Справа про самозахист Сергія Стерненка: прокурор підтвердив тиск та втручання у справу з боку ОП та Генпрокуратури

Прокурор, який у 2020 році вів справу активіста та відмовлявся підписувати йому підозру, повідомив суду про тиск під час розслідування з боку Офісу Президента. Йдеться про вказівки з боку заступника голови ОП Андрія Смирнова про переслідування Стерненка. Також прокурор зазначав про «злив» частини матеріалів справ проросійському журналісту Анатолію Шарію та проросійському діячу, першому ексзаступнику глави Адміністрації Президента часів Януковича Андрію Портнову.

За словами прокурора, Смирнов тоді особисто контролював хід справи стосовно Сергія та наполягав повідомити йому про підозру. Прокурор відмовився це робити, оскільки вважав підозру Сергію невмотивованою. Як наслідок, керівництво змінило групу прокурорів, які вели цю справу. 

Свідок розповів також про тиск під час розслідування з боку Ірини Венедіктової. Тодішня очільниця Генпрокуратури обіцяла підписати підозру Стерненку у будь-якому випадку, навіть не ознайомившись з матеріалами провадження.  Крім  того, було згадано про упередженість інших прокурорів та слідчих у справі, а також левову частку доказів, які не доводять провину Сергія Стерненка, а навпаки ставлять під сумнів версію обвинувачення. 

Що це означає?

Свідчення прокурора підтверджують, що доказів винуватості Сергія у інкримінованих йому злочинах немає. Тобто розслідування справи відбувалося під тиском, що вплинуло на процесуальну самостійність і незалежність слідчих та прокурорів.

Ця інформація підтверджує версію сторони захисту — слідство не намагалося об’єктивно та неупереджено дослідити обставини справи, а лише притягнути до кримінальної відповідальності Сергія Стерненка.

Чому це важливо?

Справедливе й прозоре судочинство — це один з необхідних елементів сучасного, демократичного і правового суспільства. Контроль за дотриманням цього процесу покладається, насамперед, на народ, а далі вже суд. Чим якісніше ми будемо це робити, тим більше в Україні діятимуть принципи верховенства права. 

Що далі?

На наступному засіданні суд продовжить допити свідків сторони захисту стосовно обставин справи щодо самозахисту.

Нагадаємо, 24 травня 2018 року на Сергія Стерненка було скоєно напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників, один з яких внаслідок поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.

У цій справі Сергія Стерненка, окрім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Read More

Як міжнародне право захищає військовополонених?

На початку XXI світове товариство ще визнавало війну (передбачено статутом Ліги націй), як одну із можливостей вирішення конфліктів. З 1945 року світ не визнає війну, як спосіб вирішення суперечок, проте військові конфлікти стаються, і щоб якось прогнозувати їхній перебіг у 1949 році було прийнято 4 Женевські конвенції — так звані «правила війни». 

Женевські конвенції є дійсними і нині. Але те, що вони існують, не означає, що сторони  дотримуються їхніх норм. У цьому контексті спробуємо розібратися з порушеннями щодо українських військових, які вчиняють росіяни на конкретних прикладах.

Важливо, що право Женеви не вимагає від учасників визнання конфлікту — війною. Тобто будь-яка військова агресія та захист вже підпадають під дію правил і збройні сторони мають їх дотримуватися. На жаль, росія часто нехтує цими правилами та порушує взяті на себе зобов’язання. 

Повідомлення інформації про військовополонених

За правилами Женевської конвенції на початку конфлікту кожна сторона має заснувати Національне інформаційне бюро. Його головна задача — це збір усіма можливими способами та узагальнення даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих окупантами, зокрема, і з-поміж мирного населення з обох сторін воєнних дій.

В Україні цю роль виконує Український національний центр розбудови миру. Додатково на нейтральній території має бути створено Центральне агентство у справах військовополонених — зараз його роль виконує Міжнародний комітет Червоного Хреста. 

Між цими інститутами має відбуватися постійний обмін інформацією Йдеться про: 

  1. Особисті дані кожного військовополоненого: 
  • прізвище, ім’я, звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер
  • місце та повну дату народження
  • зазначення держави, від якої він залежить
  • ім’я батька, дівоче прізвище матері
  • ім’я та адресу особи, яку слід поінформувати
  • адресу, на яку можна для військовополоненого надіслати кореспонденцію
  1. Всі випадки переміщення, звільнення, репатріації, втечі, госпіталізації, смерті військовополоненого.
  1. Якщо можливо щотижня — інформацію про стан здоров’я тяжко поранених або хворих військовополонених.

Всупереч усім цим правилам, росія не створила в своїй країні інформаційне бюро та всіляко заважає роботі українського бюро та МКЧХ. російська сторона  не контактує з міжнародними організаціями, не передає інформацію та не допускає представників нейтральних організацій до зустрічі з військовополоненими, через що багато родин досі не знають де саме перебувають їх захисники, що з ними та чи живі вони взагалі.

Захист життя та здоров’я військовополонених, надання медичної допомоги, забезпечення побуту

Під час пресконференції оборонців Азовсталі вони розповідали, про жорстоке поводження в Оленівській колонії з в’язнями, особливо з бійцями полку Азов” та відсутність медичної допомоги. Вони були свідками або чули, як застосовували тортури щодо військових. Медичної допомоги їм не надавали. Після прибуття до колонії у них забирали особисті речі та всі медикаменти. Годували військових погано, через що вони були постійно голодні.

Стаття 13 Конвенції встановлює, що з військовополоненими необхідно  завжди  поводитися  гуманно. Зі свого боку гуманність забороняє:

  • вбивство
  • серйозні загрози здоров’ю (фізичне каліцтво, жорстоке поводження, тортури, биття електрикою, тощо)
  • медичні та наукові експерименти
  • залякування
  • цькування тощо

Статтями 15, 30 Конвенції закріплено, що всі військовополонені мають право на належнe медичну допомогу та умови тримання. Сторона, яка взяла в полон, має піклуватися про фізичний стан військовополонених, забезпечувати їх всіма необхідними ліками. 

А стаття 18 гарантує військовополоненим право на залишення особистих речей, в тому числі медикаментів, особистих документів та навіть відмітних знаків й знаки  державної  належності,  нагороди  та предмети, які мають насамперед особисту або суб’єктивну цінність.

Вимоги щодо харчування, яке має бути якісним, достатнім та різноманітним висуває ст. 26 Конвенції. Воно має бути таким, щоб запобігати втраті  ваги або  розвитку  недостатності  харчування. Також військовополонених забезпечують питною водою у   достатній кількості.

Додатково хочемо зазначити, що заборону вбивств, каліцтв та катувань та вимогу забезпечення комфортних умов утримання ще закріплено в Європейський конвенції з прав людини, а саме у ст. 2 «Право на життя», ст. 3 «Заборона катувань», ст. 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя». Для цього ЄСПЛ 23 серпня ще додатково наказав росії утриматися від протиправних дій щодо військовополонених та захисти всі їх права. 

Спілкування військовополонених із рідними

Багато рідних не спілкувалися із захисниками понад 2 місяці, а подекуди з моменту, як ті потрапили у полон. У військових відбирають мобільну техніку, забороняють телефонувати та відправляти листи рідним в Україну.

Військовополоненим дозволено листуватися. Листи й поштові картки мають пересилати найшвидшим способом,  який є у держави,  що тримає  в  полоні. Це право закріплено ст. 71 Конвенції

На жаль, Конвенція давно не оновлювалася, тому не містить жодних положень щодо мобільного зв’язку, але виходячи із самої сутності права мати зв’язок із рідними, право дзвонити у військовополонених теж є. 

Також ст. 72 встановлює, що військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими   способами   пакунки,  індивідуальні  та  колективні,  з їжею,  одягом,   медикаментами, книгами, музичними інструментами чи спортивним інвентарем тощо. 

Ці ж вимоги закріплені Європейським судом з прав людини. У своїх позиціях суд неодноразово вказував, що ст. 8 Європейської конвенції захищає право на переписку, яке може бути обмежене тільки у надзвичайних ситуаціях. 

Суд над військовополоненими

На початку стало відомо про рішення суду самопроголошеної ДНР «засудити» громадян Великої Британії та Марокко, які воювали за Україну, а також можливий суд над військовими з Азовсталі у Маріуполі.

Женевська конвенція забороняє  судові процеси над військовополоненими за саму участь у збройному конфлікті за захист своєї чи іншої держави. Їх можуть засуджувати лише за вчинення індивідуальних та умисних злочинів, які переслідуються законом держави, що їх утримує та за порушення правил та заборон Женевської конвенції.

Військовополонені, що постають перед судом, продовжують користуватися захистом Конвенції, зокрема, ст. 13, про яку розповідали вище. Військовополонені користуються правом на ефективний захист, мають право на  допомогу вибраного ними адвоката та не зобов’язані  визнавати будь-яку вину. 

Важливо, що ст. 87 та 102 встановлює правило, за яким військовополонених можна судити лише за ті діяння та присуджувати покарання тільке таке, як і військовим держави-утримувача. 

Водночас росія визнала спеціальний полк «Азов» — терористичною організацію, намагаючись вивести їх за межі міжнародного гуманітарного права, що явно не підпадає під вимоги конвенції. І додатково перекладаючи обов’язки утримуючої сторони на квазіутворення “ДНР”, вона намагається зняти з себе обов’язок відсутності смертної кари, яка існує за «законами» «ДНР». Таким чином нашим захисникам загрожує умисне вбивство. 

Також право Женеви говорить, що полонені можуть постати лише перед судами, які забезпечать «основні загальновизнані гарантії незалежності та неупередженості». Водночас, військовополонених планують судити в ДНР та ЛНР. Квазіутворення, що не визнані у світі, які не є підписантами міжнародних угод про захист прав та свобод людей. Тобто їхні суди не можуть розглядатися в світі принципів правової держави, і будь-які їхні рішення будуть порушеннями Конвенції. 

До 16 вересня росія продовжує нести обов’язки визначені Європейською конвенцією, вона здійснює ефективний контроль (спеціальний термін, який визначає, хто насправді має владу на певній території) за ДНР, ЛНР та іншими окупованими територіями, тому для неї досі діє заборона на «смертну кару» та обов’язок забезпечити всім особам під її юрисдикцією «Право на життя», в тому числі нашим військовим. 

Проте росія і підконтрольні їй території та утворення порушили майже всі можливі правила і заборони права Женеви та продовжують нехтувати міжнародним порядком, а гуманітарні міжнародні організації не завжди є ефективними у цій війни. 

Для розв’язання цієї проблеми треба продовжувати тиснути на росію та її предстаників, змушуючи виконувати взяті на себе зобов’язання. Важливо постійно фіксувати ці порушення, всіма можливими засобами та висвітлювати їх як у засобах масової інформації, так і в усіх можливих міжнародних органах, зустрічах, конференціях. І звісно збирати докази цих порушень, для майбутніх трибуналів над рф. 

Read More

Постанова VS протокол про адміністративне правопорушення

1. Яка різниця між постановою і протоколом про адміністративне правопорушення?

Є два види документів, які працівник патрульної поліції має право оформити щодо водія — це постанова або протокол у справі про адміністративне правопорушення. 

Постановою водія одразу притягують до відповідальності. Протокол лише фіксує порушення, а питання про винуватість чи невинуватість вирішує суд. 

Буде це постанова чи протокол — залежить від правопорушення.  

2. Коли складають протокол про адміністративне правопорушення, а коли виносять постанову?

Наприклад, за ДТП без потерпілих або відмову пройти огляд на стан сп’яніння на водія складають саме протокол.

Якщо порушено правила проїзду перехрестя, проігноровано сигнали світлофору, наприклад, або немає «автоцивілки» — складають саме постанову, де вказують розмір штрафу, який потрібно сплатити протягом 15-ти днів.

3. Чи треба підписувати протокол про адміністративне правопорушення або постанову?

У постанові чи протоколі водію пропонують підписатися у відповідній графі, до якої водій, як особа, яку притягують до відповідальності, може внести свої пояснення чи заперечення.

Важливо розуміти, що відмова підписувати протокол чи постанову та незгода зі змістом таких документів — це різні речі. 

4. Що буде, якщо відмовитися від підпису?

Якщо водій відмовляється проставити підпис, то інспектор патрульної поліції не дає копію протоколу чи постанови. 

Після відмови поставити підпис у протоколі, оригінал з копією, який мав отримати водій, надійде до суду. З ним можна буде ознайомитися. Але не факт, що після складення матеріалів до протоколу не будуть внесені додаткові дані.

Після відмови в отриманні постанови, інспектор повинен надіслати її за місцем проживання водія. Проте, невідомо коли така постанова надійде до водія поштою, якщо взагалі надійде. Без наявної постанови водій не зможе ні сплатити суму штрафу, ні оскаржити його.

5. Як оскаржити?

Протокол про адміністративне правопорушення разом з доказами буде розглядатися в суді. Винесену ж постанову інспектора поліції можна буде оскаржити в суді протягом 10 днів.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Бізнес у безпеці: зареєстрована торговельна марка як основа успіху

Христина Унгурян, юристка практики захисту бізнесу юридичної компанії «Міллер»

Питання захисту інтелектуальної власності в Україні нині як ніколи популярне. Запуск стартапу, розробка високотехнологічного продукту завжди поєднані з створенням об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, торговельними марками. Саме торговельна марка захистить бізнес від недобросовісної конкуренції та допоможе просувати продукт. На прикладі резонансної справи проілюструємо, як від реєстрації торговельної марки може залежати не тільки впізнаваність бренду, а і його безпека.

Нещодавно проти Кім Кардашьян було подано позов щодо незаконного використання торговельної марки. Це не перша судова тяжба за участі світового бренду. Але ця справа особлива тим, що ілюструє складність боротьби маленького бізнесу з великою компанією, власницею якої є публічна особа з багатомільйонною аудиторією. Крім того, справа матиме значення для подальшої реєстрації торговельних марок з використанням позначення «skkn», яке і призвело до судової тяганини. 

Розбираємося у ситуації з позовом проти зірки, розглянувши основні аргументи сторін.

Передісторія судової тяжби

Близько року тому Кім Кардашьян запустила новий бренд догляду за шкірою «SKKN by Kim», який відразу зіткнувся з юридичними проблемами. Виявилося, що словосполучення «SKKN» уже використовує інша компанія для розпізнавання в бізнесі краси. Компанія Beauty Concepts володіє торговельною маркою (далі — ТМ) «SKKN+».

У своєму позові, поданому до федерального суду Нью-Йорка 28 червня, компанія Beauty Concepts стверджує — рік тому їй стало відомо, що Кім Кардашьян (а саме її юридична особа — компанія Kimsaprincess Inc.) планує запустити нову лінію догляду за шкірою під брендом «SKKN та/або SKKN BY KIM». На думку Beauty Concepts логотип нової лінійки Кім Кардашьян дуже схожий на їхній власний логотип «SKKN+», який вона використовує ще з 2018 року для власного салону краси, надання spa-послуг та догляду за шкірою. 

Компанія Beauty Concepts також зазначає, що вона попередньо зверталася до компанії  Кім Кардашьян із проханням відмовитися від своїх планів щодо використання позначення з найважливішими елементами логотипу Beauty Concepts, а саме літер «SKKN». Однак відповідач не припинила використання бренду SKKN та SKKN BY KIM, ігноруючи права Beauty Concepts на вказану ТМ.

Тому торік у грудні компанія Beauty Concepts подала два заперечення до Апеляційної комісії Бюро патентів та торговельних марок США на реєстрацію чотирьох торговельних марок Кім Кардашьян. Компанія Beauty Concepts, посилаючись на свою раніше подану заявку на реєстрацію вказувала, що реєстрація ТМ Кім Кардашьян може їй суперечити. Однак, суперечку не вдалося вирішити на рівні органу реєстрації торговельних марок.

Для довідки: в Україні також існує процедура подання заперечень проти заявок на реєстрацію торговельної марки. Такий механізм дає можливість попередити порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку, права на яку виникли раніше та запобігти можливому судовому процесу

Судова тяжба

У поданому позові компанія Beauty Concepts відстоює своє право на торговельну марку «SKKN+» на основі постійного використання з 2018 року у комерційній діяльності. Компанія, яка першою використовує ТМ, має право на неї за загальним правом без її офіційної реєстрації. Особливістю такого захисту торговельної марки є те, що її можна використовувати тільки в географічній зоні, де власник надає послуги чи продає товари.

Наприклад, компанія Beauty Concepts надає професійні послуги салону краси у Брукліні, Нью-Йорк. Тому її права на використання торговельної марки «SKKN+» за загальним правом буде поширюватися тільки на штат Нью-Йорк.

Посилаючись на загальне право на ТМ компанії Beauty Concepts  доведеться надати суду багато доказів, які б підтвердили — торговельна марка «SKKN+» успішно використовувалася вже чотири роки, про неї відомо споживачу і вона вирізняється з-поміж інших.

Компанія Beauty Concepts наголошує — вони маленький локальний бізнес, який знищить світовий бренд, якщо вони не захистять свої права на торговельну марку. І хоча, вони згодні, що ТМ Кім Кардашьян не ідентична їхній, але достатньо схожа, щоб споживач міг їх сплутати. Більше того, шукаючи в пошукових системах словосполучення «SKKN+» споживач насамперед натраплятиме на «SKKN by Kim», не знаходячи сайту компанії Beauty Concepts. 

Компанія Beauty Concepts висуває претензії щодо порушення Кім Кардашьян прав на ТМ, недобросовісну конкуренцію, порушення принципів ділової практики. Крім цього, вимагає: 

  • заборонити використання ТМ «SKKN by Kim»
  • відкликати вже подані заявки на реєстрацію, що містять слова «SKKN»
  • відшкодувати збитки, включно з компенсаційними збитками 
  • вилучити отриманий прибуток
  • штрафні санкції

Представники ж компанії Кім Кардашьян ж заявляють — це просто спосіб виманити гроші маленької компанії у великої під приводом порушення її прав. Звісно ж, великій компанії простіше заплатити кілька мільйонів доларів і укласти мирову угоду, ніж вступати в судову тяжбу. Але цього разу  так не спрацює. Вимоги Beauty Concepts, за словами адвоката відповідача абсурдні, адже компанія хибно вважає, що володіє ексклюзивними правами на товарний знак зі словами «SKKN» для всього, що стосується ринку краси, косметики, волосся чи нігтів. Хоча Beauty Concepts користується торговельною маркою, вузько обмеженою послугами догляду за шкірою обличчя, які пропонуються в одному місці — Бруклін, Нью-Йорк.

Підсумовуємо юридичні аргументи сторін. 

Компанія Beauty Concepts:

  • заявляє про захист права на основі загального права, оскільки використовує ТМ «SKKN+» для свого бізнесу з 2018 року
  • за нею першість у поданні заявки на реєстрацію ТМ, так як заявка компанії Beauty Concepts була подана на два дні швидше, ніж заявка відповідача

Компанія Kimsaprincess Inc:

  • використовує ТМ «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts ТМ «SKKN+»
  • заявляє, що словосполучення «SKKN» є грою букв слова «skin» (укр. «шкіра») має описовий характер і не може ексклюзивно належати одному власнику щодо всього, що стосується краси і догляду за шкірою

Спираючись на основні умови надання правової охорони торговельним маркам, спробуємо визначити наскільки переконливі аргументи сторін спору — компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

Як в українському, так і в американському законодавстві при реєстрації торговельних марок важливо те, що:

1.  Торговельна марка охороняється у тому вигляді, в якому її подано на реєстрацію.

2. Торговельна марка охороняється тільки у тих класах товарів чи послуг, щодо яких її було зареєстровано (за Міжнародною класифікацією товарів і послуг — Ніццька класифікація).

3. Дата подання заявки на реєстрацію торговельної марки визначає, хто звернувся першим за правовим захистом свого позначення. Тому у реєстрації торговельної марки за заявкою, поданою навіть на один день швидше за заявку, що йшла після, і чимось схожу на першу, може бути відмовлено.

4. Не можуть одержати правову охорону торговельні марки, які складаються лише з описових позначень. Тобто, які не дають конкретного розуміння про виробника чи товар, а описують його чи його властивість.

Оцінюємо аргументи сторін спору компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

1.      Визначаємо чи схожі візуально торговельні марки компанії Beauty Concepts та компанії Kimsaprincess Inc.  

Загалом, вони не дуже схожі, якщо брати до уваги чорний фон першого позначення та відмінність у шрифтах. Але не все так просто: по-перше компанія Beauty Concepts у заявці на реєстрацію торговельної марки вказала, що позначення складається з напису «SKKN+», а чорний колір представляє фон і призначений лише для затінення та не заявляється, як ознака знака. Шрифти кожної з торговельних марок хоча і відрізняються, але обидва досить прості, читабельні і сприймаються як такі, що містять спільні елементи — букви «SKKN».

Отже, побоювання компанії Beauty Concepts щодо плутанини брендів досить обгрунтоване, особливо при пошуку назв бізнесу в інтернеті чи присвоєння хештегів.

2.  Дати подання заявок на реєстрацію торговельних марок та обрані класи

30 березня 2021 року компанія Kimsaprincess Inc через представника подала чотири заявки на реєстрацію торговельної марки «SKKN by Kim» у різних класах, пов’язаних з виробництвом та продажем товарів для догляду за шкірою. Зокрема, класи 3/5/10 стосуються виробництва товарів — парфумів та засобів по догляду за шкірою, косметики, лікувальних лосьйонів та кремів для лікування дерматологічних захворювань, масажерів для обличчя тощо.

Компанія Beauty Concepts подала заявку на реєстрацію ТМ «SKKN+» торік 28 березня у класі 44 — послуги салонів по догляду за шкірою, spa-послуги, послуги салону краси.
 

Послуги чи товари, для яких реєструють торговельну марку, наведені у Ніццькій класифікації (міжнародна класифікація товарів та послуг). Система групує діяльність бізнесу у 45 класів (класи 1-34 включають товари, а класи 35-45 —  послуги) і дає можливість вибирати сферу діяльності бізнесу.

Під датою подання заявки на реєстрацію торговельної марки розуміють фіксацію відповідним органом, що реєструє торговельні марки, дату подання заявки на реєстрацію ТМ.

Якщо просто — компанія Beauty Concepts в основному надає послуги у сфері догляду за шкірою, а компанія Kimsaprincess Inc виготовляє товари у сфері догляду за шкірою, для реєстрації торговельних марок це абсолютно різні класи і абсолютно різна діяльність.

Аргумент компанії Kimsaprincess Inc. щодо використання ТМ зі словосполученням «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts — один із найсильніших у спорі, попри те, що компанія Beauty Concepts подала свою заявку на реєстрацію торговельної марки першою.

3.  Чи є словосполучення «SKKN» описовим, яке без використання додаткових позначень не дає торговельній марці розрізняльності?

Основне призначення торговельної марки — відрізняти товар чи послугу одного бізнесу від іншого. Тому ця здатність має бути достатньою, щоб споживач розумів про який бізнес товар чи послугу йдеться. Чи має слово «шкіра» (анг. анг. «skin» та похідне «skkn») достатню розрізняльну здатність, щоб споживач розумів про який бренд говориться? Так не здається. Втім логотип Кім Кардашян і компанії Beauty Concepts мають у своєму складі не тільки словосполучення «SKKN», але і додаткові розрізняльні позначення: компанія Beauty Concepts додала до торговельної марки знак «+», а компанія Kimsaprincess Inc. заявляє позначення з «BY KIM», яке прямо вказує на власника бренду.

Втім, основа обох торговельних марок саме словосполучення «SKKN» за яке і йде боротьба. Очевидно, що слово «skin» чи похідні SKKN чи SKN широко використовують бренди для просування косметичних продуктів чи послуг.

Тобто, основним твердженням, яке позивачу доведеться довести, а відповідачу спростувати — чи словосполучення «SKKN» просто описує продукти та послуги по догляду за шкірою, чи дане словосполучення у такому вигляді є достатньо відмінною, щоб стверджувати, що одна компанія має бути її виключним власником. Але оскільки, словосполучення «SKKN» дуже схоже на слово «skin», яке є описовим, торговельні марки з таким позначенням не можуть належити виключно одному власнику.

Цікавий спір, який матиме правозастосовне значення у схожих справах, і участь у ньому зірки світового масштабу робить його ще більш захопливим. Тепер не лише юристи та патентні повірені стежать, чим все закінчиться, а і прості фанати обох брендів.

Read More

Наша компанія захищає інтереси Акордбанку у справі проти Альфа-Банку щодо купівлі-продажу іноземної валюти

Господарський суд Києва розгляне справу за позовом АТ «Альфа-Банк» до ПуАТ «Акордбанк» про спонукання вчинити дії. Йдеться про перерахунок 8 млн дол. на його користь замість 228 047 264 грн. Тобто за курсом 28,5 грн за 1 долар США. 

Справа стосується виконання зобов’язань за угодою від 22 лютого цього року, тобто укладеною до початку повномасштабної війни в Україні. 

Суддя Господарського суду Києва Л. М. Шкурдова вирішила погодитися з позицією Альфа-Банку, що цей спір є немайновим (не підлягає майновій оцінці), і відкрила справу за сплаченим судовим збором — 2 481 грн замість належних 868 350 грн. 

Справу почнуть слухати 20 вересня. І питання сплати судового збору ми порушимо першим у судовому засіданні. Розгляд справи має відбуватися тільки після того, як АТ «Альфа-Банк» сплатить судовий збір у повному розмірі. Правила мають бути єдиними для всіх. 

У чому суть справи? 

22 лютого між клієнтами нашої компанії та Альфа-Банком було укладено угоду про продаж 8 млн дол. США за 227 876 800 грн. 24 лютого сторони мали здійснити обмін валютами, тобто: Альфа-банк мав викупити свої 8 млн дол. США, проте уже за 227 990 424 грн (на 113 624 грн дорожче).  

24 лютого року після початку повномасштабного російського наступу, уповноважений представник Альфа-Банку повідомив, бо установа не зможе виконати свого обов’язку по купівлі у Акордбанку 8 млн дол. іноземної валюти за 227 990 424 грн.

Угодою між банками встановлено, що перемовини сторін є офіційним, оскільки вести їх можуть уповноважені особи за довіреностями, обмін якими відбувся сторонами. Тобто у ПуАТ «Акордбанк» не було підстав перераховувати на рахунок АТ «Альфа-Банк» коштів, оскільки свою частину угоди останній би не виконав. Цивільний кодекс України у цьому випадку також на боці нашого клієнта. 

У зв’язку з тим, що АТ «Альфа-Банк» 5 травня  через спеціальну банківську систему SWIFT сам визнав цю угоду скасованою, а у оборотно-сальдовій відомості за травень 2022 року, що подається до НБУ, та є загальнодоступною — підтвердив, що на його балансах відсутня заборгованість за своп угодами (угода, укладена між банками). 

Цікаво, що позов до суду було подано 29 липня цього року. 

Окремо варто звернути увагу на походження АТ «Альфа-Банк». Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб-порталі НБУ , учасниками банку є Андрій Миколайович (40,9614%), Михайло Фрідман (32,8632%) та Пьотр Авен (12,4018%). Усі є громадянами країни-агресора, яка 8 років веде війну проти України. 

Також не варто забувати і про обмеження, які були введенні Нацбанком власною постановою від 24 лютого 2022 року стосовно транскордонних операцій. Ці обмеження було запроваджено для запобігання непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану. 

Угода, укладена між нашим клієнтом та Альфа-Банком стосувалася саме до транскордонної, адже кошти фінустанова мала отримати на рахунки американського банку. Нашому клієнту не було надано інших реквізитів (наприклад, відкритих у АТ «Альфа-Банк» на території України). 

Чому це важливо?

Ця справа стосується не тільки спору двох банків, що мають суперечку за виконання договору. Вона стосується справи, у якій стороною є банк із російськими власниками (більше 86% АТ «Альфа-Банку» належать резидентам країни-резидента), який не мав наміру залишати кошти в Україні, зважаючи на платіжні реквізити за угодою, та банку із виключним українським капіталом, який виконав свою частину угоди до повномасштабного вторгнення рф на території України. 

«Ця справа має значення з точки зору ведення гри за правилами. Не можна одного дня стверджувати про те, що ти не можеш виконати умови угоди, як це було зроблено АТ «Альфа-Банк», а потім забирати свої слова назад через подання позову до суду та намагатися збагатитися за рахунок валютного коливання. Ми не дозволимо маніпулювати фактами та розповідати напівправду в умовах війни»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук
Read More

Як новий закон про держстатистику вплине на бізнес?

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5886 про офіційну статистику. Документ розроблено на базі рамкового регламенту Євросоюзу, що дозволяє максимально наблизити українську сферу статистики до європейського законодавства. 

Що це означає? 

Законопроєкт передбачає створення ІТ-платформи, де можна швидко завантажити, отримати і розповсюдити дані. Тобто в Україні запрацює єдина система офіційної статистики онлайн. Законопроєкт вступає у дію з 1 січня 2023 року.

На кого поширюється?

  • Органи державної статистики  та їхні працівники
  • Інші державні органи, які проводять статистичні спостереження (підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань статистики )
  • Респонденти (ФОП, юридичні особи та їх підрозділи, фізичні особи)
  • Користувачі офіційної державної статистичної інформації

Закон передбачає створення спеціальної ради з питань статистики. Її обов’язок — консультувати з усіх статистичних питань.

Як це стосується бізнесу?

При проведенні статистичних спостережень бізнес зобов’язаний: 

  1. Безкоштовно, у визначені строки подавати органам держстатистики достовірну інформацію, зокрема, з обмеженим доступом, і дані бухобліку. Юридичним особам заборонено подавати паперові звіти для збору статистичних даних.
  1. Забезпечувати вільний доступ працівників органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики до первинних документів.

Респонденти мають право знати, які первинні дані про них будуть збирати у процесі статистичних спостережень, з якою метою, як, ким і де будуть використані. Ці дані будуть охоронятися згідно статті 30 Закону, ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних систем» та ЗУ «Про захист персональних даних». 

Отримати доступ до статистичних даних можна буде через: 

1) офіційні сайти держустанов 

2) ЗМІ 

3) на особистий запит людини чи компанії 

Ця платформа значно полегшить життя бізнес-спільноти, адже отримати та надіслати дані можна буде у рази швидше. Вся інформація буде у онлайн-доступі, що значно економить час.

Read More

Справа про самозахист Сергія Стерненка: свідок підтвердив попередню підготовку нападу 

Суд розпочав допит свідків сторони захисту у справі про самозахист активіста і волонтера Сергія Стерненка. 

Першим допитували свідка, який перебував у колі спілкування одного з нападників Кузнецова І.В, який у результаті загинув. Свідок повідомив, що бачив Кузнецова десь за тиждень до нападу на Сергія. За словами нападника, йому обіцяли 1000 доларів за тиск на якогось «нацика». На кого саме Кузнецов планував «натиснути» — свідок не знає. Ці свідчення прямо спростовують версію обвинувачення щодо умисного вбивства українським активістом. 

Інформація від свідка підтверджує, що основним мотивом дій Сергія у момент нападу був захист власного життя і здоров’я, а також життя і здоров’я його дівчини. На небезпечне посягання та загрозу для життя і здоров’я вказує характер дій Ісайкула та Кузнецова І.В. під час нападу і їхня попередня підготовка. Оскільки напад був несподіваний, Сергій його не очікував. 

Така версія узгоджується з доказами сторони захисту та доводами свідка, що підтверджує необхідність реалізації права на самозахист та демонструє невинуватість нашого клієнта Сергія Стерненка. 

Чому це важливо?

У той момент поки наші військові захищають нас на полі бою, ми маємо можливість продовжувати жити у правовій та демократичній державі. 

Громадянське суспільство за свій обов’язок має натомість забезпечувати контроль над розглядом такої резонансної справи. У солідарність до наших захисників необхідно не допустити порушення верховенства права та вимагати справедливого розгляду стосовно Сергія Стерненка, який має активну громадянську позицію та допомагає нашій армії. 

Що далі?

На наступному засіданні суд продовжить допити свідків сторони захисту, які відповідатимуть на запитання стосовно обставин справи щодо самозахисту.

Нагадаємо, 24 травня 2018 року на Сергія Стерненка було скоєно напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників, один з яких внаслідок поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.У цій справі Сергія Стерненка, окрім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Read More

Коли гуманітарна допомога перестає бути «гуманітарною»: що треба знати, щоб убезпечити себе від звинувачень у розкраданні? 

Україною прокотилася хвиля скандалів, пов’язаних зі спробами притягнути до кримінальної відповідальності волонтерів за нібито продаж гуманітарної допомоги. 

Аналізуємо, у яких випадках волонтер може потрапити в халепу і стати підозрюваним у  злочині через торгівлю гуманітаркою та даємо поради, як діяти законно, щоб цього уникнути.

Що з’ясовуємо? 

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за продаж гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпоряджання таким майном для отримання прибутку. Злочином вважаються такі дії з гуманітарною допомогою на суму від 434 175 грн.

У період воєнного стану покарання за такий злочин — від 5 до 7 років з конфіскацією майна.

Складно аналізувати конкретну справу без доступу до матеріалів кримінального провадження, орієнтуючись лише на заяви учасників. Тому ми будемо розглядати не конкретні кейси, а ключові проблеми, з якими стикалися волонтери.

У чому суть? 

Волонтери завозять в Україну товар, призначений для допомоги військовим, за спрощеною процедурою як гуманітарну допомогу. 

Це пришвидшує митну процедуру та звільняє від сплати мита. Може йтись про значні суми (приклад, за авто 2019 року випуску з двигуном на 2000 куб. см, яке коштувало в ЄС 20 тис. євро доведеться додатково сплатити понад 6 тис. євро мита та податків).

Гуманітарна допомога — це добровільна безоплатна допомога у грошовій чи натуральній формі (виконання робіт чи надання послуг), пожертвування, надані з гуманних мотивів як від українців, так і іноземців.  Тобто це те, що передає благодійник, наприклад військовим, безоплатно. 

Якщо товар ввозять в Україну як гуманітарку за спрощеною митною декларацією, але передають отримувачу за гроші — цей товар перестає бути гуманітарною допомогою. 

Проте ми маємо випадки, які можна трактувати по-різному: 

  1. Людина, яка хоче отримати допомогу від волонтера, вносить йому чи його фонду благодійне пожертвування. У такому випадку виникне закономірне питання — якщо сплата благодійного внеску є обов’язковою умовою надання благодійної допомоги, то чи не є це завуальованим продажем товару? Якщо так, то декларування цього товару як гуманітарної допомоги було безпідставним. Варто було або ввозити це в Україну не як гуманітарну допомогу, або не ставити залежності між сплатою благодійного внеску та отриманням допомоги.  
  1. Людина прямо надає волонтеру гроші для того, щоб він придбав товар, і завіз його в Україну для конкретного отримувача. Вважаємо, що це все ще можна вважати гуманітарною допомогою у вигляді надання послуги з придбання і доставки авто. Наприклад, коли в умовах воєнного стану військовий підрозділ не може самостійно придбати автомобіль, але хтось має можливість профінансувати придбання, а волонтер — організувати купівлю. Проблема в тому, що це можна не відрізнити від продажу авто конкретній людині волонтером. Тому у правоохоронців може виникнути таке ж запитання, як і попередньому пункті.
  1. Як у другому варіанті волонтер купує товар для конкретної людини за гроші конкретного пожертвувача, але і бере за це відсоток за надання послуг. Можна слушно зауважити, що благодійна організація може відводити до 20 % своїх коштів на адміністративні витрати. Але якщо йдеться про комісію з конкретної людини за придбання конкретного товару, то швидше йдеться про продаж автомобіля, а не про благодійну допомогу.

Саме у таких випадках найбільше шансів стати підозрюваним у справі про торгівлю гуманітарною допомогою. 

Як себе убезпечити? 

Найбільш безпечною є позиція, коли волонтером чи волонтерською організацією взагалі не ставиться в залежність одне від одного надання благодійної допомоги конкретній особі і сплата благодійного внеску конкретною особою. 

Звісно багато волонтерів отримували повідомлення на кшталт: «У мене є гроші, але я не знаю де купити бронежилет своєму чоловіку/батьку/брату який воює, тому давайте я віддам ці гроші вам, а ви мені бронежилет». 

Враховуючи практику, відповідь на це прохання: «Я, як волонтер/наша волонтерська організація, не продаємо товари, а надаємо допомогу безоплатно в порядку пріоритетності за чітко визначеними критеріями (такі критерії мають бути викладені письмово). Тому залиште заявку, а ми її розглянемо з урахуванням черговості, пріоритетності та ресурсів. 

Надання чи ненадання вами благодійного внеску не впливає на отримання благодійної допомоги. Хоча безперечно я/ми завжди раді наданню благодійної допомоги за реквізитами і використаємо її для придбання ще більшої кількості корисних речей для наших військових».  

Як волонтерським організаціям документувати ввезення та передачу товарів гуманітарної допомоги?

Для уникнення пастки продажу гуманітарної допомоги, яку ввозять за спрощеною процедурою, важливим є письмова фіксація. Тобто волонтерська організація: 

  • має отримати відповідного листа від отримувача товарів з найменуванням та кількістю товарів
  • передати акт приймання-передачі товарів від волонтера отримувачеві
  • назва і кількість товарів, які були в першому зверненні, має збігатися з позиціями в акті

Що стосується товарів, які може бути ввезено за спрощеною процедурою, за наявності гарантійного листа від військової частини або іншого уповноваженого органу. 

Процедура в загальному та ж сама: 

  • лист від отримувача про необхідність певного товару, гарантійний лист та акт приймання-передачі 
  • номенклатура товарів має збігатись у трьох документах 
  • звітування у такому випадку покладається на кінцевого отримувача (військову частину), який має повідомити Державну службу експортного контролю про кількість та назву товарів
Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Суди відновили розгляд справ активістів та захисників України

На початку вересня відновлюють судові засідання у справах наших підзахисних, громадських активістів та військових  — Сергія Стерненка, Сергія Філімонова, Олексія Білковського та Петра Олексюка. Команда Міллера захищає їхні права на умовах pro bono. Нагадуємо коротко у чому суть справ, щоб ви могли стежити за ходом судових процесів.  

Справа про самозахист Сергія Стерненка

У цій справі наші адвокати захищають українського активіста Сергія Стерненка, на якого 24 травня 2018 року було скоєно третій напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників. Один із них внаслідок отриманого поранення помер. Прокуратура обвинувачує Стерненка в умисному вбивстві. Наша позиція у справі — Сергій Стерненко не перевищував межі необхідної оборони, а обвинувачення проти нього є безпідставним та має політичний характер. 

До початку повномасштабної війни у справі було досліджено докази обвинувачення та майже всі письмові докази захисту. Ми на підтвердження наявності політичного тиску у справі (); обвинувачення щодо обставин смерті одного з нападників () та , що вилучений ніж не є холодною зброєю (). Відтепер суд має перейти до допиту свідків захисту.

У цій справі Сергія Стерненка, крім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Справа учасників акції протесту «Не чуєш? Побачиш!» під ОПУ

Адвокати нашої компанії Масі Найєм та Ілля Воробйов захищають двох активістів — Сергія Філімонова, якому інкримінують хуліганство (ч. 4 ст. 296 КК України) та Олексія Білковського, обвинуваченого у хуліганстві (ч. 4 ст. 296 КК України) та умисному пошкодженні чужого майна (ч. 2 ст. 194 КК України). 

Торік у березні 7 активістам повідомили про підозру після мітингу на підтримку Сергія Стерненка та всіх українських політв’язнів. Печерський райсуд Києва відновив розгляд справи щодо учасників акції протесту та призначив проведення підготовчого судового засідання. Ми вважаємо, що кримінальне провадження підлягає безумовному закриттю через закінчення строків досудового розслідування. Саме таку позицію наші адвокати будуть доводити у суді.

Сергій Філімонов та Олексій Білковський нині мобілізовані та боронять Україну на фронті.

Засідання відбудеться о 12:45 22 вересня. Суд вирішуватиме чи можливо розпочати розгляд справи по суті. 

Детальніше про помилки прокурорів та обставини кримінального переслідування учасників акції читайте у колонці для видання «Українська правда» радника кримінальної практики Іллі Воробйова ().

Справа ветерана АТО Петра Олексюка

Йдеться про вимогу хабара за присвоєння інвалідності. Кримінальне провадження порушили проти лікаря відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони Валерія Наумова та голови Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктора Чернявського. Медиків обвинувачують у тому, що вимагали у ветерана АТО Петра Олексюка 1500 доларів (). За ці гроші вони готові були розглянути документи та присвоїти йому групу інвалідності за поранення, отримане у зоні бойових дій.

На попередніх судових засіданнях захист обвинувачених подав клопотання про закриття справи та повернення прокурору обвинувального акту через невідповідність вимогам процесуального закону. Прокурор попросив час для ознайомлення та підготовки процесуальної позиції.

Наша позиція — такі клопотання захисту є безпідставними, необґрунтованими та спрямовані виключно на створення формальних передумов для затягування процесу. Ми зі свого боку будемо покроково досягати справедливості у цій справі та доводити обґрунтованість пред’явденого обвинувачення.

Судове засідання заплановано на 10:00 12 вересня у Печерському суді Києва. 

Ви можете підтримати нас на Patreon www.patreon.com/millerlawfirm. А ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів та захищати українських військових. 
Read More

«Обслуговування» кредитів під час війни: чи йдуть банки назустріч? 

Навесні Верховна Рада внесла зміни до законодавства, що регулює відносини між банками, іншими фінустановами та їхніми клієнтами. Це допомогло пристосувати ринок фінпослуг до умов воєнного часу, надавши відповідні гарантії. В умовах війни, безробіття й рецесії економіки питання штрафів, відсотків річних та пені не втратили своєї актуальності. Правила стосуються як кредиту, так і споживчого кредиту, а також застосовуються до позики.

Як це працює? 

На період дії воєнного чи надзвичайного стану та ще 30 днів після їхнього скасування:

  • Позичальників звільнено від сплати нарахованих інфляційних втрат та 3% річних (або інших відсотків річних, встановлених договором). Курс валют за останніх пів року зріс майже на 50%, а отже кредит міг би збільшитися в рази. Тому така «заморозка» значно спрощує життя боржникові. Проте це не передбачає можливість не сплачувати основну суму боргу —– «тіло кредиту».
  • Відсотки за користування кредитом нараховувати будуть. Такі проценти не є штрафними санкціями, а тому повертати їх потрібно.
  • Кредитору заборонено вимагати з боржника сплачувати неустойку за кредитом — штраф або пеню за невчасну сплату внеску. Вже нараховану суму кредитор зобов’язаний списати.
  • Сплачувати інші платежі, передбачені кредитним договором, теж не потрібно. Зазвичай, це додаткові та часто замасковані платежі, які повинен компенсувати  позичальник на користь банку. 
  • Банк не може збільшувати змінювану («плаваючу») процентну ставку за користування кредитом, якщо користувач прострочив споживчий кредит (єдина можливість згідно з законом — це ч. 4 ст. 1056-1 ЦКУ, тобто прописаний у кредитному договорі порядок розрахунку змінюваної ставки).
  • Заборонено виселяти людей з осель, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти.
  • Зупиняється реалізація права на предмет іпотеки. Тобто банк не може у позасудовому порядку забрати в боржника майно на підставі іпотечного застереження або договору про задоволення вимог іпотекодержателя. 
  • Припиняється продаж предмета іпотеки та реалізація предмета іпотеки на електронних торгах.

Ці зміни не стосуються договорів, укладених після дня набрання чинності закону (17 березня), або за договорами, до яких вносили зміни щодо: 

1) продовження строків виконання зобов’язань 

2) зменшення розміру відсотків 

3) зменшення розміру штрафних санкцій

Нацбанк також запровадив пом’якшення щодо учасників фінринку та рекомендує фінустановам проводити реструктуризацію боргів та надавати кредитні канікули. 

«Законодавчі спрощення полегшують економічні наслідки  повномасштабної війни Зменшення заробітку та подекуди втрата роботи вимагає адекватної реакції з боку центрального банку та інших банківських установ. Дозвіл повертути людям кредит тоді, коли у них з’явиться  можливість — найкраща тому запорука»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Read More