Загальне

Мобілізація — одна з найактуальніших тем у новинах кожного українця з 24 лютого і донині. Зміни до законодавства та роз’яснення посадовців постійно підживлюють інтерес до неї з боку суспільства. 

І хоча про мобілізацію написано та сказано достатньо, все одно залишаються міфи, які передаються від кума до кума, та від сусіда до сусіда.

Тому ми вирішили розібратися з найпоширенішими помилковими судженнями про мобілізацію та розставити всі крапки над «і».

Міф №1. Вручення повістки не означає, що завтра на фронт

Більшість повісток видають для актуалізації облікових даних військовозобов’язаних. 

Після початку повномасштабного вторгнення багато людей покинули рідні домівки та переїхали до інших областей. Хтось вже повернувся, дехто продовжує залишатися там і досі. 

Оскільки у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні  «військкомати») немає відомостей про кількість військовозобов’язаних, що зараз проживають на території, за яку вони відповідають — повістки й роздають в громадських місцях та майже всім для того, щоб люди прийшли до центру комплектування та стали на військовий облік.

До речі, цей міф нерозривно пов’язаний з наступним.

Міф №2. Мій військкомат — це той, де я зареєстрований

Насправді — ні. Якщо військовозобов’язаний внаслідок початку повномасштабного наступу змінив місце проживання, він мусить протягом 7 днів після прибуття повідомити центр комплектування і стати на військовий облік.

Якщо пізніше людина захоче повернутися додому, вона повинна піти до центру комплектування й знятися з обліку. Зробити це буде потрібно не пізніше 3 днів до виїзду.

Міф №3. У мене білий білет — я не підлягаю мобілізації

Тут теж ні, адже білий «білет» частіше всього означає, що військовозобов’язаний не придатний до служби у мирний час, а от у воєнний час придатний, але обмежено. 

Тобто, служити візьмуть, але військово-лікарська комісія, яка буде перевіряти стан здоров’я, виключить можливість бути мобілізованим до певного роду військ чи на конкретні спеціальності. Наприклад, десантником, морпіхом чи снайпером не візьмуть, а от служити у тилу — запросто. 

Міф №4. Я підпадаю під 4 хвилю мобілізації, мене не мають зараз мобілізувати

Хвилі мобілізації — це умовний поділ, який позначає, які категорії людей перебувають у пріоритеті на призов. Однак документально хвиль мобілізації не визначено.

Де саме та скільки людей призивають центри комплектування на службу залежить насамперед від мобілізаційних завдань, які надає військове командування.

Якщо в територіальному центрі комплектування немає на обліку людей з бойовим досвідом, мобілізувати можуть людину і без нього, тобто з цієї самої «четвертої хвилі».

Проте таку людину відправлять на навчання, де вона повинна здобути знання та навички, які необхідні для ведення бою.

Міф №5. Бронювання дає можливість вільно виїжджати за кордон

Багато хто вважає, що отримавши право на звільнення від служби, через те, що його забронювали, людина матиме можливість вільно їздити на прогулянку в Амстердам чи на пиво в Мюнхен. Проте це не зовсім так.

Заброньований на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаний може виїздити лише зі службовою метою, тобто у відрядження. 

Для цього при перетині кордону потрібно мати документи, що підтверджують факт бронювання та відрядження. А підприємство, за яким людина заброньована, має звернутися до прикордонників з відповідним листом.

«Якщо ви маєте запитання щодо мобілізації чи порядку перетину кордону, краще не довіряти міфам та тим, хто їх поширює, а звернутися до спеціалістів за консультацією»,

коментує адвокат Юрій Мельник.

Ви можете звернутися до наших юристів будь-яким із цих способів:

• офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
• сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
• соцмережі Facebook та Instagram
• за телефоном +380 (67) 538 45 38

Катерина Гандзюк — херсонська активістка та керуюча справами виконавчого комітету Херсонської міськради. 31 липня 2018 року на неї жорстоко напали, виливши літр сірчаної кислоти. Через 3 місяці від отриманих травм Катерина померла у лікарні. Напад на херсонську правозахисницю скоїли через її активну громадську діяльність. 

Навіть після смерті Катерина зробила для України надважливу річ — об’єднала сотні небайдужих та активних людей у боротьбі за справедливе покарання замовників та виконавців нападу на неї. По спливу чотирьох років ми бачимо, що ці ж люди так само об’єднано та цілеспрямовано допомагають Україні у межах інших ініціатив, а зараз — ще й як волонтери і бійці на фронті.

Наша компанія пишається тим, що є дотичною до цієї спільноти, ми робимо все для того, щоб винних було покарано. 

На якому етапі справа організаторів нападу на Катерину Гандзюк? 

Наразі на лаві підсудних перебувають Олексій Левін та Владислав Мангер. 

Усіх ключових свідків у справі вже допитано, а письмові докази досліджено. 

Нещодавно свідок Сергій Торбін підтвердив у суді, що саме обвинувачений Олексій Левін замовив йому напад на Катерину, але діяв не в своїх інтересах, а як посередник від Владислава Мангера. Сам Сергій Торбін відбув покарання за цей злочин та був звільнений у лютому для участі у війні проти росії.

Надалі очікується допит свідків сторони захисту та окремих експертів. Тож справа через чотири роки вийшла на фінішну пряму та йде до завершення. 

Наступні засідання призначено на 12:00 1 та 2 серпня — відбудеться допит останнього (на цей час) свідка сторони обвинувачення.

Вирок у цій справі має довести, що в нашій державі існує правосуддя навіть за очевидної диспропорції фінансових ресурсів та зв’язків між жертвою та нападниками. 

Будемо інформувати про перебіг подій і дякуємо, що продовжуєте стежити за цією справою!

Наразі гостро стоїть питання “позбавлення громадянства”, особливо після чуток про те, що деякі бізнесмени та нардепи  ризикують залишитися без українського громадянства, не дивлячись на те, що ст. 2 ч. 3 ЗУ “Про громадянство” передбачено неможливість позбавити громадянина України свого громадянства.

Чи справді це так та чи можна бути позбавленим громадянства України? 

Питання громадянства – компетенція Президента?

Так, згідно зі ст 22 ЗУ “Про громадянство” саме Президент приймає рішення і видає укази відповідно про прийняття і припинення громадянства. Згідно з Законом існує 3 підстави втрати громадянства:

• добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави;
• набуття особою громадянства України внаслідок обману, у тому числі використання фальшивих документів для отримання статусу громадянина України;
• добровільний вступ на військову службу іншої держави.

Ст. 25 вказує, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства та вигнаний за межі країни. Проте стаття 106 Конституції каже, що Президент ухвалює рішення про прийняття до громадянства України або його припинення. Тобто, позбавити не можна, а от припинити – цілком можливо. 

Положення пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» не застосовуються, якщо внаслідок виходу з громадянства України громадянин України стане особою без громадянства. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. Громадянин України, щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України. 

Тож, терміни «позбавлення громадянства» і «втрата громадянства» мають суттєву різницю: перше розглядається як покарання за злочин, і внаслідок позбавлення людина стає взагалі апатридом (особою без громадянства). А втрата громадянства розглядається як наслідок саме за порушення законодавства про громадянство і може бути застосована до особи за умови, що втрата громадянства не спричинить випадок безгромадянства особи.

В Україні позбавлення громадянства – заборонено. 

Що буде з Корбаном та Коломойським? 

Пан Коломойський заявляє, що окрім українського в нього є паспорти Кіпру та Ізраїля. Стосовно подвійного громадянства Корбана інформації немає. 22 липня він намагався повернутися в Україну, проте як він повідомляє, співробітники Держприкордонслужби відмовили йому у в’їзді до країни й відібрали український паспорт. У акті вилучення йшлося про те, що документ недійсний, згідно з дорученням міграційної служби від 20 липня.

Чи законно це?

Практика свідчить, що Президент може на свій розсуд приймати рішення про втрату громадянства України. Навіть попри те, що Конституція і законодавство має суперечки, як то ст. 4 Конституції чітко каже, що в Україні існує єдине громадянство. А підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Чи є приклади втрати громадянства?

Так, є, досить відомі. Найвідоміший приклад – з Міхеїлом Саакашвілі. У його випадку  президент Порошенко спочатку дав український паспорт, а потім у 2017 році відібрав. Також приклад з Андрієм Артеменком. Він за місцем народження мав український паспорт, проте Петро Порошенко припинив  його громадянство через те, що той мав ще й канадський паспорт. Врешті Саакашвілі отримав свій паспорт назад указом Володимира Зеленського, а Артеменко програв судовий розгляд в Україні й живе у Канаді.