Євгеній Скуратівський, адвокат Miller Law Firm для The Page
З 18 травня 2024 року в Україні запрацювали нові закони щодо військового обліку громадян. Зміни охоплюють не лише громадян, але й бізнес, який тепер має більше обов’язків, а посадові особи компаній можуть нести адміністративну відповідальність за порушення нових норм.
16 липня 2024 року: дата, яка змінила правила гри
16 липня 2024 року стало знаковим днем для багатьох українців та бізнесів. З цього моменту нові правила військового обліку та мобілізації набули повної сили, охоплюючи широкий спектр обов’язків. Відтепер усі громадяни віком від 16 до 60 років мають бути зареєстровані в системі військового обліку з актуальними даними, а бізнес зобов’язаний контролювати й забезпечувати виконання цих вимог.
Роль бізнесу у новій системі
Раніше компанії вже мали певні обов’язки щодо військового обліку своїх працівників, але тепер їхня роль стала ще важливішою. За новим законом, компанії мають вести військовий облік виключно на основі актуальних військово-облікових документів. Вони також повинні брати участь в оповіщенні громадян і повідомляти ТЦК про будь-які порушення правил обліку працівників або навіть звільняти їх у разі необхідності.
На підприємствах повинні бути призначені відповідальні особи, які будуть контролювати виконання військових обов’язків працівників, стежити за проходженням медичних оглядів, навчань, а також готовністю до мобілізації у разі потреби.
Адміністративна відповідальність: наслідки за недотримання правил
Нові закони також внесли зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці зміни передбачають більш суворі санкції за порушення правил військового обліку в компанії. Якщо бізнес не виконує свої обов’язки або не надає необхідну інформацію ТЦК, на нього можуть накласти штраф.
Зокрема, стаття 210-1 КУпАП передбачає такі розміри штрафів:
Вперше: від 17 000 до 25 500 грн.
Вдруге: від 25 500 до 34 000 грн.
В особливий період (тобто під час війни): від 34 000 до 59 500 грн.
Під час воєнного стану порушення одразу кваліфікуються за найсуворішим пунктом, і мінімальний штраф становить 34 000 гривень. Це має стимулювати бізнес відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.
Нова процедура накладення штрафів
Новий закон передбачає дві основні зміни у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП:
Під час воєнного стану працівники ТЦК тепер складають не протокол, а одразу виносять постанову про притягнення до відповідальності. Це означає, що рішення ТЦК стають обов’язковими без додаткового судового розгляду.
Неявка відповідальної особи компанії на виклик до ТЦК не заважає притягнути її до відповідальності заочно.
Репутаційні ризики: більше, ніж адміністративні санкції
Хоча закон не передбачає кримінальної відповідальності для компаній за порушення мобілізаційних правил, репутаційні ризики завжди були і будуть для бізнесу набагато вагомішими. Компанії, які не виконують своїх обов’язків, можуть втратити довіру держави, партнерів та клієнтів, що призведе до значних економічних втрат.
Можливі репутаційні наслідки:
Втрата довіри з боку держави: порушення вимог мобілізаційного законодавства може призвести до втрати довіри з боку державних органів, що загрожує додатковими перевірками й наглядом.
Втрата права на бронювання: недотримання вимог військового обліку може позбавити підприємства права на бронювання працівників, навіть якщо вони мають статус критичного підприємства.
Втрата партнерів та клієнтів: партнери та клієнти зазвичай надають перевагу співпраці з компаніями, які дотримуються законодавства та етичних норм, тим більше в умовах повномасштабної війни.
Фінансові наслідки та банкрутство: невиконання мобілізаційних обов’язків може призвести до розірвання контрактів і навіть до банкрутства.
Висновки:
Нові закони щодо мобілізації значно розширюють обов’язки як для громадян, так і для бізнесу. Виконання цих вимог є важливим кроком у підвищенні готовності країни до оборони. Мобілізаційний комплаєнс, тобто дотримання мобілізаційних вимог – це не лише законний обов’язок бізнесу, але й внесок у безпеку та стабільність країни.
Репутаційні ризики, пов’язані з недотриманням мобілізаційних правил, можуть мати більш вагомі наслідки для бізнесу, ніж адміністративні штрафи. Втрата довіри з боку держави, партнерів та клієнтів може призвести до серйозних економічних втрат, зниження конкурентоспроможності та навіть банкрутства. Тому компаніям варто приділяти належну увагу мобілізаційному комплаєнсу та регулярно проводити внутрішні аудити для забезпечення належного військового обліку своїх працівників.
Ірина Відловська, радниця практики вирішення спорів Miller Law Firm для AgroPortal
Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, врожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.
Чому агробізнес у топі ризикових індустрій для рейдерів?
Агробізнес займає одну з провідних позицій серед ризикових індустрій для рейдерів з кількох причин.
Земля є одним з найцінніших ресурсів, особливо в Україні, де родючі ґрунти є основою аграрного виробництва. Контроль над великими земельними ділянками дає можливість отримувати високі прибутки, що робить агропідприємства привабливими для рейдерів.
Агробізнес часто володіє великими земельними площами, що можуть бути цінними для розширення інших бізнесів чи розвитку житлово-комерційних проектів. Землі можуть мати велику ринкову вартість, особливо в добродійних місцях або розвинених аграрних регіонах.
Сільське господарство та агробізнес часто привертають інтерес через високу доходність. Успішні агробізнес-підприємства можуть мати стабільні доходи, що робить їх привабливими для захоплення та контролю.
Недосконале законодавство та відсутність чітких правил щодо власності та користування земельними ділянками створюють правові лакуни, які використовують рейдери. Це дозволяє їм маніпулювати документами та здійснювати незаконні дії.
Захист прав власності та ефективне управління ризиками є критичними для збереження стабільності та розвитку аграрного сектора в Україні.
Високий рівень корупції в правоохоронних та судових органах дозволяє рейдерам діяти безкарно. Вони можуть отримати підтримку корумпованих чиновників, що значно полегшує захоплення агропідприємств.
В умовах політичної нестабільності чи корупції агробізнес може стати мішенню для впливових осіб чи організацій, які можуть використовувати рейдерство як інструмент для збагачення або впливу.
Багато фермерів не мають достатнього правового захисту та знань, що робить їх вразливими до рейдерських атак. Відсутність ресурсів для боротьби з рейдерами також ускладнює ситуацію.
Сільські райони часто стикаються з економічними проблемами, що створює соціальну напругу і сприяє випадкам агрорейдерства. Наприклад, низький рівень зайнятості та відсутність альтернативних джерел доходу можуть змушувати деяких людей шукати шляхи до швидкого збагачення, включаючи інвазію на чужі власності.
Агробізнес, з його великими земельними активами та високою доходністю, представляє собою значний економічний інтерес для рейдерів. Легкість доступу до цих активів через недосконалість правової системи або політичну нестабільність підвищує ризики незаконного захоплення. Однак з належними заходами захисту та розумним управлінням ризиками можна зменшити вплив рейдерства на агробізнес та забезпечити стабільність виробництва та розвитку галузі.
На які саме активи агробізнесу найчастіше посягають рейдери?
Найчастіше рейдери намагаються захопити земельні ділянки, оскільки це основний актив агропідприємств.
Також під загрозою є врожаї. Готовий до збору врожай є швидким і легким джерелом доходу для рейдерів.
Сільськогосподарська техніка є цінним активом, який можна швидко реалізувати або використовувати на інших захоплених підприємствах.
Нерухомість та інфраструктура: складські приміщення, ангари, офіси та інша нерухомість також часто стають об’єктами рейдерських атак.
Як можна захистити активи та запобігти рейдерству?
У першу чергу потрібно забезпечити своєчасну та правильну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та інші активи. Це ускладнить можливості для рейдерських атак. Також варто регулярно проводити аудит юридичних документів, щоб виявити потенційні ризики та виправити недоліки.
Укладайте договори оренди або власності з чіткими умовами, щоб уникнути можливих правових спорів. Співпрацюйте з кваліфікованими юристами для отримання консультацій та супроводу в правових питаннях.
Фермери повинні бути поінформовані про свої права та механізми захисту від рейдерських атак. Це включає участь у навчальних програмах та консультації з юристами.
Важливим елементом уникнення ризиків агрорейдерства є прозорість земельних операцій. Впровадження електронних реєстрів та інших технологій для забезпечення прозорості земельних операцій.
Співпраця з аграрними асоціаціями та громадськими організаціями, які займаються захистом прав фермерів, може надати додаткові ресурси та підтримку у боротьбі з рейдерами. Наявність фахівців з аграрного права, до яких можна звернутися у разі необхідності.
Використання систем відеоспостереження, датчиків та інших засобів для моніторингу та захисту своїх активів. Впровадження цифрових технологій для управління земельними ресурсами та контролю за операціями. Використовуйте датчики та системи сигналізації для запобігання незаконним діям на території підприємства.
Створення системи раннього попередження. Потрібно мати мережу інформаторів. Створення мережі інформаторів серед місцевих жителів та працівників підприємства, які можуть попереджати про можливі рейдерські атаки. Регулярний аналіз ризиків та вразливих місць підприємства з метою виявлення та усунення потенційних загроз.
Активна робота з медіа є необхідною. Поширення інформації про діяльність підприємства через медіа для підвищення його прозорості та відкритості. Використання медіа для привернення уваги громадськості до проблеми агрорейдерства та отримання підтримки.
Захист активів агробізнесу в Україні вимагає комплексного підходу, що включає юридичні, освітні, технологічні та соціальні заходи. Прозорість операцій, підвищення рівня правової грамотності, активна співпраця з громадськими організаціями та боротьба з корупцією є ключовими елементами успішної стратегії захисту від агрорейдерства. Лише спільними зусиллями держави, бізнесу та громадськості можна забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору та захистити його від загроз.
Як діяти, якщо ви дізналися про спробу або активний початок рейдерських дій?
Негайно зверніться до правоохоронних органів. Подавайте заяву про спробу незаконного захоплення та вимагайте розслідування. У заяві детально опишіть ситуацію, зазначте осіб, які брали участь, і надайте всі наявні докази.
Надайте поліції всі докази, включаючи фото, відео, документи та свідчення очевидців. Це допоможе швидше розпочати розслідування.
Залучіть юристів. Зверніться до адвокатів, спеціалізованих на агрорейдерстві, для захисту ваших прав у суді та підготовки необхідних документів.
Інформуйте громадськість. Поширюйте інформацію про спробу рейдерства через ЗМІ та соціальні мережі, щоб привернути увагу громадськості та отримати підтримку. Швидко поширте інформацію про спробу рейдерства через засоби масової інформації та соціальні мережі. Зробіть публічні заяви через прес-релізи або прес-конференції, щоб повідомити про ситуацію та закликати до дій. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Мобілізація підтримки. Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку та допомогу. Залучіть місцевих жителів та співробітників підприємства до захисту активів. Їхня підтримка може бути вирішальною у критичний момент.
Захист активів: фізична охорона, моніторинг та спостереження. Якщо ситуація загострюється, найміть приватну охорону для захисту території підприємства та запобігання незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження та сигналізації, щоб мати докази незаконних дій та швидко реагувати на загрози.
У випадку спроби або активного початку рейдерських дій важливо діяти швидко та рішуче. Негайне звернення до правоохоронних органів, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки можуть допомогти захистити ваші активи та права. Впровадження запобіжних заходів та розробка плану дій також сприятимуть зниженню ризиків у майбутньому. Спільні зусилля підприємців, громадськості та державних інституцій є ключем до ефективного захисту агробізнесу від рейдерських атак.
Постійно аналізуйте ситуацію та вразливі місця вашого підприємства, щоб уникнути подібних атак у майбутньому. Розробіть детальний план дій на випадок повторної спроби рейдерства, включаючи контакти з адвокатами, правоохоронними органами та громадськими організаціями.
Як діяти в разі фактичного вилучення активів рейдерами, фізичному захопленні нерухомості, погрози застосування зброї?
Ситуація з фактичним вилученням активів рейдерами, фізичним захопленням нерухомості та погрозами застосування зброї є вкрай небезпечною. Дії в такій ситуації повинні бути оперативними та добре координованими.
Перше, що необхідно зробити – це негайно звернутися до правоохоронних органів. Зателефонуйте до поліції та повідомте про захоплення, надаючи максимально детальну інформацію про ситуацію, включаючи кількість нападників, наявність зброї та стан постраждалих.
Докази: Фіксуйте докази (фото, відео) за можливості. Це допоможе у розслідуванні та судових процесах.
Якщо є загроза життю та здоров’ю працівників, негайно евакуюйте їх з території підприємства. Не вступайте в конфлікти з рейдерами, особливо якщо вони озброєні. Ваша безпека та безпека ваших працівників важливіші.
Залучення юристів. Негайно зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на захисті прав власності та агрорейдерстві.
Інформування громадськості. Поширте інформацію про інцидент через засоби масової інформації та соціальні мережі. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Найміть приватні охоронні служби для захисту території підприємства та запобігання подальшим незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження, датчики руху та сигналізації для моніторингу та захисту ваших активів.
Співпраця з державними органами. Звертайтесь до вищих органів влади та правоохоронних структур, якщо місцева поліція не вживає належних заходів. Залучайте до справи прокуратуру, СБУ та інші правоохоронні органи для комплексного розслідування.
Психологічна підтримка постраждалих. Забезпечте психологічну підтримку для працівників та членів родини, які постраждали від інциденту. Залучайте професійних психологів для надання допомоги тим, хто зазнав стресу або травми.
Дії у випадку фактичного вилучення активів рейдерами, фізичного захоплення нерухомості та погроз застосування зброї повинні бути швидкими, рішучими та добре координованими. Негайне звернення до правоохоронних органів, забезпечення безпеки людей, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими елементами успішної стратегії захисту. Також важливо забезпечити фізичний захист активів та співпрацю з державними органами для повного розслідування та захисту ваших прав.
Як повернути вилучені рейдерами активи агробізнесу?
Незаконне вилучення активів, фізичне захоплення нерухомості та погрози застосування зброї створюють вкрай небезпечні ситуації для підприємців. У таких умовах важливо знати, як діяти для повернення своїх активів. Ця стаття надасть покрокову інструкцію, як захистити свої права та повернути вилучене майно.
Якщо ваші активи були незаконно вилучені, перший крок – негайно звернутися до місцевого відділення поліції та прокуратури. Подача заяви про злочин є необхідною для офіційного розслідування. У заяві потрібно детально описати обставини захоплення, зазначити всіх причетних осіб та надати наявні докази: фотографії, відео, свідчення очевидців.
Наполягайте на залученні слідчих для розслідування випадку рейдерства. Підтримуйте регулярний контакт з правоохоронцями для відстеження прогресу розслідування. Важливо не допустити затягування справи та вимагати оперативних дій.
Зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на аграрному праві та питаннях рейдерства. Професійний юрист допоможе вам розробити правову стратегію та подати необхідні позови до суду про захист прав власності та повернення незаконно вилучених активів. Вимагайте накладання арешту на ці активи до завершення розслідування. Це допоможе зупинити подальше використання чи перепродаж вашого майна рейдерами.
У разі позитивного рішення суду вимагайте його виконання через державну виконавчу службу.
Іноді медіація та переговори з рейдерами можуть бути ефективними для повернення активів без тривалих судових процесів.
Збирайте всі можливі докази рейдерства: фото, відео, свідчення очевидців, копії документів. Кожен доказ може стати вирішальним у судовому процесі та допомогти довести вашу правоту.
Проведіть детальний аналіз усіх юридичних документів, щоб виявити можливі підстави для рейдерства та недоліки в захисті активів. Залучіть до цього процесу юристів, які зможуть виявити слабкі місця та запропонувати шляхи їх усунення.
Перевірте дані в державних реєстрах на предмет змін у праві власності.
Організуйте прес-конференції для інформування суспільства про ситуацію та заходи, що вживаються для повернення активів. Публічний резонанс може змусити правоохоронні органи діяти швидше та ефективніше.
Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку. Колективні зусилля мають більшу вагу та можуть допомогти у вирішенні конфлікту.
Повернення активів, вилучених рейдерами, вимагає швидких та рішучих дій. Звернення до правоохоронних органів, юридичні заходи, збір доказів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими кроками для захисту ваших прав. Співпраця з державними органами та громадськими організаціями також відіграє важливу роль у вирішенні конфлікту. Лише спільними зусиллями можна захистити агробізнес від загроз рейдерства та забезпечити стабільний розвиток галузі.
Важливі зміни щодо порядку проведення перевірок ритейлу
Зміни відбулись в сфері проведення перевірок ритейл-бізнесу, а саме державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, і для таких підприємств (Retail I FMCG), запроваджено наступні зміни:
Якщо товари не відповідають вимогам якості, замість штрафу бізнес зможе просто утилізувати цей товар (раніше необхідно було привести товар у відповідність до вимог, що створювало додаткові витрати і втрачалась можливість отримати прибуток від продажу такої продукції)
Перевірки відтепер можна знімати на фото й відео
Інспектори можуть запросити документи на продукцію лише тоді, якщо чітко встановлено, що продукція не відповідає вимогам до неї, несе якісь ризики або є небезпечною, а не в усіх випадках
Оплата всіх додаткових експертиз для перевірки товарів за рахунок держави, а не компанії
Зменшено штрафи (якщо бізнес є платником єдиного податку)
Зміни почнуть діяти з 21.12.2024, а тому до цього моменту в підприємців є час, щоб провести внутрішні аудити, та готуватися до візиту інспекторів, а щоб перевірка пройшла без штрафів, то залучайтесь підтримкою адвокатів завчасно.
Виняток: уже набрала чинності норма про застосування штрафу в 34 000 грн за повторне введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, упродовж 3 років після попереднього порушення (раніше повторним вважалося порушення, допущене впродовж 1-3 років після першого).
Агробізнес — одна з пріоритетних галузей української промисловості. Але певні люди, схеми постійно блокують її розвиток. Переважно одні і ті ж: люди і схеми.
Наша нова справа якраз про це.
16 лютого Господарський суд Одеської області розгляне позов проти агропідприємства «Мрія», яке має скандальну славу далеко за межами Одещини. У 2010 році компанія уклала договір на поставку 5200 тон зерна і отримала передплату в майже півмільйона доларів, однак зерно так і не поставила і фактично привласнила собі кошти. «Мрія» належить родині колишнього депутата Одеської обласної ради, яка з легкістю відмовилася від зобов’язань перед контрагентом, розуміючи свою безкарність.
У 2010 році підприємство «ВДС Інвест» — наші клієнти, заключили угоду з компанією Братінова про поставку зерна. І сплатили 3 млн грн передплати, але своє зерно замовник так і не отримав за невідомих причин. Очікування продовжувалось 7 років, компанія несла збитки і вирішила звернутись до суду, щоб стягнути з компанії Братінова відсотки за користування коштами, які були внесені як аванс.
У «Мрії» пішли на хитрість, і, для того, щоб не поставляти товар і не повертати гроші, звернулися до суду, щоб визнати договір з «ВДС Інвест» недійсним. У ході справи вони наводили різні причини не виконувати свої зобов’язання і змінювали власну позицію. Спочатку вони заявили, що директор «Мрії» не підписував договір, потім, що підписував, але в іншій редакції, потім взагалі, за їх словами, підписантом виявилась не уповноважена на це особа. Про всяк випадок закидали також про підробку та монтаж. При цьому, їх екземпляр договору кудись «магічно» зник.
За законом, якщо договір недійсний, контрагенти мають повернути один одному все, що отримали в рамках своєї угоди, але «Мрія» досі уникає зобов’язань перед партнером.
Зараз компанія «ВДС Інвест» хоче повернути безпідставно набуті кошти та компенсувати збитки за останні три роки. Ми допомагаємо їм у цьому.
Ця справа для нас — питання принципу. Дії компанії «Мрія» — це, на жаль, класична схема, за якою в Україні досі працюють бізнеси «старої школи». З цим треба боротись, якщо ми хочемо розвивати економіку, промисловість. І державу загалом. Коли одна сторона угоди відмовляється виконувати свої зобов’язання і робить усе можливе для того, аби зробити вигляд, ніби цієї угоди взагалі не було, ми мусимо застосовувати механізми правової держави і усувати саму можливість такого правопорушення.
Завтра беремо участь в першому засіданні по справі. А найближчим часом наш старший юрист Артур Лозіцький у своїй колонці розкаже про те, як захистити бізнес від подібних схем ще на етапі угоди.
УПЦ МП не хоче повертати державі Києво-Печерську лавру: переходимо до захисту спадщини в суді.
На початку січня ми допомогли державі повернути Успенський Собор та Трапезну Церкву з Трапезною Палатою з користування УПЦ. А після вони позвались до суду, щоб скасувати перешкоди у користуванні спорудами. Справу почнуть розглядати 7 лютого.
З 2016 року частина Успенського собору та Трапезна церква з Трапезною палатою перебували у почасовому безоплатному користуванні Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічого монастиря/Української православної церкви, на підставі укладених із заповідником договорів.
Споруди, про які йдеться, перебувають на балансі заповідника. Він і уповноважений укладати відповідні договори на користування культовими будівлями.
Наприкінці грудня заповідник повідомив, що термін дії договорів сплив і продовжувати їх на 2023 рік не будуть. Тобто на сьогодні уКиєво-Печерської Лаври УПЦ немає юридичних підстав користуватися Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою та доступу до них.
Та вона ігнорує цей факт. Посилаючись на постанову Кабміну, яка нібито передбачає можливість користування культовими спорудами до кінця воєнного стану. Це не так, бо термін дії укладених договорів визначали на основі цивільного законодавства. Закінчився він 31 грудня 2022 року. І зараз не має жодних законних підстав бути продовженим.
Успенський Собор та Трапезна церква з Трапезною палатою розташовані на території Національного заповідника «Києво-Печерської лаври» і є культурною спадщиною України. Десятки років вона була в користуванні московського патріархату. Коли, якщо не зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, поставити на цьому крапку?
Від 27 січня діє новий порядок бронювання працівників для держави та бізнесу, що затверджений постановою КМУ №76. Тепер право на бронювання мають співробітники наступних категорій:
Органів державної влади та місцевого самоврядування
Працівники, що займають посади категорій «А» та «Б» державних органів, повноваження яких поширюються на всю територію України (зокрема, міністри, їх заступники) – підлягають бронюванню без додаткових критеріїв (вік, звання, військово-облікова спеціальність)
Ті, хто не входить до цих категорій, бронюються у кількості 50% від кількості військовозобов’язаних зазначеного органу.
Компаній, що мають мобілізаційне завдання
Компанія має подати пропозицію на бронювання до органу, який видав відповідне мобілізаційне завдання та лист-обґрунтування необхідності бронювання. В ньому потрібно вказати посилання на рішення, яким прийнято виконання мобілізаційного завдання, дату і номер укладеного договору на його виконання.
Керівників та заступників таких підприємств бронюють незалежно від загальних критеріїв.
Компаній, що виробляють товари, необхідні для ЗСУ
Компанія подає пропозиції на бронювання та обгрунтування, вказуючи реквізити державного контракту на виробництво товарів на користь ЗСУ.
Компаній, що є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення
Такий статус можуть отримати компанії, що відповідають мінімум трьом критеріям із переліку:
Сума податків і зборів за звітний рік становить 1,5 млн євро
Сума надходжень за звітний рік становить понад 32 млн євро
Підприємство має стратегічне значення для економіки (перелік затверджений Постановою КМУ №83 від 04.03.15 р.)
Компанія має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади чи однієї з галузей національної економіки
Відсутність заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску на соціальне страхування
Заробітна плата вища за рівень середнього показника по регіону
Компанія-резидент Дія.City
Підприємствам паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, науки, спорту та медіа достатньо відповідати двом критеріям.
Надають цей статус центральні органи виконавчої влади або відповідні військові адміністрації.
У критично важливих для функціонування економіки та життєдіяльності населення компаніях можна забронювати до 50% військовозобов’язаних. Та за об`єктивного обґрунтування кількість можуть збільшити.
До підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних працівників для бронювання не застосовуються
Який строк відстрочки передбачений?
Держслужбовців можна забронювати до кінця мобілізації. Решту військовозобов’язаних — до 6 місяців. Терміни визначає Мінекономіки.
Що ще змінилось?
Органи, які погоджують пропозиції на бронювання
З порядку прибрали Міністерство оборони, але додали Генштаб, СБУ, Службу зовнішньої розвідки.
Порядок отримання витягів
Тепер компанія формує витяг з наказу за встановленою формою — він і є підтвердженням надання бронювання. Про отримання такого витягу працівник розписується у відповідному обліковому документі. У п’ятиденний строк після видачі витягу бронювання компанія надсилає до ТЦК та СП за місцем обліку такого працівника повідомлення про його бронювання. На підставі цього повідомлення працівника ставлять на спеціальний військовий облік, як заброньованого.
«Даний алгоритм бронювання є компромісним та враховує інтереси всіх сторін. Однак слід пам’ятати, що він поширюється на вищеперелічені критично важливі підприємства»,
коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко.
Наша компанія проводить due diligence. Запит на цю послугу росте разом з потребою у юридичній експертизі при проведенні бізнес-угод.
Навіщо потрібен due diligence? Розповідаємо далі.
Що таке юридичний due diligence?
Це процедура, коли об`єкт, в який ви збираєтесь інвестувати, на ваш запит оцінюють незалежні юристи. Перевіряють на предмет правового, податкового, фінансового становища. Так ви можете об’єктивно оцінити поточні і потенційні ризики, а не просто здогадуватися про них.
Кому потрібен юридичний due diligence?
тим, хто планує придбати активи (зокрема, нерухомість, земельні ділянки під забудову чи з уже існуючими спорудами)
тим, хто планує продаж або купівлю бізнесу в рамках злиття, поглинання чи партнерства
Що ми перевіряємо під час юридичного due diligence?
– права продавця на активи
– ризики виникнення претензій та позовів щодо активів
– наявність дозвільної документації
– права на об’єкти інтелектуальної власності
– структуру організацій та повноваження дочірніх компаній
– порядок випуску акцій
– розподіл дивідендів і майна організацій
Як due diligence застрахує вас від рейдерських захоплень?
Пояснимо на прикладі кейсу нашого клієнта — Словацького дому. Ми провели due diligence для офісної будівлі площею майже 6 тис. кв. м. Все перевірили, вивчили, зафіксували. За рік рейдери переоформили будівлю за вже припиненими зобов’язаннями і спробували її відібрати у нашого клієнта.
Завдяки тому, що ми попередньо усе перевірили, то змогли аргументовано відстояти права клієнтів у суді.
Тому така оцінка об’єкта — це ваша інвестиція не лише у бізнес, а і в спокій.
Щоб отримати консультацію з приводу оцінки нерухомості перед покупкою, звертайтесь в особисті повідомлення.
Від імені нашої компанії, керівниця практики захисту бізнесу, адвокатка Ангеліна Климчук, увійшла до складу Комісії для приймання-передачі майна державній установі.
Йдеться про повернення від Української Православної Церкви двох культових споруд, розташованих на території Заповідника, у зв’язку зі спливом договорів.
Ці договори було укладено ще у 2016 році і відповідно до умов, Успенський собор та Трапезна церква були передані у почасове безоплатне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічий монастир/Української православної церкви для проведення богослужінь та релігійних обрядів.
Комісія розпочала свою роботу 2 січня цього року та займалася інвентаризацією майна, а також складанням акту технічного огляду двох будівель.
До її складу увійшли як представники Національного заповідника, так і Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви. На засіданнях також були представники від Міністерства культури та інформаційної політики України.
На останнє засідання комісії 5 січня не з’явився митрополит Павло, який мав підписати акт повернення будівель зі сторони УПЦ. Та відмова від такого підписання не є перешкодою для повернення державного майна. Відсутність митрополита Павла запротоколювали члени Комісії, а самі акти, підписані з боку Заповідника, будуть надіслані іншій стороні на ознайомлення.
Робота Комісії забезпечила комплексний опис майна Успенського собору та Трапезної церкви, стан іконостасів, та ікон, іншого майна, що не можна відокремити від культових будівель (наприклад, Царські врата, люстри), щоб повернути його балансоутримувачу.
«Оскільки одна зі споруд (Трапезна церква) є пам’яткою архітектури національного значення, дуже важливо дотримуватися процедури охорони та збереження пам’яток культурної спадщини. Лише цінуючи нашу історію, ми можемо боротися за майбутнє з чистою совістю»,
коментує керівниця практики захисту бізнесу, адвокатка Ангеліна Климчук.
Українські законодавці спільно з європейськими партнерами пропонують кілька механізмів відшкодування збитків з рф. Наразі триває обговорення створення компенсаційної комісії у США, країни планують створити такий механізм на прикладі конфлікту Кувейту та Іраку.
Ухвалення резолюції ООН, запровадження Фонду відновлення України, законопроєкт, який має підписати президент — кроки, щоб стягнути кошти з росії, адже зрозуміло, що у добровільному порядку виплачувати збитки вона не буде.
Інвестори мають право захищати свої інвестиції на території інших країн. Усе завдяки попередньо укладеним між країнами-партнерами міжнародним інвестиційним угодам, двостороннім інвестиційним угодам або ж багатостороннім угодам.
У таких угодах країни мають право захищати свої інвестиції, прописувати як саме вони мають ставитись до міжнародних інвестицій інших держав та як будуть вирішуватися спори в міжнародному інвестиційному арбітражі.
Україна зобов’язалася залучати та захищати інвестиції російського бізнесу, а рф — українського. Якщо держава завдала шкоди інвестиціям, вона зобов’язана компенсувати збитки.
Які переваги інвестиційного арбітражу над іншими засобами захисту, а саме національних судів?
Розмір компенсаційних збитків. Він буде більшим, аніж у національних судах, але і вартість звернення до інвестиційного суду — вища.
Виконання рішення. Якщо країна визнала міжнародний інвестиційний арбітраж долучившись до міжнародних угод, то вона має певні зобов’язання, які має виконати. росія має інвестиційні зобов’язання перед Україною, тому має їх дотримуватися, а Україна має право на розгляд таких справ в інвестиційному арбітражі.
Позовна давність. Якщо збитки було заподіяно 5 або 10 років тому, то на відміну від ЄСПЛ та національних судів, ви маєте право на арбітраж.
Конфіденційність розгляду. Це дає сторонам забезпечити комерційну таємницю та попередити компенсаційні ризики.
Сторони мають право самостійно обрати правила процедури вирішення.
Чим арбітраж відрізняється від судового процесу?
Ви маєте повне право обирати арбітрів.
Обирати місце розгляду справи та право, за яким справу будуть слухати.
Якщо ви бажаєте дотриматися конфіденційності, то арбітраж це саме те, що вам потрібно. Міжнародний інвестиційний арбітраж є чи не найкращим рішенням, щоб уникнути розголосу та небажаної уваги до спору.
Чи є в України успішний досвід в арбітражі?
Україна вже має певний досвід в інвестиційному арбітражі проти росії. Варто згадати «Кримські справи» щодо анексії півострова. Не всі справи були успішними для українських інвесторів. Проте було встановлено, що відповідальність за збитки несе держава, яка de facto контролює територію.
Аби захистити свої інвестиції, позови були подані «Нафтогазом», «Ощадбанком», аеропортом «Бельбеком»та «Приватбанком».
За результатами Стокгольмського арбітражу, компанія отримала 5 млрд доларів відшкодувань.
Однією з нових справ, які були подані після повномасштабного вторгнення, є позов «Нафтогазу» до російського «Газпрому».
Суть спору полягає у тому, що Нафтогаз вимагає від Газпрому кошти за транспортування газу територією України, які не були ним сплачені вчасно. В української компанії вже є успішний досвід стягнення збитків з рф, тому перемога — питання часу.
Зрозуміло, що росія буде норовити скасувати рішення будь-які рішення на користь Україні в арбітражі, як і намагається це зробити у деяких справах проти неї з 2014 року. Як приклад з окупованим півостровом, де рф посилається на відсутність компетенції арбітражів на розгляд кримських справ, оскільки інвестиції були початково зроблені в українському Криму.
Нашій державі та її західним партнерам слід бути готовими до того, що країна-агресорка не захоче виплачувати збитки і тому не слід розглядати арбітраж як єдиний шлях стягнення коштів з рф.
«Міжнародний інвестиційний арбітраж — один із засобів відшкодування ваших інвестицій проти рф, проте не єдиний. Варто розуміти, що виконання рішень в арбітражі — це не бажання, а обов’язок, який країни мають виконувати, і немає жодних сумнівів, що росія в цьому не виключення та має сплатити повну суму заподіяних збитків»,
коментує помічниця старшого юриста практики захисту бізнесу Катерина Лихопека.
Кабмін ухвалив постанову, якою звільняє від орендної плати, встановлює знижки за користування державним та комунальним майном, спрощує порядок оренди та допомагає з переміщенням бізнесу. Ось що зміниться для підприємців, які користуються орендованим майном під час війни:
Оренда
1) Протягом дії воєнного стану, ще 3 місяці по його завершенню, але загалом до кінця року будуть звільнені від сплати за орендоване майно:
мобілізовані або прийняті на військову службу ФОПи та громадяни, якщо підтвердять факт проходження військової служби
будь-які орендарі, які використовували майно, розташоване на територіях Донецької області; Запорізької області у межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганської області; Миколаївської області у межах Баштанського, Вознесенського районів (крім смтДоманівка, Братське та міста Южноукраїнська), Миколаївського району (крім Миколаєва); Харківської області у межах Богодухівського району (крім міста Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп’янського і Харківського районів (крім смт Нова Водолага, міст Мерефи та Харкова), Чугуївського району (крім міста Змієва); Херсонської області; АР Крим та Севастополя
2) До 30 вересня орендарів державного майна повністю звільняють від орендної плати у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській областях та Києві (крім міст та селищ з попереднього пункту). Після 30 вересня до кінця року доведеться заплатити половину.
3) До 30 квітня гроші за користування державним майном можуть не платити у Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській та Одеській областях. Після 30 квітня і до кінця року вже потрібно сплатити 50%.
4) На період воєнного стану і ще 3 місяці після його припинення орендарі державного майна (крім орендарів, визначених у попередніх трьох пунктах) мають право 50% знижки, а орендарі єдиних майнових комплексів — 25%. З 27 травня (моменту набрання чинності постанови) якщо буде переплата — гроші зарахують наперед.
Релокація
Переможці аукціонів (державне та комунальне майно можна взяти в оренду тільки через аукціон), які взяли в ньому участь для релокації бізнесу протягом перших пів року сплачуватимуть лише гривню за кв. метр орендованої площі (зокрема, авансовий внесок). Йдеться про переміщення підприємств з територій Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей, АР Крим, Києва та Севастополя.
Щоб скористатися пільговою орендною платою переможець аукціону має подати орендодавцю клопотання про сприяння переміщенню виробництва, видане обласною військовою адміністрацією за місцем розташування орендованого майна.
Дії договорів
Якщо дія договорів оренди комунального та державного майна закінчується під час війни то:
1) після завершення воєнного стану вони будуть дійсними ще 4 місяці
2) їх можна достроково розірвати за заявою орендаря
3) подати заяву про продовження договору оренди можна ще протягом 3 місяців після припинення воєнного стану
Крім цього, громадяни та бізнес:
Отримають менший авансовий внесок та забезпечувальний депозит до місячної орендної плати.
Зможуть повернути забезпечувальні депозити.
Не матимуть обмежень на суборенду майна, взяте у користування до війни.
Зможуть підписувати документів за результатами аукціонів електронним підписом.
Органи місцевого самоврядування можуть давати додаткові знижки за оренду комунального майна.
«Звільнення орендарів від орендної плати чи застосування тієї чи іншої знижки повинно допомогти бізнесу заощадити кошти, які можна буде витратити на оплату праці, закупку товару чи інші нагальні потреби»