Сьогодні Шевченківський районний суд м. Києва не скасував рішення Служби безпеки України про примусове повернення за межі України білоруського активіста Олексія Боленкова.

У чому суть справи?

Наш Клієнт — громадянин Білорусі. У 2014 році він приїхав до Києва та був учасником Революції гідності. Після цього щодо нього в Білорусі розпочалися репресії, він був змушений залишитись в Україні.

Ввечері 21 квітня до його помешкання в Києві прийшли з обшуком працівники поліції, а після — співробітники СБУ.

Нашому Клієнту вручили рішення СБУ про примусове повернення за межі України, зазначивши, що він нібито створює загрозу національній безпеці.

Право на перебування в Україні

У самому рішенні СБУ, яке до того ж було складено з порушеннями, відсутні посилання на конкретні факти та обставини, які б могли обґрунтувати необхідність вислання білоруського активіста з України. Навіть під час суду представники СБУ не надали доказів для доведення своєї позиції.

З 2014 року по сьогоднішній день Олексію Боленкову не було повідомлено про підозру у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень. А тим більше таких, які могли створювати загрозу нацбезпеці України.

… Білорусь чи Росія?

На виїзд з України Олексію Боленкову після вручення рішення СБУ давали одну добу. Країну для виїзду він мав обрати самостійно за вказаний час, бо це не депортація.

Оскільки мова йде про громадянина Білорусі, безвізовий режим між Україною і ЄС на нього не розповсюджується. Це означає, що активіст міг виїхати до Білорусі чи, приміром, Росії. Де, з огляду на його політичні погляди, могла бути загроза особистій безпеці нашого Клієнта.

Рішення суду

Суд відмовив у визнанні протиправним та скасуванні рішення СБУ щодо примусового повернення за межі України білоруського активіста Олексія Боленкова.

Оновлено. У повному тексті рішення суду зазначено, що у ході здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення національної безпеки України отримано інформацію щодо порушення Олексієм Боленковим законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Однак не вказано жодної конкретної дії Олексія Боленкова, яка б суперечила інтересам нацбезпеки України, шкодила б її суверенітету, територіальній цілісності і конституційному ладу.

Також суд вирішив, що рішення СБУ, яке було складене з помилками і не відповідає чітко регламентованій формі, затвердженій Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Суддя не врахував і порушення процедури, передбаченої Інструкцією, посилання Адвокатів на неналежність та недопустимість доказів СБУ.

Більше того, суд також допустив численні процесуальні порушення під час розгляду даної справи.

Адвокати Міллер, юридична компанія вважають таку позицію суду необґрунтованою та невмотивованою, тому ми будемо подавати апеляційну скаргу.

Read More

Річковий рейв скасували безпідставно. Доказ

Ми доводимо, що держава порушує права громадян, скасувавши фестиваль. І будемо далі захищати права рейверів по цьому кейсу, тому що Річковому рейву бути!

Що сталось?

З 28 по 30 травня у місті Вишгород планувалося проведення фестивалю електронної музики Річковий Рейв. Однак за день до початку його зірвала поліція.

Пізніше організаторам заходу надійшов лист з вимогою з’явитися на засідання комісії з питань районної техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Там їм повідомили, що захід проводити не можна, оскільки:

– організатори нібито не забезпечать карантинні обмеження у зв’язку з COVID-19;

– в кілометрі від місця проведення заходу знаходиться шлюз, що регулює рівень води у річці, і учасники фестивалю буцімто створюють потенційну загрозу для стратегічного об’єкта.

З такими аргументами комісія одноголосно заборонила проведення Річкового рейву.

Заборона безпідставна? Так.

Адвокати Міллер, юридична компанія звернулись до Міністерства інфраструктури та держпідприємства водних шляхів “Укрводшлях” із запитом про те, чи дійсно організатори порушують якісь норми.

І нам відповіли, що на території, де планується фестиваль, немає шлюзу.

Крім того, відповідно до містобудівної карти Вишгорода, — місце проведення не належить до охоронюваних зон. Ця карта також підтверджує і відсутність шлюзу на цій території.

Такі необґрунтовані дії органів державної влади завдали збитків організаторам фестивалю і порушили не тільки їх права, а й права рейверів, які придбали квитки на захід.

У зв’язку з цим, ми будемо дуже ретельно слідкувати за дотриманням законності в тому, що робитимуть представники влади, тому що:

– фестиваль таки відбуватиметься з 30 липня по 1 серпня;

– з 16 червня Україна у “зеленій зоні” і на всій території діють найлегші карантинні обмеження — ніяких заборон щодо кількості відвідувачів, усім учасникам лише необхідно носити захисні маски;

– існуючий десь далеко від місця проведення фестивалю шлюз, не є підставою для обмеження прав громадян на участь у музичній події.

Read More

Миколі Тищенку відмовлено у задоволенні позову до Гео Лероса

Сьогодні Київський апеляційний суд скасував рішення Печерського районного суду м. Києва, який раніше задовольнив вимоги народного депутата Миколи Тищенка про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації до нашого Клієнта, народного депутата Geo Leros.

Це стало можливим завдяки роботі адвоката нашої Компанії Юра Мельник.

Адвокат у суді довів, що оціночні судження, згідно закону, не можуть бути перевірені на достовірність і тому не підлягають спростуванню.

Зокрема мова йде про такі висловлювання нашого Клієнта:

“НАБУ получило очень резонансную информацию, которая раскроет всем глаза и покажет уродливое закулисье политики, когда власть, оппозиция и просто бандиты сливаются в одно целое для организации коррупционных оборудок в столице”;

“Стало ясно почему так суетился Тищенко по этому вопросу в нашем комитете”;

“Денис Комарницкий и его крыша народный депутат Николай Тищенко”;

“Компанию Комарницкого ЭкоБудТрейд, которую крышует Ермак и Тищенко”;

“У Ермака и Тищенко наступил #Кінецьепохибідності”.

Нагадаємо, що у вересні минулого року позивач Микола Тищенко звернувся до суду та просив визнати недостовірною і спростувати інформацію, поширену в двох дописах Гео Лероса в соціальній мережі Facebook та у його виступі на засіданні Верховної Ради 3 червня 2020 року.

Детальніше про суть позову Тищенка до Гео Лероса ми писали тут: .

Більш розгорнутий коментар ми зможемо надати лише після того, як буде опублікований повний текст рішення суду.

Read More

Розгляд справи ветерана АТО Петро Олексюк знову відкладено.

На цей раз у справу увійшов новий адвокат обвинуваченого Валерія Наумова, який стверджує, що не ознайомлювався зі справою. При цьому вже втретє не з’явився на суд обвинувачений Наумов.

Анонс судового засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка.

На завтра запланована чергова спроба провести підготовче судове засідання за новим обвинувальним актом у справі про вимагання неправомірної вигоди з ветерана АТО Петро Олексюк.

Попереднє судове засідання, яке було призначено на 5 травня, не відбулося у зв’язку із неявкою прокурорів та перебуванням одного з обвинувачених на лікарняному.

Сподіваємося, що обвинувачений видужав, а прокурори знайдуть час та можливість.

Наразі відсутні будь-які перепони для розгляду справи, підготовче засідання у якій неодноразово зривалося.

Коли: 16 червня о 14:00.

Де: Печерський районний суд м. Києва

Нагадаємо, йдеться про кримінальне провадження, в рамках якого обвинувачується лікар відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України Валерій Наумов та голова Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктор Чернявський у вимаганні хабаря з ветерана АТО Петра Олексюка ().

Лікарі хотіли отримати неправомірну вигоду з ветерана в розмірі 1500 доларів США. Саме таку плату обвинувачені затребували з нашого Клієнта за розгляд документів та присвоєння йому інвалідності внаслідок поранення, отриманого в зоні бойових дій.

Read More

Печерський районний суд м.Києва розглянув скаргу адвокатів Міллер, юридична компанія на повідомлення про підозру Олексію Білковському після участі в акції протесту «Не чуєш? Побачиш!», яка проходила 20 березня під стінами Офісу Президента України на підтримку Сергій Стерненко.

Слідча суддя Тетяна Ільєва відмовила у її задоволенні. Під час засідання проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст буде оголошено 18 червня.

Причини такого рішення судді ми зможемо повідомити лише після ознайомлення з повним текстом.

Також адвокати Компанії подадуть апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді.

Нагадаємо, за версією слідства, Олексій вчинив хуліганство із застосуванням предметів, «спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень». Також його підозрюють у підпалі дверей центрального входу до будівлі ОПУ.

Адвокати переконані, що повідомлення про підозру здійснено з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема відсутні докази причетності нашого Клієнта до скоєння інкримінованих йому злочинів.

Як ми повідомляли 3 червня, адвокати Компанії подали скарги на повідомлення про підозру Олексію Білковському та Сергію Філімонову, які були учасниками акції на підтримку Сергія Стерненка. Подавати скарги дозволено лише через два місяці з моменту вручення підозри.

Щодо Сергія Філімонова, то скаргу має розглядати суддя Печерського районного суду м. Києва Віталій Писанець. Проте, вже більше двох тижнів суддя не може визначити дату засідання.

Read More

Президенту МАУ Євгенію Дихне вручено обвинувальний акт. Справу направлено до суду.

Сьогодні нашому Клієнту, президенту авіакомпанії МАУ та колишньому очільнику Міжнародного аеропорту “Бориспіль” Євгенію Дихне, вручено обвинувальний акт за начебто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Слідство тривало близько двох років. Детективи НАБУ зібрали 41 том матеріалів справи. В яких, на нашу думку, немає доказів причетності Євгенія до інкримінованого йому правопорушення. Це відповідає реальності, оскільки самого правопорушення не було як факту.

В чому суть обвинувачення?

Євгенія Дихне звинувачують в тому, що коли він був на посаді в.о. директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, начебто всупереч інтересам служби підписував попередні договори оренди, завдяки яким орендарі мали змогу користуватись приміщенням та надавати послуги пассажирам аеропорту, поки Фонд державного майна зволікав зі своїми процедурами.

Що передувало обвинувальному акту?

Обвинувальний акт охоплює період часу, коли Євгеній працював на посаді в.о. директора Державного підприємства МА “Бориспіль” (2016 — 2017 роки).

До 2015 року у “Борисполі” по черзі або одночасно працювали 4 термінали, а пересісти з рейсу на рейс можливо було тільки пройшовши пішки з багажем більше кілометра по вулиці. При цьому, у терміналі D взагалі не було зони внутрішніх авіарейсів, бо її не врахували під час проектування.

За часів роботи Євгенія у “Борисполі” була впроваджена “хабова” модель розвитку аеропорту за принципом світових хабів у Франкфурті, Парижі, Стамбулі тощо — усі закордонні та внутрішні рейси були переведені до одного терміналу D, а зону внутрішніх вильотів на другому поверсі “прибудували” з нуля. І коли термінал D запрацював в повноцінному режимі, виникла одна масштабна проблема — відсутність інфраструктури.

Тобто у терміналі не було тих атрибутів сучасного аеропорту, які є необхідними і комфортними для пасажирів: аптек, кіосків з пресою та сувенірами, кафе, кас авіакомпаній та туристичних фірм, залізничних кас тощо.

Це резонно хвилювало і нове керівництво аеропорту “Бориспіль”, і Міністерство інфраструктури, оскільки “Бориспіль” є головними воротами країни. Інфраструктура терміналу — це те, що найперше бачать іноземці після прибуття до України. Особливого значення сервіси терміналу набули напередодні “безвізу”, який Україна отримала 11 червня 2017 року, і до якого аеропорт “Бориспіль” готувався впродовж трьох років.

Було очевидно, що це питання стосується репутації цілої країни, і його треба терміново вирішувати. А отже, потрібно було знайти виважене та ефективне рішення.

Реалізація такого рішення ускладнювалася тим, що державним майном будь-якого держпідприємства розпоряджається Фонд державного майна. І в контексті необхідності швидких заходів на вирішення проблеми з комфортом аеропорту виникла традиційна бюрократична проблема. Конкурси на здачу майна в оренду проводились невиправдано довго — до 2 років. Тобто “Бориспіль” на фоні стрімко зростаючого пасажиропотоку та “безвізу” міг ще на 2 роки залишитись без звичних усім сучасних термінальних сервісів.

Євгеній Дихне використав не новий, але дієвий і значно швидший метод для уникнення кризи. Задовго до його початку роботи на посаді в.о. директора аеропорту “Бориспіль” підприємство використовувало попередні договори оренди як інструмент для ефективної роботи в умовах затягування конкурсів Фондом державного майна України на оренду приміщень. По суті, це договори про наміри орендувати приміщення після проходження конкурсу Фонду державного майна.

За умовами таких договорів:

– Орендар сплачував за використання приміщення аеропорту ціну, розраховану за Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу Фонду держмайна;

– Орендна плата розподілялась у пропорції 70/30. Тобто 70% від орендної плати йшли до Фонду державного майна України (а отже до бюджету країни), а 30% залишалися аеропорту;

– При цьому орендар зобов’язувався звернутись до Фонду держмайна, щоб ініціювати конкурс на оренду цього ж приміщення у встановленому законом порядку і звільнити його, якщо за результатами конкурсу переможе інший претендент.

Такі договори почали використовувати в “Борисполі” під час ЄВРО-2012, коли очікувався терміновий ввід в експлуатацію новозбудованої інфраструктури аеропорту, наплив величезної кількості іноземців, а Фонд державного майна і тоді проводив конкурси оренди по два роки.

Жоден з цих договорів ніколи не був визнаний недійсним в суді. За відповідними договорами стягувалася заборгованість у судовому порядку, що вказує на їх “змішаний” характер.

За приблизно десять років в аеропорту “Бориспіль” було укладено більше сотні договорів попередньої оренди.

Але тільки два випадкових попередніх договори є суттю злочину, який НАБУ інкримінує нашому Клієнту.

Яка позиція захисту?

– Євгеній Дихне не тільки не завдав збитків аеропорту “Бориспіль” чи державі, але своїми ефективними діями відвернув їх. У іншому випадку приміщення б пустували, плата за них не нараховувалася, аеропорт витрачав би гроші на їх утримання;

– Євгеній Дихне мав всі юридичні підстави вважати, що діяв законно, підписуючи договори. На це вказують візи відповідальних співробітників підприємства на проектах договорів, довготривалість практики укладення подібних договорів на підприємстві, судова практика;

– Договори, підписані Євгенієм Дихне, не є його винаходом. З 2012 року аеропорт підписав більше 100 договорів попередньої оренди. Тобто цей дієвий механізм існував як до приходу нашого Клієнта на посаду, так і після його звільнення.

– Усі дії Євгенія на посаді очільника аеропорту, а пізніше першого заступника, були спрямовані на отримання підприємством максимального прибутку та підвищення ефективності його діяльності. У перший рік роботи Євгенія на посаді аеропортом досягнута прибутковість майже 600 млн грн проти збитку 127 млн грн у попередньому році. У 2017 році прибутковість аеропорту склала вже 2,1 млрд грн до оподаткування.

“Досить часто правоохоронці забувають базові визначення теорії права. Злочин — це суспільно небезпечне винне каране діяння. І не можна викидати слова з визначення. Коли немає суспільної небезпечності — немає злочину. Але тепер ми маємо тривале порушення прав нашого Клієнта, який багато років був і залишається ефективним кризовим менеджером, що відстоює виключно інтереси підприємства. В суді, впевнений, ми доведемо його невинуватість”

коментує керівник Кримінальної практики Міллер, юридична компанія, адвокат Alexey Nosov.

Попереду призначення складу суду та підготовче судове засідання. Розгляд справи відбуватиметься в приміщенні Вищого антикорупційного суду України. 

Read More

Адвокати Компанії готові безоплатно захищати дівчину, яку жорстоко побив хлопець у Харкові

11 червня у Харкові сталася страшна подія, яку ми не змогли залишити без уваги. Під час посиденьок компанії друзів на вулиці 16-річний хлопець із неймовірною жорстокістю накинувся на свою 14-річну подругу.

На поширеному в ЗМІ відео () зафільмовано, як юнак наносить постраждалій удари кулаками та ногами по обличчю, голові, тілу.

Попередньо відомо, що внаслідок побиття у неї зламаний ніс і численні забої. Від госпіталізації сім’я відмовилася, дівчина знаходиться під наглядом мами вдома.

Окрім фізичних їй нанесена ще тяжка психологічна травма і очевидно, що без кваліфікованої допомоги лишати цю родину не можна. Дівчині потрібна реабілітація і захист.

До того ж в коментарі ЗМІ мама постраждалої пояснила, що друзі, які спостерігали побиття, не зупинили нелюда, бо бояться його. Після втручання небайдужих, перед увімкненою камерою він … вибачився (). У харківських соцмережевих групах пишуть, що хлопець не вперше кривдить дівчат ().

Ми розуміємо, що існують обставини, за яких нападник може уникнути покарання, і знаємо, як у такій справі йти до кінця.

Маємо сумніви, що напад був самозахистом, і впевнені, що немає причин достатніх для того, щоб так кривдити менших, слабших.

Тому не заради хайпу, а заради справедливості адвокати Міллер, юридична компанія готові взяти справу pro bono (безоплатно) і виїхати у Харків, щоб захистити інтереси і права постраждалої неповнолітньої дівчини.

Просимо усіх, хто знаходиться у Харкові або володіє контактами батьків, надіслати нам їх для зв’язку. І донести до родини цю інформацію. Та пояснити їм необхідність невідворотнього покарання для кривдника, який у такому юному віці проявляє нечувану агресивність і жорстокість!

Read More

Печерський районний суд м. Києва призначив до розгляду скаргу адвокатів Міллер, юридична компанія на повідомлення про підозру Білковському.

Олексію Білковському було вручено повідомлення про підозру після участі в акції протесту «Не чуєш? Побачиш!», яка проходила 20 березня під стінами Офісу Президента України на підтримку Сергій Стерненко.

За версією слідства, Олексій вчинив хуліганство із застосуванням предметів, «спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень». Також його підозрюють у підпалі дверей центрального входу до будівлі ОПУ.

Адвокати переконані, що повідомлення про підозру здійснено з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема відсутні докази причетності нашого Клієнта до скоєння інкримінованих йому злочинів.

Судове засідання у справі Олексія Білковського відбудеться в приміщенні Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Тетяни Ільєвої 14 червня о 14:00.

Як повідомлялося 3 червня, адвокати Компанії подали скарги на повідомлення про підозру Олексію Білковському та Сергію Філімонову, які були учасниками акції на підтримку Сергія Стерненка. Подавати скарги дозволено лише через два місяці з моменту вручення підозри.

Щодо Сергія Філімонова, то скаргу має розглядати суддя Печерського районного суду м. Києва Віталій Писанець. Проте, вже два тижні суддя не може визначити дату засідання

Read More

Свобода слова — це мати право говорити все, що ви забажаєте?

Практика захисту ділової репутації Міллер, юридична компанія буде ділитися з вами своїми практичними знаннями, щоб ви були більш відповідальні.

Отже, сьогодні мова про свободу слова. З нею все так само, як і зі свободою як такою: Конституція України вам гарантує свободу думки і слова, ви можете вільно виражати свої погляди та переконання, але якщо це не наносить шкоду іншим охоронюваним правам.

І щоб цими “іншими” правами не виправдовували цензуру (яка заборонена ст. 15 Конституції), даємо чіткий перелік можливих обмежень свободи слова.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 34 Конституції України, підставами для обмежень можуть бути:

1. Захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності чи громадського спокою

Приклад: Ви маєте право вважати, що Моргенштерн гарно співає, але ваші погляди можуть бути обмежені, якщо ви будете закликати РФ ввести війська на територію України, аби забезпечити концерт цієї славетної зірки їх шоубізу.

2. Запобігання заворушенням та злочинності

Приклад: Ви так само вільно можете виражати погляди щодо того, що хтось будує в Україні поліцейську державу, та якщо ви будете закликати захопити відділок поліції — у держави буде право обмежити такі ваші заклики.

3. Захист здоров`я і моральності

Приклад: Вважайте, якщо хочете, що COVID-19 — це “секретна біологічна зброя” і через вакцинацію усім “вживляють” трішки кандидатського мозку Киви. Але поширення фейків про пандемію, які можуть зашкодити здоров’ю людей, також може бути обмежене державою.

4. Захист репутації чи прав інших осіб

Приклад: Якщо ви хочете вільно, і навіть нецензурно, виразити свою суб’єктивну думку щодо умовного дуету Порошенко-Медведчук, то не стримуйте себе. Але пам’ятайте, що при цьому ви не можете розповсюджувати фактичні твердження, які шкодять їх діловій (ну … залишкам) репутації, якщо у вас немає відповідних доказів.

Тобто казати, що Порошенко нібито заробив 1 млн російських рублів на цьому дуеті, — це вже чіткі фактичні твердження, які негативно відобразяться принаймні на репутації п’ятого Президента. Тому з боку держави теж можливе обмеження, якщо доказів не буде.

5. Запобігання розголошенню інформації, яка отримана конфіденційно

Приклад: Ніхто не має права взяти і продати комусь номери телефонів, зареєстровані в “Дії”.

6. Забезпечення авторитету та безпристрасності правосуддя.

Приклад: Суддя не задовольнив вимогу кума Путіна заборонити в Україні книгу з фактами із його біографії. Якби той не змирився, а стверджував, що судді куплені Масонами, Єзуїтами чи навіть Рептилоїдами, і не мав би при цьому доказів, то держава могла би обмежити його право на свободу вираження думки.

Коли держава обмежує ваше право “говорити”, то має дотримуватися одночасно (!) трьох таких умов:

– законності,
– легітимності,
– необхідності в демократичному суспільстві.

В іншому випадку обмеження свободи слова суперечитиме Конвенції.

Тепер трохи про кожну умову.

Законність. Мається на увазі, що певні обмеження на розповсюдження інформації регулюються нормами національного законодавства. Яке, в свою чергу, має бути:

– доступним для всіх і оприлюдненим так, щоб ознайомитись міг кожен, кого це стосується;
– передбачуваним. Це означає, що читаючи норми законів самостійно або за допомогою юриста, всі громадяни повинні мати можливість передбачити наслідки своїх дій.

Легітимність. Втручання держави має переслідувати законну мету.

Необхідність в демократичному суспільстві. Причини для обмежень мають бути важливими та достатніми, а наслідки обмежень пропорційними шкоді, що могла бути завдана.

Підсумувати це можна словами адвоката Міллер, юридична компанія Юра Мельник:

“Ви маєте право вільно виражати свої погляди і давати свою оцінку будь-чому. Але якщо ви кажете про конкретні факти, у вас мають бути докази. І не варто закликати до дій, які можуть нашкодити людям. В протилежному випадку ваша свобода слова може бути обмежена”.

Read More

Усі регіони України «позеленіли»

Це не те, про що ви подумали, — це про карантин.

Від сьогодні заходи боротьби з коронавірусом пом’якшуються і менше тиснутимуть на громадян та бізнес …

Це не означає, що введений Кабміном карантин завершився. Але значить, що немає сплеску захворювань на COVID-19 і тому по всій Україні діятимуть слабші обмеження ().

Що тепер можна?

1. Можна збиратися великою компанією (уявних друзів)!

– На масових заходах (у тому числі в нічних клубах, кафе, ресторанах) дозволено збиратися більше однієї особи на 4 квадратні метри;

– У кожній окремій залі дозволено заповнювати більше двох третин місць. На практиці це виглядає так: відвідувачі можуть зайняти два ряди і один поруч залишається порожнім.

– Якщо в УСІХ учасників масового заходу є негативні ПЛР-тести на “корону” чи тести на антитіла до вірусу (зроблені не більше як за 72 години) або документ у кожного про вживлення чіпа (тобто про отримання обох доз вакцини), то видихніть ще раз і гуляйте без перерахованих вище обмежень!

2. Кінотеатри, театри, концертні зали та інші заклади культури. Тут ситуація схожа — можна займати більше двох третин місць або більше 50 відсотків місць (в шаховому порядку, для груп із двох осіб і більше).

3. Соціальна дистанція скорочується! Тепер у закладах громадського харчування можна зблизитися (але не дуже) — між столами дистанція тепер не 2, а 1,5 метри.

4. Виходимо із “підпілля”. Скасована заборона щодо проведення дискотек, роботи нічних клубів та інших закладів громадського харчування з 00:00 до 7:00.

Обмеження, які ще діють:

– у приміщеннях і громадському транспорті необхідно носити захисні маски на обличчі;

– без документів на вулицю йти не можна;

– самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації теж не можна;

– іноземним гостям для в’їзду в Україну необхідно мати з собою поліс страхування, негативний ПЛР-тест на COVID-19 або тест на антитіла до вірусу (проведені не більш як за 72 години до перетину держкордону) або документ про повну вакцинацію (англійською мовою).

Не хворійте і бережіть себе та близьких.

І проводьте з рідними більше часу!

Read More