Як війна впливає на націоналізацію підприємств?

Питання націоналізації підприємств набуло особливої актуальності після початку повномасштабної війни в Україні. Ряд пропозицій було внесено законодавцями ще з 2014 року. Ця процедура має підсилити економіку завдяки залученню грошей у державний бюджет. Розбираємося, чим важлива націоналізація під час війни.   

Що таке націоналізація? 

Це примусове відчуження приватного майна на користь держави. Наразі існує дві мети такого «привласнення»:

  • коли власник — резидент рф, майно якого може бути вилучено у будь-який момент (у такому випадку майно не підлягає відшкодуванню)
  • якщо у випадку окупації міста, будь-яке підприємство може бути використане російськими загарбниками у військовому комплексі, тобто у виробництві зброї (у цьому випадку майно підлягає відшкодуванню)

Розглянемо на першому прикладі. Верховна Рада дозволила відчужувати на користь держави російське майно, ухваливши закон  «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів». Йдеться про будь-яке рухоме та нерухоме майно, включно з цінними паперами, грішми, вкладами у банках, активами, корпоративними правами, що безпосередньо або через афілійованих осіб належить рф або резидентам.

Зараз держава планує націоналізувати багато підприємств російських власників в Україні, наприклад, ТРЦ «Оушен Плаза», яким володіє сім’я Ротенбергів. Наразі торговий центр передали Агентству з розшуку та менеджменту активів. Також було передано арештовані корпоративні права товариств на понад 350 мільйонів гривень, серед них і один з найбільших торгово-розважальних центрів столиці. Генпрокурор зазначив, що гроші, отримані від роботи ТРЦ, використовували для виробництва й постачання боєприпасів рф.

Також актуальним є питання націоналізації Львівського автобусного заводу, оскільки його власниками є росіяни. За словами міського голови Львова, на території  заводу планують збудувати муніципальний індустріальний парк. Наразі місто чекає рішень від Кабінету Міністрів України та РНБО щодо націоналізації підприємства.

Яка процедура націоналізації?

Кабінет Міністрів України повинен сформувати проєкт про примусове вилучення, після чого винести його на розгляд Ради національної безпеки та оборони, яка безпосередньо ухвалює таке рішення. Наступним кроком є підписання Президентом указу, який вводить у дію рішення РНБО про примусове вилучення об’єкту.

Розглянемо на прикладі, коли власники — громадяни України. Новокраматорський  машинобудівний завод — один з найпотужніших та найбільших заводів важкого машинобудування в Україні та світі. Підприємство розташоване у Краматорську, на Донеччині, і нині зазнає постійних обстрілів рф. 

19 липня Верховна Рада ухвалила постанову №7566, якою вирішила передати майно НКМЗ у державну власність. 

У зв’язку з чим було ухвалено це рішення?

Націоналізувати завод вирішили, щоб не втратити виробничі потужності у зв’язку із можливістю захоплення його російськими військовими. У відповідь підприємство звернулося до президента України Володимира Зеленського з проханням призупинити виконання ухвали про примусове відчуження майна заводу. Тобто не забирати майно заводу. 

НКМЗ є лідером машинобудування України, а інвестиції в переобладнання заводу за останні 20 років перевищують $500 млн. На підприємстві працюють 7,6 тис. людей, які все ще отримують заробітну плату.

Питання вивезення потужностей з території заводу складне, деяке обладнання перемістити неможливо, але зараз для держави важливо вивести обладнання подалі від лінії фронту.

Згідно з законом, власник компанії отримає компенсацію вартості вилученого майна. Частину грошей він повинен отримати до вилучення майна, а повну суму – протягом п’яти років після скасування воєнного стану. Тоді ж власник може повернути своє майно за рішенням суду, якщо воно вціліло.

Чого чекати подібним підприємствам?

Неподалік від Краматорська також розташовані Лисичанський машинобудівний завод, який не є державною власністю та наразі перебуває під окупацією, а також Дружківський машинобудівний завод, який перебуває на стадії банкрутства. Наразі наказу про націоналізацію цих підприємств немає. Якщо потужності таких заводів потраплять до рук ворога, то вони ймовірно можуть бути задіяні в оборонно-промисловому комплексі. А саме — у виробництві великокаліберних снарядів, компонентів артилерійських озброєнь та новітніх вітчизняних комплексів артилерійського озброєння.

Read More

Перевірка кінцевих бенефіціарів: як ВРУ планує боротися з «номінальними» власниками?

Нещодавно ми розповідали про ухвалення нової антикорупційної стратегії. Одним із завдань цього документа була поява ефективного механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу (людей, які фактично керують ним).

Довго не чекаючи депутати активізували роботу в цьому напрямі та ухвалили за основу законопроєкт № 6003 — про вдосконалення механізмів перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Що вже існує?

Наразі бізнес під час реєстрації має подавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів — осіб, що мають вирішальний вплив на роботу компанії. А ті, що вже існують, мали б до 11 липня повідомити державних реєстраторів про них. Але в умовах воєнного стану останній день подання такої інформації відтягнули на місяць після закінчення війни.

Як такого процесу перевірки наразі немає. Державні реєстратори під час реєстрації бізнесу лише перевіряють правильність та повноту поданих документів, порівнюючи з реєстрами. Також інформацію про бенефіціарів, як побічний результат, можна перевірити в рамках фінансового моніторингу або у межах кримінального провадження. Але результати роботи фінмоніторингу чи слідчих не відображаються в реєстрі — там може знаходитись недостовірна інформація, хоча це вже виявлено в ході розслідувань.

Що пропонують нового?

Запровадити систему перевірки бенефіціарних власників. Для цього пропонують зобов’язати державні органи, правоохоронців та суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, адвокати, нотаріуси та інші) повідомляти Мін’юст впродовж 10 днів про розбіжності між відомостями щодо бенефіціарів та структури компанії у ЄДР та в реальності. Зокрема, при виявлені неповноти, неточності чи помилки в інформації у реєстрі.

Таке повідомлення буде підставою для внесення змін про юридичну особу в реєстрі — їй поставлять відмітку  про «можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру». Паралельно державний реєстратор має звернутися до такої юридичної особи з вимогою надати пояснення та документи, що спростовують чи підтверджують розбіжності. Якщо впродовж 30 днів юридична особа не виконає вимоги державного реєстратора, з ЄДР буде виключено всю інформацію про кінцевого бенефіціара або про склад учасників компанії.

Важливий момент: законопроєкт передбачає — якщо адвокати повідомлять  Мін’юст  про виявлені розбіжності між даними, це  не буде вважатися порушенням адвокатської таємниці. Подібні положення пропонуються для нотаріусів, аудиторів та інших спеціалістів.

Що це означає для компаній?

Фактично це призведе до того, що при виявленні будь-яких неточностей в інформації, що є  у ЄДР, почнеться процес верифікації таких відомостей.

Якщо компанія подасть недостовірну інформацію у процесі перевірки, або взагалі не надасть, то на неї може бути накладено штраф від 17000 до 51000 грн. Також це значно знижує рівень довіри до такої компанії й підсилює інтерес до неї з боку фінансових та правоохоронних органів, які почнуть більш детально досліджувати її діяльність.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Законодавці легалізували співпрацю з фрілансерами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо трудових відносин з фрілансерами. Ключові положення документу  — врегулювання робочого часу та закріплення соціальних гарантій для співробітників, які працюють по найму. 

Що це означає? 

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом це особливий вид трудового договору, за яким не встановлено чіткого графіку роботи, працівник (фрілансер) виконує таку роботу виключно за запитом (завданням) роботодавця.

Це забезпечить гнучкість у виборі форми трудових відносин, збільшення мобільності працівника при реалізації його права на працю. 

Нині безліч спеціалістів (наприклад, IT-сфера, дизайнери, маркетологи та навіть юристи/адвокати, перелік невичерпний) співпрацюють на регулярній основі з різними компаніями, але на підставі цивільно-правових договорів, тобто, поза трудовими відносинами. 

Такі договірні відносини можуть бути визнані Держпрацею як «приховані трудові відносини», а це є порушенням законодавства та передбачає штраф — 65 000 грн.

Тому  була потреба у створені альтернативної форми трудових відносин, враховуючи особливості робочих процесів фрілансерів.

Що передбачають зміни? 

  • Надають можливість таким працівникам поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і при цьому мати базові соціальні гарантії (відпустка, лікарняний тощо) та захищають працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця (наприклад щодо часу). Роботодавці натомість мають можливість легально використовувати потенціал таких спеціалістів в окремих проєктах, сплачуючи заробітну плату за фактично відпрацьований час (виконану роботу). 
  • Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи і її обсяг.
  • Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця — 32 години. Мінімальна тривалість робочого дня не встановлена, що також надає можливість визначати зручний графік як для фрілансера, так і для роботодавця.
  • Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконувати роботу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
  • Можуть бути прописані додаткові підстави припинення таких трудових відносин, що фіксуються у договорі.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання  роботи
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання
  • інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)

Також згодом буде затверджена типова форма такого трудового договору. Але у будь-якому випадку рекомендуємо не нехтувати детальними умовами такого трудового договору.

Важливо для роботодавців: 

  • кількість таких трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів
  • якщо у вашому штаті працевлаштовано не більше 10 працівників — маєте право на заключення лише одного трудового договору з нефіксованим робочим часом
  • при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам — ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

«Через застарілі трудові норми юридичне оформлення стандартних трудових відносин (наприклад, «сидимо в офісі з 9 до 18») для таких спеціалістів-фрілансерів грає обмежувальну роль, відповідно такі зміни мають сприяти зменшенню «тіньових трудових відносин». Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах та інших країнах»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Сплата податків, подвійне оподаткування, резидентство: що потрібно знати українцям за кордоном?

За майже 5 місяців війни за кордон виїхало кілька мільйонів українців.  Частина повернулася, але більшість знайшла тимчасовий прихисток у сусідніх країнах. У людей виникають запитання: яким чином сплачувати податки, чи можна уникнути подвійного оподаткування, як визначити, податковим резидентом якої країни я є?

Спойлер: перебування в іншій країні понад 183 дні не дає автоматично податкового резидентства, аналогічно з набуттям статусу тимчасового захисту. Кожен випадок варто розглядати окремо.

Найпоширенішою є ситуація, коли українець чи українка є ФОПом та надає послуги, але нині перебуває в іншій країні, наприклад, у Польщі. Туди, за  даними ООН, виїхало майже 4,5 млн наших громадян.

Перед тим, як ухвалювати рішення про отримання податкового резидентства, потрібно вирішити: 

  • чи плануєте ви залишатися в іноземній державі чи збираєтеся повертатися? 
  • чи  бажаєте ви повернутися в Україну, але через війну вимушені залишатися за її межами під тимчасовим захистом до завершення війни?
  • де нині перебуває ваша родина та які у вас професійні плани?

Якщо я хочу залишитися?

У такому випадку краще за все отримати резидентство тієї країни перебування, де ви планує жити. Крім цього, щоб уникнути додаткових суперечок потрібно закрити ФОП в Україні. Ви можете зробити це онлайн і не відвідувати ЦНАП та податкову. У такому випадку реєстратор зробить запис до Єдиного державного реєстру та проінформує про це податкову. Однак, якщо ви маєте ліцензії, її слід анулювати особисто або через посередника, якщо він має нотаріально посвідчену довіреність від вашого імені.

Якщо я хочу повернутися?

Якщо ви збираєтеся повернутися в Україну і зберегти податкове резидентство, варто звернути увагу на кілька моментів.

По-перше, для визначення статусу податкового резидентства є національне законодавство країни перебування. Існують 72 двосторонні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами. У нашому випадку це «Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень»

За національним законодавством людина може бути визнана податковим резидентом країни перебування (вагомою підставою є перебування у країні понад 183 дні). Якщо особа є українським  ФОПом, то потрібно звертатись до конвенції про уникнення подвійного оподаткування та дивитися на критерії  податкового резидентства. Важливими критеріями є те, де особа отримує дохід, має постійне житло, перебуває родина та де саме надає свої послуги.

Слід розуміти, статус тимчасового захисту надає право особі перебувати на території країни тимчасово, на певний термін. Постійного (звичайного) місця проживання в країні немає, тому людина не може бути податковим резидентом країни тимчасового перебування.

Наприклад, у зв’язку пандемією COVID-19 у 2019 році Організація економічного співробітництва та розвитку розробили  тлумачення Конвенції, зокрема, що стосувалися ситуацій, коли люди вимушено «опинилися» в іноземній державі і як правильно розглядати національний критерій перебування у країні понад 183 дні. 

По-друге, якщо виникають запитання стосовно подвійного резидентства, становище людини визначається згідно з правилами: вона вважається резидентом держави, де має постійне житло, отримує дохід, перебуває родина та де саме ФОП надає свої послуги.

Якщо ви надаєте послуги клієнту, який не є резидентом Польщі, та не орендуєте офіс чи кабінет, як підприємець у Польщі — відповідно до ст.14 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування у вас виникає зобов’язання сплачувати податки тільки в Україні.

Тому зберегти податкове резидентство України можна двома способами:

  • керуватися національним законодавством та не перебувати більше 183 днів в одній країні, зберігаючи ФОП в Україні
  • керуватися конвенцією про уникнення подвійного оподаткування і доказувати податковим органам країни перебування податкове резидентство України через критерії за договором

Однак, кожен випадок індивідуальний та змінюється залежно від того, де ви перебуваєте. 

На підтвердження статусу податкового резидента саме України ви маєте право

звернутися до українських податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи-приватного підприємця. 

На жаль, електронній формі такої довідки поки немає, лише у паперовій. Але її можливо отримати через своїх представників (адвокатів). Таку довідку потрібно буде легалізувати для використання в іншій країні: проставити апостиль та зробити нотаріально посвідчений переклад. 

Read More

Держава скасовує обов’язок виплати заробітної плати мобілізованим працівникам

Мобілізованим працівникам відтепер не виплачуватимуть середню заробітну плату. Такі зміни передбачає Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, який підписав президент Володимир Зеленський. 

Що це означає? 

Якщо ви роботодавець, у якого є мобілізовані працівники, потрібно підготувати накази про припинення виплати їм середнього заробітку (як тільки закон набере чинності після публікації).  

Якщо ви мобілізований працівник — за вами зберігаються виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розміри встановлюються Кабміном, враховуючи характер та умови служби. Йдеться, зокрема, про 30 тис. грн та 100 тис. грн військовим, які перебувають на фронті. 

Чому ухвалили таке рішення? 

Позиція авторів — несправедливо примушувати роботодавців під час війни сплачувати середній заробіток працівникам, які фактично не виконують свою роботу. Адже бізнес зараз переживає не найлегші часи: масову евакуацію співробітників, логістичні труднощі, зменшення збуту, відповідно, зменшення доходу.  

Кількість мобілізованих із початку війни на Донбасі у 2014 році та початку повномасштабного вторгнення росії — це абсолютно різні показники, різні строки відсутності таких працівників на місцях. Зі свого боку фінансування таких військових державою під час повномасштабної війни було збільшено та його  не скасовують. Ці оплати формують зі сплати податків, зокрема, цими ж роботодавцями.


«В Україні війна і наші бійці (серед іншого, мобілізовані працівники) ризикують своїм життям на фронті щодня. Їм потрібні гарантії на отримання хоч частини доходу з минулого мирного життя. Вже з’явилася петиція щодо перегляду саме питання збереження середнього заробітку. Адже з цієї суми відраховували, наприклад, аліменти на дітей. Відповідно постає запитання: як захистити інтереси цих дітей, якщо таку гарантію скасовано? Наголошую, що за роботодавцем залишається право все ж таки зберігати середній заробіток і це не буде порушенням законодавства»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Відсьогодні починають діяти нові заборони щодо куріння у громадських місцях

З 11 липня набирають чинності нові норми антитютюнового закону. Відтепер заборонено продаж, куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням (люльки для куріння, мундштуки), електронних сигарет, пристроїв для нагрівання тютюну, кальянів.

Де?

  • у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я
  • у приміщеннях та на території навчальних закладів
  • у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту
  • у приміщеннях закладів ресторанного господарства
  • у приміщеннях об’єктів культурного призначення
  • у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування
  • у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності
  • у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян
  • у приміщеннях гуртожитків
  • на дитячих майданчиках
  • у місцях загального користування житлових будинків
  • у підземних переходах
  • у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, зокрема, у таксі
  • у ліфтах і таксофонах
  • на вокзалах та станціях
  • на зупинках громадського транспорту

Що потрібно зробити? 

Якщо ви суб’єкт господарювання (бізнес тощо), маєте забезпечити дотримання законодавства, зокрема:

  • повідомити персонал про нові правила
  • розмістити графічний знак і текст «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!» (біля входу до закладу, вбиральні та в добре доступному для зору клієнтів місці)
  • прибрати всі попільнички та контейнери для тютюнових виробів для електричного нагрівання з закладу
  • забрати напис, який дозволяє споживати тютюнові вироби для електричного нагрівання у приміщенні з вхідних дверей та стін закладу
  • інформувати відвідувачів про заборону куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну

Літні тераси також підпадають під нововведення, оскільки фактично є продовженням капітальних приміщень ресторану чи кафе. Також, як правило, вони розміщені у громадських місцях.

Яка відповідальність за порушення? 

  • Громадянам 

Штраф від 51 до 170 грн, за повторне порушення протягом року 170 – 340 грн.

  • Ресторанному бізнесу 

Штраф — 3000 грн за перше порушення, 15 000 грн — за повторне упродовж року. 

  • Всім іншим 

Штраф — 1000 грн за перше, 10 000 грн — за друге порушення упродовж року.

«Як бачимо куріння шкідливе не лише для вашого здоров’я, але й для гаманця. Ці нововведення підвищать рівень культури ведення ресторанного господарства та зменшать негативний вплив тютюну на здоров’я курців та людей, що перебувають поруч»,

коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.
Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: суд відновив розгляд після піврічної перерви 

На засіданні судді продовжили розгляд матеріалів негласних слідчих дій — прослуховування телефонів учасників справи. 

Кого слухали? 

Директора Департаменту держзакупівель Міноборони з одним із заступників. У розмові йшлося про проблемний тендер міністерства. У матеріали розмова потрапила тому, що там згадали назву ТОВ «Трейд Коммодіті», як одного з учасників тендеру. Інших випадків, коли директор департаменту згадав би підприємство, з яким нібито змовився, не знайшлося. 

Розмову Володимира Трофименка з невідомим співрозмовником. Вони обговорювали до кого з ДП «Прозорро» можна звернутися, щоб вирішити проблему неправомірних, на думку пана Володимира, дій держпідприємства. Зрештою вирішили написати директору у Facebook. Очевидно увагу прокурора привабила фраза «зробили ухвалу» в якості опису судового процесу двома не юристами. Втім це теж жодного стосунку до предмету розгляду у кримінальному провадженні не мало. 

Розмову Володимира Трофименка з невідомим співрозмовником. Співрозмовник допитувався у пана Володимира про обставини невідомої справи. Той не зміг відповісти і відправив за деталями до Володимира Гарькавого — співробітника ТОВ «Трейд Коммодіті». Сторона обвинувачення вбачила в цьому доказ того, що Володимир Трофименко керував ТОВ «Трейд Коммодіті» (спойлер — доказів юридичного зв’язку між Трофименком і товариством вони так і не надали).

Ми змогли прийти тільки до одного висновку — права нашого клієнта було порушено. Без будь-якого реального обгрунтування його телефон прослуховували. За перші два місяці нічого корисного не почули, але суд все одно дав дозвіл на продовження прослуховування. Підстава — шаблонне клопотання детектива без реальних аргументів та попередніх результатів.

Захисники Володимира Трофименка неодноразово наголошували — йдеться про телефонні розмови, що тривали через понад півроку після подій, що стосувалися справи. У цих аудіозаписах немає нічого важливого для провадження. Звісно детективи навіть через такий проміжок часу могли почути розмови про розподіл фінансових ресурсів, наприклад, чи приховування слідів злочину. Але таких розмов не було. 

Детективи сподівалися, що учасники почнуть обговорювати між собою справу, реагуючи на слідчі дії щодо них. Але отримали лише репліки стосовно не пов’язаних зі справою речей — інших судових проваджень, продажу авто і обговорення третіх осіб. Ті, до слова, теж нічим не завинили, і не заслужили, щоб їхні приватні розмови тепер читали десятки людей. 

Що це означає? 

Години прослуханих розмов і нуль результату. Лише окремі уривки, які можна припасувати до ситуації, лише вирвавши з контексту.  

Розраховуємо, що суд об’єктивно оцінить цю ситуацію і дійде висновку, що на основі стенограм подібних розмов не можна грунтувати обвинувачення.

Нагадаємо 

Справа стосується нібито безпідставного укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони та ТОВ «Трейд Коммодіті».

Наша компанія представляє інвестора компанії «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

Наступне судове засідання у Вищому антикорупційному суді призначено на 12:00 18 серпня.

Read More

Як запобігти розкраданню гуманітарної допомоги?

Один з наших клієнтів зіткнувся з проблемою розкрадання гуманітарної допомоги. Завдяки швидкій реакції та нашій допомозі цю ситуацію вдалося не спустити на гальмах, проблему розв’язали, а винні готуються отримати своє покарання.

Ми зібрали кілька практичних порад, які допоможуть захиститися від можливих крадіжок та повернути вантаж, якщо він таки потрапить до нечистих на руку людей.

Що потрібно зробити? 

  • Ведіть облік товарів, які отримуєте та надсилаєте як гуманітарну допомогу. Фіксуйте інформацію від людей, які передають товари на благодійність (це може бути довільна заява з поясненням мети та переліку цінностей), зберігайте накладні та відповідні акти.
  • Зробіть опис предметів вантажу у двох екземплярах: один помістіть у коробку/сумку/контейнер з речами, що транспортують, а інший залиште собі. 
  • Складіть товарно-транспортну накладну перед відправкою. Якщо немає можливості у накладній зазначити всі найменування вантажу, додайте до неї документ довільної форми з інформацією про вантаж. 
  • Маркуйте певним символом (буквою, цифрою) тару, ящики, пакети у яких передаєте речі. Це полегшить подальшу ідентифікацію вантажу.
  • Нанесіть на етикетки товарів, які перевозять як благодійну допомогу, маркування «Благодійна допомога. Продаж заборонено» (це пряма вимога ст. 197.1.15 Податкового кодексу України)
  • Сфотографуйте вантаж та надішліть світлини адресатові. Це зафіксує передачу гуманітарної допомоги, а також умовні позначення на тарі, її цілісність та стан.
  • Визначне відповідального за отримання та фіксацію вантажу: того, хто збирає його у точці видачі, водія, та людину, яка буде займатися розвантаженням та подальшою роздачею гуманітарної допомоги за призначенням. Немає відповідального — немає можливості встановити у чию «зміну» відбулося розкрадання. 
  • Ведіть кадровий облік людей, які працюють у центрах видачі. Це допоможе систематизувати процес розподілу майна та визначити межі відповідальності кожного.
  • Переказуйте гроші на офіційні рахунки, а не сплачуйте готівкою. Це допоможе систематизувати доходи та витрати, а також буде додатковим підтвердженням сплати за певний об’єм вантажу.
  • Перевозьте гуманітарну допомогу через кордон офіційно.

Законодавці не передбачили відповідальність за розкрадання саме гуманітарної допомоги. У березні цього року Кримінальний кодекс доповнили ст. 201-2, яка передбачає відповідальність лише за незаконне використання для отримання прибутку з гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Тому нині розкрадання гуманітарки кваліфікують за тими самими статтями, які передбачають відповідальність за розкрадання майна. Це може бути як штраф, так і до 7 років позбавлення волі.   

У випадку з нашим клієнтом, ми належно зафіксували вантаж, завдяки чому вдалося вчасно виявити розкрадання, встановити на якому конкретно етапі воно сталося та суму збитків. Наші адвокати подали заяву до суду, нині порушено кримінальне провадження за (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Слідчі провели обшук у домівках ймовірних причетних до розкрадання, де знайшли викрадене майно. Нині їм готують повідомлення про підозру. 

Якщо вам потрібна допомога юристів щодо перевезення гуманітарної допомоги, звертайтеся до нас будь-яким із цих способів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38 
Read More

Нова антикорупційна стратегія України: на кого вона вплине та що зміниться? 

Нещодавно український парламент ухвалив нову антикорупційну стратегію до 2025 року. Попередня (2014 — 2017 роки) ставила перед собою дві головні задачі: створити антикорупційні органи в Україні та розпочати процес боротьби з корупцією. 

Якщо аналізувати результати — стратегія була не настільки ефективною, як планували. Процес створення антикорупційний інститутів замість запланованих трьох, розтягнувся на п’ять років. Рівень корупції, хоча і впав, але незначно. За оцінкою Transparency International торік ми посіли 122 сходинку рейтингу, коли наймолодша країна ЄС Хорватія займала 63 місце. Довіра до судових та правоохоронних органів все ще занадто низька і у більшості людей їхня робота асоціюється з хабарництвом та «кумівством». І що найголовніше — керівника ключового органу боротьби з корупцією серед топпосадовців — Антикорупційної прокуратури — не можуть обрати вже майже два роки.

Оскільки проблем багато, нова стратегія — необхідний крок для боротьби з хабарництвом та розкраданням у державних органах, а її ухвалення було однією з вимог для подальшого руху України до ЄС. 

Чому важливо, щоб ця стратегія мала реальний вплив на життя людей — далі у матеріалі. 

Що таке антикорупційна стратегія?

Документ, що об’єднує органи влади у єдину команду, визначає пріоритетні напрямки її роботи та завдання для подолання корупції в Україні.

Вона є логічним продовженням тієї діяльності, що вже відбулась в Україні, але перед державою ще залишилося багато задач, зокрема, імплементація вимог ЄС, як держави-кандидата.

Для її реалізації створять антикорупційну програму, яку затвердить Кабмін, а для вимірювання використовуватимуть —  індикатори ефективності:

  • підвищення позиції України в рейтингу Індексу сприяння корупції
  • збільшення кількості людей, які негативно ставляться до корупції та зменшення тих, які мали власний корупційний досвід
  • збільшення кількості українців, готових повідомляти про корупцію

На кого вплине?

Насамперед докорінні зміни орієнтовані на судову систему, прокуратуру, поліцію, медицину, освіту, митні органи, будівництво та земельну власність. Люди мають почати довіряти державі ще більше. 

Які зміни передбачає стратегія?

  • Скорочення кількості державних та місцевих органів влади відповідно до нового адміністративно-територіального устрою. А в податкових та митних органах заберуть частину санкційних повноважень (перевірки, накладення штрафів тощо).
  • У Законі України «Про запобігання корупції» планують врегулювати питання конфлікту інтересів, щоб було зрозуміло, як його визначати та як боротися з наслідками. 
  • Законодавче врегулювання визначення поняття «інша оплачувана діяльність» Цей термін нині  пояснюється тільки у методичних рекомендаціях НАЗК, через що, коло нього точаться постійні дискусії. 
  • Поява закону про лобіювання інтересів. Це дозволить врегулювати вплив приватних осіб (бізнесу, різних асоціацій та громадський об’єднань) на Верховну Раду та інші державні органи, і відповісти на запитання, чому одні закони (рішення) ухвалюють швидко, а інші ні.
  • Завдяки оптимізації процесів перевірки та оцінки ризиків НАЗК зможе перевіряти більше декларацій. Це збільшить кількість адміністративних чи кримінальних переслідувань за порушення антикорупційного законодавства, але водночас сприятиме відповідальності серед чиновників.
  • Закон України «Про політичні партії в Україні» має стати більш лояльним до створення нових політичних партій. Йдеться про спрощення процедури їх реєстрації. Нарешті планують розпустити всі партії, які не брали участі у загальнодержавних виборах протягом останніх 10 років. Також планують створення етичних правил поведінки народних і депутатів місцевих рад та інших виборних осіб.
  • Якнайшвидший початок роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Завершення судової реформи, вдосконалення конкурсних процедур відбору суддів (особливо в частині перевірки на доброчесність) для зростання довіри громадян та бізнесу до судочинства.
  • Цифровізація — поява нових електронних сервісів для спрощення взаємодії людей та бізнесу з державою (насамперед у сферах містобудування, землеустрою, митній та податковій).
  • Впровадження процедури нового відкритого, прозорого та об’єктивного конкурсного відбору на посаду Генерального прокурора України, який буде проводити незалежна комісія.
  • Поява ефективного механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу (людей, що фактично керують ним). Бо наразі немає процедури, за якою реєстратор перевірить, чи йому надали правдиву інформацію про кінцевого власника фірми. Це призводить до того, що часто в компаній бенефіціарами вказані очевидні номінали, а юридичних наслідків цьому немає.
  • Розширення підстав для притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення. Наприклад, додатковою підставою стане притягнення особи до адміністративної відповідальності за корупційні делікти. Кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, буде безумовною підставою для звільнення. 
  • Запуск системи електронного кримінального провадження та поява повноцінного електронного суду. А певні категорії справ, зможуть розглядатися онлайн, незалежно від місця перебування сторін.

«Нова антикорупційна стратегія — це дійсно той документ, який описує майже всі корупційні проблеми з якими Україна стикається щодня. Стратегія визначає способи  їхнього подолання, яких буде ще більше у програмі з її впровадження. І від того, наскільки системно та ефективно відповідальні особи будуть виконувати програму, залежить як швидко Україна перестане асоціюватися із хабарництвом, як швидко наша економіка почне зростати та бути ще більш привабливою для міжнародних інвестицій і звісно як швидко Україна стане членом ЄС. Але найголовніше — корупцію мають побороти в собі громадяни, і як правильно вказано у документі, в нашому суспільстві має існувати абсолютна нульова толерантність до будь-яких корупційних проявів»,

коментує помічник адвоката практики економічних та службових злочинів Євгеній Скуратівський
Read More

Нотаріальні зміни: послаблення заборон у сфері державної реєстрації та порядку прийняття спадщини[:en]Нотаріальні зміни: послаблення заборон у сфері державної реєстрації та порядку прийняття спадщини

Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ). 

Про що йдеться? 

Продаж 

  1. Раніше продавати майно представником від імені власника  за довіреністю було заборонено. 

Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна. 

Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.

Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину. 

  1. До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.

Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з: 

  • передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу 
  • виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу

Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів. 

  1. Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо: 
  • майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
  • бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі 

Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.

«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Успадкування

1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).

Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця. 

2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.

«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,

коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко
[:en]

Днями Кабмін деякі заборони щодо держреєстрації та порядку прийняття спадщини. Обмеження роботи державних реєстрів у сфері нерухомості діяли від початку війни. Влада дбала про збереження інформації та уникнення потенційних кібератак (деталі тут ). 

Про що йдеться? 

Продаж 

  1. Раніше продавати майно представником від імені власника  за довіреністю було заборонено. 

Оскільки кілька мільйонів українців нині вимушено перебувають за межами України, держава пішла на поступки та дозволила продаж квартир. Проте з умовою: з дня видачі довіреності повинно минути не більше місяця. Якщо цей час сплив (більше двох, якщо довіреність видали за кордоном), нотаріус додатково вимагатиме заяву на підтвердження дії довіреності від власника, який доручає продаж майна. 

Заяву має засвідчити нотаріус в Україні за 7 днів, а консульство (дипломатичне представництво) — за місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору/акта.

Така подвійна «ідентифікація» вбереже від рейдерства, коли користуючись відсутністю власника в Україні майно переоформлюють на іншу людину. 

  1. До зняття заборон нотаріуси мали право посвідчувати договори купівлі-продажу чи дарування майна лише через місяць після зміни власника. Виняток — успадкування або поділ власності.

Нині таке правило діє лише до майна, що підлягає під категорії «ризикових операцій». Йдеться про набуття права власності лише під час дії воєнного стану у зв’язку з: 

  • передачею майна юридичній особі як внесок до статутного капіталу 
  • виходом зі складу засновників (учасників) бізнесу

Крім цього заборонено реєструвати договори нерухомості, посвідчені нотаріусами з 25 лютого до моменту їх внесення до спеціального переліку нотаріусів (це можна зробити в будь-який момент), які мають право на посвідчення нотаріальних договорів. 

  1. Державні реєстратори при Мін’юсті та його територіальних органах знову мають право щодо: 
  • майна — реєструвати обтяження (заборони користуватися чи розпоряджатися нерухомим майном, арешт) щодо нерухомості на підставі рішення суду
  • бізнесу (відомостей в реєстрі юридичних осіб) — здійснювати реєстраційні дії на підставі рішень суду, що набрали законної сили та потребують зміни у Держреєстрі 

Такі державні реєстратори повинні відповідати критеріям доброчесності та вести законну діяльність з січня 2020 року.

«Ці зміни суттєво полегшать життя українців, які планують продати свою нерухомість, проте не можуть через певні обставини (перебувають за кордоном, зазнали поранення чи з інших причин) особисто цим займатися. Разом з тим, запобіжники у вигляді додаткових документів вбережуть від можливих рейдерських дій довірених осіб та подальшу судову тяганину у й так складні часи»,

оментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Успадкування

1. У мирний час на прийняття або відмову від спадщини було 6 місяців з дня смерті людини або оголошення її померлою. Протягом цього часу потрібно було звернутися до нотаріуса з заявою, що ви претендуєте на майно. З початком війни ці часові обмеження зняли, тим самим процес вступу у спадщину було «заморожено». Тобто спадкоємці не могли отримати всі необхідні документи, щоб стати власником майна і мати можливість ним розпоряджатися (продавати, наприклад).

Згідно зі змінами, тепер у спадкоємців є 10 місяців на прийняття або відмову від спадщини. Тобто до довоєнних пів року додали ще 4. За цей термін вони мають подати документи нотаріусу і за спливом часу отримати документи на підтвердження статусу спадкоємця. 

2. Важливо, що під час війни командири/начальники можуть посвідчувати довіреності (крім купівлі-продажу, дарування нерухомого майна тощо, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військових, рятувальників, правоохоронців тощо. Далі ці документи надсилають через Генштаб, Міноборони чи інший правоохоронний орган до Мін’юсту або його територіального підрозділу та реєструють у ЄРД чи Спадковому реєстрі.

«Зміни щодо чіткого ліміту часу для прийняття або відмови від спадщини є раціональним рішенням. Невідомо коли закінчиться війна, а спадкоємці повинні мати право на спадщину та можливість вільно розпоряджатися нерухомістю. Особливо, якщо держава поступово відновлює роботу реєстрів та систем, надає ширші можливості нотаріусам, державним реєстраторам для реєстраційних дій з майном»,

коментує помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко
Read More