Цю заяву, ми оприлюднюємо на прохання та за згодою нашої клієнтки Лілії Авер’янової, матері Андрія Пільщикова («Джуса»).
Сьогодні, 25 серпня 2025 року, друга річниця загибелі Андрія Пільщикова («Джуса») — льотчика, Героя України. Андрій став для тисяч людей символом мужності й змін у нашій армії, був одним із найпомітніших амбасадорів появи F-16 в українському небі.
Його матір, Лілія Авер’янова, два роки вона живе з болем утрати сина. І нині вона звернулася з проханням поділитися тим, що їй ще доводиться переживати через дії слідчих ДБР.
Що сталося:
11 липня слідчі Державне бюро розслідувань прийшли до квартири пані Лілії з обшуком без ухвали суду, пославшись у протоколі на «невідкладний випадок» у справі Віталія Шабуніна.
За підсумком вони забрали лише копії документів на квартиру пані Лілії — інформацію, яку можна отримати з державного реєстру за кілька кліків.
Одночасно з обшуком у пані Лілії, слідчі ДБР проводили слідчі дії за участі Віталія Шабуніна в іншому місці.
Простими словами чому це неправильно:
Без суду — лише у двох крайніх випадках. Закон дозволяє обшук без ухвали тільки коли рятують життя/майно або переслідують підозрюваного «по гарячих слідах». У нашій ситуації не було ні порятунку, ні переслідування: слідчі ДБР були з Віталієм Шабуніним в іншій локації, а «рятувати» копії документів на квартиру — абсурд.
Обшук — це одне з найжорсткіших втручань в права людини. До мами полеглого Героя прийшли без рішення суду, ще й заради паперових копій. Це надмірно, непропорційно та без належних підстав. Обшук — це крайній захід і останній крок. Спершу — прохання надати документи, потім — ухвала суду на тимчасовий доступ. Лише коли це неможливо та є негайний ризик — дозволений обшук і то за рішенням суду.
Такі дії б’ють по гідності. Держава має ставитися до родин полеглих з особливою повагою. Натомість «діалог» правоохоронців із пані Лілією почався з обшуку в її домі. І це на тлі того, що ДБР уже два роки розслідує авіакатастрофу, в якій загинув Андрій, і за весь цей час жодної офіційної розмови правоохоронців з мамою не відбулося. Починати спілкування з мамою Героя з обшуку неприйнятно. Так бути не може.
Наша відповідь:
Ми, команда адвокатів Miller, представляємо пані Лілію pro bono та вже зробили такі кроки:
Ми допомогли пані Лілії отримати офіційний статус потерпілої у провадженні щодо авіакатастрофи, в якій загинув Андрій. Це запускає належну процесуальну комунікацію, право вимагати доступу до матеріалів, оцінювати процесуальні дії та отримувати відповіді по суті.
Ми звернулися до ДБР по офіційні пояснення щодо підстав «невідкладності» та дій під час обшуку. Станом на 25 серпня 2025 року відповіді немає — тобто навіть тут матір Героя залишають без пояснень.
Ми подали заяву про кримінальне правопорушення до Офісу Генерального прокурора та добиватимемось правової оцінки дій усіх посадових осіб, які увійшли до квартири пані Лілії без судової ухвали.
Якщо реакції не буде, ініціюємо подальші перевірки та звернення в межах національних і міжнародних механізмів захисту прав людини, щоб рішення щодо цієї ситуації було не формальним, а змістовним.
Пані Лілія виховала Героя. Наш обов’язок захистити її гідність і право на справедливість.
Сьогодні прокуратура провела масові слідчі дії проти освітян Теофіпольської громади на Хмельниччині. 9 директорів закладів освіти та 6 бухгалтерів отримали повідомлення про підозру у кримінальній справі про тарифи на опалення.
Суть справи: У 2021-2022 роках ціни на газ та енергоносії зросли в рази. Щоб діти не мерзли в школах, місцева влада затвердила річний тариф з щомісячною оплатою. Заклади освіти уклали договори на постачання тепла та оплатили рівно за ту кількість тепла, яку вони отримали.
Прокуратура вважає це завданням збитків державі, оскільки в літні місяці (травень-липень) тепло не постачалося, а оплата була.
Що відбувалося сьогодні:
15 одночасних обшуків
15 клопотань про застосування найм’якшого запобіжного заходу
13 пустих протоколів обшуків без будь-якого вилучення речей чи документів
Чому це важливо розуміти: освітян підозрюють у злочині, який нібито скоєно через підписання договорів на опалення. Такі дії не створюють загрози для суспільства чи розслідування.
Підозрювані — досвідчені працівники освіти, які не ухиляються від слідства.
Отримавши статус підозрюваного, людина автоматично зобов’язана приходити на виклик слідчого та виконувати його законні вимоги.
Тому у цій ситуації застосування будь-якого запобіжного заходу не має сенсу. Навіть найм’якшого: особистого зобов’язання (коли людина обіцяє дотримуватись певних правил під час розслідування).
Наша позиція: бачимо роботу на мас-ефект та гонитву за показниками замість якісного розслідування. Три роки тому наші клієнти вирішували питання опалення шкіл в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії. Діти мали навчатися в теплі. За це їх тепер безпідставно назвали злочинцями.
Ми забезпечимо професійний захист кожного клієнта. Оскаржуватимемо кожне процесуальне порушення чи протиправне рішення.
Сьогодні ми повернулись із прекрасного міста Теофіполь, це на Хмельниччині. Ми будемо захищати тих, хто вклав багато років свого життя у виховання нового покоління — директорів шкіл та представників місцевої громади.
Сідайте зручно, розповімо декілька цікавих деталей.
Почнемо з області, вона дуже відома тим, що неабияка кількість прокурорів отримали статус особи з інвалідністю ще й другої групи. Один із яких — волочиський окружний прокурор, який санкціонував цю справу і він якраз і має інвалідність 2-гої групи, але коли відбувся скандал, пішов в ТЦК, на сьогодні звільнений. Інший прокурор був в процесі оформлення інвалідності, але не встиг.
Тепер трішки про місто Теофіполь. Це давнє українське поселення, відоме з 1420 року, яке вже понад шість століть стоїть на перехресті історії та боротьби. Тут громада завжди об’єднувалася у часи випробувань — від козацьких повстань до сучасної війни. Наші клієнти під час повномасштабного вторгнення зробили все від себе залежне, аби діти в школах не мерзли. І зробили це в межах закону.
І ось про справу. Що ж сталось?
Директори шкіл, працівники установ та посадові особи селищної ради ухвалювали рішення, щоб діти не мерзли у класах і щоб освітній процес не був зірваний, адже ціни на газ та інші енергоносії в опалювальний період 2021-2022 рр виросли в рази.
У зв’язку з цим, щоб зменшити фінансове навантаження на бюджет громади Виконком в кінці грудня затвердив новий тариф, розрахований на 12 місяців 2022 року, зі щомісячною оплатою. Якщо звести все разом, то комунальне підприємство по факту отримало оплату рівно за ту кількість тепла, яку поставило згідно з принципом розрахунку тарифу.
Що побачили слідчі та прокурори?
Що державі завдали збитків, бо в травні, червні й липні по факту не було постачання тепла, а оплата була.
Все було б нормально, розслідування вже триває три роки та могло б ще довше. Але слідчі та прокурори почали тиснути на тих, хто давав освіту, хто шукав рішення, щоб нове покоління навчалось в теплі, і знаходив ці рішення в межах закону. Це про нецензурну лайку, про невдоволення, що люди скористались статтею 63 Конституції України, і за це були окремі зустрічі з погрозами.
Ми просимо прокуратуру і слідчих лишатись людяними до тих, хто в тому числі їх дітей виховували.
Адвокати Міллер захищають члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ветерана російсько-української війни та учасника бойових дій Володимира Луганського.
Це рішення стало важливим сигналом від суду. Під час засідання суддя прямо запитував прокурора, чи розглядалися інші версії подій – можливо, необережність, шахрайство з боку університету, а не злочин Володимира Луганського? Суддя чітко дав зрозуміти, що на цьому етапі для стороннього спостерігача підозра виглядає обґрунтованою лише за найнижчим можливим стандартом, і слідство ще має довести, що це не була добросовісна помилка Луганського та посадових осіб суду, особливо з огляду на зміни в законах та роз’яснення Міносвіти 2014 року.
Ми не можемо погодитися навіть з таким рішенням слідчого судді та оскаржимо його до Апеляційної палати вищого антикорупційного суду, адже:
Володимир Луганський не робив жодних ініціативних та проактивних дій, а також не мав і не міг мати жодних повноважень, щоб самому собі нараховувати будь-які доплати. Коли він надавав диплом (разом з іншими документами) до відділу кадрів – він ще навіть не був суддею!
Він самостійно написав і захистив наукову роботу, яка перевірена на плагіат. Але через можливе шахрайство з боку МАУП та зміни у законодавстві, він, як і багато інших обманутих здобувачів МАУП був впевнений, що його диплом доктора філософії є офіційним документом, визнаним державою.
Як тільки у 2024 році Міносвіти дало роз’яснення, що його диплом не є документом державного зразка, Володимир Луганський самостійно ініціював повернення всіх отриманих доплат.
Так само не було підстав для будь-якого запобіжного заходу, адже ризики відсутні. Протягом всіх 7 місяців публічного розслідування Володимир Луганський повністю співпрацював зі слідством:
З’являвся на виклики без повісток по телефонному дзвінку.
Надав детальні показання спочатку як свідок, а потім як і підозрюваний.
Не перешкоджав слідчим діям, навіть безпідставним обшукам, та надав повний доступ до свого телефону для огляду.
Проактивно передав детективу копію своєї особової справи, яку, як виявилось, слідство не мало та “не знайшло”.
Чому ця справа про маніпуляції, поверховість та тиск?
Справа Володимира Луганського яскраво ілюструє, як поєднання емоційної лексики, передчасних звинувачень, маніпулятивного висвітлення фактів, юридичної поверховості та публічного тиску свідомо створює виключно негативний портрет особи. Використання візуальних маніпуляцій, як-от фотоколажі з грошима, та замовчування важливих позитивних аспектів біографії, зокрема військових заслуг добровольця, ветерана та учасника бойових дій, підривають принцип презумпції невинуватості. Такий односторонній підхід спричиняє демонізацію особи та формування упередженої думки, становить загрозу справедливому судовому процесу та довірі до державних інституцій в атмосфері надмірного публічного тиску.
Ми ініціативно просили суд забезпечити онлайн-трансляцію засідання (посилання у коментарях), щоб кожен міг сам побачити всі аргументи сторін.
Слідкуйте за нашими оновленнями!
У наступних дописах ми детально відповімо на ваші запитання та розкажемо про грубі порушення та упередженість з боку обвинувачення. Наприклад, як прокурор намагалася ввести суд в оману щодо контракту між клієнтом та МАУП, використовувала показання Луганського як свідка проти нього ж як підозрюваного, та як “обґрунтовувала” ризики тим, що ветеран, який воював за Україну, може “перейти гори” або “сховатися на окупованих територіях”! Це лише частина того, що свідчить про низький рівень підготовки справи обвинуваченням.
Сьогодні ВАКС вдруге встав на бік сторони захисту Георгія Логвинського та відмовив задовольнити клопотання сторони обвинувачення про проведення спеціального досудового розслідування (in absentia) щодо Георгія Логвинського — відомого адвоката, правозахисника, колишнього народного депутата та екс-віцепрезидента ПАРЄ.
Це вже четверта перемога команди захисту у цій справі: два клопотання — про заочний арешт і спецрозслідування — слідчі судді ВАКС відхили вже двічі кожне. Загальний рахунок: 4:0 на користь захисту (і 6:0, якщо рахувати повернення з апеляції на новий розгляд).
Це безсумнівно рекорд для судової практики ВАКС.
Детальний розгорнутий коментар згодом на нашій сторінці.
Сьогодні під час судового засідання Іллі Лапіну раптово стало погано. Лікарі екстреної допомоги, яких конвой викликав прямо до зали суду, не просто оглянули комбата, а взяли всі медичні документи зі справи про інвалідність та цілий пакет хронічних захворювань.
Лікар досі перебуває з ним.
Що сталося?
О 14:30 суд мав розглянути клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу на м’якший. Причина – важкий стан здоров’я. У Лапіна 3 група інвалідності, хронічні хвороби, проблеми з легенями. Ще на засіданні апеляційного суду Ілля Лапін повідомив суду та прокурора, що у камері СІЗО сокамерники йому спеціально уступили ліжко на другому поверсі під вікном, щоб він міг періодично його відкривати та вільно дихати.
Останні тижні Ілля Лапін перебуває у стаціонарі СІЗО через суттєве погіршення стану здоровʼя.
Але, знаючи це, прокурор сьогодні зробив усе, щоб затягнути розгляд. Він тягнув до вечора, щоб першим розглянули його клопотання про продовження варти, а не клопотання захисту про зміну варти на більш мʼякий запобіжний захід.
А коли суддя нарешті взялася за питання зміни запобіжного заходу, прокурор раптово заявив судді усний відвід. Причина незрозуміла. Він навіть не зміг пояснити, в чому він має сумніви у неупередженості судді.
Що це означає?
Прокурор просто виконав наказ «згори» – тримати Лапіна за ґратами, незважаючи на його стан. Його життя і здоров’я опинилися під загрозою. Суддя не мала вибору – це перший відвід прокурора, його довелося поставити на розгляд окремо і перервати засідання на невизначений строк.
Це вже не просто зловживання правом з боку прокурора. Це може стати вироком для життя і здоровʼя Іллі Лапіна.
Шевченківський суд розглянув скаргу адвокатів Miller Law Firm, які ведуть справу мера Ірпеня Олександра Маркушина, та зобов’язав слідчих Державного бюро розслідувань (ДБР) розпочати розслідування дій секретарки Ірпінської міської ради Анжели Макеєвої та державної реєстраторки в Білогородській сільраді щодо незаконного привласнення повноважень виконуючої обовʼязки міського голови Ірпеня.
Що це означає?
ДБР має розпочати розслідування дій секретарки міськради Анжели Макеєвої, яка незаконно привласнила повноваження виконувачки обовʼязків міського голови, та державної реєстраторки, яка внесла відповідні відомості.
Слідчі перевірятимуть законність дій всіх учасників цього злочину.
Ми добиватимемось притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Нагадаємо, що сталося?
24 січня – міський голова Ірпеня Олександр Маркушин своїм розпорядженням ініціює службове розслідування та відстороняє секретарку міськради Анжелу Макеєву.
27 січня – ухвалою суду самого Олександра Маркушина відстороняють від виконання обов’язків міського голови.
29 січня – вже відсторонена Анжела Макеєва приходить до державної реєстраторки у Білгородській сільраді та намагається «переписати» на себе повноваження мера.
Цього ж дня о 16:00 – держреєстраторка, не маючи законних підстав та минаючи належні процедури, в позаробочий час отримує ухвалу від судді про відсторонення Олександра Маркушина та вносить до реєстру інформацію, що незаконно наділяє Макеєву повноваженнями діяти від імені Ірпінської міської ради, у тому числі підписувати договори.
Після цього, незаконно привласнивши повноваження виконувачки обов’язків міського голови, Анжела Макеєва одразу відсторонила від займаної посади начальників відділу земельних ресурсів та юридичного відділу, а також виключила з реєстру юристів міськради, які були уповноважені представляти інтереси територіальної громади та багато інших незаконних розпоряджень та рішень.
Фактично це призвело до того, що наразі міськрада не має офіційних представників, які можуть захищати інтереси громади, зокрема у позовах щодо незаконного заволодіння земельними ділянками під забудову.
Більше деталей про ці дії – у нашій новині на Facebook-сторінці.
Чому це важливо?
Ця ухвала – ще один важливий крок до справедливості у справах незаконного привласнення владних повноважень та можливих зловживань посадовців. Факти та хронологія подій вказують на скоординовані дії секретарки Ірпінської міськради та державної реєстраторки, які дозволили Анжелі Макеєвій незаконно оголосити себе керівницею міста. Оперативність внесення змін до реєстру, порушення процедури та узгодженість дій викликають серйозні питання. Це не випадковість, а схема, яка могла б залишитися непоміченою, якби не ретельний юридичний аналіз. Тепер ці дії стануть предметом розслідування і наша команда зробить усе, щоб винні не уникли відповідальності.
Дякуємо всім, хто слідкує за цією справою та підтримує громаду Ірпеня та мера Ірпеня Олександра Маркушина. Разом – до справедливості!
Якщо у вас є запитання щодо цієї справи, пишіть, будь ласка, на пошту pr@millerlawfirm.ua.
Це мер міста-героя Ірпеня, який із першого дня повномасштабного вторгнення не просто лишався у місті, а й очолив сили Територіальної оборони. Розгорнув евакуацію залізницею та автобусами, врятував десятки тисяч мешканців. Він залишався в Ірпені навіть під час часткового захоплення російськими військами й не покидав його, доки мешканці потребували допомоги. Після вигнання окупантів із Київщини Маркушин відновлював знищене водопостачання, електрику, дороги. Залучив міжнародні фонди, партнерські міста та благодійників, щоб відродити з руїн свій рідний дім. До Ірпеня приїздили високопосадовці з Європи, США, Канади, Азії, Японії, які на власні очі побачили масштаби руйнувань і надали фінансову підтримку. Як неодноразово відзначали українські високопосадовці та посли, саме завдяки діям Маркушина громада вистояла в найтяжчі дні й нині є лідером відбудови та символом відродження України після війни.
У чому підозрюють мера Ірпеня?
Державне бюро розслідувань та Київська міська прокуратура підозрюють Олександра Маркушина у тому, що він начебто організував власний незаконний виїзд за кордон у серпні 2022 року. Слідство кваліфікувало цю “блискучу” версію як тяжкий злочин за частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України (“Незаконне переправлення осіб через державний кордон України”).
Що було насправді?
Мер Ірпеня їздив за кордон, щоб забрати дрони для військових, а також із наміром відвідати сина в Італії, якому тоді виповнювалося 2 роки. Олександр Маркушин — єдиний опікун свого маленького сина, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. Тому навіть якби він не їздив за дронами, то мав повне право у серпні 2022 виїжджати за межі країни як батько-одинак. І в серпні 2022 року, і зараз батько, який самостійно виховує дитину до 18 років має повне право перетинати кордон.
Мер Ірпеня їздив за кордон, щоб забрати дрони для військових, а також із наміром відвідати сина в Італії, якому тоді виповнювалося 2 роки. Олександр Маркушин — єдиний опікун свого маленького сина, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. Тому навіть якби він не їздив за дронами, то мав повне право у серпні 2022 виїжджати за межі країни як батько-одинак. І в серпні 2022 року, і зараз батько, який самостійно виховує дитину до 18 років має повне право перетинати кордон.
Нічого. Немає ні події, ні складу злочину. Навіть у якійсь паралельній реальності, якби мер Ірпеня незаконно перетнув кордон, то це було б виключно адміністративне порушення — частина 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення зі штрафом максимум 8500 гривень та строком давності у два місяці. Не кажучи вже про очевидну малозначність та відсутність шкоди суспільству.
Але це не заважає правоохоронцям майже п’ять місяців розслідувати цей “надскладний злочин” з вересня 2024 року. Це також не завадило слідчій судді Печерського суду Світлані Гречаній відправити Маркушина в СІЗО з заставою у 30 мільйонів гривень!
Взяття під варту — це виключний запобіжний захід, який застосовують лише тоді, коли більш м’які заходи (особисте зобов’язання, поруки, домашній арешт, застава) не здатні нівелювати ризики для розслідування. За практикою Європейського суду з прав людини такий захід варто застосовувати до суспільно небезпечних осіб (терористів, бандитів, убивць), однак точно не до людини, яка не те що від слідства, а й від військ ворога не втекла.
Те саме із заставою. Навіть для тяжкого злочину максимальний розмір застави за законом — це трохи більш як 233 тисяч гривень. Серйозно говорити про те, що тут є “виключний випадок” для мільйонної застави не можливо. Цим так званим “злочином” мер Ірпеня навіть збитків нікому не завдав.
Cui bono? (Кому це вигідно?)
У суді Олександр Маркушин прокоментував журналістам, що, на його переконання, справа ДБР замовна та припускає, що у такий спосіб відомий забудовник та ексмер Ірпеня Володимир Карплюк намагається відсторонити його від посади напередодні критично важливої сесії для його мільйонних бізнес-інтересів. На цій сесії депутати мають розглянути питання скасування оренди землі під незаконним будівництвом житлового комплексу “River Port” – це надання реєстрації незаконному ринку на заплаві, до яких має відношення пан Карплюк. За цікавим збігом обставин, ДБР та прокуратура вказують, що Володимир Карплюк є свідком у цій справі, який надав докази “злочину” Олександра Маркушина.
Олександр Маркушин не підозрюваний?
Також на ознаки політичного переслідування вказує той факт, що підозру Олександру Маркушину підписав не прокурор Київської області Максим Крим, а виконувачка обов’язків Київської міської прокуратури Марія Вдовиченко. За законом про прокуратуру Київська міська прокуратура прирівняна до обласної, однак кримінальний процесуальний закон не дає права пані Вдовиченко підписувати підозру очільнику Ірпеня. Пункт 1 частини 1 статті 481 Кримінального процесуального кодексу України чітко та недвозначно вказує, що керівник обласної прокуратури повідомляє про підозру меру “в межах своїх повноважень”. Київська міська прокуратура та її очільниця не мають жодних повноважень до мера Ірпеня — це зона відповідальності Київської обласної прокуратури. Тому по факту Олександр Маркушин не має зараз статусу підозрюваного.
Чому ця справа важлива?
Ця справа виглядає як спроба знищити репутацію Олександра, який віддався Ірпеню та громаді під час та після бойових дій, відбудовував місто, привертав увагу світових лідерів до воєнних злочинів ворога, масштабів руйнувань цивільної та житлової інфраструктури, та активно підтримував українських військових.
Ми бачимо ознаки кампанії з дискредитації Олександра Маркушина з використанням правоохоронців та надуманих звинувачень. Такі дії дестабілізують роботу органів місцевого самоврядування, підривають довіру до органів правопорядку, ставлять під загрозу розвиток і безпеку громади під час повномасштабної війни.
Наші подальші дії:
Ми надамо оцінку діям усіх учасників цього процесу та не залишимо їх без належної процесуальної реакції. Наразі ми готуємось до судових засідань в Київській апеляції по запобіжному заходу та в Печерському суді, де слідчий з прокурором просять суд відсторонити Олександра від управління містом. Ми докладемо всіх можливих зусиль, щоб захистити права нашого клієнта та відновити справедливість.
Якщо у вас є запитання або інформація щодо цієї справи, пишіть на pr@millerlawfirm.ua. Прохання всі інформаційні запити направляти виключно до нас, як захисників Олександра Маркушина. Ми співпрацюємо з Ірпінською міською радою та надамо відповіді на всі питання.
Колегія суддів Верховного Суду не задовольнила касаційну скаргу Ігоря Гладковського і залишила в силі рішення апеляційного суду. Той раніше відмовив Гладковському-молодшому у позові до команди проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info.
У цій справі ми захищали права журналістки Лесі Іванової.
Про що йдеться?
Справа стосувалась захисту честі та гідності Гладковського, які нібито були порушені внаслідок опублікування журналістського розслідування. Позивач хотів визнати неправдивою не якусь конкретну частину інформації, а повністю весь сюжет журналістського розслідування.
Про що був сюжет журналістів?
У лютому 2019 року вийшов матеріал команди Bihus.Info про схеми розкрадання коштів в оборонній сфері . Одному із «головних героїв сюжету» — Ігорю Гладковському, сину колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, не сподобалось, що у сюжеті згадується його ім’я. Тому він вимагав у суді, щоб сюжет визнали недостовірною інформацією. А також спростували повідомлення про те, що «Ігор Гладковський є організатором корупційних схем», хоча така фраза навіть не звучала у сюжеті.
Що цьому передувало?
Наша сторона довела в апеляційному суді, що вимоги позивача щодо визнання недостовірною всієї інформації, поширеної у сюжеті, не можуть бути задоволені, адже різні вислови у сюжеті:
1) правдиві;
2) не стосуються позивача;
3) є оціночними судженнями.
«Ця справа вкотре доводить, що право журналістів на вільне поширення суспільно-важливої інформації є необхідним аспектом демократичного суспільства та підлягає безперечному судовому захисту»
коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Солом’янський суд Києва відмовив у позові про захист честі й гідності популярної блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни на Донбасі Анаталія Штефана з позивним «Штірліц» та Міністерства оборони.
Суд взяв до уваги, що блогерка є публічною особою (зважаючи на мільйонну аудиторію її підписників та особисті заяви про це) та прийшов до висновку, що висловлювання Штефана хоч і зачепили її почуття, однак були висловлені у пристойній формі та у виразах, прийнятних у спілкуванні людей. Крім того, слова є оціночними судженнями про певні події, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Про що справа?
Йдеться про фрагмент з відео за участю популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці — де майже 8 років тому український народ довів своє право на незалежність ціною сотні життів.
Якими були вимоги блогерки?
8-секундний уривок цього відео Штефан поширив на своїй сторінці у Facebook, разом із власним коментарем щодо побаченого. Маламан хотіла визнати ролик недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».
Що ще?
Також суд відмовив у задоволенні зустрічного позову, про який під час розгляду справи заявляв Штефан вже до Маламан. Йдеться про відеозапис, на якому блогерка коментувала ситуацію та охарактеризувала Штефана: «ганьбою української армії», «людиною, яка воює з мирним населенням», «провокатором і шахраєм» та «фальсифікатором». Ми просили визнати таку інформацію недостовірною та спростувати її.
Також була заявлена вимога в 300 тисяч гривень про відшкодування моральної шкоди, в разі задоволення якої Анатолій обіцяв спрямувати ці гроші на благодійність.
Наша позиція
«Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. Нашому клієнту, офіцеру ЗСУ, який втратив не одного друга та знайомого під час війни, було нестерпно чути слова блогерки, яка з-поміж України та сусідньої країни-агресорки зі сміхом вибирає останню. А знімають ролик на місці подій, під час яких загинули сотні людей. Ми пишаємося тим, що надаємо правову допомогу Анатолію Штефану, оскільки підтримка ветеранів та всіх захисників незалежності нашої країни для нас надважлива»
коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Наша компанія стала на захист Анатолія Штефана на умовах pro bono. Ми непохитні у своїй позиції щодо російської агресії і війни на Донбасі. Як громадяни своєї країни, ми не толеруємо підігравання пропаганді в будь-яких проявах.
Більше інформацію про цю справу ви можете прочитати тут:.
