Під час виступу нашого партнера Масі Найєма на зустрічі спільноти BOARD – це питання звучало на кожному кроці. І ми раді, що сьогодні воно звучить не лише з вуст правників, а й у колах українського бізнесу.
Ветеранська політика в бізнес-спільноті BOARD — це не про формальні ініціативи, а про знання та відповідальність. Ми розуміємо, що повернення з війни — це не кінець історії, а її продовження в нових умовах. Тому в основі підходу має бути повага, рівність, співтворення та усвідомлене ставлення до досвіду ветеранів і ветеранок.
Ветеранська політика — не про гучні жести. Це про повагу, включення, партнерство, знання і стратегію.
Масі Найєм на зустрічі говорив про головне:
Чому повага — це не тільки слова, а й дії.
Чому ми не маємо героїзувати або ізолювати ветеранів.
Чому «нічого про ветеранів — без ветеранів» має бути правилом, а не лозунгом.
І чому підтримка — це не про слабкість, а про силу спільноти.
Він поділився практикою, яку ми втілюємо у Miller:
Людяне повернення до роботи після служби.
Повна добровільність участі в ініціативах.
Травмоінформований підхід і мовна чутливість.
Вшанування не лише втрат, а й стійкості.
Для нас, як юридичної компанії, важливо не тільки знати закон. А й ставити цінності вище формальностей.
Бо ветеран — не об’єкт допомоги. Ветеран — це партнер, якому ми довіряємо. І якого ми підтримуємо.
Війна змінила країну, і змінила саме розуміння права: його межі, застосування, відповідальність і навіть моральну вартість.
Саме тому Miller став генеральним партнером Першого форуму з військового права, який організовують Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association, КНУ імені Тараса Шевченка та Інститут правотворчості НАН України.
Для нас це не просто професійна подія. Це логічне продовження нашої роботи у сфері військового права: від юридичного захисту й консультування — до публічних і інституційних змін. Це спосіб підсилювати тих, хто воює, і тих, хто повертається. Це про повагу до військових і відповідальність держави перед ними.
У програмі:
Захист прав і законних інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Правове забезпечення оборони, військового обов’язку та служби: виклики і рішення.
Формування системи військової юстиції: синергія правового та політичного підходів.
Одним з модераторів сесії про розвиток військової юстиції стане засновник Miller Law Firm та ГО «Принцип» Masi Nayyem.
10 вересня, Київ / онлайн
10:00 – 17:00
Участь для військових безкоштовна (за попереднім запитом: forum@uba.ua)
Ми віримо: сильна армія потребує сильного права. І робимо все, щоб воно працювало не на папері, а на боці тих, хто захищає країну.
Після 20 років існування в Україні скасували Господарський кодекс. Всі комерційні відносини тепер регулює Цивільний кодекс України. Це справжній крок до європейської інтеграції, але на практиці зміни торкнуться не всіх однаково.
Практика розділення на цивільний та господарський кодекси – це особливість, притаманна пострадянським країнам. У європейських країнах дуалізм приватного права (паралельне існування цивільного і торгового права) закінчився ще у XIX столітті з прийняттям у Франції Торгового кодексу 1808 року та Торгового кодексу Німеччини 1897 року, які стали логічним продовженням цивільних кодексів, а не окремими системами.
Радянська система створила власний варіант дуалізму – господарське право для планової економіки. Україна успадкувала цю модель і зберігала її навіть після переходу до ринкової економіки.
Закон №4196-IX прийняли ще у січні 2025 року, у лютому його підписав Президент, але в дію він вступив 28 серпня 2025 року. Цей документ остаточно ліквідує дуалізм у корпоративному праві. Розберемося, що це означає для бізнесу і чому законодавець вирішив це зробити саме зараз.
Чому скасували Господарський кодекс під час війни?
Приведення українського законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу – головна мета реформи. У європейських країнах немає окремих господарських кодексів, всі комерційні відносини регулює цивільне право.
Водночас це вирішує і внутрішні проблеми. Господарський та Цивільний кодекси створювали правову невизначеність через суперечності між їх нормами. Єдиний базовий закон спрощує правозастосування для бізнесу і судів.
Чому саме зараз? Україна зобов’язана виконувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а війна, як це не парадоксально, прискорює євроінтеграційні процеси. Законодавець розраховує, що спрощене правове поле сприятеме залученню іноземних інвестицій для майбутньої відбудови країни.
Кого торкнуться зміни: великий розподіл
Малий та середній приватний бізнес відчує зміни мінімально. Максимум – доведеться підправити статути там, де є посилання на норми Господарського кодексу.
Великий приватний бізнес матиме більше роботи з адаптацією. Великі корпорації часто мають складні внутрішні регламенти, договірні шаблони та корпоративні процедури, які базувалися на нормах Господарського кодексу України. Потрібно буде переглянути всю документальну базу на предмет посилань на скасовані норми та привести її у відповідність до Цивільного кодексу України. Але це технічна робота, яка не змінює суті бізнес-процесів.
Державні та комунальні підприємства чекають кардинальні зміни. Закон забороняє створювати нові юридичні особи у таких організаційно-правових формах:
державні підприємства (комерційні та некомерційні)
комунальні підприємства
спільні комунальні підприємства
приватні підприємства
іновативні підприємства
підприємства громадських об’єднань, релігійних організацій, профспілок
підприємства споживчої кооперації
Існуючі підприємства цих форм мають три роки на реорганізацію в товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерні товариства (АТ).
Власність при цьому залишається державною чи комунальною – змінюється тільки організаційно-правова форма.
Чому держава вирішила прибрати “державні” та “комунальні” підприємства у старому вигляді?
Тому що формат державних/комунальних унітарних підприємств визнаний застарілим і непрозорим. Застарілі форми не відповідають стандартам корпоративного управління, які існують в ЄС та за рекомендаціями OECD.
Реформа передбачає корпоратизацію: усі державні та комунальні підприємства мають бути перетворені у АТ або ТОВ (або неприбуткові організації, де держава/громада володітиме 100% акцій). Це дає змогу отримувати держвласнику прибуток не просто від управління активами, а від капіталу.
Відповідно підвищуються прозорість і підзвітність: операції з майном мають проводитися через відкриті аукціони (“Прозорро”), публікуватиметься фінансова звітність тощо. Отже, держава відмовляється від прямого управління “націоналізованими” підприємствами на користь сучасних корпоративних механізмів, що сприятиме прозорості і залученню інвестицій.
Як це вплине на інвесторів: їм буде легше чи важче заходити в Україну?
Це повинно полегшити вхід інвесторам. Перехід на єдину систему правових норм робить регуляторне середовище прозорішим і передбачуванішим. Інвестори люблять, коли правила є зрозумілими: тепер не доведеться розділяти, який кодекс застосовувати до контракту чи майнових відносин. У підсумку Україна стає ближчою до правових стандартів Європейського Союзу, а відтак іноземним інвесторам буде зрозуміліше і безпечніше вкладати кошти тут.
Три роки на адаптацію: що потрібно встигнути до 2028-го?
Закон №4196-ІХ встановлює перехідний період тривалістю три роки з моменту набрання ним чинності (тобто з 28 серпня 2025 по 28 серпня 2028 року).
Протягом цього часу діють особливі норми, які поступово переводять державні й комунальні підприємства в сучасні форми (АТ чи ТОВ) і адаптують усі нормативні акти. Такий “м’який старт” покликаний дати бізнесу достатньо часу для перереєстрації, оновлення договорів та інших змін. За цей перехідний період підприємствам рекомендується поступово оновлювати документи і приготуватися до роботи за новими правилами.
Що буде, якщо компанія не встигне змінити документи?
Якщо компанія не адаптує свої документи до кінця перехідного періоду, це може призвести до правової невизначеності та ризиків.
Зокрема, компанії у застарілих організаційних формах із 2028 року не зможуть вносити зміни до Єдиного державного реєстру, крім випадків ліквідації чи банкрутства. Це означає, що підприємство не зможе міняти керівника чи склад учасників, що може ускладнити операційну діяльність.
Для державних підприємств закон передбачає жорсткіший сценарій: якщо протягом перших 6 місяців після набрання чинності закону керівництво не ухвалить рішення про перетворення в ТОВ або АТ, майно таких підприємств буде передано Фонду державного майна.
Договори та документи: що переписувати?
Насамперед треба перевірити установчі документи та контракти. Статути (установчі договори) компаній, які містять посилання на норми Господарського кодексу України, можуть містити застарілі або невідповідні новому законодавству положення.
Також слід переглянути шаблони договорів і угод: в них можуть бути спеціальні формулювання з посиланням на Господарський кодекс України або “господарський договір”. Якщо такі зустрічаються, їх потрібно замінити посиланнями зокрема на норми Цивільного кодексу України.
У цілому рекомендується провести аудит внутрішніх положень компанії (наприклад положення про відповідальність керівників чи органів управління), щоби впевнитися, що вони не суперечать оновленим правилам.
Статути та установчі договори – якщо там є згадки Господарського кодексу України, слід внести правки;
Договори і контракти – переглянути типові форми (договір поставки, оренди тощо), прибрати посилання на Господарський кодекс України;
Внутрішні документи (положення, накази) – переконатися, що опис посадових обов’язків чи механізми управління відповідають Цивільному кодексу України.
Це дозволить уникнути непорозумінь та автоматично сконвертувати бізнес у нову правову реальність.
Що буде з працівниками?
Для співробітників підприємств, які проходять реорганізацію, особливо нічого не зміниться. Трудові відносини зберігаються в повному обсязі.
Ризики виникають тільки у разі, якщо підприємство вирішить ліквідуватися замість реорганізації або не виконає вимоги закону. Тоді його долю вирішуватиме Фонд державного майна.
Чи стане простіше вирішувати спори?
Безумовно, так. Замість двох кодексів, які іноді суперечили один одному, тепер діятиме основний Закон для всіх учасників ринку.
Це зменшить правове навантаження на бізнес і спростить роботу юристів. Іноземним інвесторам також буде легше розуміти “правила гри” – адже система стане подібною європейській.
Висновок
Скасування Господарського кодексу – це не революція, а еволюція. Приватний бізнес відчує зміни мінімально, а от державним підприємствам доведеться серйозно попрацювати.
Головна мета реформи – створення прозорішого правового поля, зрозумілого для європейських партнерів та інвесторів. І в цьому контексті скасування дуалізму в корпоративному праві – логічний крок.
Дмитро Деркач, адвокат практики вирішення спорів юридичної компанії Miller, для Бізнес Цензор.
14 липня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову №847, якою вніс зміни до Критеріїв і Порядку визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. Вони стосуються не лише суб’єктів, важливих для економіки та життєзабезпечення, а й тих, хто забезпечує потреби Збройних Сил України.
Ці зміни внесено до раніше затвердженої Постанови КМУ №76 від 27.01.2023 (із подальшими змінами).
Кого це стосується?
підприємств, установ та організацій, які планують подавати заяву на отримання статусу критично важливого;
тих, хто вже подав заяву та очікує на рішення.
Що саме змінилось?
Уточнено, хто саме має право надавати підприємству статус критично важливого — залежно від рівня органу та сфери діяльності компанії:
1. Центральні органи виконавчої влади (та інші державні органи, які діють по всій Україні) можуть визначати критично важливими підприємства, що працюють у національно важливих галузях або у сферах, за які ці органи відповідають у межах державної політики;
2. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні (або військові) адміністрації можуть визнавати критично важливими лише комунальні підприємства, або підприємства, що розташовані на території цієї області чи міста і працюють у таких сферах:
сільське, лісове чи рибне господарство
добувна промисловість
переробна промисловість
постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря
водопостачання та каналізація
поводження з відходами
будівництво
оптова та роздрібна торгівля
ремонт автотранспорту та мотоциклів
транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність
Якщо ви підпадаєте під пункт 2 Критеріїв — подавайте документи до центрального органу, що регулює вашу сферу.
Які наслідки таких змін?
Протягом 1 місяця з моменту набрання чинності Постановою №847 місцеві адміністрації переглянуть свої регіональні критерії критичності. Оновлені вимоги очікуються вже найближчим часом.
Наші рекомендації:
Якщо ви вже подали заяву — зв’яжіться з органом, до якого подавались (міністерство або ОВА/КМВА), щоб з’ясувати, чи впливають нові зміни на розгляд вашої заявки.
Якщо плануєте подаватися — уважно проаналізуйте, який саме орган має право розглядати заяву відповідно до вашої сфери діяльності.
Якщо маєте сумніви — ми можемо допомогти з аналізом, підготовкою документів і супроводом процедури отримання статусу критично важливого підприємства.
Ми в Miller переконані – перші вимірюють минуле, другі — визначають майбутнє.
Юридична газета оприлюднила дослідження «Лідери ринку 2025». І для нас це не про рядки в таблиці. Це про підтвердження фундаментального принципу, на якому стоїть Miller: в епоху турбулентності найнадійнішою валютою є репутація.
Цьогоріч методологія рейтингу зробила крок до абсолютної прозорості. 50% успіху — це складність та результат реальних кейсів. Але ключові 40% — це рекомендації колег по ринку.
Зупиніться та вдумайтесь. 40 відсотків нашої оцінки — це голоси тих, з ким ми зустрічаємось по інший бік столу в переговорах та в судах. Наші конкуренти та опоненти.
Це і є золотий стандарт визнання. Коли твою силу визнають не лише клієнти, а й ті, хто має всі причини її заперечувати.
Результати цього визнання:
Лідерство, що змінює правила гри. Наш партнер, Артем Крикун-Труш, увійшов до ТОП-20 ефективних менеджерів-партнерів України.
Ми хочемо, щоб ви подивилися на імена в цьому списку. Це 19 титанів, засновників та керуючих партнерів, які десятиліттями будували юридичний ринок таким, яким ми його знаємо. Опинитися в цій компанії — це не просто особиста нагорода. Це сигнал від ринку: нове покоління лідерів та сучасні моделі управління не просто конкурентні — вони задають новий стандарт ефективності. Це доказ того, що наша стратегія та підхід до роботи визнані на найвищому рівні.
Експертиза, що не знає компромісів. Нас визнали лідерами у практиках, де ціна помилки є найвищою:
White-Collar Crime.
Захист бізнесу
Військове право.
Кримінальне право та процес.
Комплаєнс.
Судова практика та медіація.
Ми не розглядаємо це як нагороду. Ми розглядаємо це як відповідальність. Відповідальність перед клієнтами, які довіряють нам свої найскладніші виклики. відповідальність перед ринком — тримати планку якості, етики та стійкості. Відповідальність перед командою, яка є живою системою нашого професіоналізму. Кожен міллерівець є причиною, чому такі перемоги стають можливими.
Miller Law Firm увійшов до списку Forbes Next 250 — рейтингу найперспективніших бізнесів України.
З понад 800 кандидатів обрали 250 компаній, які швидко зростають, створюють унікальний продукт, переосмислюють підхід до менеджменту та формують нову якість ринку.
Для нас це більше, ніж просто рейтинг.
Це визнання того, як ми мислимо. Як працюємо. Як будуємо.
Особливо приємно, що ми подавались самостійно, без залучення консультантів, без підтримки бізнес-асоціацій.
Просто показали те, що робимо щодня — і це оцінили.
Цінність саме цього рейтингу в тому, що він про бізнес по суті.
Про цифри. Рішення. Вплив.
Тут нема місця суб’єктивності — тільки те, що можна перевірити й підтвердити.
Юридичні компанії рідко потрапляють у цей список. Але ми тут.
І це вже не лише про цифри.
Це — про довіру:
Про команду, яка тримає рівень.
Про клієнтів, які довірилися.
Про партнерів, які підтримали.
І про виклики, які зробили нас сильнішими.
Forbes пише про бізнеси майбутнього. Ми творимо це майбутнє разом.
Партнер Miller Law Firm, Артем Крикун-Труш, коментує Закон, який дозволяє українцям мати друге громадянство без втрати українського, вже пройшов голосування в парламенті й очікує на підпис Президента.
Чому це рішення необхідне?
За межами України перебуває понад 7 мільйонів українців, які без цієї норми можуть втратити юридичний зв’язок із державою.
Закон зміцнює зв’язки з діаспорою та дає більше гнучкості в умовах війни та пов’язаної з нею еміграції.
Основна зміна: українці за кордоном зможуть офіційно оформити громадянство іншої країни й при цьому залишатися громадянами України.
Закон також передбачає спрощену процедуру набуття громадянства для іноземців, які воюють за Україну.
Закон не поширюється на осіб, які мають громадянство росії, Білорусі або інших держав, що підтримують збройну агресію проти України. Подвійне громадянство для них заборонене.
Виняток лише один:для тих, хто підтримує Україну й зазнає політичних переслідувань. Закон передбачає окреме врегулювання для таких випадків, оскільки росія фактично не дозволяє добровільно відмовитися від свого громадянства.
Разом із тим, юристи звертають увагу на складну ситуацію жителів тимчасово окупованих територій, які були змушені отримати паспорти держави-агресора. Згідно з українським законодавством, таке набуття громадянства є правопорушенням — але ці люди залишаються громадянами України.
Саме тому важливо не запроваджувати автоматичну заборону на множинне громадянство для всіх таких випадків, а встановити чіткі процедури перевірки — щоб відрізнити вимушене набуття громадянства від свідомого колаборантства.
Своєю думкою в коментарі для Радіо Свобода поділився Артем Крикун-Труш, партнер, керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань:
“Треба перевіряти й встановлювати, чи була людина колаборантом. В цій частині законопроєкт недопрацьований, бо ми фактично відмежовуємо від себе всіх громадян, які отримали паспорт рф. Тут потрібен глибший підхід — варто прописати чіткі процедури перевірки, а не вводити заборону за замовчуванням.”
Цього тижня ми брали участь у двох масштабних івентах: круглий стіл Асоціації адвокатів України (ААУ) / Ukrainian Advocates’ Association (UAA) по обговоренню законопроєкту про кримінальну відповідальність та у II Антикорупційному форумі Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association.
Artem-Abraham Krykun-Trush, партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань, поділився інсайтами з круглого столу:
Зараз існує нечітке визначення того, що є злочином. Розмиті критерії можуть призвести до необґрунтованих звинувачень та презумпції винуватості бізнесу. Це ризик навіть для добросовісних компаній.
Потрібно розмежувати умисні порушення санкцій від помилок у комплаєнсі, за які доцільні адміністративні штрафи.
Безстрокова відповідальність — великий ризик. Відсутність строків давності означає нескінченну загрозу для бізнесу, що суперечить принципам правової визначеності та стабільності.
Добросовісна помилка має бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Це допоможе уникнути несправедливих репресій щодо бізнесу та посадових осіб, які діяли сумлінно.
Антикорупційний форум АПУ ще раз підтвердив: бізнесу не варто чекати кризи, щоб згадати про комплаєнс. Ефективні антикорупційні політики, робота з викривачами, внутрішні розслідування та жива культура доброчесності — це не бюрократія, а запорука стійкості.
Особливо цінною була відверта дискусія між представниками державного, приватного секторів та антикорупційних органів. Такий обмін досвідом — ключ до того, щоб будувати прозоре і сильне середовище.
В’ячеслав Коломійчук, старший юрист White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm був учасником панелі Military White Collar Crime.
Він поділився своїми думками: “Military White Collar Crime – новий виклик для права й оборони одночасно. Враховуючи військову специфіку, формується особлива зона ризику, в якій відповідальність командирів легко підміняють кримінальним переслідуванням, а інструменти антикорупції перетворюють на зброю політичного чи бізнесового тиску. Системі потрібно навчитися розрізняти реальні злочини й управлінські рішення, інакше ми підриваємо не лише право, а й власну безпеку.”
На наше переконання бізнес не повинен очікувати, коли станеться інцидент і буде потрібно проводити внутрішні розслідування і відмиватись від підозр, обшуків та допитів. Треба вкладатись в антикорупційний комплаєнс.
Для бізнесу важливо:
щоб були ефективні внутрішні антикорупційні політики
щоб були не для “галочки” проведені внутрішні тренінги для працівників
щоб була побудована комплаєнс-система
розуміти як працювати із внутрішніми викривачами.
Ми зібрали на цій панелі коло максимально різносторонніх експертів, які представляють державні компанії, приватний та міжнародний бізнеси, та ключові антикорупційні органи для того, щоб це питання обговорити. Для того, щоб розуміти, як державні, приватні компанії та антикорупційні органи можуть бути корисні одне одному, де можуть бути точки перетинання та якому цікавому досвіду та стандартам ми можемо одне одного навчити.
Також поговоримо про антикорупційні справи у напрямку Military white-collar, які зараз набувають все більшої популярності та які не можна залишати поза увагою.
Це не чергова формальність. Це жива дискусія між тими, хто формує політику, застосовує право, впроваджує зміни: суддями, адвокатами, слідчими, комплаєнс-офіцерами, науковцями.
У програмі:
антикорупційний комплаєнс: як працюють політики, внутрішні розслідування, захист викривачів;
практика Military WCC: кейси, правові виклики, регуляторна специфіка;
санкційне право і криміналізація порушень;
міжнародне співробітництво та нові стандарти (FCPA, Bribery Act, Interpol tools).
Серед спікерів — партнер Miller Artem-Abraham Krykun-Trush (модератор антикорупційної сесії) та старший юрист В’ячеслав Коломійчук (панель про Military WCC).
Це не просто про ризики. Це про правила гри, в яких має перемагати право.
Марія Бутіна, молодша юристка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm
Навіть найбіліший та прозорий підприємець сьогодні не застрахований від переслідування бізнесу та уваги правоохоронців – поліції, СБУ, БЕБ, НАБУ, ДБР чи прокуратури.
Тому, один із найменш контрольованих ризиків – це ризик кримінального переслідування, навіть якщо компанія веде діяльність абсолютно законно. Досить, щоб у ланцюгу постачань з’явився «проблемний» контрагент, – і вже є підстави для запитів, перевірок, а іноді й обшуків.
І це не обов’язково має бути ваш прямий контрагент – достатньо проблемного постачальника вашого партнера чи навіть третіх осіб. Можливе ухилення від сплати податків, фінансування підсанкційних компаній, поставки на тимчасово окуповані території або до рф – і вся ця історія вже торкається й вас.
Щоб цього уникнути, варто заздалегідь знати, які кроки може зробити бізнес для мінімізації таких ризиків. У цьому чек-листі – конкретні поради, як підготуватись і захистити компанію ще до того, як у двері постукають:
Перевіряйте своїх контрагентів:
Це насправді дуже важливо робити на початку співпраці з будь-яким постачальником, субпідрядником і тд. Достатньо лише опинитися у ланцюгу постачань або співпраці з компанією, яка стала фігурантом кримінального провадження і ви маєте ризики обшуку на підприємстві.
Тому, перевіряємо таке:
згадки у кримінальних справах (через Єдиний державний реєстр судових рішень, а також медіа й соцмережі);
наявність санкцій (в Державному реєстрі санкцій);
зв’язки з окупованими територіями або рф та податкові борги або сумнівні фінансові операції (в онлайн-сервісах).
Але тут важливо діяти не автоматикою єдиною. У більшості компаній комплаєнс-перевірка контрагентів закінчується на тому, що фінансист, комплаєнс-офіцер чи юрист-інхаус раз прогнав його через платформи. Але на практиці це не знижує ризики – навпаки, створює ілюзію безпеки.
Реальна перевірка – це додатковий доторк руки живого професіонала у вигляді OSINT, бізнес-розвідки та найголовніше – висновків про ризики та конкретні рекомендації.
Тобто:
аналіз непрямих зв’язків бенефіціарів (через офшори, дружні компанії, пов’язаних осіб);
аналіз публічних згадок в медіа, зокрема, регіональних і спеціалізованих;
використання професійного вузькопрофільного ПО та інструментів розвідки, які дозволяють виявити крос-профілі, цифрові сліди й участь у неочевидних кейсах;
пошук через неочевидні й платні джерела (наприклад, реєстри інших країн, якщо діяльність має транскордонний елемент);
аналіз стилю поведінки контрагента через інтерв’ювання попередніх партнерів, якщо йдеться про великі контракти.
Остаточну оцінку ризику має давати не алгоритм, а людина з досвідом, яка здатна побачити сигнали, що залишаються поза межами відкритих баз.
Формалізуйте відносини з контрагентами:
Усе, що не зафіксовано – не існує: у сучасних реаліях навіть скріншот повідомлення з месенджера, де ви погодили умови угоди, може стати важливим доказом у випадку кримінальної справи чи судового спору. Але краще не ризикувати – не ведіть жодних критичних перемовин лише «на словах». Усі ключові домовленості повинні мати письмову форму.
Це ваша страховка, тому:
усі ключові домовленості – лише у письмовій формі;
прописуйте зрозумілі умови договорів, деталізуйте все: вартість, межі відповідальності, комунікацію (в якій формі вона відбувається);
зберігайте листування, записів перемовин (за згодою сторін).
Майте в штаті або «на підхваті» свого адвоката:
Не «на випадок проблем», а як елемент системи безпеки вашого бізнесу, який має працювати на випередження, а не після того, як вже є повістка на допит або до вас заходь з обшуком.
брати участь у ключових переговорах або переглядати важливі договори до підписання;
інструктувати вашу команду у разі отримання запитів правоохоронців, обшуків, допитів.
буде на зв’язку 24/7 та мати чітку систему реагування у критичних ситуаціях.
Проводьте навчання у команді:
У критичних ситуаціях – під час обшуку, вручення повістки чи запиту від правоохоронців – реакція співробітників має бути не імпровізацією, а відпрацьованим алгоритмом. Неправильні дії чи зайві слова можуть коштувати компанії репутації та грошей, тому:
проводьте час від часу практичні тренінги, наприклад, «як діяти під час обшуку» та розробіть алгоритм:
хто відкриває двері та перевіряє документи в правоохоронців;
хто першим телефонує адвокату;
хто має право офіційно комунікувати з правоохоронцями від імені компанії.
Обережно працюйте з державними коштами:
Якщо ваш бізнес має справу з державними коштами (бере участь в публічних закупівлях), то маєте розуміти, що постійно перебуваєте в зоні ризиків. Проте, якщо ви ці ризики розумієте, то можете ефективно ними керувати.
Завжди звертайте увагу на таке та не беріть участь в закупівлі, якщо:
дуже завищена вартість послуг або робіт замовником: Якщо ціна занижена, то зрозуміло, що постачальники будуть відсутні, а торги скасовані. Що не можна сказати про завищення ціни, адже воно призводить до закупівлі товарів або робіт за завищеними цінами та несе за собою розтрату бюджету;
є дискримінація учасників: умови або вимоги, які навмисно створюють перевагу або обмежують можливості конкретних учасників тендеру. Це призводить до неможливості чесно конкурувати на аукціонах та створює невигідне середовище для бізнесу;
у вас вимагають «відкати»: участь у такій змові є серйозним корупційним ризиком;
є змова між учасниками: змова між учасниками тендеру є серйозним порушенням законодавства про конкуренцію та може мати серйозні правові наслідки для учасників, включаючи адміністративні штрафи, судові позови та втрату репутації.
Висновок:
Правоохоронна система сьогодні працює не завжди вибірково, а часто – «по колу». Навіть якщо ваша компанія не має жодного порушення, це не означає, що до вас не прийдуть із запитами, обшуками та не викличуть на допит.
Ризики кримінального переслідування не зникають самі – ними потрібно керувати.І найефективніше – це робити заздалегідь: перевіряти контрагентів, документувати домовленості, мати підготовлену команду та адвоката на зв’язку.
Людяне повернення до роботи після служби.
