Блогерка Таїсія Маламан буде оскаржувати рішення суду у справі проти полковника ЗСУ Анатолія Штефана[:en]Блогерка Таїсія Маламан буде оскаржувати рішення суду у справі проти полковника ЗСУ Анатолія Штефана

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

  • не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
  • допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
  • не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
  • помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
  • неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
[:en]

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

  • не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
  • допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
  • не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
  • помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
  • неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Read More

З Днем Конституції!

Стаття 1 Конституції говорить, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. І от у XXI столітті нам знову доводиться віддавати життя за ці принципи. 8 років і 125 днів за вікнами наших домівок — війна. І щодня українці сміливо та самовіддано роблять один і той самий вибір — захищають своє право на життя, свободу і територіальну цілісність від другої армії світу. Це нас і відрізняє — росії невідомі ці принципи. 

26 років тому ухвалили найголовніший документ, що закладає фундамент правової системи незалежної України, встановлює рамку, в яку мають вписуватися будь-які інші норми права. 

Для юристів Конституція — не порожнє слово. Це наша Біблія, головна книга сили права, якою ми оперуємо щодня, захищаючи права кожного. 

Наша компанія допомагає державі реалізувати норми Конституції, відстоюючи права людей і вказуючи на помилки прокурорів та правоохоронців. І робить це з повагою до інституцій та нульовою толерантністю до корупції.

Дебати про Конституцію завжди триватимуть. Ми маємо вдосконалювати її, але не відмовляючись від базових засад. І одна з надважливих задач — вдосконалювати державні інституції, що відповідатимуть положенням Конституції та європейським нормам. Це все розвиватиме нас і державу в цілому. 

Тоді це свято набуде нових сенсів, бо для кожного українця «права та свободи» — це не просто слова на папері. 

Стоїмо. За свободу і незалежність до перемоги. За нами весь світ і сила права. 
Зі святом!
Read More

Позбавили водійського посвідчення: що робити? 

Ви не зупинилися на вимогу поліцейських, спричинили ДТП, були напідпитку за кермом чи скоїли якесь інше правопорушення — патрульні поліцейські складають протокол та тимчасово вилучають водійське посвідчення. До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортом.

Хто може позбавити права керувати транспортними засобами?

Лише суд і на певний строк. Якщо на вас було складено протокол і у вас забрали права — це поки що нічого не означає. Після складання адмінматеріалів працівники поліції передають їх до суду. Суд першої інстанції повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення, за яке передбачено позбавлення водійських прав, у межах строків накладення адмінстягнення (щонайменше 3 місяці).

Чи можна оскаржити рішення суду?

Постанова суду першої інстанції не є остаточною. Протягом 10 днів можна подати скаргу. А вже постанова апеляційного суду у таких справах буде остаточною і оскарженню не підлягатиме.

З якого моменту обчислюються строки позбавлення прав?

З дня винесення постанови про позбавлення цього права, але ніяк не з дня вилучення водійського посвідчення. Оскільки на цей час людина має тимчасовий талон на керування авто.

Іноді водії не віддають посвідчення правоохоронцям при оформленні протоколу. Тоді строк позбавлення спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення документа. Тобто, оскільки водій посвідчення не здав, строк позбавлення прав не йде. Однак водій вважається таким, що позбавлений водійських прав за рішенням суду, і керувати авто не має права.

Що буде, якщо керує авто водій, позбавлений прав?

Якщо водія, позбавленого права керування, зупинять поліцейські, його додатково притягнуть до відповідальності. 

«За керування авто водієм, якого вже позбавили прав, передбачено покарання  за ч. 4 ст. 126 КУпАП — штраф  20 400 грн. У такому випадку поліцейський виносить постанову на місці. Це не означає, що її не можна буде оскаржити. Можна, але вже в порядку адміністративного судочинства», — коментує адвокатка Marina Soroka.

Будьте уважні. Знайте свої права та активно і кваліфіковано відстоюйте їх!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав журналіста Сергія Нікітенка, друга загиблої активістки 

Сергій Нікітенко разом з Катериною Гандзюк співзаснував новинний сайт «Мост», який висвітлює місцеві херсонські новини і по сьогодні. 

Що Нікітенко розповів на суді? 

  • Про активну антиросійську позицію Катерини Гандзюк, та, зокрема, ставлення до обвинуваченого Владислава Мангера.
  • Підтвердив, що вона брала участь у створенні фільму «Хто ви, Містер Мангер?» про обвинуваченого Владислава Мангера (на той момент він був головою облради) — разом із Сергієм Нікітенком вона вклала гроші у стрічку, брала участь у розробці сценарію, написанні і зйомці окремих сцен у приміщенні міської ради. Пояснив, чому цей фільм мали б асоціювати з і Катериною, а не тільки з ним. 
  • Описав хронологію подій, згідно з якою напад на нього та на Катерину стався після того, як Владислав Мангер програв у Верховному суді справу про спростування інформації з фільму  «Хто ви, Містер Мангер?».
  • Підтвердив, що Катерина брала участь у виборчій кампанії тодішнього мера Херсона як керівник штабу. У тій кампанії Владислав Мангер теж претендував на посаду мера і програв. 
  • Підтвердив, що Катерина демонстративно припинила членство у «Батьківщині» через те, що туди включили Владислава Мангера і збирались його висунути на посаду мера. 
  • Підтвердив, що Олексій Левін користувався Фейсбуком під чужим ім’ям та неодноразово з’являвся в коментарях у публікаціях Катерини. 

Сторона захисту намагалася побудувати теорію про те, що всі друзі Катерини — колаборанти. Як на основний доказ посилалися на статтю в одній з інформаційних «помийок». Свідок, про якого у матеріалі теж йшлося, з’ясував, що розміщення такої публікації на сайті нібито коштує 20 тисяч гривень. Цікаво, що сьогодні, на наступний день після допиту свідка, згадка про нього просто зникла з сайту. Втім навряд хтось із учасників судового процесу сприйняв змовницькі теорії в замовних статтях серйозно.. 

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівницю справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. 

Наступне засідання, залежно від обставин, відбудеться в середині липня. Планують продовжити допит свідків сторони обвинувачення. Зацікавленим особам радимо стежити за анонсами та розкладом засідань на сайті Дніпровського районного суду.

У цій справі наша компанія представляє інтереси потерпілих у справі — батьків та чоловіка Катерини Гандзюк. 
Read More

Україні дали статус держави-кандидата у члени ЄС: що це означає? 

Зобов’язання і надію на світле майбутнє. Надання статусу кандидата фактично вказує на те, що країна може стати повноцінним членом ЄС. 

Між етапом отримання статусу кандидата і членством мають відбутися переговори між Україною та державами-членами ЄС стосовно умов партнерства та узгодження нашого законодавства з європейськими нормами за основними напрямками. 

Фінал цього процесу — договір про вступ України до Євросоюзу, який повинні ратифікувати всі держави-члени ЄС.

Що відбулося сьогодні? 

Поки що не йдеться про переговори безпосередньо про членство. Коли вони стартують — конкретних строків немає. І в принципі статус кандидата не гарантує переходу на інший етап.

Проте в рішенні Європейської ради (відповідно до того проєкту, який раніше оприлюднювали у ЗМІ) перелічені вимоги до України, які вона має виконати, щоб не втратити статус кандидата у члени: 

1.Механізм прозорого відбору суддів Конституційного суду 

Наразі процедура відбору суддів така: їх має призначати на конкурсних засадах Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів України — по 6 суддів від кожного. 

Фраза «на конкурсних засадах» означає, що кандидатів відбирають на відкритому конкурсі. Втім, як можна здогадатись, у це поняття можна вкладати дуже різне значення.

Проте найважливішим у цьому механізмі є забезпечення політичної незалежності Конституційного суду. Для цього важливо, щоб на обраних кандидатів дійсно ніхто не міг впливати. Є сумніви, що існуючий механізм відбору забезпечує політичну незалежність потенційних суддів КСУ.

Наприклад, Положення про проведення конкурсу для відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду визначає, що Президент затверджує склад конкурсної комісії  з-поміж правників із визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді КС України. Тобто за великим рахунком до складу цієї комісії можна призначити будь-кого. Потім ця комісія пропонує Президенту кандидатів на призначення суддями. Втім плюсом є те, що співбесіди з кандидатами в судді мають проводитись під час відкритих засідань комісії онлайн.

З’їзд суддів не створює ніякої конкурсної комісії та пропонує надсилати пакети документів для участі в конкурсі безпосередньо Раді суддів. Та, зі свого боку, буде організовувати обробку заявок кандидатів, рекомендує частину з них та виносить на голосування з’їзду суддів.

До речі, наразі триває конкурс на посади суддів КСУ за квотою з’їзду суддів.

Конкурсний відбір кандидатів за квотою парламенту полягає в тому, що пропозиції від парламентських фракцій щодо кандидатур отримує і обробляє уповноважений комітет ВР. Зі своїми рекомендаціями після співбесід комітет передає кандидатів на голосування до Верховної Ради.  

Чому так важливо, щоб існував прозорий механізм відбору цих суддів?

Суддя, обраний непрозоро і за якимись домовленостями — швидше за все залежний суддя. Залежний суддя — ризик для незалежності Конституційного суду України. А Конституційний суд — по суті останній бастіон та запобіжник від узурпації влади юридичними шляхами, переписуванням Конституції і руйнуванням системи стримувань і противаг у владі. В інтересах усіх нас, щоб цей орган був максимально стійкий до політичних впливів.

2.Продовження судової реформи, зокрема, створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів і перевірка доброчесності членів ВРП

Сюди входить питання формування нового складу Вищої ради правосуддя. 

Спеціальний орган — Етична рада, повинна оцінити відповідність критеріям професійної етики і доброчесності чинних членів ВРП та кандидатів на цю посаду. Далі рекомендувати суб’єктам призначення членів ВРП список кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду.

Суб’єкти призначення у такому випадку — з’їзди суддів України, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція прокурорів. 

Нині у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три та Голова Верховного Суду (він член ВРП за посадою).

ВРП це орган, який: 

  • вносить подання про призначення судді на посаду
  • ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності
  • забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді
  • утворює органи для розгляду дисциплінарних справ щодо суддів та розглядає скарги на рішення таких органів
  • ухвалює рішення про звільнення судді з посади
  • дає дозвіл на затримання судді чи утримання його під вартою/арештом

Тобто ВРП має ключове значення для того, щоб судова влада в Україні взагалі могла функціонувати. 

Інше проблемне питання — створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це орган, який:

  • добирає кандидатів для на посаду судді
  • проводить кваліфікаційне оцінювання суддів (визначає, наскільки кандидат відповідає вимогам до посади судді)
  • вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду

Зараз цей орган не сформований. Конкурсна комісія з відбору членів ВККС зібралася на перше засідання тільки в січні цього року. З лютого розпочався збір документів від охочих стати членом ВККС. Проте в перші місяці повномасштабної війни комісія не працювала. Тому фактично конкурс незрозуміло на якій стадії. 

3. Посилення боротьби з корупцією, зокрема, призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 

САП — це структурний підрозділ Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво над детективами у справах НАБУ. 

Наразі цей важливий орган без керівника — з серпня 2020-го.

Конкурс з відбору керівника САП проведено, але його переможця досі не призначили на посаду. Голова комісії ігнорує вимоги частини членів про призначення засідання для затвердження результатів. Тому фактично одна з побажань ЄС полягає у виконанні вимог закону і затвердженні результатів уже проведеного конкурсу.

Чому це важливо? 

Тому що частину процесуальних рішень у розслідуваннях, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, може ухвалювати тільки Генпрокурор чи його заступник. Керівник САП — заступник Генерального прокурора. Тобто він має повноваження підписувати ряд важливих документів у розслідуваннях НАБУ і має бути незалежним. Для того, щоб забезпечувати достатній рівень незалежності розслідувань НАБУ і САП.

Як висновок — ці вимоги мають під собою практичне підґрунтя і дійсно важливі для України безвідносно до членства в ЄС.

Інші вимоги ЄС: боротьба з відмиванням коштів (виконання рекомендацій FATF у цій сфері), втілення в життя антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини.

Що Україна отримає від статусу кандидата, хай навіть зараз з примарними перспективами на статус члена?

  • Підвищення інвестиційної привабливості (як би не смішно це звучало на фоні війни). Логіка така — держава, що відповідає критеріям членства в ЄС має достатньо розвинену економіку, стабільну політичну та правову системи, що дає достатньо гарантій для ведення бізнесу, зокрема, є сенс вкладати в нього гроші. Крім того, сама по собі перспектива членства в ЄС дає більше впевненості у стабільному майбутньому України. 
  • Доступ до грошей на приведення законодавства України у відповідність з європейським та імплементацію змін на практиці. 
  • Може розраховувати на вищий рівень солідарності країн ЄС. 
Тож ми вітаємо українців з цим історичним рішенням! Це беззаперечно наш спільний вибір і наша спільна перемога. Надважлива перемога. Ми дуже дорого за неї заплатили. 
Переконані, що вже в осяжному майбутньому Україна стане членом ЄС. Віримо, що у цьому випадку наша країна виконає всі пункти вимог Євросоюзу — нам таки вони більше потрібні. 
Read More

Що має знати кожен IT-працівник?

Юридичні питання стосовно мобілізації, з якими ви можете зіткнутися:

  • Які ваші права та обов’язки під час дії воєнного стану?
  • У яких випадках можлива відстрочка від мобілізації?
  • Як забронювати працівників на період мобілізації?
  • Що потрібно знати, щоб мобілізація відбулася відповідно до закону? 

На ці та інші актуальні запитання наші юристи відповідають на вебінарах, розроблених спеціально для ІТ-компаній.

Вже сьогодні замовляйте юридичний вебінар від Miller для всієї команди! 10 років нашого досвіду працюють на вас!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Команда «КОLO» допомагає нашим армійцям, а ми — здійснюємо юридичний супровід благодійного фонду 

KOLO — це команда топів продуктових компаній, які створили фонд оперативної допомоги після початку повномасштабного вторгнення рф. Нині  в організації працює майже 100 людей. Більшість із них — представники ІТ-індустрії. 

Основний напрям роботи фонду — забезпечувати українських військових у гарячих точках технічним обладнанням. Йдеться про дрони, тепловізори та рації. Від початку війни команда вже зібрала близько 100 млн грн і всі гроші пішли на армію. 

Наша компанія допомагає благодійному фонду з GR, юридичним супроводом, підготовкою звітної документації та розробкою договорів.  

Пишаємося такою співпрацею та дякуємо, що наші клієнти роблять усе можливе для перемоги України! 

Kyivstar, Readdle, Планета Кіно, Parimatch, Reface, Vimeo, Projector, ЛУН, Wise, Fedoriv agencyFrag lab, Grammarly. 

 
Більше інформації  https://www.koloua.com/.

Read More

Правовий захист під час війни: чи на часі? 

Ми впевнені, що допомога юриста у цей складний час така ж потрібна річ як візит до лікаря. Якщо є проблема — відкладати її вирішення не варто, це лише ускладнить ситуацію. 

Допомога юриста — це не лише про судові тяганини, а й про швидкі та корисні консультації на різні актуальні теми.

Звертайтеся до нас, назвіть пароль ЛЕНДЛІЗ та отримайте базову консультацію юриста за спеціальною ціною.

Що саме Miller може зробити для вас вже зараз:

  • Фіксація збитків для отримання компенсації від держави за втрачене майно як для громадян так і для бізнесу. Саме нині, поки механізму відшкодування ще немає — вкрай важливо правильно зафіксувати всі пошкодження, щоб у майбутньому не виникло проблем з компенсацією. 

Крім зруйнованого нерухомого майна компенсацію можна буде отримати і за речі, які зберігалися у приміщенні. Якщо не зафіксувати збитки і почати відновлювати приміщення, ніяка компенсація в подальшому не буде можлива. 

  • Документування воєнних злочинів. В умовах війни потерпілі від кримінальних правопорушень хибно думають, що не на часі звертатися до правоохоронців та ініціювати розслідування. Проте затримка зі зверненням може призвести до втрати важливих доказів, що унеможливить ефективне неупереджене розслідування.
  • Врегулювання співпраці з партнерами. Якщо ви ведете спільний бізнес, не зайвим буде врегулювати свою співпрацю з партнерами, учасниками вашого товариства аби не виявилося так, що у воєнний та післявоєнний період лише один з партнерів вкладався в розвиток компанії, а претендувати на дивіденди будуть всі. Партнерські договори розподіляють обов’язки кожного з партнерів та фіксують їх для уникнення недорозумінь. 
  • Поради щодо прав та обов’язків під час мобілізації, а також бронювання працівників. Повістки на вулицях та блокпостах, які заповнюють «на коліні» — все це порушення ваших прав, знати які ви просто зобов’язані. 
  • Виїзд за кордон. Хоча більшості чоловіків виїзд за кордон заборонений, є виключення, пов’язані зі станом здоров’я чи місцем роботи, проте самостійно розібратися у них може бути складно.
  • Захист від незаконного звільнення з роботи. У цей час бізнес намагається економити на всьому, а найлегше це зробити насамперед на співробітниках. Незаконні звільнення, невиплата заробітної плати — все це непоодинокі випадки.
  • Питання розлучення, аліментів чи отримання опіки над дітьми. Проблеми у людських стосунках можуть виникнути як у мирний час, так і під час війни.
  • Владнання конфлікту з орендодавцем стосовно зменшення або скасування плати за житло в період війни.
  • Супровід благодійного фонду зі старту потребує професійної юридичної підтримки, інакше ви ризикуєте втратити спеціальний статус некомерційної організації та будете зобов’язані сплачувати податки через помилки у роботі. 
  • Захист бізнесу. Ми виявляємо слабкі місця, надаємо консультації як можна їх усунути, навчаємо персонал правильній комунікації з правоохоронцями, надаємо конкретні алгоритми дій під час кризових ситуацій, а також представляємо інтереси бізнесу при взаємодії з правоохоронцями та судами. 
  • А також захист репутації, стягнення кредитів та заборгованостей, оформлення грошової допомоги чи спадщини тощо

Як бачимо, думка про те, що у період війни юридичні послуги не потрібні — це міф. Miller продовжує працювати та допомагати тим, хто потребує допомоги. 

Звертайтеся до нас просто зараз — будь-яким з цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Насильству – ні! Що змінить стамбульська конвенція?

Верховна Рада проголосувала у першому читанні закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи щодо запобігання насильству проти жінок, домашньому насильству, а також боротьби з цими явищами. Коротко — Стамбульську конвенцію. 

Що це за документ? 

Це перший міжнародний юридично обов’язковий законодавчий акт, спрямований захищати права жінок в усьому світі, як у мирний час, так і під час війни. 

У 2016 році Верховна Рада вже намагалася ратифікувати конвенцію. Проте більшість парламентарів відмовилися розглядати документ, бо поборники «традиційних сімейних цінностей» були переконані, що документ містить норми, нібито неприйнятні для нашого суспільства. Також виникли проблеми з термінами «гендер» та «гендерна ідентичність». Українські законодавці вважали, якщо ці терміни внести до вітчизняного законодавчого поля, то це з часом може викликати підміну «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді одностатевих шлюбів. 

Нині конвенцію підписали понад 46 країн та ЄС (36 країн ратифікували, Туреччина денонсувала). Попри те, що Україні була однією з країн-авторок, і підписала документ ще у 2011 році, ратифікувати вдалося лише нині. 

Що важливо? 

Конвенція визнає насильство над жінками порушенням прав людини та дискримінацією, фіксує загальні принципи — як саме ці права мають захищатися і встановлює кримінальну відповідальність за насильство. Крім цього, під дію документу потрапляють також і чоловіки, діти та люди літнього віку, якщо вони зазнають домашнього насильства. 

У законі вказано, що Україна не розглядає жодне з положень Конвенції як таке, що зобов’язує внести зміни до Конституції чи Сімейного кодексу, інших законів щодо інститутів шлюбу, сім’ї та усиновлення, а також таке, що втручається в право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних переконань. 

Які дії криміналізовано конвенцією?  

  • психологічне, фізичне насильство 
  • переслідування
  • сексуальне насильство, зокрема, зґвалтування, сексуальне домагання
  • примусовий шлюб 
  • каліцтво жіночих геніталій 
  • примусовий аборт та примусова стерилізація

В українському законодавстві криміналізовано такі правопорушення, як примушення до шлюбу (ст. 151-2 КК України); психологічне, фізичне насильство (ст. 126-1 КК України — домашнє насильство, ст.ст. 125, 122, 121 КК України — тілесні ушкодження); зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок (ст.ст. 152, 153, 154 КК України);  примушування до аборту або стирилізації (ст. 134 КК України). При цьому, є кримінальні правопорушення, які не мають законодавчого закріплення.

Наприклад, в Україні немає кримінального покарання за переслідування жінок — сталкінг. У багатьох країнах за це можна потрапити до в’язниці. У нас же, за наявності доказів, можна спробувати відкрити кримінальне провадження за ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя), це єдина стаття за яку хоч якось можна зачепитись в контексті переслідування. Проте і вона рідко дає належний результат, адже тут має бути склад злочину. І саме Стамбульська конвенція дає належний механізм врегулювання цього питання. 

З 2017 року Україна почала імплементувати в національне законодавство положення Стамбульської конвенції, КК України доповнено статтею 126-1 (домашнє насильство). За це передбачено:  

  • від 150 до 240 годин громадських робіт або до 6 місяців арешту 
  • до 5 років обмеження волі 
  • до 2 років позбавлення волі 

Проте, здебільшого ця норма не діє, а сама правоохоронна система не завжди зацікавлена у притягненні до відповідальності кривдників. 

Чому це важливо?

Конвенція засуджує всі прояви дискримінації щодо жінок та юридично зобов’язує країну, що ратифікувала документ, створити правову базу для боротьби з насильством. 

Йдеться про упередженість щодо будь-якої ознаки, як-от: статі, гендеру, раси, кольору шкіри, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, стану здоров’я, інвалідності, сімейного стану, статусу мігранта чи біженця або іншого статусу.

Україна, ратифікувавши документ, повинна буде адаптувати як законодавство, так і правоохоронні органи до норм конвенції. Це може напряму вплинути на ставлення правоохоронців до фактів насильства над жінками та домашнього насильства.

Що зміниться в законодавстві?  

Мають з’явитися:  

  • Офіційні органи, що відповідатимуть за координацію, виконання, моніторинг та оцінку політики та заходів щодо запобігання всім формам насильства. Координуватимуть збір даних про факти насильства, аналізуватимуть їх і поширюватимуть результати. 
  • Спеціалізовані служби підтримки для жертв насильства (для всіх жінок — жертв насильства та їхніх дітей). 
  • Притулки (на державному рівні) у достатній кількості для безпечного розміщення жертв, особливо жінок та їхніх дітей, та надання їм дієвої допомоги. 
  • Цілодобові телефонні лінії допомоги для надання консультацій, тим хто зазнав насильства (анонімно). 
  • Консультативні центри допомоги жертвам згвалтування або сексуального насильства для надання медичної допомоги, судово-медичної експертизи, підтримки у випадку травм і надання консультацій жертвам. 
  • Захист та підтримка дітей-свідків усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування конвенції. 
  • Можливість повідомити компетентним організаціям або органам про насильство від очевидців (зокрема, якщо є підтвердження, що насильство систематичне і може повторитися). 
  • Компенсація жертвам насильства від кривдника. 

Імплементація конвенції в українське законодавство може займати тривалий час. Законодавці мають узгодити її норми з національним законодавством. Наприклад, доповнення статей кримінального, цивільного кодексу, внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» тощо. 

Як відбуватиметься розслідування? 

Україна повинна забезпечити ефективне розслідування та судовий розгляд справ, що підпадають під норми конвенції. Щоб розслідування та розгляд здійснювали без затримки та з урахуванням прав жертв. 

Що стосується вироків? 

Україна повинна під час ухвалення вироків враховувати рішення судів інших країн-учасниць конвенції стосовно подібних правопорушень. 

Що передбачає провадження ex parte та ex officio?

Розслідування не буде залежати від того, подала потерпіла сторона заяву чи ні. Тобто людина, яка зазнала насильства, не зможе забрати заяву, злочин все одно будуть розслідувати. 

Що передбачає міжнародне співробітництво?

Конвенція забезпечує, що якщо жертви зазнали насильства в іншій країні, мають право   подати заяву до правоохоронних органів. Якщо договори про взаємну правову допомогу в кримінальних справах, екстрадиції або виконанні судових рішень, не укладено, то конвенція може бути правовою підставою для надання допомоги.

«Стамбульська конвенція містить норми, покликані захищати жінок від будь-яких проявів насильства, насамперед, вдома від чоловіка. Однак, попри те, що у фокусі жінки, бо вони страждають найчастіше, положення конвенції стосуються чоловіків та дітей. Тобто тепер домашнє насильство не буде просто «нашою особистою справою», це вже буде підсудна справа. Під впливом конвенції має змінитися підхід поліцейських до подібних інцидентів та можливість розслідувати незалежно від наявності або відсутності заяви від постраждалої особи. Чоловік, який вдарив жінку, а потім попросив забрати заяву (б’є, бо любить), більше не зможе маніпулювати. Бо потерпіла не матиме можливості відкликати заяву про злочин»,

коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.
Read More

Справа Катерини Гандзюк: суд завершив допит одного з основних свідків — Сергія Торбіна 

У червні 2019 року Торбіна засудили як підбурювача до 6,5 років в’язниці. Він фактично був посередником між замовниками нападу та виконавцями. Торбін визнав свою провину, уклавши угоду зі слідством. З початком повномасштабної війни з росією Торбіна помилували указом Президента. Він приєднався до Української добровольчої армії.

Що Торбін розповів на суді? 

Він підтвердив свої свідчення, що давав на досудовому розслідуванні, зокрема:

  • Саме Олексій Левін замовив Торбіну напад на Катерину Гандзюк. 
  • Він же передавав гроші за напад — завдаток та решту суми після виконання замовлення. 
  • Левін і Торбін для обговорення справи зустрічалися у парку в центрі Херсона. Під час однієї з розмов Левін сказав Торбіну що замовник «Ніколайович», на уточнююче питання, чи це Мангер — кивнув головою. Торбін підтвердив, що Левін «Ніколайовичем» називав тільки Владислава Мангера. 
  • Торбін підтвердив, що Левін несамостійно ухвалював рішення, йому потрібно було з кимось радитися, щоб погоджувати окремі кроки виконавців. 
  • Саме Левін повідомив  Торбіну домашню адресу Катерини Гандзюк. 
  • Зі слів Торбіна суть замовлення була в тому, щоб завдати Катерині Гандзюк тяжких тілесних ушкоджень та «вивести її з ладу» на кілька місяців. 
  • Торбін визнав, що раніше під час розслідування говорив про намір завдати Катерині легких тілесних ушкоджень у межах стратегії захисту, щоб уникнути покарання за більш тяжкий злочин.

Попри перебування у СІЗО, Олексій Левін неодноразово телефонував Сергій Торбіну та просив не приходити в суд та не давати свідчення. Аудіоповідомлення з таким проханням Торбін надав для прослуховування в суді. Олексій Левін на запитання суду — чи він говорить на аудіозаписі — відмовився відповідати, пославшись на право не свідчити проти себе. 

«Тобто Торбін підтвердив, що саме Олексій Левін замовляв напад на Катерину. Але він був не «самостійним гравцем», а представляв інтереси Владислава Мангера. У самого Левіна особистих претензій до Катерини не було. Нічого нового в цій версії немає, проте важливо, що свідок сказав це прямо в суді. Тому що суд не може опиратись на його попередні пояснення, надані слідчим під час досудового розслідування.

Обвинувачені та їхні адвокати останні місяці перед початком повномасштабної війни неодноразово згадували Торбіна і пропонували суду його допитати, щоб розставити всі крапки над «і». Ймовірно, це відбувалося, бо  вони вірили в успіх таємних переговорів Левіна і Торбіна, і що останній не свідчитиме в суді. Очевидно план провалився», — прокоментувала наша адвокатка Ольга Веретільник

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. Наступного тижня, 22 і 23 червня продовжать допит свідків сторони обвинувачення.

У цій справі наша компанія представляє інтереси потерпілих у справі — батьків та чоловіка Катерини Гандзюк.

Read More