Сьогодні бронювання для збереження кваліфікованих кадрів є критичним завданням для будь-якої галузі, а в ІТ-сфері це питання набуває особливого значення. Адже саме ці фахівці є рушійною силою технологічного прогресу та економічного зростання країни. В умовах війни, коли багато підприємств стикаються з необхідністю бронювання своїх працівників, забезпечення стабільної роботи ІТ-компаній стає важливою умовою для підтримки економіки України.
Станом на травень 2024 року в Україні було заброньовано понад 700 000 працівників, із них в ІТ-індустрії – лише 4 000. Це при тому, що за даними IT Research Ukraine, в Україні працює 2150 IT-компаній. Причина такої низької кількості бронювань полягає у складності механізму бронювання. Однак сьогодні ІТ-бізнес має додаткові можливості для збільшення кількості збережених працівників.
Переваги резидентства Дія.City для бронювання працівників
Резиденти Дія.City мають значні переваги при бронюванні своїх працівників. Для бронювання співробітників кожній компанії необхідно пройти два основних етапи: отримання статусу критичного підприємства для індустрії та подання списку працівників для бронювання, який пройде погодження.
Для отримання статусу критичного бізнесу компанія повинна відповідати щонайменше трьом з семи критеріїв:
Підприємство є резидентом Дія.City.
Загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує еквівалент 32 млн євро.
Розмір середньої заробітної плати по підприємству — не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період (за даними Держстату за 4 квартал 2021 року).
Відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ.
Підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави, відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 р. № 83.
Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА).
Два з цих критеріїв виконати неважко: достатньо вчасно платити ЄСВ та виплачувати зарплату працівникам не нижче середньої по регіону. А от третій критерій виконують переважно великі підприємства — якщо ви не резидент Дія.City. Сам факт ведення бізнесу в цьому податковому режимі виконує умову третього критерію та дозволяє успішно пройти процедуру бронювання працівників.
Процедура бронювання працівників для ІТ-компаній
З липня 2024 року для бронювання працівників існує два способи – загальний та “єБронювання”.
Загальний спосіб займає кілька тижнів або навіть місяців і включає такі кроки:
Подання документів і списку кандидатів на бронювання до Мінцифри.
Перевірка документів Мінцифрою.
Погодження документів з Міноборони.
Подання погоджених списків до Мінекономіки.
Прийняття рішення про бронювання військовозобов’язаних Мінекономікою.
Надсилання рішення до Міноборони та підприємства.
Повідомлення ТЦК та СП про бронювання.
Видача витягу про бронювання працівникові.
Надсилання повідомлення до ТЦК та СП.
Зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.
єБронювання — це новий механізм електронного бронювання. Замість кількох тижнів на підготовку документів та їх візування міністерствами, достатньо зробити кілька кліків, завантажити список працівників для бронювання та отримати результат вже за годину. єБронюванням не можуть скористатися органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, критично важливі для забезпечення потреб Збройних Сил. А також спеціалізовані установи ООН, міжнародні судові органи, донорські організації та їхні українські представництва й філії.
Переваги єБронювання
Забронювати працівників можна за годину (максимум — за 1 добу).
Не потрібно заповнювати різноманітні заяви та списки з паперовими документами.
Не потрібно перевіряти актуальність ВОС, місце обліку та звання працівника.
Можна забронювати працівників навіть за наявності застарілих військово-облікових документів.
Не потрібно додатково відвідувати ТЦК — дані про бронювання одразу відображаються в Резерв+.
Умови для використання єБронювання
Працівник має перебувати на військовому обліку.
ПІБ працівника та його РНОКПП мають збігатися з даними Пенсійного фонду України й даними ЄДР «Оберіг».
Підприємство повинно мати актуальний статус критично важливого для галузі економіки.
Бронювання працівників є критичним для забезпечення стабільної роботи ІТ-компаній. Резиденти Дія.City мають значні переваги у цьому процесі, що дозволяє ефективно зберігати кваліфіковані кадри. Електронне бронювання значно спрощує процедуру та знижує бюрократичні перепони, що дозволяє компаніям швидше адаптуватися до нових умов та забезпечувати безперервність бізнес-процесів.
Євгеній Скуратівський, адвокат Miller Law Firm для The Page
З 18 травня 2024 року в Україні запрацювали нові закони щодо військового обліку громадян. Зміни охоплюють не лише громадян, але й бізнес, який тепер має більше обов’язків, а посадові особи компаній можуть нести адміністративну відповідальність за порушення нових норм.
16 липня 2024 року: дата, яка змінила правила гри
16 липня 2024 року стало знаковим днем для багатьох українців та бізнесів. З цього моменту нові правила військового обліку та мобілізації набули повної сили, охоплюючи широкий спектр обов’язків. Відтепер усі громадяни віком від 16 до 60 років мають бути зареєстровані в системі військового обліку з актуальними даними, а бізнес зобов’язаний контролювати й забезпечувати виконання цих вимог.
Роль бізнесу у новій системі
Раніше компанії вже мали певні обов’язки щодо військового обліку своїх працівників, але тепер їхня роль стала ще важливішою. За новим законом, компанії мають вести військовий облік виключно на основі актуальних військово-облікових документів. Вони також повинні брати участь в оповіщенні громадян і повідомляти ТЦК про будь-які порушення правил обліку працівників або навіть звільняти їх у разі необхідності.
На підприємствах повинні бути призначені відповідальні особи, які будуть контролювати виконання військових обов’язків працівників, стежити за проходженням медичних оглядів, навчань, а також готовністю до мобілізації у разі потреби.
Адміністративна відповідальність: наслідки за недотримання правил
Нові закони також внесли зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці зміни передбачають більш суворі санкції за порушення правил військового обліку в компанії. Якщо бізнес не виконує свої обов’язки або не надає необхідну інформацію ТЦК, на нього можуть накласти штраф.
Зокрема, стаття 210-1 КУпАП передбачає такі розміри штрафів:
Вперше: від 17 000 до 25 500 грн.
Вдруге: від 25 500 до 34 000 грн.
В особливий період (тобто під час війни): від 34 000 до 59 500 грн.
Під час воєнного стану порушення одразу кваліфікуються за найсуворішим пунктом, і мінімальний штраф становить 34 000 гривень. Це має стимулювати бізнес відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.
Нова процедура накладення штрафів
Новий закон передбачає дві основні зміни у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП:
Під час воєнного стану працівники ТЦК тепер складають не протокол, а одразу виносять постанову про притягнення до відповідальності. Це означає, що рішення ТЦК стають обов’язковими без додаткового судового розгляду.
Неявка відповідальної особи компанії на виклик до ТЦК не заважає притягнути її до відповідальності заочно.
Репутаційні ризики: більше, ніж адміністративні санкції
Хоча закон не передбачає кримінальної відповідальності для компаній за порушення мобілізаційних правил, репутаційні ризики завжди були і будуть для бізнесу набагато вагомішими. Компанії, які не виконують своїх обов’язків, можуть втратити довіру держави, партнерів та клієнтів, що призведе до значних економічних втрат.
Можливі репутаційні наслідки:
Втрата довіри з боку держави: порушення вимог мобілізаційного законодавства може призвести до втрати довіри з боку державних органів, що загрожує додатковими перевірками й наглядом.
Втрата права на бронювання: недотримання вимог військового обліку може позбавити підприємства права на бронювання працівників, навіть якщо вони мають статус критичного підприємства.
Втрата партнерів та клієнтів: партнери та клієнти зазвичай надають перевагу співпраці з компаніями, які дотримуються законодавства та етичних норм, тим більше в умовах повномасштабної війни.
Фінансові наслідки та банкрутство: невиконання мобілізаційних обов’язків може призвести до розірвання контрактів і навіть до банкрутства.
Висновки:
Нові закони щодо мобілізації значно розширюють обов’язки як для громадян, так і для бізнесу. Виконання цих вимог є важливим кроком у підвищенні готовності країни до оборони. Мобілізаційний комплаєнс, тобто дотримання мобілізаційних вимог – це не лише законний обов’язок бізнесу, але й внесок у безпеку та стабільність країни.
Репутаційні ризики, пов’язані з недотриманням мобілізаційних правил, можуть мати більш вагомі наслідки для бізнесу, ніж адміністративні штрафи. Втрата довіри з боку держави, партнерів та клієнтів може призвести до серйозних економічних втрат, зниження конкурентоспроможності та навіть банкрутства. Тому компаніям варто приділяти належну увагу мобілізаційному комплаєнсу та регулярно проводити внутрішні аудити для забезпечення належного військового обліку своїх працівників.
Ірина Відловська, радниця практики вирішення спорів Miller Law Firm для AgroPortal
Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, врожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.
Чому агробізнес у топі ризикових індустрій для рейдерів?
Агробізнес займає одну з провідних позицій серед ризикових індустрій для рейдерів з кількох причин.
Земля є одним з найцінніших ресурсів, особливо в Україні, де родючі ґрунти є основою аграрного виробництва. Контроль над великими земельними ділянками дає можливість отримувати високі прибутки, що робить агропідприємства привабливими для рейдерів.
Агробізнес часто володіє великими земельними площами, що можуть бути цінними для розширення інших бізнесів чи розвитку житлово-комерційних проектів. Землі можуть мати велику ринкову вартість, особливо в добродійних місцях або розвинених аграрних регіонах.
Сільське господарство та агробізнес часто привертають інтерес через високу доходність. Успішні агробізнес-підприємства можуть мати стабільні доходи, що робить їх привабливими для захоплення та контролю.
Недосконале законодавство та відсутність чітких правил щодо власності та користування земельними ділянками створюють правові лакуни, які використовують рейдери. Це дозволяє їм маніпулювати документами та здійснювати незаконні дії.
Захист прав власності та ефективне управління ризиками є критичними для збереження стабільності та розвитку аграрного сектора в Україні.
Високий рівень корупції в правоохоронних та судових органах дозволяє рейдерам діяти безкарно. Вони можуть отримати підтримку корумпованих чиновників, що значно полегшує захоплення агропідприємств.
В умовах політичної нестабільності чи корупції агробізнес може стати мішенню для впливових осіб чи організацій, які можуть використовувати рейдерство як інструмент для збагачення або впливу.
Багато фермерів не мають достатнього правового захисту та знань, що робить їх вразливими до рейдерських атак. Відсутність ресурсів для боротьби з рейдерами також ускладнює ситуацію.
Сільські райони часто стикаються з економічними проблемами, що створює соціальну напругу і сприяє випадкам агрорейдерства. Наприклад, низький рівень зайнятості та відсутність альтернативних джерел доходу можуть змушувати деяких людей шукати шляхи до швидкого збагачення, включаючи інвазію на чужі власності.
Агробізнес, з його великими земельними активами та високою доходністю, представляє собою значний економічний інтерес для рейдерів. Легкість доступу до цих активів через недосконалість правової системи або політичну нестабільність підвищує ризики незаконного захоплення. Однак з належними заходами захисту та розумним управлінням ризиками можна зменшити вплив рейдерства на агробізнес та забезпечити стабільність виробництва та розвитку галузі.
На які саме активи агробізнесу найчастіше посягають рейдери?
Найчастіше рейдери намагаються захопити земельні ділянки, оскільки це основний актив агропідприємств.
Також під загрозою є врожаї. Готовий до збору врожай є швидким і легким джерелом доходу для рейдерів.
Сільськогосподарська техніка є цінним активом, який можна швидко реалізувати або використовувати на інших захоплених підприємствах.
Нерухомість та інфраструктура: складські приміщення, ангари, офіси та інша нерухомість також часто стають об’єктами рейдерських атак.
Як можна захистити активи та запобігти рейдерству?
У першу чергу потрібно забезпечити своєчасну та правильну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та інші активи. Це ускладнить можливості для рейдерських атак. Також варто регулярно проводити аудит юридичних документів, щоб виявити потенційні ризики та виправити недоліки.
Укладайте договори оренди або власності з чіткими умовами, щоб уникнути можливих правових спорів. Співпрацюйте з кваліфікованими юристами для отримання консультацій та супроводу в правових питаннях.
Фермери повинні бути поінформовані про свої права та механізми захисту від рейдерських атак. Це включає участь у навчальних програмах та консультації з юристами.
Важливим елементом уникнення ризиків агрорейдерства є прозорість земельних операцій. Впровадження електронних реєстрів та інших технологій для забезпечення прозорості земельних операцій.
Співпраця з аграрними асоціаціями та громадськими організаціями, які займаються захистом прав фермерів, може надати додаткові ресурси та підтримку у боротьбі з рейдерами. Наявність фахівців з аграрного права, до яких можна звернутися у разі необхідності.
Використання систем відеоспостереження, датчиків та інших засобів для моніторингу та захисту своїх активів. Впровадження цифрових технологій для управління земельними ресурсами та контролю за операціями. Використовуйте датчики та системи сигналізації для запобігання незаконним діям на території підприємства.
Створення системи раннього попередження. Потрібно мати мережу інформаторів. Створення мережі інформаторів серед місцевих жителів та працівників підприємства, які можуть попереджати про можливі рейдерські атаки. Регулярний аналіз ризиків та вразливих місць підприємства з метою виявлення та усунення потенційних загроз.
Активна робота з медіа є необхідною. Поширення інформації про діяльність підприємства через медіа для підвищення його прозорості та відкритості. Використання медіа для привернення уваги громадськості до проблеми агрорейдерства та отримання підтримки.
Захист активів агробізнесу в Україні вимагає комплексного підходу, що включає юридичні, освітні, технологічні та соціальні заходи. Прозорість операцій, підвищення рівня правової грамотності, активна співпраця з громадськими організаціями та боротьба з корупцією є ключовими елементами успішної стратегії захисту від агрорейдерства. Лише спільними зусиллями держави, бізнесу та громадськості можна забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору та захистити його від загроз.
Як діяти, якщо ви дізналися про спробу або активний початок рейдерських дій?
Негайно зверніться до правоохоронних органів. Подавайте заяву про спробу незаконного захоплення та вимагайте розслідування. У заяві детально опишіть ситуацію, зазначте осіб, які брали участь, і надайте всі наявні докази.
Надайте поліції всі докази, включаючи фото, відео, документи та свідчення очевидців. Це допоможе швидше розпочати розслідування.
Залучіть юристів. Зверніться до адвокатів, спеціалізованих на агрорейдерстві, для захисту ваших прав у суді та підготовки необхідних документів.
Інформуйте громадськість. Поширюйте інформацію про спробу рейдерства через ЗМІ та соціальні мережі, щоб привернути увагу громадськості та отримати підтримку. Швидко поширте інформацію про спробу рейдерства через засоби масової інформації та соціальні мережі. Зробіть публічні заяви через прес-релізи або прес-конференції, щоб повідомити про ситуацію та закликати до дій. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Мобілізація підтримки. Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку та допомогу. Залучіть місцевих жителів та співробітників підприємства до захисту активів. Їхня підтримка може бути вирішальною у критичний момент.
Захист активів: фізична охорона, моніторинг та спостереження. Якщо ситуація загострюється, найміть приватну охорону для захисту території підприємства та запобігання незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження та сигналізації, щоб мати докази незаконних дій та швидко реагувати на загрози.
У випадку спроби або активного початку рейдерських дій важливо діяти швидко та рішуче. Негайне звернення до правоохоронних органів, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки можуть допомогти захистити ваші активи та права. Впровадження запобіжних заходів та розробка плану дій також сприятимуть зниженню ризиків у майбутньому. Спільні зусилля підприємців, громадськості та державних інституцій є ключем до ефективного захисту агробізнесу від рейдерських атак.
Постійно аналізуйте ситуацію та вразливі місця вашого підприємства, щоб уникнути подібних атак у майбутньому. Розробіть детальний план дій на випадок повторної спроби рейдерства, включаючи контакти з адвокатами, правоохоронними органами та громадськими організаціями.
Як діяти в разі фактичного вилучення активів рейдерами, фізичному захопленні нерухомості, погрози застосування зброї?
Ситуація з фактичним вилученням активів рейдерами, фізичним захопленням нерухомості та погрозами застосування зброї є вкрай небезпечною. Дії в такій ситуації повинні бути оперативними та добре координованими.
Перше, що необхідно зробити – це негайно звернутися до правоохоронних органів. Зателефонуйте до поліції та повідомте про захоплення, надаючи максимально детальну інформацію про ситуацію, включаючи кількість нападників, наявність зброї та стан постраждалих.
Докази: Фіксуйте докази (фото, відео) за можливості. Це допоможе у розслідуванні та судових процесах.
Якщо є загроза життю та здоров’ю працівників, негайно евакуюйте їх з території підприємства. Не вступайте в конфлікти з рейдерами, особливо якщо вони озброєні. Ваша безпека та безпека ваших працівників важливіші.
Залучення юристів. Негайно зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на захисті прав власності та агрорейдерстві.
Інформування громадськості. Поширте інформацію про інцидент через засоби масової інформації та соціальні мережі. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Найміть приватні охоронні служби для захисту території підприємства та запобігання подальшим незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження, датчики руху та сигналізації для моніторингу та захисту ваших активів.
Співпраця з державними органами. Звертайтесь до вищих органів влади та правоохоронних структур, якщо місцева поліція не вживає належних заходів. Залучайте до справи прокуратуру, СБУ та інші правоохоронні органи для комплексного розслідування.
Психологічна підтримка постраждалих. Забезпечте психологічну підтримку для працівників та членів родини, які постраждали від інциденту. Залучайте професійних психологів для надання допомоги тим, хто зазнав стресу або травми.
Дії у випадку фактичного вилучення активів рейдерами, фізичного захоплення нерухомості та погроз застосування зброї повинні бути швидкими, рішучими та добре координованими. Негайне звернення до правоохоронних органів, забезпечення безпеки людей, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими елементами успішної стратегії захисту. Також важливо забезпечити фізичний захист активів та співпрацю з державними органами для повного розслідування та захисту ваших прав.
Як повернути вилучені рейдерами активи агробізнесу?
Незаконне вилучення активів, фізичне захоплення нерухомості та погрози застосування зброї створюють вкрай небезпечні ситуації для підприємців. У таких умовах важливо знати, як діяти для повернення своїх активів. Ця стаття надасть покрокову інструкцію, як захистити свої права та повернути вилучене майно.
Якщо ваші активи були незаконно вилучені, перший крок – негайно звернутися до місцевого відділення поліції та прокуратури. Подача заяви про злочин є необхідною для офіційного розслідування. У заяві потрібно детально описати обставини захоплення, зазначити всіх причетних осіб та надати наявні докази: фотографії, відео, свідчення очевидців.
Наполягайте на залученні слідчих для розслідування випадку рейдерства. Підтримуйте регулярний контакт з правоохоронцями для відстеження прогресу розслідування. Важливо не допустити затягування справи та вимагати оперативних дій.
Зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на аграрному праві та питаннях рейдерства. Професійний юрист допоможе вам розробити правову стратегію та подати необхідні позови до суду про захист прав власності та повернення незаконно вилучених активів. Вимагайте накладання арешту на ці активи до завершення розслідування. Це допоможе зупинити подальше використання чи перепродаж вашого майна рейдерами.
У разі позитивного рішення суду вимагайте його виконання через державну виконавчу службу.
Іноді медіація та переговори з рейдерами можуть бути ефективними для повернення активів без тривалих судових процесів.
Збирайте всі можливі докази рейдерства: фото, відео, свідчення очевидців, копії документів. Кожен доказ може стати вирішальним у судовому процесі та допомогти довести вашу правоту.
Проведіть детальний аналіз усіх юридичних документів, щоб виявити можливі підстави для рейдерства та недоліки в захисті активів. Залучіть до цього процесу юристів, які зможуть виявити слабкі місця та запропонувати шляхи їх усунення.
Перевірте дані в державних реєстрах на предмет змін у праві власності.
Організуйте прес-конференції для інформування суспільства про ситуацію та заходи, що вживаються для повернення активів. Публічний резонанс може змусити правоохоронні органи діяти швидше та ефективніше.
Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку. Колективні зусилля мають більшу вагу та можуть допомогти у вирішенні конфлікту.
Повернення активів, вилучених рейдерами, вимагає швидких та рішучих дій. Звернення до правоохоронних органів, юридичні заходи, збір доказів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими кроками для захисту ваших прав. Співпраця з державними органами та громадськими організаціями також відіграє важливу роль у вирішенні конфлікту. Лише спільними зусиллями можна захистити агробізнес від загроз рейдерства та забезпечити стабільний розвиток галузі.
Важливі зміни щодо порядку проведення перевірок ритейлу
Зміни відбулись в сфері проведення перевірок ритейл-бізнесу, а саме державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, і для таких підприємств (Retail I FMCG), запроваджено наступні зміни:
Якщо товари не відповідають вимогам якості, замість штрафу бізнес зможе просто утилізувати цей товар (раніше необхідно було привести товар у відповідність до вимог, що створювало додаткові витрати і втрачалась можливість отримати прибуток від продажу такої продукції)
Перевірки відтепер можна знімати на фото й відео
Інспектори можуть запросити документи на продукцію лише тоді, якщо чітко встановлено, що продукція не відповідає вимогам до неї, несе якісь ризики або є небезпечною, а не в усіх випадках
Оплата всіх додаткових експертиз для перевірки товарів за рахунок держави, а не компанії
Зменшено штрафи (якщо бізнес є платником єдиного податку)
Зміни почнуть діяти з 21.12.2024, а тому до цього моменту в підприємців є час, щоб провести внутрішні аудити, та готуватися до візиту інспекторів, а щоб перевірка пройшла без штрафів, то залучайтесь підтримкою адвокатів завчасно.
Виняток: уже набрала чинності норма про застосування штрафу в 34 000 грн за повторне введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, упродовж 3 років після попереднього порушення (раніше повторним вважалося порушення, допущене впродовж 1-3 років після першого).
Важливе оновлення форми заяви для військовозобов’язаних.
16 серпня уряд оновив порядок оформлення відстрочки від мобілізації (постанова № 560 від 16.05.2024) “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.
Поговоримо про те, як змінилася форма заяви на відстрочку і чому це стосується всіх, хто має право на відстрочку.
Що змінилося?
Фактично, це дрібниці, бо до форми заяви уряд додав лише пункти, у яких мають поставити галочку ті, хто оформлює відстрочку на підставі постійного догляду або утримання близьких осіб. Проте через це юридично форма заяви змінилася для всіх, хто наразі оформляє відстрочку, а це означає, що заяву за новою формою мають подавати всі претенденти на відстрочку.
Якщо ви вже оформили відстрочку, не потрібно бігти й оформлювати її наново.
Якщо ви подали заяву за старим зразком, і її ще не розглянули, не виключено, що комісія може формально відмовити у відстрочці та попросити вас подати заяву за новою формою.
Якщо ж ви тільки збираєтесь подавати заяву, переконайтеся, що заповнили саме нову актуальну форму.
Якщо у вас або у працівників вашого бізнесу виникають складнощі з оформленням відстрочки, ми із задоволенням проконсультуємо вас і допоможемо правильно подати та оформити документи з першого разу.
UPD.: Уже отримали від детективів повідомлення про завершення розслідування. Сторона обвинувачення відкрила матеріали!
Суддя ВАКС відмовила у розгляді повторного клопотання про продовження строків розслідування у кримінальному провадженні стосовно Andriy Kobolyev.
Ми вдячні суду за справедливе рішення, що не дає детективам НАБУ змогу далі затягувати справу нашого клієнта Андрія Коболєва. Пан Коболєв не порушив закон України й відсутність результатів п’ятирічного розслідування тільки підтверджує позицію наших юристів.
12 квітня суд уже відмовив у задоволенні аналогічного клопотання, але сторона обвинувачення вдруге звернулась з подібним клопотанням.
Захист наполягав, що сторона обвинувачення зловживає своїми правами, тому що відмова у задоволенні клопотання про продовження строків досудового розслідування чітко передбачає конкретні дії, що має вчинити прокурор:
закрити кримінальне провадження;
звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Можливість повторного звернення з проханням про продовження строку розслідування законом не передбачена. Тобто після 12 квітня прокурор мав би обрати один із трьох перелічених варіантів дій, а отже в той чи інший спосіб завершити розслідування.
Суд підтримав цю позицію та погодився, що повторне клопотання не підлягає розгляду.
Ухвала слідчого судді про залишення клопотання детектива без розгляду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 5 днів. Проте на той момент часу для продовження строку досудового розслідування просто не залишиться. Тож очікуємо подальших кроків НАБУ та САП.
У досудовому розслідуванні справи Андрія Коболєва нарешті поставлено крапку! Ми так думали кілька годин.
Вищий антикорупційний суд почув нашу позицію і відмовив НАБУ в продовженні строків досудового розслідування. У детективів залишилось менше 10 днів до завершення слідства.
Сторона обвинувачення просила продовжити терміни розслідування ще на три місяці
для закінчення судово-економічної експертизи, отримання відповідей на запити про міжнародну правову допомогу та аналізу документів.
Адвокати Андрія Коболєва довели суду безпідставність запиту детектива: «Сьогодні минає 1723-ий день розслідування. Цей кейс не має виключної складності, яка б завадила завершити всі необхідні слідчі дії та за майже 5 років роки встановити наявність чи відсутність складу злочину в справі Коболєва».
Слідчий суддя підтримав позицію адвокатів та визнав недоведеність позиції детектива щодо продовження досудового розслідування.
Рішення, яке сьогодні ухвалив ВАКС, не підлягає оскарженню в апеляції. Далі у НАБУ є три законні сценарії дій:
завершити слідство до 19 квітня 2023 року та направити справу до суду з тією кількістю доказів, яка є станом на зараз;
зупинити строки досудового розслідування на час очікування реакції на запит про міжнародної правової допомоги;
закрити кримінальне провадження.
Але НАБУ вирішило діяти всупереч вимогам закону. Детективи не можуть оскаржити рішення про відмову, тому вирішили звернутись до ВАКС повторно — з таким самим клопотанням про продовження строків розслідування. О 19:00 нам вручили відповідне клопотання разом із клопотанням про продовження обов’язків Андрія Коболєва в рамках запобіжного заходу.
Ми невідкладно поінформуємо ВАКС про таке зловживання правами з боку НАБУ.
Для тих, хто дочитає цей пост до кінця, буде пасхалка від Android.
Вчора Дніпровський суд міста Києва допитав експертів про дані з телефону обвинуваченого в замовленні вбивства Катерини Гандзюк, Олексія Левіна.
На телефоні виявили контакти ішого фігуранта справи Владислава Мангера, підписаного як «Босс», відео спільного відпочинку з Мангером в бані та докази того, що Левін активно цікавився особою Катерини Гандзюк та розслідуванням нападу на неї.
Експертизу проводила державна експертна установа, але до роботи також залучили експерта компанії «Епос» — дистриб’ютора ізраїльського програмного забезпечення, створеного для дослідження електронних носіїв інформації. Він створив копію мобільного телефону Олексія Левіна, який вилучили під час обшуку. Ця копія була надана в якості матеріалів справи сторонам та вже досліджувалась в суді як доказ.
На вчорашньому засіданні розмова з експертами фокусувалась на питанні: чи могла інформація на мобільному телефоні змінюватись під час копіювання або після нього. За заявами експертів, — ні не могла. Телефон був запаролений, і експерти, копіюючи інформацію, не знали пароля. Щоб копіювати дані і прочитати їх в спеціальному софті, знати пароль не потрібно, але змінити скопійовану інформацію неможливо.
Цікаво, що при дослідженні в пам’яті телефона Левіна знайшли файли, датовані майбутніми датами: 2036, 2037, 5364 роками. Експерт пояснив, що це нормально для систем Android. Розробники часто ховають в програмах «пасхалки» (навмисно приховані повідомлення або відсилки), в тому числі, в вигляді таких от аномальних дат.
У четвер, 30 березня, юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси колишнього в.о. генерального директора аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне, подала апеляцію на вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Першого березня ВАКС визнав Євгенія Дихне та Олесю Левочко винними у зловживанні владою та призначив їм покарання у вигляді п’яти та чотирьох років позбавлення волі відповідно, а також сплату солідарно 10 мільйонів гривень.
Адвокати вимагають повного передослідження доказів через неповноту та постановлення виправдувального вироку для клієнтів. Вони підкреслюють, що НАБУ/САП/ВАКС три роки займалися справою, яка мала б розглядатися у порядку господарського судочинства. Оскільки таємниця досудового слідства більше не поширюється на даний судовий розгляд, адвокати вирішили зробити безпрецедентний хід та викласти усі матеріали у публічний доступ на сайті www.nojustice.com.ua. Це допоможе не тільки правовій спільноті здійснити власний case study, але і будь-якій зацікавленій особі зробити власні висновки.
Перше, на чому акцентували адвокати – відсутність корупції у справі як такої, адже, як визначено в самому рішенні ВАКС, ані Дихне, ані Левочко жодної вигоди не отримували. “Згадка про корупцію відсутня у матеріалах обвинувачення. Її навіть не намагалися довести. Суд навіть не дійшов висновку, що Євгеній Дихне чинив якісь дії на свою користь, отримуючи, наприклад, “відкат”. Не було такого, це навіть не доводилося, навіть не розслідувалося”.
“Цінність, якій завдається шкода у кримінальному провадженні, це об’єкт. На думку суду цінністю є бюрократичні процедури, які сам суд вважає громіздким механізмом. Але замість того, щоб встановити інтереси служби як ті, які встановлені установчими та стратегічними документами аеропорту “Бориспіль”, зокрема, зростання пасажиропотоку та економічних показників, суд бере і підміняє уявлення про те, що є цінністю”, – вважає Артем Крикун-Труш, адвокат Лесі Левочко. “Крім того, суд залишає поза увагою той факт, що якби не попередні договори, аеропорт би не отримував ніяких доходів. Тому для оцінки економічної складової треба порівнювати попередні договори не з ціною на конкурсі через два роки, а з нулем.” – додає адвокат.
Що конкретно закидають Дихне і Левочко, та що кажуть адвокати
Євгеній Дихне обвинувачується в тому, що уклав у 2016 році попередні договори оренди з ТОВ “Артерія груп” та ТОВ “Кофе Бар Плюс” нібито за зниженою вартістю, без погодження з органом управління аеропорту – Мінінфраструктури і без проведення конкурсного відбору орендаря.
Як зазначають прокурори і суд у першій інстанції, це призвело до завдання збитків державі на 15,7 млн грн. При чому збитків на 10 млн грн було ніби завдано Фонду держмайна (ФДМ), а решта – аеропорту. Аеропорт цього не визнав. А Фонд держмайна в особі Д.Сенниченка підписав цивільний позов. Прокурори і суд також вважають, що у Дихне була співучасниця злочину – його підлегла, керівниця Служби орендних відносин Олеся Левочко, яка користуючись “некомпетентними та не професійними” працівниками Фонду нібито затягувала конкурси.
Адвокати ж, хоч і не заперечують факту укладання попередніх договорів, але категорично заперечують нанесення збитків, змову та затягування конкурсів аеропортом.
По-перше, як зазначають адвокати, попередні договори укладалися саме на користь аеропорту, а не на шкоду його інтересам. Більш того, дії Євгенія Дихне, навпаки, принесли підприємству прибуток. А розрахунок розміру недоотриманих доходів був зроблений у 2019 році на основі висновку приватного спеціаліста про його теоретичне уявлення щодо ціни оренди в аеропорту “Бориспіль” у 2016 році. При тому, реальні договори на реальні аналогічні об’єкти до уваги спеціалістом не взяті, тому це помилковий підхід. А сам висновок спеціаліста не може вважатися доказом взагалі.
Як стають пособниками у справах НАБУ. Історія Олесі Левочко
“У мене є своя особиста історія відносин з НАБУ”, – каже Леся Левочко. “Детективи НАБУ з’явилися в аеропорту влітку 2019 року. Я і моя підлегла були викликані до приймальні Генерального директора, щоб всіляко допомагати детективам, які цікавилися проблемами аеропорту, зокрема, і орендою.”
28 серпня 2019 року у Міністерстві інфраструктури за ініціативи детектива НАБУ С.Бравермана відбулася нарада, на якій обговорювалися питання проблем орендних відносин в аеропорту. Учасники наради, зокрема, Фонд держмайна та Міністерство інфраструктури мали зробити все від них залежне, щоб пришвидшити процедури – частіше публікувати оголошення та не тримати у Міністерстві інфраструктури на погоджені документи, а аеропорт – припинити підписання попередніх договорів.
“У вересні 2020 року о 7 ранку мене викликали на обшук до квартири, де я не проживала. Нічого там не знайшли. Вручили мені підозру та викликали на допит в цей же день на 15 годину.”
А потім розпочалися схиляння до угоди зі слідством з тим, що Леся Левочко дала покази на Євгенія Дихне. Аргументи про те, що ніяких вказівок він їй не надавав, а між нею і Генеральним директором завжди був по субординації ще один керівник не бентежили детектива. З цього моменту почався психологічний тиск: що на допит будуть викликатися її діти, що на підставі листа НАБУ на Міністерство інфраструктури її відсторонять від роботи. “Я маю велику повагу до НАБУ як органа і маю велику надію, що свого часу там буде проведено аудит щодо дотримання детективами норм етики та моралі. А цей конкретний випадок є поведінкою конкретного детектива, а не нормою поведінки НАБУ”, – резюмувала Леся Левочко.
Рішення ВАКС – “процесуальна аплікація” із цитат науковців, щоб приховати відсутність доказів складу злочину
Суд вважає, що Дихне – за пособництва Левочко – скористався знанням “про некомпетентність працівників Фонду”. З одного боку, суд сам визнав “некомпетентність” сімох членів комісії Фонду, які мали проводити конкурси на оренду площ, однак, переклав вину за зрив конкурсів на Євгенія Дихне з його підлеглою.
Колегія суддів констатує, що між Дихне і Левочко були ординарні стосунки керівника і підлеглої, однак кваліфікує їх як змову.
На думку суду, “Бориспіль” перераховував 70% орендної плати від попередніх договорів до бюджету з метою створити видимість легальності цих грошей.
“Як нам розвивати економіку, якщо держава не знаходитиме адекватні моделі ринкової взаємодії з бізнесом? Саме в цій взаємодії і знаходяться перспективи розвитку держави.”, – пояснює позицію сам Дихне. “Виходить, що наша нова антикорупційна вертикаль, збудована за новими демократичними принципами, у стилі ОБХСС захищає соціалістичну власність від того, щоб ефективні менеджери її не порушили. У мене розрив шаблону. З однієї сторони ми кажемо, що у нас ліберальна ринкова економіка, а з іншої вимагаємо діяти як у совку. Найбільший відомий мені совок – аеропорт Мінська – сам розпоряджається своїми площами, а “Бориспіль – ні”.” – резюмує він.
“За цей час навіть Фонд держмайна з 2019 року змінив свою процедуру по передачі в оренду приміщень, проводячи її через Prozorro-продажі й електронні оголошення. Багато речей змінилося, але ж їх не було в 2015-2016 роках“, – акцентує колишній очільник аеропорту. Однак суд відкинув аргумент Дихне про архаїчність законодавства про оренду у вироку.
Це рішення прямо суперечить принципу верховенства права, яке має пріоритет над верховенством закону. Закону, якому потрібен аудит якості. Так само як і невідкладний аудит kpi НАБУ.
Адвокати подали апеляційну скаргу і щиро розраховують на фундаментальне розуміння поставленої проблеми суддями Апеляційної палати ВАКС.
Сьогодні на судовому засіданні у справі Катерини Гандзюк прокурор оприлюднив нові докази. Це протокол допиту свідка Павла Пилипенка, який відбувся у жовтні 2022 року. Сторона обвинувачення долучила їх до клопотання про продовження запобіжного заходу для підозрюваних Владислава Мангера та Олексія Левіна.
У цьому допиті Пилипенко свідчить, що дізнався про причетність Владислава Мангера до вбивства зі слів Ігоря Павловського, який також є свідком у цій справі. Також Пилипенко чув розмову між Олексієм Левіним і Сергієм Торбіним (виконавцем), яка ймовірно стосувалась виконання замовлення про напад на Катерину Гандзюк.
Після цього під час допиту в іншому кримінальному провадженні Павло Пилипенко розповів, що його намагався підкупити син Мангера, аби він змінив показання на користь Мангера-старшого в справі Каті Гандзюк.
Сторона захисту, звісно, виступала проти долучення протоколу допиту до матеріалів. Втім, в цій частині думки адвокатів Мангера і самого Мангера відрізнялись. Останній погоджувався на долучення документу до матеріалів, але заявляв, що інформація в них неправдива.
Натомість, Дніпровський районний суд прийняв аргументи прокурора та залишив Владислава Мангера та Олексія Левіна під вартою ще на два місяці. Наступне засідання суду призначено на 4 квітня, відбуватимуться допити експертів.
завершити слідство до 19 квітня 2023 року та направити справу до суду з тією кількістю доказів, яка є станом на зараз;
зупинити строки досудового розслідування на час очікування реакції на запит про міжнародної правової допомоги;
закрити кримінальне провадження.