Кримінальна практика Архіви — Сторінка 12 з 26

Виграли апеляцію по Протасовому Яру!

Апеляція скасувала рішення окружного адмінсуду та залишила чинними рішення Київради щодо Протасового Яру.

В 2020 році Київрада прийняла два важливих рішення, якими повернула земельним ділянкам у Протасовому Яру (територія в Солом’янському районі міста Києва) статус зелених зон та вирішила почати створення ландшафтного парку на цій території.

Майже відразу рішення були оскаржені, а їх дія зупинена ухвалою суду про забезпечення позову.

Причина в тому, що раніше на цій території планувалось будівництво житлово-торговельного комплексу.

Сьогодні в суді відбувалась жвава дискусія навколо питання, чи порушені права позивача – суборендаря однієї із земельних ділянок ТОВ «Дайтона Груп» – враховуючи його витрати на підготовку до будівництва.

Київська міська рада відстоювала думку що ні, оскільки земельна ділянка використовувалась незаконно, і це раніше за позовом Київради встановив господарський суд. Тому орган місцевого самоврядування був вільний розпорядитись цією територією так, як би це відповідало інтересам громади, а не тільки конкретного забудовника.

«Це важливе рішення, оскільки підтверджує, що на території Протасового Яру не може здійснюватись будівництво. І це рішення набуло законної сили. Проблема залишається – в Шостому апеляційному адміністративному суді чекають розгляду ще три судові справи, що стосуються тієї ж спірної земельної ділянки. Але ми на правильному шляху»
зазначила адвокатка Міллер, юридична компанія Оля Веретільник, яка в спорі представляла Київраду.

Вітаємо громаду Протасового Яру з перемогою!

Досудове розслідування у справі за нападом на ветерана АТО Івана Дєєва завершилось.

Іван Дєєв брав участь у ліквідації так званого «начальника міліції ДНР».

У жовтні 2020 року на нього і його дружину напали двоє осіб, які рухались на BMW X7. Причиною для нападу і завдання тілесних ушкоджень Івану та його дружині стало зроблене ветераном зауваження.

Обом нападникам вручено обвинувальні акти:
— дії одного нападника кваліфіковано, як завдання легких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 125 КК України),
— дії іншого нападника – як хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України).

Справу направлено до суду.

ПОЗИЦІЯ НАШИХ АДВОКАТІВ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ІНТЕРЕСИ ВЕТЕРАНА

Остаточна кваліфікація дій нападників не відповідає обставинам справи, адже факти, зокрема відео (), свідчать про те, що нападники були разом, а їх дії були однаковими, спільними та доповнювали один одного. Таким чином кваліфікація дій нападників мала включати ознаку «вчинення групою осіб», про що нами неодноразово зазначалось в клопотаннях до слідчого і прокурора.

Саме в результаті нашої роботи слідство отримало необхідні докази винуватості нападників, які не могло отримати розслідуючи справу, а саме: фото нападників, медичні документи, експертизи.

Очікуємо призначення справи до розгляду.

Нагадаємо, що Іван Дєєв — ветеран війни на Донбасі, який у 2014 році пішов служити у полк спецпризначення.

Військовослужбовець потрапив у російський полон і провів там близько трьох років, де пережив різноманітні тортури. Під час обміну у 2019 році він повернувся з полону, у Києві проходив реабілітацію.

Справа «кіборга» Віталія Григор’єва: винний у тому, що захистив своє життя

14 вересня за самозахист, внаслідок якого загинув нападник-браконьєр, суд виніс вирок колишньому військовослужбовцю Віталію Григор’єву.

Нашому клієнту присудили два роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном в 2 роки (ст. 118 – вбивство при перевищенні меж необхідної оборони).

Це означає, що ветеран АТО ходитиме відмічатись в центр пробації два роки і якщо за цей час він порушить закон — його позбавлять волі на два роки.

Наразі ми готуємо апеляційну скаргу.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

З червня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області розглядав справу за обвинуваченням Віталія Григор’єва. Його звинувачують у «вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони».

Це сталось тоді, коли він патрулював ліс в пошуках осіб, які незаконно рубають ліс. Один з браконьєрів намагався покинути місце події, сів в машину та поїхав прямо на Віталія. Наш клієнт був змушений вистрілити в авто. Водій помер на місці.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми впродовж усього розгляду справи наполягали на тому, що ідеться про необхідну оборону, на яку має право будь-хто.

Віталій був змушений рятувати своє життя і вжив єдиний ефективний захід для негайного відвернення небезпеки. При цьому в нього не було часу для того, щоб захистити себе якимось іншим способом, наприклад втекти чи відстрибнути — Віталій отримав травму під час бойових дій на Донбасі, яка призвела до інвалідності, та фізично був на таке неспроможний. Крім того, авто було занадто близько, і часу на інші заходи у нього просто не було.

Деталі справи тут: .

«Ми будемо оскаржувати цей вирок. Вважаємо, що під час судового засідання сторона захисту повністю довела, що в діях Віталія Григор’єва відсутній склад злочину»
коментує рішення суду Оля Веретільник, адвокатка Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Ст. 27 Конституції України гарантує кожному право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Проте, на жаль, наша держава не захищає це право, про що свідчать численні вироки за буцімто перевищення меж необхідної оборони. В такій ситуації жодна людина не може себе відчувати в безпеці — правоохоронці не завжди мають можливість і бажання виконати свою роботу, а держава фактично карає за самозахист.

Окрім адвоката нашої Компанії інтереси Віталія Григор’єва в цій справі представляє адвокатка Maryna Yelysieieva.

Верховний суд перегляне вирок Сергію Стерненку за один патрон

Верховний Суд України 6 вересня відкрив касаційне провадження за нашими скаргами у справі за обвинуваченням Сергія Стерненка та Руслана Демчука у викраденні та незаконному позбавленні волі навесні 2015-го одеського екс-депутата Сергія Щербича.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Буде проведена перевірка, чи правильно Одеський апеляційний суд та Приморський районний суд м. Одеси застосували норми законодавства та надали правову оцінку обставинам під час ухвалення своїх рішень.

Нагадаємо, що 31 травня 2021 року Одеський апеляційний суд виправдав Стерненка за начебто викрадення у потерпілого 300 гривень, однак засудив за один патрон (). Демчука засудили виключно за ч. 2 ст. 146 КК України («незаконне позбавлення волі або викрадення людини»). За ґрати їх не відправили, тому що сплив термін давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Що саме не так із рішеннями судів, ми писали у попередній публікації ().

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

Впродовж 10 днів після відкриття касаційного провадження суд готуватиметься до розгляду скарг. Окрім того, суд надав стороні обвинувачення та іншим учасникам судового провадження 20 днів на викладення їх позиції. Можливу дату та час засідання можемо знати орієнтовно 27 вересня.

Можливі варіанти розвитку подій:

— рішення судів попередніх інстанцій залишиться без змін;
— рішення буде скасоване та призначений новий судовий розгляд;
— рішення буде скасоване, кримінальне провадження закрите;
— рішення буде змінене.

НАША ПОЗИЦІЯ:

Ми наполягаємо на скасуванні рішень Одеського апеляційного суду та Приморського районного суду м. Одеси та вимагаємо закриття кримінального провадження.

«Суд, ухвалюючи рішення про визнання особи винуватою у скоєнні злочину, повинен спиратися на докази, які б підтверджували це. Неможливо засудити когось, керуючись лише сумнівними за достовірністю свідченнями потерпілого. У такому випадку суд, стаючи на захист прав однієї особи, грубо порушує права іншої»
наголошує Ілля Воробйов, адвокат Міллер, юридична компанія.

P.S. Сергій Стерненко захищають, окрім адвоката нашої Компанії Masi Nayyem, також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Руслана Демчука захищає адвокат нашої компанії Ілля Воробйов.

Слідчі дії у справі підпалу автомобіля народного депутата України Гео Лероса.

Адвокатами нашої компанії до Печерського управління поліції ГУ НП України подано клопотання про допит:

– голови Офіс Президента України Андрія Єрмака;
– Президента України Володимира Зеленського;
– колишнього голови Офісу Президента Андрія Богдана;

по справі щодо підпалу авто народного депутата України Гео Лероса.

Тепер детальніше.

Щодо голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Його численні висловлювання дали підстави вважати, що він вважає Гео Лероса особистим ворогом після оприлюднення нашим Клієнтом у березні цього року відеозаписів за участю брата Голови ОП – Дениса Єрмака.

При цьому авто згоріло не лише в пана Лероса. В травні цього року відбувся підпал мотоциклу та спроба підпалу автомобіля двох інших фігурантів вищезгаданих відеозаписів – Дмитра Штанька та Сергія Шумського ().

Тому ми можемо припустити, що пану Єрмаку може бути відома інформація про знищення майна Гео Лероса.

Щодо Президента України Володимира Зеленського.

Висловлювання Володимира Зеленського також викликають припущення що він цілком розділяє позицію Андрія Єрмака. Про це, зокрема свідчать його публічні висловлювання () та виключення Гео Лероса з парламентської фракції “Слуги народу”. Крім того, Володимир Зеленський є керівником Андрія Єрмака.

Щодо колишнього голови Офіса Президента Андрія Богдана.

По цікавому збігу обставин – його авто теж згоріло (). Адвокати нашої компанії вважають, що в нього можуть бути версії, на які поліції слід було-б звернути увагу.

Нагадаємо, 28 серпня 2020 року невідомі особи підпалили авто, що належить нашому Клієнту – народному депутату України Гео Леросу.

В той же день, за цим фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12020100060002673. Дії невстановлених осіб кваліфіковано за ч. 1 ст. 194 КК (Умисне знищення або пошкодження майна).

#millercriminal

Справа Стерненка — вирок за один патрон. Ми подали касаційні скарги до Верховного суду

Адвокати Міллер, юридична компанія подали касаційні скарги у справі за обвинуваченням Сергія Стерненка та Руслана Демчука у викраденні та незаконному позбавленні волі навесні 2015-го одеського екс-депутата Сергія Щербича.

Про наміри ми оголошували після того, як 31 травня 2021 року Одеський апеляційний суд виправдав Стерненка за начебто викрадення у потерпілого 300 гривень, однак засудив за один патрон (писали про це тут:). Демчука засудили виключно за ч. 2 ст. 146 КК України («незаконне позбавлення волі або викрадення людини»). За грати їх не відправили, тому що сплив термін давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ЩО НЕ ТАК З РІШЕННЯМ?

Приймаючи рішення про винуватість наших клієнтів колегія суддів посилається на докази, які ми вважаємо неналежними та недопустимими.

Доказів п’ять і три з них сформовані за безпосередньої участі потерпілого Щербича: показання Щербича, протокол слідчого експерименту з Щербичем, протокол впізнання Щербичем осіб, які буцімто вчинили злочин.

1) Показання Щербича.

Позиція колегії суддів неоднозначна.

З одного боку вони стверджують, що є сумніви у достовірності свідчень потерпілого Щербича в частині достатності їх для доведення вини Сергія Стерненка та Руслана Демчука у скоєнні розбою, бо він і сам не зміг пояснити, чому суттєво змінив свої показання.

З іншого боку констатують, що свідчення Щербича, попри суперечності, можуть бути доказом причетності Стерненка та Демчука до викрадення потерпілого.

2) Слідчий експеримент з Щербичем.

Його результати не можуть мати доказового значення, бо не були відтворені дії, обстановка, обставини події, не проводилися необхідні досліди чи випробування. Що відбулося — потерпілий просто розповів свою історію «викрадення» без будь-яких експериментальних дій з боку слідства.

3) Впізнання нападників Щербичем.

Щербич (місцевий на той час депутат) неодноразово казав, що знає Стерненка і Демчука (місцеві активісти). Відповідно потерпілий знав, як виглядають ті двоє, яких він звинувачує у викраденні.

Однак, впізнання має сенс лише тоді, коли потерпілий з незнайомих (!) осіб обирає тих, хто ймовірно був нападником. Тому процедура впізнання не мала доцільності, а її результати не можуть бути доказом.

Також суд вирішив, що причетність наших клієнтів до викрадення Щербича нібито підтверджується виявленими у нього тілесними ушкодженнями. Ми вважаємо це безпідставним, бо сам факт наявності тілесних ушкоджень у потерпілого не вказує на причетність Стерненка і Демчука до їх спричинення.

Таким чином, відсутні докази причетності Сергія Стерненка та Руслана Демчука до викрадення потерпілого Щербича, внаслідок чого кримінальне провадження стосовно наших Клієнтів підлягає закриттю.

ЩОДО ОДНОГО ПАТРОНУ

Суд визнав Сергія Стерненка винним у незаконному зберіганні … одного патрону калібру 5,45 мм (ч. 1 ст. 263 КК України). Рішення незаконне та необґрунтоване, бо в його діях відсутній склад кримінального правопорушення та немає допустимих доказів його вини.

Більше того, обшук, під час якого вилучений цей патрон (на його результати посилається суд), був проведений слідчим, який взагалі не мав повноважень в межах цієї справи. За таких обставин, вилучені під час обшуку речі та похідні від них докази є недопустимими.

Саме за один патрон Сергію Стерненку призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік. Цю частину рішення ми також оскаржуємо у Верховному суді.

НАША ПОЗИЦІЯ

Рішення суду про визнання наших клієнтів винними є незаконним та необґрунтованим, а кримінальне провадження беззаперечно підлягає закриттю. Саме таку позицію ми будемо доводити у Верховному суді.

«На прикладі справи Сергія Стерненка та Руслана Демчука ми бачимо, як політичний тиск превалює над законністю та об’єктивністю при повній відсутності доказів причетності наших клієнтів до інкримінованого їм злочину. Сторона обвинувачення не змогла надати їх суду.
Ми будемо наполягати на скасуванні незаконних та необґрунтованих рішень Приморського суду Одеси та Одеського апеляційного суду, та закритті справи у зв’язку із відсутністю доказів та складу злочину»
коментує Ілля Воробйов, адвокат Міллер, юридична компанія.

Зробимо все можливе, щоб виправити цю ситуацію у Верховному суді.

Руслана Демчука захищає адвокат нашої компанії Ілля Воробйов.

Автолізинг: Як не втратити і гроші, і автомобіль. Розповідаємо на прикладі виграшу справи у суді

Компанії-лізингодавці обіцяють надійність, безпеку та зручність такої форми кредитування. Що за суттю є довготривалою орендою з подальшим викупом авто після сплати усіх передбачених договором платежів.

Проте, привабливі пропозиції не завжди відповідають дійсності і надмірна довіра клієнта може призвести до неприємностей у вигляді непередбачуваних умов аж до вилучення автомобіля. Так сталось і у нашого Клієнта, який скористався послугами однієї з українських компаній.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Ще у 2017 році наш Клієнт уклав договір фінансового лізингу для покупки автомобіля Mercedes-Benz, звернувшись за послугами до відомої на ринку компанії. Сума щомісячного платежу за таке авто, не включаючи додаткові витрати, складала майже 18 000 грн, яку він сумлінно сплачував, отримавши у користування свій автомобіль. Так, за майже півроку, компанія отримала близько 343 000 грн, а споживач — довгоочікуваний «Мерс».

Як виявилося пізніше, умови цього договору лізингу працювали тільки на території України. Оскільки після виїзду за кордон, щасливий користувач автомобіля втратив не лише авто, але й виплачені за нього кошти.

На польсько-українському кордоні Mercedes-Benz був вилучений у нього. Компетентні органи Польщі повідомили, що цей транспортний засіб був викрадений ще у 2015 році і наразі перебуває у розшуку іспанськими правоохоронцями.

Ні автомобіль, ні виплачені за автолізинг кошти компанія-лізингодавець у добровільному порядку так і не повернула. Ми були вимушені звернутися до суду.

НАША ПОЗИЦІЯ

Історія має щасливий кінець для нашого Клієнта: адвокати Міллер, юридична компанія, захистили його і повернули не лише кошти за лізинг, але й додаткові витрати на судовий процес.

Жовтневий районний суд міста Дніпро виніс рішення на користь нашого Клієнта. Дніпровський апеляційний суд його підтвердив — договір фінансового лізингу укладений з порушенням вимог закону і є юридично нікчемним. Тому з компанії-лізингодавця стягнули 343 720 грн, сплачені на той час за автомобіль, та витрати на правничу допомогу.

На сьогодні наш Клієнт отримав всю суму грошей.

«Якщо ви вирішили придбати автомобіль у лізинг, обравши відому та перевірену компанію, не втрачайте обачності. Варто звернути увагу на сам договір фінансового лізингу, його умови, порядок укладення та відповідальність сторін»
коментує Вікторія Палій, молодший юрист Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Аналогічні випадки недобросовісної поведінки лізингодавця зустрічаються доволі часто. Проте, захистити споживача вдається не завжди.

Щоб не втратити свій автомобіль, кошти, та час на судові процеси, варто заздалегідь подбати про можливі наслідки. Для впевненості радимо залучити компетентного юриста для оцінки договору.

Дрифт на Софіївській площі: Наполягаємо на допиті присутніх під час заходу поліцейських

Зранку 10 серпня у Києві на Софійській площі Red Bull знімав рекламний ролик — два автомобілі дрифтували навколо пам’ятника Богдану Хмельницькому.

На місці були присутні більше 20 співробітників поліції (фото поширили ЗМІ:), які не вчиняли жодних дій для припинення їзди по бруківці, лише спостерігали. Хоча пізніше саме через дрифт відкрили кримінальну справу.

Вважаємо, що встановлення осіб поліцейських та їх допити в рамках відкритого кримінального провадження є пріоритетним для встановлення істини у справі.

Для цього ми вже направили адвокатський запит і чекаємо відповіді слідства.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

Громадськість обурило, зокрема, що це відбулось саме на Софіївській площі в центрі міста, без будь-яких обмежувальних засобів, в результаті чого на бруківці залишились сліди шин. До того ж, нібито на території державного заповідника міжнародного значення «Софія Київська», який знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

ЩО КАЖУТЬ ВЛАДА І ОРГАНІЗАТОР?

Київська міська державна адміністрація (КМДА) повідомила, що дозвіл на проведення такого заходу не надавався.

В поліції Києва заявили, що про проведення заходу не знали. Відкрили кримінальну справу (ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу — хуліганство, вчинене групою осіб), ведуться слідчі дії, встановлюються всі учасники інциденту. За це їм може загрожувати позбавлення волі на термін до п’яти років.

Представники Red Bull Україна на своїх сторінках у соцмережах мережах вибачилися перед місцевою владою та жителями Києва та організували прибирання площі. При цьому, за повідомленням організатора, прибирання там було заплановано завчасно.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

1. Чи можна проводити такі заходи на території заповідних зон та пам’яток ЮНЕСКО?

ТАК, якщо це не руйнує і не псує охоронюваний об’єкт та за наявності дозволу управляючої організації заповідника.

2. Чи можуть покарати за проведення таких заходів, якщо немає відповідних дозволів?

ТАК, законодавство України передбачає за це штраф (адміністративна відповідальність).

3. Чи може бути кримінальна відповідальність?

ТАК, але у разі, якби було знищене майно на суму, що перевищує півмільйона гривень (ст. 194 КК України), або хтось із людей постраждав би від автомобіля, який порушив правила дорожнього руху (ст.286 КК України).

4. Чи може поліція Києва когось із причетних до дрифту на Софіївській площі притягти до кримінальної відповідальності за ст. 296 КК України (хуліганство), за якою вже відкрили справу?

НІ. Тому, що жодна із осіб не мала наміру грубо порушувати громадський порядок «з мотивів явної неповаги до суспільства» та з «особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом», як це передбачено вказаною статтею.

НАША ПОЗИЦІЯ:

— Сліди шин, які залишились на бруківці, не можна вважати руйнуванням чи пошкодженням. До слова, зараз слідів майже не залишилося.

— Власне на відеозйомку дозвіл не потрібен. Тому що в публічних місцях законодавством вона не забороняється.

— Правоохоронці вилучили автомобілі, які дрифтували на площі. Хоча це можливо лише тоді, коли суд накладає на них арешт. Наразі ж тільки відкрили кримінальне провадження та викликали на допити ряд осіб — представників Red Bull Україна, виконавців відеозйомки та деяких запрошених артистів.

«Зрозуміло бажання поліції і прокуратури відреагувати на таку резонансну подію. Однак, у даному випадку не може йти мова про кримінальну відповідальність за хуліганство. Вказана кваліфікація була запропонована через відсутність завданої реальної шкоди та наявність формального порушення громадського порядку.
Однак, говорити про те, що громадський порядок порушувався за кількасот метрів від головного відділення столичної поліції, під наглядом більше 20 правоохоронців без будь-якої реакції, видається дуже дивним. Склад кримінального правопорушення, а саме хуліганства, у ситуації з дрифтом відсутній»
коментує Andrii Voznyuk, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Безсумнівно, дії осіб, які влаштували дрифт на Софіївській площі без отримання погодження місцевої влади та необхідних дозволів є протиправними. Псування майна та пам’яток культурної спадщини неприпустиме. Причетні, у випадку доведення їх винуватості, мають понести відповідальність.

Ми будемо працювати над тим, щоб розслідування подій було законним і адекватним.

Справа Сергія Стерненка. Ірина Венедиктова вводить суспільство в оману публічними заявами.

Офіс Генерального прокурора та Головне слідче управління (ГСУ) Національна поліція України створюють штучні перепони для адвокатів Сергій Стерненко, позбавляючи можливості ознайомитися з матеріалами вже закритого кримінального провадження щодо нападу (другого з трьох) на нашого Клієнта.

Хоча ще навесні Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляла про взяття під особистий контроль та важливість прискорення пошуку організаторів і замовників замахів на Сергія Стерненка.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

На одеського активіста було скоєно три напади. Під час другого нападу (1 травня 2018 року) він затримав зловмисника і передав поліції. За весь час досудового розслідування не було досягнуто жодного результату, а усі особи, які можуть бути причетні до організації нападу, досі на волі.

«Відмовчуватися я не дозволю»
казала Ірина Венедиктова в інтерв’ю у квітні 2021 року (детальніше про це тут: )

І вже через тиждень після його публікації Сергій Стерненко дізнається, що одне кримінальних проваджень щодо нападу на нього, про які говорила Генеральний прокурор, вже закрито.

Закрито ще 1 листопада 2020 року. Причина — слідчий вчасно не звернувся до суду із клопотанням про продовження строків досудового розслідування, а на засіданні не зміг пояснити причину, яка заважала проводити слідчі дій у відведені строки.

Про закриття справи стало відомо через реєстр судових рішень. Хоча потерпілий намагався тримати справу на контролі, але поліція не відповідала на жоден запит щодо стану досудового розслідування.

ЩО ДАЛІ?

Далі почалися спроби адвокатів Міллер, юридична компанія ознайомитись з матеріалами закритого кримінального провадження і перепони у вигляді переховування документів слідчими і прокурорами:

Ми подали клопотання про ознайомлення до Офісу Генерального прокурора (ОГП). Там повідомили, що матеріали у Головному слідчому управлінні (ГСУ);

– В ГСУ відмахнулися, надавши підтвердження, що матеріалів у них немає, і відправили назад до ОГП;
– Ми звернулися до ОГП. Там повідомили, що матеріали вже у ГСУ (і знову з письмовими підтвердженнями);
– Ще одне клопотання в ГСУ та дзвінок слідчому. Усно він запевнив, що клопотання задовольнив. І зник у довготривале відрядження.

У суді ми оскаржуємо нерозгляд клопотання та ненадання матеріалів для ознайомлення. Але слідчий суддя розводить руками, посилаючись на те, що законодавством не встановлено строк розгляду клопотань про ознайомлення, і формально закон не було порушено, а тому скаргу не задовольняє.

НАША ПОЗИЦІЯ

«Такі дії Офісу генерального прокурора та Головного слідчого управління Нацполіції ми розцінюємо як небажання давати на ознайомлення матеріали, вивчення яких може показати, що у провадженні не було здійснено жодної слідчої дії, спрямованої на розкриття злочину.»
коментує Коля Скуба, юрист Міллер, юридична компанія.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Будемо ініціювати особистий прийом представників потерпілого керівництвом Офісу Генерального прокурора з метою звернути увагу Офісу на невідповідність слів Генерального прокурора Ірини Венедиктової та, що важливіше, про важливість пошуку винних у нападах на Сергія Стерненка.

Якщо не буде невідворотності покарання — напади на активістів будуть продовжуватись із метою залякати суспільство.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Цей випадок вкотре демонструє, що органи досудового розслідування та Офіс Генерального прокурора досі не готові брати на себе відповідальність за непопулярні рішення та визнавати помилки і ставати ефективнішими.

Важлива роль покладається на громадянське суспільство — контролювати дотримання прокуратурою чинного законодавства через наявні засоби впливу на органи державної влади.

Ми маємо змусити поважати ст. 3 Конституції України і реалізувати її, аби життя та здоров’я людини дійсно стали найвищою соціальною цінністю.

У Офісу Генерального прокурора відсутні претензії до професійних якостей Гюндуза Мамедова

02 серпня Кадровою комісією Офіс Генерального прокурора встановлено підстави для звільнення Гюндуза Мамедова з посади заступника Генпрокурора.

У ЧОМУ СУТЬ?

Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора вважає, що через відсутність допуску до державної таємниці Гюндуз Мамедов не може належним чином виконувати покладені на нього посадові обов’язки. Це і є достатньою та єдиною підставою для його звільнення з адміністративної посади заступника Генпрокурора.

Будь-яких претензій щодо професійних якостей Гюндуза Мамедова, кадровою комісією не висловлено.

З органів прокуратури Гюндуза Мамедова мають звільнити на підставі поданої ним 27.07.2021 заяви про звільнення за власними бажанням.

Нагадаємо, що раніше в Офісі Генерального прокурора відмовили у звільненні Гюндуза Мамедова за власним бажанням, посилаючись на наявність відкритого дисциплінарного провадження ().

Відтепер дисциплінарне провадження завершене та відповідно відсутні обставини, які перешкоджали прийняти у встановлений Кодексом законів про працю України двотижневий строк рішення про звільнення Гюндуза Мамедова за власним бажанням. Два тижні з моменту подання нашим Клієнтом заяви про звільнення спливають 11 серпня 2021 року.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Як ми писали раніше, приводом для відкриття дисциплінарного провадження щодо нашого Клієнта стало рішення СБУ про відмову у наданні допуску до державної таємниці, яке достроково було припинене та у подальшому не подовжене через повідомлення недостовірних відомостей.

А саме не було зазначено факт викладацької роботи за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Нагадаємо, що ця інформація міститься у відкритих джерелах, зокрема, у щорічній декларації, а відповідно приховати ці дані Гюндуз Мамедов не ставив за ціль, тому, вірогідно, відмова в доступі через цю причину є формальністю. Мета — адмінтиск для подальшого звільнення.

Крім того, згодом наш Клієнт подав оновлений пакет документів для доступу до держтаємниці, однак відповіді так і не отримав.