Загальне Архіви — Сторінка 3 з 20

Потенційні ризики в договірній роботі на підприємстві

Договірна робота є важливою складовою частиною діяльності будь-якого підприємства, оскільки правильне укладення та виконання договорів забезпечує правову безпеку і стабільність бізнесу. Однак, попри наявність законодавчих норм та процедур, існують потенційні ризики, що можуть виникнути при укладанні та виконанні договорів.

Зрозуміти ці ризики та ефективно їх мінімізувати – завдання кожного підприємця, адже наслідки можуть бути дуже серйозними, включаючи фінансові або репутаційні втрати.

1. НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Одним із ключових ризиків є ризик невиконання зобов’язань, його прострочення або неналежне виконання.

Такий ризик може призвести до необхідності судових розглядів або навіть до фінансових втрат через штрафи, пені або відшкодування збитків.

Для прикладу Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду постановою від 24.09.2024 у справі № 910/1184/23 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з субпідрядника заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язання за договором субпідряду.

Тому перед укладенням будь-якої угоди суб’єкту господарювання слід обдумано підходити до вибору контрагента, а також проводити ретельну перевірку наявності у такого контрагента ризиків невиконання договірних зобов’язань.

Таку перевірку контрагента можна здійснити за допомогою відкритих джерел інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчого провадження, Єдиного реєстру боржників тощо. Для цього перевірку можна провести самостійно або ж із залученням правників.

Новий контрагент – нові ризики для бізнесу. Переконайтеся, що ваші партнери не мають прихованих міжнародних зв’язків, токсичних зв’язків з рф/рб та судових справ.

2. ПОЗАДОГОВІРНІ УСНІ ДОМОВЛЕНОСТІ

Договірні відносини між контрагентами часто не обмежуються тільки укладенням договору. Буває так, що контрагенти про співпрацю домовляються усно без укладання письмового договору або не всі свої договірні відносини оформлюють письмово, наприклад відтермінують оплату договору.

Як наслідок, після виконання та оплати договору від контрагента може надійти до суду позов про стягнення із замовника інфляційних витрат та 3 % відсотків річних за користування коштами. Або взагалі виконане зобов’язання контрагентом може бути не сплачено замовником. Розглянемо декілька прикладів судової практики.

Зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2021 у справі № 910/10357/21 було відмовлено в стягнення заборгованості за усним договором про виконання будівельних робіт.

Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 1 грудня 2022 року у справі № 903/464/22, яким також відмовлено у стягненні заборгованості за усним договором про оплату експертного дослідження, у зв’язку з недотриманням письмової форми правочину.

Таким чином, для уникнення подібних ситуацій та виключення такого роду ризику – абсолютно всі домовленості з контрагентом необхідно фіксувати у письмовому вигляді.

3. НЕХТУВАННЯ РОЗПОДІЛОМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Доволі часто укладені договори не містять положень про застосування відповідальності за невиконання умов договору (зокрема штрафів, пені), що пов’язано з повагою до контрагента та довірчими відносинами, які склалися на основі попереднього досвіду співпраці з ним.

Однак в один прекрасний момент ваш контрагент не виконує умови договору і ви зазнаєте збитків, не можете виконати взяті на себе зобов’язання перед своїми замовниками.

При цьому не так то і просто стягнути понесені збитки з винуватця через суд.

У справі № 904/3737/18 Центральний апеляційний господарський суд 29.06.2021 залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 про відмову у стягнення збитків на відшкодування матеріальної шкоди, з огляду на неналежність поданих позивачем доказів, на підставі яких визначено розмір збитків та сформовано висновок про відсутність підстав цивільно-правової відповідальності за договором.

Отже, для мінімізації такого ризику потрібно завжди письмово в договорі фіксувати відповідальність за невиконання договірних зобов’язань, яка стимулюватиме вашого контрагента виконати його умови якнайкраще та у визначені терміни.

4. НЕДОСТАТНІЙ МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ

Нехтування контролем за виконанням умов договору може привести до виявлення порушень договору на пізньому етапі виконання, коли їх виправлення вже може бути складним або дорогим, а також до втрати можливості для коригування умов договору у разі зміни обставин.

Зразковим може бути рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2025 у справі № 914/2855/24 про відмову у стягненні плати за електричну енергію, яка постачалась понад визначені договором обсяги. У цій справі суд сформував висновок, що саме на Позивача покладено обов’язок слідкувати за постачанням електричної енергії..

Тобто недостатній моніторинг може призвести до зменшення вигоди підприємства або до додаткових витрат.

З метою усунення такого ризику необхідно визначати відповідального працівника підприємства за моніторинг виконання договорів або залучати правників, які своєчасно реагуватимуть на порушення.

5. ЗАМИКАННЯ ДОГОВІРНОЇ РОБОТИ НА ОДНІЙ ОСОБІ

Доволі часто на підприємствах договірну роботу доручають одному визначеному працівнику.

Такий ризик при укладанні типових договорів великої кількості призводить до технічних помилок у тексті (невірного зазначення дати, кількості, строку), а у разі коли в зоні відповідальності такого працівника група компаній, пов’язаних між собою, – це може призвести до підписання договору неуповноваженою особою.

Результат може бути фатальними для підприємства при вирішенні спору в судовому порядку за договором з таким ризиком.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/15910/24 відмовлено у стягненні передплати, інфляційних втрат та 3 % річних у зв’язку з тим, що позивач не надав належних доказів направлення претензії № 95 від 13.09.2024, а лист вихідний № 1 від 18.09.2024 та гарантійний лист вихідний № 1 від 25.09.2024 підписано неуповноваженою особою.

Тому для виключення такого ризику необхідно декілька осіб, яких можна залучити до договірної роботи та які зможуть контролювати один одного.

Висновок: Договірна робота є основою правових та економічних відносин підприємства з партнерами, клієнтами, постачальниками та іншими учасниками ринку. Однак щоб уникнути негативних наслідків, важливо ретельно підходити до складання та виконання договорів. Врахування потенційних ризиків і належне управління ними допоможе забезпечити стабільність і захист інтересів підприємства на довгострокову перспективу.

Адвокати Міллер добилися скасування арешту мільйонних рахунків бізнесу

Трохи передісторії: державний банк виставив на продаж нерухомість через СЕТАМ, і наш клієнт, сплативши гарантійний внесок у 35 млн грн, став переможцем торгів. Здавалося б, залишилося отримати необхідні погодження та укласти договір купівлі-продажу. Але в справу втрутився Офіс Генерального прокурора, а Печерський районний суд м. Києва ухвалив незаконне рішення — накласти арешт на всі кошти на всіх банківських рахунках нашого клієнта, включно з тими, які ще могли надійти “у майбутньому”.

Підставою для арешту прокурор назвав “збереження речових доказів”. Щоб зрозуміти абсурдність, згадайте, що таке речовий доказ — це предмет матеріального світу, що містить інформацію (сліди) про важливі для справи факти. Його ще називають “реальним” або “безпосереднім” доказом.

Простіше кажучи, якщо хтось розбив вікно цеглиною, то речовим доказом може бути саме та цеглина. Якщо викрали годинник — речовим доказом буде той самий годинник, який свідчить про факт злочину. Тобто це конкретна річ, що допомагає довести подію або причетність особи до неї. А тепер уявіть: як можуть виступати “речовим доказом” безготівкові кошти, ще й ті, що на рахунок можуть колись надійти в майбутньому?

Саме тому, коли справа дійшла до Київського апеляційного суду, судді погодилися з нашою позицією: арешт безготівкових грошей як речових доказів, особливо тих, які ще навіть не надійшли, – від початку незаконний та нелогічний. В апеляції наші адвокати детально розібрали документи справи, зруйнували твердження прокуратури та довели, що клієнт непричетний до правопорушення.

Це чергова перемога, проте ми готуємося до подальших розглядів у цій справі. Над напрямком скасування арештів працюють адвокати В’ячеслав Коломійчук та Павло Гончаренко.

Так, Україна ще далека від ідеальної правової держави, а дії суду в інтересах правоохоронців можуть критично ускладнювати життя бізнесу. Але наша практика доводить: якщо діяти наполегливо, нестандартно мислити й не пасувати перед перешкодами, рано чи пізно ми, Міллер, все одно досягаємо потрібних результатів для клієнтів. За останній рік ми скасували 42 арешти з активів наших довірителів на загальну суму понад 500 мільйонів гривень — і робимо це цілком законно, прозоро та з урахуванням усіх вимог комплаєнсу.

Якщо вас цікавить, як зняти арешт із коштів, читайте матеріал В’ячеслава Коломійчука для LIGA ZAKON. Слідкуйте за нашими оновленнями — ми готові захищати ваші права бізнесу навіть тоді, коли все здається неможливим.

Подання декларацій до НАЗК за 2024 рік – юридична допомога та супровід

Подання декларацій до НАЗК – це один із ключових механізмів запобігання корупції. Це не просто заповнення форми, а прозорий звіт про ваше майно, доходи та фінансові зобов’язання перед державою та іншими людьми і компаніями.
Подати декларацію мають посадовці, депутати, судді, правоохоронці, службовці органів місцевого самоврядування та інші особи, визначені законом.
З 2023 року перелік суб’єктів декларування розширився, тож якщо ви сумніваєтесь, чи маєте подавати декларацію – краще перевірити це зараз, ніж потім отримати штраф або навіть кримінальну справу.
Ключовий дедлайн – 31 березня 2025 року. Саме до цього часу всі суб’єкти декларування мають подати щорічну декларацію. Але не забувайте, що у деяких випадках декларацію потрібно подавати не раз на рік, а додатково:

після звільнення – протягом 20 днів;
у разі суттєвих змін у майновому стані – протягом 10 днів;
кандидати на посади теж повинні подавати декларації ще перед призначенням.

Чому це важливо?

За неподання або неправдиві дані в декларації передбачено покарання:

Адміністративна відповідальність – штрафи за несвоєчасне подання або незначні помилки.
Кримінальна відповідальність – якщо приховані значні суми, або ви просто умисно не подали декларацію, можна отримати не просто штраф, а навіть реальний термін ув’язнення.

Якщо ви хочете уникнути проблем – ми готові допомогти. Наша команда може:

Перевірити вашу декларацію перед подачею, щоб уникнути помилок.
Допомогти правильно заповнити документ.
Якщо НАЗК вже має питання до ваших декларацій за минулі роки – ми допоможемо із відповідями та виправленням ситуації.

Часу обмаль, не відкладайте на останній день. Звертайтеся вже зараз, і ми зробимо все, щоб ваша декларація була точною, вчасною та без ризиків!

Розгляд продовжиться 3-го березня

На наше переконання, ми довели:

Повну необґрунтованість підозри з посиланням на похвилинну хронологію подій та підготовлені до суду масштабні карти бойових дій;
Відсутність будь-яких ризиків;
Критичний стан здоров’я Іллі Лапіна та неможливість його перебування у СІЗО;
Неможливість застосування до нього безальтернативного арешту як для військового у відставці.

Прокурори ж змогли лише вкотре зачитати своє клопотання, не відповівши на влучні та ключові питання суддів.

Попри нашу готовність продовжити розгляд без зволікань, суд відклав засідання через погіршення стану здоров’я головуючого судді, до чого ми ставимося з повагою та розумінням.

На початку розгляду колегія хотіла перенести розгляд аж на 10 березня, попри загрози для здоров’я Іллі Лапіна. Але завдяки нашій наполегливості суд нас почув і переконався, що розгляд треба почати сьогодні.

Справедливість має відбутися, і ми зробимо все, щоб суд ухвалив рішення, яке відповідатиме не лише закону, а й людяності.

Дякуємо всім за підтримку. Боротьба триває.

Зустрінемося 3 березня об 11:00 у Київському апеляційному суді.

Масі Найєм, засновник Miller Law Firm знявся в освітньому серіалі «Стоп Корупція. Уповноважені» від Дія.Освіта.

Боротьба з корупцією — не лише справа правоохоронних органів, а й відповідальність кожного громадянина. Новий освітній серіал «Стоп Корупція. Уповноважені» на платформі Дія.Освіта допомагає розібратися, як проходить антикорупційний контроль і надає практичні інструменти для військових посадових осіб, державних службовців, працівників оборонної сфери та громадських активістів.

У 8 серіях експерти розкривають реальні кейси та діляться власним досвідом боротьби з корупцією.

Серед експертів серіалу — Масі Найєм, засновник Miller Law Firm, співзасновник Правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип», чинний військовослужбовець.

Масі Найєм виступив спікером першої серії, в якій пояснює роль та обов’язки антикорупційних уповноважених:

Які органи відповідальні за боротьбу з корупцією та які їхні повноваження?
Чому антикорупційні уповноважені в ЗСУ — це перший крок до ефективної та прозорої роботи сектору безпеки та оборони?
У чому різниця між уповноваженими в штаті та за суміщенням?
Які завдання сьогодні виконують антикорупційні уповноважені?

Дивіться серіал безоплатно на Дія.Освіта та впроваджуйте ефективні антикорупційні рішення у найважливіших сферах.

Освітній серіал «Стоп Корупція. Уповноважені» створено Науковими центром проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони Національного університету оборони України за підтримки аналітичного центру StateWatch у межах Програми підтримки Спеціального радника з питань оборони Великої Британії для платформи Дія.Освіта.z

Розповідає експерт з комплаєнсу Артем Крикун-Труш для Forbes Ukraine

Поки Трамп призупиняє боротьбу з хабарництвом в США, Україна запроваджує свій «FCPA». Дональд Трамп тимчасово «заморозив» легендарний американський Foreign Corrupt Practices Act (FCPA), назвавши його «жахливим законом, що заважає американським компаніям конкурувати» та пообіцяв пом’якшити правила. Тим часом в Україні з 26 грудня запрацював новий закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність бізнесу за підкуп іноземних чиновників. Якщо в США паски послаблюють, то в Києві їх затягують. Як така «розбіжність курсів» вплине на український бізнес? Розповідає Артем Крикун-Труш, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm

Foreign Corrupt Practices Act (FCPA) діє в США з 1977 року й вважається «золотим стандартом» протидії міжнародній корупції. Компаніям, що працюють у США, FCPA забороняє давати хабарі іноземним чиновникам, і за це їм загрожують штрафи. Кілька прикладів з історії: Airbus – $3,9 млрд штрафу у 2020-му, Goldman Sachs – $2,9 млрд у 2020 році, Ericsson – $1 млрд у 2020-му.

Президент США Дональд Трамп з 10 лютого 2025 року тимчасово призупинив дію FCPA, наказавши перевірити, чи не надто суворі покарання цей акт передбачає для американських компаній.

У Білому домі уточнили, що американські компанії зазнають шкоди від надмірного тиску FCPA, тож нові, «м’якші» правила мають зрівняти їхні шанси з іноземними конкурентами.

Чи це кінець боротьби з хабарництвом по-американськи? Ні, бо Конгрес або суди можуть обмежити президентські ініціативи або запропонувати компроміс: змінений FCPA може повернутися за кілька місяців. Але тим часом з’являється «вікно можливостей» для тих, хто воліє «купувати» прихильність чиновників за кордоном, не боячись американських прокурорів.

Український FCPA

Поки у США міжнародна антикорупційна політика проходить перевірку на міцність, в Україні з 26 грудня почав діяти закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність за підкуп іноземних чиновників. Якщо раніше вітчизняне кримінальне право карало насамперед конкретних «хабарників», то тепер у фокусі – компанії.

Новий закон робить революцію у свідомості адвокатів та юридичних радників бізнесу в Україні. Наші університети десятиліттями вчили студентів-юристів, що за злочини відповідати може лише конкретна людина. Тоді як компанія – лише «юридична фікція» без свідомості, вигадка, що не може бути винною.

Відтепер у кримінальному праві України компанія може відповідати за корупцію навіть тоді, коли слідчі не змогли встановити, хто з працівників винен.

Стратегія «у всьому винен менеджмент» тепер не працює. Якщо у компанії не було ефективної системи комплаєнсу (внутрішнього контролю), то вона нестиме відповідальність як «вільний гравець», незалежно від того, чи вдалося знайти конкретного винного.

Це глобальна зміна правил гри, яка змушує український бізнес і юридичних радників змінити парадигму мислення. Тепер важливі не лише суди чи слідчі, а й те, чи компанія готова взяти на себе реальну відповідальність за те, що відбувається в її стінах.

Суть нових правил

Перше й ключове – це самостійна відповідальність компанії. Навіть якщо слідчі не встановили, хто саме з працівників передавав хабар іноземному чиновнику, на компанію можуть накласти санкції, якщо бізнес «виграв» від корупції й така корупція цілком була в його інтересах.

Друге – штрафи до $3,4 млн, а також окремо конфіскація грошей або активів, пов’язаних із підкупом іноземних чиновників.

Третє – обмеження для бізнесу за рішенням суду. Українські суди можуть заборонити компанії на строк до трьох років брати участь у державних тендерах, використовувати ліцензії, орендувати державне майно, рекламувати бізнес, брати участь у приватизації, оренді державного або комунального майна, отримувати дозволи на користування надрами, бути учасником професійних асоціацій, виступати спонсором, брати участь у державно-приватному партнерстві, отримувати державну допомогу, пільги, майно або активи від держави чи місцевої громади, бути резидентом «Дія.City».

Суд може «вирізати» компанію з її галузі, обмеживши можливість працювати на ринку.

Четверте – ще до рішення суду по суті справи компанію можуть «заморозити» в найбільш критичних аспектах, щоб не дати їй вивести активи, оперативно перепродати частки. Це називають «забезпеченням кримінального провадження», аби при потенційному покаранні не виявилося, що всі активи давно «випарувалися».

Закон №4111-IX дозволяє на етапі розслідування через суд заборонити компанії вносити зміни до установчих документів, обмежити укладення «великих угод», заборонити розпоряджатися конкретним переліком активів або заборонити ліквідацію бізнесу.

Український закон багато в чому наслідує логіку FCPA, де «розплачуватися» за корупційний злочин мусить насамперед компанія, адже саме вона виграє від хабарів.

Довести міжнародний хабар

Але як же перевірити, хто й кому платив, якщо все це відбувалося за кордоном? У таких справах українські слідчі кооперуються з іноземними колегами: створюють спільні слідчі групи, отримують показання свідків та документи з інших країн через інструменти міжнародної допомоги.

У цей час слідчі можуть проводити обшуки в компанії й вилучати документи та електронні носії. Негласно моніторити і вилучати корпоративне листування працівників з закордонними партнерами, таємно прослуховувати переговорні кімнати та кабінети топменеджменту, а також заводити агентуру серед працівників компанії.

Це складний процес, але тепер у правоохоронців є більше приводів (та інструментів) прийти до вашої компанії з розслідуванням, якщо «просочиться» інформація про те, що хтось зі штату компанії десь за кордоном міг дати хабар.

«Тиснути» можна без вироку

На бізнес могли тиснути й без закону №4111-IX – у так званих фактових справах, де роками немає підозрюваних, але є обшуки, допити, арешти активів й постійні репутаційні ризики. Але закон №4111-IX збільшує ризик зловживань правоохоронними органами.

Однією рукою зміни ніби посилюють культуру антикорупційного комплаєнсу, а іншою відкривають двері можливим зловживанням у справах, які можливо почати відразу проти компанії. Це дозволяє паралізувати роботу бізнесу тимчасовими заходами, допитами, вилученням серверів, а потім, можливо, справу й закрити.

Уявімо, що власника бізнесу залякують мільйонним штрафом і повною забороною брати участь у тендерах. Це може спонукати його «домовлятися». Як офіційно – через угоду зі слідством, так і неофіційно – через хабар правоохоронцям. Цей ризик зловживань реальний, адже міжнародні антикорупційні стандарти віддали в руки українських правоохоронців, які поки що не мають експертизи в комплаєнсі, без належних запобіжників і реального судового контролю на етапі розслідування.

Наслідки для бізнесу

Тепер іноземна корупція в Україні під суворішим наглядом, ніж в США, з яких ми брали приклад у цих змінах. Навіть якщо в інших юрисдикціях (приміром, у США) «зелене світло» на іноземні корупційні схеми стало яскравішим, на батьківщині за це загрожує реальне покарання.

Тепер українські компанії мають нерівні умови з американськими конкурентами. Тимчасове «розмороження» FCPA Дональдом Трампом дає транснаціональним корпораціям зі США перевагу: їм буде простіше робити «неофіційні» проплати іноземним чиновникам, не боячись гігантських штрафів удома.

Український бізнес має по новому подивитися на комплаєнс та перестати сприймати його як примху міжнародного бізнесу. Якщо ваша компанія хоче уникнути розслідувань та тиску слідчими діями, доведеться посилювати антикорупційні процедури, робити їх дієвими, а не «для галочки»: антикорупційне навчання команди, чіткі політики щодо подарунків та оплат, контроль витрат топменеджменту, фіксація всіх платежів, система повідомлень для викривачів.

Тому першочергово – укріпіть комплаєнс у компанії від і до. Проведіть внутрішній комплаєнс-аудит, щоб виявити слабкі місця. Кожна підозріла транзакція чи розписка про «подарункові» гроші може стати приводом для слідчих дій.

Регулярно навчайте своїх працівників. Ви здивуєтеся, як багато з них досі вважають «невеликий презент іноземним колегам» нормою. На прикладах реальних кейсів поясніть співробітникам, що йдеться про ризик величезних санкцій для всієї компанії.

Найбільший ворог компанії – хаос у паперах. Фіксуйте та перевіряйте все: чіткі документи, прозорі контракти, детальний облік витрат.

Залучайте зовнішніх радників, які, на відміну від штатних юристів і комплаєнс-офіцерів, частіше стикаються з корупційними інцидентами в компаніях, знають, як провести ефективне внутрішнє розслідування та підсвічувати ризики для бізнесу.

Зараз ми спостерігаємо парадокс: США тимчасово послаблюють контроль за корупцією своїх компаній за кордоном, а Україна, навпаки, запроваджує жорстку відповідальність для бізнесу. Хто виграє від цієї «зміни вектора» – покаже час. Але вже тепер українським компаніям, які мають проєкти в інших країнах, варто готуватися до підвищеної уваги органів правопорядку.

Правило на сьогодні: якщо ви цінуєте репутацію та не хочете жити в режимі постійних обшуків та штрафів, інвестуйте в прозорий комплаєнс, навчайте команду й уникайте «дешевих хабарних рішень». Адже підкуп, зрештою, не вирішує, а руйнує.

До 5 лютого 2025 року всі військовозобов’язані, які раніше отримали статус “обмежено придатний”, мають пройти повторний медичний огляд у ВЛК.

Це пов’язано зі скасуванням цього статусу та впровадженням нових категорій придатності до військової служби

Якщо працівник не пройде комісію та не оновить облікові дані в ТЦК, існує ризик, що його можуть оголосити в розшук за порушення правил військового обліку.

Які ризики для бізнесу?

Працівники, заброньовані від мобілізації, можуть:

втратити бронювання,
отримати новий статус — придатний до військової служби та бути мобілізованими
бути визнаними ТЦК такими, що ухиляються, що створить додаткові ризики як для них, так і для компанії.

Що робити роботодавцям?

Оперативно проінформувати всіх військовозобов’язаних працівників про необхідність пройти ВЛК.
Сприяти проходженню медогляду: допомогти з документами, надати час або відпустку.
Переконатися, що працівники виконали вимогу закону, щоб уникнути їхньої втрати та можливих проблем із ТЦК.

Своєчасне інформування та підтримка співробітників у проходженні ВЛК допоможе уникнути юридичних ризиків і зберегти кадровий потенціал вашої компанії. Пам’ятайте, що відповідальність за організацію та контроль цього процесу лежить як на працівниках, так і на роботодавцях.

Наш адвокат Андрій Новак прокоментував для УП Життя, які ризики несе цей процес для бізнесу.

Звертаємо увагу: годину тому повідомили про реєстрацію законопроєкту, який передбачає продовження строків проходження ВЛК для обмежено придатних до 05 червня 2025. Втім, це не змінює та не скасовує тих ризиків, які існують наразі. Адже це поки лише на рівні обіцянок. Тому не радимо відкладати вирішення питання – краще подбати про це якнайшвидше.

Юридична спільнота має ще одну нагоду розвивати свої знання та навички завдяки Третьому муткорту із суддівської етики.

Захід організовує Фундація DEJURE разом із Вищим антикорупційним судом за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. До складу суддів увійшла й наша Анна Калинчук, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань.

Що таке муткорт із суддівської етики?

Це практичне змагання для студентів-правників, які хочуть розібратися в тонкощах дисциплінарної відповідальності суддів, навчитися захищати або оскаржувати позиції в таких справах та вдосконалити ораторські навички. Учасники матимуть змогу попрацювати з реальними фабулами та здобути унікальний досвід роботи з суддями та експертами.

Хто може взяти участь?

Запрошуються студенти-правники, аспіранти або студенти дотичних спеціальностей. Команди можуть складатися з 2-4 учасників, незалежно від курсу чи університету.

Як зареєструватися?

Реєстрація триває до 27 січня 2025 року (включно). Це сьогодні!

Деталі за посиланням: forms.gle/vhdjQHRLTPtrCbNW8. Фабула та правила змагань доступні тут: dejuremootcourt.webflow.io/2025.

Анна Калинчук — правозахисниця з бездоганною репутацією, чий професійний шлях надихає:

захист бізнесу, який допомагає підприємцям зберігати свої права та інтереси в умовах викликів сучасності;
членство в Раді громадського контролю при НАБУ;
робота в департаменті люстрації Міністерства юстиції;
представництво pro bono потерпілих у справі нападу на Катерину Гандзюк та успішне відстоювання вироку в справі Кагарлика.

Нещодавно Анна взяла участь у голосуванні Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, де здобула підтримку 6766 голосів.

Ми пишаємося внеском Анни в розвиток юридичної спільноти та підтримуємо студентів, які прагнуть вдосконалювати свої знання й навички!

Miller Law Firm стала на захист 12-річної дівчинки з Білої Церкви

Дівчинка постраждала від групового знущання підлітків: її били по черзі, залякували, розпилювали в обличчя перцевий балончик, забрали телефон і навіть вимагали гроші. Підлітки хотіли залякати дівчинку, щоб вона мовчала про їхні вчинки.

Це страшна історія, але ми не залишимо її одну. Наша команда юристок та юристів взялася за цю справу pro bono – безоплатно, щоб допомогти дитині та притягнути всіх винних до відповідальності.

Особливо важливо, що ця дівчинка – з родини військових, які захищають нашу країну. Її тато і брат воюють за свободу України, а ми, своєю чергою, зробимо все, щоб їхній тил був у безпеці. Ми вдячні її родині за службу та розуміємо, наскільки важливо підтримувати тих, хто бореться за нашу спільну перемогу.

Що ми вже робимо?

Ми працюємо з поліцією, вивчаємо всі матеріали та аналізуємо обставини. Наразі поліція затримала лише одного підозрюваного, тоді як участь інших начебто не бачить. Сподіваємося, що це лише початок роботи поліції.

Проте ми не зупинимося, поки всі, хто був причетний, не постануть перед законом.

Навіть якщо деякі нападники не досягнули 16 років, закон має свої механізми впливу на них. Крім того, за законом батьки теж мають нести відповідальність за те, як виховали дітей.

Чому це важливо?

Ця справа – не лише про одну дівчинку. Це про нас як суспільство. Якщо ми хочемо, щоб діти росли у безпеці, маємо показати, що жорстокість і насильство завжди матимуть наслідки.

Дівчинка постраждала, але вона сильна. Ми хочемо, щоб вона знала: справедливість існує, і є люди, які готові її захищати.

Разом до справедливості

Ми вдячні кожному, хто висловив підтримку. Дякуємо за вашу небайдужість – разом ми доведемо, що в нашій країні є місце для доброти та закону.

Справу ведуть наші адвокати Анна Калинчук та Євгеній Скуратівський – професіонали, які вже допомогли багатьом у складних ситуаціях.

Якщо у вас є запитання або інформація про цю справу, напишіть нам пошту: pr@millerlawfirm.ua.

Внутрішні розслідування в Компанії

На базі освітньої платформи Legal High School відбулася друга частина корпоративного навчання для юристів агрохолдингу KERNEL, де партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Artem Krykun-Trush провів тренінг для колег про внутрішні розслідування в компанії.

Слухачами лекції були понад 25 провідних юристів та керівників юридичних департаментів Kernel з усієї України.

Внутрішні розслідування в компанії - Артем Крикун-Труш

Наш партнер на власних практичних прикладах розповів про:

можливі типи інцидентів в компанії та як їх виявити;

канали повідомлень про інциденти та роботу з працівниками-викривачами;

внутрішні політики з комплаєнсу та внутрішніх розслідувань, які дозволяють уникнути претензій щодо захисту персональних даних та оглядати робочі телефони й комп’ютери компанії;

підготовку та планування внутрішнього розслідування;

особливості інструментів корпоративних розслідувачів, зокрема, інтерв’ю з працівниками, OSINT, копіювання та огляд електронних носіїв тощо;

А також:

складання звіту за результатом розслідування;

прийняття управлінських рішень за результатом розслідування та взаємодія з органами правопорядку;

аналіз причин та умов інциденту, а також комплаєнс-заходи для їх усунення.

Ми дякуємо юристам KERNEL за активність, безліч питань і чудові позитивні відгуки!

Примітка: вже другий рік поспіль дослідники національних рейтингів визнають Miller Law Firm лідерами у сфері комплаєнсу. Ми як ніхто знаємо, наскільки чутливі для репутації бізнесу будь-які внутрішні інциденти, тому наші розслідування ідеально поєднують високу конфіденційність, багаторічну унікальну експертизу й досвід, а також розуміння мови й стандартів міжнародного бізнесу.

Загальне