Що дасть Україні членство в Євросоюзі?

Європейський Союз — це економічне та політичне об’єднання суверенних держава, які добровільно об’єдналися для спільного росту та розвитку. Євросоюз не є окремою державою, проте він має спільні наднаціональні інститути, єдиний ринок, пов’язану економіку, спільну зовнішню і безпекову політики.

Базовий документ ЄС говорить — будь-яка європейська держава, яка поважає цінності ЄС та зобов’язується втілювати їх у життя, може звернутися із заявою про членство, враховуючи критерії вступу (ст. 49 Договору про Європейський Союз). 

Тобто насамперед Україна повинна розділяти ключові цінності ЄС — повагу до людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. 

Лютий супротив України силам російських окупантів показав не просто повагу та відповідність вказаним цінностям, а й готовність за них боротися, що стало поштовхом для подачі Президентом України Володимиром Зеленським заявки на вступ до Європейського Союзу.

Крім базових цінностей, для вступу в ЄС Україна повинна відповідати таким критеріям:

Політичний — вимагає існування в державі стабільних інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, повагу до прав людини, повагу і захист національних меншин. Йдеться про:

  • наявність легітимних органів влади, що забезпечуватимуть  демократичні свободи громадян
  • існування незалежних органів правосуддя 
  • проведення вільних і справедливих виборів
  • можливість існування опозиції та абсолютної відрази до корупції

Економічний — вимагає дієвої ринкової економіки і здатності витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС.

Критерій членства — передбачає здатність держави-кандидата взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Сюди входять обов’язок держави-кандидата забезпечити стабільний розвиток економіки (зокрема, торгівлі, енергетики, промисловості, сільського та рибного господарства) та гідний рівень життя населення (наука, культура, освіта, охорона здоров’я, екологія). Наприклад, щодо торгівлі вимагається вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили та капіталів при яких кожен громадянин України зможе без зайвого клопоту поїхати працювати до Франції або Італії, а бізнес зможе надавати послуги в Німеччині та поставляти товари в Іспанію.

Незалежний критерій — вимагає, щоб вступ нових країн не послабив європейську інтеграцію. Тобто, прийняття нового члена не повинно заважати динаміці розвитку вже існуючих держав-членів ЄС.

Для вступу України до Європейського Союзу всі 27 держав-членів ЄС мають дати на це згоду.

Що очікує українців  після вступу України до Європейського Союзу?

Переваги

Політика. Очікується політична стабільність, демократія, ефективний і доступний судовий захист, високі і надійні конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина.

Економіка. Ми матимемо можливість приєднатися до одного з найбільших відкритих світових ринків. Український бізнес зможе вільно вести торгові операції та надавати послуги на європейському ринку, а підвищенню якості українських товарів та послуг сприятиме висока конкуренція.

Якість життя. Вступ України до Євросоюзу дозволить долучитися до його економічних і соціальних програм, отримати доступ до європейської системи освіти, охорони здоров’я.

Ріст компетенцій. Вільне пересування робочої сили в межах ЄС сприятиме обміну досвідом і вміннями між українськими та європейськими працівниками. Внаслідок цього зростатиме продуктивність праці в Україні, збільшуватиметься реальна заробітна плата.

Вільні подорожі. Після вступу до Євросоюзу для Українських громадян відкривається велика кількість європейських кордонів.

Безпека. Участь в Європейській колективній безпеці та гарантування, за її допомогою, територіальної недоторканості України.

Недоліки

Економіка. Через те, що європейські компанії отримають доступ до українського ринку, український бізнес може втратити частину національного ринку. Натомість не отримавши змоги закріпитися на європейських ринках через низьку конкурентоспроможність. А прихід на український ринок товарів з нинішніх країн-членів ЄС може призвести до загального зростання внутрішніх цін в Україні.

Відтік робочої сили та «мізків». Ті фахівці, які можуть запропонувати свої послуги європейським компаніям, можуть залишити Україну й віддаватимуть свій час і вміння для розвитку іншої державі.

Еміграція і імміграція. Існує ризик виїзду громадян України для постійного проживання до інших держав-членів та збільшення кількості іммігрантів за рахунок громадян третіх країн.

Важливо, що Євросоюз не має спільної армії, захист своїх кордонів лежить виключно на кожній окремій державі-члені. 

Що головне у взаєминах Україна ЄС сьогодні?

Майже кожна держава-член Євросоюзу підтримує Україну у війні з росією, як словом так і ділом. Громадяни європейських країн виходять на мітинги та скандують за підтримку України, надсилають нам допомогу та готові навіть воювати на нашому боці. І хоча неможливо передбачити, скільки часу займуть переговори щодо прийняття України в ЄС — «виборці» уже за нас.

«Дехто скептично ставиться до можливостей України відповідати вимогам вступу до ЄС і нашої здатності бути «на рівні» з державами-членами. Однак, доречно буде згадати девіз ЄС «Єдність у різноманітності». Це вказує, що народи Європи об’єдналися заради миру та процвітання і в цій єдиній європейській спільноті є місце різним країнам і культурам. І Україні теж»,

зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян. 
Read More

Уряд запровадив пакет допомоги для бізнесу та громадян у період війни: про що йдеться?

Від початку війни багато українців втратили дохід через зупинку чи закриття бізнесу. Уряд розробив пакет підтримки для людей, які потрапили у скрутне становище. 

На яку підтримку від держави варто розраховувати українцям?

Громадяни 

Відсьогодні жителі регіонів, де йдуть найактивніші бої, зможуть отримати 6500 грн у межах державної допомоги «єПідтримка» (дізнатися, як її оформити можна тут). Подати запит необхідно через додаток Дія у вашому смартфоні. Виплата спрямована, щоб підтримати людей у тих областях, де ведуться бойові дії. Також це підтримає ФОПів, які не можуть забезпечувати себе через початок війни.

Отримати ці кошти можуть громадяни, які офіційно працевлаштовані на території проведення бойових дії. Допомога надається застрахованим особам, які працюють на умовах:

  • трудового договору чи контракту
  • цивільно-правового договору
  • статусу ФОП
  • на інших підставах, передбачених законодавством

Крім того, ці особи мають відповідати таким вимогам:

  • перебувати на обліку, як платники ЄСВ
  • подати податкову звітність за 4 квартал 2021 року, або річну звітність за 2021 рік
  • не бути бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування

Бізнес має бути зареєстрованим в окремих адміністративно-територіальних одиницях, за переліком Кабміну, де відбуваються бойові дії.

Де розповсюджується?

Станом на 8 березня сюди входять території: Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Херсонської, Харківської, Чернігівської областей та міста Києва. 

Бізнес 

Уряд та Верховна Рада ухвалили нормативні акти, які передбачають допомогу бізнесу у сфері оподаткування та його діяльності:

  • ФОПи 1 та 2 груп повністю звільняються від сплати ЄСВ
  • підприємства та ФОПи 3 групи звільняються від сплати ЄСВ за найманих працівників, яких призвали до ЗСУ та тероборони
  • звільнення від сплати податку на землю й орендної плати за землю державної комунальної власності на всіх територіях, де тривають бойові дії 

Ці послаблення триватимуть на період воєнного стану та ще рік після його завершення.

  • Фізичні та юридичні особи, ФОПи подають податкові, бухгалтерські та будь-які інші документи, подання яких вимагається законодавством, через 90 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи
  • У період дії воєнного стану або стану війни перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи інших документів заборонено
  • Платники податків (юридичні особи та ФОПи) звільняються від відповідальності, якщо не можуть виконувати свої обов’язки
  • Нові податкові перевірки діяльності бізнесу не розпочинають, а розпочаті зупиняють
  • Врахування у складі витрат у повному обсязі коштів та майна, що передається ЗСУ та іншим підрозділам
  • Продовжується дія ліцензій на виробництво підакцизної продукції на період воєнного стану та 30 днів після його завершення

Цей перелік послаблень у сфері оподаткування буде розширюватися. Представникам бізнесу варто уважно стежити за подальшими змінами та оновленнями законодавства.

Комунальні послуги 

Уряд заборонив:

  • нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну та неповну оплату послуг за житлово-комунальні послуги
  • припиняти надання комунальних послуг у разі їх несплати

Це стосується всіх комунальних послуг без винятку. Втім, рішення Уряду не звільняє від сплати комуналки взагалі, лише позбавляє штрафів.  

Однак, вчасна оплата рахунків, за можливості буде підтримкою комунальних служб, які працюють у складних обставинах та потребують ресурсів для аварійних робіт. 

«Уряд розуміє, що по завершенню війни важливим рушієм відновлення української економіки стануть саме представники бізнесу. Тому підтримка та допомога українським підприємцям є важливим елементом якнайшвидшого повернення економіки на довоєнний рівень»,

зазначив адвокат практики судових спорів Андрій Новак. 
Read More

Справа «Словацького дому»: Північний апеляційний господарський суд розгляне скаргу приватного нотаріуса

Північний апеляційний господарський суд розгляне скаргу приватного нотаріуса у справі про рейдерство щодо офісного центру «Словацький дім». Засідання відбудеться у четвер, 24 лютого 2022 року. Попереднє судове засідання (мало відбутися 1 лютого) скасували через спалах захворюваності на ковід. 

У чому суть справи? 

Йдеться про рішення щодо незаконності дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста», які дозволили останній привласнити іноземні інвестиції на понад 3 млн євро. 

Торік 13 жовтня всі були впевнені, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду України, поставив у цій справі фінальний акорд. Усі, крім приватного нотаріуса, який подав апеляційну справу за фактично ідентичними обставинам, оцінку яким надали суди трьох інстанцій.  

У цій справі адвокати нашої компанії захищають інтереси іноземних інвесторів, власників офісного центру на Подолі. 

Наші подальші дії

На засіданні у четвер ми будемо відстоювати позицію, що приватний нотаріус КМНО (Н. В. Мурська) подала апеляційну скаргу щодо обставин, оцінку яким уже раніше надали суди. Оскільки права приватного нотаріуса рішенням стосовно незаконності  продажу «Словацького дому» на користь фінансової компанії жодним чином не порушено, як і не створено жодних обов’язків стосовно його виконання. 

Чому це важливо?

Використання процесуального законодавства для відтермінування повернення активів його законному власнику негативно впливає на імідж нашої країни перед її іноземними партнерами, та вселяє острах відкриття бізнесу в Україні. 

«Поновлення розгляду справи по суті ставить під питання відношення судів нижчих інстанцій до рішень Верховного суду України, окрім того, суди не позбавлені права залучати третіх осіб за своєю ініціативою. Якби права нотаріуса, на думку суду, були порушені це було б встановлено в суді першої чи апеляційної інстанцій”

коментує адвокатка практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук

Усі деталі цієї історії .

Read More

Контрольовані іноземні компанії: що це за нововведення?

Цьогоріч Податковий кодекс поповнився поняттям «контрольована іноземна компанія» 

(КІК). Пояснюємо, що важливо про це знати. 

Що таке КІК? 

Контрольована іноземна компанія (КІК) —  юридична особа, зареєстрована в іншій державі, яку контролює резидент України (фізична або юридична особа). 

Тобто, компанія розташована за кордоном, володіє активами, має права та обов’язки, працює від власного імені, незалежно від засновників, учасників, форми власності. Але керує нею українець чи українська компанія.

До КІК можуть прирівнюватися іноземні трасти, фонди тощо.

Хто контролює таку особу?

Резиденти України, що є прямими (особисто) або опосередкованими (через іншу особу) власниками (контролерами) КІК, яка:

  • володіє в ній часткою більше ніж 50%; 
  • володіє в ній часткою більше ніж 10% (25% — для 2022 та 2023 років), за умови, що кілька фізичних та/або юридичних осіб-резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи; 
  • самостійно або разом з пов’язаними особами контролює такою іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль виникає:

а) коли фізична особа дає вказівки органам управління іноземної компанії

б) укладає договори та узгоджує їхні умови, що в подальшому лише формально затверджуються органами управління або виконуються ними без додаткового затвердження

в) коли у людини є довіреність на укладення угод та ухвалень інших важливих рішень в інтересах юридичної особи, без погодження з керівництвом компанії (на понад рік)

г) коли особа здійснює операції за банківськими рахунками юридичної особи або може блокувати операції за такими рахунками

Ці умови не стосуються фізичної особи, директора чи іншого компетентного працівника  юридичної особи відповідно до її статутних документів.

Коли фізична особа/юридична особа-резидент України має повідомляти державну податкову службу? 

  • коли отримує частку в компанії чи віддає її, починає чи приняє контроль над нею; 
  • коли створює чи набуває прав на частку в активах, доходах чи прибутку без статусу юридичної особи (траст, фонд);

Про статус або зміни до нього контролер КІК має повідомляти Державну податкову службу протягом 60 днів.

За порушення правил звітування про КІК передбачено:

  1. За неподання звіту про КІК  — штраф 239 300 грн (100 прожиткових мінімумів, сума вирахувана станом на 2022 рік) за кожен факт.
  2. За несвоєчасне подання звіту КІК — штраф 2393 грн (1 прожитковий мінімум) за кожен календарний день неподання. Але не більше 119 650 грн (50 прожиткових мінімумів).
  3. За невідображення у звіті інформації щодо наявних у вас КІК штраф:
  • 3% суми доходу КІК
  • 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, невідображених у звіті
  1. За неповідомлення контролером протягом 60 днів про зміни в роботі компанії, здійсненні фактичного контролю, створенні без статусу юридичної особи (трасти) — штраф 717 900 грн (300 розмірів ПМ 2022 року).

Варто звернути увагу, що сплата штрафів не звільняє власника КІК від звітування про компанію. 

Перший звіт про КІК необхідно буде подавати лише в 2023 році за 2022-й. Проте, повідомляти податкову про будь-яке набуття чи припинення володіння КІК варто вже з 1 січня 2022 року. 

«Поняття «контрольована іноземна компанія» є новим явищем для України. Механізм подання таких звітів ще не до кінця налагоджений. Однак штрафи за невиконання досить вагомі. Попри запас часу для подання звітів про КІК, не варто відкладати це питання на останній момент»

коментує помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Read More

Фінансовий моніторинг: що це за процедура та для чого він потрібен?

Фінансовий моніторинг — це аналіз та перевірка за певними критеріями фінансових операцій між їхніми учасниками та суб’єктами контролю (банк, кредитні спілки, інші фінустанови тощо). Наприклад, контроль банком сплати певної суми коштів за товар чи послугу.

Яка його мета?

Основна ціль фінансового моніторингу — виявити та попередити легалізацію активів, отриманих незаконно, фінансування тероризму, розповсюдження зброї масового ураження.

Що підпадає під фінансовий моніторинг?

Фінансові операції: будь-який зв’язок, угода, рух коштів між покупцем та продавцем, щоб обміняти актив на оплату. Однак, не всі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Під фінансовий моніторинг підпадають так звані «порогові» та «підозрілі» фінансові операції.

  1. Порогові фінансові операції — від 400 тис. грн чи еквівалент у валюті, дорогоцінних металах, активах (для азартних ігор, лотерей від 55 тис. грн) за наявності однієї чи більше ознак:
  • фінансові операції публічних діячів (національних та іноземних, наприклад Президент України, Міністр, Генеральний прокурор), членів їхніх сімей та/або людей, пов’язаних із ними
  • переказу коштів за кордон
  • готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)
  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції або їхній банк розташовані в КНДР чи Ірані (дві країни, які не виконують рекомендацій FATF — міжурядовий орган, що визначає стандарти та розробляє політику для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму)
  1. Підозрілі — незалежно від суми, якщо банк, інша фінансова установа, аудиторська компанія тощо має підстави вважати, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, розповсюдження масової зброї. Такі установи самостійно визначають чи є операція підозрілою із застосуванням ризико-орієнтованого підходу і, як правило, користуються критеріями ризиковості, яких є багато. Державна служба фінансового моніторингу розробила критерії, за якими можна визначити чи є операція підозрілою.

Хто робить фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг проводиться суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та суб’єктами державного фінансового моніторингу.

СПФМ:

  1. Суб’єкти, що надають фінансові послуги: банки, страховики, кредитні спілки, інші фінустанови, біржі, учасники фондового ринку (крім осіб, що організовують торгівлю на ринку), платіжні організації, компанії що надають послуги з переказу коштів.
  2. Спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги у межах трудових відносин): аудиторські компанії, бухгалтерські компанії та бухгалтери, адвокатські об’єднання та бюро, адвокати, нотаріуси, компанії, що надають юридичні послуги.
  3. Інші юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги. 

Державний фінансовий моніторинг проводять:

  1. Національний банк України
  2. Міністерство юстиції України
  3. Міністерство цифрової трансформації України
  4. Міністерство фінансів України
  5. Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків
  6. Державна служба фінансового моніторингу України

Як проводять фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг — це проведення належної перевірки учасників фінансової операції. Належна перевірка включає в себе верифікацію та ідентифікацію учасників. Процедура передбачає встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта, структури власності, постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта у процесі таких відносин, актуальності отриманих даних та інформації про клієнта.

Належну перевірку можна провести з посиленими чи спрощеними заходами. Різниця між ними в ступені ризиковості операції чи діяльності: 

  • посилені заходи належної перевірки проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими високий
  • спрощені — якщо ризик низький, і мінімізувати його можна отримавши додаткові документи

Належну перевірку проводять при:

  1. встановленні ділових відносин
  2. наявності підозри
  3. переказу коштів (на суму більше 30 тис. грн)
  4. проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалюта) на суму більше 30 тис. грн.
  5. залежно від рівня ризику проведення фінансової операції у разі проведення кількох фінансових операцій, пов’язаних між собою на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн (для азартних ігор та лотерей 55 тис. грн)

Посилену належну перевірку проводять щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) високий. Аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, мають відповідати хоча б одній з ознак:

  1. бути складними фінансовими операціями
  2. бути незвично великими фінансовими операціями
  3. бути проведеними у незвичний спосіб
  4. не мати очевидної економічної чи законної мети

Причини зупинення фінансових операцій?

Банки, кредитні спілки, інші фінустанови тощо можуть відмовити у встановленні ділових відносин, їхнього розірвання чи проведення фінансової операції, якщо:

  1. Неможливо ідентифікувати/верифікувати клієнта. 
  2. Встановлено неприйнятно високий ризик клієнту (виникла підозріла фінансова операція чи неможливо мінімізувати ризики такої операція чи діяльності) або ж клієнт не надав документи чи відомості для проведення перевірки.
  3. Надано недостовірну інформацію.
  4. Неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника.

Також, якщо фінансові операції підозрілі, їх мають право зупинити на два робочих дні. При цьому потрібно повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу, яка зі свого боку може призупинити фінансові операції до семи робочих днів. Якщо при цьому підозра виявилась хибною, то клієнт звільняється від цивільної відповідальності.

На що звернути увагу бізнесу при здійснення фінансових операцій?

Бізнесу потрібно спершу звернути увагу чи підпадають вони під операції щодо яких здійснюється фінансовий моніторинг. Оскільки, як результат, у переказі коштів може бути відмовлено, чи взагалі зупинено операцію. Це призведе до «зависання» грошей на рахунку компанії. 

Під час проведення фінансових операцій, проблеми переважно виникають у новостворених компаній. Зокрема, при нетипових для компанії операціях, незвичних сумах для компанії, наявності великих платежів, нечіткій діловій меті (наприклад, купівля добрив компанією, що займається будівництвом, чи купівля товару за завищеною чи заниженою ціною без будь-яких причин) тощо.

Тому, необхідно:

  • Завжди проводити due diligence свого клієнта. Зокрема щодо наявності зв’язків з політично значущими особами, місця перебування клієнта, його банку (не КНДР та Іран, офшорні зони). Приклад з практики — банк не зарахував кошти на рахунок клієнта, оскільки кореспондентський банк розташований в ОАЕ.
  • Підготувати документи, на підставі яких проводять фінансову операцію (договір, рахунки тощо). Особливо звернути увагу, якщо фінансова операція нетипова для компанії, складна, незвична.
  • Бути готовим підтвердити джерело отримання коштів.

«Важливо зрозуміти, що фінансовий моніторинг покликаний не ускладнити діяльність бізнесу, а максимально забезпечити прозорість його діяльності. Крім того, попередити відмивання та легалізацію незаконних коштів. Це ще один показник для іноземних інвесторів про якісний розвиток та можливості ведення бізнесу в Україні»

пояснив адвокат практики захисту бізнесу Ілля Попович.
Read More

Зображення на мільйон: як NFT-токени змінюють ринок цифрових активів

Готові битися об заклад: останнім часом тільки ледачий не чув про NFT і ті шалені гроші, які крутяться на ринку віртуальних активів. Давайте розбиратися, що це таке. 

NTF звідки це пішло?

Торік Майк Вінкельманн (американський художник, відомий під псевдонімом «Beeple») продав на аукціоні Christie’s власне творіння під назвою «Everydays: The First 5000 Days» за 69 мільйонів доларів. 

Цей твір не підпадає під стереотипне уявлення картини: зображення не підписане та не має рамки. Та й фарб на ньому нема, адже малюнок цифровий (за 69 мільйонів, ви ж пам’ятаєте?). 

«Everydays: The First 5000 Days» — це колаж у форматі JPEG розмірами 21 069 на 21 069 пікселів. Частиною цього твору є пов’язаний з ним NFT-токен. Наявність токену, який закріплює за власником його права на об’єкт, і зумовила таку колосальну вартість цього зображення.

Що це таке?

Якщо зовсім коротко, то NFT — це актив у цифровому форматі, свого роду криптовалюта з власними особливостями. Процес його створення нерозривно пов’язаний з технологією блокчейну.

NFT засвідчує право власності на об’єкт, який існує винятково в інтернеті. Тобто це унікальний, водночас віртуальний, цифровий сертифікат, який підтверджує факт володіння. Найбільш поширеними об’єктами є графічні зображення та відео. Купуючи токен, покупець отримує сертифікат на такий предмет мистецтва. 

Відмінність NFT від інших криптовалют власне й зашифрована в абревіатурі цього терміну (NF — non-fungible, тобто незмінний) та полягає у його невзаємозамінності й унікальності. 

Наприклад, дві банкноти хоч і мають різні серії та номери, все ж мають один номінал. З NFT такий трюк не пройде: у кожен токен «вшиті» унікальні ідентифікатори. Це означає: один NFT-токен завжди має розбіжності з іншим NFT-токеном та не може бути ідентичним.

А що по правах на NFT?

Одразу варто зазначити, що NFT — це новий етап в інтелектуальній власності. Безумовно, деякі явища та процеси виникають до моменту їх правового врегулювання, а отже жодних процедур та правил «поводження» безпосередньо з NFT не існує. 

Водночас, це об’єкт інтелектуальної власності, тобто результат творчої діяльності. Автор такого об’єкту має виняткове право розпорядження ним, а тому може передати право користування об’єктом або ж заборонити його використання будь-ким. Звичайно, за автором закріплюються немайнові права на твір, зокрема, й право на його захист.

Як це врегульовано законом?

Врегулювати процеси, пов’язані з NFT-токеном, можна за допомогою відповідного договору. Угода дозволяє встановити порядок передання прав від творця NFT до його покупця, а також передбачити інший спектр повноважень щодо об’єкта (твору), що передається.

Купівля-продаж «Everydays:The First 5000 Days» проходив на аукціоні. У випадку з картиною Beeple покупець отримав ті права, які були зазначені в договорі з аукціонним будинком «Christie’s». Свої правила «поводження» з токеном може встановлювати й платформа, на якій було створено токен.  

«Попри те, що в Україні це явище не набуло широкої популярності, у Верховній Раді України перебуває законопроект № 3637 «Про віртуальні активи», який очікує на розгляд після ветування Президентом. Його норми цілком можуть зсунути з «мертвої точки» правове регулювання таких активів в Україні»

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Як з цим працювати?

Оскільки вже існують та функціонують цілі інвестиційні фонди, мета яких — виключно вкладення в NFT, можемо резюмувати, що світ динамічно змінюється. Виникають ідеї випускати у такому форматі дипломи і сертифікати, які будуть абсолютно захищеними. А ще це класний майданчик для творчості та інвестицій, що зосереджує митців, бізнесменів, колекціонерів тощо.

Закони прогресивних країн світу не встигають за темпами розвитку та розповсюдження віртуальних активів, криптовалют та NFT. Проте варто пам’ятати, що всі права інтелектуальної власності на об’єкт, пов’язаний із NFT, не переходять до покупця, а свої правила можуть диктувати платформа, на яких токен був створений, та аукціон, на якому актив продається.

Read More

Плануєте продаж майна? Пояснюємо, про що потрібно пам’ятати у спілкуванні з нотаріусом та податковою

Як формується ціна вашого майна, щоб у податкової не виникло жодних запитань? 

Податок від доходу, отриманого під час продажу майна, має бути сплачено залежно від ціни, передбаченої договором. Про це говорить податкове законодавство.

Проте сторони не мають права за безцінь «зливати» активи, щоб ухилятися від сплати податків завдяки новим процедурам при продажі майна. Вартість угоди не може бути нижчою оціночної вартості об’єкта. Сьогодні її розразовує спеціальний сервіс — Єдина база даних звітів про оцінку

Ви можете безкоштовно отримати інформацію стосовно вартості вашого майна: варто лише вказати адресу та дату забудови. 

Якщо ви не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості, то можете звернутися до професійних оцінщиків і отримати альтернативну вартість активу. 

Щоб звіт про альтернативну оцінку використовувати при укладенні угоди, потрібно спершу обов’язково зареєструвати в Єдиній базі. 

Під час укладення договорів з продажу нерухомості нотаріус:

  • звіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості з даними про нього 
  • перевіряє реєстраційний номер і дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєний йому номер

Під час продажу нерухомості потрібно сплатити:

  • держмито — 1% (сплачують спільно покупець і продавець)
  • військовий збір — 1,5% (сплачує продавець)
  • податок на доходи фізичних осіб (сплачує продавець)
  • пенсійний збір — 1% (сплачує покупець)

Особливості ставки ПДФО:

  • 0% якщо ви власник активу понад 3 роки та продаж є першим за рік 
  • 5% якщо ви податковий резидент і продаєте більше одного разу на рік будинок, квартиру, дачу, земельну ділянку у межах норм, та продаж об’єктів, що перебувають у власності менше 3 років

Чи обов’язково потрібно подавати декларацію про доходи фізичним особам, якщо вони продали майно?

Ні, не обов’язково. Фізична особа має подати декларацію про доходи у випадку, якщо угода була нотаріально посвідчена (будь-яка угода з нерухомим майном може бути посвідчена лише нотаріусом) та сплати ПДФО.

Тож у день посвідчення угоди можете спати спокійно: податкова не може вимагати від вас додатково звітувати про дохід, отриманий від укладеного договору. 

«Зазначу, що попри створення державою додаткового фінансового контролю для поповнення бюджету, процедура продажу активів достатньо прозора. Нарешті в Україні запрацювали злагоджені, а головне — автоматизовані процеси взаємодії нотаріусів, оцінювачів та податкової»

зазначила адвокатка практики захисту бізнесу  Ангеліна Климчук.
Read More

Справа «Словацького дому»: Північний апеляційний господарський суд розгляне скаргу приватного нотаріуса

Північний апеляційний господарський суд розгляне скаргу приватного нотаріуса у справі про рейдерство щодо офісного центру «Словацький дім». Засідання відбудеться у вівторок, 1 лютого 2022 року. 

Йдеться про рішення щодо незаконності дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста», які дозволили останній привласнити іноземні інвестиції на понад 3 млн євро. 

У цій справі адвокати нашої компанії захищають інтереси іноземних інвесторів, власників офісного центру. 

Здавалося б, торік 13 жовтня Касаційний господарський суд у складі Верховного суду України, поставив у цій справі крапку. Проте фінансова компанія продовжує спроби перегляду справи за фактично ідентичними обставинам, що вже розглядалися судами трьох інстанцій.  Цього разу залучивши приватного нотаріуса. 

У чому суть справи? 

У 2019 році наші клієнти інвестували в український ринок нерухомості понад 3 млн євро, ставши бенефіціарними власниками активів «Словацького дому».  За рік погодили інвестувати ще близько 183 млн гривень, однак рішення призупинили через рейдерство їхніх активів. Зокрема, йдеться, й про офісний центр. Власниками вони були не довго, оскільки їхні рахунки заблокували, а майно виставили на електронні торги. 

За допомогою Фонду гарантування вкладів майно декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію. Вже припинені кредитні зобов’язання придбала фінансова компанія ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і неодноразово намагалась переоформити право власності (ми писали про це тут: і тут:). 

Компанія зі свого боку намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди. 

Підстава визнати недійсними результатів електронних торгів, на яких Фонд продав припинені борги, така: оскільки кредит було погашено, то й іпотеку було  знято законно. Про погашення боргів свідчать не лише банківські документи, а й рішення суду. 

Верховний суд підтримав та визнав обґрунтованим рішення Господарського суду Києва про незаконність продажу Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів попереднього власника столичної будівлі (деталі тут: ). 

Наші подальші дії

На засіданні у вівторок ми будемо відстоювати позицію, що приватний нотаріус КМНО (Мурська Н. В.) подала апеляційну скаргу із фактично надуманих обставин. Оскільки права приватного нотаріуса рішенням стосовно незаконності  продажу «Словацького дому» на користь Фінансової компанії жодним чином не порушено, як і не створено жодних обов’язків стосовно його виконання. 

Чому це важливо 

У цій справі єдина сторона, яка постраждала від дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста» —  наш клієнт, який свого часу довірився обіцянкам українського уряду та проінвестував близько 3 млн євро. І їх він втратив в жовтні 2020 року через дії так званого «чорного нотаріуса», що перереєстрував будівлю на фінансову компанію. 

«Ухвалення апеляційним господарським судом скарги так званого «кишенькового» приватного нотаріуса та поновлення розгляду справи, фактично легалізує постійні перегляди рішень Верховного Суду України, унеможливить вступ судових рішень в законну силу та їх виконання. Це свідчитиме про судову та політичну незрілість України в очах її європейських партнерів»

 коментує адвокатка практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Усі деталі цієї історії .

Read More

«Due diligence» у дії: як не потрапити на гачок до рейдерів?

Плануєте придбати бізнес чи активи (наприклад, бізнес-центр, будинок чи компанію)? Розповідаємо про процедуру «дью ділідженс», дотримання умов якої мінімізує ризики потрапити на гачок до рейдерів. 

Що таке «дью ділідженс»? 

«Дью ділідженс» або належна добросовісність — збір і аналіз інформації для оцінки юридичних, фінансових і податкових ризиків, пов’язаних із купівлею бізнесу чи інвестуванням. Це дозволяє завчасно розробити план заходів, щоб запобігти нечесній чи невигідній угоді. 

Процедура проведення «дью ділл» з’явилася у нас із появою європейських інвесторів. Зараз ініціативу перевірок інвестицій перехопили і українські бізнесмени. Через роки затяжної економічної кризи в Україні майже не існує бізнесу, який би ніколи не кредитувався, не закладав під іпотеку своє майно чи обладнання. Потрібно пам’ятати:  колись такі фінансові рішення можуть мати негативні наслідки для новоспечених інвесторів. 

Що потрібно перевірити? 

  1. Об’єкт купівлі
  • детальну історію, а не лише на момент проведення угоди 
  • дослідити усі угоди та його попередніх власників

Треба звернути увагу на: 

  • Хто був власником нерухомості до вас: якщо актив перебував за короткий проміжок часу у різних власників (кілька днів чи тижнів) — швидше за все ви маєте справу зі спробами штучного створення статусу так званого добросовісного власника.  Тобто того, що придбав об’єкт та розрахувався за нього у повністю безготівковій формі (про це свідчитимуть відповідні банківські платіжки та виписки). Проте повірте, прогонки об’єкту між кількома такими власниками аж ніяк не відбілюють його від колись «чорних» операцій з майном чи бізнесом.
  • Плату за актив попереднім власником: лише банківські виписки та платіжні доручення підтверджують, що угода купівлі-продажу реальна.
  • Банківську історію об’єкту. Так, як і будь-яка особа, активи теж можуть бути ідентифіковані у відносинах із банками, проте у якості заставного майна. Важливо вивчити попередні арешти (зокрема, судові) та іпотеки стосовно будівлі. Наявність арешту чи іпотеки свідчать про тимчасову заборону розпоряджатися, а подекуди й користуватися нерухомим майном з метою вчинення господарської діяльності (наприклад, здавати об’єкт в оренду тощо).

Якщо це обтяження робив банк у межах кредитних зобов’язань, то варто знати:

  • статус банку на момент проведення угоди: чи ухвалив Нацбанк рішення стосовно виведення банку з ринку (введення ліквідації чи тимчасової адміністрації банку) 
  • чи перебував банк у статусі проблемного на момент зняття обтяжень

Чому це важливо? 

Якщо банк має статус проблемного чи визнаний неплатоспроможним — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може вимагати поновлення заборгованостей та відповідно — іпотеки на балансах банку. 

Тому на етапі «дью ділідженс», у разі наявності в історії об’єкту будь-яких іпотечних зобов’язань, треба дослідити перебіг їх припинення: 

  • витяги з державного реєстру нерухомого майна стосовно припинення обтяжень та іпотеки
  • листи банку стосовно відсутності претензій
  • виписки та платіжні доручення, що підтверджують повне припинення зобов’язань

Варто знайти ці документи та перевірити приватного нотаріуса на доброчесність: чи не видасть він дублікати договорів стороннім особам.

Окремо треба перевірити реєстр судових рішень, зокрема, чи фігурує ваш потенційний об’єкт інвестиції у будь-яких судових спорах, якщо так — то якими є фінальні рішення у справах. Це допоможе з’ясувати чи було накладено будь-які обтяження (наприклад, арешт) на актив у межах кримінального провадження. Краще поцікавитись його долею, оскільки якось правоохоронці можуть постукатися до вашого офісу.

  1. Продавця
  • Варто дослідити минуле того, хто вам продає активи. Оскільки непоодинокі випадки, коли попередній власник будівлі у найнесподіваніший момент передумав та бажає повернути об’єкт. Можливо, навіть покращений. Кошти, перераховані за вашою угодою, у цьому разі повернути неможливо. 
  • З’ясувати, чи є у продавця борги. Судова практика легалізовує дії банку визнавати злив активів боржниками як дії, спрямовані на уникнення боргових зобов’язань. Це може мати негативні наслідки і для тих, хто таке майно придбав.

«Проведення так званої дью ділідженс перед інвестицією в об’єкт це справжній переворот свідомості у реаліях пострадянського сьогодення. Ми не звикли прогнозувати чи передбачати, а боремося з вітряками в майбутньому, чого могли уникнути. Перевірка об’єкту не має вас лякати: вона дає вам можливість керувати вашими коштами в майбутньому»,

коментує адвокатка практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Придбання будь-якого активу — це кропітка робота, і якщо продавець відмовляється надати вам витяг стосовно будівлі чи його технічний паспорт, можете одразу йти. Це збереже ваші кошти та час у майбутньому, захистить від потенційних рейдерських атак чи судових спорів, якою б вигідною вам не видавалася ціна. Пам’ятайте — безкоштовний сир буває лише в мишоловці.

Read More

Нові правила для ФОПів: що таке РРО та як уникнути штрафів?

З січня використання касових апаратів (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) ФОПами обов’язкове. Зміни зафіксовані у Податковому кодексі та законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

НА КОГО ПОШИРЮЄТЬСЯ НОВОВВЕДЕННЯ?

На підприємців 2 — 4 груп, якщо вони продають будь-які товари за готівку чи використовуючи платіжні картки. ФОПи 1 групи під цю норму не підпадають. 

У ЯКИХ ВИПАДКАХ ФОПИ 2-4 ГРУП МОЖУТЬ ПРАЦЮВАТИ БЕЗ РРО?

  • Надаючи послуги (а не продаючи товари), особисто чи онлайн. Головне, щоб оплачували дистанційно (наприклад, через інтернет-банкінг).
  • Якщо ведуть роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних), не перевищуючи 1 085 500 грн (річний обсяг розрахункових операцій).
  • Переказуючи гроші зі свого рахунку на рахунок безготівково.
  • Сплачуючи через касу банку чи термінал самообслуговування.

Оплата за товар готівкою з рук в руки чи через платіжний термінал карткою потрапляє під РРО. Сюди також входить еквайринг (можливість приймати оплату карткою через сайт).

РРО ТА АКЦИЗ НА АЛКОГОЛЬ

Під час роздрібної торгівлі алкоголем у чеках потрібно відображати РРО/ПРРО штрихкод акцизної марки. Тобто у квитанції мають бути вказані:

  • марка алкоголю зі штрихкодом, відображеного на акцизі;
  • ціна та кількість товару;
  • реквізити акцизної марки (серія та номер);
  • якщо РРО має застаріле програмне забезпечення, або використовуються без сканера, інформацію можна внести вручну чи відсканувати штрихкод марки акцизного податку на пляшці (8 рядок у чеку).

ШТРАФИ ЗА розРАХУНКИ БЕЗ КАСОВОГО АПАРАТА 

  • 100% від вартості проданих із порушеннями товарів, робіт, послуг (якщо це вперше);
  • 150% від вартості за кожне наступне;
  • 340 грн в разі порушення  видачі розрахункових документів через касові апарати (чеків);
  • 850 грн за відсутність РРО або використання незареєстрованих касових апаратів. 

Штраф за чек без відображеного штрихкоду акцизу — 5100 грн.

ЯКІ Є РРО?

  1. Класичний 
  • Касовий апарат — так звана «каса»;  
  • Фіскальний реєстратор — принтер з фіскальним модулем, що дозволяє автоматично формувати звітність та друкувати чеки. 
  1. Програмний РРО (ПРРО) — встановлюється на телефон, ноутбук, комп’ютер чи планшет, формує електронні чеки та передає звіти у податкову.

Вартість класичного РРО — від 2 до 70 тис. грн і вище. 

Програмний РРО від податкової безкоштовний, його можна завантажити на сайті відомства.

«Запроваджуючи обов’язкове використання РРО, податківці хочуть посилити контроль за обліком доходів та змусити підприємців повноцінно сплачувати податки. Зараз податкова служба лише попереджає про перевірки РРО у ФОПів, без застосування штрафів до закінчення карантину. Уникнути встановлення РРО не вдасться, тому ми радимо не зволікати. Надалі це спростить вашу діяльність, збереже нерви та час»

зазначив юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Read More