі дані щодо Владислава Мангера та Катерину Гандзюк. Про обставини справи їй мало що відомо. Тому здебільшого йшлося про процес створення природного парку та про емоційні оцінки учасників справи та окремих свідків.

Суд викликав на сьогоднішнє засідання й інших свідків за клопотанням адвокатів Левіна. Проте ці свідки не змогли з’явитись, а частина повісток взагалі не знайшла своїх адресатів та повернулась.

У чому суть справи?

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла.

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року.

Наступне засідання заплановано на 14:00 17 листопада.

ДБР прийшло з обшуками до народного депутата, Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова

Державне бюро розслідувань прийшло зі слідчими діями до Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова. Обшук проводять у межах кримінальної справи, яку було порушено ще торік.

Порушення під час обшуку

Слідчі не отримали ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку. Наголосимо, що до народних депутатів застосовують спеціальну процедуру — клопотання має бути погоджено генеральним прокурором.

Аргументація слідчих — проводиться невідкладний обшук. Тому вони не мали отримувати дозволу заздалегідь. Втім проникнення до житла без дозволу суду можливе лише у таких невідкладних випадках:

врятуванням життя людей та майна
безпосереднє переслідування осіб, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення

Важливо, що у кримінальному провадженні, відкритому в 2021 році ніякої невідкладності немає.

Слідчі зламали двері житла та вилучили телефон дружини, на який знімали такі дії на відео. Крім того, депутату не повідомили суть слідчої дії, що триває, і не запропонували добровільно видати речі, які шукають. Втім не зрозуміло, чи є у слідчих взагалі намір знайти щось конкретне і чи вони знають, що шукають.

Наші адвокати перебувають на місці проведення слідчої дії.

Ми вже подали заяву про вчинення правоохоронцями ряду злочинів:

порушення недоторканності житла (ст. 162 КК України)
перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 КК України)
перешкоджання діяльності народного депутата (ст. 351 КК України)

Попри війну важливо, щоб правоохоронці дотримувались принципу верховенства права.

Україна ратифікувала Конвенцію про екстрадицію: для чого це нам?

Конвенція про екстрадицію діє в Україні з 18 жовтня. Іноді її ще називають Конвенцією американської екстрадиції, оскільки вперше її було укладено у межах Панамериканського союзу. Тепер Україна зможе просити США та інші країни Північної і Південної Америки видати їй людей, яких вона хоче притягнути до кримінальної відповідальності.

Що таке екстрадиція?

Екстрадиція — це форма міжнародної допомоги у кримінальних справах, коли за запитом однієї країни людину затримують в іншій та передають для обвинувачення чи відбування покарання. Людину можуть засудити і в країні, де вона переховувалася, але для відбування покарання мають передати до батьківщини за її запитом.

Для чого це нам?

З часів незалежності Україна є учасницею міжнародних договорів щодо екстрадиції, включно з Радою Європи, ЄС та країнами СНД. Із більшістю країн Азії в України є двосторонні договори, щодо допомоги у кримінальному розслідуванні. Але Північна та Південна Америка довгий час залишалися майже недосяжною територією для нашої правоохоронної системи. У США раніше засудили колишнього українського прем’єра Павла Лазаренка за своїми законами, але на запит України його не видали, оскільки між нашими країнами немає підписаних домовленостей. Видавати могли на підставі принципу «взаємності» (це коли одна держава йде на поступки іншій державі з подальшим правом вимагати такої ж допомоги).

Хто учасники?

Державами-учасницями Конвенції, до якої доєдналася Україна є Сполучені Штати Америки, Чилі, Колумбія, Домініканська Республіка, Мексика та інші країни американських континентів.

Кого можна екстрадувати?

Екстрадувати можна людину, якщо вона скоїла злочин на території певної держави, наприклад України, та виїхала до іншої країни. Але видати її можуть тільки тоді, коли в обох країнах таке діяння є злочином та за нього передбачено покарання від одного року ув’язнення.

Проте, якщо українець скоїть злочин в іншій країні, після чого повернеться до України, остання видавати його не буде. Це право закріплено в нашій Конституції та висловлено у застереженні до Конвенції.

Якщо ж запитуюча країна отримала відмову у видачі такої людини, вона не може подати аналогічний запит за теж діяння. Хоча США зробили застереження щодо цієї вимоги, що передбачає можливість повторно звертатися до них.

За що можна судити?

Судити людину можна виключно за ті злочини, про які йдеться у запиті на видачу. Винесення покарання за інші злочини буде порушенням не тільки міжнародного договору, але і нашого законодавства.

Хто відповідальний за екстрадицію?

В Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).

Чи можна буде екстрадувати людей, що вже втекли до країн Північної та Південної Америки?

На жаль, ні. Україна не може подавати запити про екстрадицію за злочини, які були вчинені до ратифікації Конвенції, тобто до 18 жовтня.

З ким ще немає домовленостей?

Нині в України все ще немає жодних домовленостей щодо екстрадиції з більшістю країн Африки, Західної Азії, а також із Японією.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Хто головний на дорозі: пішохід чи водій?

Уже майже місяць Україна живе в режимі економії електроенергії. З настанням сутінок українські міста, селища та села поринають у темряву. Через обмежену видимість на дорогах та відключення світлофорів зростає кількість аварій.

Оскільки правила дорожнього руху порушують не лише водії, а й пішоходи, ми вирішили нагадати, що останнім робити заборонено (п. 4.14 ПДР):

виходити на дорогу, не перевіривши, чи є небезпека для себе та інших учасників руху
раптово виходити, вибігати на проїзну частину, зокрема, пішохідний перехід
випускати дітей на дорогу без нагляду дорослих
переходити проїжджу частину не у визначеному місці, якщо є розділювальна смуга або дорога має 4 і більше смуг для руху в обох напрямках
затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано з дотриманням безпеки дорожнього руху

Водночас пішохід має право:

на перевагу під час переходу проїзної частини, позначеної нерегульованим пішохідним переходом, а також регульованими переходом, якщо є регулювальник чи світлофор
вимагати від влади створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху

У темний час доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи (п. 4.4. ПДР).

Тобто, пішохід має перевагу під час переходу проїзної частини, водночас важливо бути уважним, раптово не виходити чи не вибігати на дорогу.

Але чинні обставини ускладнює подекуди повна відсутність світла на дорозі. Тому важливо пам’ятати, що життя людини найвища цінність, отже потрібно бути уважними та обережним.

Водій авто натомість зобов’язаний стежити за дорогою та реагувати на зміни, пильнувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, справністю транспорту і не відволікатися від керма (п. 2.3 (б) ПДР).

«Для безпеки всіх, як вже не раз наголошувалось, водіям потрібно їздити повільніше, ніж зазвичай, а пішоходам все ж таки мати світловідбивні елементи. Ми живемо в умовах війни і це зовсім інша реальність, до неї треба пристосовуватись, тому важливо подбати про свою безпеку та безпеку інших»,
коментує адвокатка Марина Носова.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Нові правила бронювання: як бізнес може звільнити співробітників від призову без мобілізаційних завдань

Нові правила порядку звільнення від служби затвердила Верховна Рада. Законопроєкт №7687 дозволить бізнесу, який не має мобілізаційних завдань та органам державної влади забронювати своїх працівників.

Хто може підлягати бронюванню?

Військовозобов’язані, які працюють:

у державних органах, органах місцевого самоврядування, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів в особливий період
на підприємствах, яким доведено мобілізаційні завдання/замовлення та коли це необхідно для виконання доведених мобілізаційних завдань/замовлень
на підприємствах, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб Збройних Сил України
на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення (енергетика, комунальні служби, екстрені служби). Віднесення суб’єктів господарювання до таких підприємств, установ і організацій визначено за критеріями та у Порядку Кабміну.

Крім цього законопроєкт дозволяє людям, які не підлягають призову, добровільно йти на службу. Це:

люди з інвалідністю
тимчасово непридатні до військової служби особи
заброньовані працівники
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває від 3 дітей
батьки дітей з інвалідністю тощо

«Цей законопроєкт дозволить бізнесу забронювати висококваліфіковані кадри, що принесуть більше користі на своїх місцях, підтримують роботу компаній, що дозволить зберегти робочий процес, отримати податкові надходження, підтримати армію та населення»,
коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Справа «Словацького дому»: Верховний Суд знову став на захист іноземних інвестицій, відмовивши поновити її розгляд

Повторного розгляду справи щодо рейдерства офісного центру «Словацький дім» не буде. Верховний Суд відмовив у поновленні провадження . Йдеться про справу стосовно захисту іноземних інвестицій в Україні, що постраждали від незаконних дій Фонду гарантування вкладів, приватних нотаріусів та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста».

Судовий розгляд розпочався у червні 2020 року. Вже за рік ми здобули перемогу у Верховному Суді на користь словацького інвестора і захистили вкладення на 3,5 млн євро.

Проте приватний нотаріус, яка посвідчувала угоду між фінансовою компанією та Фондом гарантування вкладів, вимагала повторного перегляду справи.

Рішення у цій справі суд ухвалював у закритому режимі за письмовими матеріалами сторін, без їх виклику до судового засідання.

Чому це важливо?

Повномасштабне вторгнення росії в Україну показало, що у боротьбі з зовнішнім ворогом та подальшій відбудові партнерство з іноземними країнами є ключовим.

Тому Україна : «Сильна європейська країна — магніт для іноземних інвестицій».

Рішення Верховного Суду вкотре показало, що Україна виконує задекларовані цінності та не переглядатиме наново справу, рішення в якій уже ухвалено. Остаточність судового рішення є одним із ключових принципів міжнародного права.

Про яку справу йде мова?

Понад два роки тому приватний нотаріус перереєстрував офісне приміщення наших клієнтів, іноземних інвесторів, на фінансову компанію. Йдеться про близько 6 тис. кв. м в історичному центрі Києва. Представники «Інвестохіллс Веста» неодноразово намагалися фізично зайти в офіс і перезаключити договори з орендарями приміщення. Саме такими є методи при рейдерстві: крім судової тяганини знекровити жертву власних дій, позбавивши законного джерела доходу.

Порушення прав інвестора привернуло увагу Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів на чолі з Галиною Янченко, урядовий офіс з залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. Саме за підтримки урядових організацій вдалося зберегти активи іноземних інвесторів та не дати захопити офіс силоміць.

«Господарська палата Верховного Суду винесла справедливе та сміливе рішення: бути послідовним у кожному своєму рішенні. Це про відповідальність. Відповідальність, яку сьогодні та назавжди має взяти на себе кожен представник органу державної влади, суду, та кожен громадянин. Зрештою, тільки власна причетність та відстоювання правди є єдино правильним шляхом аби жити у цивілізованому, справедливому та послідовному світі, без особистих домовленостей як у 90-ті роки»,
коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Більше про цю справу тут: .

Позбавлення батьківських/материнських прав під час війни: пояснюємо складність процедури на прикладі кейсу нашого клієнта

Обов’язок держави розв’язувати сімейні кризи, коли постає питання позбавити матір чи батька (або обох) прав на дитину(ей) через недотримання зобов’язань. Наприклад, коли батьки зловживають алкоголем чи наркотиками, не дбають про фізичний і духовний розвиток дітей, здобуття освіти або взагалі використовують дітей у власних цілях.

Випадки, коли один з батьків не піклується про дитину, але продовжує мати права на дитину — не поодинокі.

Наша компанія безоплатно представляє інтереси Євгена Межевого — колишнього військового, батька, який самостійно виховує трьох дітей. Жінка не бере участі у вихованні дітей і не виходить на зв’язок. Сім’я Євгена двічі евакуйовувалася з Маріуполя: вперше у 2015 році, потім після 24 лютого. Тоді батько потрапив у полон, а дітей перевезли на підконтрольну росії територію, з наміром передати на усиновлення. Завдяки волонтерам дітей вдалося знайти і повернути в Україну. Зараз родина разом.

Цей кейс порушив важливі проблеми, які загострилися з початком повномасштабної війни:

Складність дистанційного обстеження, спілкування з органом опіки та піклування (служба у справах дітей). Усе тому, що тоді ставиться під питання видача висновку про доцільність позбавлення батьківських справ для суду. А без нього рішення суду не може бути таким, що враховує інтереси дитини.
Відсутність фактичного місця проживання на території України.

Крім цього, в умовах воєнного стану, це виникають труднощі з тим, що:

Батько не може підтвердити, що він єдиний з батьків, хто дбає про дитину. Відповідно не може виїхати за кордон (для безпеки дітей), бо військовозобов’язаний.
Перебуваючи за кордоном не можуть підтвердити, що мати/батько дитини не бере участі у вихованні, а дитину ніхто не викрадав.

Які наслідки позбавлення батьківських прав?

Мати чи батько, які втрачають права на дитину:

не можуть займатися вихованням та навіть вільно спілкуватися з дитиною
не можуть забороняти дитині змінювати прізвище чи ім’я до повноліття
не можуть визначати місце проживання дитини та дозволяти/забороняти її виїзд за кордон
перестають бути законним представником дитини
втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, яку отримують я сім’ї з дітьми зокрема, це стосується виплат від держави, коли дитина (військовий/а) загинула, захищаючи країну
не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником для інших дітей
втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, дитина може бути усиновлена без їхньої згоди, як батьків)
втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини)

У чому складність такої процедури під час війни?

Справи щодо позбавлення батьківства вимагають присутності обох сторін, врахування інтересів дітей завдяки спілкуванню, огляду місця проживання тощо. Про що йдеться?

Під час розгляду судом такої категорії справ обов’язково долучається орган опіки та піклування (служба у справах дітей) — він подає до суду письмовий висновок щодо обставин, в яких перебуває дитина і надає свою позицію щодо позбавлення матері чи батька батьківських прав. Для цього Служба у справах дітей зобов’язана перевірити умови проживання та поспілкуватися з дітьми. Втім, якщо вони перебувають за кордоном — це стає неможливим з точни зору служби, але ми бачимо варіанти вирішення таких ситуацій.
Порядок роботи служби не передбачає проведення дистанційних засідань. Але судові засідання за участі тих, кого планують позбавити батьківських прав, є можливість проводити онлайн. Якщо ж суд не може визначити, де перебуває батько чи мати, публікується оголошення на сайті. Тоді немає значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Але під час війни також враховують можливість порушень прав того з батьків, кого хочуть їх позбавити, скориставшись його перебуванням на тимчасово окупованій території (наприклад).

Втрата минулого життя. У таких судових процесах дуже важливо підтвердити свою позитивну характеристику та загалом надати документи щодо медичної/освітньої історії дітей. На жаль через війну багато українців починають життя заново. Якщо вони втікали від війни, могли втратити або просто не забрати документи (дітей/свої) з небезпечних територій. Крім того, роботодавець навряд чи надасть їм характеристику з роботи або ж частина їх документів (відзнак) просто може бути була знищеною.

«Позбавлення батьківських прав є найжорсткішим способом впливу на батьків. Втім це не позбавляє такого тата чи маму бачитись, спілкуватись з дитиною, якщо звісно це їй не шкодить. Права дитини мають бути понад усе. Тому ми не радимо відкладати питання позбавлення батьківських прав, якщо на те є підстави. Якщо ж ситуація кардинально змінюється на краще — є процедура поновлення таких прав»,
коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Юридична компанія «Міллер» на захисті України

Наша компанія у списку Forbes Ukraine. Разом з іншими підприємцями та підприємницями нас внесли до переліку бізнесменів, які на початку повномасштабної війни залишили свою справу і вступили до лав ЗСУ. Серед них і засновник компанії Масі Найєм.

За 10 років компанія стала системною і налічує 30 юристів та адвокатів.

З початку повномасштабного наступу компанії вдалось зберегти команду і поповнити кількома співробітниками. Ми переглянули заробітну плату в бік збільшення.

Ми пишаємось тим, що двоє наших співробітників також пішли на війну, це Артур Солопенко та Ілля Попович. Ми чекаємо їх вдома і підтримуємо.

Дякуємо команді Forbes Ukraine за вашу роботу.

Ми разом і тому переможемо!