Позбавили водійського посвідчення: що робити? 

Ви не зупинилися на вимогу поліцейських, спричинили ДТП, були напідпитку за кермом чи скоїли якесь інше правопорушення — патрульні поліцейські складають протокол та тимчасово вилучають водійське посвідчення. До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортом.

Хто може позбавити права керувати транспортними засобами?

Лише суд і на певний строк. Якщо на вас було складено протокол і у вас забрали права — це поки що нічого не означає. Після складання адмінматеріалів працівники поліції передають їх до суду. Суд першої інстанції повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення, за яке передбачено позбавлення водійських прав, у межах строків накладення адмінстягнення (щонайменше 3 місяці).

Чи можна оскаржити рішення суду?

Постанова суду першої інстанції не є остаточною. Протягом 10 днів можна подати скаргу. А вже постанова апеляційного суду у таких справах буде остаточною і оскарженню не підлягатиме.

З якого моменту обчислюються строки позбавлення прав?

З дня винесення постанови про позбавлення цього права, але ніяк не з дня вилучення водійського посвідчення. Оскільки на цей час людина має тимчасовий талон на керування авто.

Іноді водії не віддають посвідчення правоохоронцям при оформленні протоколу. Тоді строк позбавлення спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення документа. Тобто, оскільки водій посвідчення не здав, строк позбавлення прав не йде. Однак водій вважається таким, що позбавлений водійських прав за рішенням суду, і керувати авто не має права.

Що буде, якщо керує авто водій, позбавлений прав?

Якщо водія, позбавленого права керування, зупинять поліцейські, його додатково притягнуть до відповідальності. 

«За керування авто водієм, якого вже позбавили прав, передбачено покарання  за ч. 4 ст. 126 КУпАП — штраф  20 400 грн. У такому випадку поліцейський виносить постанову на місці. Це не означає, що її не можна буде оскаржити. Можна, але вже в порядку адміністративного судочинства», — коментує адвокатка Marina Soroka.

Будьте уважні. Знайте свої права та активно і кваліфіковано відстоюйте їх!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Правовий захист під час війни: чи на часі? 

Ми впевнені, що допомога юриста у цей складний час така ж потрібна річ як візит до лікаря. Якщо є проблема — відкладати її вирішення не варто, це лише ускладнить ситуацію. 

Допомога юриста — це не лише про судові тяганини, а й про швидкі та корисні консультації на різні актуальні теми.

Звертайтеся до нас, назвіть пароль ЛЕНДЛІЗ та отримайте базову консультацію юриста за спеціальною ціною.

Що саме Miller може зробити для вас вже зараз:

  • Фіксація збитків для отримання компенсації від держави за втрачене майно як для громадян так і для бізнесу. Саме нині, поки механізму відшкодування ще немає — вкрай важливо правильно зафіксувати всі пошкодження, щоб у майбутньому не виникло проблем з компенсацією. 

Крім зруйнованого нерухомого майна компенсацію можна буде отримати і за речі, які зберігалися у приміщенні. Якщо не зафіксувати збитки і почати відновлювати приміщення, ніяка компенсація в подальшому не буде можлива. 

  • Документування воєнних злочинів. В умовах війни потерпілі від кримінальних правопорушень хибно думають, що не на часі звертатися до правоохоронців та ініціювати розслідування. Проте затримка зі зверненням може призвести до втрати важливих доказів, що унеможливить ефективне неупереджене розслідування.
  • Врегулювання співпраці з партнерами. Якщо ви ведете спільний бізнес, не зайвим буде врегулювати свою співпрацю з партнерами, учасниками вашого товариства аби не виявилося так, що у воєнний та післявоєнний період лише один з партнерів вкладався в розвиток компанії, а претендувати на дивіденди будуть всі. Партнерські договори розподіляють обов’язки кожного з партнерів та фіксують їх для уникнення недорозумінь. 
  • Поради щодо прав та обов’язків під час мобілізації, а також бронювання працівників. Повістки на вулицях та блокпостах, які заповнюють «на коліні» — все це порушення ваших прав, знати які ви просто зобов’язані. 
  • Виїзд за кордон. Хоча більшості чоловіків виїзд за кордон заборонений, є виключення, пов’язані зі станом здоров’я чи місцем роботи, проте самостійно розібратися у них може бути складно.
  • Захист від незаконного звільнення з роботи. У цей час бізнес намагається економити на всьому, а найлегше це зробити насамперед на співробітниках. Незаконні звільнення, невиплата заробітної плати — все це непоодинокі випадки.
  • Питання розлучення, аліментів чи отримання опіки над дітьми. Проблеми у людських стосунках можуть виникнути як у мирний час, так і під час війни.
  • Владнання конфлікту з орендодавцем стосовно зменшення або скасування плати за житло в період війни.
  • Супровід благодійного фонду зі старту потребує професійної юридичної підтримки, інакше ви ризикуєте втратити спеціальний статус некомерційної організації та будете зобов’язані сплачувати податки через помилки у роботі. 
  • Захист бізнесу. Ми виявляємо слабкі місця, надаємо консультації як можна їх усунути, навчаємо персонал правильній комунікації з правоохоронцями, надаємо конкретні алгоритми дій під час кризових ситуацій, а також представляємо інтереси бізнесу при взаємодії з правоохоронцями та судами. 
  • А також захист репутації, стягнення кредитів та заборгованостей, оформлення грошової допомоги чи спадщини тощо

Як бачимо, думка про те, що у період війни юридичні послуги не потрібні — це міф. Miller продовжує працювати та допомагати тим, хто потребує допомоги. 

Звертайтеся до нас просто зараз — будь-яким з цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Виплати військовим під час війни: що потрібно знати? 

З початку повномасштабної війни з росією держава збільшила грошове забезпечення військових на період дії воєнного стану. Які є виплати, як їх формують, які документи потрібні — читайте тут.. 

Скільки військовим платять під час війни?

Крім основного щомісячного забезпечення, яке військові отримують відповідно до своєї посади, звання, вислуги років тощо, є ще й додаткові виплати. 

  • 30 тис. грн виплачують військовим (крім строкової служби)
  • до 100 тис. грн збільшується грошове забезпечення тих бійців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (ці виплати також стосуються і солдат строкової служби)

Як відбувається розрахунок додаткових виплат?

30 тис. грн або приблизно 1000 грн на день — базова додаткова виплата для військових, які не беруть безпосередню участь в бойових діях 

100 тис. грн або приблизно 3000 грн на день — для бійців, які воюють

Додаткові виплати будуть нараховувати пропорційно кількості реальних днів, коли військовий брав участь у бойових діях, та на позиціях, які не передбачали активної участі. Наприклад, військовослужбовець протягом місяця 10 днів перебував в місцях бойових зіткнень. Тоді розмір його місячного грошового забезпечення вираховуватимуть так: основне щомісячне забезпечення (наприклад, 15 тис. грн) + 20 днів перебування в тилу (20 тис. грн) + 10 днів на фронті (30 тис. грн). Тобто загальна сума в такому випадку становитиме 65 тис. грн (мінус податкові та інші типи відрахувань).

Що отримують армійці, які дістали поранення чи потрапили у полон? 

100 тис. грн розповсюджується і на: 

  • військових, які дістали поранення на війні та перебувають на стаціонарному лікуванні/у відпустці за висновком військово-лікарської комісії
  • армійців, яких захопили у полон або взяли у заручники, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні

За такими військовими зберігають усі форми грошового забезпечення, які вони отримували на момент поранення/полону.

У такому випадку гроші виплачують членам родини щомісячно, зокрема щодо військових: 

  • захоплених у полон — до дня їхнього звільнення включно
  • безвісно відсутніх — до дня набрання законної сили рішення суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими

100 тис. грн виплачують повністю за весь місяць, якщо військовий загинув або помер внаслідок поранень після запровадження воєнного стану, а не лише до дня зазнання травми чи смерті.

Гроші членам сімей військових, які добровільно здались в полон, самовільно залишили військові частини або дезертирували — не виплачують.

Які документи необхідно зібрати родичам полонених та зниклих безвісти солдат, для отримання виплат?

Членам сім’ї необхідно звернутися до командира військовою частини з заявою та копіями документів:

  • паспорта
  • довідки про реєстрацію місця проживання (якщо такої інформації немає в паспорті)
  • ідентифікаційного номера
  • свідоцтва про шлюб (якщо є)
  • свідоцтва про народження дітей (якщо є)

Рішення про виплату чи відмову у виплаті грошей командир військової частини має ухвалити протягом 15 днів. Якщо у виплаті відмовили — можна оскаржити це рішення в суді.

Якщо військовий загинув чи передбачена для членів їхніх сімей одноразова допомога?

Так. Крім щомісячного додаткового забезпечення також передбачена і допомога сім’ям загиблих бійців 15 млн. грн, яку розподіляють рівними частинами на всіх членів сім’ї. Однак чіткого переліку осіб, які можуть претендувати на частину з цих грошей не встановлено. Тому в кожному випадку варто доводити свою приналежність до сім’ї загиблого військового окремо. 

«В умовах війни держава повинна забезпечувати гідне грошове забезпечення нашим захисникам. Не тільки професійним військовим-контрактникам, але і мобілізованим резервістам та добровольцям. Багато хто залишив роботу і пішов воювати без роздумів про те, а хто буде годувати їхні сім’ї вже через місяць. Тому збільшений розмір додаткової винагороди є гідною відповіддю держави на вірність, мужність, а головне — життя та здоров’я наших військових, які з честю боронять Україну»,

коментує адвокат практики судових спорів Андрій Новак.
Read More

Орендуєте державне чи комунальне майно під час війни? Пояснюємо, що вам потрібно знати  

Кабмін ухвалив постанову, якою звільняє від орендної плати, встановлює знижки за користування державним та комунальним майном, спрощує порядок оренди та допомагає з переміщенням бізнесу. Ось що зміниться для підприємців, які користуються орендованим майном під час війни:

Оренда

1) Протягом дії воєнного стану, ще 3 місяці по його завершенню, але загалом до кінця року будуть звільнені від сплати за орендоване майно: 

  • мобілізовані або прийняті на військову службу ФОПи та громадяни, якщо підтвердять факт проходження військової служби 
  • будь-які орендарі, які використовували майно, розташоване на територіях Донецької області; Запорізької області у межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганської області; Миколаївської області у межах Баштанського, Вознесенського районів (крім смтДоманівка, Братське та міста  Южноукраїнська), Миколаївського району (крім  Миколаєва); Харківської області у межах Богодухівського району (крім міста Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп’янського і Харківського районів (крім смт Нова Водолага, міст Мерефи та Харкова), Чугуївського району (крім міста Змієва); Херсонської області; АР Крим та Севастополя

2) До 30 вересня орендарів державного майна повністю звільняють від орендної плати у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській областях та Києві (крім міст та селищ з попереднього пункту). Після 30 вересня до кінця року доведеться заплатити половину. 

3) До 30 квітня гроші за користування державним майном можуть не платити у Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській та Одеській областях. Після 30 квітня і до кінця року вже потрібно сплатити 50%.

4) На період воєнного стану і ще 3 місяці після його припинення орендарі державного майна (крім орендарів, визначених у попередніх трьох пунктах) мають право 50% знижки, а орендарі єдиних майнових комплексів — 25%. З 27 травня (моменту набрання чинності постанови) якщо буде переплата — гроші зарахують наперед.

Релокація 

Переможці аукціонів (державне та комунальне майно можна взяти в оренду тільки через аукціон), які взяли в ньому участь для релокації бізнесу протягом перших пів року сплачуватимуть лише гривню за кв. метр орендованої площі (зокрема, авансовий внесок). Йдеться про переміщення підприємств з територій Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей, АР  Крим, Києва та Севастополя.

Щоб скористатися пільговою орендною платою переможець аукціону має подати орендодавцю клопотання про сприяння переміщенню виробництва, видане обласною військовою адміністрацією за місцем розташування орендованого майна.

 Дії договорів 

Якщо дія договорів оренди комунального та державного майна закінчується під час війни то:

1) після завершення воєнного стану вони будуть дійсними ще 4 місяці 

2) їх можна достроково розірвати за заявою орендаря

3) подати заяву про продовження договору оренди можна ще протягом 3 місяців після припинення воєнного стану 

Крім цього, громадяни та бізнес: 

  • Отримають менший авансовий внесок та забезпечувальний депозит до місячної орендної плати.
  • Зможуть повернути забезпечувальні депозити.
  • Не матимуть обмежень на суборенду майна, взяте у користування до війни.
  • Зможуть підписувати документів за результатами аукціонів електронним підписом.
  • Органи місцевого самоврядування можуть давати додаткові знижки за оренду комунального майна.

«Звільнення орендарів від орендної плати чи застосування тієї чи іншої знижки повинно допомогти бізнесу заощадити кошти, які можна буде витратити на оплату праці, закупку товару чи інші нагальні потреби»

коментує юрист практики захисту бізнесу Христина Унгурян.
Якщо вам потрібна правова допомога, звертайтеся до наших юристів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Що робити, якщо ви стикнулися з політичним переслідуванням?

У справах, фігурантом яких є політик, здебільшого опозиційний, топчиновник, громадський активіст чи журналіст, адвокати часто стверджують, що замість розслідування/суду відбувається політичне переслідування опонентів або конкурентів.

Пояснюємо, що таке:

  • політичне переслідування 
  • у чому різниця між кримінальним переслідуванням злочинця і політичним переслідуванням опонента
  • навіщо заявляти, що відбувається політичне переслідування і коли

Що таке політичне переслідування? 

Наш Кримінальний процесуальний кодекс не торкається питання політичного переслідування. Виключення — загальна норма про те, що однією із засад кримінального провадження є рівність перед законом та судом. Ця норма забороняє надавати привілеї чи обмеження у процесуальних правах через, зокрема політичні переконання. Ця вимога — обмежувальна рамка для застосування інших статей КПК.

Виходячи з трактування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду, політичне переслідування — це обмеження прав та свобод людини у межах кримінального процесу не з легітимною ціллю (покарати злочинця чи відновити права потерпілого), а з політичних мотивів. 

Стаття 18 Конвенції передбачає, що обмеження  застосовують лише для тих цілей, для яких вони встановлені. Наприклад, право на свободу може бути обмежено з легітимною ціллю (підстави перелічені у ст. 5 Конвенції). Кримінального процесу здебільшого стосуються законного

  • ув’язнення після вироку суду
  • арешту або затримання за невиконання припису суду або виконання будь-якого законного обов’язку
  • арешту або затримання для супроводу до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у скоєнні правопорушення

Якщо обмеження свободи не переслідує законної мети — це порушення статті 18 Конвенції. Здебільшого про це йшлося у справах ЄСПЛ із політичним підґрунтям, фігурантами яких є політики, топчиновники або громадські активісти. 

Політичне переслідування має місце: що з цим робити? 

  1. Політичний мотив може повністю підміняти законну ціль кримінальне переслідування за сфабрикованим звинуваченням

У такому випадку кримінальне провадження свідомо сфабриковане. Сторона обвинувачення сама по собі може порушувати закон, щоб «придумати» справу та довести її до якогось етапу або навіть вироку:

  • перевищення влади або службових повноважень правоохоронцями (наприклад, безпідставне/незаконне затримання, обшук, вилучення речей та документів, безпідставне застосування сили та завдання тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів)
  • введення суду в оману (надання підроблених доказів, неправдивих висновків експертів, організація неправдивих показань свідків чи потерпілих)
  • службове підроблення (підробка документів для штучного створення доказів)
  • порушення права на захист (перешкоджання доступу адвоката до клієнтів, порушення адвокатської таємниці, наприклад через прослуховування)
  • втручання у роботу судових органів (погрози чи шантаж суддів для отримання «правильного» рішення)
  • незаконне втручання в роботу автоматизованих систем у судових органах (втручання в систему, що автоматично визначає суддю для розгляду справи, для призначення на розгляд справи лояльного судді) 
  • притягнення завідомо невинного до відповідальності (наприклад, порушення справи, вручення підозри, звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу чи арешт майна особи (очевидно для слідчого чи прокурора) непричетної до вчинення злочину)  

Але може йтися й про звичайне маніпулювання фактами і неправильне трактування  обставин справи без підроблення доказів і прямої брехні про реальні події. 

Також ознаками політичного переслідування (якщо відштовхуватись від критеріїв, прописаних у рішенні ЄСПЛ «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану») можуть бути: 

  • поспішні публічні заяви чиновників з оцінкою подій, які розслідують правоохоронці (наприклад проведення прес-конференції із заявами представників держави про те, що людина точно винна і її потрібно засудити)
  • спроби публічної дискредитації фігурантів
  • опозиційність фігурантів (притісняти таким чином має можливість та сторона, яка при владі, ту сторону, яка влади наразі не має)
  • особливе ставлення до розслідування (наприклад, розслідування у рекордно короткі строки, чи явно неспівмірними ресурсами, коли рядову і просту справу розслідує центральний офіс правоохоронного органу з залученням десятків слідчих)

У цій ситуації теза про політичне переслідування це пояснення, чому саме відбувається фабрикація справи для:

  • суду
  • іншого правоохоронного органу 
  • ЗМІ
  • правозахисників
  • виборців, якщо йдеться про політика 
  • потенційних союзників, які можуть допомогти

Але здебільшого це не звільняє від необхідності паралельно розбивати аргументи опонентів у кримінальному процесі чи систематично фіксувати/оскаржувати їхні незаконні дії.

Також політичне переслідування — це додаткова підстава для звернення до Європейського суду з прав людини за ст. 18 Конвенції. Додаткова — тому що це не може бути єдиною підставою для скарги.

У таких ситуаціях лише політизованість — не єдине порушення. Може відбуватись порушення права на справедливий суд, свободу та особисту недоторканність, право на приватне життя. Це і будуть основні порушення, які потрібно буде доводити. Переслідування політичного мотиву — доповнення, яке істотно впливає на загальну оцінку ситуації судом, але не може існувати самостійно.

Більш-менш обгрунтованого припущення і пояснення про те, що відбувається політичне переслідування, може бути достатньо для ЗМІ чи прибічників. Проте недостатньо для Європейського суду з прав людини. 

Для доведення цього факту в суді потрібно мати докази.

Наприклад: 
  • заяви самих правоохоронців чи чиновників (наприклад, передчасні заяви про те, що певна особа винна у злочині, прес-релізи чи навіть відеосюжети від прокуратури з вказівкою на конкретних людей, які вчинили злочини задовго до вироку суду)
  • тексти процесуальних документів чи виступи прокурорів, які можуть містити посилання на підстави, якими не мали б обґрунтовувати їхні позиції за законом (наприклад, у справі «Луценко проти України» ЄСПЛ зазначив, що слідчі органи вказали однією з причин для його арешту спілкування зі ЗМІ  й звинуватили його у спотворенні громадської думки щодо вчинених ним злочинів, дискредитації прокуратури та впливу на майбутній судовий процес для уникнення кримінальної відповідальності)
  • хронологію подій та докази, інформація про загальний контекст, яка демонструє, що події були пов’язані (приклад із справи «Гусинський проти Росії» — зв’язок угоди про продаж медіа державі і закриття кримінальних проваджень)
  • звіти правозахисників та міжнародних організацій про стан політичних свобод чи дотримання прав людини в державі (як ілюстрація загального контексту, самостійного значення може не мати, проте доводить, що в принципі правоохоронців в конкретній державі на таке готові)

Ті ж матеріали можуть обґрунтовувати порушення й інших прав, захищених Конвенцією (того ж права на справедливий суд через упередженість судді, тиск на нього, чи порушення презумпції невинуватості).   

На національному рівні такі докази політичних мотивів також важливі не тільки для публічної комунікації чи доволі декларативних посилань на практику ЄСПЛ і порушення Конвенції, а і як інструменти для:

  • обгрунтування відводів слідчим, прокурорам, суду
  • позовів/претензій про захист честі, гідності, ділової репутації чи інших позовів залежно від ситуації
  • обгрунтування для дисциплінарних скарг
  1. Політичний мотив може існувати паралельно з цілком законним (підстави для розслідування існують, проте додатковим мотивом є можливість за допомогою кримінального провадження розправитися з політичним конкурентом).

Факт політичного переслідування сам по собі не вказує на необхідність виправдати особу чи припинити розслідування або скасувати запобіжний захід тощо. 

ЄСПЛ неодноразово зазначав у пов’язаних з політичними мотивами справах, що в опозиціонерів чи активістів немає імунітету від кримінального переслідування. 

Наприклад, в Україні щоразу після виборів здіймається хвиля розслідувань дій «попередників». Якщо є підстави вважати, що злочин був, його не потрібно розслідувати незалежно від того, хто його вчинив — представник діючої влади чи попередньої. Але політичний мотив визначає пріоритетність і темпи розслідувань, бажання слідчих інтерпретувати факти певним чином та ігнорувати альтернативні версії. 

Питання політичного переслідування в цій ситуації можна використовувати як: 

  • обгрунтування відводів і загалом доведення упередженості правоохоронців чи суду
  • додаткову підставу для доведення порушення права на справедливий суд через розгляд справи небезстороннім судом 
  • аргументацію для позовів про захист честі, гідності, ділової репутації чи дисциплінарних скарг, у випадку, якщо представники держави дозволяють собі недопустимі публічні заяви 
  • основу для публічної комунікації

Багато публічних осіб, стикаючись з підозрою у кримінальному провадженні, заявляє про політичні мотиви справи і часто це дійсно так. 

Які рішення? 

  • Насамперед, варто зрозуміти, що в цьому кримінальному провадженні доведеться захищатись як і в будь-якому іншому. Голослівна заява про політичне переслідування сама по собі не додає вам жодних балів. Різниця — у вас є додаткові аргументи, пов’язані зі специфікою поведінки правоохоронців у подібних ситуаціях. І процес буде важчим, тому що державна машина ставиться до вас не нейтрально. Вона — усвідомлено проти і буде саботувати ваші спроби захиститися законним шляхом.
  • Крім розробки загальної стратегії по справі варто подбати, щоб ваші заяви про політичне переслідування були аргументованими. Тому потрібно фіксувати і систематизувати докази та інформацію, що на це вказує: публічні заяви правоохоронців, неформальну комунікацію, публікації, зокрема, на сайтах державних органів, показання свідків тощо.
  • Варто фіксувати і висвітлювати всі порушення сторони обвинувачення і суду з посиланням не тільки на порушення національного законодавства, а й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У таких справах правоохоронці чи суд цілком можуть вдатись до грубих порушень або ігнорування закону. Посилатись на порушення Конвенції потрібно, щоб коли/якщо ви вичерпаєте можливості захисту в Україні, у вас була більш стійка і переконлива позиція для захисту в ЄСПЛ та аргументи, чому ЄСПЛ має прийняти цю справу до розгляду. 
  • Усі порушення варто оскаржувати, навіть якщо ви розумієте, що на цьому етапі всі ваші скарги не принесуть бажаного результату. 

Наприклад: вчинення більшості із тих злочинів, перелічених вище, довести вкрай складно, проте якщо є підстави вважати, що злочин був — варто подати заяву про вчинення кримінального правопорушення, щоб зафіксувати свою позицію і надалі демонструвати бездіяльність влади і відсутність реакції на порушення закону. 

Може йтися і про інші обставини — незаконні затримання, порушення під час обшуку чи процесуальних строків, незаконне проведення негласних слідчих дій. 

  • Бути послідовним. За таких обставин можна зіткнутись із тим, що доведеться пройти не один етап судового розгляду чи розслідування перед тим, як вдасться довести свою позицію. Навіть в задоволенні обґрунтованих скарг чи клопотань можуть відмовляти або ігнорувати їх. Тут варто використовувати всі можливі інструменти до кінця та не забувати про попередні два пункти. 

Ми окремо наголошуємо на цьому пункті, тому що на якомусь етапі в жертви подібної ситуацію може виникнути думка — а чи не варто просто виїхати з країни, змінити адвокатів посеред справи, «домовитися» з правоохоронцями чи іншими бенефіціарами переслідування. Саме тому з початку розгляду справи важливо налаштовуватись на марафон і усвідомлювати, що ви маєте справу з переважаючим противником.

  • Будувати мережі та шукати прибічників, використовувати методи публічної комунікації та адвокації. 

Якщо проблема вашого кримінального переслідування лежить не тільки в юридичній площині — очевидно краще її вирішувати не тільки юридичними методами. Розголос, присутність глядачів у залі суду і навіть бажаючих під судом, яких не пустили в зал, увага ЗМІ, можуть убезпечити вас від очевидно неправомірних дій та змусити представників держави слідувати вимогам закону. З цих же причин важливим є залучення до справи уваги правозахисників.

Якщо ви стикнулися з підозрою або обвинуваченням у кримінальному провадженні з подібними аспектами, звертайтеся за захистом до юристів практики економічних та службових злочинів нашої компанії через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Що зміниться у трудових відносинах під час війни?

Верховна Рада вдосконалює трудове законодавство, адаптуючи його до потреб воєнного стану. Нині на розгляді у Верховній Ради Законопроєкт №7251, що  стосується важливих змін у відносинах між працівником та роботодавцем. Документ прийняли за основу та готують до другого читання. Розповідаємо простими словами, що має змінитися. 

З’являться нові підстави для звільнення працівника. Отже, у якому разі вас зможуть звільнити? 

По-перше, якщо неможливо забезпечити вас роботою через знищення виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. 

Але не забувайте: при такому звільненні ви маєте вимагати виплату вихідної допомоги не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). 

По-друге, якщо  працівник відсутній на роботі більше 4 місяців без поважних причин та не повідомив про них роботодавця.

  • У разі смерті роботодавця-ФОПа (визнання його безвісно відсутнім чи померлим), підлеглому/працівнику немає потреби звертатися до суду. Потрібно просто подати до центру зайнятості (за місцем проживання) заяву про припинення трудових відносин. 
  • Нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників об’єктів критичної інфраструктури (медики, рятувальники, банки, енергетика, транспорт тощо).
  • У разі смерті працівника всі грошові компенсації за невикористані ним дні відпусток, не отримані ним за життя, виплачують членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

«Ці та інші зміни вирішують прогалини в законодавстві та надають роботодавцям/працівникам більш зрозумілий алгоритм дій під час воєнного стану. Тому вкотре отримуємо підтвердження реагування держави на поточні проблеми у різних сферах життя»,

коментує юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Якщо вам потрібна допомога у розв’язанні питань, що стосуються трудових відносин, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще у нас є Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Костел Св. Миколая все ще перебуває на балансі Національного будинку органної музики

Після пожежі у Костелі Св. Миколая торік наша компанія взяла на себе відповідальність контролювати виконання протиаварійних робіт. Було започатковано «Благодійний фонд збереження та розвитку костелу святого Миколая», через який збирали кошти благодійників. А це понад 8 млн грн. 

Ми стежили за розподілом цих грошей, перевіряли тендери на дотримання законності процедур, допомагали замовнику під час укладення договорів з підрядниками та контролювали робочу документацію. Адже юридичний контроль та супровід — невід’ємна складова проєктів такого масштабу. 

Сьогодні з’явилася новина про те, що Костел нібито передали релігійній громаді Римсько-католицької Церкви. Усе на підставі меморандуму, укладеного між владою та парафією. 

Як все є насправді? 

Торік у листопаді Міністерство культури та інформаційної політики підписало Меморандум з парафією св. Миколая, де встановили бажану дату передачі храму в користування парафії — 1 червня 2022 року. 

Але через війну з росією міністерство не встигло оформити документи до цієї дати. Тому сьогодні парафіяни Костелу св. Миколая перебували у храмі за домовленістю, а не як власники. 

Юридично Костел св. Миколая все ще перебуває на балансі у Національного будинку органної музики, адже документів стосовно передачі Костелу католицькій громаді не підписали. За даними Мінкульту, для цього потрібно підготувати відповідну законодавчу базу. 

Наша компанія продовжує нести відповідальність перед благодійниками за цільове використання коштів, стежити за підготовкою документів про передачу Костелу громаді та його подальшу долю.
Read More

Скасування мита на українські товари: як країни Заходу допомагають нашій економіці?

Велика Британія, ЄС та Канада скасували торговельні обмеження на імпорт українських товарів. Безбар’єрна торгівля між Україною та партнерами діятиме протягом року.

Йдеться про мито на ввіз товарів та тарифні квоти. Насамперед така лібералізація міжнародної торгівлі вплине на експорт української промислової, сільськогосподарської та переробленої продукції, харчових продуктів, фруктів та овочів. Донині імпорт відбувався з урахуванням тарифних квот і значними ставками ввізних мит. 

Торговельні відносини України з ЄС значно спростилися у межах угоди Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє з 2016 року. Однак основні групи імпортованих з України до країн Євросоюзу товарів обмежувалися тарифними квотами, ввізним та антидемпінговим митом.

Що таке ввізне мито та тарифна квота? 

Ввізне мито — це грошовий збір, що стягують з товарів, цінностей та майна, ввезених через кордон на митну територію іншої країни.

Тобто при ввезенні українських товарів до інших країн, імпортер сплачує додаткові платежі, що в Україні не нараховують при реалізації. Це здорожчує вартість та ускладнює його конкуренцію з товарами національного виробництва.

Тарифна квота — це обмеження, пов’язані з кількістю товару, який можна  імпортувати без мита. За імпорт товарів понад визначений обсяг (квоту), імпортер сплачуватиме ввізне мито.

Цьогоріч ЄС встановив тарифні квоти на понад 40 категорій товарів. Наприклад, імпорт цукрового буряка з України обмежувалося квотою у 20 млн кг, українського меду — 6 млн кг, а ввіз тушок вівці до 2,25 млн кг. Наприклад, якщо товаровиробники України «переходили» межу імпорту цукру, то додатково  сплачували 18 % ввізного мита.  

Однак, з огляду на ймовірну продовольчу кризу в Європі через війну в Україні, ЄС робить кроки  щоб мати доступ до українських товарів. Так, ЄС тимчасово скасовує всі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України.

Крім того, Євросоюз відмінив і антидемпінгові мита (накладається на імпортні товари, ціна яких суттєво дешевша за товари вітчизняного виробництва) на вироби зі сталі та заліза українського походження (труби безшовні, гарячекатаний прокат). Наприклад, антидемпінгове мито на українські труби складає 8%, а на гарячекатаний прокат 60 євро за тонну.  Це важливо для України, оскільки раніше такі товари країни ЄС закуповували  в росії, а сьогодні це заборонено санкціями. Таким чином в українських товаровиробників є можливість зайняти вільний від російських товарів ринок.

Скасування ввізних мит та тарифних квот у торгівлі має забезпечити підтримку української економіки та бізнесу. Йдеться про збільшення долі українських товарів на ринках партнерів та притоку іноземної валюти в країну.

З чим доведеться мати справу імпортерам?

Неторговельне регулювання українських товарів залишається. Наприклад, товари, що імпортують до ЄС обов’язково повинні відповідати всім вимогам щодо захисту споживачів.

Вимоги до товарів, які імпортуються до ЄС,  різняться залежно від конкретного товару. Найпоширеніші з них — санітарні, фітосанітарні, технічні та екологічні вимоги, вимоги безпеки та пакування.

Канада та Велика Британія також мають ряд вимог до безпечності товарів, що поставляють в їхні країни, обов’язкові до виконання імпортерами.

Наявність вимог до товарів значно стримуватиме можливості виходу на ринки країн-партнерів для нових українських імпортерів, адже отримання всіх необхідних сертифікатів відповідності та якості продуктів займатиме багато часу та зусиль. З іншого боку, українські товаровиробники, що знайомі з особливостями імпортних операцій  зможуть скористатися пільговим режимом найближчим часом.

Міністерство економіки України розраховує на нульові митні ставки на експорт українських товарів до Великої Британії вже в червні. Очікується значне збільшення експорту українських товарів, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, меду, кукурудзи та цукру.

«З одного боку, говорити про ймовірні результати від безбар’єрної торгівлі України з країнами-партнерами трохи зарано, адже війна в Україні триває. І це накладає відбиток на всю економічну діяльність країни. Багато українських підприємств зупинили свою роботу, частина з них зруйновані. А ті, хто відновлює роботу зіткнувся з проблемами у логістиці та втратою надійних постачальників. З іншого ми бачимо реальну підтримку від ряду Західних країн, що наближає нас до перемоги»

зазначає юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Read More

Реєстр потерпілих та спеціальний фонд: законодавці пропонують новий механізм відшкодування збитків, завданих війною

За три місяці повномасштабної війни в Україні громадяни, український та міжнародний бізнес зазнали колосальних збитків та моральної шкоди.

Нещодавно до ВРУ надійшов новий законопроект, що має врегулювати державну політику у сфері відшкодування майнових та матеріальних втрат, спричинених діями російських військових. Як громадяни та бізнес зможуть отримати компенсації, чому для цього необхідно створити реєстр потерпілих та спеціальний фонд — далі у нашому матеріалі. 

Що пропонують законодавці? 

Запропонований депутатами документ вперше надає визначення потерпілому, майновій шкоді (збиткам) у контексті знищення або пошкодженням майна. 

Крім того, пропонують  створити реєстр потерпілих внаслідок війни,  а також утворення нового органу, який матиме назву Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії російської федерації. Жоден із попередніх законопроєктів не передбачав створення відокремленого та самостійного органу з подібними функціями. Так законопроєкт 7198 передбачає створення Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації постраждалим. Проте такі комісії є тимчасовими й створюються виконавчими органами рад на місцях.

Яка саме планують відшкодовувати збитки? 

Законопроєкт розділяє види відшкодування, які умовно можна згрупувати за такими категоріями: 

  • майно (майно громадян та бізнесу) 
  • немайнові компенсації (здоров’я, смерть, моральна шкода)

Крім того, відшкодування планують виплачувати людям, які вимушені були покинути свої домівки (тобто внутрішньо переміщеним особам). Йдеться про компенсацію вартості проїзду до місця перебування і назад, а також про витрати на найм житла та комунальних послуг. 

Щодо пошкодженого чи зруйнованого майна, то законопроєкт передбачає механізм отримання відшкодування підприємствами та ФОПамим. Збитки через війну будуть розраховувати з урахуванням: 

  • вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна
  • упущеної вигоди
  • втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях 

Важливим аспектом цього законопроєкту є відшкодування за завдану моральну шкоду. Її розмір розраховується з урахуванням:

  • моральних переживань у зв’язку з погіршенням  здоров’я
  • порушень права власності
  • порушень нормальних життєвих зв’язків
  • порушення стосунків з оточуючими людьми чи інших негативних наслідків 

Розмір моральної шкоди визначатиме суд.

Звідки братимуть гроші для відшкодування збитків?

Основними джерелами забезпечення відшкодування є: 

  • кошти та майно рф та її резидентів, інших осіб, чиї протиправні дії призвели до збройної агресії проти України
  • внески юридичних та фізичних осіб
  • цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями чи фондами кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; 
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством

Де зберігатимуться відомості про заявника та пошкоджене майно?

Для обліку потерпілих передбачено створення Державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії. 

Це буде єдина електронна система, призначена для збору, інформації про потерпілих внаслідок збройної агресії рф.

Хто контролюватиме виплати?

Новостворений орган — Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії рф. До його повноважень належатиме стежити за  коштами, наданими Україні на підставі міжнародних договорів (за рахунок арештованих активів), а також нарахування виплат (відшкодування). Крім того, фонд контролюватиме  цільове використання коштів.

Кошти Фонду не включатимуть до складу Державного бюджету України. Керівними органами Фонду буде правління та виконавча дирекція.

«Для отримання компенсації громадянами та юридичними особами, які постраждали внаслідок агресії РФ, необхідно створити відповідний орган та наділити його повноваженнями щодо збору та обліку коштів, а також повноваженнями розглядати заяви постраждалих. Спеціальний фонд, що спиратиметься на дані реєстру, може здійснювати адресні виплати потерпілим. У разі ухвалення законопроєкту такий механізм виплат зможе задовольнити справедливі вимоги заявників щодо отримання компенсацій за пошкоджене або втрачене майно»

вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький
Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через: 
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua 
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки) 
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Як контролюватимуть витрату грошей зі спеціальних рахунків, створених для відновлення України?

Уряд створив 6 важливих фондів для відновлення України через війну з росією. Під фондами розуміють офіційні рахунки, відкриті в НБУ, гроші з яких спрямують на найважливіші потреби України та українців під час та після війни.

Їх поділили за напрямками:

  • Фонд підтримки армії
  • Гуманітарний фонд
  • Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури
  • Фонд відновлення та трансформації економіки
  • Фонд підтримки малого та середнього бізнесу
  • Фонд обслуговування та погашення державного боргу

Кошти на рахунки переказують міжнародні партнери, іноземні донори, громадські та  благодійні організації, бізнес, українці та іноземці. Всі вони об’єднані бажанням допомогти Україні вистояти та перемогти окупантів. Однак багатьох турбує питання: чи йдуть гроші за призначенням? Саме тому важливе публічне оприлюднення інформації  про витрати пожертвуваних коштів.

Як пропонує уряд контролювати витрати грошей держорганами?

Уряд прийняв постанову про Деякі питання використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України.

Там затверджено порядок використання офіційних рахунків для пожертв. Він стосується лише частини фондів (рахунків), створених КМУ, які умовно об’єднали у окрему групу  — підтримка України «United24» (у майбутньому тут буде сайт). А саме: 

  • спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил (Фонд підтримки армії)
  • рахунку Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури
  • рахунку для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії (Гуманітарний фонд)
  • рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я

Рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я нині немає. Втім Уряд доручив МОЗ відкрити поточний рахунок для можливості отримувати гроші на медицину.

Хто і де буде оприлюднювати інформацію про витрачені кошти?

Обробляти та оприлюднювати інформацію про використання коштів з рахунків  «United24» буде Міністерство цифрової трансформації. Мінцифрі інформацію надаватимуть:

  • Міністерство оборони
  • Міністерство охорони здоров’я
  • Міністерство соціальної політики
  • Міністерство інфраструктури
  • Міністерство розвитку громад та територій

Хто використовує кошти з рахунків «United24»?

  1. Міноборони — з Фонду підтримки армії для закупівлі форми, одягу, засобів захисту, аптечок тощо.

Кошти з цього рахунку можуть використовувати також СБУ, МВС, Національна поліція, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС, Національна гвардія, Адміністрація Держспецзв’язку та інші державні органи, що керують військовими формуваннями та правоохоронними органами. Гроші мають витрачати на потреби підрозділів. Натомість військові та оборонні структури зобов’язані щодня звітувати Міноборони про на що пішли гроші. 

  1. Мінінфраструктури — з Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури для відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури
  2. Мінрегіон — з Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури для відновлення об’єктів соціальної інфраструктури (школи, садочки, університети, лікарні, дитячі будинки тощо), адмінбудівлі, об’єкти житлово-комунального господарства
  3. МОЗ — з рахунку для закупівлі ліків, обладнання тощо 
  4. Мінсоцполітики — з Гуманітарного фонду на першочергові потреби під час війни 

Ці державні органи можуть використовувати гроші з офіційних рахунків спільно з міжнародними спеціалізованими організаціями, що надають послуги з закупівлі товарів та послуг (міжнародні програми, спеціалізовані фонди, організації тощо), дотримуючись законодавства про закупівлі, зокрема, в умовах воєнного стану.

Детальніше про зміст інформації, яку буде оприлюднювати Мінцифра, читайте в додатках до порядку.

«Прозора звітність та якісний контроль над витратою коштів державними органами це необхідний крок для стимулювання надання Україні більшої фінансової допомоги в майбутньому, посилення співпраці з іноземними донорами та росту довіри до державних органів в цілому»,

зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян
Read More