Проведення перевірок ритейл-бізнесу

Важливі зміни щодо порядку проведення перевірок ритейлу

Зміни відбулись в сфері проведення перевірок ритейл-бізнесу, а саме державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, і для таких підприємств (Retail I FMCG), запроваджено наступні зміни:

  • Якщо товари не відповідають вимогам якості, замість штрафу бізнес зможе просто утилізувати цей товар (раніше необхідно було привести товар у відповідність до вимог, що створювало додаткові витрати і втрачалась можливість отримати прибуток від продажу такої продукції)
  • Перевірки відтепер можна знімати на фото й відео
  • Інспектори можуть запросити документи на продукцію лише тоді, якщо чітко встановлено, що продукція не відповідає вимогам до неї, несе якісь ризики або є небезпечною, а не в усіх випадках
  • Оплата всіх додаткових експертиз для перевірки товарів за рахунок держави, а не компанії
  • Зменшено штрафи (якщо бізнес є платником єдиного податку)

Зміни почнуть діяти з 21.12.2024, а тому до цього моменту в підприємців є час, щоб провести внутрішні аудити, та готуватися до візиту інспекторів, а щоб перевірка пройшла без штрафів, то залучайтесь підтримкою адвокатів завчасно.

Виняток: уже набрала чинності норма про застосування штрафу в 34 000 грн за повторне введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, упродовж 3 років після попереднього порушення (раніше повторним вважалося порушення, допущене впродовж 1-3 років після першого).

Read More

Агрорейдерство: чи можна зробити вигляд, що угоди не було і використовувати кошти контрагента?

Агробізнес — одна з пріоритетних галузей української промисловості. Але певні люди, схеми постійно блокують її розвиток. Переважно одні і ті ж: люди і схеми. 

Наша нова справа якраз про це. 

16 лютого Господарський суд Одеської області розгляне позов проти агропідприємства «Мрія», яке має скандальну славу далеко за межами Одещини. У 2010 році компанія уклала договір на поставку 5200 тон зерна і отримала передплату в майже півмільйона доларів, однак зерно так і не поставила і фактично привласнила собі кошти. «Мрія» належить родині колишнього депутата Одеської обласної ради, яка з легкістю відмовилася від зобов’язань перед контрагентом, розуміючи свою безкарність. 

У 2010 році підприємство «ВДС Інвест» — наші клієнти, заключили угоду з компанією Братінова про поставку зерна. І сплатили 3 млн грн передплати, але своє зерно замовник так і не отримав за невідомих причин. Очікування продовжувалось 7 років, компанія несла збитки і вирішила звернутись до суду, щоб стягнути з компанії Братінова відсотки за користування коштами, які були внесені як аванс.

У «Мрії» пішли на хитрість, і, для того, щоб не поставляти товар і не повертати гроші, звернулися до суду, щоб визнати договір з «ВДС Інвест» недійсним. У ході справи вони наводили різні причини не виконувати свої зобов’язання і змінювали власну позицію. Спочатку вони заявили, що директор «Мрії» не підписував договір, потім, що підписував, але в іншій редакції, потім взагалі, за їх словами, підписантом виявилась не уповноважена на це особа. Про всяк випадок закидали також про підробку та монтаж. При цьому, їх екземпляр договору кудись «магічно» зник.

За законом, якщо договір недійсний, контрагенти мають повернути один одному все, що отримали в рамках своєї угоди, але «Мрія» досі уникає зобов’язань перед партнером.

Зараз компанія «‎ВДС Інвест» хоче повернути безпідставно набуті кошти та компенсувати збитки за останні три роки. Ми допомагаємо їм у цьому. 

Ця справа для нас — питання принципу. Дії компанії «‎Мрія» — це, на жаль, класична схема, за якою в Україні досі працюють бізнеси «старої школи». З цим треба боротись, якщо ми хочемо розвивати економіку, промисловість. І державу загалом. Коли одна сторона угоди відмовляється виконувати свої зобов’язання і робить усе можливе для того, аби зробити вигляд, ніби цієї угоди взагалі не було, ми мусимо застосовувати механізми правової держави і усувати саму можливість такого правопорушення. 

Завтра беремо участь в першому засіданні по справі. А найближчим часом наш старший юрист Артур Лозіцький у своїй колонці розкаже про те, як захистити бізнес від подібних схем ще на етапі угоди.

Read More

Допомагаємо державі звільнити культурну спадщину Києво-Печерської Лаври від УПЦ МП

УПЦ МП не хоче повертати державі Києво-Печерську лавру: переходимо до захисту спадщини в суді.

На початку січня ми допомогли державі повернути Успенський Собор та Трапезну Церкву з Трапезною Палатою з користування УПЦ. А після вони позвались до суду, щоб скасувати перешкоди у користуванні спорудами. Справу почнуть розглядати 7 лютого. 

З 2016 року частина Успенського собору та Трапезна церква з Трапезною палатою перебували у почасовому безоплатному користуванні Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічого монастиря/Української православної церкви, на підставі укладених із заповідником договорів.

Споруди, про які йдеться, перебувають на балансі заповідника. Він і уповноважений укладати відповідні договори на користування культовими будівлями.

Наприкінці грудня заповідник повідомив, що термін дії договорів сплив і продовжувати їх на 2023 рік не будуть. Тобто на сьогодні у Києво-Печерської Лаври УПЦ немає юридичних  підстав користуватися Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою та доступу до них.

Та вона ігнорує цей факт.  Посилаючись на постанову Кабміну, яка нібито передбачає можливість користування культовими спорудами до кінця воєнного стану. Це не так, бо термін дії укладених договорів визначали на основі цивільного законодавства. Закінчився він 31 грудня 2022 року. І зараз не має жодних законних підстав бути продовженим. 

Успенський Собор та Трапезна церква з Трапезною палатою розташовані на території Національного заповідника «Києво-Печерської лаври» і є культурною спадщиною України. Десятки років вона була в користуванні московського патріархату. Коли, якщо не зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, поставити на цьому крапку? 

Чекаємо на початок слухань.

Read More

Кабмін оновив порядок бронювання працівників: пояснюємо, що змінилось

Від 27 січня діє новий порядок бронювання працівників для держави та бізнесу, що затверджений постановою КМУ №76. Тепер право на бронювання мають співробітники наступних категорій:

  1. Органів державної влади та місцевого самоврядування
  • Працівники, що займають посади категорій «А» та «Б» державних органів, повноваження яких поширюються на всю територію України (зокрема, міністри, їх заступники) – підлягають бронюванню без додаткових критеріїв (вік, звання, військово-облікова спеціальність)
  • Ті, хто не входить до цих категорій, бронюються у кількості 50% від кількості військовозобов’язаних зазначеного органу.
  1.  Компаній, що мають мобілізаційне завдання

Компанія має подати пропозицію на бронювання до органу, який видав відповідне мобілізаційне завдання та лист-обґрунтування необхідності бронювання. В ньому потрібно вказати посилання на рішення, яким прийнято виконання мобілізаційного завдання, дату і номер укладеного договору на його виконання.

Керівників та заступників таких підприємств бронюють незалежно від загальних критеріїв. 

  1. Компаній, що виробляють товари, необхідні для ЗСУ

Компанія подає пропозиції на бронювання та обгрунтування, вказуючи реквізити державного контракту на виробництво товарів на користь ЗСУ.

  1. Компаній, що є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення

Такий статус можуть отримати компанії, що відповідають мінімум трьом критеріям із переліку: 

  • Сума податків і зборів за звітний рік становить 1,5 млн євро
  • Сума надходжень за звітний рік становить понад 32 млн євро
  • Підприємство має стратегічне значення для економіки (перелік затверджений Постановою КМУ №83 від 04.03.15 р.)
  • Компанія має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади чи однієї з галузей національної економіки
  • Відсутність заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску на соціальне страхування
  • Заробітна плата вища за рівень середнього показника по регіону
  • Компанія-резидент Дія.City

Підприємствам паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, науки, спорту та медіа достатньо відповідати двом критеріям.

Надають цей статус центральні органи виконавчої влади або відповідні військові адміністрації.

У критично важливих для функціонування економіки та життєдіяльності населення компаніях можна забронювати до 50% військовозобов’язаних. Та за об`єктивного обґрунтування кількість можуть збільшити. 

До підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних працівників для бронювання не застосовуються

Який строк відстрочки передбачений? 

Держслужбовців можна забронювати до кінця мобілізації. Решту військовозобов’язаних — до 6 місяців. Терміни визначає Мінекономіки.

Що ще змінилось? 

  • Органи, які погоджують пропозиції на бронювання

З порядку прибрали Міністерство оборони, але додали Генштаб, СБУ, Службу зовнішньої розвідки. 

  • Порядок отримання витягів

Тепер компанія формує витяг з наказу за встановленою формою — він і є підтвердженням надання бронювання. Про отримання такого витягу працівник розписується у відповідному обліковому документі. У п’ятиденний строк після видачі витягу бронювання компанія надсилає до ТЦК та СП за місцем обліку такого працівника повідомлення про його бронювання. На підставі цього повідомлення працівника ставлять на спеціальний військовий облік, як заброньованого.

«Даний алгоритм бронювання є компромісним та враховує інтереси всіх сторін. Однак слід пам’ятати, що він поширюється на вищеперелічені критично важливі підприємства»,

коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.
Read More

Оцінка об’єкта перед інвестицією: як це убезпечить вас від рейдерства?

Наша компанія проводить due diligence. Запит на цю послугу росте разом з потребою у юридичній експертизі при проведенні бізнес-угод. 

Навіщо потрібен due diligence? Розповідаємо далі. 

Що таке юридичний due diligence?

Це процедура, коли об`єкт, в який ви збираєтесь інвестувати, на ваш запит оцінюють незалежні юристи. Перевіряють на предмет правового, податкового, фінансового становища. Так ви можете об’єктивно оцінити поточні і потенційні ризики, а не просто здогадуватися про них. 

Кому потрібен юридичний due diligence?

  • тим, хто планує придбати активи (зокрема, нерухомість, земельні ділянки під забудову чи з уже існуючими спорудами)
  • тим, хто планує продаж або купівлю бізнесу в рамках злиття, поглинання чи партнерства

Що ми перевіряємо під час юридичного due diligence? 

– права продавця на активи

– ризики виникнення претензій та позовів щодо активів

– наявність дозвільної документації

– права на об’єкти інтелектуальної власності

– структуру організацій та повноваження дочірніх компаній

– порядок випуску акцій

– розподіл дивідендів і майна організацій

Як due diligence застрахує вас від рейдерських захоплень? 

Пояснимо на прикладі кейсу нашого клієнта — Словацького дому. Ми провели due diligence для офісної будівлі площею майже 6 тис. кв. м. Все перевірили, вивчили, зафіксували. За рік рейдери переоформили будівлю за вже припиненими зобов’язаннями і спробували її відібрати у нашого клієнта. 

Завдяки тому, що ми попередньо усе перевірили, то змогли аргументовано відстояти права клієнтів у суді.

Тому така оцінка об’єкта — це ваша інвестиція не лише у бізнес, а і в спокій. 

Щоб отримати консультацію з приводу оцінки нерухомості перед покупкою, звертайтесь в особисті повідомлення.

Read More

Допомогли державі повернути Успенський собор та Трапезну церкву Національного заповідника «Києво-Печерської лаври» з користування УПЦ

Від імені нашої компанії, керівниця практики захисту бізнесу, адвокатка Ангеліна Климчук, увійшла до складу Комісії для приймання-передачі майна державній установі. 

Йдеться про повернення від Української Православної Церкви двох культових споруд, розташованих на території Заповідника, у зв’язку зі спливом договорів.

Ці договори було укладено ще у 2016 році і відповідно до умов, Успенський собор та Трапезна церква були передані у почасове безоплатне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічий монастир/Української православної церкви для проведення богослужінь та релігійних обрядів. 

Комісія розпочала свою роботу 2 січня цього року та займалася інвентаризацією майна, а також складанням акту технічного огляду двох будівель. 

До її складу увійшли як представники Національного заповідника, так і Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви. На засіданнях також були представники від Міністерства культури та інформаційної політики України. 

На останнє засідання комісії 5 січня не з’явився митрополит Павло, який мав підписати акт повернення будівель зі сторони УПЦ. Та відмова від такого підписання не є перешкодою для повернення державного майна. Відсутність митрополита Павла запротоколювали члени Комісії, а самі акти, підписані з боку Заповідника, будуть надіслані іншій стороні на ознайомлення. 

Робота Комісії забезпечила комплексний опис майна Успенського собору та Трапезної церкви, стан іконостасів, та ікон, іншого майна, що не можна відокремити від культових будівель (наприклад, Царські врата, люстри), щоб повернути його балансоутримувачу. 

«Оскільки одна зі споруд (Трапезна церква) є пам’яткою архітектури національного значення, дуже важливо дотримуватися процедури охорони та збереження пам’яток культурної спадщини. Лише цінуючи нашу історію, ми можемо боротися за майбутнє з чистою совістю»,

коментує керівниця практики захисту бізнесу, адвокатка Ангеліна Климчук. 
Read More

Міжнародний інвестиційний арбітраж як спосіб відшкодування збитків від рф: чим цей механізм відрізняється від національних судів?

Українські законодавці спільно з європейськими партнерами пропонують кілька механізмів відшкодування збитків з рф. Наразі триває обговорення створення компенсаційної комісії у США, країни планують створити такий механізм на прикладі конфлікту Кувейту та Іраку. 

Ухвалення резолюції ООН, запровадження Фонду відновлення України, законопроєкт, який має підписати президент — кроки, щоб стягнути кошти з росії, адже зрозуміло, що у добровільному порядку виплачувати збитки вона не буде.

Інвестори мають право захищати свої інвестиції на території інших країн. Усе завдяки попередньо укладеним між країнами-партнерами міжнародним інвестиційним угодам, двостороннім інвестиційним угодам або ж багатостороннім угодам. 

Між Україною та рф також існує угода про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Що передбачають ці угоди? 

У таких угодах країни мають право захищати свої інвестиції, прописувати як саме вони мають ставитись до міжнародних інвестицій інших держав та як будуть вирішуватися спори в міжнародному інвестиційному арбітражі. 

Україна зобов’язалася залучати та захищати інвестиції російського бізнесу, а рф — українського. Якщо держава завдала шкоди інвестиціям, вона зобов’язана компенсувати збитки.

Які переваги інвестиційного арбітражу над іншими засобами захисту, а саме національних судів?

  • Розмір компенсаційних збитків. Він буде більшим, аніж у національних судах, але і вартість звернення до інвестиційного суду — вища. 
  • Виконання рішення. Якщо країна визнала міжнародний інвестиційний арбітраж долучившись до міжнародних угод, то вона має певні зобов’язання, які має виконати. росія має інвестиційні зобов’язання перед Україною, тому має їх дотримуватися, а Україна має право на розгляд таких справ в інвестиційному арбітражі.
  • Позовна давність. Якщо збитки було заподіяно 5 або 10 років тому, то на відміну від ЄСПЛ та національних судів, ви маєте право на арбітраж.
  • Конфіденційність розгляду. Це дає сторонам забезпечити комерційну таємницю та попередити компенсаційні ризики. 
  • Сторони мають право самостійно обрати правила процедури вирішення. 

Чим арбітраж відрізняється від судового процесу? 

  • Ви маєте повне право обирати арбітрів.
  • Обирати місце розгляду справи та право, за яким справу будуть слухати. 
  • Якщо ви бажаєте дотриматися конфіденційності, то арбітраж це саме те, що вам потрібно. Міжнародний інвестиційний арбітраж є чи не найкращим рішенням, щоб уникнути розголосу та небажаної уваги до спору.

Чи є в України успішний досвід в арбітражі? 

  1. Україна вже має певний досвід в інвестиційному арбітражі проти росії. Варто згадати «Кримські справи» щодо анексії півострова. Не всі справи були успішними для українських інвесторів. Проте було встановлено, що відповідальність за збитки несе держава, яка de facto контролює територію. 

Аби захистити свої інвестиції, позови були подані «Нафтогазом», «Ощадбанком», аеропортом «Бельбеком»та «Приватбанком». 

За результатами Стокгольмського арбітражу, компанія отримала 5 млрд доларів відшкодувань.

  1. Однією з нових справ, які були подані після повномасштабного вторгнення, є позов «Нафтогазу» до російського «Газпрому».

Суть спору полягає у тому, що Нафтогаз вимагає від Газпрому кошти за транспортування газу територією України, які не були ним сплачені вчасно. В української компанії вже є успішний досвід стягнення збитків з рф, тому перемога — питання часу. 

Зрозуміло, що росія буде норовити скасувати рішення будь-які рішення на користь Україні в арбітражі, як і намагається це зробити у деяких справах проти неї з 2014 року. Як приклад з окупованим півостровом, де рф посилається на відсутність компетенції арбітражів на розгляд кримських справ, оскільки інвестиції були початково зроблені в українському Криму.

Нашій державі та її західним партнерам слід бути готовими до того, що країна-агресорка не захоче виплачувати збитки і тому не слід розглядати арбітраж як єдиний шлях стягнення коштів з рф. 

«Міжнародний інвестиційний арбітраж — один із засобів відшкодування ваших інвестицій проти рф, проте не єдиний. Варто розуміти, що виконання рішень в арбітражі — це не бажання, а обов’язок, який країни мають виконувати, і немає жодних сумнівів, що росія в цьому не виключення та має сплатити повну суму заподіяних збитків»,

коментує помічниця старшого юриста практики захисту бізнесу Катерина Лихопека.   
Read More

Орендуєте державне чи комунальне майно під час війни? Пояснюємо, що вам потрібно знати  

Кабмін ухвалив постанову, якою звільняє від орендної плати, встановлює знижки за користування державним та комунальним майном, спрощує порядок оренди та допомагає з переміщенням бізнесу. Ось що зміниться для підприємців, які користуються орендованим майном під час війни:

Оренда

1) Протягом дії воєнного стану, ще 3 місяці по його завершенню, але загалом до кінця року будуть звільнені від сплати за орендоване майно: 

  • мобілізовані або прийняті на військову службу ФОПи та громадяни, якщо підтвердять факт проходження військової служби 
  • будь-які орендарі, які використовували майно, розташоване на територіях Донецької області; Запорізької області у межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганської області; Миколаївської області у межах Баштанського, Вознесенського районів (крім смтДоманівка, Братське та міста  Южноукраїнська), Миколаївського району (крім  Миколаєва); Харківської області у межах Богодухівського району (крім міста Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп’янського і Харківського районів (крім смт Нова Водолага, міст Мерефи та Харкова), Чугуївського району (крім міста Змієва); Херсонської області; АР Крим та Севастополя

2) До 30 вересня орендарів державного майна повністю звільняють від орендної плати у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській областях та Києві (крім міст та селищ з попереднього пункту). Після 30 вересня до кінця року доведеться заплатити половину. 

3) До 30 квітня гроші за користування державним майном можуть не платити у Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській та Одеській областях. Після 30 квітня і до кінця року вже потрібно сплатити 50%.

4) На період воєнного стану і ще 3 місяці після його припинення орендарі державного майна (крім орендарів, визначених у попередніх трьох пунктах) мають право 50% знижки, а орендарі єдиних майнових комплексів — 25%. З 27 травня (моменту набрання чинності постанови) якщо буде переплата — гроші зарахують наперед.

Релокація 

Переможці аукціонів (державне та комунальне майно можна взяти в оренду тільки через аукціон), які взяли в ньому участь для релокації бізнесу протягом перших пів року сплачуватимуть лише гривню за кв. метр орендованої площі (зокрема, авансовий внесок). Йдеться про переміщення підприємств з територій Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей, АР  Крим, Києва та Севастополя.

Щоб скористатися пільговою орендною платою переможець аукціону має подати орендодавцю клопотання про сприяння переміщенню виробництва, видане обласною військовою адміністрацією за місцем розташування орендованого майна.

 Дії договорів 

Якщо дія договорів оренди комунального та державного майна закінчується під час війни то:

1) після завершення воєнного стану вони будуть дійсними ще 4 місяці 

2) їх можна достроково розірвати за заявою орендаря

3) подати заяву про продовження договору оренди можна ще протягом 3 місяців після припинення воєнного стану 

Крім цього, громадяни та бізнес: 

  • Отримають менший авансовий внесок та забезпечувальний депозит до місячної орендної плати.
  • Зможуть повернути забезпечувальні депозити.
  • Не матимуть обмежень на суборенду майна, взяте у користування до війни.
  • Зможуть підписувати документів за результатами аукціонів електронним підписом.
  • Органи місцевого самоврядування можуть давати додаткові знижки за оренду комунального майна.

«Звільнення орендарів від орендної плати чи застосування тієї чи іншої знижки повинно допомогти бізнесу заощадити кошти, які можна буде витратити на оплату праці, закупку товару чи інші нагальні потреби»

коментує юрист практики захисту бізнесу Христина Унгурян.
Якщо вам потрібна правова допомога, звертайтеся до наших юристів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://www.millerlawfirm.website (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Скасування мита на українські товари: як країни Заходу допомагають нашій економіці?

Велика Британія, ЄС та Канада скасували торговельні обмеження на імпорт українських товарів. Безбар’єрна торгівля між Україною та партнерами діятиме протягом року.

Йдеться про мито на ввіз товарів та тарифні квоти. Насамперед така лібералізація міжнародної торгівлі вплине на експорт української промислової, сільськогосподарської та переробленої продукції, харчових продуктів, фруктів та овочів. Донині імпорт відбувався з урахуванням тарифних квот і значними ставками ввізних мит. 

Торговельні відносини України з ЄС значно спростилися у межах угоди Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє з 2016 року. Однак основні групи імпортованих з України до країн Євросоюзу товарів обмежувалися тарифними квотами, ввізним та антидемпінговим митом.

Що таке ввізне мито та тарифна квота? 

Ввізне мито — це грошовий збір, що стягують з товарів, цінностей та майна, ввезених через кордон на митну територію іншої країни.

Тобто при ввезенні українських товарів до інших країн, імпортер сплачує додаткові платежі, що в Україні не нараховують при реалізації. Це здорожчує вартість та ускладнює його конкуренцію з товарами національного виробництва.

Тарифна квота — це обмеження, пов’язані з кількістю товару, який можна  імпортувати без мита. За імпорт товарів понад визначений обсяг (квоту), імпортер сплачуватиме ввізне мито.

Цьогоріч ЄС встановив тарифні квоти на понад 40 категорій товарів. Наприклад, імпорт цукрового буряка з України обмежувалося квотою у 20 млн кг, українського меду — 6 млн кг, а ввіз тушок вівці до 2,25 млн кг. Наприклад, якщо товаровиробники України «переходили» межу імпорту цукру, то додатково  сплачували 18 % ввізного мита.  

Однак, з огляду на ймовірну продовольчу кризу в Європі через війну в Україні, ЄС робить кроки  щоб мати доступ до українських товарів. Так, ЄС тимчасово скасовує всі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України.

Крім того, Євросоюз відмінив і антидемпінгові мита (накладається на імпортні товари, ціна яких суттєво дешевша за товари вітчизняного виробництва) на вироби зі сталі та заліза українського походження (труби безшовні, гарячекатаний прокат). Наприклад, антидемпінгове мито на українські труби складає 8%, а на гарячекатаний прокат 60 євро за тонну.  Це важливо для України, оскільки раніше такі товари країни ЄС закуповували  в росії, а сьогодні це заборонено санкціями. Таким чином в українських товаровиробників є можливість зайняти вільний від російських товарів ринок.

Скасування ввізних мит та тарифних квот у торгівлі має забезпечити підтримку української економіки та бізнесу. Йдеться про збільшення долі українських товарів на ринках партнерів та притоку іноземної валюти в країну.

З чим доведеться мати справу імпортерам?

Неторговельне регулювання українських товарів залишається. Наприклад, товари, що імпортують до ЄС обов’язково повинні відповідати всім вимогам щодо захисту споживачів.

Вимоги до товарів, які імпортуються до ЄС,  різняться залежно від конкретного товару. Найпоширеніші з них — санітарні, фітосанітарні, технічні та екологічні вимоги, вимоги безпеки та пакування.

Канада та Велика Британія також мають ряд вимог до безпечності товарів, що поставляють в їхні країни, обов’язкові до виконання імпортерами.

Наявність вимог до товарів значно стримуватиме можливості виходу на ринки країн-партнерів для нових українських імпортерів, адже отримання всіх необхідних сертифікатів відповідності та якості продуктів займатиме багато часу та зусиль. З іншого боку, українські товаровиробники, що знайомі з особливостями імпортних операцій  зможуть скористатися пільговим режимом найближчим часом.

Міністерство економіки України розраховує на нульові митні ставки на експорт українських товарів до Великої Британії вже в червні. Очікується значне збільшення експорту українських товарів, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, меду, кукурудзи та цукру.

«З одного боку, говорити про ймовірні результати від безбар’єрної торгівлі України з країнами-партнерами трохи зарано, адже війна в Україні триває. І це накладає відбиток на всю економічну діяльність країни. Багато українських підприємств зупинили свою роботу, частина з них зруйновані. А ті, хто відновлює роботу зіткнувся з проблемами у логістиці та втратою надійних постачальників. З іншого ми бачимо реальну підтримку від ряду Західних країн, що наближає нас до перемоги»

зазначає юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Read More

Реєстр потерпілих та спеціальний фонд: законодавці пропонують новий механізм відшкодування збитків, завданих війною

За три місяці повномасштабної війни в Україні громадяни, український та міжнародний бізнес зазнали колосальних збитків та моральної шкоди.

Нещодавно до ВРУ надійшов новий законопроект, що має врегулювати державну політику у сфері відшкодування майнових та матеріальних втрат, спричинених діями російських військових. Як громадяни та бізнес зможуть отримати компенсації, чому для цього необхідно створити реєстр потерпілих та спеціальний фонд — далі у нашому матеріалі. 

Що пропонують законодавці? 

Запропонований депутатами документ вперше надає визначення потерпілому, майновій шкоді (збиткам) у контексті знищення або пошкодженням майна. 

Крім того, пропонують  створити реєстр потерпілих внаслідок війни,  а також утворення нового органу, який матиме назву Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії російської федерації. Жоден із попередніх законопроєктів не передбачав створення відокремленого та самостійного органу з подібними функціями. Так законопроєкт 7198 передбачає створення Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації постраждалим. Проте такі комісії є тимчасовими й створюються виконавчими органами рад на місцях.

Яка саме планують відшкодовувати збитки? 

Законопроєкт розділяє види відшкодування, які умовно можна згрупувати за такими категоріями: 

  • майно (майно громадян та бізнесу) 
  • немайнові компенсації (здоров’я, смерть, моральна шкода)

Крім того, відшкодування планують виплачувати людям, які вимушені були покинути свої домівки (тобто внутрішньо переміщеним особам). Йдеться про компенсацію вартості проїзду до місця перебування і назад, а також про витрати на найм житла та комунальних послуг. 

Щодо пошкодженого чи зруйнованого майна, то законопроєкт передбачає механізм отримання відшкодування підприємствами та ФОПамим. Збитки через війну будуть розраховувати з урахуванням: 

  • вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна
  • упущеної вигоди
  • втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях 

Важливим аспектом цього законопроєкту є відшкодування за завдану моральну шкоду. Її розмір розраховується з урахуванням:

  • моральних переживань у зв’язку з погіршенням  здоров’я
  • порушень права власності
  • порушень нормальних життєвих зв’язків
  • порушення стосунків з оточуючими людьми чи інших негативних наслідків 

Розмір моральної шкоди визначатиме суд.

Звідки братимуть гроші для відшкодування збитків?

Основними джерелами забезпечення відшкодування є: 

  • кошти та майно рф та її резидентів, інших осіб, чиї протиправні дії призвели до збройної агресії проти України
  • внески юридичних та фізичних осіб
  • цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями чи фондами кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; 
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством

Де зберігатимуться відомості про заявника та пошкоджене майно?

Для обліку потерпілих передбачено створення Державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії. 

Це буде єдина електронна система, призначена для збору, інформації про потерпілих внаслідок збройної агресії рф.

Хто контролюватиме виплати?

Новостворений орган — Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії рф. До його повноважень належатиме стежити за  коштами, наданими Україні на підставі міжнародних договорів (за рахунок арештованих активів), а також нарахування виплат (відшкодування). Крім того, фонд контролюватиме  цільове використання коштів.

Кошти Фонду не включатимуть до складу Державного бюджету України. Керівними органами Фонду буде правління та виконавча дирекція.

«Для отримання компенсації громадянами та юридичними особами, які постраждали внаслідок агресії РФ, необхідно створити відповідний орган та наділити його повноваженнями щодо збору та обліку коштів, а також повноваженнями розглядати заяви постраждалих. Спеціальний фонд, що спиратиметься на дані реєстру, може здійснювати адресні виплати потерпілим. У разі ухвалення законопроєкту такий механізм виплат зможе задовольнити справедливі вимоги заявників щодо отримання компенсацій за пошкоджене або втрачене майно»

вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький
Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через: 
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua 
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки) 
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More