Articles posted by super-admin-miller

  1. Home
  2. Articles posted by super-admin-miller

Самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство: пояснюємо чим це загрожує

Відсьогодні стартує наша нова щотижнева рубрика про найактуальніші #міллерпрозлочини. 

Наша команда буде детально пояснювати, які дії можуть призвести до порушення закону, як відрізнити кримінальне правопорушення від адміністративного та багато іншого. 

В Україні третій місяць війна і в умовах воєнного стану та загальної мобілізації дуже важливо, щоб кожен армієць належно ніс військову службу та завжди був готовим стати на захист держави.

Проте ми не можемо виключати поодинокі випадки чи то самовільного залишення служби, чи то дезертирства. Тому допомагаємо розібратися, що це за поняття та чим загрожує недотримання воєнних уставів. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби

Під самовільним залишенням розуміють те, що вчиняють неправомірно, без дозволу керівництва. Ці порушення передбачають адміністративну або кримінальну відповідальність. 

Адміністративна відповідальність (ст. 172-11 КУпАП)

  • Самовільне залишення військової частини чи місця служби військовослужбовцем-строковиком або неявка протягом 3-х днів без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення/переведення, з відпустки, відрядження чи лікування. 

Покарання — 5 днів арешту з утриманням на гауптвахті (місце, де примусово утримують військовиків-порушників військової дисципліни).

  • Повторне вчинення такого правопорушення протягом року. 

Покарання — від 7 до 10 днів арешту з утриманням на гауптвахті.

  • Неявка протягом 10 днів військовослужбовця (крім строкової служби), військовозобов’язаного та резервіста без поважних причин з відпустки, відрядження, лікування, призначення/переведення. 

Покарання — штраф або 7 днів арешту з утриманням на гауптвахті.

Кримінальна відповідальність (ст. 407 КК України) 

Відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби виділяють для: 

  • військовослужбовців строкової та нестрокової служби 
  • військовослужбовців в умовах особливого періоду, воєнного стану або в бойовій обстановці

Військовослужбовці строкової служби (частина 1 ст. 407 КК України) 

Неявка військовослужбовця строкової служби вчасно та без поважних причин на службу (у разі звільнення), з відпустки, відрядження, лікування,  призначення/переведення понад три дні, але не більше місяця.

Покарання — до 2 років у дисциплінарному батальйоні або до 3 років позбавлення волі.

Військовослужбовці, крім строкової служби (частина 2 ст. 407 КК України) 

Самовільне залишення військової частини або місця служби, неявка без поважних причин від 3 до 10 днів, але не більше місяця, скоєні повторно протягом року.

Покарання —  штраф; службове обмеження до 2 років; до 3 років позбавлення волі.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також неявка вчасно на службу без поважних причин на понад місяць (частина 3 ст. 407 КК України).

Покарання  —  від 2 до 5 років позбавлення волі. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах особливого періоду (частина 4 ст. 407 КК України). 

Покарання  — від 3 до 7 років позбавленням волі. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (частина 5 ст. 407 КК України) 

Покарання —  від 5 до 10 років позбавлення волі. 

Незаконна відсутність до 3 днів військовослужбовця строкової служби та до 10 днів, скоєна офіцером, прапорщиком, військовослужбовцем за контрактом вперше або через рік з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби, є дисциплінарним проступком.

Чи буде відповідальність, якщо на неявку є поважні причини?

Ні, такі дії не кваліфікуються за ст. 407 КК України. Причинами неявки можуть бути хвороба військовослужбовця або його родичів, стихійні лиха, аварія тощо. 

Чи буде кримінальним правопорушенням, якщо військовий  самовільно залишив один підрозділ та перебуває в іншому в межах однієї військової частини?

Ні, такі дії не є злочином. Проте, якщо підрозділи однієї частини розташовані окремо один від одного, самовільне залишення підрозділу буде вважатися протиправним.

Кого можуть покарати за такі дії?

Військовослужбовця строкової служби, особу офіцерського складу, прапорщика, мічмана і військовослужбовця за контрактом. 

Дезертирство 

Дезертирство — самовільне залишення військової частини або місця служби для ухилення від виконання обов’язку, а також свідома неявка у разі призначення/переведення, з відрядження, відпустки або лікування (ст. 408 КК України).

Покарання  — від 2 до 5 років позбавлення волі.

Якщо дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб — від 5 до 10 років позбавлення волі. 

Дезертирство в умовах особливого періоду карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. 

Вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці — від 5 до 12 років в’язниці.

Вчиняючи дезертирство військовослужбовець має намір в подальшому не повертатись до військової служби.

Кого можуть покарати?

Військовослужбовця, який служить за призовом або за контрактом.

Чим відрізняється дезертирство від самовільного залишення служби?

Прямим умислом на ухилення від подальшої військової служби. 

Підтвердження прямого умислу: 

  • придбання військовослужбовцем фіктивних документів 
  • проживання під чужим іменем 
  • приховування своєї приналежності до військових формувань тощо

У випадку самовільного залишення частини військовий має намір повернутися до служби. 

Якщо вас цікавлять якісь конкретні теми, які вам важливо з’ясувати та отримати більш детальне пояснення — пишіть, будь ласка, нам у коментарях. Ми візьмемо це до уваги під час підготовки до наступних публікацій. 

Read More

В Україні створено Національну раду з відновлення наслідків війни 

Питання, пов’язані з відновленням України після війни, координуватиме новостворена Національна рада. Це консультативно-дорадчий орган при Президентові України. 

Яка мета новоствореного органу?

Національну раду з відновлення наслідків війни об’єднає роботу представників центральних органів влади, фахівців та експертів, яких залучать для розробки планів з післявоєнної відбудови та розвитку України.

Це можуть бути як українські, так і іноземними фахівці, що дозволить прискорити процес відновлення України, зважаючи на міжнародний досвід.

Так, Європі уже відомі випадки відбудови держав, що постраждали внаслідок військової агресії. Наприклад, після конфлікту Туреччини і Кіпру. 

Якими напрямками буде займатися Національна рада?

Коло питань, які буде розв’язувати Національна рада, охоплює всі сфери життя, зокрема й ті, що у майбутньому сприятимуть її економічному та соціальному розвитку. Так йдеться про відновлення і розбудову транспортної, медичної, соціальної, комунальної, виробничої інфраструктури та житла, інфраструктури енергетики, зв’язку, військової інфраструктури і військово-промислового комплексу, структурну модернізацію та перезапуск економіки, подолання безробіття, підтримку сімей з дітьми, вразливих верств населення.

Оскільки робота ради є відкритою та гласною, до участі буде залучено фахівці у сфері діджиталізації та антикорупційної політики.

«Війна в Україні все ще триває. Втім попри щоденні обстріли, держава націлена не лише на захист, але і на швидке відновлення та відбудову нашої країни аби та зайняла почесне місце серед прогресивних держав світу»,  

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Read More

Уряд посилив захист дітей, які залишилися без батьків під час війни

Кабмін надав статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування дітям, які під час воєнного стану проживали або перебувають на тимчасово окупованих територіях, територіях, де тривають бойові дії, або перебувають за межами України, чиї батьки не виконують свої обов’язки з причин, що неможливо з’ясувати.

Такі новації передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 р. № 447, якою внесено зміни до діючого Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.

У чому полягає посилення захисту дітей, які залишились без батьківської опіки? 

На час війни усиновлення поставили на паузу. Це довга бюрократична процедура, яка вимагає збору пакету документів і завершується отриманням рішення суду. А під час війни неможливо пройти всі стадії та виконати необхідні вимоги. Тому держава розробила механізм тимчасового влаштування дітей. Про це детальніше писали тут.

Крім цього, спростили процедури влаштування таких дітей під опіку, піклування до родичів та розширили форми тимчасового влаштування.

Натомість невирішеним залишалося представництво інтересів дітей, які не мають статусу дитини-сироти, про батьків яких нічого невідомо, і яких примусово вивозять з місць бойових дій на непідконтрольні Україні окуповані території або до росії. У той же час в Україні ці діти мають родичів, які можуть про них подбати. Питання статусу таких дітей ми порушували під час етеру нашої рубрики Miller Talks.

Проте законодавці врегулювали це питання. Під час дії воєнного стану дозволено встановити таким дітям статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, оформити над ними опіку родичами (за місцем перебування опікуна) та представляти їхні інтереси. Зокрема, вимагати їхнього повернення з окупованих територій чи території іншої держави в разі її незаконного вивезення за кордон, насамперед, в росію. Також наявність опікуна, як законного представника, перешкоджатиме незаконному усиновленню українських дітей в росії.

Які особливості встановлення такого статусу та спрощення процедури?

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану встановлено такі зміни:

  • статус дитини, позбавленої батьківського піклування надають, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати (через перебування батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території)
  • факт невиконання батьками своїх обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати, фіксує в акті служба у справах дітей
  • якщо немає свідоцтва про смерть або загибель батьків, цей факт не зареєстровано відповідними органами, дитина отримує статус позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків
  • після закінчення воєнного стану статус дитини потрібно буде підтвердити чи спростувати документально (якщо батьки знайдуться, повернуться з полону або з території рф, куди їх примусово вивезли, то такий статус дитини буде спростовано)
  • надання статусу дитини-сироти чи позбавленої батьківського піклування дитині, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України та встановлення над нею опіки можливе членами сім’ї (хрещеними батьками теж) за місцем проживання/перебування опікуна, піклувальника
  • під час ухвалення рішення про встановлення опіки, піклування родичами, хрещеними батьками згода дитини не потрібна
  • відмінено проходження курсу навчання з виховання дітей у центрі соціальних служб для родичів та хрещених батьків, які беруть дитину під опіку, піклування
  • рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання/перебування або виявлення дитини

«Законодавці дуже швидко реагують на сучасні виклики та, за можливості, усувають складнощі та проблеми, що виникають в умовах війни. І ця постанова Кабміну щодо надання дітям (зокрема тим, яких вивезли на територію рф) спеціального статусу, тому підтвердження. Війна закінчиться нашою перемогою і кожен малюк буде оточений любов’ю та турботою»,

коментує адвокат, керівник практики судових спорів Яна Копитіна. 

Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа Катерини Гандзюк: адвокатам Мангера відмовили у задоволенні клопотання про відвід головуючої судді 

Адвокатам обвинуваченого у справі про напад на Катерину Ганзюк Владислава Мангера відмовили у клопотанні про відвід судді. Таке рішення ухвалив Дніпровський районний суд.

Яке обгрунтування для відводу? 

Суддя підписала лист-відповідь представнику урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ. Там описала причини перенесення судових засідань у березні цього року. Цю інформацію уповноважений використовував для підтримання позиції України у ЄСПЛ у справі за скаргою Мангера.

На думку захисників обвинуваченого підписання листа-відповіді свідчить про упередженість головуючої судді у справі. 

«І прокурор, і представник потерпілого заперечували проти такого трактування ситуції. Тому що урядовий уповноважений має право звернутися до державних органів за інформацією для формування позиції у справі. І це не може трактуватися як перебування на боці якоїсь зі сторін спору — ні в українському суді, ні в ЄСПЛ»,  

повідомила наша адвокатка Ольга Веретільник. 

Урядовий уповноважений сам формує позицію у справі, а надані державними органами чи посадовими особами відомості є довідковою інформацією і він сам визначає, як нею розпорядитися.

Що буде далі? 

Наступне судове засідання у справі про напад на Катерину Гандзюк заплановане на 14.00 5 травня. Тоді планують розглянути питання про продовження/зміну запобіжного заходу Владиславу Мангеру. 

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів. 

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. Якби заяву про відвід задовольнили, адвокати Мангера могли б вимагати почати розгляд справи заново.

Read More

Як контролюватимуть витрату грошей зі спеціальних рахунків, створених для відновлення України?

Уряд створив 6 важливих фондів для відновлення України через війну з росією. Під фондами розуміють офіційні рахунки, відкриті в НБУ, гроші з яких спрямують на найважливіші потреби України та українців під час та після війни.

Їх поділили за напрямками:

  • Фонд підтримки армії
  • Гуманітарний фонд
  • Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури
  • Фонд відновлення та трансформації економіки
  • Фонд підтримки малого та середнього бізнесу
  • Фонд обслуговування та погашення державного боргу

Кошти на рахунки переказують міжнародні партнери, іноземні донори, громадські та  благодійні організації, бізнес, українці та іноземці. Всі вони об’єднані бажанням допомогти Україні вистояти та перемогти окупантів. Однак багатьох турбує питання: чи йдуть гроші за призначенням? Саме тому важливе публічне оприлюднення інформації  про витрати пожертвуваних коштів.

Як пропонує уряд контролювати витрати грошей держорганами?

Уряд прийняв постанову про Деякі питання використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України.

Там затверджено порядок використання офіційних рахунків для пожертв. Він стосується лише частини фондів (рахунків), створених КМУ, які умовно об’єднали у окрему групу  — підтримка України «United24» (у майбутньому тут буде сайт). А саме: 

  • спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил (Фонд підтримки армії)
  • рахунку Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури
  • рахунку для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії (Гуманітарний фонд)
  • рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я

Рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я нині немає. Втім Уряд доручив МОЗ відкрити поточний рахунок для можливості отримувати гроші на медицину.

Хто і де буде оприлюднювати інформацію про витрачені кошти?

Обробляти та оприлюднювати інформацію про використання коштів з рахунків  «United24» буде Міністерство цифрової трансформації. Мінцифрі інформацію надаватимуть:

  • Міністерство оборони
  • Міністерство охорони здоров’я
  • Міністерство соціальної політики
  • Міністерство інфраструктури
  • Міністерство розвитку громад та територій

Хто використовує кошти з рахунків «United24»?

  1. Міноборони — з Фонду підтримки армії для закупівлі форми, одягу, засобів захисту, аптечок тощо.

Кошти з цього рахунку можуть використовувати також СБУ, МВС, Національна поліція, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС, Національна гвардія, Адміністрація Держспецзв’язку та інші державні органи, що керують військовими формуваннями та правоохоронними органами. Гроші мають витрачати на потреби підрозділів. Натомість військові та оборонні структури зобов’язані щодня звітувати Міноборони про на що пішли гроші. 

  1. Мінінфраструктури — з Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури для відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури
  2. Мінрегіон — з Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури для відновлення об’єктів соціальної інфраструктури (школи, садочки, університети, лікарні, дитячі будинки тощо), адмінбудівлі, об’єкти житлово-комунального господарства
  3. МОЗ — з рахунку для закупівлі ліків, обладнання тощо 
  4. Мінсоцполітики — з Гуманітарного фонду на першочергові потреби під час війни 

Ці державні органи можуть використовувати гроші з офіційних рахунків спільно з міжнародними спеціалізованими організаціями, що надають послуги з закупівлі товарів та послуг (міжнародні програми, спеціалізовані фонди, організації тощо), дотримуючись законодавства про закупівлі, зокрема, в умовах воєнного стану.

Детальніше про зміст інформації, яку буде оприлюднювати Мінцифра, читайте в додатках до порядку.

«Прозора звітність та якісний контроль над витратою коштів державними органами — це необхідний крок для стимулювання надання Україні більшої фінансової допомоги в майбутньому, посилення співпраці з іноземними донорами та росту довіри до державних органів в цілому»,

зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян. 
Read More

Відшкодування збитків, завданих війною: як Україні досягти справедливості?

Конфіскація майна та активів ворожої держави практикується не вперше. Після двох світових воєн питання відшкодування репарацій у минулому столітті поставало кілька разів.

Репарація — це повне або часткове відшкодування матеріальних збитків, завданих війною. Історії відомі приклади виплати репарацій Німеччиною. Угоди, що лягли в основу процесу відшкодування збитків, стали підсумковими на післявоєнних конференціях за наслідками Першої та Другої Світових воєн. Як Україна збирається конфісковувати майно громадян рф далі у нашому матеріалі. 

Що пропонують законодавці? 

7 березня набув чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Проте законодавці вирішили допрацювати певні положення. Тому нині на підписі у Президента перебуває законопроєкт №7169, яким вносяться зміни до вже чинного закону. Законодавці пропонують розширити коло осіб, у яких зможуть вилучати майно після війни (йдеться про резидентів та нерезидентів рф, а також  осіб, які підтримують РФ). Крім цього, його (йдеться про рухоме і нерухоме майно, гроші, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що перебувають (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать росії та її резидентам) можуть вилучати в рахунок майбутніх репарацій за шкоду через військову агресію росії.

Що на практиці? 

Однак із реалізацією положень законопроєкту можуть виникнути складнощі. Закон передбачає конфіскацію майна громадян та резидентів РФ, а також тих осіб, що підтримують РФ, на підставі рішення РНБО.

Але ці положення суперечать Конституції України, бо стаття 41 передбачає конфіскацію майна в Україні виключно за рішенням суду. Окрім того, примусове відчуження майна у його власника можливе лише з мотивів суспільної необхідності та в умовах воєнного стану. Конституцією також передбачається обов’язкове відшкодування вартості вилученого майна.

Процедура конфіскації майна згідно з цим законом передбачає такий алгоритм:

1) РНБО ухвалює рішення про примусове вилучення власності

2) Президент України вводить своїм указом це рішення в дію

3) Через пів року після закінчення війни рішення затверджується законом

Чи можуть власники повернути майно назад?

Так. Власники майна можуть звернутися до суду, а фінальним етапом цього спору буде звернення до Європейського суду з прав людини. Україна в такому разі має доволі великі шанси програти через протиріччя Конституції та закону №7169.

А ЄСПЛ має усі підстави зобов’язати державу повернути власникові конфісковане майно та виплатити збитки або моральну шкоду. Адже рішення РНБО не є рішенням суду.

Такі законодавчі колізії варто допрацювати та забезпечити конфіскацію майна виключно в конституційний спосіб. Поки законопроєкт не прийнятий, народні депутати мають можливість це зробити.

Окрім того, між Кабміном та російським урядом підписана угода про заохочення та взаємний захист інвестицій. Документ ратифікований Верховною Радою України 15 грудня 1999 року.

Угода передбачає, що iнвестиції однієї з договірних сторін, здійснені на території іншої, не будуть експропрійовані (тобто примусово вилучені), націоналізовані або піддані мірам, рівним за наслідками експропріації, за винятком випадків, коли такі заходи вживаються в суспільних інтересах в установленому законодавством порядку, не є дискримінаційними і супроводжуються виплатою швидкої, адекватної й ефективної компенсації.

Тобто для здійснення експропріації майна необхідно забезпечити три доволі специфічних умови: швидку, адекватну й ефективну компенсацію.

«У часи війни нашій країні необхідно забезпечити процедуру власного захисту та оборони. Експропріація майна рф надасть можливість відшкодувати спричинені війною збитки та буде справедливим рішенням відносно країни, яка постраждала від неспровокованої агресії. Проте необхідно внести зміни до законопроєкту, які дозволять конфісковувати майно тих, хто підтримує російську агресію, за рішенням суду та відповідно до норм Конституції. Адже Конституцію України не може бути змінено в умовах воєнного стану. Та й делегування функцій судів не допускається»,

вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький. 

Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Пошкодження майна внаслідок війни: фіксація доказів та компенсація

З початку війни російські ракети зруйнували вщент сотні українських будинків. Збитки, завдані діями росії, обчислюються вже мільярдами гривень. І кожному, хто зазнав таких втрат, необхідно зробити все можливе, щоб зафіксувати та зберегти докази ушкоджень для отримання компенсації.

Як правильно зафіксувати пошкодження чи руйнування майна?

Єдиного механізму фіксації ушкоджень наразі немає. Тому важливо зробити все можливе, щоб не допустити втрати жодної деталі.

  1. Завчасно потурбуйтеся про збереження документів, що підтверджують ваше право власності (договори купівлі-продажу, приватизації, технічний паспорт тощо), за можливості отримайте витяги з усіх можливих реєстрів, в яких є інформація про майно.

Ці документи будуть необхідні для підтвердження права власності на майно та оцінки суми завданих збитків. Радимо також зробити копії.

  1. Проведіть самостійну фото- та відеофіксацію ззовні та всередині майна. 
  • Сфотографуйте всі ушкодження, які може безпечно зафіксувати об’єктив камери або телефону (бажано, щоб у файлах було зазначено дату, час та локацію — для цього Національна асоціація адвокатів України рекомендує використовувати додаток eyeWitness, але ви можете користуватися власними засобами, якщо вони перевірені і ви їм довіряєте).
  • Зафіксуйте пошкодження на відео. На камеру покажіть своє обличчя; чітко зазначте своє прізвище, ім’я та дату народження; за можливості паспортні чи інші особисті дані; дату, час та точне місце проведення зйомки; свідків чи інших осіб, що перебувають поруч із вами.
  • Під час відеозйомки детально опишіть всі пошкодження, що потрапляють у кадр, повідомте наявну у вас інформацію та всі відомі обставини пошкодження майна.
  • Використовуйте маркерки, які дозволяють встановити розташування місця події та вказують на північ (дорожні знаки, дерева, унікальні об’єкти тощо).
  • Зберігайте файли у незмінному та необробленому стані на офлайн-носіях та у хмарних сховищах.
  • За можливості отримайте та збережіть собі відео та фото, що зробили інші особи на місці події або які могли зафіксувати камери.

Збирайте та фіксуйте докази виключно, якщо це безпечно для вас. Пам’ятайте, що місце події має залишатися максимально незмінним до та після фіксації.

  1. Складіть разом із іншими свідками/постраждалими письмовий документ (акт, протокол), в якому зазначте:
  • Точну дату, час та місце його складання; паспортні дані, місце проживання та контактну інформацію осіб, що підписують такий документ.
  • Запишіть власні покази та всіх свідків/постраждалих, де детально опишіть всю відому інформацію про обставини пошкодження майна.
  • Підпишіть такий документ.

Додатково дивіться наш попередній матеріал, де є повний список, що треба записати.

  1. Після того, як стало відомо про подію, викличте на місце уповноважені органи (поліцію та ДСНС).
  • Після прибуття правоохоронців чи надзвичайників повідомте їм всю інформацію. 
  • Працівники ДСНС мають зафіксувати пожежу або аварійну ситуацію. В акті має бути зазначено відомості про дату, час та місце фіксації подій, опис пошкодженого майна, причину пожежі чи аварії тощо. Потурбуйтесь про отримання копії цього акту.
  • Працівники поліції мають оглянути місце події, за результатами скласти протокол та розпочати кримінальне провадження. Далі видати витяг із ЄРДР. Якщо цього не зробили, подайте додатково до органів поліції заяву про правопорушення. Протягом доби правопорушення має бути зареєстровано в ЄРДР, а вам видано відповідний витяг.
  • За можливості викличте представників органів місцевого самоврядування для складання акту щодо обстеження руйнування/пошкодження майна.
  1. Зберіть всі матеріали щодо події та пошкодження майна, що висвітлювали у ЗМІ, на телебаченні, у телеграм-каналах чи інтернет-виданнях. Вони зможуть додатково підтвердити факт пошкодження/знищення майна.
  1. Зафіксуйте пошкодження у застосунку чи на порталі Дія або Київ.Цифровий. Там вже можна подати заяву про пошкоджене майно.
  1. Проконсультуйтесь із адвокатом щоб пересвідчитися, що ви зробили все можливе та необхідне. Можливо вам знадобиться додаткова юридична допомога у збереженні та аналізі всіх фактів вчинення події, комунікації з державними органами та подачі додаткових заяв та документів. Юристи нашої компанії готові допомогти в цьому. 
  1. Зберігайте копії всіх матеріалів на кількох пристроях та одному або більше хмарному сховищі (Google Диск тощо).

Докази зібрані, що робити далі?

Наразі механізму компенсації завданої шкоди немає. Кабмін та Верховна Рада активно працюють над нормативно-правовими актами, щоб забезпечити швидку, просту та ефективну модель компенсацій за допомогою спеціального Фонду зруйнованого майна.

На сьогодні єдиною прийнятою постановою передбачають лише напрямки визначення шкоди та збитків. Відповідно до неї, пріоритетним напрямком наразі є втрати житлового фонду. Детальні методики будуть написані протягом шести місяців. 

«Ми всі чекаємо на розробку методик та початок компенсацій пошкодженого майна. Але незалежно від того, яку саме процедуру створить держава, вже зараз треба звертати увагу на належну та ефективну фіксацію фактів пошкодження/знищення майна всіма можливим засобами»,

коментує помічник адвоката кримінальної практики Євгеній Скуратівський. 

Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Соціальна допомога та виплати під час війни: пояснюємо, на що можуть розраховувати українці

Через війну багато українців втратили можливість працювати і забезпечувати себе та свої родини. Мільйони змушені були тікати з дому та шукати більш безпечних місць.

Для підтримки людей Уряд запровадив державні програми щодо виплат із держбюджету для допомоги переселенцям, бізнесу та економіці. Крім того, свою допомогу надають і міжнародні організації. Розповідаємо, на що можуть розраховувати українці у цей складний час. 

Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам

Допомогу надають кожній ВПО, яка зареєстрована належним чином та включена до Єдиної бази даних про ВПО у розмірах:

  • 3000 грн/місяць — для людей з інвалідністю та дітей 
  • 2000 грн/місяць — для інших 

Гроші виплачують щомісячно з місяця звернення протягом дії воєнного стану та ще місяць після його припинення. Допомогу людям, які звернулися за її наданням до 30 квітня цього року включно, надають починаючи з березня. Регулюється постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 332. 

Куди звертатися?

  • До органу соцзахисту місцевої державної адміністрації
  • До уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування або ЦНАП
  • Через додаток Дія

Компенсація власникам житла витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб

Компенсацію надають власникам житла за безоплатне тимчасове розміщення ВПО, які переїхали після введення воєнного стану, якщо немає заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ця допомога не поширюється на тих власників житла, які вже отримують адресну допомогу (допомога по компенсації витрат на ЖКГ для внутрішньо переміщених осіб, які стали ВПО після подій 2014 року). 

Сума компенсації — 443 грн за кожну внутрішньо переміщену особу (14,77 грн в день на одну людину). Регулюється постановою КМУ від 19.03.2022 р. № 333.

Куди звертатися?

  • До органу місцевого самоврядування (сільські, селищні, районні, міські ради та державні адміністрації)

Грошова допомога для внутрішньо переміщених осіб та сімей з дітьми від ООН ТА ЮНІСЕФ

Більше детально можливість отримання цієї допомоги ми описали у попередній публікації.

Компенсація роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб

Компенсацію надають роботодавцям, які працевлаштували ВПО. 

6500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу протягом двох місяців. Ця компенсація не поширюється на бюджетні установи. Регулюється постановою КМУ від 20.03.2022 №331.

Куди звертатися?

  • В електронній формі — через портал Дія
  • У паперовій формі або електронною поштою — до центру зайнятості

Крім описаних видів державної та міжнародної допомоги в Україні продовжують безперебійні виплати всіх раніше встановлених соціальних допомог.

Відповідно до постанови КМУ 07.03.2022 №214, державну соціальну допомогу будуть виплачувати протягом дії воєнного стану та ще місяця після його припинення чи скасування без потреби додаткового звернення до органів соціального захисту населення.

Соціальну допомогу виплачують і в разі пропущення строку перегляду допомоги зокрема особам з інвалідністю та особам, які не мають права на пенсію.

Це стосується таких виплат:

  • допомоги малозабезпеченим сім’ям
  • допомоги на дітей одиноким матерям
  • допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
  • допомоги на дітей, хворих на тяжкі хвороби, яким не встановлено інвалідність
  • щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу
  • тимчасової державної допомоги дітям, батьки, яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або їхнє місце проживання невідоме
  • щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг
  • тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату

Соціальну допомогу виплачують і в разі пропуску строку перегляду допомоги, зокрема, людям з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.

Також не зупиняють призначення та продовжують виплати всіх інших видів соціальних виплат, допомог, пенсій:

  • пенсії по інвалідності та за віком
  • пенсії по втраті годувальника
  • допомоги по безробіттю
  • допомоги по вагітності та пологах
  • виплати по народженню дитини
  • грошову компенсацію за «пакунок малюка»
  • виплати багатодітним родинам тощо

Ці види допомоги та виплат надають в розмірах, визначених державою.

«Фінансова допомога як для внутрішньо переміщених осіб, так і соціально незахищених верств населення є необхідним фактором державної підтримки громадян в умовах війни. Важливим є той факт, що в переважній більшості випадків держава значно спростила бюрократичні процедури отримання соціальної допомоги, що дозволяє зберегти час та сили громадян»,

зазначає адвокат практики судових спорів Андрій Новак.
Read More

Запровадження інституту Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин: чому це важливо?

Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист осіб від насильницьких зникнень 17 червня 2015 року. Але механізми розшуку та захисту зниклих українців залишаються недієвими.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» було ухвалено 12 липня 2018 року. Він передбачав створення відповідної комісії, єдиної бази даних щодо таких осіб. Проте, ні комісія з питань зниклих безвісти, ні реєстр так і почали працювати. Через війну  в Україні це питання постало ще гостріше. 

Законодавці розробили механізм, що дозволить родичам дізнатися про долю своїх близьких, які зникли безвісти за особливих обставин. Це передбачено проєктом Закону про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (документ  на підписі у Президента, ще не набув законної сили).  

Які зміни передбачає законопроєкт?

  • Уточнюється поняття «особливі обставини» (обставини зникнення) — це збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація, заворушення всередині країни, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
  • Створення нової держструктури — Уповноваженого з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин (у підпорядкуванні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій) та визначаються його повноваження. Ця інституція замінить недієву Комісію з питань осіб, зниклих безвісти.
  • Створення Єдиного реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин (належатиме Міністерству внутрішніх справ).
  • Людина набуває статусу «зниклої безвісти за особливих обставин» з моменту внесення про неї відомостей до цього реєстру. 
  • Людину вважають зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому законом.

Ваша близька людина зникла безвісти: що ви маєте знати? 

  • Заяву про розшук людини, зниклої безвісти, потрібно подати до відповідного територіального органу Національної поліції України.
  • Заяву має право подати родич, представник військового формування, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання, Уповноважений з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин або будь-яка інша особа, яка дізналася про зникнення.
  • Закон фіксує перелік родичів особи, зниклої безвісті: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
  • Члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії через втрату годувальника.

Які повноваження будуть в Уповноваженого з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин?

  • Взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, професійними спілками, організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями щодо розшуку зниклих. 
  • Утворення та координація роботи пошукових груп (гуманітарних місій), які займаються пошуком людей. 
  • Обмін інформацією. 
  • Переговори з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які працюють та/або перебувають на тимчасово окупованих територіях. 
  • Допомога в поверненні останків та особистих речей зниклих. 
  • Комунікація з родичами зниклих людей.

Чому ці зміни важливі?

Держава зобов’язана зробити все  для розшуку особи, зниклої безвісти. Але це неможливо, якщо відсутній механізм.

Списки зниклих безвісти військових документують, але хаотично, адже це не єдина база. А також не варто забувати, що серед зниклих багато цивільних людей, зокрема, дітей. Єдиний список (реєстр) зниклих безвісти необхідний для того, щоб упорядкувати дані, та допомогти родичам у пошуку. 

«Кожна людина, чи то мати, дружина, син чи донька, мають право знати, що сталося з її дитиною, батьком чи чоловіком. І не важливо чи був у неї син військовий або ж 10-річна донька. Ми сподіваємося, що держава зробить все можливе, щоб налагодити цей процес раз і назавжди. Очікуємо підпису президента та публікації закону»,

зазначила юристка практики судових спорів Юлія Рябець. 

Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Заборона російського музичного контенту в Україні: що пропонують законодавці? 

Україні давно потрібно було припинити будь-які контакти з росією. Але з різних причин це було неможливо. Тому нині законодавці намагаються зробити все можливе, щоб позбавити рф впливу на українців, зокрема, і в культурній сфері. Для цього вони розробили кілька законопроєктів, спрямованих на заборону російського музичного контенту та посилення ролі української мови у публічному просторі. Розповідаємо детально. 

Законопроєкт № 7273-1  про внесення змін до законодавства щодо національного музичного продукту. Законодавці пропонують заборонити використання російської музики в Україні, а саме:  

  1. Повну та безстрокову заборону публічного виконання, показу, демонстрації, сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів російського авторства.  
  2. Заборону концертів для всіх російських артистів 

Однак будуть винятки. Ті, хто публічно та відкрито засуджують російську агресію, зможуть виступати в Україні. Їх вноситимуть до спеціального списку. 

До війни приїжджати в Україну з гастролями було заборонено виконавцям із росії, які публічно підтримували анексію Криму та військову агресію на Донбасі.  Таких артистів вносили до «Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці». Виконавці з росії, яким пощастило не потрапити до «чорного списку» могли гастролювати в Україні, але тільки після узгодження своїх гастролей зі Службою Безпеки України.

Тобто, тепер замість «чорного списку» заборонених виконавців з росії, з’явиться «білий список» із дозволеними виконавцями.

  1. Напрям на підтримку та розвиток національної музичної творчості

Депутати пропонують ввести новий термін в законодавство — поняття національного музичного продукту та запровадити програми його підтримки, зокрема передбачити грантування. Йдеться про запровадження нових програм та заходів для створення українського музичного контенту.

Це дозволить витіснити російських виконавців з українського ринку і розширити використання українського контенту.

Законопроєкт №7273-1 пов’язаний з іншим не менш важливим законопроєктом № 7273. Останній передбачає:

  • Збільшення на радіо та телебаченні частки пісень українською  до 50% (раніше було 35%) протягом доби, а також поширених у проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.
  • До звільнення всіх окупованих українських територій та припинення війни заборонити на території України відтворення аудіовізуальних (відеороликів, фільмів) творів у виконанні громадян і резидентів держави-агресора на радіо, телебаченні, в розважальних закладах, громадському транспорті (у комунальних та приватних перевізників), в закладах освіти, закладах культури та відпочинку, готельного та ресторанного бізнесу, кінотеатрах, громадському просторі тощо. 

Тобто передбачається повна заборона на відтворення музичного контенту держави-агресора на українському телебаченні та радіо. 

Загалом, ухвалення законопроєктів № 7273 та № 7273-1 має  посилити роль української мови в публічному просторі. 

«Ухвалення цих законопроєктів дозволить не лише зняти з ефірів радіостанцій пісні російських виконавців і натомість наповнити українськими, а й взагалі обмежити використання російської музики в громадських місцях.  А також посилить домінування вітчизняного  музичного контенту  і що не менш важливо, перекриє для росії значну частку ринку просування свого продукту»,  

коментує юрист практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More