З кінця квітня діють нові правила проведення фінансового моніторингу по переказам коштів. У зв’язку з цим, чи можна здійснювати перекази більше 5 000 грн та невже адвокати зобов’язані повідомляти про нелегальні дії клієнтів?
Що змінилося у процедурі переказу коштів?
Основною зміною є ідентифікація особи при переказі коштів. Що це означає?
Ідентифікація – це надання банку відомостей про відправника коштів.
Як здійснити переказ коштів та ідентифікацію?
1. При переказі коштів з картки на картку ідентифікація здійснюється автоматично при вході в онлайн банкінг.
2. Для переказу коштів через термінал необхідно скористатися власною карткою та пін-кодом для ідентифікації, адже банк має всі відомості про власника картки з моменту її оформлення.
3. В іншому випадку потрібно звертатися до каси банку. Ідентифікація в такому випадку здійснюється по документу, що посвідчує особу (паспорт).
Отже, особа повинна мати банківську картку або документ, що посвідчує особу щоб здійснити ідентифікацію при переказі коштів.
Чи потрібно підтверджувати походження коштів?
Ні, підтвердження походження коштів необхідне лише для великих платежів – понад 400 тис грн. Отже, якщо ви переказуєте кошти своїм батькам чи дітям, то не потрібно подавати до банку довідку про доходи чи інші документи щодо походження цих коштів.
Чи потрібна ідентифікація при купівлі через Інтернет?
Якщо оплата здійснюється онлайн, то для ідентифікації достатньо буде номеру картки, з якої здійснюється переказ коштів. У разі накладного платежу, на пошті повинні будуть перевірити ваші документи (паспорт) для здійснення переказу коштів за отриманий товар.
Чи завжди потрібна ідентифікація?
Ні, ідентифікація не вимагається у разі:
• зняття коштів з власного рахунка;
• переказ коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів, штрафів та пені;
• переказ коштів за житлово-комунальні послуги;
• переказ електронних платіжних засобів чи грошей для оплати товарів чи послуг, за наявності номеру електронного платіжного засобу чи картки;
• переказ до 30 000 грн з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом;
• переказу коштів готівкою в межах України до 5 000 грн.
Отже, якщо ви хочете переказати до 5 000 грн через термінал своєму другу, то ідентифікація не потрібна, однак якщо сума буде більшою, то необхідно ідентифікуватися з допомогою картки або переказати кошти через касу банку, де у вас попросять документ, що посвідчує особу.
Якщо ви сплачуєте за комунальні платежі, то ідентифікуватися також не потрібно і так само в інших випадках, наведених вище.
А ТЕПЕР ДЛЯ АДВОКАТІВ…
Невже адвокати повинні перевіряти та звітувати про свого клієнта?
Нові правила розширили коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, до яких тепер також відносять:
• адвокатське бюро/об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріусів;
• суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги.
Такі особи повинні стати на облік до Держфінмоніторингу, подавши спеціальну форму із зазначенням коду виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Коли адвокат повинен проводити фінансовий моніторинг клієнта?
Якщо адвокат бере участь та/або допомагає клієнту у плануванні чи здійсненні таких операцій:
• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
При виконанні цих умов, адвокат повинен здійснювати належну перевірку клієнта та повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри щодо нелегальності дій клієнта, незалежно від суми. Так-так, повідомляти необхідно уже з моменту підозри, яка повинна базуватися на ризик-орієнтованому підході.
Це означає, що потрібно враховувати такі критерії ризику клієнта: географічне розташування реєстрації, наявність у клієнта статусу публічного діяча, неприбуткової організації, проведення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або суті діяльності клієнта, вид товарів чи послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, спосіб надання (отримання) послуг та інші.
Такі ризики адвокат повинен визначити самостійно на основі критеріїв ризику Нацбанку або Держфінмоніторингу.
Які винятки із правила?
Адвокати не зобов’язані здійснювати перевірку та повідомляти про свої підозри у випадку:
• надання послуг щодо захисту клієнта;
• представництва інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
• надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Яка відповідальність?
Введена жорстка система штрафів, зокрема за неналежну перевірку клієнта; за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин; за неподання, несвоєчасне подання, або подання недостовірної інформації Держфінмоніторингу та інші. Розмір штрафів при цьому становить від 170 000 до 340 000 грн.
Дані зміни є лише початком, адже до кінця 2020 року встановлений перехідний період, протягом якого всі положення та порядки щодо переказів коштів та ідентифікації особи будуть приводитися у відповідність до нових вимог.
