Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях: хто кому допомагає?

Міжнародна правова допомога — це проведення правоохоронними/судовими органами однієї держави дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави.

Найпоширеніші випадки, коли вона може знадобитись: 

  • для розшуку та затримання людини, яка переховується за кордоном; 
  • для отримання інформації про майно, банківські рахунки, корпоративні права людини; 
  • для накладення арешту на майно, яке перебуває за кордоном; 
  • для проведення окремих слідчих дій — допиту, обшуку, огляду місця події тощо. 

Тобто цей інструмент використовують, коли людина переховується від слідства чи суду. Або коли докази перебувають за кордоном. Це особливо актуально, коли:

  • слідство досліджує договори і банківські розрахунки між українськими та іноземними компаніями, та подальший рух грошей/цінностей за кордоном
  • корпоративну структуру компанії, для того, щоб встановити, хто її контролює
  • коли злочин повністю або частково вчинений в іншій країні

Приклад — катастрофа українського літака Boeing 737. Борт летів маршрутом «Тегеран-Київ» та був збитий іранськими військовими. Попри те, що подія сталася в Ірані, в Україні теж розслідують цю справу. Чи не єдиний спосіб зібрати докази в такому випадку — запитати в іншої сторони. 

Безперечно (як у випадку з Іраном), інша країна може не відповідати на запити. Тоді Україна має право застосувати принцип взаємності та ігнорувати аналогічні запити з Ірану. Звісно не кожне районне управління поліції може направити запит умовним німецьким колегам з проханням повідомити, які статки ховає в Берліні (підставте будь-яке інше місто) їхній підозрюваний. 

Права направляти запити на міжнародну правову допомогу від імені України мають: 

  • Офіс генерального прокурора (коли це стосується досудового розслідування)
  • Міністерство юстиції (коли справа стосується судового розгляду)
  • Національне антикорупційне бюро (в корупційних справах, що їм підслідні)

Коли виникла така потреба, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, суд мають надіслати свій запит до одного з цих уповноважених органів. Якщо запит відповідає встановленим законом вимогам — уповноважений орган направляє його адресату. Якщо ні — на доопрацювання ініціатору.

У яких випадках у наданні міжнародної правової допомоги може бути відмовлено (згідно з Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах):

  • якщо  прохання   про    надання    допомоги   стосується правопорушення,  яке,  на думку запитуваної сторони, є політичним, чи пов’язаним з політичним, або податковим правопорушенням;
  • якщо запитувана сторона вважає, що задоволення  прохання може  зашкодити  суверенітету,  безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам її країни.

Перелік підстав для відмови може бути ширшим, але в будь-якому разі причини відмови у наданні взаємної допомоги повинні бути обгрунтованими.

Держави діють на засадах взаємності — тож до України також може надійти запит на надання правової допомоги з іншої країни. І вона відповість, якщо розраховує в майбутньому теж отримати аналогічну допомогу.

Іноді інформація іноземних правоохоронців підставою для відкриття кримінального провадження в Україні, якщо прийдуть до висновку, що інформація в запиті на міжнародну правову допомогу свідчить і про те, що якась частина злочину вчинена на території України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України перелічені такі випадки, коли Україна може відмовити іншій країні в наданні допомоги (за відсутності між країнами договору — тоді там можуть бути передбачені інші умови): 

1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим інтересам України;

2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні ухвалено рішення, що набрало законної сили;

3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері (тобто не виконує запити України);

4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням в Україні (наприклад в Україні товарна контрабанда не злочин, а в інших країнах — цілком може бути. Це працює і в інший бік — інша держава не надасть допомогу, якщо за її законодавством дії не є злочином, наприклад, це може стосуватися організації азартних ігор або створення порнографії);

5) є підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, та ні (наприклад, переслідування в РФ Свідків Єгови, або уйгурів у Китаї);

6) запит стосується злочину, який є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.

«З часом кордони стають все прозорішими. Для нас уже не є чимось недосяжним думати про нерухомість чи реєстрацію компанії за кордоном, а регулярно подорожувати й поготів. Тому розуміння механізмів міжнародної співпраці правоохоронців вже можна вважати частиною загального рівня правової обізнаності. Так само як і розуміння, в яких випадках нас може зупинити поліція, чи як звернутись до суду. Тема досить широка, тому цим матеріалом анонсуємо більшу кількість цікавих текстів про міжнародну правову співпрацю у майбутньому»

зазначила адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.
Read More

Драма «Носоріг», Netflix та два наших клієнта

Американська стримінгова платформа Netflix купила права на кримінальну драму «Носоріг» Олега Сенцова.

«Носоріг» стане однією з небагатьох українських стрічок, що потрапили у каталог Netflix. Фільм заснований на реальних подіях і розповідає про український злочинний світ 90-х. У центрі сюжету  — життя головного героя на прізвисько Носоріг, який потрапляє до кримінального світу і починає свій кривавий шлях, який приводить його зовсім не туди, куди він очікував.

Окрім Netflix, стрічку «Носоріг» також купили для показу у Франції, Італії  Великій Британії та інших країнах світу. Прем‘єра має відбутися на німецько-французькому телеканалі ZDF/ARTE.

Роботу над фільмом режисер розпочав ще у 2012 році. Але зйомки відклали на кілька років через Революцію гідності, анексію Криму та незаконне ув’язнення Олега Сенцова в Росії. Знімання тривали у Кривому Розі, Львові та Києві і завершилися у грудні 2020 року. В Україні на широких екранах стрічка з’явиться 17 лютого 2022 року.

Український режисер Олег Сенцов та головний герой стрічки «Носоріг», український активіст Сергій Філімонов — клієнти компанії «Міллер».
Ви можете нас не запитувати чи ми пишаємося цим, але ми самі впораємось: це честь  — захищати права видатних людей сучасності.

Read More

До уваги водіїв та водійок: лекція про огляд та обшук автомобіля

Проведе її адвокат кримінальної практики Artem Obletov. Під час спілкування розповість про особливості перевірки автомобіля правоохоронцями. Артем пояснить, у чому різниця між оглядом та обшуком. А також дасть практичні поради, як у таких ситуаціях спілкуватися з поліцейськими та як повернути автівку чи мотоцикл після затримання. 

Коли: неділя, 6 лютого 

Час: 12:00

Формат: online (zoom)

Організатори — наші партнери, автошкола Easy Drive.

Долучитися можна за посиланням .  

До зустрічі!

Read More

Зображення на мільйон: як NFT-токени змінюють ринок цифрових активів

Готові битися об заклад: останнім часом тільки ледачий не чув про NFT і ті шалені гроші, які крутяться на ринку віртуальних активів. Давайте розбиратися, що це таке. 

NTF звідки це пішло?

Торік Майк Вінкельманн (американський художник, відомий під псевдонімом «Beeple») продав на аукціоні Christie’s власне творіння під назвою «Everydays: The First 5000 Days» за 69 мільйонів доларів. 

Цей твір не підпадає під стереотипне уявлення картини: зображення не підписане та не має рамки. Та й фарб на ньому нема, адже малюнок цифровий (за 69 мільйонів, ви ж пам’ятаєте?). 

«Everydays: The First 5000 Days» — це колаж у форматі JPEG розмірами 21 069 на 21 069 пікселів. Частиною цього твору є пов’язаний з ним NFT-токен. Наявність токену, який закріплює за власником його права на об’єкт, і зумовила таку колосальну вартість цього зображення.

Що це таке?

Якщо зовсім коротко, то NFT — це актив у цифровому форматі, свого роду криптовалюта з власними особливостями. Процес його створення нерозривно пов’язаний з технологією блокчейну.

NFT засвідчує право власності на об’єкт, який існує винятково в інтернеті. Тобто це унікальний, водночас віртуальний, цифровий сертифікат, який підтверджує факт володіння. Найбільш поширеними об’єктами є графічні зображення та відео. Купуючи токен, покупець отримує сертифікат на такий предмет мистецтва. 

Відмінність NFT від інших криптовалют власне й зашифрована в абревіатурі цього терміну (NF — non-fungible, тобто незмінний) та полягає у його невзаємозамінності й унікальності. 

Наприклад, дві банкноти хоч і мають різні серії та номери, все ж мають один номінал. З NFT такий трюк не пройде: у кожен токен «вшиті» унікальні ідентифікатори. Це означає: один NFT-токен завжди має розбіжності з іншим NFT-токеном та не може бути ідентичним.

А що по правах на NFT?

Одразу варто зазначити, що NFT — це новий етап в інтелектуальній власності. Безумовно, деякі явища та процеси виникають до моменту їх правового врегулювання, а отже жодних процедур та правил «поводження» безпосередньо з NFT не існує. 

Водночас, це об’єкт інтелектуальної власності, тобто результат творчої діяльності. Автор такого об’єкту має виняткове право розпорядження ним, а тому може передати право користування об’єктом або ж заборонити його використання будь-ким. Звичайно, за автором закріплюються немайнові права на твір, зокрема, й право на його захист.

Як це врегульовано законом?

Врегулювати процеси, пов’язані з NFT-токеном, можна за допомогою відповідного договору. Угода дозволяє встановити порядок передання прав від творця NFT до його покупця, а також передбачити інший спектр повноважень щодо об’єкта (твору), що передається.

Купівля-продаж «Everydays:The First 5000 Days» проходив на аукціоні. У випадку з картиною Beeple покупець отримав ті права, які були зазначені в договорі з аукціонним будинком «Christie’s». Свої правила «поводження» з токеном може встановлювати й платформа, на якій було створено токен.  

«Попри те, що в Україні це явище не набуло широкої популярності, у Верховній Раді України перебуває законопроект № 3637 «Про віртуальні активи», який очікує на розгляд після ветування Президентом. Його норми цілком можуть зсунути з «мертвої точки» правове регулювання таких активів в Україні»

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Як з цим працювати?

Оскільки вже існують та функціонують цілі інвестиційні фонди, мета яких — виключно вкладення в NFT, можемо резюмувати, що світ динамічно змінюється. Виникають ідеї випускати у такому форматі дипломи і сертифікати, які будуть абсолютно захищеними. А ще це класний майданчик для творчості та інвестицій, що зосереджує митців, бізнесменів, колекціонерів тощо.

Закони прогресивних країн світу не встигають за темпами розвитку та розповсюдження віртуальних активів, криптовалют та NFT. Проте варто пам’ятати, що всі права інтелектуальної власності на об’єкт, пов’язаний із NFT, не переходять до покупця, а свої правила можуть диктувати платформа, на яких токен був створений, та аукціон, на якому актив продається.

Read More

Яких вимог мають дотримуватися патрульні, перевіряючи водіїв на стан сп’яніння?

Вас зупинила патрульна поліція і підозрює, що ви за кермом напідпитку? Хочуть скласти протокол за ст. 130 КУпАП?

Не панікуйте! Адже підозри можуть бути цілком безпідставними. 

Водії, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння —  підлягають відстороненню від керування. Це регулюється статтею 266 КУпАП (відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції). 

Який порядок? 

1. Огляд проводиться:

  • на стан алкогольного сп’яніння — поліцейським на місці зупинки вашого авто з використанням спеціальних технічних засобів (здебільшого це «Drager»)
  • на стан наркотичного сп’яніння чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів — лікарем 

Під час перевірки поліцейським все має фіксуватися на бодікамеру. Якщо можливості відеозапису немає —  до обстеження залучають двох свідків. 

2. Якщо водій відмовляється проходити огляд на драгері або ж не згоден з результатами, поліцейський має запропонувати пройти перевірку в медичному закладі (у Києві це, як правило, на вул. Петра Запорожця 20).

3. Огляд на стан сп’яніння в медзакладах має бути проведено не пізніше 2 годин з моменту затримки патрульними. 

4. Огляд у медустанові та складення висновку проводиться в присутності поліцейського (ось чому довідки «самозвернення» досить часто суд не бере до уваги).

У ч. 5 ст. 266 КУпАП зазначено — огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

«Тому, якщо не згодні з результатами драгера і бажаєте пройти огляд у медичному закладі, а працівник поліції відмовляє вам і складає протокол,  знайте це є порушенням ст. 266 КУпАП і в подальшому суд закриє таку справу»

коментує адвокатка практики справ про адміністративні правопорушення Marina Soroka.

Нещодавно Київський апеляційний суд виніс постанову у справі. Там зазначено, що «огляд, проведений з порушенням ст. 266 КУпАП є недійсним, тому не може бути прийнятий судом».

Пам’ятайте, що не всі протоколи поліцейських відповідають нормам законодавства. Свою позицію можна буде довести в суді, щоправда не завжди в першій інстанції. Втім, правда повинна бути на вашому боці.

Read More

Наші адвокати повернули майно, незаконно вилучене в IT компанії

Головне слідче управління Нацполіції провело обшук в офісі ІТ компанії. Слідчі вилучили майно, яке не було передбачене ухвалою суду. Це комп’ютерна техніка, мобільні телефони та планшети приблизно на 500 000 гривень. 

У чому суть справи? 

Кримінальне провадження, у межах якого відбувся обшук, порушено через незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей. При цьому у слідства не було доказів причетності до злочину представників ІТ компанії, жодному працівнику не вручили підозру. 

Слідство безпідставно тримало у себе вилучене майно та відмовлялося його повернути без рішення суду. До органу досудового розслідування та прокуратури подавались клопотання з вимогою повернути техніку. Проте слідчі та прокурори ігнорували запити.

Правоохоронці навіть не звернулись до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. За законом на це є 2 доби, інакше його необхідно повернути власнику. Ми подали до Печерського райсуду столиці скарги на бездіяльність слідчого ГСУ НП України та прокурора Офісу Генпрокурора. Суддя задовольнив подані скарги і зобов`язав слідчого повернути майно. Втім, навіть попри ухвалу, цього не сталося. 

Чому не повернули майно?

Номери майна, вписані в протоколі обшуку та зазначені в ухвалах не співпадали з тими, що були на техніці. Уповноважені особи ГСУ, які проводили обшук, неправильно їх вписали. Через це довелося звернутися до суду з новою скаргою, вже з вказівкою правильних номерів — суд зобов’язав слідчого повернути майно.  

Чому це важливо?  

Це не поодинокий випадок. До нас часто звертаються клієнти з потребою повернути безпідставно вилучене майно. Прогалиною кримінального процесуального кодексу є невизначеність його статусу. Правоохоронці самі повинні повертати вилучене впродовж 48 годин або звертатися до суду з клопотанням про арешт. Проте, здебільшого зловживають втручанням у право власності.   

Зокрема, по-своєму інтерпретують норми КПК та не вважають прямо не вказане в ухвалі майно тимчасово вилученим. Тому і не звертаються до суду із клопотанням про арешт. 

Усе через ст. 236 КПК (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи). Частина 7 передбачає: майно, що не входить до переліку, на яке  прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі, вважається тимчасово вилученим майном. Правоохоронці виходять із протилежного — майно, яке входить до переліку не вважається тимчасово вилученим. Відповідно не потребує додаткового накладення арешту. 

Наприклад, якщо в ухвалі надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів, ноутбуків, що мають значення для кримінального провадження, то слідчі вважають — це ті речі, на вилучення яких прямо надано дозвіл суду. Тому і не звертаються до суду з клопотанням про арешт. 

Під час надання дозволу на обшук слідчий суддя повинен вказувати в ухвалі ознаки майна, за якими його потім можна ідентифікувати. Інакше це порушення прав осіб у кримінальному провадженні. Оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку.

І навіть судді не завжди стають на сторону тих, чиє майно вилучили. Тому його повернення інколи перетворюється на цілий квест судовими інстанціями.

Незаконне втручання у право власності має негативні наслідки, та інколи має корупційні чинники — коли слідчий/прокурор готовий швидко повернути майно, але за гроші.

«У статті 41 Конституції України закріплено, що нікого не можна протиправно позбавити права власності. І це право є непорушним. Проте, подібні порушення щодо неповернення тимчасово вилученого майна — досить розповсюджена практика трактування правоохоронцями норм КПК на власний розсуд. У 2020 році Верховна Рада зареєструвала проєкт закону щодо посилення захисту права власності після проведення обшуку, проте його було знято з розгляду. І наразі питання захисту права власності залишається неврегульованим »

коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.
Read More

Судове засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вкотре відклали через неявку прокурорів

Засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вчергове зірвали. Прокурори не з’явилися у Печерський суд Києва. Йдеться про справу щодо вимагання хабара медичною комісією за присвоєння Петру Олексюку інвалідності за поранення, отримане на Донбасі. Причини своєї неявки в суд прокурори не повідомили. 

Ще у грудні 2020 року сторона обвинувачення виправила свої помилки в обвинувальному акті та повторно направила його до суду. Однак, за два роки не відбулося ні підготовче засідання, ні, відповідно, не розпочато розгляд справи по суті. 

Все через системну неявку учасників процесу та призначення судових засідань з перервами на кілька місяців. Цього разу не з’явилися прокурори, які були на попередньому засіданні та точно знали про дату та час призначення наступного. Сторона обвинувачення вже не вперше нехтує судовими засіданнями у цій справі. Торік у жовтні прокурори його теж проігнорували.  

На що це впливає?

Затягування розгляду справи може призвести до звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності через сплив строків їх притягнення. Тобто, якщо суд визнає їх винними та призначить покарання, то муситиме звільнити від його відбування.

Наша позиція 

Нехтування прокурорами своїх прямих обов’язків у сукупності з тривалими розривами між засіданнями — неприпустимі. Винуватці порушення розумних строків повинні нести передбачену законом відповідальність. 

Ми наполягаємо на особливій увазі суспільства та суду до цієї ситуації.  Оскільки Петро Олексюк був серед військових, які брали участь у бойових діях на Донбасі. І саме завдяки ветеранам у нас взагалі є той час, який зараз даремно витрачає сторона обвинувачення.

Наші подальші дії 

Ми звернемося з офіційними листом до столичної Оболонської окружної прокуратури. Будемо вимагати пояснити причини неявки прокурорів до суду та проконтролювати їх участь у наступному засіданні, яке відбудеться 23 березня об 11:00.  

«Дії прокурорів носять не лише характер процесуальних порушень. Це ще банальний прояв неповаги до інших учасників процесу, які змогли з’явитися у судове засідання заради досягнення справедливості у змагальному процесі. Враховуючи, що це вже стає системним порушенням з боку сторони обвинувачення, ми звернемося до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та будемо просити притягнути обвинувачів до дисциплінарної відповідальності» 

зазначив адвокат кримінальної практики Ілля Воробйов.

Чому це важливо?

Справа Петра Олексюка характерна у кількох аспектах. Для початку, це наочний приклад так званої «ефективності» реформи прокуратури, яка насправді не працює. Це свідчить про необхідність якісних змін у судовій системі. 

По-друге, поведінка прокурорів у цій справі справи відображає ставлення держави до учасників збройного конфлікту на Донбасі та громадян України загалом. Оскільки, боротьба за справедливість у кримінальному процесі може тривати роками. Наш клієнт, Петро Олексюк, зазнав травм, захищаючи територіальну цілісність України. І мав би отримати належний соціальний захист, натомість роками бореться у судах.

Нагадаємо

Йдеться про кримінальне провадження, щодо лікаря відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України Валерія Наумова та голови Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктора Чернявського. Медики обвинувачуються у тому, що вимагали у Петра Олексюка . За ці гроші вони готові були розглянути документи та присвоїти йому інвалідність за поранення, отримане у зоні бойових дій.

Read More

Справа Трухіна: що з дій нардепа має ознаки порушення закону?

Торік наприкінці серпня народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Трухін потрапив у ДТП на Бориспільській трасі. Внаслідок аварії постраждало 6 людей. 

За розслідування обставин цієї справи взялося Державне бюро розслідувань. Проте станом на лютий цього року результатів немає. 

Вчора у ЗМІ з’явились нові подробиці інциденту. Журналісти оприлюднили відео з нагрудної камери поліцейського, який першим прибув на місце події. На кадрах видно, що народний депутат:

  • намагався залишити місце аварії
  • домовитися з поліцейськими, щоб ті його відпустили
  • відмовлявся давати пояснення
  • стверджував, що він перебував на пасажирському сидінні (спав) і нічого не бачив
  • відмовився проходити тест на алкоголь

Олександр Трухін пропонував їм гроші з сумки, у якій нібито було «‎150 тисяч»‎. Після того, як зрозумів, що його знімає камера, перейшов на «‎цукерки, шоколадки, печиво»‎. У тій же кількості.  

Також з відео випливає, що нардеп або намагався домовитись з міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським, або повідомляв про такий намір поліцейських: «Давай я тихенько зараз у ліс піду. Я з Денисом поговорю. З Монастирським». 

Яка правова кваліфікація дій Трухіна?

Дії Олександра Трухіна, коли він пропонував гроші поліцейським за те, що «‎відійте в ліс» (тобто покине місце події) — мають ознаки злочину, передбаченого ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).


Відмовився чи прийняв поліцейський гроші на кваліфікацію не впливає — сама пропозиція є закінченим злочином. Так само на кваліфікацію не впливає, чи дійсно Трухін був за кермом авто, і чи буде справа про ДТП доведена до кінця.

А як щодо відмови Трухіна давати пояснення слідчим і поліцейським та подальші заяви про співпрацю зі слідством?

Можна оцінювати цей вчинок з погляду етики та поваги до виборців. Проте з огляду на закон — Олександр Трухін мав право відмовитись давати показання на підставі ст. 63 Конституції. Там зазначено, що людина не несе відповідальність за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

Щодо дзвінка Трухіна Денису Монастирському, так можна?

Лише на підставі оприлюдненого відео не можна давати ситуації однозначну оцінку. В умовах відсутності вичерпної інформації, ми орієнтуємося на закон, тому:

  • Потрібно встановити — Олександр Трухін дійсно дзвонив кудись, чи тільки говорив про це. Сам факт дзвінка народного депутата міністру внутрішніх справ у цій ситуації — неетичний і може свідчити про неповагу народного обранця до принципу законності. Але відповідальності за це не передбачено. 
  • Якщо міністр взяв трубку, поговорив з депутатом про ситуацію, і нічого не зробив після цього — то це саме те, що і мав би зробити міністр, як особа, що не має повноважень впливати на слідчих Нацполіції та є політично нейтральною.
  • Якщо міністр після розмови з Трухіним тиснув на посадовців Нацполіції для отримання чи неотримання конкретного результату в кримінальному провадженні, то такі дії можна розцінювати як дисциплінарне правопорушення. У цьому разі дисциплінарне провадження має відкривати прем’єр-міністр. Або міністр має нести за це політичну відповідальність.

Хто має взятися за розслідування?

Розслідування пропозиції хабара службовій особі, якщо його пропонував народний депутат, має здійснюватись Національним антикорупційним бюро України. Наразі відкрито кримінальне провадження за цією статтею. Розслідування доручене детективам НАБУ.

Де була корупція? 

  1. Щодо поліцейського — спроба підкупу поліцейського точно корупція.
  1. Щодо свідків. Якщо винний в ДТП підкупив чи пробував підкупити свідків у справі, то це варто оцінювати, як незаконний вплив на свідків. Якби в нього був статус підозрюваного — це було б підставою для застосування до нього запобіжного заходу на час розслідування справи. 
  1. Якщо самі свідки надали неправдиві показання з певних причин, наприклад, тому що їх підкупили — вони мають нести відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання (ст. 384 КК України).

Що далі і коли? 

Далі справу розслідуватимуть детективи НАБУ під керівництвом прокурорів САП. За наявності підстав, підписувати підозру народному депутату має право тільки Генеральний прокурор чи керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 

Аналогічно — клопотання про  дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, у цьому випадку, може погодити тільки Генеральний прокурор. 

Щодо решти, ця справа не має відрізнятись від будь-якої іншої. У правовій державі.

«‎Результати кримінального провадження проти нардепа Трухіна залежать від кількох факторів, зокрема: чи отримають детективи НАБУ відеозапис інциденту, оприлюдненого виданням «‎Українська правда»; чи підтвердять учасники події обставини справи; чи буде в Генерального прокурора бажання підписувати підозру і необхідні в цьому провадженні клопотання до слідчих суддів»

повідомила адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.

Ця справа стане візитною карткою часів Президента Володимира Зеленського, якщо попри приналежність до владної партії, буде діяти принцип невідворотності покарання. Це буде про силу верховенства права, а не силу дружніх зв’язків.

Нагадаємо, що цього не сталось за Президента Петра Порошенка в справі про вбивство Катерини Гандзюк, в якій наш адвокат Ольга Веретільник представляє інтереси батька Катерини. Деталі у тексті спільноти Хто замовив Катю Гандзюк за посиланням .

Read More

Справа про протест на Банковій: суд відправив матеріали стосовно Ігоря Поташенкова на доопрацювання

Справу про адміністративне правопорушення стосовно Ігоря Поташенкова відправили на доопрацювання через брак доказів. Таку постанову суддя Печерського районного суду Києва винесла лише на третьому засіданні. А мала б одразу після передання матеріалів в її провадження. 

Йдеться про участь активіста в акції на підтримку Сергія Стерненка «Не чуєш? Побачиш!», яка проходила торік у березні під стінами Офісу Президента. Тоді правоохоронці склали на нашого клієнта протокол за нібито використання ним фаєра (ст. 195-6 КУпАП, порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів).

Попри всі порушення працівниками поліції та відсутність будь-яких доказів у матеріалах справи, суд направляє матеріали на дооформлення, мотивуючи це відсутністю відеозапису. Збір судом доказів на підтвердження винуватості людини за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд. Ми можемо розцінювати такі дії, як збір доказів у справі судом.

Наша позиція в суді 

Протокол інспектори склали з порушеннями, а у матеріалах справи немає доказів вини нашого клієнта, зокрема:

  1. Зміни і виправлення у протокол вносилися інспектором після його підписання. 

Протокол нашому клієнту вручили 26 березня. У ньому датою правопорушення значилося 26 лютого (а в суді виправлено на березень). Проте, акції відбувалися 27 лютого, 20 березня та 30 травня. Більше того, до протоколу після підписання його Ігорем Поташенковим були внесені додаткові записи.

  1.  Доказів вини немає.

Крім явних порушень працівниками поліції законодавства, матеріали справи також не містять жодних доказів, які підтвердили б правопорушення, що приписують нашому клієнту.

  1.  У протоколі не зазначено ні місце, ні час, ні суть адміністративного правопорушення.

Чому це важливо?

Оскільки ми живемо у правовій державі, то для притягнення людини до відповідальності має бути дотримано необхідних процедур без порушення її прав та наявна доказова база.
Справа нашого клієнта — наочний приклад того, як працівники поліції можуть незаконно виправляти і доповнювати протокол. А також, не маючи жодних доказів, направляти справу до суду.

«В Україні діє презумпція невинуватості — вину людини мають довести. Суд має бути неупередженим і безстороннім, і не може самостійно змінювати на шкоду людини формулювання правопорушення. При цьому її винуватість має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд не має права самостійно шукати докази винуватості, оскільки, таким чином перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»

коментує справу адвокатка практики справ про адміністративні правопорушення Marina Soroka.

Нагадаємо

Після акції «Не чуєш? Побачиш!» на Банковій адвокати нашої компанії захищають її учасників — Олега Кобезького та Ігоря Поташенкова. На них було складено адмінпротоколи. Олега Кобезького суд вже визнав невинним та закрив справу.

Також за участь у цій акції поліцейські вручили підозри (але вже про кримінальне правопорушення) іншим активістам — Сергію Філімонову інкримінують хуліганство, Олексію Білковському — умисне знищення або пошкодження майна. 
Детальніше про цю справу можна прочитати у колонці адвоката кримінальної практики Іллі Воробйова👉 .

Read More

Чи мають право власники приватних майданчиків вимагати гроші за зберігання транспорту після аварії?

Ви ж чули історії, коли хтось потрапляє в аварію, а його автівку чи двоколісний тим часом забирає поліція для «з’ясування всіх деталей». І як вона закінчувалася? 

Ймовірно, що людина приїхала, заплатила гроші та забрала свій транспорт. 

Але чи може бути інакше?

Може. Аналогічна ситуація сталася у нашого клієнта. Він потрапив у ДТП, а поліцейські, які приїхали на виклик, вилучили його мотоцикл. Ми звернулися до районного управління поліції, щоб дізнатися, де зберігається транспорт і отримали дозвіл забрати його. Проте, коли клієнт приїхав на майданчик тимчасового зберігання, його власник вимагав за повернення мотоцикла гроші. 

Чи законні такі вимоги?

Ні. У ДТП, коли хтось зазнає травм чи поранень, транспорт учасників аварії може бути речовим доказом та вилучатися слідчими. Однак, відповідно до законодавства, витрати, пов`язані зі зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, який зберігає вилучене майно. Коли майно передається на зберігання іншим підприємствам, витрати покриває держава.

Що далі?

Щоб якомога швидше забрати мотоцикл, наш клієнт заплатив власнику майданчика. Проте після цього ми звернулися до суду з вимогою повернути гроші та відшкодувати моральну шкоду. Суд наші вимоги задовольнив і повернув кошти клієнту.

«Свої права потрібно відстоювати завжди. Навіть, якщо це видається вам не вартим витраченого часу чи грошей. І ця справа є показовим прикладом. Наші адвокати завжди готові допомогти вам у цьому»

зазначив адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.
Read More