Практика захисту бізнесу Архіви — Сторінка 8 з 10

Гіг-контракти: для чого це ІТ-бізнесу?

Незабаром запрацює Дія City — спеціальний правовий режим для ІТ-індустрії, що включає особливі умови для компаній-резидентів. Йдеться, зокрема, про спеціальну систему оподаткування та організацію роботи бізнесу. Втім, одне з найвагоміших нововведень — гіг-контракти.

Що це?

Гіг-контракт — форма найму фахівців, що поєднує умови класичних для ІТ-галузі трудових та цивільних договорів. При цьому, Кодекс законів про працю не застосовується, діють Цивільний кодекс та закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Зараз найпоширеніша форма співпраці в ІТ-сфері — цивільно-правові договори з ФОПами. З одного боку — це сприятливий податковий режим і вільний графік роботи, з іншого — спеціалісти позбавлені деяких соціальних гарантій, наприклад, оплачуваного лікарняного, вихідних чи відпустки.

Між ким і ким укладається договір?

Між резидентом Дія City (українська ІТ-компанія, що відповідає критеріям закону і внесена до реєстру) та фізичною особою (наприклад, програміст чи спеціаліст із кібербезпеки). Договір регулює основні умови взаємодії щодо надання послуг і виконання робіт та винагороди.

Умови співпраці

Сторони гіг-контракту можуть домовлятися про умови роботи, але є певні гарантії. Наприклад:

мінімальна середня зарплата гіг-спеціалістів по компанії має становити не менше 1200 євро;
мінімальна кількість днів щорічної оплачуваної перерви у роботі — 17;
є можливість взяти перерву через вагітність та народження дитини.

Що отримає бізнес від гіг-контрактів?

Для ІТ-компаній це можливість працювати за знайомими схемами у новому форматі, поєднуючи трудові та цивільні правовідносини. Наприклад, укладаючи гіг-контракт, бізнес зможе використовувати ставки оподаткування, як для ФОПів:

ПДФО — 5% (тоді як загальна ставка в Україні — 18%),
ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати,
військовий збір — 1,5%.

«Ідеї, закладені в законі щодо регулювання трудових відносин, зовсім не нові, але нарешті втілені та адаптовані під сучасні особливості взаємодії працівника з роботодавцем в ІТ-індустрії. Очікуємо новини про перших резидентів Дія City вже найближчим часом. Наша компанія вже сьогодні готова допомогти ІТ-бізнесу опанувати нові можливості»
зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Перевірки по-новому: ковток свіжого повітря для бізнесу чи рівняння з невідомими?

Парламент планує встановити градацію штрафів за результатами перевірок та запровадити судовий контроль над їх накладенням. Сплачуєте податки, забезпечуєте робочі місця, масово надаєте послуги споживачам…і отримуєте штрафи на 325 млн грн.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №6352. Ним можновладці мають на меті вдосконалити процедуру проведення усіх перевірок, які уповноважена проводити Держпродспоживслужба, і зменшити розмір штрафних санкцій. Зараз розмір штрафів за порушення прав споживачів для бізнесу дуже високий, і становить від 1 до 10 відсотків від вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць. У той же час, різниця між нижньою та верхньою межами штрафу, як то кажуть, «впадає в око», а остаточний розмір відсотку штрафу обирає бізнесу чиновник, бо має на те повноваження.

Влітку така історія трапилася з добре усім відомим оператором поштового зв’язку. Так Держпродспоживслужба прийшла одразу з двома перевірками на відділення «Нової пошти», а в результаті оштрафувала компанію на 325, 85 млн грн. Ні, не через виявлені порушення, а у зв’язку з «перешкоджанням перевірці». Підставами для перевірки були скарги небайдужих громадян – про розбитий акваріум і неправильно пораховану решту готівки.

Щоправда, згодом Держпродспоживслужба відреагувала на обурення бізнес-спільноти, провела консультації зі спеціалістами, можливо, взяла до уваги факт оскарження дій чиновників в суді, та все ж прийняла рішення скасувати свої штрафи.

Але, як наслідок, маємо резонансний кейс, який прогримів на всю країну, та окремо скасовані штрафи в межах конкретних перевірок для окремого суб’єкта господарювання. Проект закону спрямований на те, щоб переглянути принцип пропорційності порушення і покарання.

Наразі документ лише зареєстрований, а отже весь законотворчий шлях попереду. Ми активно слідкуватимемо й надалі за процедурою прийняття цього закону, адже бізнес не зобов’язаний потерпати від дій державної машини. І, тим більше, потерпати у тих справах, де орган сам визнає свою некомпетентність, скасовуючи власні рішення.

«Зараз сфера послуг переживає не найкращі часи, а від того не може собі дозволити сплачувати такі непосильні штрафи. Цей закон має всі шанси полегшити життя для бізнесу. А ще це свідчить про своєчасну реакцію держави на існуючу проблему. Менші штрафи за незначні проступки, градація санкцій в залежності від повторюваності порушень та адекватні ступені ризику підприємництва – це те, що врівноважує відносини між державою та бізнесом»
коментує юрист Міллер, юридична компанія Artur Lozitskyi.

Перевірки й раніше не асоціювалися у бізнесу ні з чим хорошим. Чиновники нерідко зловживають повноваженнями, не керуються приписами закону і халатно оформляють документи.

Законопроект №6352 покликаний частково вирішити ці одвічні питання та свідчить, як мінімум, про наявність діалогу між підприємцями та державою.

Водночас, і у Вас є право аналізувати матеріали, контролювати хід перевірки, перевіряти «перевіряючих», а ще – не забувати: ми все владнаємо!

Виграли суд в апеляційній інстанції. Зобов’язали ДТЕК перерахувати «заборгованість» клієнта

Нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію має бути обгрунтованим.

Саме таку позицію ми відстояли у Київському апеляційному суді, захистивши інтереси нашого клієнта, якому нарахували неіснуючі борги за комунальні послуги — ДТЕК їх перерахує.

Суд першої інстанції ми також виграли.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

У вересні 2018 року наш клієнт вирішив судитися з ПрАТ «Київобленерго» (нині — ДТЕК) через те, що отримав повідомлення про необхідність сплатити заборгованість у розмірі понад 80 тис грн. Це сталося раптово після того, як постачальник з ініціативи споживача замінив лічильник на більш сучасний. Тоді ж Київобленерго попередили, що у разі несплати відключать об’єкт від мережі.

Ці погрози ми заблокували ще на етапі слухання справи у Бориспільському міськрайонному суді Київської області на час розгляду та до прийняття остаточного рішення. І це рішення було прийняте на користь клієнта — заборгованість була визнана недійсною. Однак ДТЕК подав апеляційну скаргу і програв.

Важливі уточнення:

— наш клієнт регулярно сплачував рахунки за спожиті комунальні послуги, згідно з контрольними сумами (з моменту набуття права власності за 5 років до нарахування боргу);
— при заміні лічильника ніяких порушень не виявили;
— працівники ПрАТ «Київобленерго» ніколи не приходили на об’єкт, щоб зняти покази лічильника і не заявляли про недопуск контролерів до лічильника;
— ПрАТ «Київобленерго» не зміг надати достеменного розрахунку такої заборгованості та пояснень, з чого саме вона виникла.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми провели судово-економічну експертизу, яка підтверджує відсутність нормативного та документально підтвердження заборгованості, що не була спростована поясненнями чи доказами з боку «Київобленерго» (нині — ДТЕК).

Так само надавач послуг з електропостачання не пояснив, чому за наявності претензій за спожиті комунальні послуги протягом 5 років не було жодного виходу на об’єкт для перевірки чи попередження стосовно наявності заборгованості.

«За спожиті послуги необхідно платити. Але порядок виставлення рахунку за спожиті послуги має бути чітким та прозорим. Коли постачальник електроенергії раптово надсилає повідомлення про заборгованість на суму понад 80 тис грн, він щонайменше має пояснити, з якого періоду здійснювалося нарахування цієї заборгованості. Це законне права кожного споживача таких послуг», — коментує виграш в апеляції адвокат нашої компанії Anhelina Klymchuk, яка представляла інтереси клієнта в суді.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Кожен має право на справедливий суд і забезпечення законних прав. Незалежно від того, чи це споживач електроенергії, чи постачальник-монополіст.

Виграли справу у касації і захистили іноземні інвестиції на понад 3 млн євро!

Сьогодні ми довели, що інвестиції в Україні можуть бути захищеними — виграли справу у Верховному суді проти ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Відтак нам вдалось захистити нерухомість у столиці вартістю більше 3 млн євро, у яку в 2019 році вклали гроші словацькі бізнесмени.

«Це рішення матиме безпосередній вплив на інвестиційну привабливість України. Як для іноземних інвесторів, так і для українців, які прагнуть, щоб їх гроші працювали і були захищеними від незаконних дій.

Це реальна демонстрація курсу нашої держави: ніхто не має розплачуватися за припиненими зобов’язаннями ані перед приватним бізнесом, ані перед державними органами»
коментує виграш Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями бізнесменів зі Словацької Республіки Юрая Душки і Річарда Душки.

Деталі справи щодо справи щодо «Словацький дім» тут: .

Дякуємо за плідну співпрацю:
Ukraine Invest;
Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів та її голові Галині Янченко;
Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офіс Генерального прокурора.

13 жовтня о 16:40 Верховний суд України розглядатиме справу щодо офісного центру «Словацький дім» — справи, в якій ми захищаємо іноземні інвестиції на понад 3 млн євро

Рішення суду поставить крапку у цьому конкретному кейсі та вплине на інвестиційну привабливість України.

На засіданні будуть присутні представники Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів, Ukraine Invest та Консул Словацької Республіки Генріх Прівіцер.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Продовжується розгляд касаційної скарги ТОВ «Фрунзе 69» (українське товариство зі словацькими інвестиціями, інтереси якого представляють адвокати Міллер, юридична компанія) стосовно визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який раніше продав ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності кредитні зобов’язання попереднього власника офісного центру. Власником цієї будівлі у 2019 році став наш клієнт (словацькі інвестори), який вклав у працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.

Дії Фонду фактично стали поштовхом до того, що:

— «Словацький дім» декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію. Однак, кожного разу Антирейдерська колегія ставала на захист іноземних інвестицій та скасовувала дії приватних нотаріусів;
— відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут:і тут:);
— «Інвестохіллс Веста» в свою чергу намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().

НАГАДАЄМО

24 березня Господарський суд Києва визнав ініційований Фондом гарантування вкладів аукціон недійсним (). Оскільки нерухомість (за адресою: за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві) у 2010 році була в іпотеці за кредитним договором. В 2015 році цей кредит був погашений, іпотека була знята — тобто боргів не було.

Вже 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив скаргу фінансової компанії і поновив результати торгів Фонду, чим фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом та припиненою іпотекою ().

Одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія, оскільки інвестор (о, диво) не були стороною за договором іпотеки.

НАША ПОЗИЦІЯ

Сьогодні завдяки «чорним нотаріусам» в Україні процвітає «реєстраційне» рейдерство.

Ми подали касаційну скаргу до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який раніше визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів та відповідно скасування дій стосовно переоформлення Будівлі.

У скарзі вказали позицію Верховного суду стосовно подібних правовідносин. І розраховуємо на те, що на відміну від Північного апеляційного суду, найвищий суд у судоустрої України застосує висновки, зроблені в аналогічних спорах.

Більше того, Північний апеляційний господарський суд також неодноразово приймав рішення, в яких відображав порушення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при продажі неналежного «майна банку»: бо продати можна те, чим володієш.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

«Від рейдерства потрібно не захищатися, а попереджати його, в першу чергу через системну роботу органів державної та судової влади. Допоки на порушення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та окремих представників приватного бізнесу будуть закриватися очі — Україна не зможе залучити належних іноземних інвестицій.
Сподіваємося, що Верховний суд України продемонструє волю нашої держави до зрушень у цій сфері законними методами — захистить права іноземного інвестора»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат нашої компанії, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки.

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» зірвала ключове засідання у справі, в якій ми захищаємо іноземні інвестиції на понад 3 млн євро

Вчора Верховний суд мав розглянути касацію у справі «Словацького дому», поставивши крапку у ньому. Однак засідання відклали через клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Фінансова компанія аргументувала це зайнятістю своїх адвокатів у слідчих діях, про які вони вирішили повідомити суд лише за декілька годин до початку засідання. Разом з тим, у цій справі беруть участь ще щонайменше чотири представники «Інвестохіллс Веста».

У ЧОМУ СУТЬ?

Таке відбувається не вперше. Під час розгляду справи у суді першої інстанції фінансова компанія також намагалась затягнути процес та уникнути питань, які має суд та сторони стосовно торгів та угоди, укладеної з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Періодичні зриви засідань в першій інстанції не стали їм в нагоді — 24 березня Господарський суд м. Києва захистив права іноземного інвестора — визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів вже погашених боргів попереднього власника будівлі офісного центру «Словацький дім».

Ці неіснуючі в реальності борги, нагадаємо, придбала раніше ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і як наслідок через «чорних нотаріусів» і рейдерські атаки неодноразово намагалась привласнити об’єкт іноземних інвестицій. І навіть спробувала легалізувати повторні стягнення за вже погашеними боргами в апеляції.

НАША ПОЗИЦІЯ

У Верховному суді ми вимагаємо відновлення рішення суду першої інстанції: визнати дії Фонду гарантування вкладів з продажу припинених кредитів — незаконними. Зазначене рішення поставить крапку у питанні переоформлення будівлі на користь фінансової компанії.

Мова про офісний центр за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська, 69. У 2019 році його власником стало українське товариство «Фрунзе 69», в яке словацькі бізнесмени інвестували понад 3 млн євро (понад 180 млн гривень).

«Вже другий рік іноземні інвестори витрачають кошти на захист своїх законних прав в українських судах, а об’єкт їх інвестицій фактично позбавлений можливості використовуватися за призначенням. Сподіваємось, що Верховний суд все ж встановить справедливість у цьому питанні і продемонструє курс України на захист інвестицій — як іноземних, так і українських. Бо це рішення буде показовим»
коментує ситуацію Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

Наступне засідання заплановане на 13 жовтня.

Деталі справи тут: .

Чи законно стягувати кошти за вже припиненими кредитними договорами? У даному випадку за рахунок іноземного інвестора.

Це вирішить 29 вересня о 16:30 Верховний суд України. Який розгляне касацію нашого клієнта ТОВ «Фрунзе 69» і винесе ключове рішення у справі щодо офісного центру «Словацький дім» (належить іноземним інвесторам, інтереси яких ми представляємо).

Результат цього суду вплине на інвестиційну привабливість України.

На засіданні будуть представники Ukraine Invest — урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Ми подали касаційну скаргу до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, що 24 березня визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів попереднього власника столичної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 (). Та відповідно вимагаємо скасування дій стосовно переоформлення будівлі — об’єкту інвестицій.

Вже припинені кредитні зобов’язання придбала фінансова компанія ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і неодноразово намагалась переоформити право власності на бізнес-центр «Словацький дім», власниками якої у 2019 році стали словацькі інвестори, що вклали у працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.

Однак, власниками вони були не довго — «Словацький дім» через дії Фонду декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію і як наслідок відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут:і тут: ), яка своєю чергою намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Підстава для визнання недійсними результатів електронних торгів, на яких Фонд продав припинені борги, була проста: оскільки кредит був погашений, то й іпотека була знята у порядку, передбаченому законодавством. Про факт погашення боргів свідчать не лише банківські документи, але і рішення судів.

«Інвестохіллс Веста» оскаржила рішення місцевого суду і 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив її скаргу: поновив результати торгів Фонду та фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом за рахунок іпотеки — тобто будівлі, що стала предметом іноземних інвестицій ().

Як ми писали раніше, одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала буцімто відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія.

НАША ПОЗИЦІЯ

У разі, якщо Фонд гарантування вкладів вважає, що борги перед банками, що є неплатоспроможними, — не були погашені, то має встановлювати це в судовому порядку, а не здійснювати продаж активів на «відкритих торгах», про які реальні власники майна дізнаються з «листами щастя від нових кредиторів».

«Через подібний підхід до задоволення вимог вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб порушує права інших осіб на таке ж їх майно. Ані іноземні, ані українські інвестори не зацікавлені вкладати свої кошти в проекти з нестабільними та непослідовними діями представників державних органів.
Замість того, аби розбудовувати державу і збільшувати інвестиційну привабливість України, Фонд гарантування вкладів не вирішує причину пожежі, а гасить її локально»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Результати у цій справі покажуть реальний курс держави у розбудові осередку для розвитку вітчизняного та іноземного бізнесу. Оскільки правила гри мають бути рівними. І для органів державної влади також.

Нагадаємо, адвокати Міллер, юридична компанія, представляють в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки, майно яких було двічі перереєстровано на користь фінансової компанії, внаслідок дій «чорних нотаріусів», що були визнані незаконними Антирейдерською колегією при МінЮсті.

Справа іноземного інвестора. Верховний суд вирішить: чи легалізує Україна повторні стягнення за вже сплаченими кредитами?

01 вересня о 16:00 Верховний суд України прийматиме доленосне рішення у справі щодо офісного центру «Словацький дім», яке вплине на інвестиційну привабливість України.

На засіданні буде присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін.

Відбуватиметься розгляд касаційної скарги ТОВ «Фрунзе 69» (належить словацьким інвесторам) стосовно визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який продав фінансовій компанії ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності кредитні зобов’язання попереднього власника столичної будівлі, власниками якої у 2019 році стали словацькі інвестори, що вклали в працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.

Однак, власниками вони були не довго — «Словацький дім» через дії Фонду декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію, відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут: і тут: ), яка в свою чергу намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Саме цей аукціон, на якому Фонд продав неіснуючі в реальності борги, 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (). Оскільки нерухомість (за адресою: за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві) у 2010 році була в іпотеці за кредитним договором. В 2015 році цей кредит був погашений, іпотека була знята — тобто боргів не було.

«Інвестохіллс Веста» оскаржила це рішення. Вже 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив скаргу компанії і поновив результати торгів Фонду, чим фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом та припиненою іпотекою ().

За іронією долі, одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала нібито відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія.

НАША ПОЗИЦІЯ

Завдяки «чорним нотаріусам» в Україні процвітає реєстраційне рейдерство: щодо «Словацького дому» двічі було внесено записи до реєстру нерухомого майна про переоформлення цієї будівлі на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Однак, кожного разу Антирейдерська колегія ставала на захист іноземних інвестицій та скасовувала дії приватних нотаріусів.

У скарзі ми вказали позицію Верховного суду стосовно подібних правовідносин. І розраховуємо на те, що на відміну від Північного апеляційного суду, найвищий суд у судоустрої України застосує висновки, зроблені в аналогічних спорах.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

«В провладних кулуарах закордонних країн давно кажуть про те, що з Україною можна вести лише торговельні відносини і аж ніяк не інвестиційні. Зважаючи на декларативність антирейдерського та заохочуючого інвестиції законодавства напрошується висновок: Україна не є інвестиційно привабливою ні для іноземних інвесторів, ні для її ж громадян та їх законного бізнесу.
Тільки суд наразі може відновити справедливість і фактично вплинути на інвестиційний клімат країни: ніхто не має наздоганяти своє законне майно, рішення у цій справі вкаже на реальний курс Держави»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки.

Апеляційний суд легалізовує повторні стягнення за вже припиненими грошовими зобов’язаннями

22 липня Північний апеляційний господарський суд поновив результати незаконних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які раніше визнав протиправними Господарський суд Києва.

Апеляційну скаргу подавала ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яка придбала на аукціоні неіснуючі в реальності «проблемні кредити» попереднього власника офісного центру «Словацький дім» за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві. Законними власниками будівлі є іноземні інвестори, яких захищають адвокати Міллер, юридична компанія.

Такі дії Фонду фактично розв’язали руки фінансовій компанії, яка намагалась, у тому числі силовими методами, заволодіти майном словацьких інвесторів (ми писали про це тут:і тут:).

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Апеляційний суд 22 липня узаконив торги, на яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб:

— продав вже припинені кредитні та іпотечні зобов’язання попереднього власника «Словацького дому», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (детальніше ми писали про це тут: );

— саме цей аукціон 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (подробиці тут: ).

Своїм рішенням суддя першої інстанції, зокрема, встановив факти повного погашення грошових зобов’язань і припинення будь-яких обтяжень та іпотеки стосовно будівлі, що є власністю словацьких інвесторів;

— продаж цих неіснуючих «проблемних кредитів» дав можливість ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за підтримки «чорних» нотаріусів переоформити право власності на «Словацький дім», та в подальшому — протягом декількох тижнів чинити її облогу особами, що називали себе активістами.

Що прикметно.

Під час розгляду апеляційної скарги 22 липня представники фінансової компанії та Фонду не могли надати жодної ствердної відповіді на запитання колегії суддів стосовно того, у чому ж полягає законність їх дій.

Також представники «Інвестохіллс Веста» фактично не скористалися своїм правом заключного слова на судовому засіданні, посилаючись на те, що їх позиція викладена у процесуальних документах.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми вважаємо, що дане рішення прийнято без дослідження усіх доказів по справі. Скоріше навпаки — були почуті доводи опонентів про історії стосовно ошуканих вкладників, яким нібито повертаються кошти за рахунок реалізованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна.

«На превеликий жаль, колегія судів хоч неодноразово і наголошувала на дослідженні актуальної судової практики з даних питань, вирішила піти у розріз із сталою позицією як своїх колег у апеляційній інстанції, так і з вищестоящими судами. Під час суду так і не стало зрозумілим, які ж докази були прийняті судом до уваги, оскільки на жодні питання колегії — апелянти чи представники Фонду гарантування вкладів не знайшли відповіді»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Наша Компанія вже готує матеріали для подання касаційної скарги до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який встановив незаконність дій Фонду та дослідив у сукупності всі докази припинення кредитних зобов’язань попередніх власників будівлі.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Висновки та сталість судової практики по даній категорії справ важливі для кожного: жертвами дій Фонду гарантування вкладів може бути як великий бізнес, так і громадяни, які колись брали кредитні кошти під певні забезпечення.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Нагадаємо, адвокати нашої компанії захищають інтереси словацького інвестора, який придбав працюючий бізнес на території України — будівлю для здачі офісних приміщень в оренду. Разом з тим, власниками бізнес-центру «Словацький дім» компанія ТОВ «Фрунзе 69» побула не довго: не пройшло і року, як завдяки діям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за підтримки «чорних» нотаріусів компанію нашого Клієнта було викреслено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69.

Про події, що передували рішенню апеляційної інстанції ми писали тут:.

Висловлюємо свою вдячність Галині Янченко — голові Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів та представникам Комісії, а також Slovenské veľvyslanectvo na Ukrajine / Посольство Словаччини в Україні за увагу до справи і спільні пошуки справедливості!

Окремо дякуємо журналістам, які висвітлюють тему, чим допомагають донести позицію про необхідність захисту інвестицій.

Рейдери намагаються легалізувати захоплення «Словацького дому»

У фінансової компанії ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не вийшло силовими і незаконними методами відвоювати «Словацький дім». Тому вона повернулась до спроб відсудити власність іноземних інвесторів (ТОВ «Фрунзе 69»), яких представляють адвокати Міллер, юридична компанія.

22 липня о 12:20 на засіданні в Північному апеляційному господарському суді за клопотанням Голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів Галини Янченко будуть присутні представники комісії та делегація Slovenské veľvyslanectvo na Ukrajine / Посольство Словаччини в Україні.

Пряма трансляція буде на сторінці за посиланням:, як і під час минулого судового засідання, яке відбулося 15 липня.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Завтра апеляційна інстанція продовжить розгляд справи про визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який раніше продав на аукціоні компанії «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності «проблемні кредити» попереднього власника офісного центру за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві.

Будівля протягом декількох тижнів була під облогою осіб, що називали себе активістами (ми писали про це тут:і тут:).

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Щодо «Словацького дому» (належить іноземним інвесторам ТОВ «Фрунзе 69) неодноразово чинилися спроби захоплення — через «чорних нотаріусів» та силовими методами.

І коли попередні спроби ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» змінити власника майна в реєстрі не вдалися, фінансова компанія повернулася витоків — намагається скасувати ключове судове рішення в даному спорі.

Мова йде про торги, на яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав вже припинені кредитні та іпотечні зобов’язання попереднього власника будівлі «Словацький дім», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (детальніше ми писали про це тут:).

Саме цей аукціон 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (подробиці тут:).

Своїм рішенням суддя, зокрема, встановив факти повного погашення грошових зобов’язань і припинення будь-яких обтяжень та іпотеки стосовно будівлі, що є власністю словацьких інвесторів.

НАША ПОЗИЦІЯ

«Словацький дім» двічі був незаконно переоформлений через «чорних нотаріусів» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задля подальшого безперешкодного входу її законних власників до будівлі.

Однак, Антирейдерська колегія двічі ставала на захист іноземних інвестицій та скасувала їх незаконні дії.

При цьому вже не вперше Північний апеляційний господарський суд приймав рішення, в яких фіксував порушення з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури продажу неналежного «майна банку»: Так, продати можна лише те, що ти власне маєш.

«Якщо в Україні діятиме подібний підхід до продажу уже припинених кредитних «зобов’язань», інвестори і українські, і іноземні припинять вкладати свої гроші у нерухоме майно. Економіка нашої держави передбачає потреби у постійному кредитуванні для поповнення оборотних коштів бізнесу. Але виходить, що ніхто не застрахований від повторного поновлення «заборгованостей» та обтяжень. Тому, захищаючи зараз інвесторів, які стали жертвами незаконних спроб забрати їх майно, ми захищаємо і майбутні інвестиції в Україні»
коментує адвокат Міллер, юридична компанія Anhelina Klymchuk.

Наша позиція досить проста — судова система України має стати на захист інвесторів, у тому числі іноземних, інакше бути власником нерухомого стає небезпечним.