Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ).
Про що йдеться?
Продаж
- Раніше продавати майно представником від імені власника за довіреністю було заборонено.
Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна.
Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.
Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину.
- До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.
Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з:
- передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу
- виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу
Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів.
- Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо:
- майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
- бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі
Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.
«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,
коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Успадкування
1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).
Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця.
2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.
«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,
коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко.
[:en]
Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ).
Про що йдеться?
Продаж
- Раніше продавати майно представником від імені власника за довіреністю було заборонено.
Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна.
Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.
Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину.
- До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.
Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з:
- передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу
- виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу
Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів.
- Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо:
- майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
- бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі
Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.
«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,
оментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Успадкування
1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).
Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця.
2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.
«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,
коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко.
