Posts tagged "гроші"

  1. Home
  2. Posts tagged гроші

Легалізація криптовалюти в Україні: що це означає? 

Нарешті в Україні легалізували криптовалюту. Майже два роки закон «Про віртуальні активи» перебував на розгляді у Верховній Раді, і от нещодавно його схвалили і віддали на підпис Президенту, з урахуванням внесених ним правок.

Закон вводить у правове поле поняття «віртуальні активи» — сукупність даних в електронній формі, яка існує в системі обороту віртуальних активів та має свою вартість.

Чому підписання цього закону зараз вкрай важливе?

Бо, насамперед, це допоможе фінансово нашим армійцям. Мінцифра створила офіційні електронні гаманці, що приймають криптоактиви для боротьби з окупантами (donate.thedigital.gov.ua).

Що можна буде після ухвалення цього закону?

  • Реєструвати та працювати криптобіржам
  • Відкривати бізнесу рахунки в банках для операцій з віртуальними активами
  • Обмінювати та переказувати віртуальні активи легально, без страху, що при виведенні їх заморозять
  • Декларувати такі активи і сплачувати з них податки
  • Мати право на захист своїх віртуальних активів (звертатися до  суду чи правоохоронців)

Водночас віртуальні активи не є засобом платежу на території України (тобто за них не можна купити квартиру, наприклад) та не можуть бути предметом обміну на товари або послуги.

Які є види віртуальних активів?

  • незабезпечені — активи, які є самі собою (Bitcoin та інші криптовалюти)
  • забезпечені — активи, забезпечені грошима, майном чи майновими правами (NFT-токени)
  • фінансові — активи, забезпечені цінними паперами або валютними цінностями (security-токени та стейблкоїни)

Хто та як буде це все регулювати?

Регуляторів буде два: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України. 

Проте формувати та реалізовувати політику у сфері віртуальних активів буде саме Нацкомісія. 

Національний Банк України: 

  • контролює оборот віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями
  • визначає перелік валютних цінностей, на які можна обміняти криптоактиви, та порядок такого обміну
  • стежить за діяльністю постачальників послуг, пов’язаних з обміном забезпечених валютними цінностями криптовалют
  • визначає вимоги до кібербезпеки та накладає санкції за порушення

Нацкомісія з цінних паперів: 

  • ліцензує та контролює діяльність учасників крипторинку
  • наглядає за дотриманням законодавства учасниками ринку віртуальних активів
  • контролює оборот віртуальних активів, забезпечених цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами
  • визначає перелік цінних паперів та деривативних фінансових інструментів, на які можна обміняти криптоактиви та порядок такого процесу

Що далі?

Тепер відповідні зміни має бути внесено до податкового законодавства, після чого закон набере чинності.

«Завдяки ухваленню цього закону, учасники ринку зможуть використовувати криптовалюту у повсякденному житті: легально обмінювати та переказувати активи, вносити їх до податкових декларацій, інвестувати у криптовалюту. Ринок віртуальних активів у нашій країні й так входив до десяти найбільших ринків світу. Нині Україна ще більше спростила доступ інвестицій у вигляді криптоактивів до нашої економіки, що безперечно допоможе швидше розбудувати країну після нашої перемоги»,

зазначив  адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.

Read More

Як благодійні фонди можуть отримати підтримку від держави для допомоги українцям?

Благодійні, громадські організації та підприємства будь-якої форми власності можуть отримати кошти від держави для допомоги населенню. 

Мінсоцполітики відкрило в Національному Банку України рахунок для благодійних пожертв, гуманітарної допомоги, грантів та дарунків в гривнях та іноземній валюті. Усе для надання гуманітарної та іншої допомоги людям під час війни в України. Нині вже надійшло 242 млн грн.

Хто може отримати кошти?

  • благодійні та громадські організації
  • заклади, санаторії, підприємства, установи, організації  незалежно від форми власності
  • обласні та Київська міська військові адміністрації
  • районні військові адміністрації та виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад

На допомогу кому можуть їх спрямувати?

Цивільним українцям, які постраждали від війни.

На що можуть йти гроші?

  • закупівлю продуктів харчування, зокрема, дитячого, питної води та їх доставку до місць призначення
  • закупівлю одягу, взуття, товарів першої необхідності, гігієнічних засобів
  • закупівлю ліків, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання
  • евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення з місцевості, де тривають бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, палива
  • оплату транспортування гуманітарних вантажів, послуг для зберігання гуманітарної та іншої допомоги на території України
  • облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування (вимушеним переселенцям)
  • оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану

 Як можна отримати кошти?

  1. Отримувач коштів повинен написати пропозицію на e-mail до Мінсоцполітики dopomoga033@ukr.net або dopomoga033@gmail.com. 
  2. Потрібно сказати реквізити рахунку одержувача коштів, потрібну суму та на що підуть гроші
  3. Розподіляє кошти спеціальна комісія, утвореною  Мінсоцполітики  (далі — комісія). Прохання розглядають у порядку  черговості.

 Першочергово кошти спрямовуються на:

  • евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії;
  • задоволення продовольчих потреб, забезпечення медичними засобами цивільного населення
  • забезпечення гуманітарною допомогою цивільного населення

Комісія сама вирішує щодо розподілу коштів для надання допомоги (першочерговість та суми). Після цього Мінсоцполітики перераховує потрібну суму на рахунки одержувачів. Ті витрачають гроші на визначені потреби і щотижня звітують Мінсоцполітики. Якщо витратили не все, залишок потрібно повернути на рахунки міністерства. 

«Багато підприємств та фондів побоюються бюрократії, співпраці з державними структурами, але сьогодні це зайве. Запропонований механізм дає реальну можливість отримати необхідні кошти для допомоги тим, хто її потребує насамперед», 

зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Давайте допомагати одне одному і все буде Україна!

Read More

Що робити з заощадженнями під час виїзду за кордон?

Війна вже змусила тисячі людей виїхати за межі України. Багато українців нині планують знайти безпечне місце у сусідніх країнах, зокрема, Польщі, Словаччині чи Чехії. 

За кордоном без проблем працюють українські картки MasterCard і VISA як гривневі, так і валютні.

У зв’язку з запровадженням воєнного стану НБУ скасував заборону на вивіз готівки без відповідних довідок. Раніше, перетинаючи кордон із сумою понад 10 000 євро, українці повинні були надати в якості підтвердження документи з банку та задекларувати відповідну суму.

Зараз коли ви перетинаєте кордон і сума готівки перевищує 10 000 євро — її треба декларувати, але довідка з банку не потрібна.

Рекомендуємо перевозити через кордон суму не більше 10 000 євро без декларування, а інші гроші тримати на картках.

Дружина з дітьми виїхала за кордон, як чоловіку переказати гроші?

1. У дружини гривнева картка: 

  • Чоловік може поповнити гривнею картку.
  • Чоловік може поміняти валюту на гривні і поповнити гривневу картку.
  • Дружина користується цими грошима, проте буде зніматись комісія за конвертацію.

2. У дружини є валютна банківська картка (євро/долар):

  • Чоловік не може поповнити картку готівковою валютою (обмеження НБУ).
  • Якщо у дружини є валюта на картці, то вона може зняти готівку не більше 30 000 грн за добу (обмеження НБУ).

3. У дружини є валютна картка чоловіка.

  • Чоловік не може поповнити картку ні через касу, ні через термінал готівковою валютою (обмеження НБУ).
  • Чоловік не може купити валюту онлайн на свою картку (обмеження НБУ).

«Якщо ви вже в дорозі до кордону, то поки їдете (тільки якщо не за кермом, а пасажиром!) або поки стоїте в черзі, зателефонуйте чи напишіть менеджеру свого банку і попередьте, що плануєте користуватись карткою за кордоном для уникнення блокування. Також уточніть ліміти по своїй банківській картці»,

коментує адвокатка Marina Soroka.

Також не забувайте, що ще працює Western Union.

Read More

В Україні зрівняли розмір аліментів на дитину для всіх членів сім’ї

В Україні збільшили мінімальний розмір аліментів на дитину. Відтепер батьки та інші члени сім’ї, на яких покладено цей обов’язок, будуть сплачувати однакову суму на утримання дитини. 

Зміни передбачає Закон України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів, та запровадження мінімального розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів», що днями набув чинності. 

Згідно з його нормами, єдиний мінімальний розмір виплат — не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Раніше таку суму могли отримати лише діти, аліменти на яких сплачують батьки. 

А діти, аліменти на яких сплачували бабуся, дідусь, повнолітні брати чи сестри, мачуха, вітчим та особи, у чиїй сім’ї виховувалася дитина, становив лише 30 %. 

Обставини, за яких інші члени сім’ї та родичі можуть сплачувати аліменти: 

  1. Бабуся, дідусь мають утримувати неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати фінансову допомогу. Але за умови, що бабуся чи дідусь можуть її забезпечити.
  2. Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці люди з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. Якщо можуть дозволити цю компенсацію. 
  3. Мачуха чи вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку чи пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть їх утримувати, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. 

Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку утримання або обмежити його певним строком, якщо: 

1) вони недовго проживали з їхнім матір’ю чи батьком; 

2) поведінка у шлюбі матері чи батька дитини була негідною.

  1. Інші люди, у сім’ї яких виховувалася дитина, повинні надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, бабусі, дідуся, повнолітніх братів та сестер. За умови, що вони можуть собі дозволити цю допомогу.

А також цим Законом доповнено ч. 8 ст. 181 Сімейного кодексу України, де конкретизовано призначення тимчасової державної допомоги дитині, якщо: 

  • місце перебування її батьків невідоме 
  • вони ухиляються від сплати аліментів
  • не мають можливості утримувати таку дитину 

У цьому разі закон теж встановлює фіксовану норму — не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Раніше конкретного мінімального розміру державної допомоги не було.

Для кращого розуміння нововведень до Сімейного кодексу (зміни з 30% на 50%), підрахуємо, наскільки у майбутньому ці нововведення відобразяться на фінансовому стані дитини.

Прожитковий мінімум для дітей нині становить:

  • до 6 років — 2100 грн
  • від 6 до 18 років — 2618 грн

Для розрахунку візьмемо, наприклад, дітей віком від 6-18 років. Мінімальний розмір аліментів, який сплачували б інші члени сім’ї та родичі щомісяця, становив би 785 грн (30%), а тепер із урахуванням змін — 1309 грн (50%). Різниця — 524 грн і на перший погляд ніби не суттєва. Однак за рік набіжить 6288 гривень.

«Закон нарешті врегулював дискримінаційну розбіжність норм Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину незалежно від того, хто їх сплачує та за яких обставин. Насамперед, це має важливе значення в аспекті забезпечення економічних прав дітей. До того ж, такі зміни підвищують правові гарантії належної реалізації права на утримання дітей, які потребують матеріальної допомоги з боку платника аліментів»

зазначила помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко.
Read More

Триває черговий етап подання декларацій держслужбовцями: що вам потрібно знати?

Кампанія з декларування доходів стартувала 1 січня. Держслужбовці мають відзвітувати про свої статки за попередній рік, заповнивши декларацію на офіційному сайті НАЗК. Робити це обов’язково (відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції»). За недотримання вимоги передбачена кримінальна та адміністративна відповідальності. 

Що вам потрібно знати про види декларацій? 

1. Щорічна 

  • якщо ви продовжуєте працювати
  • якщо ви звільнилися (після звільнення)

2. При звільненні

Подається не пізніше 30 календарних днів з дня звільнення з посади. Тепер не буде плутанини із деклараціями «перед звільненням» і «після звільнення». Є випадки, коли декларація при звільненні не подається, будьте уважні. 

3. Кандидата на посаду 

Декларація має охоплювати звітний рік (з 1 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому ви подали заяву про прийом на роботу.

Якщо ви подали щорічну декларацію за минулий рік, звіт кандидата на посаду за цей період подавати на потрібно. 

Що нового в деклараціях?

1. Можна вказати один банк і всі рахунки в ньому.

2. У всіх полях, де є відомості про вартість, можна обрати:

  • на дату покупки
  • на момент продажу (за останньою грошовою оцінкою)

3. Додано блок криптовалюти (лише реальні власники зможуть вказати її в декларації).

4. Можна вказати код ЄДРПОУ — всі поля, де потрібні назви юридичних осіб, буде заповнено автоматично.

Так звана ковідна тисяча не є доходом та не відображається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», але ви повинні вказати відповідний рахунок у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки».

Від початку року змінилась сума доходу, яка вважається суттєвою зміною в майновому стані. Зокрема, сума для посадовців, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище чи посаду з високим рівнем корупційних ризиків — 124 050 грн.

Несвоєчасне подання декларації тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю). Це загрожує звільненням з посади і внесенням до реєстру корупціонерів. 

А от у разі неподання декларації — передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-3 КК України (від штрафу до позбавлення волі). 

Не забудьте вчасно подати декларацію!

Read More

Фінансовий моніторинг: що це за процедура та для чого він потрібен?

Фінансовий моніторинг — це аналіз та перевірка за певними критеріями фінансових операцій між їхніми учасниками та суб’єктами контролю (банк, кредитні спілки, інші фінустанови тощо). Наприклад, контроль банком сплати певної суми коштів за товар чи послугу.

Яка його мета?

Основна ціль фінансового моніторингу — виявити та попередити легалізацію активів, отриманих незаконно, фінансування тероризму, розповсюдження зброї масового ураження.

Що підпадає під фінансовий моніторинг?

Фінансові операції: будь-який зв’язок, угода, рух коштів між покупцем та продавцем, щоб обміняти актив на оплату. Однак, не всі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Під фінансовий моніторинг підпадають так звані «порогові» та «підозрілі» фінансові операції.

  1. Порогові фінансові операції — від 400 тис. грн чи еквівалент у валюті, дорогоцінних металах, активах (для азартних ігор, лотерей від 55 тис. грн) за наявності однієї чи більше ознак:
  • фінансові операції публічних діячів (національних та іноземних, наприклад Президент України, Міністр, Генеральний прокурор), членів їхніх сімей та/або людей, пов’язаних із ними
  • переказу коштів за кордон
  • готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)
  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції або їхній банк розташовані в КНДР чи Ірані (дві країни, які не виконують рекомендацій FATF — міжурядовий орган, що визначає стандарти та розробляє політику для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму)
  1. Підозрілі — незалежно від суми, якщо банк, інша фінансова установа, аудиторська компанія тощо має підстави вважати, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, розповсюдження масової зброї. Такі установи самостійно визначають чи є операція підозрілою із застосуванням ризико-орієнтованого підходу і, як правило, користуються критеріями ризиковості, яких є багато. Державна служба фінансового моніторингу розробила критерії, за якими можна визначити чи є операція підозрілою.

Хто робить фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг проводиться суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та суб’єктами державного фінансового моніторингу.

СПФМ:

  1. Суб’єкти, що надають фінансові послуги: банки, страховики, кредитні спілки, інші фінустанови, біржі, учасники фондового ринку (крім осіб, що організовують торгівлю на ринку), платіжні організації, компанії що надають послуги з переказу коштів.
  2. Спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги у межах трудових відносин): аудиторські компанії, бухгалтерські компанії та бухгалтери, адвокатські об’єднання та бюро, адвокати, нотаріуси, компанії, що надають юридичні послуги.
  3. Інші юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги. 

Державний фінансовий моніторинг проводять:

  1. Національний банк України
  2. Міністерство юстиції України
  3. Міністерство цифрової трансформації України
  4. Міністерство фінансів України
  5. Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків
  6. Державна служба фінансового моніторингу України

Як проводять фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг — це проведення належної перевірки учасників фінансової операції. Належна перевірка включає в себе верифікацію та ідентифікацію учасників. Процедура передбачає встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта, структури власності, постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта у процесі таких відносин, актуальності отриманих даних та інформації про клієнта.

Належну перевірку можна провести з посиленими чи спрощеними заходами. Різниця між ними в ступені ризиковості операції чи діяльності: 

  • посилені заходи належної перевірки проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими високий
  • спрощені — якщо ризик низький, і мінімізувати його можна отримавши додаткові документи

Належну перевірку проводять при:

  1. встановленні ділових відносин
  2. наявності підозри
  3. переказу коштів (на суму більше 30 тис. грн)
  4. проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалюта) на суму більше 30 тис. грн.
  5. залежно від рівня ризику проведення фінансової операції у разі проведення кількох фінансових операцій, пов’язаних між собою на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн (для азартних ігор та лотерей 55 тис. грн)

Посилену належну перевірку проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) високий. Аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, мають відповідати хоча б одній з ознак:

  1. бути складними фінансовими операціями
  2. бути незвично великими фінансовими операціями
  3. бути проведеними у незвичний спосіб
  4. не мати очевидної економічної чи законної мети

Причини зупинення фінансових операцій?

Банки, кредитні спілки, інші фінустанови тощо можуть відмовити у встановленні ділових відносин, їхнього розірвання чи проведення фінансової операції, якщо:

  1. Неможливо ідентифікувати/верифікувати клієнта. 
  2. Встановлено неприйнятно високий ризик клієнту (виникла підозріла фінансова операція чи неможливо мінімізувати ризики такої операція чи діяльності) або ж клієнт не надав документи чи відомості для проведення перевірки.
  3. Надано недостовірну інформацію.
  4. Неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника.

Також, якщо фінансові операції підозрілі, їх мають право зупинити на два робочих дні. При цьому потрібно повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу, яка зі свого боку може призупинити фінансові операції до семи робочих днів. Якщо при цьому підозра виявилась хибною, то клієнт звільняється від цивільної відповідальності.

На що звернути увагу бізнесу при здійснення фінансових операцій?

Бізнесу потрібно спершу звернути увагу чи підпадають вони під операції щодо яких здійснюється фінансовий моніторинг. Оскільки, як результат, у переказі коштів може бути відмовлено, чи взагалі зупинено операцію. Це призведе до «зависання» грошей на рахунку компанії. 

Під час проведення фінансових операцій, проблеми переважно виникають у новостворених компаній. Зокрема, при нетипових для компанії операціях, незвичних сумах для компанії, наявності великих платежів, нечіткій діловій меті (наприклад, купівля добрив компанією, що займається будівництвом, чи купівля товару за завищеною чи заниженою ціною без будь-яких причин) тощо.

Тому, необхідно:

  • Завжди проводити due diligence свого клієнта. Зокрема щодо наявності зв’язків з політично значущими особами, місця перебування клієнта, його банку (не КНДР та Іран, офшорні зони). Приклад з практики — банк не зарахував кошти на рахунок клієнта, оскільки кореспондентський банк розташований в ОАЕ.
  • Підготувати документи, на підставі яких проводять фінансову операцію (договір, рахунки тощо). Особливо звернути увагу, якщо фінансова операція нетипова для компанії, складна, незвична.
  • Бути готовим підтвердити джерело отримання коштів.

«Важливо зрозуміти, що фінансовий моніторинг покликаний не ускладнити діяльність бізнесу, а максимально забезпечити прозорість його діяльності. Крім того, попередити відмивання та легалізацію незаконних коштів. Це ще один показник для іноземних інвесторів про якісний розвиток та можливості ведення бізнесу в Україні»

пояснив адвокат практики захисту бізнесу Ілля Попович.
Read More

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях: хто кому допомагає?

Міжнародна правова допомога — це проведення правоохоронними/судовими органами однієї держави дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави.

Найпоширеніші випадки, коли вона може знадобитись: 

  • для розшуку та затримання людини, яка переховується за кордоном; 
  • для отримання інформації про майно, банківські рахунки, корпоративні права людини; 
  • для накладення арешту на майно, яке перебуває за кордоном; 
  • для проведення окремих слідчих дій — допиту, обшуку, огляду місця події тощо. 

Тобто цей інструмент використовують, коли людина переховується від слідства чи суду. Або коли докази перебувають за кордоном. Це особливо актуально, коли:

  • слідство досліджує договори і банківські розрахунки між українськими та іноземними компаніями, та подальший рух грошей/цінностей за кордоном
  • корпоративну структуру компанії, для того, щоб встановити, хто її контролює
  • коли злочин повністю або частково вчинений в іншій країні

Приклад — катастрофа українського літака Boeing 737. Борт летів маршрутом «Тегеран-Київ» та був збитий іранськими військовими. Попри те, що подія сталася в Ірані, в Україні теж розслідують цю справу. Чи не єдиний спосіб зібрати докази в такому випадку — запитати в іншої сторони. 

Безперечно (як у випадку з Іраном), інша країна може не відповідати на запити. Тоді Україна має право застосувати принцип взаємності та ігнорувати аналогічні запити з Ірану. Звісно не кожне районне управління поліції може направити запит умовним німецьким колегам з проханням повідомити, які статки ховає в Берліні (підставте будь-яке інше місто) їхній підозрюваний. 

Права направляти запити на міжнародну правову допомогу від імені України мають: 

  • Офіс генерального прокурора (коли це стосується досудового розслідування)
  • Міністерство юстиції (коли справа стосується судового розгляду)
  • Національне антикорупційне бюро (в корупційних справах, що їм підслідні)

Коли виникла така потреба, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, суд мають надіслати свій запит до одного з цих уповноважених органів. Якщо запит відповідає встановленим законом вимогам — уповноважений орган направляє його адресату. Якщо ні — на доопрацювання ініціатору.

У яких випадках у наданні міжнародної правової допомоги може бути відмовлено (згідно з Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах):

  • якщо  прохання   про    надання    допомоги   стосується правопорушення,  яке,  на думку запитуваної сторони, є політичним, чи пов’язаним з політичним, або податковим правопорушенням;
  • якщо запитувана сторона вважає, що задоволення  прохання може  зашкодити  суверенітету,  безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам її країни.

Перелік підстав для відмови може бути ширшим, але в будь-якому разі причини відмови у наданні взаємної допомоги повинні бути обгрунтованими.

Держави діють на засадах взаємності — тож до України також може надійти запит на надання правової допомоги з іншої країни. І вона відповість, якщо розраховує в майбутньому теж отримати аналогічну допомогу.

Іноді інформація іноземних правоохоронців підставою для відкриття кримінального провадження в Україні, якщо прийдуть до висновку, що інформація в запиті на міжнародну правову допомогу свідчить і про те, що якась частина злочину вчинена на території України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України перелічені такі випадки, коли Україна може відмовити іншій країні в наданні допомоги (за відсутності між країнами договору — тоді там можуть бути передбачені інші умови): 

1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим інтересам України;

2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні ухвалено рішення, що набрало законної сили;

3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері (тобто не виконує запити України);

4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням в Україні (наприклад в Україні товарна контрабанда не злочин, а в інших країнах — цілком може бути. Це працює і в інший бік — інша держава не надасть допомогу, якщо за її законодавством дії не є злочином, наприклад, це може стосуватися організації азартних ігор або створення порнографії);

5) є підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, та ні (наприклад, переслідування в РФ Свідків Єгови, або уйгурів у Китаї);

6) запит стосується злочину, який є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.

«З часом кордони стають все прозорішими. Для нас уже не є чимось недосяжним думати про нерухомість чи реєстрацію компанії за кордоном, а регулярно подорожувати й поготів. Тому розуміння механізмів міжнародної співпраці правоохоронців вже можна вважати частиною загального рівня правової обізнаності. Так само як і розуміння, в яких випадках нас може зупинити поліція, чи як звернутись до суду. Тема досить широка, тому цим матеріалом анонсуємо більшу кількість цікавих текстів про міжнародну правову співпрацю у майбутньому»

зазначила адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.
Read More

Зображення на мільйон: як NFT-токени змінюють ринок цифрових активів

Готові битися об заклад: останнім часом тільки ледачий не чув про NFT і ті шалені гроші, які крутяться на ринку віртуальних активів. Давайте розбиратися, що це таке. 

NTF — звідки це пішло?

Торік Майк Вінкельманн (американський художник, відомий під псевдонімом «Beeple») продав на аукціоні Christie’s власне творіння під назвою «Everydays: The First 5000 Days» за 69 мільйонів доларів. 

Цей твір не підпадає під стереотипне уявлення картини: зображення не підписане та не має рамки. Та й фарб на ньому нема, адже малюнок цифровий (за 69 мільйонів, ви ж пам’ятаєте?). 

«Everydays: The First 5000 Days» — це колаж у форматі JPEG розмірами 21 069 на 21 069 пікселів. Частиною цього твору є пов’язаний з ним NFT-токен. Наявність токену, який закріплює за власником його права на об’єкт, і зумовила таку колосальну вартість цього зображення.

Що це таке?

Якщо зовсім коротко, то NFT — це актив у цифровому форматі, свого роду криптовалюта з власними особливостями. Процес його створення нерозривно пов’язаний з технологією блокчейну.

NFT засвідчує право власності на об’єкт, який існує винятково в інтернеті. Тобто це унікальний, водночас віртуальний, цифровий сертифікат, який підтверджує факт володіння. Найбільш поширеними об’єктами є графічні зображення та відео. Купуючи токен, покупець отримує сертифікат на такий предмет мистецтва. 

Відмінність NFT від інших криптовалют власне й зашифрована в абревіатурі цього терміну (NF — non-fungible, тобто незмінний) та полягає у його невзаємозамінності й унікальності. 

Наприклад, дві банкноти хоч і мають різні серії та номери, все ж мають один номінал. З NFT такий трюк не пройде: у кожен токен «вшиті» унікальні ідентифікатори. Це означає: один NFT-токен завжди має розбіжності з іншим NFT-токеном та не може бути ідентичним.

А що по правах на NFT?

Одразу варто зазначити, що NFT — це новий етап в інтелектуальній власності. Безумовно, деякі явища та процеси виникають до моменту їх правового врегулювання, а отже жодних процедур та правил «поводження» безпосередньо з NFT не існує. 

Водночас, це об’єкт інтелектуальної власності, тобто результат творчої діяльності. Автор такого об’єкту має виняткове право розпорядження ним, а тому може передати право користування об’єктом або ж заборонити його використання будь-ким. Звичайно, за автором закріплюються немайнові права на твір, зокрема, й право на його захист.

Як це врегульовано законом?

Врегулювати процеси, пов’язані з NFT-токеном, можна за допомогою відповідного договору. Угода дозволяє встановити порядок передання прав від творця NFT до його покупця, а також передбачити інший спектр повноважень щодо об’єкта (твору), що передається.

Купівля-продаж «Everydays:The First 5000 Days» проходив на аукціоні. У випадку з картиною Beeple покупець отримав ті права, які були зазначені в договорі з аукціонним будинком «Christie’s». Свої правила «поводження» з токеном може встановлювати й платформа, на якій було створено токен.  

«Попри те, що в Україні це явище не набуло широкої популярності, у Верховній Раді України перебуває законопроект № 3637 «Про віртуальні активи», який очікує на розгляд після ветування Президентом. Його норми цілком можуть зсунути з «мертвої точки» правове регулювання таких активів в Україні»

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Як з цим працювати?

Оскільки вже існують та функціонують цілі інвестиційні фонди, мета яких — виключно вкладення в NFT, можемо резюмувати, що світ динамічно змінюється. Виникають ідеї випускати у такому форматі дипломи і сертифікати, які будуть абсолютно захищеними. А ще це класний майданчик для творчості та інвестицій, що зосереджує митців, бізнесменів, колекціонерів тощо.

Закони прогресивних країн світу не встигають за темпами розвитку та розповсюдження віртуальних активів, криптовалют та NFT. Проте варто пам’ятати, що всі права інтелектуальної власності на об’єкт, пов’язаний із NFT, не переходять до покупця, а свої правила можуть диктувати платформа, на яких токен був створений, та аукціон, на якому актив продається.

Read More

Чи мають право власники приватних майданчиків вимагати гроші за зберігання транспорту після аварії?

Ви ж чули історії, коли хтось потрапляє в аварію, а його автівку чи двоколісний тим часом забирає поліція для «з’ясування всіх деталей». І як вона закінчувалася? 

Ймовірно, що людина приїхала, заплатила гроші та забрала свій транспорт. 

Але чи може бути інакше?

Може. Аналогічна ситуація сталася у нашого клієнта. Він потрапив у ДТП, а поліцейські, які приїхали на виклик, вилучили його мотоцикл. Ми звернулися до районного управління поліції, щоб дізнатися, де зберігається транспорт і отримали дозвіл забрати його. Проте, коли клієнт приїхав на майданчик тимчасового зберігання, його власник вимагав за повернення мотоцикла гроші. 

Чи законні такі вимоги?

Ні. У ДТП, коли хтось зазнає травм чи поранень, транспорт учасників аварії може бути речовим доказом та вилучатися слідчими. Однак, відповідно до законодавства, витрати, пов`язані зі зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, який зберігає вилучене майно. Коли майно передається на зберігання іншим підприємствам, витрати покриває держава.

Що далі?

Щоб якомога швидше забрати мотоцикл, наш клієнт заплатив власнику майданчика. Проте після цього ми звернулися до суду з вимогою повернути гроші та відшкодувати моральну шкоду. Суд наші вимоги задовольнив і повернув кошти клієнту.

«Свої права потрібно відстоювати завжди. Навіть, якщо це видається вам не вартим витраченого часу чи грошей. І ця справа є показовим прикладом. Наші адвокати завжди готові допомогти вам у цьому»

зазначив адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.
Read More

Про вас поширюють брехню в інтернеті: чи маєте ви право на компенсацію?

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
[:en]

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Read More