Практика захисту бізнесу Архіви — Сторінка 6 з 10

Державна реєстрація юридичних осіб та ФОПів в умовах воєнного стану

Війна внесла суттєві корективи в життя кожного, не оминуло це й бізнесу та неприбуткових організацій, зокрема, їх реєстрації. На час воєнного стану вільний доступ до ЄДР обмежено. Усе для забезпечення достовірності та конфіденційності відомостей, що містяться реєстрах.

Однак Міністерство юстиції дозволило проводити реєстраційні дії, що стосуються:

створення благодійних організацій та громадських формувань та змін до відомостей про них
зміни керівника юридичної особи у зв’язку з його смертю
зміни місця перебування юридичної особи
державних підприємств, комунальних підприємств, а також акціонерних товариств, які є банками
зміни видів економічної діяльності фізичних осіб-підприємців
припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

Порядок реєстрації

Для того, щоб зареєструвати фізичну особу-підприємця, громадське формування чи юридичну особу, потрібно надіслати документи державному реєстратору на електронну пошту. Для підпису документів потрібно використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Реєстрацію нині проводять лише державні реєстратори, визначені в Мін’юсті.

Важливо, що в умовах воєнного стану повідомлення до органів статистики, податкової служби, пенсійного фонду мають бути подані заявником самостійно.

Виписка про державну реєстрацію надійде на електронну пошту, з якої було подано звернення.

Наша компанія допомагає з розробкою документів для проведення державної реєстрації. Звертайтеся в будь-який час.

«Попри перешкоди та труднощі, спричиненні війною, держава продовжує працювати, а всі охочі можуть законно почати займатися некомерційною діяльністю чи відкрити бізнес. Це дозволить поповнювати бюджет податками та підтримувати економіку», —
коментує помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Дистанційна робота за кордоном

Від початку війни дуже багато українців вимушено покинули свої домівки та наразі перебувають за кордоном. Проте наша економіка має працювати, а нашим громадянам також потрібен дохід для проживання за кордоном.

Законодавство про працю не містить окремого регулювання випадків виконання роботи дистанційно саме за кордоном. Але відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота.

Дистанційна робота — це форма організації праці, коли працівник:

сам визначає своє робоче місце
може працювати поза офісом
може самостійно забезпечити себе всім необхідним для роботи (у такому разі несе відповідальність за техніку)
повинен використовувати інформаційно-комунікаційні технології (засоби зв’язку: комп’ютер, телефон тощо)

Під час війни дистанційну роботу можна запроваджувати наказом без обов’язкового письмового договору. Але не забудьте — з наказом працівник має ознайомитися протягом двох днів від ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи.

Тому рекомендуємо отримати від працівника від руки написану розписку з підписом, що він ознайомився з наказом та з усіма деталями формату роботи, з посиланням на підстави ознайомлення.

При дистанційній роботі електронний зв’язок — email, месенджери набувають офіційного статусу. Рекомендуємо відразу погодити відповідні засоби зв’язку.

За загальним правилом статті 163 Податкового Кодексу України, якщо фізична особа отримує дохід від українського роботодавця (оплату за трудовим договором), цей дохід повинен оподатковуватись в Україні, незалежно від того, податковим резидентом якої держави є фізична особа.

«Пам’ятайте — працівникові мають гарантувати відпочинок (період відключення), при якому він може переривати будь-який зв’язок з роботодавцем. І це не вважається порушенням умов договору або дисципліни»,
зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.

Податкова реформа: як держава допомагає бізнесу вижити під час війни?

Для підтримки бізнесу під час війни держава затвердила спеціальну військову податкову реформу. Це дозволить вести господарську діяльність із мінімальним податковим тиском для відновлення та підтримки економіки, як одного з фронтів у цій війні. Пояснюємо, що вам потрібно знати.

Розширення спрощеної системі оподаткування

З 1 квітня і до кінця дії воєнного стану ФОПи 1 та 2 груп мають право не сплачувати єдиний податок.
Надається можливість бути платниками 3-ї групи єдиного податку ФОПам та юридичним особам, річний дохід яких не перевищує 10 млрд. грн (якщо ви не займаєтеся проведенням азартних ігор, лотерей, парі, валютних операцій, підакцизних товарів, видобутком корисних копалин, не надаєте послуги у сфері страхування та фондового ринку і цінних паперів, не є відокремленим підрозділом юридичної особи, що не перебуває на спрощеній системі оподаткування).
Зняті обмеження щодо кількості працевлаштованих.
Ставка податку становить 2% від доходу. Особи, що скористаються цим способом оподаткування, звільняються від сплати податку з фізичних осіб.
ФОПи та юридичні особи, що користуються такими особливостями оподаткування, звільняються від ПДВ за товари, роботи та послуги, отримані на території України.
Податковий період — 1 квартал.
Для переходу на таку систему слід подати заяву до податкової за місцем реєстрації.

Податки за користування природними ресурсами

Земельний податок на території, де відбувалися бойові дії чи були тимчасово окуповані, не сплачується. Дозвіл діятиме з 1 квітня до 31 грудня наступного за роком, у якому буде скасовано воєнний стан.
Екологічний податок за 2022 рік за об’єкти оподаткування, розташовані на території, де тривали бойові дії чи були тимчасово окуповані, не сплачується.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

З 1 квітня та протягом року від закінчення воєнного стану ФОПи на спрощеній системі оподаткування, члени фермерського господарств, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – не сплачують ЄСВ.
Також звільняються від сплати ЄСВ за працівників, які мобілізовані до ЗСУ, роботодавці на 2 та 3 системі оподаткування. Заборонено документальні перевірки правильності нарахування та сплати ЄСВ на період дії воєнного стану та 3 місяці після його закінчення.

Податки на пальне

Не оподатковується передання пального через примусове відчуження чи вилучення майна для потреб держави, передача ЗСУ, а також надання пального як гуманітарної допомоги.
Акцизний податок на пальне становить 0%. Ставку податку на додану вартість для ввезення пального знизили з 20% до 7%.

Споживчі кредити та іпотека

Прибирається відповідальність за несвоєчасну сплату за кредитами людей, що взяті на особисті потреби (зокрема, не нараховується пеня, неустойка). Після війни ще місяць забороняється стягувати майно за іпотекою та виселення мешканців.

Кошти благодійних організацій та підтримка війська

Благодійна допомога, яку отримана людиною у зв’язку з війною чи тимчасовою зміною місця проживання не буде додаватися до її оподатковуваного доходу.
Фізичні особи, пожертвували гроші неприбутковим організаціям, зможуть отримати 16% податкової знижки (замість 4%).
ФОПи й особи, що займаються незалежною професійною діяльністю (приватні нотаріуси, аудитори, арбітражні керуючі тощо) зможуть враховувати у витратах господарської діяльності кошти, переказані на потреби оборони.
Неприбуткові організації можуть передавати кошти на ЗСУ, а також закладам охорони здоров’я, незалежно від виду благодійної діяльності, зазначеної в статутних документах.

Строки, перевірки, санкції

Зупиняється перебіг всіх строків, контроль за дотриманням яких покладається на податкову на час воєнного стану.
Зупинено податкові перевірки, за винятком фактичних (за місцем діяльності підприємця), зокрема, перевірок стосовно забезпечення можливості розраховуватися карткою, та камеральних (тобто таких, що здійснюються у приміщенні податкової) перевірок декларацій.
Продовжується дія ліцензій за які своєчасно не були сплачені кошти внаслідок воєнного стану. Ці платежі мають бути сплачені протягом 30 днів після закінчення воєнного, надзвичайного стану.
Санкції за порушення закону про реєстратор розрахункових операцій (РРО) не застосовують.

«Податкова реформа у період війни допоможе бізнесу суттєво спростити діяльність та умови роботи. Це дозволить стабілізувати такі частини економіки, як імпорт палива, стимулювати благодійну допомогу ЗСУ та іншим суб’єктам, діяльність яких є надзвичайно важливою у період воєнного стану»,
зазначив помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

Релокація бізнесу: що це таке та як це працює?

Президент, прем’єр та міністр економіки закликають бізнес мобілізовуватися та відновлювати економіку держави, поки інші українці воюють з окупантами. Настільки, наскільки це можливо у таких складних умовах.

Саме тому бізнес, розташований на території активних бойових дій, що має потужності, співробітників та готовий працювати може переміститися на Західну Україну. Це допоможе не припиняти роботу, платити заробітну плату і податки та вносити свій вклад у відновлення розвитку української економіки.

Що таке релокація?

Релокація — це переміщення вашого працюючого бізнесу з однієї території на іншу. Як у межах області чи країни, так і за кордон.

Як відбувається переміщення?

Міністерство економіки України опублікувало державну програму щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих регіонів. Також обласні державні адміністрації Західної України розробили відповідні регіональні програми.

Скористатись такою можливістю можуть будь-які підприємства, для цього потрібно заповнити відповідну заявку. Однак насамперед таку допомогу надаватимуть стратегічно важливому бізнесу, або підприємствам, які виробляють товари першої необхідності (хліб та інша їжа, питна вода, одяг тощо) для забезпечення потреб цивільного населення, військових та бійців тероборони.

На що може розраховувати бізнес?

Держава відповідно до цієї програми гарантує:

забезпечення безкоштовного переїзду до місця тимчасового переміщення
підбір відповідних площ для розміщення виробництва
переміщення та розселення персоналу
підбір працівників у місці перебування після переїзду

Регіональні програми можуть пропонувати деякі додаткові опції, залежно від регіону.

Якщо у вас є запит на релокацію бізнесу — звертайтеся до нас у будь-який час. Ми допоможемо вибрати оптимальний регіон та забезпечимо супровід усієї процедури.

Ми приймаємо нові запити від клієнтів через:
офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
розділ запитів на сайті (праворуч вгорі сторінки)
месенджер Facebook

Трудові відносини під час війни

Від початку повномасштабної війни в Україні ситуація на ринку праці кардинально змінилася. Багато українців втратили роботу через бойові дії, закриття бізнесу чи стан здоров’я. Інші ж пішли воювати чи змушені були виїхати до іншого міста, а часто й країни.

Війна — це не підстава не працювати. Для тих, хто хоче, може і готовий виконувати роботу, пояснюємо, як змінилися трудові відносини в умовах дії воєнного стану.

Які є форми трудових взаємин для тих, хто не пішов на війну, але й повноцінно з офісу працювати не може?

Законодавство передбачає можливість дистанційної та надомної роботи, а також гнучкого режиму робочого часу.

Дистанційна робота

Дистанційна робота — це форма організації праці, коли співробітник сам визначає своє робоче місце і може працювати поза офісом, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Тобто він може виконувати задачі будь-де, де йому зручно, використовуючи комп’ютер, соцмережі для комунікації та інші засоби зв’язку.

Письмова форма для трудового договору при дистанційній роботі — обов’язкова. Під час збройної агресії/війни, дистанційну роботу можна запроваджувати наказом без обов’язкового письмового договору. З таким наказом працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Рекомендуємо затвердити письмово всі деталі роботи, способи комунікації тощо.

У чому різниця між надомною та дистанційною роботою?

Надомна робота виконується саме за місцем проживання або в інших, визначених працівником місцях, де закріплена робоча зона. При дистанційній роботі працівник вибирає місце роботи сам.
При дистанційній роботі правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються, розподіляється робочий час на власний розсуд. При надомній роботі — працівник дотримується режиму роботи.

Гнучкий режим робочого часу — це графік та умови, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови відпрацювання домовленої кількості робочих годин.

Мобілізовані

Працівники, які пішли воювати, отримують гарантії та пільги відповідно до законодавства. У період воєнного стану (також відновлення після поранень/травм та перебування у полоні) до його закінчення або до дня фактичного звільнення за працівником зберігаються місце роботи, посада і середня зарплата (закони України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким працівникам здійснюється виплата за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підставою для збереження роботи є прийняття працівника на військову службу за контрактом, зокрема, й укладення нового.

Територіальна оборона

На бійців тероборони також поширюються гарантії соціального і правового захисту. Звісно на час безпосередньої участі у лавах ТРО.

Оскільки, служба в територіальній обороні може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника — роботодавцю не обов’язково потрібно видавати наказ про звільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором.

Бізнес, який не може працювати

Якщо працювати неможливо (повністю або частково) — оголошується простій.

Простій — це зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи.

Щоб правильно оформити простій потрібно скласти акт та наказ, де вказати підстави, що до нього призвели, за можливості дедлайн. Важливо також зазначити необхідність виходу працівників на роботу.

Час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин його ставки (тобто, вже не 100%). Наприклад: ваша заробітна плата 12000 грн, відповідно за вами збережеться 8000 грн (⅔).

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) слід проставити буквений код «П», або цифровий «23».

Якщо роботодавець не може забезпечити працівнику гідні умови праці, наприклад, через руйнування підприємства — працівник не зобов’язаний виконувати роботу.

До прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (наразі очікуємо повний текст) для розірвання трудового договору — потрібно було позиватися до суду (але за спрощеною процедурою).

Нині роботодавець може розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства (про що працівника попереджають не пізніше ніж за 10 днів).

Працівники, які тимчасово не мають можливості виконувати роботу навіть дистанційно

Пропонуємо розглянути варіанти щорічних відпусток із збереженням заробітної плати. У разі відпустки без збереження заробітної плати — лише за двосторонньою згодою.

Але враховуйте, після вступу в силу Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

У свою чергу відпустку без збереження заробітної плати роботодавець може надавати працівнику без обмежень.

Працівники, які припинили виходити на зв’язок

Механізм «відправити заднім числом у відпустку» — не працює. Їх також не можна звільнити за прогул. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Важливо також пам’ятати, що під час воєнного стану працівник може переривати будь-який зв’язок з роботодавцем і це не буде порушенням умов договору і трудової дисципліни.

Проте, відповідно до проєкту Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» буде передбачено тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за підписаним трудовим договором, що не означає припинення трудових відносин.

Також важливо зазначити наступне щодо проєкту Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

роботодавець може перевести на період дії воєнного стану працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди
встановлення нормальної тривалості робочого часу працівників у період воєнного стану — не більше 60 годин на тиждень (було 40)
роботодавець на власний розсуд проводить організацію кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів на час воєнного стану.

Ми консультуємо та надаємо фаховий юридичний захист з усіх суперечливих питань щодо трудових відносин.

«Нагадуємо, що в умовах воєнного стану положення законодавства щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами. Проте, це не звільняє вас від такого зобов’язання назавжди, а лише до закінчення відповідних форс-мажорних обставин»,
зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.

Мобілізація IT-фахівців під час війни: чому ці спеціалісти важливіші на кіберфронті?

Указ Президента Володимира Зеленського «Про загальну мобілізацію» передбачає залучення до бойових дій військовозобов’язаних та резервістів. Сюди підпадають чоловіки всіх спеціальностей, зокрема, й фахівці IT-індустрії.

Від початку війни суттєво побільшала кількість запитів від айтішників до адвокатів нашої компанії за консультаціями та правовою допомогою щодо призову до лав ЗСУ.

Чому?

Бажання захищати свою Батьківщину є природним для кожного свідомого громадянина. Проте, безрозбірна мобілізація всіх підряд може призвести до серйозних економічних та оборонних проблем.

Сектор IT-індустрії приносить чи не найбільше податків до державного бюджету, що дозволяє фінансувати українську армію та забезпечувати обов’язкові соціальні виплати (зокрема, пенсії та допомоги тим, хто втратив зараз роботу).

З моменту російського вторгнення українські IT-фахівці об’єдналися у потужні кібервійська, які ефективно допомагають долати ворога та його пропаганду.

Розуміючи важливість ІТ-фахівців для економіки та оборони України, Міністерство цифрової трансформації, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері інновацій та розвитку ІТ-індустрії, зі свого боку пропонує не мобілізовувати фахівців ІТ-сектору. Оскільки їхні знання та досвід допоможуть захищати інтереси України у кіберпросторі.

Як це можливо?

Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації відбувається у порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він передбачає можливість відстрочки та бронювання від призову за мобілізацією за тими спеціальностями, які нині надважливі.

Бронювання

Законодавство передбачає можливість бронювання представників окремих спеціальностей на період мобілізації та на воєнний час. Айтішники сюди теж входять. Йдеться про забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств/установ/організацій в особливий період.

Про загальну процедуру бронювання ми писали нашому попередньому .

Відстрочка

Перелік категорій осіб, призов яких за мобілізацією може бути відстрочено, визначено у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Сюди підпадають люди, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я.

На жаль, останнім часом трапляються випадки неякісного медичного огляду призовників. Відтак, на службу відправляють тих, хто до неї непридатний.

Рішення медичної комісії можна оскаржити у Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК) або в суді. Рішення ЦВЛК може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Оскарження дій

Також почастішали випадки хаотичного вручення повісток військкомату усіма підряд, хто вважає себе залученим до цієї важливої місії. При цьому повістки заповнюються одразу на місці, без врахування необхідності та доцільності для українського війська фаховості та навичок конкретної особи.

У такому випадку варто зауважити, що все має відбуватися згідно з законом. Тобто, будь-яка процедура може бути виконана лише уповноваженими на те особами та відповідно до визначеного порядку. У випадку порушень, такі дії може бути оскаржено в суді.

Якщо ви працюєте в сфері ІТ-індустрії, враховуйте таку можливість.

Наша компанія готова надавати фаховий юридичний захист з питань оскарження рішень військово-лікарських комісій, рішень військкоматів та бронювання співробітників приватному бізнесу. Звертайтеся у будь-який час.

Що таке «бронювання» працівників під час війни та хто має на це право?

24 лютого, у день початку повномасштабної війни з росією, Президент Володимир Зеленський видав указ про загальну мобілізацію. Теоретично під його дію підпадають всі чоловіки та жінки окремих спеціальностей.

Але виникає слушне запитання: хто має працювати? Мобілізація може зачепити критично важливих співробітників підприємств, які мають виконувати роботу в умовах воєнного стану. Насамперед це стосується:

автомобільних перевезень
сільського господарства
енергетики

Безперечно, є багато інших критично важливих для країни сфер, які повинні працювати завжди, наприклад, аптеки або мережі магазинів. Але зупинимось на перелічених напрямках, тому що в них ситуація нині найбільш чітко окреслена законодавчо та роз’яснена профільними міністерствами.

Однією з можливостей відстрочки є бронювання. Розбираємося, що це таке.

Що таке бронювання?

Це фіксація факту, що певна людина працює на підприємстві, у держоргані, установі, важливих для оборони та реалізації мобілізаційних планів та має важливе значення для забезпечення функціонування цього органу/установи/підприємства. Тому вона не може бути мобілізована найближчим часом (до 6 місяців).

Хто визначає перелік професій та сфер, які підлягають бронюванню?

Перелік професій та сфер, представники яких можуть підлягати бронюванню, визначає Міністерство оборони.

Рішення про бронювання ухвалює Міністерство економіки, за погодженням з Міністерством оборони.

Порядок визначений у постанові Кабміну від 03.03.2022 р. № 194.

Хто має право бронювати працівників-військовозобов’язаних?

органи державної влади
інші державні органи
органи місцевого самоврядування
підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (якщо це необхідно для функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань)

Цю норму фіксує ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.

В умовах воєнного стану бронювання військовозобов’язаних відбувається за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань та населення (п. 1 Постанови № 194).

Бронювати працівників можуть також уповноважені банки, що залучаються до роботи в умовах особливого періоду (п. 1 Постанови № 194).

Як це працює на прикладі окремих сфер

Перевезення

Міністерство інфраструктури про можливість бронювання водіїв для спрощення їхнього виїзду за кордон .

Це стосується водіїв, які здійснюють:

міжнародні вантажні перевезення
перевезення для потреб Збройних Сил України
перевезення медичних вантажів
вантажів гуманітарної допомоги

Автоперевізники можуть подати повідомлення до Мінінфраструктури як письмово, так і в електронному вигляді через е-кабінет перевізника.

Сільське господарство

Мінагрополітики також закликало сільськогосподарські підприємства подати заявки на бронювання їхніх працівників, задіяних у роботі .

Для цього потрібно надіслати до Мінагрополітики на e-mail mobagro2022@gmail.com:

1. Лист із пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних з обґрунтуванням, зазначенням електронної адреси, контактних номерів телефонів та осіб тощо за формою.

2. Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, що додається, у форматі Excel. Форми оступні .

Для оперативного опрацювання матеріалів, файли потрібно назвати у форматі:

рік
місяць
число (коли подаються пропозиції)
скорочене найменування організації
кількість працівників, яких подають для бронювання

Наприклад:

2022.03.09.Украгрозерно.13.pdf
2022.03.09.Украгрозерно.13.xlsx

Міністерство буде їх передавати до Міністерства економіки для погодження.

Енергетика

Міністерство енергетики України видало наказ, яким затвердило перелік професій, представники яких можуть бронюватись підприємствами в сфері енергетики.

Йдеться про електромеханіків, електрослюсарів, гірників тощо. Це означає, що ці спеціалісти за погодження Міністерства оборони матимуть відстрочку у мобілізації, у випадку, якщо їхні роботодавці подадуть заявку про це.

Якщо ви працюєте в сфері енергетики, перевезень чи сільського господарства, враховуйте таку можливість.

Наша компанія готова надавати консультативну допомогу з питань бронювання співробітників приватному бізнесу.

Звертайтеся до наших юристів та адвокатів у будь-який час. Ми приймаємо запити від клієнтів через:

офіційний e-mail: office@millerlawfirm.ua
на сайті (праворуч вгорі сторінки)
Facebook

Нам ще окупантів перемагати, а для цього наша економіка має бути потужною!

Як благодійні фонди можуть отримати підтримку від держави для допомоги українцям?

Благодійні, громадські організації та підприємства будь-якої форми власності можуть отримати кошти від держави для допомоги населенню.

Мінсоцполітики відкрило в Національному Банку України рахунок для благодійних пожертв, гуманітарної допомоги, грантів та дарунків в гривнях та іноземній валюті. Усе для надання гуманітарної та іншої допомоги людям під час війни в України. Нині вже надійшло 242 млн грн.

Хто може отримати кошти?

благодійні та громадські організації
заклади, санаторії, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності
обласні та Київська міська військові адміністрації
районні військові адміністрації та виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад

На допомогу кому можуть їх спрямувати?

Цивільним українцям, які постраждали від війни.

На що можуть йти гроші?

закупівлю продуктів харчування, зокрема, дитячого, питної води та їх доставку до місць призначення
закупівлю одягу, взуття, товарів першої необхідності, гігієнічних засобів
закупівлю ліків, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання
евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення з місцевості, де тривають бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, палива
оплату транспортування гуманітарних вантажів, послуг для зберігання гуманітарної та іншої допомоги на території України
облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування (вимушеним переселенцям)
оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану

Як можна отримати кошти?

Отримувач коштів повинен написати пропозицію на e-mail до Мінсоцполітики dopomoga033@ukr.net або dopomoga033@gmail.com.
Потрібно сказати реквізити рахунку одержувача коштів, потрібну суму та на що підуть гроші
Розподіляє кошти спеціальна комісія, утвореною Мінсоцполітики (далі — комісія). Прохання розглядають у порядку черговості.

Першочергово кошти спрямовуються на:

евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії;
задоволення продовольчих потреб, забезпечення медичними засобами цивільного населення
забезпечення гуманітарною допомогою цивільного населення

Комісія сама вирішує щодо розподілу коштів для надання допомоги (першочерговість та суми). Після цього Мінсоцполітики перераховує потрібну суму на рахунки одержувачів. Ті витрачають гроші на визначені потреби і щотижня звітують Мінсоцполітики. Якщо витратили не все, залишок потрібно повернути на рахунки міністерства.

«Багато підприємств та фондів побоюються бюрократії, співпраці з державними структурами, але сьогодні це зайве. Запропонований механізм дає реальну можливість отримати необхідні кошти для допомоги тим, хто її потребує насамперед»,
зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Давайте допомагати одне одному і все буде Україна!

Примусове відчуження майна і компенсація громадянам та бізнесу в умовах воєнного стану

З 24 лютого Україна живе в умовах воєнного стану через повномасштабне вторгнення росії. У цей час запроваджено певні обмеження прав людей та бізнесу, серед яких є конституційне право на власність (ст. 41).

Держава планує відшкодувати зруйноване та пошкоджене майно громадян України за час війни. За тиждень у додатку Дія обіцяють реалізувати подання заявок на компенсацію. Для цього вже створено «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури».

Водночас, в умовах воєнного стану, майно громадян та підприємств можуть забрати для потреб держави. Розбираємося, яка процедура.

Що це означає?

Що держава, у разі необхідності, може примусово відчужити (читайте — забрати без згоди власника) майно для державних потреб з обов’язковою компенсацією його вартості.

Яке майно можуть забрати?

Нерухоме майно — приміщення, земельну ділянку, будинок.

Рухоме майно — автівку, мотоцикл, човен, продовольчі (бутильована питна вода, фасовані крупи, дитяче харчування тощо) та непродовольчі товари (одяг, взуття, засоби гігієни тощо).

Тобто все, що можна описати та виокремити.

Хто може забрати?

Майно може бути вилучено на підставі рішення військового командування (командувачі (начальники) органів військового управління, командирів з’єднань, військових частин ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України за погодженням з держадміністрацією. Тобто — в уповноважених осіб, які прийшли забирати майно, має бути відповідне рішення.

На території, де тривають бої, погодження райдержадміністрації не потрібне. Це Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Житомирська, Одеська, Волинська, Київська області та місто Київ.

Чи компенсується вартість майна?

Так. Відчуження приватного та комунального майна на користь держави відбувається виключно за умови повного попереднього чи наступного відшкодування його вартості.

Як компенсується вартість майна?

Є два способи:

З попереднім відшкодуванням його вартості, тобто спочатку дають гроші — потім забирають майно.
За неможливості попередньої компенсації — з наступним відшкодування вартості, тобто забирають майно, гроші компенсують потім.

«З наступним відшкодуванням» — це коли?

Після скасування воєнного стану, за заявою власника відповідно до встановленого порядку (опишемо нижче), протягом 5 бюджетних періодів (читайте — 5 років).

Як визначається сума компенсації?

Вартість майна визначається актом оцінки, який складає особа з сертифікатом оцінювача. Якщо її неможливо залучити, оцінюють майно органи державної влади за погодженням з власником.

А якщо власник не згоден з оцінкою?

Розмір компенсації можна оскаржити в суді.

Якими документами це оформляється?

Актом про примусове відчуження або вилучення майна (форма тут), до якого додається оцінка вартості.

Акт повинен містити:

назву органу, який забирає майно
відомості про власника
опис майна
документи про право власності на майно (за наявності)
оцінку вартості майна
суму виплати компенсації (якщо виплачувалася)

Акт підписує власник, представники військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження.

Важливо — акт може бути складено і без власника. Тому ліпше бути особисто та отримати свій примірник документів, необхідний для подальшої компенсації.

Підписали акт — тепер майно переходить державі.

Який порядок отримання компенсації чи повернення відчуженого майна?

Якщо майно вилучено без попередньої компенсації, то по закінчення воєнного стану власник повинен звернутися із заявою про компенсацію до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовий комісаріат) за місцем відчуження майна.

До заяви долучається акт про примусове відчуження чи вилучення майна та оцінка вартості.

У заяві вказуються дані заявника та рахунок для компенсації, гроші виплачують у порядку надходження заяв.

За результатами розгляду заяви, власнику дають висновок про виплати для наступної повної компенсації за примусово відчужене майно.

Військкомат самостійно направляє в казначейство висновок для подальшої компенсації.

Якщо майно, яке було примусово відчужене, збереглося та колишній власник наполягає на поверненні, це можна зробити в суді.

При поверненні відчуженого майна, власник повинен повернути отриману раніше компенсацію за вирахуванням плати за використання відчуженого майна.

Що робити у разі примусового відчуження вашого майна?

Перевірити, хто прийшов, їхні повноваження (при собі повинні мати рішення про примусове відчуження майна, погоджене місцевої держадміністрацією).
Перевірити чи є погодження (на території, де тримають бойові дії погодження не потрібне).
Детально описати все майно, що вилучають. Це допоможе легко ідентифікувати його в подальшому. Сфотографуйте, зніміть відео вилучення (за можливості).
Перевірте, щоб в акті було все заповнено (хто вилучає, на підставі чого, опис майна, оцінка).
Перевірте, щоб всюди були підписи та печатки.

У вас на руках має залишитися заповнений та підписаний акт про відчуження майна та оцінка вилученого майна.

«Примусове відчуження майна — неприємна подія, але тут не місце для паніки. Необхідно проконтролювати весь процес, щоб в подальшому отримати назад своє майно чи компенсацію його вартості»,
коментує адвокат практики захисту бізнесу Ілля Попович.

6500 грн за «єПідтримкою»: як визначити, хто точно отримає допомогу від держави?

Уряд призначив 6500 грн допомоги застрахованим працівникам, які не можуть працювати через війну. Йдеться, зокрема, про найманих співробітників, за яких сплачується ЄСВ та ФОПів усіх груп.

Однак, виникає багато питань стосовно визначення осіб, які підпадають під встановлені державою критерії відбору для отримання допомоги.

Це питання вкрай актуальне для працівників великих мережевих підприємств — супермаркетів, магазинів електроніки тощо, відділення яких розташовані по всій країні. А суперечливим виявилось те, на якій саме території громадяни можуть отримувати цю допомогу.

Ознаки, яким повинні відповідати громадяни для отримання грошей:

бути на обліку як платники ЄСВ
перебувати (юридична адреса роботодавця на 1 число місяця) в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, що затверджується Кабміном за поданням ДСНС, де тривають бойові дії
подати податкову звітність за IV квартал 2021 року або річну звітність за 2021 рік
не бути бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування

Як держава визначає тих, хто може отримати фінансову допомогу?

Головне — факт сплати ЄСВ за відповідний період та офіційне місцезнаходження роботодавця.

ФОПи та юридичні особи сплачують ЄСВ за себе та за найманих працівників у тому регіоні, де вони офіційно зареєстровані, та де визначено їх офіційне місцезнаходження. Самі ж працівники нічого не сплачують, за них це робить роботодавець.

Інформацію для Мінцифри про сплату ЄСВ надає Пенсійний фонд України разом з Державною податковою службою. Ці відомості прив’язані до кожної конкретного регіону та містяться у відповідних реєстрах.

Таким чином, отриманню допомоги підлягають усі наймані працівники, які зареєстровані на підприємствах, офіційне місцезнаходження та факт сплати податків і зборів перебуває на визначених територіях.

Що це все означає на практиці?

Якщо роботодавець офіційно зареєстрований, платить податки та збори за своїх співробітників у Києві, то відповідно всі співробітники отримають фінансову допомогу.

Навіть якщо фізично вони працюють в іншому регіоні, на території якого не відбувається бойових дій.

Можлива й зворотна ситуація — ФОП чи юридична особа зареєстровані в регіоні, де бойові дії не ведуться (наприклад Вінниця), але фактичне місце проведення діяльності відбувається в Київській області. То такі співробітники не зможуть отримати фінансову допомогу від держави, оскільки ЄСВ сплачується у Вінницькій області.

«Ця ситуація вкотре показує важливість офіційного працевлаштування, сплати податків та зборів, а також правильного ведення бухгалтерського обліку на підприємствах»,
коментує адвокат практики судових спорів Андрій Новак.