Скасування мита на українські товари: як країни Заходу допомагають нашій економіці?

Велика Британія, ЄС та Канада скасували торговельні обмеження на імпорт українських товарів. Безбар’єрна торгівля між Україною та партнерами діятиме протягом року.

Йдеться про мито на ввіз товарів та тарифні квоти. Насамперед така лібералізація міжнародної торгівлі вплине на експорт української промислової, сільськогосподарської та переробленої продукції, харчових продуктів, фруктів та овочів. Донині імпорт відбувався з урахуванням тарифних квот і значними ставками ввізних мит. 

Торговельні відносини України з ЄС значно спростилися у межах угоди Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє з 2016 року. Однак основні групи імпортованих з України до країн Євросоюзу товарів обмежувалися тарифними квотами, ввізним та антидемпінговим митом.

Що таке ввізне мито та тарифна квота? 

Ввізне мито — це грошовий збір, що стягують з товарів, цінностей та майна, ввезених через кордон на митну територію іншої країни.

Тобто при ввезенні українських товарів до інших країн, імпортер сплачує додаткові платежі, що в Україні не нараховують при реалізації. Це здорожчує вартість та ускладнює його конкуренцію з товарами національного виробництва.

Тарифна квота — це обмеження, пов’язані з кількістю товару, який можна  імпортувати без мита. За імпорт товарів понад визначений обсяг (квоту), імпортер сплачуватиме ввізне мито.

Цьогоріч ЄС встановив тарифні квоти на понад 40 категорій товарів. Наприклад, імпорт цукрового буряка з України обмежувалося квотою у 20 млн кг, українського меду — 6 млн кг, а ввіз тушок вівці до 2,25 млн кг. Наприклад, якщо товаровиробники України «переходили» межу імпорту цукру, то додатково  сплачували 18 % ввізного мита.  

Однак, з огляду на ймовірну продовольчу кризу в Європі через війну в Україні, ЄС робить кроки  щоб мати доступ до українських товарів. Так, ЄС тимчасово скасовує всі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України.

Крім того, Євросоюз відмінив і антидемпінгові мита (накладається на імпортні товари, ціна яких суттєво дешевша за товари вітчизняного виробництва) на вироби зі сталі та заліза українського походження (труби безшовні, гарячекатаний прокат). Наприклад, антидемпінгове мито на українські труби складає 8%, а на гарячекатаний прокат 60 євро за тонну.  Це важливо для України, оскільки раніше такі товари країни ЄС закуповували  в росії, а сьогодні це заборонено санкціями. Таким чином в українських товаровиробників є можливість зайняти вільний від російських товарів ринок.

Скасування ввізних мит та тарифних квот у торгівлі має забезпечити підтримку української економіки та бізнесу. Йдеться про збільшення долі українських товарів на ринках партнерів та притоку іноземної валюти в країну.

З чим доведеться мати справу імпортерам?

Неторговельне регулювання українських товарів залишається. Наприклад, товари, що імпортують до ЄС обов’язково повинні відповідати всім вимогам щодо захисту споживачів.

Вимоги до товарів, які імпортуються до ЄС,  різняться залежно від конкретного товару. Найпоширеніші з них — санітарні, фітосанітарні, технічні та екологічні вимоги, вимоги безпеки та пакування.

Канада та Велика Британія також мають ряд вимог до безпечності товарів, що поставляють в їхні країни, обов’язкові до виконання імпортерами.

Наявність вимог до товарів значно стримуватиме можливості виходу на ринки країн-партнерів для нових українських імпортерів, адже отримання всіх необхідних сертифікатів відповідності та якості продуктів займатиме багато часу та зусиль. З іншого боку, українські товаровиробники, що знайомі з особливостями імпортних операцій  зможуть скористатися пільговим режимом найближчим часом.

Міністерство економіки України розраховує на нульові митні ставки на експорт українських товарів до Великої Британії вже в червні. Очікується значне збільшення експорту українських товарів, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, меду, кукурудзи та цукру.

«З одного боку, говорити про ймовірні результати від безбар’єрної торгівлі України з країнами-партнерами трохи зарано, адже війна в Україні триває. І це накладає відбиток на всю економічну діяльність країни. Багато українських підприємств зупинили свою роботу, частина з них зруйновані. А ті, хто відновлює роботу зіткнувся з проблемами у логістиці та втратою надійних постачальників. З іншого ми бачимо реальну підтримку від ряду Західних країн, що наближає нас до перемоги»

зазначає юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Read More

Реєстр потерпілих та спеціальний фонд: законодавці пропонують новий механізм відшкодування збитків, завданих війною

За три місяці повномасштабної війни в Україні громадяни, український та міжнародний бізнес зазнали колосальних збитків та моральної шкоди.

Нещодавно до ВРУ надійшов новий законопроект, що має врегулювати державну політику у сфері відшкодування майнових та матеріальних втрат, спричинених діями російських військових. Як громадяни та бізнес зможуть отримати компенсації, чому для цього необхідно створити реєстр потерпілих та спеціальний фонд — далі у нашому матеріалі. 

Що пропонують законодавці? 

Запропонований депутатами документ вперше надає визначення потерпілому, майновій шкоді (збиткам) у контексті знищення або пошкодженням майна. 

Крім того, пропонують  створити реєстр потерпілих внаслідок війни,  а також утворення нового органу, який матиме назву Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії російської федерації. Жоден із попередніх законопроєктів не передбачав створення відокремленого та самостійного органу з подібними функціями. Так законопроєкт 7198 передбачає створення Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації постраждалим. Проте такі комісії є тимчасовими й створюються виконавчими органами рад на місцях.

Яка саме планують відшкодовувати збитки? 

Законопроєкт розділяє види відшкодування, які умовно можна згрупувати за такими категоріями: 

  • майно (майно громадян та бізнесу) 
  • немайнові компенсації (здоров’я, смерть, моральна шкода)

Крім того, відшкодування планують виплачувати людям, які вимушені були покинути свої домівки (тобто внутрішньо переміщеним особам). Йдеться про компенсацію вартості проїзду до місця перебування і назад, а також про витрати на найм житла та комунальних послуг. 

Щодо пошкодженого чи зруйнованого майна, то законопроєкт передбачає механізм отримання відшкодування підприємствами та ФОПамим. Збитки через війну будуть розраховувати з урахуванням: 

  • вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна
  • упущеної вигоди
  • втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях 

Важливим аспектом цього законопроєкту є відшкодування за завдану моральну шкоду. Її розмір розраховується з урахуванням:

  • моральних переживань у зв’язку з погіршенням  здоров’я
  • порушень права власності
  • порушень нормальних життєвих зв’язків
  • порушення стосунків з оточуючими людьми чи інших негативних наслідків 

Розмір моральної шкоди визначатиме суд.

Звідки братимуть гроші для відшкодування збитків?

Основними джерелами забезпечення відшкодування є: 

  • кошти та майно рф та її резидентів, інших осіб, чиї протиправні дії призвели до збройної агресії проти України
  • внески юридичних та фізичних осіб
  • цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями чи фондами кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; 
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством

Де зберігатимуться відомості про заявника та пошкоджене майно?

Для обліку потерпілих передбачено створення Державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії. 

Це буде єдина електронна система, призначена для збору, інформації про потерпілих внаслідок збройної агресії рф.

Хто контролюватиме виплати?

Новостворений орган — Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії рф. До його повноважень належатиме стежити за  коштами, наданими Україні на підставі міжнародних договорів (за рахунок арештованих активів), а також нарахування виплат (відшкодування). Крім того, фонд контролюватиме  цільове використання коштів.

Кошти Фонду не включатимуть до складу Державного бюджету України. Керівними органами Фонду буде правління та виконавча дирекція.

«Для отримання компенсації громадянами та юридичними особами, які постраждали внаслідок агресії РФ, необхідно створити відповідний орган та наділити його повноваженнями щодо збору та обліку коштів, а також повноваженнями розглядати заяви постраждалих. Спеціальний фонд, що спиратиметься на дані реєстру, може здійснювати адресні виплати потерпілим. У разі ухвалення законопроєкту такий механізм виплат зможе задовольнити справедливі вимоги заявників щодо отримання компенсацій за пошкоджене або втрачене майно»

вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький
Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через: 
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua 
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки) 
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Юридичний супровід IT-бізнесу

В умовах воєнного стану важко знайти бізнес, який би не постраждав або не змінився. Найбільших збитків зазнало виробництво, проте навіть підприємства, що не мають прив’язки до потужностей, потребують захисту, а держава — продовження їхньої діяльності. 

IT-сектор став потужною опорою, як для української економіки, за рахунок валютних надходжень в бюджет, так і в питаннях безпеки — українські кібервійська стали окремим могутнім фронтом в боротьбі з окупантами. 

Ще до початку повномасштабного вторгнення росії наша компанія розширила практики захисту бізнесу та кримінальну, добре себе зарекомендувавши в ефективній допомозі підприємствам IT-сфери. Повномасштабна війна в Україні не стала перепоною нашій співпраці, а навпаки дозволила масштабувати її та розширити горизонти. Адже у нас зараз спільна мета — перемога над ворогом. За допомогою юридичного супроводу нашої компанії бізнес може спокійно та впевнено працювати у будь-якому куточку України. 

Ми пропонуємо свої послуги IT-бізнесу з таких напрямків: 

  1. аудит діяльності вже існуючих компаній, побудова схем комфортної та безпечної роботи бізнесу
  2. договірна робота: від аналізу до врегулювання конфлікту з контрагентами у досудовому порядку
  3. юридичний супровід примусового вилучення майна бізнесу під час війни та його компенсація
  4. GR, тобто взаємодія та комунікація з органами державної влади для захисту та представництва інтересів компанії
  5. супровід фіксації втраченого та пошкодженого майна внаслідок дій російських військових
  6. скасування арешту та повернення компаніям майна, вилученого правоохоронцями 
  7. консультації та супровід щодо бронювання співробітників компанії
  8. релокація бізнесу 
  9. консультації з питань оподаткування
  10. захист інтелектуальної власності: від реєстрації ТМ до захисту у кримінальному провадженні при порушенні комерційної таємниці, а також незаконного використання фірмового найменування, знака для товарів чи послуг
  11. комплексний та ефективний захист від кримінального переслідування
  12. завчасна підготовка команди до слідчих дій (інструктаж працівників підприємств щодо алгоритму дій та моделі поведінки при кризовій комунікації з представниками правоохоронних органів, забезпечення інформаційної безпеки на підприємстві)
  13. адвокатський захист інтересів компанії під час проведення слідчих дій (обшук, тимчасовий доступ до речей і документів, вилучення майна тощо)
  14. підготовка та захист працівників компанії під час допиту компетентними органами
  15. супровід притягнення правоохоронців до відповідальності, у разі перевищення своїх повноважень
  16. представництво інтересів компанії як потерпілих від незаконних дій третіх осіб та подальше відшкодування завданої шкоди

Нам вже довіряють понад 17 міжнародних та національних IT-компаній. Серед них, такі гіганти, як Frag lab, упевнено зростаючі бізнеси, такі як Atwix, та менші підприємства, але які дуже стрімко розвиваються.

Співпрацюючи з нашою компанією можете бути впевненими — ваш бізнес буде захищено від незаконних посягань.

Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через: 
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua 
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки) 
  • соцмережі Facebook та Instagram 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Як законодавці планують відновлювати міста після війни та забезпечувати українців тимчасовим житлом?

Верховна Рада ухвалила закон, який має розв’язати правові та організаційні питання щодо відновлення українських міст після війни. Йдеться про створення швидкого житла для вимушених переселенців та спрощення процедур щодо забудови територій, які постраждали від війни з росією. 

Документ вносить зміни до низки галузевих законів у сфері містобудування, зокрема, щодо будівництва осель, необхідної інфраструктури для переселенців, відновлення постраждалих територій, розміщення виробничих потужностей підприємств тощо.

Закон передбачає не лише забезпечення житлом людей, а й відновлення цілих населених пунктів, інфраструктуру в областях та допомогу підприємствам.  

На що можуть розраховувати українці, які втратили житло? 

Законодавці планують розв’язати питання забезпечення вже наявним житлом людей, чиї будинки було пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій. Закон вводить нове поняття — тимчасова споруда. Тобто йдеться про будівництво та розміщення модульних будинків, де зможуть тимчасово розміститися сім’ї. 

Процедуру розміщення таких споруд та комплексів спростили. Їх можна встановлювати всюди, крім земель природно-заповідного фонду, історико-культурного та лісогосподарського призначення, без зміни цільового призначення. 

Тимчасові споруди чи комплекси не є об’єктами будівництва з точки зору українського законодавства та об’єктами нерухомого майна в розумінні Цивільного кодексу України. Тобто не є будинками у звичному для нас розумінні і можуть бути переміщені з місця на місце.

Як планують відбудовувати міста та території України?

Закон знову вводить новий термін — програма комплексного відновлення області чи  території громади, що зазнала руйнувань внаслідок військових дій.

Якщо у першій редакції проєкту закону йшлося про  відновлення територій (їхніх частин), то ухвалений закон включає положення і про комплексне відновлення областей.

Йдеться про аналіз руйнувань та ресурсів для відбудови, розмінування територій, демонтаж будівель та пропозиції про загальне відновлення області. 

Програму розробляє відповідна обласна державна адміністрація, залучаючи необхідних фахівців, а питання стосовно відновлення територіальної громади вирішують сільські, селищні та міські ради.  

Склад, зміст, порядок розробку, проведення громадського обговорення, погодження, внесення змін до програми визначає уряд, від якого очікуємо ухвалення відповідних рішень найближчим часом.

Яка участь громадськості в ухваленні рішень щодо тимчасового житла та програм відновлення?

Закон не передбачає проведення громадського обговорення щодо схеми розміщення тимчасового житла. І це цілком виправдано з огляду на їх тимчасовий характер.


Натомість, забороняється затверджувати програми без громадського обговорення проєкту. У першій редакції законопроєкту громадське обговорення програм також не передбачалося, однак таке положення змінили через критику. 

Тепер обласні державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані:

  • оприлюднювати рішення про розроблення програми комплексного відновлення на офіційному сайті
  • пропозиції можна подавати протягом 15 календарних днів
  • реєструвати, розглядати та враховувати пропозицій громадськості до проєкту програми комплексного відновлення
  • узгоджувати суперечливі питання з громадськістю
  • оприлюднювати на своєму офіційному сайті результати розгляду пропозицій громадськості до проєкту програми комплексного відновлення

«Сподіваюся, що всі українці які втратили житло, або які були змушені покинути домівки через бойові дії невідкладно отримають пристойне тимчасове житло. Хотілося б, щоб при створенні тимчасових споруд враховувалися потреби самих переселенців, зокрема, сімей з дітьми та людей з особливими потребами. Навіть тимчасові рішення мають бути придатні для комфортного життя людей»,

коментує юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.
Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Рішучий крок у боротьбі з рейдерством: Мін’юст стане ключовим органом у сфері протидії незаконному вилученню майна

Раніше при слові «рейдерство» всі уявляли силові методи захоплення з втручанням поліції. Нині ж незаконно вилучити майно можна за допомогою користування електронними держреєстрами. 

Внаслідок цього у системі з’являються нові записи про власників нерухомості та юридичних осіб, а ошукані власники вимушені витрачати роки на позасудові та судові шляхи повернення власних активів. 

Одразу після відкриття ринку нерухомості Україна посилено захищає сфери вітчизняної та іноземної власності від можливого рейдерства. 

Які зміни пропонують законодавці  у сфері антирейдерства? 

  • Розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, наймачем якої є юридична особа (крім акціонерного товариства), можливе лише після рішення загальних зборів його учасників (крім випадку, коли інше передбачено статутом). 

Надалі недоброчесні директори (або уповноважені ними особи за довіреністю) не зможуть посвідчувати договори стосовно земельної ділянки без згоди реальних власників, які є кінцевими отримувачами дивідендів. 

  • Фінансові компанії не зможуть у позасудовому порядку переоформлювати на себе право власності на майно, передане в іпотеку, як гарантія виконання кредитного договору. Якщо на це майно накладено арешт, наприклад, судовий або ж накладений у межах виконавчого провадження.  
  • Засновники юридичних осіб та їхні керівники отримуватимуть сповіщення, якщо державному реєстратору подадуть документи про зміни стосовно юридичної особи. Положення скоротить можливість того, що учасники/дізнаватимуться про будь-які зміни через місяці, а то й роки. Головне — вказувати актуальні електронну пошту та мобільний телефон. 
  • Мін’юст зможе направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва щодо права на зайняття нотаріальною діяльністю стосовно так званих «чорних нотаріусів». Йдеться про випадки грубих порушень законодавства у сфері держреєстрації.
  • У Мін’юсту з’являються нові повноваження: ухвалення  рішень  про заборону реєстраційних дій. Йдеться про нерухоме майно або частку у статутному капіталі, стосовно якого до Офісу протидії рейдерства подано скаргу про незаконну перереєстрацію. Раніше такого механізму не існувало, тому з моменту подання скарги ошуканим власником до моменту виконання рішення Мін’юсту, власником нерухомого майна чи компанії могли стати треті особи. 

Часто судовий спір був перевагою при повернені активів законному власникові, проте процедура такого спору є значно дорожчою і по коштах, і по часу. 

  • Встановлено строки подання скарг у сфері державної реєстрації.  Незаконні дії стосовно вашого нерухомого майна можна оскаржити  у разі, якщо не минуло більше року з моменту незаконної перереєстрації. Якщо це робив територіальний орган Мін’юсту — не більше, ніж через пів року. Це зменшить навантаження на Офіс протидії рейдерству від скарг багаторічної давнини 

«Ухвалення цього закону — важливий етап у боротьбі з рейдерством. Нарешті Офіс протидії запрацює як ефективний орган позасудового способу захисту ошуканих власників нерухомості. Це розвантажить як судову систему, так і сформує позитивний імідж України перед вітчизняними та іноземними інвесторами. Разом з тим, якщо ви стали жертвою рейдерства радимо не зволікати зі зверненням до відповідних органів»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Read More

Малий бізнес зможе отримати по 125 тисяч гривень на розвиток під час війни

Малі підприємства становлять фундамент економіки країни. Надважливо, щоб у такий складний час, як нині, держава підтримувала підприємців.  Один із кроків, який розробили спільно з мінарожними благодійними організаціями — гранти у розмірі 125 000 гривень. Заявку на отримання можна буде подати у застосунку Дія

Хто може розраховувати на допомогу? 

Підприємці, які бажають подати заявку, повинні відповідати таким вимогам:

  • стосуватися категорій мікро- та малих підприємств
  • бути зареєстрованим до 31 грудня 2021 року
  • ті, що  постраждали внаслідок бойових дій та/або переміщені з територій бойових дій
  • ті, що постраждали внаслідок бойових дій, але все одно продовжують працювати та можуть це підтвердити (наприклад, товарними чеками, транспортними накладними тощо)
  • вигодонабувачами (кінцевими бенефіціарними власниками) яких є виключно громадяни України (для юридичних осіб)
  • мати основний квед із переліку

 Якщо ви будете одним із 300 підприємців, що отримає цю допомогу, то зможете її використати на відновлення господарської діяльності, зокрема:

  • збереження та створення нових робочих місць (виплата заробітної плати)
  • закупити сировину та матеріали, замінити обладнання
  •  сплатити орендну плату за приміщення/офісні приміщення

«На сьогодні 125 000 гривень для малого бізнесу є чималим надходженням. Тому якщо ви підпадаєте під зазначені критерії та бажаєте отримати додаткові ресурси для своєї справи і водночас підтримати економіку, однозначно варто подати заявку на отримання гранту до 30 травня цього року»,

коментує помічник адвоката практики захисту бізнесу Андрій Івченко.

За допомогою в отриманні коштів цього гранту можете звертатись до юристів нашої компанії через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

У мирний час організовували вечірки, а тепер відновлюють Україну — як наші клієнти відбудовують Київщину

Дитячий садок, ліцей та ветеринарна клініка у Гостомелі — це перші об’єкти, які взялася відбудовувати команда об’єднання Район #1. 

У мирний час це була спільнота локальних бізнесів, розташованих на Рейтарській у столиці, яка влаштовувала вечірки й збирала гроші на облаштування вулиці. Після початку війни вони згуртувалися довкола іншої справи — відновлення міст на Київщині, що постраждали від війни та створили благодійний фонд Districtone.Foundation

До команди вже долучилося понад 500 волонтерів. З 18 квітня за кошти благодійників вони встигли:

  • законсервувати та підготували до аварійно-відновлювальних робіт 6 будівель у Гостомелі,  Ірпені, Бородянці та селищі Озера у Київській області (це, переважно, дитячі садочки та школи)
  • запустити відновлення житлового сектору в Ірпені
  • надали гуманітарну допомогу сотням українцям, що проживають у деокупованих населених пунктах

Основні завдання фонду — післявоєнна відбудова України. Йдеться насамперед про відновлення дошкільних та шкільних закладів, а також житлових будинків. 

Усі роботи (зокрема, купівля будівельних матеріалів, оренда спеціального транспорту для вивезення сміття та завалів) оплачують коштом зібраної благодійної допомоги.

«Одним із напрямків роботи нашої компанії є допомога з реєстрацією та подальший юридичний супровід благодійних фондів. Ми пишаємося тим, що нашій команді випадає можливість співпрацювати з такими людьми.  Волонтери з Districtone.Foundation ставлять собі за мету відновити критичну інфраструктуру — садочки, школи та житловий сектор. Все для того, щоб кожен міг повернутися до своєї безпечної домівки, а діти —  піти до школи, щойно це буде безпечним, аби повернути нормальне життя як дітям, так і їхнім батькам»,  

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Якщо вам потрібна з реєстрацією благодійного фонду, підготовкою договорів, ми допоможемо.  Звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Торгівля бронежилетами: як отримати ліцензію під час війни?

Військово-промисловий комплекс України (ВПК) до війни 2014 року був типовим рудиментом радянської системи. Монополія на виробництво чи торгівлю зброєю належала державі в особі профільних оборонних державних підприємств. 

Проте початок війни на Донбасі змінив усталені процедури у господарській діяльності, пов’язаній з обслуговування ВПК. Повномасштабне російське вторгнення залучило не одне українське підприємство до переорієнтації напрямків роботи на благо Збройних Сил. Хтось почав займатися виробництвом та ремонтом вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, інші переорієнтували свою діяльність на холодну зброю.

Проте найчастіше українські підприємці і волонтери займаються виготовленням та торгівлею засобами індивідуального захисту. Саме так називають бронежилети. 

Розповідаємо, що потрібно для того, щоб надавати послуги у сфері ВПК або як отримати ліцензію на: 

  • виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної та пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/c 
  • торгівлю вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною та пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с 
  • виробництво та продаж спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони 

Вартість: один прожитковий мінімум на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії — нині це 2481,00 грн.

Строк надання ліцензії: 10 робочих днів з дня одержання заяви органом ліцензування.

Орган, що видає ліцензію: Міністерство внутрішніх справ України.

Перелік необхідних документів:

  1. Копія дозволу на відкриття об’єкта дозвільної системи

Для отримання дозволу необхідно направити лист-заяву до керівника управління МВС відповідної області з проханням обстежити приміщення на відповідність вимогам законодавства (йдеться про постанову про затвердження ліцензійних вимог). Зазвичай такі повноваження має  керівник управління МВС області, його заступник або ж очільник структурного підрозділу.

Крім того, для виробництва та продажу засобів індивідуального захисту потрібно мати необхідні виробничі умови. 

Бронежилети мають зберігатися лише у спеціально облаштованих для цього приміщеннях, з дотриманням певних вимог. Наприклад, кімнати чи склади  обов’язково повинні  бути ізольованими від інших приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі та підлозі, двоє дверей з міцними і надійними замками, а також сталеві ґрати всередині приміщення та між рамами (повний перелік  тут).  

Для зберігання спеціальних засобів у торговельних залах існують окремі вимоги, що стосуються, насамперед, правил безпеки. Вітрини, стелажі та прилавки, де зберігається зброя та боєприпаси, мають бути зачиненими чи скріпленими тросами, щоб люди не могли без дозволу їх брати. 

На складах зброю, боєприпаси до неї та спеціальні засоби мають зберігатися  в металевих шафах (сейфах) з товщиною стінок щонайменше 3 мм. Двері повинні бути укріплені сталевими накладками або косинцями, з надійними (щонайменше двома) внутрішніми замками.

  1. Довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування

Для її отримання необхідно пройти навчання та скласти іспит. Навчання триває протягом 10 годин.

  1. Копія документа, що підтверджує відсутність у керівника підприємства-здобувача ліцензії та працівників медичних протипоказань

Медична довідка форми №127/о є офіційним висновком комісії. Її видають після медогляду, як засвідчення, що у людини немає протипоказань для отримання дозволу на зброю.

  1. Копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи)
  2. Опис документів, що подаються для одержання ліцензії. 
  3. Засвідчена керівником здобувача ліцензії копія документа, що підтверджує право власності підприємства, що подається на отримання ліцензії, або оренди ним приміщень для ведення відповідного виду господарської діяльності.
  4. Заява про отримання ліцензії на господарську діяльність.
  5. Інформація про місце її ведення.

«Відповідність складу, приміщення чи магазину критеріям постанови, якою встановлений порядок ведення діяльності щодо торгівлі бронежилетами, перевіряють працівники МВС. Попри складність процедури збору документів, отримання ліцензії навіть в умовах війни дозволяє «з нуля» відкрити бізнес та виготовляти, зберігати або ж продавати бронежилети чи інші спеціальні засоби. Переваги приватного бізнесу — це здатність швидко реагувати на потреби та оперативно виконувати замовлення такої необхідної продукції в часи війни, як бронежилети»,

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Read More

Відчуження та вилучення автівок в умовах війни: що не так з визначеним порядком?

Після введення воєнного стану військове командування отримало повноваження примусово відчужувати або вилучати майно. Пояснюємо, в чому різниця між відчуженням та вилученням майна, які особливості відчуження майна у людей та бізнесу, а також які є винятки у процесі мобілізації авто.

10 років тому Верховна Рада ухвалила закон, який визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб під час війни («Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Отже, законом визначаються два способи передачі майна його власником на користь держави:

  • примусове відчуження майна — це позбавлення власника права на індивідуально визначене майно (приватне або комунальне) за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
  • вилучення майна — позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права керувати  або управляти державним майном для передачі на потреби держави.

Тому можемо виділити такий алгоритм вилучення транспорту:

  1. У громадян та бізнесу відчужувати  майно можуть лише на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості.
  2. Рішення про відчуження майна ухвалює виключно вище командуванням Збройних сил України або окремо визначені підрозділи (ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях, де тривають бойові дії (ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). 

На практиці процес передачі майна виглядає так:

  • військові комісари збирають інформації про перелік авто, аналізують її та передають командуванню Збройних Сил у відповідному районі
  • начальник управління логістики штабу командування надає пропозиції щодо перерозподілу автівок між територіальними центрами комплектування
  • розпорядженням командувача ЗСУ дають завдання військовим комісарам щодо вилучення машин
  • передача авто військовим частинам
  1. відчуження майна відбувається за чітким алгоритмом, передачу майна фіксують та засвідчують у спеціальному акті про примусове відчуження або вилучення майна.
  2. під час відчуження майна обов’язково роблять оцінку  у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Оцінку мають право робити особи, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, органи державної влади або органи місцевого самоврядування (якщо такого фахівця залучити неможливо) за погодженням із власником майна. Оцінка вартості майна може бути оскаржена. 

Вилучення автомобілів з порушенням процедури є незаконним.

Примірник акта та висновку про оцінку варто зберігати для отримання компенсації або повернення майна у тому разі, якщо гроші не відшкодують до до відчуження. 

Які авто забирають найчастіше?

Перелік найбільш затребуваних автомобілів не є загальнодоступним, адже вказується у мобілізаційних планах. Це означає, що вилучення автомобілів здійснюється залежно від потреб конкретного військового підрозділу. До таких транспортних засобів можуть віднести як легкові автомобілі, так і вантажні. 

Які є винятки щодо передачі транспорту?

Від передачі транспорту на користь військових можуть звільнити підприємства, установи та організації, які вже виконують певні мобілізаційні завдання (доставляють продукти тощо). Тобто безпосередньо взаємодіють із військовими, виконуючи їхні вимоги.

Ще один виняток — це підприємства, у роботі яких є висока суспільна потреба. Щоправда, такого переліку нині не існує, адже його не розробив та не затвердив Кабмін. До таких підприємств можна віднести організації стратегічно важливих секторів економіки (наприклад, Укрпошта, водні комунальні господарства, пекарні, логістичні підприємства тощо). Водночас власники автомобілів мають право звернутися до обласної військової адміністрації з проханням не мобілізувати транспорт, що безперебійно задіяний в роботі підприємства. 

«Якщо використання власного транспорту підприємством є основоположним елементом його діяльності, а вилучення автомобілів на потреби наших армійців  фактично зупинить його діяльність, варто про це повідомити державним органам. Потрібно надіслати лист військовому командуванню з проханням не вилучати  автотранспор тпідприємства, адже це зупинить або значно ускладнить його роботу. Не зайвим було б і надати відповідні документи, які підтверджують задіяність транспорту в роботі виробництва. Сюди, наприклад, можна віднести договори транспортних перевезень вантажів»,

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Перші кроки у відбудові зруйнованих міст: як відновлюють Україну в умовах війни?

Повоєнна відбудова України відбуватиметься за комплексним планом відновлення України, який за дорученням Президента нині готує КМУ. Значну увагу уряд приділить питанню відбудови інфраструктури міст та житла українців.  

Вже сьогодні законодавство України поповнилося кількома важливими документами, для виконання першочергових заходів та робіт для відбудови населених пунктів. Зокрема постанова КМУ від 19 квітня 2022 р. № 473 

Пояснюємо, що вже роблять для відновлення України (щодо будівель, споруд та об’єктів незавершеного будівництва), зокрема, тих територій, де не ведуться бойові дії. 

Для координації та організації робіт в кожному окремому населеному пункті є уповноважені органи — виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, якщо їх немає — військові адміністрації.

Невідкладні роботи на територіях, де закінчилися активні фази бойових дій виконуватимуть за таким планом (постанова КМУ від 19 квітня 2022 р. № 473):

1. Підготовчі роботи

Сюди входить:

  • Розмінування територій, будівель та споруд. ДСНС, Національна поліція, за необхідності підрозділи ЗСУ та СБУ будуть обстежувати територію та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети. А також, робитимуть первинний демонтаж частин будівель або їх окремих елементів (у разі потреби) для доступу до пошкоджених об’єктів рятувальниками.
  • Пошук постраждалих та загиблих рятувальниками, комунальниками, пожежниками, добровольцями тощо, транспортування тіл загиблих. 
  • Оперативно-слідчі дії у межах кримінальних проваджень.

2. Попередній візуальний огляд

Його роблять для формування переліку знищених та пошкоджених будівель і споруд, об’єктів незавершеного будівництва для подальшого обстеження.

Для попереднього огляду виконкоми рад створюють спеціальні комісії. Сюди входять представники відповідного органу місцевого самоврядування чи військової адміністрації. Залучати планують фахівців у галузі будівництва, а також рятувальників, правоохоронців, за необхідності військових та співробітників СБУ. 

3. Технічне обстеження будівель і споруд

Відбувається за результатами попереднього візуального огляду. Військова адміністрація завчасно повідомляє на офіційному сайті або письмово інформує власника або управителя пошкодженого майна про рішення щодо технічного обстеження. Після цього складають та затверджують програму робіт.  

Обстеження проводять відповідно до встановленого порядку. Сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації залучають фахівців у галузі будівництва або ж або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі експерти. 

Державна інспекція з архітектури та містобудування України  (ДІАМ) буде допомагати з обстеженням будівель

За результатами складають звіт з висновком про технічний стан та рекомендації щодо:

  • подальшої експлуатації (зокрема, щодо можливості виконання робіт із відновлення)
  • демонтажу (ліквідації)

До звіту додають акт обстеження з інформацією про категорії пошкоджень будівлі чи споруди. Це потрібно для проведення демонтажних робіт, щоб надалі ніхто не постраждав. 

4. Ухвалення рішень щодо демонтажу чи ремонту пошкоджених будівель 

1) Сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації після перегляду звітів та актів передають їх регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (регіональна комісія ТЕБ та НС) переліки:

  • потенційно аварійно небезпечних будівель, які потребують невідкладного часткового демонтажу 
  • аварійно небезпечних будівель та споруд, які підлягають демонтажу, ліквідації

2) Комісія розглядає звіти та схвалює перелік будівель, які першочергово потрібно демонтувати. 

3) На підставі рішення регіональної комісії сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації:

  • затверджують переліки потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потрібно демонтувати, ліквідувати чи відремонтувати 
  • організовує виконання цих робіт відповідно до визначеного порядку 

«Ми отримали чіткий і зрозумілий механізм, який допоможе запобігти загибелі людей завдяки вчасній ліквідації потенційних небезпек, як то демонтаж напівзруйнованої будівлі чи розмінування під’їзду, та зменшить обсяги можливих матеріальних втрат. Це необхідно для розробки подальших кроків для відновлення зруйнованих міст та територій»,

коментує юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів. 

Read More