«Кредитні канікули»: як банки підтримують позичальників під час війни? 

Що таке кредитні канікули? 

Для позичальників кредитні канікули — це час, коли можна забути про платежі за кредитом. Щоправда, тимчасово.

У законодавстві немає чітко визначеного поняття кредитні канікули, проте під цим поняттям прийнято розуміти реструктуризацію боргу. Простими словами це зміна графіку платежів по кредиту для комфортних умов оплати. 

Такий графік змінюється наступним чином:

  • зменшується відсоткова ставка та сума платежу
  • зменшується сума платежу по тілу кредиту і певний час сплачуються тільки відсотки за користування, а платежі переносять у кінець графіку
  • «розтягується» строк повернення кредиту, тим самим зменшується платіж

Це допомагає водночас і зберегти резерви банків за рахунок «живих» грошей, і не погіршувати кредитну історію позичальників.

Під час реструктуризації кредитів банк часто просить додаткове забезпечення кредиту. Це посилює позиції банку. Проте процедура реструктуризації має зворотній бік — це призводить до подорожчання кредиту, бо клієнт довше користується грошима банку і за договором все одно доведеться оплачувати кредит.

В умовах економічної кризи, карантину та повномасштабної війни кредитори часто пропонують кредитні канікули, які передбачають не тільки зменшення суми платежів, а й часткове списання  кредиту, тобто його часткове прощення.

Прощення кредиту — з точки зору податкового законодавства вважається додатковим благом. Тому клієнтові банка потрібно буде подавати декларацію про доходи і сплатити суму ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), тобто 19,5% від суми.

Але і тут є нюанси, бо є ситуації коли такі списання не є додатковим благом. Слід виокремити, що до додатково блага не відносяться заробітна плата та оплата будь-яких послуг за цивільно-правовими договорами.

Податковий кодекс наголошує, що додаткові блага виплачуються платнику податку податковим агентом. Тобто за наслідками, повинно відбутись фактичне отримання грошей або товару. Наприклад, за кредитним договором позичальник має отримати від кредитора повернення  сплачених коштів. 

Законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Списання для погашення кредитів є правомірним з боку кредитора.

Які спрощення пропонує Нацбанк?

Дуже важливо звернути увагу на те, Національний банк України дозволив:

  • у період дії воєнного стану та ще 30 днів після дня його припинення або скасування, споживач за договором про споживчий кредит не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за договором
  • навіть у разі допущення такого прострочення споживач може бути звільнений від сплати неустойки (штрафу, пені) та за ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних витрат

Тобто реструктуризація тимчасово знімає фінансове навантаження з боржника без порушення зобов’язань перед кредитором. «Кредитні канікули» — це не скасування, а лише відтермінування сплати боргу. Кредитна історія боржника не псується, а це означає, що несплата за кредитом під час реструктуризації не стане перешкодою в отриманні кредитів у майбутньому.

«Сподіватися, що банк забуде про ваш кредит, штраф чи пеню — це доволі наївно. Тому будь-яку заборгованість можливо реструктуризувати на прийнятних умовах для сторін. Адже банк завжди зацікавлений у «живих» грошах. А позичальник має нагоду домовитися про вигідні для себе умови погашення боргу»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Встановлення історичної справедливості: навіщо добиватися результату у справі, де вже неможливо покарати винних?

Наша компанія представляє потерпілого в одній зі «справ Майдану». Справа стосується обвинувачення 19 людей у службовому підробленні рапортів. Це стало підставою для складання протоколів про адмінправопорушення та  незаконного перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. 

За цими протоколами пізніше  притягнули до відповідальності учасників акції «Автомайдану» — автопробігу до резиденції екс-президента Януковича 29 грудня 2013 року. 

Обвинуваченими у справі є колишні співробітники Державтоінспекції, екс-заступник начальник ДАІ Києва Ігор Опанасенко, колишній командир полку Дорожньо-патрульної служби ДАІ столиці Віктор Тищенко. 

Справа наразі перебуває на етапі допиту потерпілих, їх кілька десятків. Під час минулого судового засідання допитали трьох потерпілих: вони підтвердили участь в акції протесту і їх можна ідентифікувати як учасників, і що вони не бачили, що їх зупиняли співробітники ДАІ. При цьому у протоколах про адміністративні правопорушення і рапортах цих співробітників зазначалось, що водії не зупинялись на вимоги співробітників ДАІ.

Строки притягнення до відповідальності обвинувачених закінчилися. 

Раніше представником частини потерпілих у справі був Роман Маселко, який уже не може виконувати цю функцію у зв’язку з обранням до Вищої Ради Правосуддя.

Чому це важливо? 

Йдеться про надважливий час української історії — протести проти корупції, свавілля правоохоронців та підтримки євроінтеграції, які переросли у Революцію Гідності.  І роль «встановлювача історичної істини» у цьому випадку має відіграти суд.

Чому так відбулось?

У справі дуже багато обвинувачених — це розтягує тривалість розгляду будь-якої справи. Крім того, попередній суддя не встиг закінчити розгляд справи, і слухання почалось з початку минулого року. 

Тому, на жаль, притягнути до відповідальності будь-кого за ці злочини вже неможливо.

Тоді навіщо надавати увагу такій справі? 

Для встановлення фактів. Суд не може покарати обвинувачених. Але кінцеве рішення поставить крапку у встановленні фактів — було підроблення документів, чи протестувальники дійсно не зупинялися на вимоги правоохоронців, чи мало місце масове безпідставне складання адмінпротоколів, для того, щоб перешкодити мирним протестам.

Read More

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав судово-медичних експертів, які оцінювали причини смерті активістки

Двох експертів, які проводили комісійну судово-медичну експертизу допитали за клопотанням сторони захисту (адвокатів обвинувачених Владислава Мангера та Олексія Левіна). 

Про що йдеться? 

На суді сторони з’ясовували деталі проведеної фахівцями експертизи: 

  1. Які захворювання мала Катерина Гандзюк під час перебування в лікарні, і чи могли вони вплинути на настання її смерті?
  2. Чи були дефекти у наданні медичної допомоги херсонській активістці?  
  3. Чи могли медичні препарати, які використовувались під час лікування померлої, призвести до її смерті. 

Експерти Володимир Зосіменко і Єдуард Лєйчак мали спільну позицію: 

  1. Причиною смерті Катерини Гандзюк були хімічні опіки. Вони спричинили синдром системної запальної відповіді та сепсис. Це зі свого боку призвело до поліорганної недостатньості та смерті.
  1. Експерти повністю спростували попередні припущення адвокатів Левіна та Мангера про те, що Катерина могла померти від неякісного лікування, масажу, тромбу чи чогось подібного.
  1. Експерт Зосіменко зазначив — у Катерини Гандзюк швидше за все не було шансів на видужати. Все через площу опіків, які вона дістала, і, головне, речовини, які їх спричинили — сірчаної кислоти. Проте навряд їй могли в Києві надати десь кращу медичну допомогу, ніж в Київській міській клінічній лікарні №2, де вона лікувалась. Медики боролися за її життя 3 місяці і підтримували у стабільному стані. В іншому випадку Катерина Гандзюк швидше за все загинула б у перші дні після нападу (максимум тиждень).
  1. Допит проводили адвокати Олексія Левіна. Владислав Мангер наразі захищає себе сам і в допиті активної участі не брав, задавши кілька запитань. 

Чому це важливо? 

Допит цих експертів був важливим, тому що питання причин загибелі та зв’язку між отриманими опіками і смертю за два роки засідань сторони обговорювали десятки разів. Але лише експерти на цьому етапі можуть поставити таким дискусію крапку (до рішення суду).

У чому суть справи?

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів. 

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. 

Зараз справа перебуває на етапі допиту свідків та експертів. 

Наступні засідання заплановано на 10 та 11 жовтня. Ситуація ускладнюється тим, що частина свідків або не виходять на зв’язок або перебувають на окупованих територіях. Тому чи продовжать допити в ці дати — поки невідомо. 

Read More

Справа «Словацького дому»: інвестиційний клімат України знову під загрозою 

Верховний суд заново порушив провадження щодо рейдерства офісного центру «Словацький дім». Йдеться про захист іноземних інвестицій в Україні, які постраждали від незаконних дій Фонду гарантування вкладів та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста».

Раніше ми захистили вкладення на 3,5 млн євро та здобули перемогу у Верховному суду на користь словацького інвестора. Проте справу розглянуть знову на вимогу приватного нотаріуса, який посвідчував угоду між фінансовою компанією та Фондом гарантування вкладів. Слухатимуть справу у закритому режимі, досліджуючи виключно письмові матеріали без участі сторін. 

Суди за цим кейсом тривають понад 3 роки і мали б завершитися у жовтні минулого року остаточним рішенням Верховного суду. Втім їх продовжують поновлювати. 

Чому це важливо? 

У липні на Міжнародній конференції в Лугано український уряд представив План відновлення України. Згідно з ним, іноземні країни погодилися вкласти майже 1,9 млрд доларів у розбудову України після війни. 

Візією ж відновлення стало гасло: «Сильна європейська країна — магніт для іноземних інвестицій». Тобто протягом наступних 10 років Україні вкрай необхідна довіра закордонних інвесторів. 

Про яку справу йде мова? 

Два роки тому приватний нотаріус перереєстрував офісне приміщення наших клієнтів, іноземних інвесторів, на фінансову компанію. А це близько 6 тис. квадратних метрів в історичному центрі Києва. Представники «ІнвестохіллсВеста» намагалися силоміць захопити офіс і перезаключити  договори з орендарями приміщення. 

На захист іноземних інвестицій, крім усіх судових інстанцій, тоді стала Тимчасова спеціальна комісія ВРУ з питань захисту прав інвесторів, урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Офіс протидії рейдерству. Саме за підтримки урядових організацій вдалося зберегти активи іноземних інвесторів та не дати захопити офіс силоміць. 

А також справа потрапила під особистий контроль Марека Шафіна — Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні. 

Повторний розгляд справи Верховним судом та ухвалення рішення на користь приватного нотаріуса (фактично фінансової компанії) може негативно вплинути на інвестиційну привабливість України, в перспективі залучення коштів іноземних партнерів до відбудови нашої країни після війни. 

«Справа пішла на друге коло розгляду у Верховному суді. Замість того, щоб боротися із зовнішнім ворогом проти якого закумульовано всі ресурси нашої держави, доводиться повторно боротися за права іноземних інвесторів, які повірили в Україну до війни та продовжують її підтримувати інформаційно і гуманітарною допомогою»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Більше про цю справу тут: .

Read More

Нашій компанії виповнилося 10 років

В Україні війна і святкування нині не на часі. Тому командою ми пішли на екскурсію до Національного музею історії України.

Ви знали, що музей нині напівпорожній? Майже всі експонати на початку війни співробітники вивезли, рятуючи від руйнувань.

На честь десятиліття компанії ми:

  • прослухали екскурсію про Київ та Україну
  • провели в музеї інтелектуальну гру з питаннями на знання історії України
  • фінансово підтримали музей

Ми відкладемо інші заходи, поки наші громадяни, колеги, друзі і клієнти на війні.

Всьому свій час.

#Miller_10yearsanniversary

Read More

Захищаємо права полонених азовців: подали скаргу до Європейського суду з прав людини 

Незаконне утримання, заборона спілкування з рідними, катування, можливий суд та подальше вбивство — частина тих порушень, з якими стикаються українські військовополонені. Наша компанія взяла під pro bono-захист матір двох братів-військовослужбовців полку «Азов», які боронили Маріуполь та навесні цього року потрапили у російський полон. 

У чому суть позову? 

Молодший, 21-річний військовослужбовець, зник безвісти 15 квітня поблизу Маріуполя маючи тяжке поранення ноги. Останнє, що про нього відомо — через три дні після зникнення його світлина з’явилася у  телеграм-каналі з повідомленням, що він у російському полоні.  Відтоді не було жодної інформацію про його місце перебування та стан здоров’я.

Старшого брата, 28 років, було захоплено у полон разом з іншими Азовцями 17-18 травня, він перебував в Оленівській колонії. Хлопець був одним із постраждалих внаслідок теракту 29 липня. Тоді росія підірвала барак з військовополоненими, щоб звинуватити в цьому Україну.  Військовий зазнав поранення та певний час перебував на лікуванні в Донецьку. 21 вересня він повернувся додому у межах обміну полоненими.

Для встановлення факту порушення прав двох братів ми звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргою про: :

  • Порушення права на життя (ст. 2 Конвенції) — понад 50 військовополонених, які перебували у смт. Оленівка, загинули внаслідок теракту, скоєного росіянами. Також довгий час високопосадовці рф та їх маріонеткові представники в Л/ДНР погрожують військовополоненим судами за «законами» Л/ДНР, яка передбачає смертну кару. Все це прямо та опосередковано створює реальну загрозу життю військовополонених та порушує їхні права.
  • Заборону катування (ст. 3 Конвенції) — під час подання скарги ми взяли пояснення у свідків, також колишніх військовополонених, які підтвердили нелюдське поводження з військовополоненими з боку рф. Їх тримають в антисанітарних умовах, не надають медичної допомоги, майже не годують та дають воду жахливої якості, що разом можна описати як поводження, заборонене Конвенцією. 
  • Право на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Конвенції) — ця стаття гарантує, що нікого не може бути затримано, крім як на законних підставах із повідомленням причин затримання особі та її близьким. росія не виконала цього зобов’язання, не має права затримувати українських військовополонених, тримати їх у полоні, особливо, враховуючи численні порушення правил Женевської конвенції про поводження з військовополоненими зі свого  боку;
  • Право на приватне та сімейне життя (ст. 8 Конвенції) — як і будь-яка людина, військовополонені мають право на спілкування з рідними, друзями та перебування з сім’єю. Ці права також гарантовано Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, яка їх розширює дозвіллям, навчанням, роботою. Проте росія не допускає до них представників міжнародних організацій, забороняє і заважає їм спілкуватися з рідними. 

Чому ми позиваємося до ЄСПЛ? 

ЄСПЛ  об’єднує країни Ради Європи під дією Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує кожному, чиї права було порушене та хто не може захисти їх на національному рівні, право звернутися за захистом до ЄСПЛ. Рішення цього суду є обов’язковими до виконання всіма членами Ради Європи.

Хоча держдума рф ухвалила закон, яким відмовляються виконувати всі рішення суду після 15 березня, росія, попри  це, продовжує нести відповідальність за всі свої діяння, які вона вчинила до 16 вересня 2022 року (день остаточного виключення із Європейського суду) і має відновлювати права людей та компенсувати шкоду.

Що далі? 

Нині ми чекаємо на модерацію скарги секретаріатом та передачі її на розгляд суду. Після цього, її швидше за все об’єднають із багатьма іншими зверненнями, що подають для захисту інших військовополонених та має початися період комунікацій, під час яких сторони надають додаткові пояснення, докази та фактично розглядають скаргу.

Процес захисту у суді не швидкий і займе кілька років. Проте ми вважаємо необхідним звернутися до ЄСПЛ, щоб довести та зафіксувати рішенням суду нелюдські порушення прав людини, скоєні росією. Ми не можемо допустити, щоб світова спільноту ігнорувала численні воєнні злочини росії та її небезпеку для світу. Жодна особа чи навіть держава не мають залишатися безкарними і попри те, що рф вже відмовляється виконувати рішення суду, ми бажаємо отримати призначення компенсації та виконати його у майбутньому за допомогою інших міжнародних та національних механізмів. 

Read More

Справа проти Альфа-Банку: інтереси банку у суді представляв захисник, чиї повноваження адвоката є сумнівними 

Суд допустив до участі у засіданні представника сторони Альфа-Банку, чиї повноваження щодо можливості вести адвокатську діяльність сумнівні. Саме за його підписом Альфа-Банк вимагав зробити слухання закритим. Необхідність у цьому обгрунтували банківською таємницею.

Крім того, суд проігнорував, що проросійський банк не сплатив визначену суму судового збору. А це 868 350 грн замість 2 481 грн. 

Чому це важливо? 

Конституцією України встановлено — виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Звісно, що законом встановлено певні виключення, проте справа на 8 мільйонів доларів до таких не належить. 

Фактично заяви, докази та пояснення цієї особи не може бути прийнято судом до уваги, оскільки остання не є учасником у справі і може бути виключно слухачем. Проте Господарський суд Києва у цій справі іншої думки. 

Крім того, суд прогавив і недоліки позовної заяви та порушив  провадження. Після аргументованого клопотання наших адвокатів суд не зупинив подальший розгляд справи, щоб Альфа-Банк сплатив решту 865 869 грн судового збору та суд продовжив слухання. 

«Господарський суд Києва демонструє виключні умови слухання справ за участі Альфа-Банку, ігноруючи, зокрема, конституційну реформу інституту адвокатури. Крім того, він дозволив, щоб сторона у цій справі оминула приписи закону хитрощами. Це недопустимо. Особливо, коли в інших судів через відсутність фінансування немає можливості надсилати поштову кореспонденцію та друкувати сторонам процесуальні документи»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду з вимогою сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Адвокати нашої компанії будуть оскаржувати позицію Господарського суду Києва в апеляції. Такі рішення є грубим порушенням процесуального права та є підставою для скасування рішення у цій справі. 

У цій справі адвокати нашої компанії захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More

Бюро економічної безпеки України: чи ефективно працює нове правоохоронне відомство? 

Торік наприкінці листопада у структурі українських правоохоронних органів з’явилося нове відомство — Бюро економічної безпеки України. А вже за місяць детективи БЕБ оголосили про першу першу підозру за несплату 66 млн грн податків.

Що це за орган та навіщо він Україні?

Історія створення відомства, яке замінить податкову міліцію та інші фінансові органи з розслідування та протидії економічним злочинам почалася у 2013 році. Головна причина — необхідність реформувати податкову та СБУ. На той час вони були фактично каральними органами, які тиснули на бізнес, мали корупційні ризики, а їхні функції дещо дублювалися. Хоча мали займатися протидією економічній та корупційній злочинності. 

Тоді Кабмін вперше представив концепцію Служби фінансових розслідувань України. Але вона не знайшла достатньої підтримки серед депутатів та Євросоюзу. У видозміненому вигляді цей та інші проєкт кочували з Мінфіну, КМУ до ВРУ і назад, поки у 2020 році, депутати не представили новий концепт — Бюро економічної безпеки. 

Наразі БЕБ займається протидією правопорушень в економічній сфері. Головна відмінність від колишніх органів — впровадження аналітичного підходу (збір та аналіз великих об’ємів даних, використання сучасних технологій OSINT — розвідки за відкритими джерелами тощо) до виявлення та розслідування фінансово-економічних злочинів. 

Першочергові завдання:

  • виявлення ризиків у сфері економіки
  • оцінка ризиків і загроз економічній безпеці держави, їх мінімізація
  • участь в удосконаленні законодавства у сфері протидії корупції 

А потім вже — кримінальні правопорушення у сфері економіки.

Яка підслідність БЕБ?

  • Підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку (ст. 199 ККУ)
  • Незаконні азартні ігри (ст. 203-2 ККУ)
  • Незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів (ст. 204 ККУ)
  • Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ)
  • Ухилення від сплати податків та ЄСВ (ст. 212, 212-1 ККУ)
  • Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ
  • нНезаконна приватизація (ст. 233 ККУ) тощо

Не обійшлося і без перетину з іншими органами. Так детективи БЕБ можуть розслідувати злочини щодо:

  •  розтрати, якщо предметом є бюджетне відшкодування (ст. 191 ККУ)
  •  протиправного заволодіння майном підприємства (ст. 206-2  ККУ)
  •  нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210  ККУ)
  •  видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 ККУ)

якщо досудове розслідування не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ. 

Однак це може викликати конфлікт між правоохоронними органами, коли на перших етапах ще не буде встановлено суб’єкт чи предмет злочину та боротьбу між органами за провадження. Що у підсумку призведе до недопустимості доказів та неефективності роботи детективів, слідчих та прокурорів.

Що зі статистикою? 

За останні кілька місяців БЕБ відзвітувалася про кілька гучних справ, серед яких:

  • Викриття так званого конвертаційного центру. Використовуючи фіктивні фірми, злочинна група допомагала підприємствам приховувати та переводити в готівку свої прибутки. Внаслідок незаконних оборудок вони привласнили понад 3,5 млрд грн. 
  • Працівники БЕБ за допомогою румунських прикордонників виявили чоловіка, який намагався перевезти незадекларовані 1,6 млн дол. США та 50 тис. євро (понад 66 млн грн). Гроші у нього вилучили. 
  • БЕБ арештував активи 420 млн грн та понад 700 тис. товарів компаній відомої російської бізнесвумен, яка володіє мережею магазинів «Brocard». 
  • Співробітники БЕБ запобігли розкраданню з бюджету 837 милн грн. Йдеться про  превентивні заходи, завдяки яким службовці 30 компаній подали уточнюючі декларації і  зменшили суму відшкодування від держави.
  • БЕБ оголосила підозри керівнику та заступнику начальника державного підприємства, яких звинувачуюють у привласнені та розтраті майна на понад 4 млн грн.

Проте діяльність БЕП не зовсім прозора у частині звітування. На офіційному сайті у розділі «Плани та звіти» відсутні статистичні відомості. На головній сторінці розміщені три пункти, що характеризують роботу відомства:

  1. Арештовано активів рф/рб — 40 млрд грн. 
  2. Упереджено розкрадання — 4 млрд грн. 
  3. Відшкодовано збитків у КП — 3,1 млрд грн.

У той же час Офіс Генерального прокурора у своїй звітності за перші 8 місяців цього року наводить такі дані:

  • всього у провадженні БЕБ перебуває 258 кримінальних правопорушень
  • вручено повідомлення про підозру 9 особам
  • до суду направлено 3 провадження
  • закрито 4 провадження
  • встановлена сума матеріальних збитків 39 307 тис. грн.
  • накладено арешт на 4200 тис. грн.
  • відшкодовано збитків — 0 грн.

З цього випливає, що статистичні дані ОГП та БЕБ не збігаються. Коли БЕБ говорить про неймовірні успіхи, Генпрокуратура їх спростовує та наводить свої цифри, такі як повна відсутність відшкодування збитків та різниця в сумі арештованих актів майже у 1000 разів. 

Навіть якщо статистика ОГП не охоплює арешти активів рф/рб, все одно цифра, яку дає прокуратура є меншою тої, яку наводить БЕБ у своїх новинах (наприклад, про арешт автомобілів вартістю 220 млн грн). 

Які проблеми та конфлікти?

По-перше, відтік кадрів. Штат БЕП складає 700 людей. Однак за інформацією з сайту, з серпня минулого року, на роботу було прийнято 370 людей і вже звільнили 79 — тобто майже 21,5 % від найманих працівників. Наразі у штаті 291 людина — тобто 41,5% від загальної чисельності (дані станом на 20 вересня). І логічно, що такі ротації впливають на якість роботи цього органу. 

Також стосуючись першого, не зрозуміло чому при першому конкурсі торік набирали людей без досвіду, а вже в новому вимагають загальний стаж роботи для аналітиків та стаж слідчої чи оперативно-розшукової діяльності для детективів. 

Робили це ймовірно, щоб швидко наповнити відомство та запустити його діяльність, нехтуючи ризиками якості та професійності співробітників, або щоб на роботу могли прийти старі кадри з податкових органів.

Інформації щодо територіальних управлінь взагалі немає. Нині з 23 необхідних створено лише 4 у Львівській, Київській, Одеській та Волинській областях, куди триває конкурс з добору кадрів.

По-друге, склад нового БЕБ. Більшість персоналу цього органу складають колишні працівники податкових органів та податкової міліції. Фактично кадри поповнилися старими міліціонерами, і на відміну від ДБР, для БЕБ не передбачалося пільг при  прийнятті колишніх співробітників податкових органів. Це певною мірою підриває довіру до оновлення системи захисту та протидії економічним правопорушенням в Україні.

По-третє, конфлікт із Радою громадського контролю. 18 липня рада призупинила свою роботу у конкурсних комісіях та звинуватило керівництво БЕБ у неналежній організації  та призначені на керівні посади у територіальних управліннях осіб із сумнівною репутацією. Це призводить до недійсності всіх результатів конкурсу після 19 липня до призначення нових членів Ради у комісії. Чи відбулося це насправді встановити важко, оскільки Рада не публікувала жодних протоколів після 18 липня.

По-четверте, хоча КПК визначив за БЕБ виключну підслідність щодо справ з організації незаконного азартного бізнесу (ст. 203-2 ККУ), досудове розслідування та процесуальне керівництво чомусь продовжують виконувати органи національної поліції та місцеві прокуратури. Якщо такі випадки траплятимуться і далі та щодо інших злочинів теж, це зрештою нівелює створення БЕБ.

Що далі?

За 10 місяців роботи і 7 в умовах війни БЕБ розпочав свою роботу, встиг пристосуватися до нових умов, проте зіштовхнувся із багатьма труднощами. 

Нині потрібен перезапуск роботи Ради громадського контролю та відновлення її довіри до керівництва органу, щоб забезпечити повноцінний та незалежний конкурс. Далі обрати голів та нарешті запустити роботу інших територіальних управлінь. 

Важливо вирішити проблему статистики. Це можливо завдяки впровадженню повністю уніфікованих форм звітності між ОГП та БЕБ, щоб їхні дані були однаковими, а бюро відкритими та прозорим. 

Як і будь-який інший орган він зіштовхнувся із конфліктами з іншими органами розслідувань, що не хочуть чи не можуть визнавати його виключну підсудність. Проте ця проблема притаманна всім новоствореним та старим відомствам, як НАБУ, ДБР, СБУ, і потребує комплексного вирішення у Кримінальному процесуальному кодексі. 
Наразі БЕБ не викликає ентузіазму у сторонніх спостерігачів. Його планували створити як ефективне оновлення української системи попередження та протидії економічній злочинності. Орган закладає дійсно нові та важливі першочергові принципи попередження економічних правопорушень та збитків, виявлення зон ризиків та протидії ним, і вже на другому плані постає його розслідувальна та карна функція. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану, коли він перекваліфікувався у напіввійськове відомство, що займається арештом активів рф/рб, він не зміг показати у повній мірі, через що важко зробити висновки. Проте через деякий час з притоком нових кадрів, запуском територіальних управлінь, довірою від громадського контролю на нас має чекати новий рівень економічної захищеності в Україні.

Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: суд продовжив досліджувати телефонні розмови фігурантів провадження

Аудіорозмови між фігурантами провадження у справі про закупівлю палива Міноборони були предметом дослідження у Вищому антикорупційному суді. Вже кілька засідань постіль суд досліджує матеріали негласних слідчих дій. 

Про що йдеться? 

Суть кримінального процесу полягає у тому, що прокурор має у суді довести те, що на його думку дійсно сталося і що він описав в обвинувальному акті — основному документі у справі. Для цього сторона обвинувачення має надати суду докази — письмові документи, аудіо- та відеозаписи чи пояснення свідків.

Але на цьому судовому засіданні було досліджено розмови, які не доводять нічого з того, що викладено в обвинувальному акті: 

  • розмови, записані уже після подій, досліджуваних у справі
  • розмови, які свідчитать, що більшість фігурантів справи знайома між собою — що не є порушенням і не оспорюється 
  • часто предметом розмови є відірвані від контексту запитання — і навіть прокурор не може достеменно знати про що йдеться, тому пропонує суду припущення

У чому суть справи? 

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Ціни було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі зростанням вартості палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор. 

Наша компанія представляє інтереси інвестора ТОВ  «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка. 

Сторона обвинувачення вважає, що посадовці Міноборони, компанії-постачальника та Володимир Трофименко змовились між собою, щоб незаконно заволодіти надбавкою до ціни на паливо.

Це не останнє засідання, присвячене дослідженню негласних слідчих дій і аудіозаписів розмов. Наступне призначено на 10:00 13 жовтня. 

Зі звітом із попереднього засідання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/nVvOrnR.

[:en]

Аудіорозмови між фігурантами провадження у справі про закупівлю палива Міноборони були предметом дослідження у Вищому антикорупційному суді. Вже кілька засідань поспіль суд досліджує матеріали негласних слідчих дій. 

Про що йдеться? 

Суть кримінального процесу полягає у тому, що прокурор має у суді довести те, що на його думку дійсно сталося і що він описав в обвинувальному акті — основному документі у справі. Для цього сторона обвинувачення має надати суду докази — письмові документи, аудіо- та відеозаписи чи пояснення свідків.

Але на цьому судовому засіданні було досліджено розмови, які не доводять нічого з того, що викладено в обвинувальному акті: 

  • розмови, записані уже після подій, досліджуваних у справі
  • розмови, які свідчитать, що більшість фігурантів справи знайома між собою — що не є порушенням і не оспорюється 
  • часто предметом розмови є відірвані від контексту запитання — і навіть прокурор не може достеменно знати про що йдеться, тому пропонує суду припущення

У чому суть справи? 

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Ціни було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі зростанням вартості палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор. 

Наша компанія представляє інтереси інвестора ТОВ  «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка. 

Сторона обвинувачення вважає, що посадовці Міноборони, компанії-постачальника та Володимир Трофименко змовились між собою, щоб незаконно заволодіти надбавкою до ціни на паливо.

Це не останнє засідання, присвячене дослідженню негласних слідчих дій і аудіозаписів розмов. Наступне призначено на 10:00 13 жовтня. 

Зі звітом із попереднього засідання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/nVvOrnR.

Read More

Справа проти Альфа-Банку: проросійський банк вимагає слухати справу у закритому режимі

Адвокати Альфа-Банку заявили про вимогу слухати справу у закритому судовому засіданні. Обгрунтовують це наявністю банківської таємниці.

Господарський суд Києва на цьому засіданні нічого не вирішив та взяв паузу до 27 вересня. 

Чому це важливо? 

Закритий розгляд справи означає, що громадськість не зможе стежити за процесом, а судове рішення — не буде опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Не можна допустити, щоб в умовах війни проти росії виконувалися забаганки банку з резидентами країни-агресора про нерозголошення інформації стосовно ходу розгляду справи. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду про вимогу сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Наші адвокати готують вмотивоване заперечення аби не допустити закритого розгляду справи, оскільки для такого процесу відсутні підстави. Ця позиція буде донесена до суду 27 вересня.

У цій справі адвокати компанії «‎Міллер» захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More